Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

91 БЛО — БЛО

ноãо) проеêціювання, поєднóє стрóêтóрнó êартó (або

êартó ãеолоãічноãо зрізó) з двома ãеолоãічними профілями

(профільними розрізами по площинах, яêі перетинаються

на ãраницях ділянêи) і дає змоãó бачити бóдовó поêладó в

об’ємномó зображенні.

БЛОК-ДІАГРАМА ГЕОЛО-

ГІЧНОЇ СТРУКТУРИ, -…-и,

-…, ж. * р. блоê-диаãрамма

ãеолоãичесêой стрóêтóры, а.

block -diagram of geologic

structure, н. Block-Diagramm n

der geologische n Struktur f —

об’ємне зображення ãеоло-

ãічної (сêладчастої, теêтоніч-

но порóшеної та ін.) стрóêтóри,

виêонане в аêсонометричній,

афінній, веêторній і ін. проеêції.

БЛОК-КОНТАКТ,

-…-а,

. *

р.

блоê-êонтаêт,

а.

block-contact, auxiliary contact, interlock contact;

н. Blockkon-

takt m — êонтаêт елеêтричноãо апарата, що перемиêає

êола êерóвання чи сиãналізації.

БЛОККОПОЛІМЕР, -ó, ч. * р. блоêêополимер, блоêсопо-

лимер; а. block copolymer; н. Blockkopolymer(es) n, Blockmisch-

polymer(es) n, Blockmischpolymerisat n, Blockkopolymerisat n

— лінійний полімер, маêромолеêóли яêоãо містять два або

більше видів блоêів, сполóчених лінійно, напр. ААААА-

АА–ВВВВВВВ–ААААААА–. Блоêêополімери знаходять

застосóвання в полімерних êомпозиційних матеріалах, яêі

виêористовóються, зоêрема, при еêсплóатації та ремонті

ãірничошахтноãо óстатêóвання. В.С.Бойêо.

БЛОККОПОЛІМЕРИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. блоêсополиме-

ризация; а. block copolymerization; н. Blockkopolymerisation f;

Blockpolymerisierung f; Block(misch)polymerisation f — синтез

полімерів з оліãомерів або з оліãомерів і мономерів, де маê-

ромолеêóли блоêêополімерів становлять черãóвання ãомо-

полімерних блоêів різних мономерів і сполóчають їх влас-

тивості.

БЛОК МАНІФОЛЬДА, -а, -…, ч. * р. блоê манифольда; а.

manifold block; н. Manifold-Block m — êомплеêт напірноãо і

приймально-роздавальноãо êолеêторів, змонтований на

шасі автомобіля і призначений для обв'язóвання насосних

аґреґатів між собою і ãирловим óстатêóванням під час на-

ãнітання рідини ó свердловинó.

БЛОК-СХЕМА, -…-и, ж. * р. блоê-схема, а. block scheme,

flow chart, block diagram; н. Blockschema n — схема машини,

приладó, апарата, пристрою, в яêій основні вóзли (блоêи),

що óтворюють її, зображено прямоêóтниêами та іншими

фіãóрами, а зв'язоê між ними поêазано лініями зі стрілê-

ами.

БЛОКИ ТЕКТОНІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. блоêи теêтони-

чесêие, а. tectonic blocks; н. tektonische Blöcke m pl — ділянêи

земної êори, обмежені розломами. В плані Б.т. баãатоêóтні

ізометричні або довãасті. Розміри від сотень м

до

мільйонів êм

. Невелиêі Б.т. виділяються в рóдних і шахт-

них полях, при виборі діляноê під бóдівництво. Крóпні Б.т.

— брили літосфери — розрізняються хараêтером теêтоніч.

режимó і специфічністю історії розвитêó. Вони зазнають

вертиêальних (десятêи êм) та ãоризонтальних перем-

іщень, яêі можóть досяãати деê. сотень і тисяч êм.

БЛОКОВЕ ЗАВОДНЕННЯ, -оãо, -…, с. * р. блочное за-

воднение; а. block contour flooding; н. Blockfluten n, Block-

wasserfluten n — різновидність внóтрішньоêонтóрноãо за-

воднення, що передбачає “розрізання” нафтовоãо поêладó

рядами наãнітальних свердловин на “блоêи” (анãл. block) і

дає змоãó розробляти весь поêлад за один етап без êонсер-

вації запасів ó внóтрішніх зонах і без перенесення фронтó

наãнітання. Б.з. реêомендóється для витяãнóтих по площі

еêсплóатаційних об’єêтів з помірною неоднорідністю

продóêтивних пластів.

БЛОКОВЕ ВИСАДЖЕННЯ,

-оãо, -…,

. *

р.

блоêовое под-

рывание,

а.

bulk blasting, companion blasting,

н. Blocksprengen n

— одноразове підривання частини масивó óстóпó

(êар’єрó) при баãаторядномó розташóванні свердловинних

зарядів.

БЛОКОВЕ МАГАЗИНУВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. блоêовое

маãазинование, а. block shrinkage, block shrinkage stopping; н.

Magazinblockbau m, Block-Speicher m — наêопичення від-

битої рóди ó виробленомó просторі очисної виробêи на всю

висотó блоêó (поверхó). Застосовóється при розробці поê-

ладів міцних, не схильних до злежóвання і оêиснення рóд, в

стійêих вмісних породах. При Б.м. висота блоêó, яê прави-

ло, 40-50 м, довжина 50-70 м, відстань між випóсêними

отворами в днищі 4-7 м. Розташовóють блоêи по лінії або

вхрест лінії простяãання поêладó. Відбивання рóди прово-

диться з очисних і підãотовчих виробоê. Див. маãазинóван-

ня êорисної êопалини, системи розробêи з маãазинóванням

рóди.

БЛОКУВАННЯ

-…,

. * р.

блоêировêа,

а.

blocking

н.

Block-

ierung

, Verriegelung

— фіêсація робочих частин апаратів

та механізмів ó певномó положенні, яêе зберіãається неза-

лежно від тоãо, óсóнено чи ні блоêóючий вплив. Б. підв-

ищóє безпеêó обслóãовóвання і надійність роботи облад-

нання, забезпечóє необхіднó послідовність вêлючення ме-

ханізмів та елементів пристроїв, а таêож обмеження пере-

міщень механізмів ó межах робочої зони. Б. широêо засто-

совóють ó ãірн. промисловості. Механічне Б. êришоê ел.

апаратóри, автоматичних вимиêачів, пóсêачів, êонтаê-

торів та ін. пристроїв шахтної і нафтопромислової авто-

матиêи, що виãотовляється ó вибóхозахищеномó виêо-

нанні, забезпечóє захист обслóãовóючоãо персоналó при

оãлядах і ремонтах, запобіãаючи відêриванню оболонêи

при наявності напрóãи в робочих êамерах апарата. Елеêт-

ричне Б. виêористовóють на шахтномó і êар'єрномó транс-

порті для безпеêи проходження потяãів і підвищення

пропóсêної спроможності відêатних шляхів, на людсьêо-

мó і сêіповомó підйомах шахт для забезпечення заданоãо

циêлó рóхó, в системах óправління ãірн. машинами з ме-

тою запобіãання аваріям тощо.

БЛОКУВАННЯ

-…,

с.

р.

блоêирование

а.

blocking,

н.

Blockung f — деформація, яêа відбóвається в êристалах

при напрóженні, що перевищóє межó їх міцності. Почи-

нається вона з óтворення мозаїчності й може заêінчитися

перетворенням моноêристалó в поліêристалічний аґреґат.

БЛОЧНЕ (БЛОКОВЕ) КРІПЛЕННЯ, -оãо (-воãо), -…, с.

* р. блочное êрепление, а. blocking support, block timbering, н.

Blockausbau m

— сóцільне баãатошарове

êріплення

з бетон-

них

блоêів

; виêористовóють в ãоризонтальних

виробêах

при

ãірн

тисêó

294-392 êПа і більше. Розрізняють Б.ê. із зво-

ротним і без зворотноãо сêлепіння для жорстêоãо або по-

датливоãо режимів роботи. Податливість досяãається óста-

новленням між

блоêами

проêладоê з дерева або синтетич.

матеріалів (на основі полістиролó і ін.) товщиною 10-40

мм, що деформóються під навантаженням. Для зведення

Б.ê. застосовóють

лебідêó

та спеціальний óêладач

êріплення

По мірі óêладання

блоêів

заêріплений простір заповнюють

породою

. Останнім встановлюють замêовий блоê.

Рис. Блоê-діаãрама ãеолоãі-

чної стрóêтóри.

БЛО — БОГ 92

БЛОЧНО-КОМПЛЕКТНЕ БУДІВНИЦТВО, -…-оãо, -а,

с. * р. блочно-êомплеêтное строительство; а. block

construction, prefabricated building; н. Blockbauweise f — êом-

плеêс взаємопов’язаних технолоãічних, технічних і орãан-

ізаційних прийомів по створенню і застосóванню блочних

(БП) і блочно-êомплеêтних (БКП) пристроїв. Б.-ê.б. по-

ширене на об’єêтах нафтової і ãазової промисловості: при

облаштóванні нафтових і ãазових промислів, бóдівництві

нафтопереêачóвальних, êомпресорних і ãазорозподільних

станцій маãістральних трóбопроводів; ãазопереробноãо óс-

татêóвання і ін. Застосóвання Б.-ê.б. пов’язано із спе-

цифіêою розробêи нафтових і ãазових родовищ, вимоãами

безперервноãо нарощóвання потóжностей на перших ета-

пах розробêи і заміни обладнання при зміні технолоãі-

чних параметрів та настóпноãо демонтажó. Застосóвання

Б.-ê.б. ґрóнтóється на забезпеченні поставоê на бóдівельні

майданчиêи повністю зібраних і випробóваних БП і БКП,

а таêож êомплеêтів матеріалів, яêі належать до них, дета-

лей, арматóри і вóзлів, що доставляються на бóдівельні

майданчиêи відповідно до робочої специфіêації об’єêта.

БП виêонóються ó виãляді блоêів, блоê-êонтейнерів і

блоê-боêсів. Застосóвання БП значно зменшóє витрати

на проеêтóвання і виробництво обладнання на заводах за

рахóноê серійноãо випóсêó. Перенесення бóдівельно-

монтажних робіт з бóдівельних майданчиêів на про-

мислові підприємства (до 95–99% вартості реалізóється

поза бóдівельними майданчиêами) і зменшення êільêості

витрачених матеріалів на об’єêтах (ó 5–8 разів порівняно з

традиційними проеêтними рішеннями) дають змоãó в 3–

15 разів знизити тривалість і трóдомістêість бóдівел-

ьно-монтажних робіт ó ціломó, а таêож вартість бóдівни-

цтва (на 15–25%). В.С.Бойêо.

БЛУКАЮЧІ СТРУМИ, -чих, -ів, мн. * р. блóждающие то-

êи, а. stray currents, н. Streuströme m pl, Schleichströme m pl,

Irrströme m pl, Blindströme m pl — стрóми витоêó (відтоêó) в

землю із заземлених елеêтрич. пристроїв (рейоê елеêтро-

транспортó, робочих заземлень елеêтропередачі, силових

êабелів ó місцях порóшення ізоляції тощо). Форма, ампліт-

óда і напрям Б.с. не постійні. На ãірничих роботах Б.с. мо-

жóть спричиняти травмóвання людей, пожежі, вибóхи, пе-

решêоди ó êаналах зв'язêó, посилення êорозійноãо рóйнó-

вання. У êорозійномó відношенні Б.с. особливо небез-

печні від джерел постійноãо і випрямленоãо стрóмів. У

анодних зонах, де стрóм стіêає в землю з металевих час-

тин, рóйнóвання металó відбóвається з швидêістю до 10

мм на ріê. Захист від êорозії, що виêлиêається Б.с, здійсн-

юють посиленими і поляризованими дренажами, êатод-

ними станціями або поляризованими протеêторами.

БЛЯКЛІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. блеêлые рóды; а. gray

copper ore, tahr ore, fahlite; н. Fahlerze n pl — ãрóпа мін-

ералів, сêладних сóльфідів (сóльфосолей) міді, що óтворю-

ють ізоморфний ряд із заãальною формóлою Сu

12(Sb, As)4S13.

Крайніми членами рядó є стибіїстий різновид — тетраед-

рит і арсенистий — тенантит. Домішêи: Zn, Fe, Ag, рідше

— Hg, Ni, So, яêі заміняють Сu, а таêож Bi, Se і Те, яêі за-

міняють Sb, As і S. Колір — від сталевоãо до залізисто-чор-

ноãо. Блисê на свіжомó зламі металічний, спайність від-

сóтня. Тв. 3-4,5. Гóстина 4,6-5,4. Крихêі. Б.р. — ãідротер-

мальні мінерали. Їх ãоловні сóпóтниêи — ґаленіт, сфале-

рит, хальêопірит, пірит, êварц, барит, êальцит. Б.р. леãêо

вивітрюються, замінюючись малахітом, азóритом, êóпри-

том та ін. Промислове значення має тільêи тетраедрит,

яêий входить до сêладó мідних та сóрм’яних рóд.

БЛЬОДИТ, -ó, ч. * р. блёдит, а. bloedite, н. Blödit m — мін-

ерал, водний сóльфат натрію і маãнію. Формóла:

4[Na

2Mg(SO4)2⋅4H2O]. Синãонія моноêлінна. Сильно зм-

інені êоротêопризматичні êристали, масивні зерна або

щільні аґреґати. Тв. 2,5-3. Гóстина 2,25. Безбарвний, ãо-

лóбóватий або червонóватий. На смаê слабêо ãірêо-соло-

ний. Б. — мінерал евапоритів, зóстрічається в печерах. На-

званий на честь німецьêоãо хіміêа К.Бльоде. Інша назва

— астраханіт.

БОБКОВІТ, -ó, ч. * р. бобêовит, а. bobkovite, н. Bobkovit m

— алюмініїсто-лóжний опал — (К, Са, Mg, Fe)

0,5(Si29Al)O60.

Сêлад ó %: K2O — 0,28; CaO — 0,37; MgO — 0,26; Fe2O3 —

0,54; SiO

2 — 89,2; Al2O3 — 2,87; H2O — 3,24. Колір сірóв-

ато-білий. При висиханні розтрісêóється і стає білим, не-

прозорим. Гóстина 2,238. Зóстрічається в порожнинах ви-

лóãовóвання êарбонатних порід.

БОБОВА РУДА, -ої, -и, ж. — Див. ооліти.

БОБОВИНИ,

-н,

мн

. *

р.

бобовины,

а.

bean ore, favas

н. Boh-

nenerze n pl — природні мінеральні óтворення (êонêреції)

еліпсоїдної або сферич. форми розміром від 1 мм до 3 см.

Широêо відомі сêóпчення Б. оêсидів заліза, алюмінію,

марãанцю (т. зв. бобові рóди). Б. розмірами від сотих мм до

1-2 мм сêладають êлас міêроêонêрецій і мають таêі мор-

фолоãічні різновиди: ооїди (овоїди), ґлобóли, сфероліти,

ооліти. Б. êрóпніші за 3 см, що мають êонцентрич. бóдо-

вó, наз. пізолітами. Б. — це аґреґати мінералів, яêі за зовн-

ішнім виãлядом аналоãічні оолітам, але не мають êонцен-

тричношарóватої бóдови.

БОВТИСЬКА ЗАПАДИНА, -ої, -и, ж. — óніêальна ãео-

лоãічна стрóêтóра в центральній частині Уêраїнсьêоãо щи-

та. Розташована ó верхів’ї р. Тясмин, на межі Кіровоãра-

дсьêої та Черêасьêої областей. У плані ізометрична. Ді-

аметр 20-25 êм. Являє собою лійêоподібнó депресію ãли-

биною до 600 м, óсêладненó центральним підняттям. За-

êладена ó êристалічних породах щита. На її поверхні заля-

ãають червоноêолірні пісêи тріасовоãо — ранньоюрсьêоãо

віêó. Основнó частинó розрізó становить 300-метрова тов-

ща вóлêаноãенних та осадово-вóлêаноãенних відêладів

верхньоюрсьêоãо, êрейдовоãо та ранньопалеоãеновоãо

віêó. Завершóють розріз осадові óтворення êайнозою —

ãлини, алеврити, ãлинисті ãорючі сланці, бóре вóãілля, торф.

Вважається, що Б.з. — вóлêанічна стрóêтóра. За іншою

версією Б.з. вважають астроблемою, або метеоритним

êратером.

БОГХЕД,

-ó,

ч.

* р.

боãхед,

а.

boghead, algal coal,

н. Boghead-

kohle f

—

вóãілля

êласó виêопно-

ãо, яêе виниêло ã.ч. в резóльтаті

перетворення залишêів найни-

жчих рослин. Являють собою

сêóпчення залишêів водорос-

тей — таломоальãініт або êоло-

альãініт (> 50%), розподілених

більш або менш рівномірно в

однорідній зцементованій масі

вітринітó

(

êолініт

детриніт

без

мінеральних

домішоê

або з

тонêодисперсними ãлинис-

тими речовинами.

Боãхеди

ма-

тові, напівматові, світлі, тем-

но-êоричневі на бóровóãільній

стадії, сірóвато-чорні на

êам’яновóãільній; однорідні, монолітні, злам раêовистий,

Міêрострóêтóра боãхедó

êам’яновóãільної низьêої

стадії вóãлефіêації. Маце-

рали: альãініт (чорний),

вітриніт (сірий), інертиніт

(білий). С

1. Львівсьêо-Волин-

сьêий басейн. Відбите сві-

тло, імерсійне середовище.

Шêала 20 мêм. Фото

Г.П.Маценêо.

93 БОД — БОМ

дóже міцні, в’язêі, запалюються від сірниêа і ãорять із за-

пахом паленої ґóми. Хараêтеристиêи Б.: W

до 4%; A

—

5-30%; V

daf

70-93%; H

daf

— 8-12%; Q

= 20,3-25,1 êДж,

вихід

первинноãо

дьоãтю

50-70%. Б. заляãають серед ãóмóсовоãо

вóãілля

ó виãляді

прошарêів

невелиêої потóжності 20-25 см

(напр., Підмосêовний басейн), рідêо ó виãляді самості-

йних

пластів

потóжністю до 2 м (Ірêóтсьêий басейн).

Відомі ó Шотландії (назва — від шотландсьêої місцевості

Боãхед), Франції, Австралії, Бразилії, США (шт. Пенсиль-

ванія, Алясêа). В Уêраїні відомі ó

Львівсьêо

Волинсьêомó

басейні

, рідêо зóстрічаються на Донбасі. Різновиди Б. —

таломоальãініти та êолоальãініти — виділені в детальній

êласифіêації (Гінзбóрã А.І., 1962, 1964).

БОДЕНШТЕЙН, -ó, ч. * р. боденштейн, а. bodenstein, н.

Bodenstein m — те саме, що й янтар.

БОЗИНҐЕН, -ó, ч. * р. бозынãен, а. bozyngen, н. Boszyngen

— тóфоподібний пористий ґіпс, яêий виниêає при випітн-

юванні ґрóнтових розчинів в областях з аридним êліматом.

Іноді óтворює порожнисті ãорби висотою до 5-6 м, яêі в

еêстрааридних óмовах на пролювіальних площах містять

поêлади щільної êам’яної солі (напр., на півн. підніжжі

Кóньлóня).

БОЙЛЕР, -а, ч. * р. бойлер; а. boiler; н. Boiler m, Heisswas-

serspeicher m

— пристрій

для наãрівання

води

(переважно

па-

рою

) в системах теплопостачання й ãарячоãо водопостачан-

ня, напр. при тепловомó діянні на

нафтовий

поêлад

БОКИ ВИРОБКИ, -ів, -…, ж. * р. боêа выработêи, а. sides

of a working, wall of a working; н. Grubenbaustösse m pl — по-

верхні ãірсьêих порід, що обмежóють виробêó з її боêів.

БОКОВІ (БІЧНІ) ПОРОДИ, -вих,

-их, -ід, мн. * р. боêовые породы

(вмещающие породы), а. lateral rocks,

н. Nebengesteine n pl — ãірсьêі поро-

ди, що знаходяться збоêó від поêла-

дó ê.ê. або прилеãлі до ньоãо. При

ãоризонтальномó заляãанні поêладó

пласт, що лежить знизó, наз. ґрóн-

том (підошвою), а зверхó — поêрів-

лею. У разі похилоãо (êрóтоãо) заля-

ãання поêладó розрізнюють Б.п. ви-

сячоãо боêó (або висячої сторони),

що знаходяться над поêладом, і ле-

жачоãо боêó (або лежачої сторони),

що знаходяться під поêладом . Влас-

тивості і стан Б.п. впливають на

вибір системи розробêи ê.ê., техн-

іêо-еêономічні поêазниêи бóдівни-

цтва і еêсплóатації ãірн. підприємств.

БОКСИТИ, -ів, мн. * р. боêсит, а. bauxite, н. Bauxite m pl

— осадова ãірсьêа порода, що сêладається в осн. з оêсидів і

ãідрооêсидів алюмінію, а таêож оêсидó заліза та різних дом-

ішоê (ãлинистих частиноê). Головні рóдотвірні мінерали

Б.: діаспор, беміт, ґібсит, ґетит, ãідроґетит, ãідроãем-

атит, êаолініт, шамозит, хлорити, рóтил, анатаз,

ільменіт, алюмоґетит, алюмоãематит, сидерит, êальцит,

слюди. За зовн. виãлядом Б. дóже різноманітні. Колір їх

звичайно червоний, бóрóвато-êоричневий, рідше сірий,

білий, жовтий, чорний. За аґреґатним станом виділяють

Б. щільні (êам'янисті), пористі, землисті, пóхêі, ãлино-

подібні; за стрóêтóрними ознаêами — óламêові і êонê-

реційні; за теêстóрою — êоломорфні (однорідні, шарóваті

і т. д.). У зв'язêó з різною пористістю ãóстина Б. змінюєт-

ься від 1800 до 3200 êã/м

. Б. óтворилися або в резóльтаті

ãлибоêоãо хім. перетворення (латеритизації) алюмосил-

іêатних порід в óмовах волоãоãо тропіч. êліматó (латеритні

Б.), або внаслідоê перенесення продóêтів латеритноãо

вивітрювання і їх перевідêладення (осадові Б.). Яêість ла-

теритних Б., яê правило, висоêе, тоді яê осадові Б. мають

різнó яêість. Б. — ãол. рóда для вилóчення ãлиноземó

(Аl

2O3) і алюмінію; виêористовóються таêож в абразивній

пром-сті (елеêтроêорóнд), ó чорній металóрãії (флюс при

виплавці мартенівсьêої сталі), для одержання воãнет-

ривів, спеціальних цементів та ін. Б. — êомплеêсна сиро-

вина; вони містять Ga, а таêож Fe, Ti, Cr, Zr, Nb, рідêісно-

земельні елементи, основна рóда алюмінію. Б. добóвають

відêритим, рідше підземним способами. Велиêими запа-

сами Б. володіє Китай, Уãорщина, Австралія, Ґвінея,

Ямайêа, Ґайана, Сóрінам, Росія, Ґана, Гаїті і Домініêан-

сьêа Респóбліêа, Бразилія, Греція, Індія, Тóреччина,

США, Франція. В Уêраїні є на Заêарпатті, в Приазов’ї та

на Уêраїнсьêомó щиті. Утворюється звичайно в óмовах

тропічноãо êліматó при вивітрюванні порід, що містять

алюміній. Від назви місцевості ле Бо на півдні Франції.

БОЛЕЇТ, -ó, ч. * р. болеит, а. boleite, н. Boleit m — мін-

ерал, ãідроêсилхлорид свинцю, міді і срібла. Формóла:

26Cu24Ag9Cl62 (OH)47⋅H2O. Містить (%): Pb — 49,98; Cu —

13,62; Ag — 8,67; Cl — 19,95; O — 3,43; H2O — 4,35. Синãо-

нія тетраãональна та псевдоêóбічна. Кристали псевдо-

êóбічні. Гóстина 5,05. Тв. 3,5-3,75. Колір синій, тем-

но-синій. Блисê сêляний. Риса синя з зеленóватим відт-

інêом. Вперше знайдений ó Болео (шт. Півн.Нижня Кал-

іфорнія, Меêсиêа). Відносно рідêісний вторинний мін-

ерал, асоціює з êóменãітом, псевдоболеїтом, анãлезитом та

фосãенітом.

БОЛІВІАН, -ó, ч. * р. боливиан, а. bolivian, н. Bolivian n —

сóмнівна сóльфосіль сêладó — Ag

2Sb12S19. Синãонія ромбі-

чна. Спайність ясна. Гóстина 4,82-4,828. Тв. 3. Колір ста-

лево-сірий. Блисê напівметалічний.

БОЛІВІАНІТ, -ó, ч. * р. боливианит, а. bolivianite, н. Boli-

vianit m — 1. Те саме, що болівіан; 2. Зайва назва станінó.

БОЛОТНИЙ ГАЗ, -оãо, -ó, ч. * р. болотный ãаз, а. marsh

gas, н. Methan n, Sumpfgas n — метан, присóтній ó природ-

них ãазах. Утворюється ó резóльтаті розêладó рослинних

речовин.

БОЛОТО, -а, с. * р. болото, а. bog, swamp, marsh, moor,

morass; н. Moor n, Sumpf m, Morast m — надмірно зволоже-

на ділянêа земної поверхні, поêрита переважно волоãо-

любними рослинами (ãідрофітами), з рештоê яêих, яê

правило, óтворюється торф. Переважання процесів аêó-

мóляції над розêладанням — ãол. відмінність болотяних

еêосистем від інших. Б. вважають торфовим, êоли внасл-

ідоê процесó торфонаêопичення êоренева система осн.

маси рослин розташовóється в шарі торфó, що відêлався і

не досяãає підстилаючоãо мінеральноãо ґрóнтó. У серед-

ньомó мінім. товщина шарó торфó в цьомó випадêó сêла-

дає 30 см. Заãальна площа Б. в світі приблизно становить

3,5 млн êм

, з них бл. 50% — торфові з ãлибиною торфó

більше 0,5 м. Найбільші території, зайняті Б., зосереджені

в Бєларóсі, Канаді, Фінляндії, США, Росії. В Уêраїні бо-

лотяні масиви зосереджені на північномó заході —

Поліссі.

БОЛЬСОНИ, -н, мн. * р. больсоны, а. bolsons, н. Bolsone m

pl — (від ісп. bolson) — западини в міжãірсьêих пóстелях

Півн. Америêи.

БОМБА PVT, -и, -…, ж. * р. бомба PVT; а. PVT bomb,

bottom hole pressure bomb; н. PVT-Bombe f

—

пристрій

для до-

Рис. Боêові породи при

полоãомó (а) та êрó-

томó (б) заляãанні

êорисної êопалини: 1 -

поêрівля; 2 - êорисна

êопалина; 3 - підошва

поêладó; 4 - висячий

біê; 5 - лежачий біê.

БОР — БОР 94

слідження фазової рівноваãи рідина–ãаз сêладних ãазона-

фтових і ãазоêонденсатних вóãлеводневих систем, а таêож

для визначення термодинамічної поведінêи всієї системи і

систем змінноãо

сêладó

, яêі імітóють стан

флюїдó

в пласто-

вих óмовах під час еêсплóатації

поêладó

без підтримóвання

пластовоãо тисêó

. Б. PVT дає змоãó визначити

тисê

об’єм ãазової і рідêої фаз

та

температóрó

В.С.Бойêо.

БОР, -ó, ч. * р. бор, а. boron, н. Bor n — хімічний елемент.

Символ В, ат.н. 5, ат.м. 10, 811. Неметал. Темно-сірі êрис-

тали. У природі існóє ó виãляді боратів. Має понад 10

алотропних модифіêацій. Кларê 5·10

-3

% за масою. Найваж-

ливіші мінерали — бóра та êерніт. Світові запаси бл. 100

млн т. Застосовóють сполóêи борó в металóрãії, медицині,

ядерній фізиці, елеêтроніці тощо.

БОРАТИ, -ів, мн. * р. бораты, а. borates, н. Borate n pl —

êлас мінералів — солей борних êислот, з яêих найбільше

значення має ортоборна êислота H

3BO3. До боратів нале-

жить понад 400 мінералів. Серед власне Б. розрізняють ор-

то-, мета-, піроборати і солі поліборних ê-т, а таêож без-

водні і більш поширені водовмісні Б. Синãонія Б. ромбі-

чна, моноêлінна, іноді êóбічна або триãональна.

Більшість Б. — поліãенні мінерали. Утворюються ã.ч. ó

збаãачених бором соленосних басейнах. Рідше борати

пов’язані з пеãматитами і ãідротермальними та êонтаêто-

во-метасоматичними óтвореннями. В природі зóстрічают-

ься частіше ó виãляді мінералó бóри. Найбільші сêóпчення

Б. — ó вóлêаноãенно-осадових ендоãенних êонтаêто-

во-метасоматичних і ãалоãенно-осадових родовищах. Най-

більші вóлêаноãенно-осадові родов. відомі в США (шт.

Каліфорнія, Невада), Арґентині, Чилі, Перó, Тóреччині і

Китаї, êонтаêтово-метасоматичні — в Росії, США, Перó,

Китаї, Кореї, Німеччині та ін. Виêористовóють ó хімічній,

паперовій, сêлоробній промисловості.

БОРАЦИТ, -ó, ч. * р. борацит, а. boracite, н. Boracit m —

мінерал, хлороборат маãнію êарêасної бóдови. Формóла:

8[Mg

6B14O26Cl2]. Містить (%): MgО — 31,4; B2О3 — 62,5; Cl

— 7,9. Синãонія ромбічна. При т-рі понад 265

С — êóбічна.

Спайності немає. Тв. 7. Гóстина 2,9-3. Блисê сêляний.

Прозорий до напівпрозороãо. Колір білий, зелений, сірий

або безбарвний. Утворюється в евапоритах разом з ãал-

ітом, анãідритом, ґіпсом. Дрóãорядне джерело борó.

Розрізняють: борацит залізистий (різновид борацитó, яêий

містить до 36 % FeO); борацит марãанцевий (різновид борацитó з

невелиêою êільêістю марãанцю); α-борацит (1 — ромбічна низь-

êотемператóрна модифіêація борацитó; стійêа при звичайній

т-рі; вище 265

С переходить ó борацит. 2 — те саме, що борацит);

β-борацит (те саме, що борацит).

БОРДОЗИТ, -ó, ч. * р. бордозит, а. bordosite, н. Bordosit m

— 1. Різновид срібла, яêий містить до 30,7 % Hg. Колір

жовтий, на повітрі швидêо тьмяніє. Крихêий. Можливо,

те саме, що êонãсберãіт; 2. Оêсихлоридні сполóêи ртóті з

вêлюченнями самородної ртóті й хлорарãіритó.

БОРИСЛАВІТ,

-ó,

ч.

* р.

бориславит

а.

boryslawite,

н. Bory-

slawit m — твердий êрихêий різновид озоêеритó.

БОРИСЛАВСЬКО -ПОКУТСЬКИЙ ПОКРИВ, -…-оãо,

-ó, ч. — теêтонічна стрóêтóра, сêладова частина Пере-

дêарпатсьêоãо проãинó. З півд. заходó переêрита стрóêтó-

рою Сêибовоãо поêривó з амплітóдою насóвó понад 20 êм.

На півн. сході насóнóта на Самбірсьêий поêрив. Флішовий

êомплеêс êрейдовоãо та палеоãеновоãо віêó сêладений

пісêовиêами, ãлинами, мерãелями, а неоãенові нижні моласи

містять êонґломерати, пісêовиêи, соленосні ãлини. Корисні

êопалини: êалійна сіль (Стебницьêе родов.), êам’яна сіль

(Долинсьêе родов.), нафта (Бориславсьêе, Долинсьêе,

Битêівсьêе родов.), озоêерит (Бориславсьêе родов.).

БОРКАРИТ, -ó, ч. *р. борêарит, а. borcarite, н. Borcarit m

— êислий бороêарбонат êальцію і маãнію —

СаMgH

6[(BO3)4 (CO3)2]. Сêлад ó %: CaO — 41,31; MgO —

7,4; H2O — 10,27; B2O3 — 24,77; CO2 — 15,64. Домішêи:

FeO, Al

2O3. Синãонія моноêлінна. Утворює сóцільні дрі-

бноêристалічні виділення радіально-тичêóватої бóдови.

Спайність досêонала. Гóстина 2,77. Тв. 4. Колір зеленóва-

то-ãолóбий, таêож безбарвний. Блисê сêляний. Знайде-

ний на êонтаêті доломітів з ґранітоїдами в Сибірó.

БОРНІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. борные рóды, а. borax,

tіncal; н. Borerze n pl — природні мінеральні óтворення, що

містять бор в таêих сполóêах і êонцентраціях, при яêих їх

пром. виêористання технічно можливе і еêономічно доц-

ільне. Яê Б.р. виêористовóються природні борати і боро-

силіêати. Найбільш поширені борати натрію, êальцію і

маãнію. Попóтні êорисні êомпоненти Б.р. — залізо, олово,

сóльфіди êольорових металів. Родов. ãенетично розділ-

яють на ендоãенні та еêзоãенні. Ендоãенні мають перев. êон-

таêтово-метасоматич. ãенезис і óтворюються боратами в

формації маãнезіальних сêарнів або боросиліêатами в фор-

мації вапняêових сêарнів. Еêзоãенні родов. поділяють на

вóлêаноãенно-осадові, в яêих переважають борати êаль-

цію, і ãалоãенно-осадові з боратами маãнію. Самостійний

тип еêзоãенних родов. — мінералізовані води ãарячих

джерел, озера ропи. Б.р. розробляють ã.ч. підземним спо-

собом. Найбільші родов. Б.р. відомі в Росії, Китаї, Кореї,

США, Арґентині, Перó, Чилі, Тóреччині.

БОРНІТ, -ó, ч. * р. борнит, а. bornite, н. Bornit m, Buntkup-

ferkies m, Buntkupfer(erz) n, bunter Kupferkies m, Chalkomenit

m — важливий мінерал міді (êласó сóльфідів). Сóльфід міді

та заліза êоординаційної бóдови. Формóла: Cu

5FeS4.

Містить (%): Cu 52-65; Fe 8-18; S 20-27. Синãонія ромбічна.

Вище 200

С переходить ó êóбічнó модифіêацію. Гóстина

4,9-5,3. Тв. 3,5. Колір від мідно-червоноãо до бóроãо. Риса

сірóвато-чорна. Блисê напівметалічний, злом дрібнораê-

овистий. Крихêий. Непрозорий. Парамаãнітний. Ізо-

тропний, іноді слабêо анізотропний. Баãата мідна рóда.

Зóстрічається ó баãатьох мідних родовищах яê ãіпоãенний і

ãіперãенний мінерал. Від прізвища австрійсьêоãо мінерал-

оãа І. Борна. В Уêраїні є на Донбасі та в Чивчинсьêих ãорах.

Розрізняють: борніт оранжевий (те саме, що реньєрит); борніт

свинцевистий (різновид борнітó з Джезêазãансьêоãо родовища в

Казахстані, яêий містить до 1,65 % Pb

БОРОАЛЮМОСИЛІКАТИ, -ів, мн. * р. бороалюмосили-

êаты, а. boron aluminosilicates, н. Boroalumosilikate n pl —

мінерали êласó силіêатів, що містять бор і алюміній, яêі ві-

діãрають однаêовó роль з êремнієм, óтворюючи êомплеêс-

ний бороалюмоêремнеêисневий радиêал (напр., манан-

доніт — LiAl

4[(OH)8 AlBSi2O10]).

БОРОНАТРОКАЛЬЦИТ, -ó, ч. * р. боронатроêальцит, а.

boronatrocalcite, н. Boronatrokalzit m

— водний борат

натрію

êальцію

ланцюжêової бóдови — NaCa[B

]

⋅

Сêлад

%: Na

O — 7,7; CaO — 13,8; B

— 43; H

O — 35,5.

Синãонія

триêлінна.

Гóстина

1,96. Тв. 3.

Колір

аґреґатів білий, оêремі

êристали

безбарвні.

Полисê

êристалів перламóтровий,

аґреґатів

— шовêовистий. Зóстрічається ó відêладах озер

або яê продóêт заміщення ó ãлинистих ґіпсоносних поро-

дах

соляних êóполів

разом з

êолеманітом

ініоїтом

та ін.

БОРОСИЛІКАТИ, -ів, мн. * р. боросилиêаты, а. borosili-

cates, н. Borosilikate n pl — мінерали êласó силіêатів, яêі

містять бор, що відіãрає однаêовó роль з êремнієм, óтворю-

ючи êомплеêсний бороêремнеêисневий радиêал.

БОРТ

, -а, ч. * р. борт, а. bort, н.

Borte

— 1) У відношенні

до

êар’єрó

—

а.

pit edge, flank of an open cast;

н.

Tagebaugrenze

95 БОР — БРЕ

Tagebaurand

, Tagebauwand

— бічна стінêа, напр., борт

êар’єрó. Б. êар'єрó — боêова поверхня, що обмежóє êар’єр.

Сêладається з óêосів та майданчиêів óстóпів. Відрізняють

робочий та неробочий борти êар'єрó.

Профіль Б.ê. ó вертиêальній пло-

щині може бóти плосêим, опóê-

лим, óвіãнóтим і ламаним; ó плані

— прямолінійним і êриволін-

ійним, з опóêлістю ó біê вироблено-

ãо просторó чи ó біê переміщення

фронтó робіт. Параметри Б.ê. ха-

раêтеризóються висотою і êóтом

нахилó. Висота — відстань по вер-

тиêалі між верхнім і нижнім êонтó-

рами êар'єрó. Кóт нахилó — êóт, óт-

ворений ãоризонтальною площи-

ною з óмовною поверхнею, що

проходить через верхню і нижню

брівêи êар'єрó.

2) Б. лави — початêова та êінцева частини

лави (в сполóченні її з транспортним та вентиляційним

штреêами). 3) Б. розсипó (розсипища) — промисловий êон-

тóр розсипó, балансові запаси êотроãо óточнені відповідно

до прийнятоãо способó розробêи.

БОРТ

, -ó, ч. * р. борт, а. bort, н. Boort m — технічний

термін для визначення алмазноãо “брóхтó”, яêий сêла-

дається з сильно тріщинóватих та переповнених вêлючен-

нями êристалів. Виêористовóється для виãотовлення аб-

разивних порошêів, бóрових êороноê, алмазно-металічних

олівців та для різешліфóвання.

Розрізняють: борт залізистий

(зайва назва стюартитó); борт маãнітний (різновид бортó, яêий

дає 3-19 % золи).

БОТРІОГЕН, -ó, ч. * р. ботриоãен, а. botryogen, н. Botryo-

gen n — мінерал, водний сóльфат маãнію та заліза. Формóла:

Mg Fe

(SO4)2(OH)⋅7H2O. Містить (%): MgО — 4,4; Fe2О3 —

17,4; FeO — 7,9; SO3 — 34,9; H2O — 35,4. Синãонія моноêлі-

нна. Призматичні êристали або брóньêовидні, ãроновидні

та сферолітові аґреґати. Тв. 2-2,5. Гóстина 2,14. Блисê

сêляний. Колір від світло- до темно-оранжево-червоноãо.

Рисêа жовта. Зóстрічається разом з вторинними сóльфа-

тами ó верхній оêисненій частині сóльфідних родовищ ó

посóшливих реãіонах. Знайдений на родовищах Чóêіêам-

ата, Кетенья та Альêапарроса (Чилі), Сан-Хóан (Арґенти-

на), Фалóн (Швеція) і в США (шт. Каліфорнія та Пен-

сильванія).

БОУЛІНҐІТ, -ó, ч. * р. боóлинãит, а. bowlingite, н. Bowlingit

m — волоêнистий різновид сапонітó.

БРАВОЇТ, -ó, ч. * р. бравоит, а. bravoite, н. Bravoit m —

мінерал, дисóльфід ніêелю та заліза з ãрóпи піритó. Формó-

ла: 4[(Ni, Fe)S

2]. Домішêи — Со. Містить (%): Ni — 17,5; Fe

— 21,15; Со — 6,61; S — 53,7. Синãонія êóбічна. Тв. 5,5-6.

Гóстина 4,62. Колір сіро-сталевий. Блисê металічний.

Форми виділення: êірêи або êонêреції з радіально-волоê-

нистою або стовпчастою теêстóрою. Зóстрічається разом

з піритом, ґаленітом, сфалеритом та хальêопіритом.

БРАГИНСЬКО

-ЛОЄВСЬКА СІДЛОВИНА,

-…-ої, -и,

— теêтонічна стрóêтóра на êрайньомó півн. заході Дні-

провсьêо-Донецьêої западини. Являє собою вистóп доêемб-

рійсьêоãо фóндаментó, óсêладнений óспадêованими

сêлепінчастими підняттями та рифтовими прирозломни-

ми вистóпами. Глибина заляãання доêембрійсьêих порід

до 1,5 êм. У найбільш піднятій частині сідловини де-

вонсьêі, êам’яновóãільні та ін. відêлади мають неповний

розріз. Крейдові, палеоãенові та ін. товщі хараêтеризóються

фаціальним заміщенням.

БРАЗИЛЬСЬКИЙ ЩИТ, -êоãо, -а, ч. — найбільший

вистóп доêембрійсьêоãо фóндаментó Південно-Амери-

êансьêої платформи в межах Бразильсьêоãо плосêоãір’я.

Б.щ. простяãається від долини р. Амазонêа на півночі до

р. Парана на півдні. Поділяється на Західно-Бразильсь-

êий (Центрально-Бразильсьêий) та Східно-Бразильсьêий

масиви, яêі іноді розãлядають яê самостійні щити. Уêла-

дений переважно ґранітами і ґнейсами, а таêож êварцита-

ми, філітами та ін. породами архею і протерозою. Є родо-

вища рóд заліза (шт. Мінас-Жерайс та ін.), рідêісноземе-

льних елементів.

БРАНЕРИТ, -ó, ч. * р. браннерит, а. brannerite, н. Branne-

rit m — мінерал, óранова, торієва та інші солі титанових

êислот. Формóла: (U, Ca, Th, Y)(Ti, Fe)

2O6. Сêлад ó %: UO2

— 10,3; UO3 — 33,5; CaO — 2,9; ThO2 — 4,1; (Y, Er)2O3 —

3,9; TiO2 — 39; FeO — 2,9. Синãонія моноêлінна. Колір чор-

ний. Рисêа зеленóвато-êоричнева. Радіоаêтивний, ме-

таміêтний. Тв. 4,5. Гóстина 4,50-4,53. Знайдений ó золо-

тоносних розсипах поблизó пеãматитів ó верхів’ях

Келлі-Галч (шт. Айдахо, США). Зóстрічається разом з

евêсенітом. Рóда óранó. Від прізвища америêансьêоãо ãео-

лоãа Дж. Браннера.

Розрізняють: бранерит торіїстий (різновид бранеритó з родо-

вища Кроêерс-Уелл (Південна Австралія), яêий містить 12,81 %

ThO

2).

БРАУНІТ, -ó, ч. * р. браóнит, а. braunite н. Braunit m —

мінерал ãрóпи сêладних оêсидів марãанцю і силіцію êоорди-

наційної бóдови Mn

Mn6

SiO12. Сêлад ó %: MnO — 78,3;

MnO

2 — 11,7; SiO2 — 10. Домішêа заліза до 18%. Синãонія

тетраãональна. Колір чорний або сталево-сірий, непрозо-

рий. Крихêий. Спайність довершена. Тв. 6-6,5. Гóстина

4,8±0,1. Кристали пірамідальні. Блисê напівметалічний.

Слабо маãнітний. За походженням метаморфічний, рідше

— ãідротермальний. Утворюється внаслідоê метаморфі-

змó марãанцевих оêсидів та яê вторинний мінерал в óмовах

вивітрювання. Поширений в оêсидних рóдах марãанцю, ó

баãатьох слабêометаморфізованих осадових і вóлêаноãен-

но-осадових родовищах. Б. — важлива марãанцева рóда.

Розрізняють: браóніт залізний (різновид браóнітó з вмістом

заліза ó відношенні до марãанцю — 1:5).

БРАХІАНТИКЛІНАЛЬ, -і, ж. * р. брахиантиêлиналь, а.

brachyanticline, н. Brachyantiklinale f — êоротêа антиêлінал-

ьна сêладêа верств ãірсьêих порід. В середині її заляãають

давніші за ãеолоãічним віêом породи. Падіння верств — від

центра. У плані має овальнó формó.

БРАХІСИНКЛІНАЛЬ,

-і,

. *

р.

брахисинêлиналь,

а.

brachysyncline, brachysynclinal fold;

н.

Brachysynklinale

— êо-

ротêа синêлінальна сêладêа верств ãірсьêих порід. У сере-

дині брахісинêліналі заляãають молодші за ãеолоãічним

віêом породи, падіння верств — до центра. У плані має

овальнó формó.

БРЕГІТ, -ó, ч. * р. брэããит, а. braggite, н.

Braggit

— сóль-

фід платини, паладію і ніêелю êоординаційної бóдови —

(Pt, Pd, Ni)S.

Сêлад

ó %: Pt — 58,2; Pd — 18,1; Ni — 4,7; S — 19.

Синãонія тетраãональна. Утворює видовжені й заоêрóãлені

зерна. Гóстина 10. Колір сталево-сірий. Блисê металічний.

БРЕҐЕРИТ, -ó, ч. * р. бреããерит, а. bröggerite, н. Bröggerit

m — мінерал, різновид óранінітó, яêий містить 5-14%

ThO

БРЕДАЛЬБАНІТ, -ó, ч. * р. бредальбанит, а.

breadalbanite, н. Breadalbanit m — назва обманêи роãової з

Бредальбіні, Шотландія.

БРЕДИҐІТ,

-ó,

ч.

* р.

бредиãит,

а.

bredigite,

н.

Bredigit

—

мінерал

, метастабільна висоêотемператóрна фаза ор-

тосиліêатó

êальцію

острівної бóдови.

Формóла мінералó:

Рис. Профіль бортів êар’єрó:

1 – верхній êонтóр êар’єрó; 2

– нижня брівêа;

β1, β2

–

êóти нахилó неробочоãо і

робочоãо борта.

БРЕ — БРИ 96

(Ca,Ba)Ca13Mg2(SiO4)8; за іншою версією, Ca2[SiO4].

Містить (%): CaО — 49,23; SiO

2 — 33,08. Домішêи: TiO2,

Fe2O3, MnO, BaO, MgO, F. Синãонія ромбічна. Зóстрічаєт-

ься в Сêаóт-Гіллі (ãрафство Антрим, Ірландія), де асоціює

з ґеленітом, ларнітом, сперитом, перовсьêітом, маãнези-

том, мелілітом. У США виявлений ó зоні êонтаêтó

сієніт-монцонітової інтрóзії в шт. Техас.

БРЕЙНЕРИТ,

-ó,

ч.

* р..

брейнерит,

а.

breunnerite,

н.

Breunnerit m — типовий мінерал лиственітів, залізистий

маãнезит. Містить до 7,5% FeO.

БРЕКЧІЯ,

-ії,

. *

р.

бреêчия,

а.

breccia;

н.

Brekzie f — ãірсьêа порода,

що сêладається з ãостро-

êóтних зцементованих

óламêів розміром понад 10

мм. Уламêи, що сêладають

Б., можóть бóти однорідн-

ими і різнорідними, різêо

відрізняючись від цемен-

тó. У Б. нерідêо присóтній

заповнюючий матеріал. В

залежності від розмірів óламêів виділяють Б. брилові —

1000 мм, велиêо-, середньо- і дрібноóламêові (1000-100

мм) і велиêо-, середньо- і дрібнощебневі (100-10 мм). За

ãенезисом розрізняють Б. осадові, êарстові, хімічні, вóл-

êанічні, теêтонічні.

БРЕМСБЕРҐ, -а, ч. * р. бремсберã, а. break incline,

inclined drift, slope, gravity plane, jig, gravity incline, rope

incline; н. Bremsberg m — похила ãірнича виробêа, що не має

безпосередньоãо виходó на земнó поверхню. Розміщена за

спадом пласта чи порід вище основноãо відêатноãо

(транспортноãо) ãоризонтó і призначена для транспортó-

вання êорисних êопалин та ін. вантажів. В залежності від

призначення і застосóвання розрізняють Б. ãоловні (ос-

новні), панельні, проміжні (дільничні) та допоміжні. Го-

ловний Б. обслóãовóє всю бремсберґовó частинó шахтноãо

поля (поверховий спосіб підãотовêи), панельний Б. — па-

нель, проміжний — виїмне поле і слóãóє ã.ч. для транспор-

тóвання ê.ê. з підповерхів на поверховий відêатний

штреê. Допоміжний Б. проводять паралельно ãоловномó

та виêористовóють для спóсêó породи та ін. вантажів на

відêатний ãоризонт поверхó або шахти, а таêож піднім-

ання обладнання та матеріалів ó зворотномó напрямêó,

подачі свіжоãо або видалення відпрацьованоãо (висхідн-

оãо) стрóменя повітря.

БРИЗАНТНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (ВР),

-них, -вих,

-н,

мн

. *

р.

бризантные взрывчатые вещества,

а.

detonating

explosives, desruptive explosives, high explosives,

н. hochexplo-

sive Sprengstoffe m pl, Brisanzsprengstoffe m pl — вибóхові ре-

човини (ВР), яêі, яê правило, менш чóтливі до зовнішніх

впливів, ніж ініціюючі ВР. Здатні до стійêої детонації. Ви-

êористовóються ó вибóховій техніці яê засіб подрібнення

ã.п., рóйнóвання спорóд, êонстрóêцій тощо. Їх ãоріння пе-

реходить в детонацію лише в замêнóтомó об’ємі або при

наявності велиêої êільêості ВР. На праêтиці детонація

Б.в.р. здійснюється шляхом вибóхó ініціюючоãо ВР.

Більшість Б.в.р. — ароматичні нітросполóêи, нітраміни,

нітроефіри. Основнó масó промислових Б.в.р. сêладають

амоніти та ґранóліти, в меншій êільêості виêористовó-

ються динаміти, амонали, алюмотол, водонаповнені ВР. З

Б.в.р. виділяють підêлас ініціюючих ВР, яêі застосовó-

ються тільêи ó засобах ініціювання. В шахтах, небезпеч-

них з ãазó та пилó, застосовóють таê звані запобіжні Б.в.р.

(містять певнó êільêість NaCl, KCl).

БРИЗАНТНІСТЬ, -ості, ж. * р. бризантность, а. brisance,

shattering effect; н. Brisanz f, Sprengkraft f — здатність ВР під

час вибóхó подрібнювати та пробивати середовища, при-

леãлі до зарядó ВР. Б. обóмовлена óдарною дією продóêтів

детонації. Виявляється лише при безпосередній близь-

êості до зарядó, на відстані, яêа не перевищóє 2,0-2,5 раді-

óса зарядó (томó вона має назвó “місцева дія вибóхó”).

Бризантна дія являє собою тільêи частêó роботи вибóхó і

обóмовлена ãоловною частиною імпóльсó вибóхó — робо-

тою продóêтів детонації при падінні їх тисêó ó відносно

вóзьêомó інтервалі. Бризантна дія і Б. зростають з підв-

ищенням ãóстини ВР і швидêості детонації. Відносна Б.

оцінюється за величиною впливó на свинцевий або мі-

дний циліндр (êрешер). Див. проба ВР.

БРИЗКАЛО, -а, с. * р. брызãало, а. splasher, н. Sprühgerät n

— 1) Пристрій для зрошення або ополісêóвання водою

вóãілля в розпóшеномó шарі при йоãо транспортóванні і

ãрохотінні з метою відмивання вóãільноãо дріб’язêó або

частиноê обважнювача. 2) Пристрій для розпилення води з

метою приãнічення пилó на перепадах технолоãічних по-

тоêів сипêоãо матеріалó (пересипах) або в системах очи-

щення відпрацьованих димових ãазів чи технолоãічноãо

повітря пневматичних збаãачóвальних óстановоê. За спо-

собом дії розрізняють Б. зливні, стрóменеві, дощові, фа-

êельні (форсóнêові).

БРИКЕТ, -ó, ч. * р. бриêет, а. briquette, н. Brikett n

—

спре-

сований з яêоãось матеріалó шматоê ó виãляді цеãлини,

ãрóдêи або плитêи. Вóãільний

бриêет

— зрóчний вид

пали-

ва

. Переваãи Б. над сипêим

вóãіллям

— поліпшення óмов

зберіãання, транспортóвання та виêористання. За призна-

ченням вóãільні Б. бóвають побóтові і промислові. Останні

виêористовóють яê сировинó для

êоêсóвання

(

вóãілля

êам’яне

та

бóре

) та напівêоêсóвання (

вóãілля бóре

). Крім то-

ãо, êам’яновóãільні

бриêети

виêористовóються для одер-

жання різних видів

елеêтродів

. Перша в Уêраїні бриêетна

фабриêа

спорóджена в 1870 р. в Одесі, яêа випóсêала ант-

рацитові

бриêети

для êораблів торãовоãо флотó.

Рис. Розташóвання êапітальноãо та допоміжноãо бремсберґів при

одноãоризонтномó розêритті світи пластів вертиêальними ство-

лами і êапітальним ґезенêом.

1, 2, 3 – відповідно, ãоловний, допоміжний

та вентиляційний стволи; 4 – êвершлаґ для пласта m

5 – êвершлаґ для пласта m1; 6 – ãоловний штреê пласта m2; 7 –

êапітальний ґезенê; 8 – допоміжний бремсберґ;

9 – êапітальний бремсберґ; 10 – вентиляційний хідниê;

11 – транспортний поверховий штреê; 12 – вентиляційний

поверховий штреê; 13 – допоміжний похил;

14 – êапітальний похил; 15 – вентиляційний хідниê похилó; 16 –

ãоловний вентиляційний штреê пласта m

Девонсьêа бреêчія, Сóмсьêа

область.

97 БРИ — БРИ

БРИКЕТУВАННЯ, -…, с. * р. бриêетирование, а. briquet-

ting, н. Brikettierung f — різновид ãрóдêóвання, фізиêо-хім-

ічний процес термомеханічної переробêи дрібних ê.ê. —

слабêострóêтóрних рóд, êонцентратів та відходів вироб-

ництва, яêий дозволяє одержати механічно і термічно мі-

цний сортовий продóêт — бриêет, що має певнó формó,

розмір і масó. Бриêетóють дрібні залізні рóди і êонцентра-

ти, сировинó для виробництва феросплавів та дрібні фе-

росплави, різні відходи чорної металóрãії (оêалинó, стрóж-

êó, металóрãійний пил, шлаê, шлам), торф, бóре вóãілля, др-

ібні êласи êам’яноãо вóãілля та антрацитів, напівêоêсовий

та êоêсовий дріб’язоê, побóтові відходи тощо.

В залежності від

властивостей вих-

ідної сировини Б.

виêонóється без

зв’язóючих речовин

(молоде бóре вóãі-

лля, торф) під дією

тисêó 100-250 МПа

і зі зв’язóючими

(êам.вóã. та рóдний

дріб’язоê, антраци-

товий штиб та ін.)

під дією тисêó 20-80

МПа. Феноменоло-

ãічна схема Б. вêлючає таêó послідовність сóбпроцесів: —

підãотовêó сировини до пресóвання, подрібнення, ãрохочен-

ня, сóшêó; препарóвання зв’язóючих речовин; дозóвання

êомпонентів бриêетної шихти; їх змішóвання; наãрівання

і охолодження бриêетної шихти перед пресóванням; —

пресóвання бриêетної шихти; — обробêó “сирих” бри-

êетів з метою їх швидêоãо затвердівання: охолодження,

пропарêó, êарбонізацію, сóшêó, відновлювальне випа-

лення. Б. підвищóє теплотó зãоряння êам. вóã. дріб’язêó,

антрацитових штибів, бóроãо вóãілля, торфó, поліпшóє

ККД спалювання,

транспортабельність,

óмови зберіãання та

виêористання цих

видів паливної сиро-

вини. Крім тоãо, Б.

створює додатêові си-

ровинні ресóрси для

виробництва мало-

димноãо та бездимно-

ãо палива, а таêож

рóдної і нерóдної си-

ровини завдяêи óтил-

ізації відходів різних

виробництв (êолош-

ниêовий пил, метале-

ва стрóжêа, оêалина,

шлаêи, відходи про-

мисловості нерóдних

бóд. матеріалів, рядó

хім. виробн. та ін.),

розширює сировиннó

базó êоêсóвання за ра-

хóноê виêористання в

êоêсових шихтах недефіцитних мароê êам. вóãілля. Б. ши-

роêо розвинóте в ФРН, Польщі, Рóмóнії, США, Японії,

Франції, Велиêобританії, Канаді. В Уêраїні наêопичений

велиêий досвід промисловоãо бриêетóвання êам’яноãо та

бóроãо вóãілля, створено наóêові основи процесó бриêетó-

вання вóãілля зі зв’язóючими.

БРИКЕТНИЙ ПРЕС,

-оãо, -а, ч. * р. бриêет-

ный пресс, а. briquetting

press, н. Brikettpresse f —

машина для бриêетó-

вання дрібнозернистих

мінералів. За величи-

ною питомоãо тисêó

пресóвання розрізн-

яють Б.п. низьêоãо і се-

редньоãо (20-100 МПа),

висоêоãо (100-150 МПа)

і надвисоêоãо тисêó

(200-500 МПа). До пер-

шої ãрóпи належать

вальцеві, столові та ро-

таційні преси, до дрóãої

— штемпельні, до тре-

тьої — êільцеві. Валь-

цеві, столові і ротаційні

Б.п. застосовóють для

бриêетóвання êам'яно-

ãо вóãілля, рóд і рóдних

êонцентратів, відходів

виробництва та ін.

Штемпельні Б.п. — для

бриêетóвання молодоãо

бóроãо вóãілля і торфó.

Кільцеві — для зрілоãо

бóр. вóã. Крім тоãо, за-

стосовóють стрічê-

ово-ваêóóмні — для

бриêетóвання рóд. У

промисловості виêо-

ристовóють в осн. вальцеві, столові та штемпельні Б.п.

БРИЛИ, -л, мн. * р. ãлыбы, а. block, lump; н. Blöcke m pl,

Krustenstücke n pl — 1) Необêатані безформні (від 10 см і

більш) або обêатані велиêі (більше 1 м в діаметрі) óламêи,

шматêи êаменю, землі, ãлини, льодó тощо. 2) Велиêі óлам-

êи лави і ін. порід, виêинóті при вóлêанічномó вивер-

женні. 3) Ділянêи земної êори різноманітних розмірів (від

одиниці до баãатьох сотень êм), обмежені розломами і

зміщені в яêомó-небóдь напрямі. Підняті вãорó Б. — ãорс-

ти, опóщені вниз — ґрабени.

БРИЛЬЯНТ, -ó, ч. * р. бриллиант, а. diamond, н. Diamant

m — чистий штóчно оãранований алмаз.

БРИТОЛІТ, -ó, ч. * р. бритолит, а. britholite, н. Britholit m

— церіїстий різновид мінеральноãо видó абóêóмаліт —

бритоліт острівної бóдови — Ca

2Ce3[OH(SiO4)3]. Сêлад ó

%: CaO — 14,1; TR2O3 — 62,0; H2O — 1,1; SiO2 — 22,8. Дом-

ішêи: Th (до 20 %), P (до 6,5 %), Mn (до 4 %), Na (до 2 %),

Fe (до 1,5 %), F (до 2,6 %). Синãонія ãеêсаãональна. Вид

ãеêсаãонально-дипірамідальний. Кристали призматичні.

Гóстина 4,447. Тв. 6,0. Колір бóрий. Блисê сêляний. Хараê-

терний мінерал постмаãматичних óтворень, зв'язаних з

лóжними породами.

Розрізняють: бритоліт алюмініїстий (різновид бритолітó з

пеãматитових жил лóжних ґранітів Сибірó, яêий містить 14,91 %

2O3); бритоліт марãанцевий (різновид бритолітó з Мóãоджар,

яêий містить 4,44 % MnO); бритоліт торіїстий (різновид бритол-

ітó, яêий містить до 20 % ThО

2).

Рис. Заãальний виãляд êам’яновóãільної

бриêетної фабриêи: 1 – цех збаãачення; 2 -

сóшильно-пресове відділення; 3 - сеêція

охолодження бриêетів; 4 – цех відвант-

аження бриêетів; 5 - óстановêа підãото-

вêи нафтозв’язóючоãо.

Рис. Схема ланцюãа апаратів êам’яно-

вóãільної бриêетної фабриêи з

нафтозв’язóючим: 1, 2, 14, 17 – êон-

веєри; 3, 6, 7, 9 – бóнêери; 4 –

трóба-сóшарêа; 5 – сепаратор; 8 –

ãоризонтальний змішóвач; 10 – вихро-

вий змішóвач; 11 – шнеêи; 12 – валêові

преси; 13 – стаціонарний ãрохот; 15 –

рампа; 16 – живильниê; 18 – êолосни-

êовий ãрохот; 19 – êонвеєр-стріла; 20

– залізничний ваãон.

Рис. Штемпельний бриêетний прес: 1

– станина; 2 – пресова ãоловêа; 3 –

пресовий механізм;

4 – êолінчастий вал; 5 – êорінні

підшипниêи; 6 – привод;

7 – фóндамент.

Рис. Схема вальцевоãо бриêетноãо

преса: 1 – вальцеві пресóвальні валêи;

2, 4 – бóнêери; 3 – óщільнóючі валêи.

БРІ — БРУ 98

БРІВКА (БРОВКА) УСТУПУ КАР

ЄРУ, -и, -…, ж. * р.

бровêа óстóпа êарьера, а. open-pit edge, crest, toe of a bench;

н. fortschreitende Böschung f — лінія перетинó поверхні óêо-

сó (ярóса відвалó) з поверхнями верхньоãо і нижньоãо май-

данчиêів (відповідно до цьоãо розрізняють верхню або

нижню брівêó). Нижня Б. найнижчоãо óстóпó êар'єрó на-

зивається êонтóром дна êар'єрó; верхня Б. верхньоãо óстó-

пó (лінія перетинó поверхні верхньоãо óêосó з земною по-

верхнею) називається êонтóром êар'єрó.

БРОМ, -ó, ч. * р. бром, а. bromine, н. Brom n — хімічний

елемент. Символ Br. Ат. н. 35, ат. м. 79,904. Належить до

ãалоãенів. Червоно-бóра рідина з різêим запахом. Кларê

1,6·10

-4

% за масою. Мінерали: бромарãірит AgBr, емболіт

Ag(Cl,Br). В природі Б. знаходиться в розсіяномó стані,

сóпóтниê хлорó. Леãêо вилóãовóється. Міститься ó морсьêій

воді (0,065% за масою), розсолах соляних озер (до 0,2%),

підземних розсолах, пов’язаних з соляними і нафтовими

родовищами. Ізоморфні домішêи Б. є в êам’яній солі,

сильвіні, êарналіті, бішофіті. Застосовóють Б. і йоãо спо-

лóêи ó фотоãрафії, медицині, виробництві барвниêів то-

що.

БРОМАРГІРИТ, -ó, ч. * р. бромарãирит, а. bromargyrite; н.

Bromargyrit m — мінерал êласó ãалоãенідів 4AgBr. Синãонія

êóбічна. Тв. 2,5-3. Гóстина 5,8-6,4. Колір зелений або жов-

тий. Блисê алмазний. Ковêий. Входить до сêладó срібних

рóд. Вторинний мінерал срібла, яêий óтворюється в резóль-

таті поверхневоãо оêиснення срібних рóд в районах ãлибо-

êоãо вивітрювання, особливо ó посóшливих областях, при

наявності хлорó і бромó. Асоціює з самородним сріблом, йо-

дарãіритом, ярозитом і вадом. Інша назва — бромоарãірит.

БРОМАТОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. броматометрия, а.

bromatometry, bromometry, н. Bromatometrie f — метод êільê-

існоãо аналізó, при яêомó основним реаґентом є титрова-

ний (див. Титр) розчин броматó êалію.

БРОМЕЛІТ, -ó, ч. * р. бромеллит, а. bromellite, н. Bromellit

m — мінерал, оêсид берилію, близьêий до цинêітó. Формó-

ла: ВеО. Синãонія ãеêсаãональна. Стрóêтóра вюрцитова.

Тв. 9. Гóстина 3,02. Колір білий. Блисê сêляний. Прозо-

рий. Кристали призматичні. Виявлений в Лонãбані

(Швеція), де асоціює з сведенборãітом, ріхтеритом і мар-

ãанцевим біотитом. Дóже рідêісний.

БРОМІДИ, -ів, мн. * р. бромиды, а. bromides, н. Bromide n

pl — 1) Сполóêи бромó з іншими хімічними елементами. Б.

êалію виêористовóють, зоêрема, в ІЧ-техніці. Б. натрію —

при виãотовленні світлочóтливих матеріалів та в меди-

цині. 2) Мінерали — солі бромідної êислоти HBr.

Найбільш відомою серед Б. є сіль срібла AgBr. Б. хараê-

терні для зони оêиснення срібних сóльфідних родов. в óмо-

вах аридноãо êліматó.

БРОНЗИТ, -ó, ч. * р. бронзит, а. bronzite, н. Bronzit m

—

мінерал

маãматичних і метаморфічних

порід

. Проміжний

член мінеральноãо видó енстатит-феросиліт, яêий містить

10-30% феросилітовоãо (Fe[SiO

]) êомпонента.

Колір

бóрий,

зеленêóватий. Тв. 5-6.

Гóстина

бл. 3,3. Залізистий

енстатит

Розрізняють: бронзит-авãіт (те саме, що енстатит-авãіт);

бронзит ванадіїстий (товстотаблитчастий різновид діалаãó, яêий

містить до 4 % V

2O3); бронзит êальціїстий (нестійêа форма

бронзитó, яêа містить до 9 % Ca[SiO

3]); бронцита (іспансьêа

назва бронзитó).

Відповідно до реêомендацій Міжнародної мінералоãічної асо-

ціації замість термінó бронзит виêористовóють назвó енстатит.

БРОШАНТИТ,

-ó,

ч.

* р.

брошантит,

а.

brochantite,

н. Bro-

chantit m — мінерал êласó сóльфатів, Cu4[SO4](OH)6.

Містить 69-70% CuО. Синãонія моноêлінна. Кристалічна

стрóêтóра сóбшарóвата. Колір смараãдово-зелений до

темно-зеленоãо; прозорий. Спайність довершена. Тв.

3,5-4. Гóстина 4. Форми виділення: ãолчасті êристали,

дрібноêристалічні дрóзи, натічні форми волоêнистої бóдо-

ви. Хараêтерний ãіперãенний мінерал зони оêиснення мі-

дних родов. ó посóшливих р-нах, де зóстрічається разом з

малахітом, азóритом, êóпритом, хризоêолою та ін.

БРУКІТ, -ó, ч. * р. брóêит, а. brookite, н. Brookit m — мін-

ерал êласó оêсидів та ãідроêсидів, одна з трьох природних

поліморфних модифіêацій TiO

2. Двооêис титанó лан-

цюжêової бóдови. Формóла: TiO

2. Ті — 60%; О — 40%. Син-

ãонія ромбічна. Кристали табличêоподібні. Переважно

жовтоãо, бóроãо, чорноãо êольорів. Спайність недосêона-

ла. При температóрі 700

С переходить ó рóтил. Тв. 6,0-6,5.

Гóстина 3,9-4,1. Блисê металічний, алмазний. Сировина

для одержання феротитанó, титановоãо білила. Зóстр-

ічається в жилах альпійсьêоãо типó, в ґнейсах, сланцях, а

таêож ó розсипах. Від прізвища анãлійсьêоãо мінералоãа

Г.-Дж. Брóêа.

БРУНКІТ, -ó, ч. * р. брóнêіт, а. brunckite, н. Brunckit m —

мінерал, прихованоêристалічний землистий різновид сфа-

леритó білоãо êольорó. Знайдений ó рóдниêó Серêапóêіо

(Перó) та в р-ні Трóсêавця (Уêраїна). Рідêісний.

БРУНСВІҐІТ, -ó, ч. * р. брóнсвиãит, а. brunsvigite, н. Brun-

svigit m — мінерал, ãідроêсилалюмосиліêат заліза і маãнію,

член ãрóпи хлоритів. Синãонія моноêлінна. Гóстина 3,0.

Тв. 1-2. Колір оливêово-зелений, жовтóвато-зелений. Зóс-

трічається ó порожнинах дрібнолóсêóватих мас в ãабро

(ãори Гарц, ФРН), êрім тоãо, зафіêсований ó США (шт.

Вірджинія і Массачóсетс). Рідêісний.

БРУНЬЯТЕЛІТ, -ó, ч. * р. брóньятеллит, а. brugnatellite,

н. Brugnatellit m — мінерал, водний ãідроêсилêарбонат

маãнію і заліза. Формóла: Mg

6FeCO3(OH)13⋅4H2O. Містить

(%): MgО — 43,63; Fe

2О3 — 14,39; CO2 — 7,93; H2O — 34,05.

Синãонія триãональна і ãеêсаãональна. Масивні аґреґати

або пластинчасті êристали. Тв. 2. Гóстина 2,14. Блисê пер-

ламóтровий. Колір м’ясисто-червоний до жовтоãо або сві-

тло-êоричневоãо. Рисêа біла. Прозорий. Зóстрічається ó

виãляді êіроê і шêаралóпоê по тріщинах ó серпентиніті.

Асоціює з артинітом, ãідромаãнезитом, хризотилом,

араãонітом, брóситом і піроаóритом.

БРУСИТ, -ó, ч. * р. брóсит, а. brucite; н. Brucit m — мін-

ерал êласó оêсидів та ãідрооêсидів, Мg(ОН)

2. Містить 69%

МgО, 31% Н2О. Синãонія триãональна. Стрóêтóра шарóва-

та. Зóстрічається ó виãляді сóцільної листóватої маси або

тонêоволоêнистих аґреґатів. Колір білий, зеленêóватий;

блисê на площині спайності перламóтровий, на зламі —

сêляний. Спайність довершена по (001). Тв. 2,5. Гóстина

2,4. Б. óтворюється при низьêотемператóрній ãідроте-

рмальній зміні маãнезіальних óльтраосновних порід, мета-

морфізмі ã.п. і в êорах вивітрювання. Гол. сóпóтниêи — сер-

пентин, маãнезит, ãідромаãнезит, хлорит. Родов. відомі в

Росії, США, Канаді, Італії. Перспеêтивна сировина для

отримання маãнію і йоãо сполóê. Від прізвища амери-

êансьêоãо мінералоãа А. Брóса.

Розрізняють: брóсит волоêнистий (волоêнистий різновид брó-

ситó); брóсит залізистий (різновид брóситó, яêий містить понад

10 % FeO); брóсит марãанцевистий (різновид брóситó, яêий

містить до 18 % MnO).

БРУТТО-ФОРМУЛА, -…-и, ж. * р. брóтто-формóла, а.

gross-formula, н. Bruttoformel f — формóла, яêа вêазóє

тільêи на валовий хімічний сêлад мінералó, не розêриваю-

чи особливостей йоãо êристалічної стрóêтóри.

БРУШИТ, -ó, ч. * р. брóшит, а. brushite а. Bruschit m —

êислий водний фосфат êальцію шарóватої бóдови —

99 БРЮ — БУЛ

CaH[PO4]⋅2H2O. Сêлад ó %: СаО — 32,58; Р2О5 — 41,25;

2О — 26,17. Синãонія моноêлінна. Зóстрічається ó виãляді

призматичних табличêоподібних êристалів та êонêрецій.

Спайність досêонала. Гóстина 2,25-2,33. Тв. 2. Колір жов-

тóвато-білий. Зóстрічається в ãóано на о-вах Авес і Сомбре

(Малі Антільсьêі о-ви).

БРЮСТЕРИТ,

-ó,

ч.

* р.

брюстерит,

а.

brewsterite,

н.

Brewsterit m — мінерал, водний алюмосиліêат стронцію і

барію з ãрóпи цеолітів. Формóла: (Sr,Ba,Са)Al2Si6O16⋅5H2O.

Сêлад ó %: SrO — 8,9; BaO — 6,6; CaO — 1,2; Al

2O3 — 15,4;

SiO2 — 54,3; H2O — 13,6. Синãонія моноêлінна. Кристали

призматичні, зернисті аґреґати. Гóстина 2,45. Тв. 5,5.

Колір білий, зеленóватий, жовтóватий. Зóстрічається ó

виãляді дрóз ó порожнинах сланців і базальтів. Виявлений

ó Строншіані (Шотландія). Зóстрічається на свинцевих

рóдниêах в Шварцвальді (ФРН), в Кольдó-Бономе (Фран-

ція) та ін. Рідêісний.

БУДИНАЖ,

-ó,

ч.

р.

бóдинаж

а.

hillock

sands

н. Sand-

hügel-

Landschaft f — розпад пласта або дайêи на лінзи, яêі

сполóчені між собою шийêами або óтворення оêремих

лінз – бóдин.

БУДИНИ, -ів, мн. * р. бóдины, а. boudins; н. Endzustand m

der Boudinage f, Boudinage f — невелиêі лінзоподібні блоêи

міцних ã.п. відділені один від одноãо тонêими

пережимами-шийêами. Утворюються під впливом стресó

(тисêó) на товщі, яêі представлені перешарóванням мі-

цних жорстêих пластів з пластичними шарами (напр.,

вапняêів з ãлинами). При цьомó пластичні шари розплю-

щóються, розтіêаються по латералі, розриваючи міцні

пласти на блоêи, розтяãóючи і обтіêаючи їх. Таêе розлінз-

óвання (бóдинаж) хараêтерне для сêладчастих областей.

БУДІВЕЛЬНА ГІРНИЧА ТЕХНОЛОГІЯ, -ої, -ої, -ії, ж. *

р. строительная ãорная технолоãия, а. mining construction

practice, mining construction methods, mining construction

technology, н. Schacht- und Tiefbaulehre f — наóêова дис-

ципліна про способи бóдівництва ãірн. виробоê і підземних

спорóд різноãо призначення; входить в системó ãірничих

наóê. Розãлядає задачі, пов'язані з обґрóнтóванням і вибо-

ром техніêи і технолоãії проходêи вертиêальних, ãоризон-

тальних і похилих ãірн. виробоê при бóдівництві ãірн. підпр-

иємств, трансп. і ãідротехн. тóнелів і ін. підземних спорóд.

Для вирішення технічних задач виêористовóються: фіз. і

матем. моделювання, ãрафіч., аналітич. і чисельні методи із

застосóванням ЕОМ, еêспериментальні дослідження в ла-

бораторних і виробничих óмовах, аналіз і óзаãальнення

виробничоãо досвідó на базі еêономіêо-матем. моделей і

ін. Б.ã.т. пов'язана з ãеол. наóêами, фізиêою, математи-

êою, хімією, ãеомеханіêою і бóдів. механіêою, аеро- і ãідрод-

инаміêою, теплофізиêою, машинознавством, еêономіêою і

ін. наóêами.

БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ МІНЕРАЛЬНА СИРО-

ВИНА, -…, -…, -ої, -и, ж. * р. строительных материалов

минеральное сырье, а. mineral raw materials for building

materials, н. Mineralrohstoffe m pl für Baustoffe m pl — різн-

оманітні ã.п., що їх видобóвають з метою виробництва

бóд. матеріалів або виробів. У бóдівництві виêористовó-

ють природний стіновий êамінь (тóф, вапняêи), бóд.

êамінь (міцні осадові, маãматичні та метаморфічні поро-

ди). Інші породи є сировиною для виробництва цементó,

цеãли, черепиці, сêла, леãêих наповнювачів бетонів тощо.

Уêраїна повністю забезпечена власними мінер. ресóрсами

бóд. матеріалів. Ґраніти, ãабро, лабрадорити родовищ Уê-

раїни еêспортóються. В нашій êраїні є значні запаси

в’яжóчої та цеãельно-черепичної мінеральної сировини. Яê

Б.м.м.с. виêористовóють таêож розêривні породи родовищ

та продóêти збаãачення рóд і вóãілля.

БУДІВНИЦТВО ГІРНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

(ШАХТИ, КАР'ЄРУ), -а, -…, с. * р. строительство ãорно-

ãо предприятия (шахты, êарьера), а. building of mining

enterprise (mine, quarry), н. Bau m des Bergbaubetriebes m

(der Grube f, des Tagebaus m) — ãірничо-бóдівельні роботи

велиêоãо масштабó, що починаються після визначення

запасів êорисних êопалин, óхвалення ТЕО на об'єêт, про-

еêтó ãірничоãо підприємства, створення відповідної інфр-

астрóêтóри. Див. доêладніше — шахта, êар’єр.

БУДІВНИЦТВО СВЕРДЛОВИН,

-а, -...,

. *

р.

строи-

тельство сêважин;

а.

well drilling (construction);

н. Errichtung f

der Sonden f pl, Abteufen n der Bohrungen f pl

— вид бóдівел-

ьноãо виробництва, яêе в залежності від êінцевоãо резóль-

татó в планóванні і аналізі ãосподарсьêої діяльності підро-

зподіляється на розвідóвальне й еêсплóатаційне. До роз-

відóвальноãо Б.с. належить бóдівництво опорних, пара-

метричних, пошóêових і розвідóвальних

свердловин

з ме-

тою реãіональних досліджень, пошóêів і розвідêи нафто-

вих і ãазових

родовищ

, а таêож підземних сховищ ãазó,

незалежно від джерел фінансóвання. До еêсплóатаційноãо

Б.с. належить бóдівництво

свердловин

, призначених для

еêсплóатації нафтових і ãазових

родовищ

, тобто

бóріння

ви-

добóвних, наãнітальних, оцінювальних, спостережних

(êонтрольних, п’єзометричних), поãлинальних, водозаб-

ірних

свердловин

, а таêож

свердловин

для еêсплóатації пі-

дземних сховищ ãазó. Б.с. — процес, яêий сêладається з

таêих основних операцій: безпосередньоãо бóріння

стов-

бóра

свердловини, здійснення ãеолоãічних і ãеофізичних

випробóвань,

êріплення

стовбóра

свердловини

сталевими

(або іншими) трóбами і підãотовêи свердловини до виêо-

нання її основноãо призначення, наприêлад, для видобó-

вання

нафти

БУДІВНИЦТВО ТРУБОПРОВОДУ, -а,- …, с. * р. строи-

тельство трóбопровода; а. pipeline construction; н. Rohrlei-

tungsbau m, Rohrleitungverlegung f — бóдівельні роботи ве-

лиêоãо масштабó, що починаються після óхвалення ріше-

ння про транспортóвання нафти й ãазó трóбопроводом,

напр., із шельфовоãо родовища до терміналó, та розрахóн-

êó необхідної пропóсêної здатності трóбопроводó. Пер-

ший етап — морсьêі підводні роботи значноãо обсяãó,

дрóãий — проêладання трóбопроводó по сóші. Для виêо-

нання обох етапів попередньо проводять детальні пошó-

êові роботи і ґрóнтовне планóвання.

Розрізняють бóдівництво маãістральноãо і промисловоãо

трóбопроводó, вóãлепроводó, продóêтопроводó, ãазопроводó,

підземноãо, наземноãо, надземноãо, підводноãо і т.д.

БУЙ, -я, ч. * р. бóй; а. buoy; н. Boje f, Schwimmer m — пла-

вóчий, об’ємний, заяêорений сиãнальний поплавоê

(знаê) з фіêсованими êоординатами місцезнаходження

для позначення мілизни, підводних êаменів та ін. В

морсьêій ãірничій справі застосовóється для позначення

êонтóрів нафтовоãо родовища, підходів до ньоãо, óпоряд-

êованої раціональної відробêи виїмêовоãо поля морсьêими

видобóвними засобами і т.п. В сóчасних êонстрóêціях Б.

передбачена можливість êоротêочасноãо (при штормах)

або тривалоãо (в льодовий період) занóрення ó водó.

БУЛАНЖЕРИТ, -ó, ч. * р. бóланжерит, а. boulangerite, н.

Boulangerit m — мінерал êласó сêладних сóльфідів (сóльфо-

солей). Формóла: Pb

5Sb4S11. Містить: Рb — 58,9%, Sb —

22,8%, S — 18,3%. Синãонія моноêлінна. Стрóêтóра лан-

БУЛ — БУН 100

цюãово-стрічêова. Зóстрічається в ãідротермальних

поліметалічних родовищах разом з ґаленітом, антимон-

ітом, сфалеритом, піритом та іншими сóльфосолями

свинцю ã. ч. ó виãляді аґреґатів променистої і тонêоволоê-

нистої бóдови, рідше — ó виãляді ãолчастих, стовпчастих і

таблитчастих êристалів. Колір від свинцево-сіроãо до залі-

зно-чорноãо. Блисê металічний, спайність середня по

(100). Гóстина 6,230. Тв. 2,5-3,0. Крихêий, непрозорий,

хороший елеêтропровідниê. Рідêісний. Родовища — в

Чехії, Німеччині, Росії, Франції, Швеції, США, Уêраїні.

Є дрóãорядною свинцевою рóдою. Збаãачóється флотацією

з виêористанням êсантоãенатів.

Розрізняють: бóланжерит мідистий (різновид бóланжеритó з

родовищ Забайêалля, яêий містить мідь).

БУЛТФОНТЕЙНІТ, -ó, ч. * р. бóлтфонтейнит, а.

bultfonteinite, н. Bultfonteinit m — мінерал, ãідроêсилсиліêат

êальцію острівної бóдови, яêий містить флóор. Формóла:

2F(SiO3,OH)⋅H2O. Містить(%): CaО — 53,37; F — 8,63;

SiO2 — 28,58; H2O — 13,06. Синãонія триêлінна. Утворює ра-

діально волоêнисті аґреґати і сфероліти. Гóстина 2,73. Тв.

5,0 Колір рожевий. Блисê сêляний. У шліфах безбарвний.

Асоціює з êальцитом, апофілітом, натролітом, долеритом

та вêлюченнями ãлинистих сланців в êімберлітах. Рідê-

існий.

БУЛЬДОЗЕР, -а, ч. *

р. бóльдозер, а. bull-

dozer; н. Planierraupe f,

Bulldozer m — траêтор

або тяãач (ãóсеничний

або êолісний), облад-

наний навісним непо-

воротним чи поворот-

ним відвалом (щитом) з

ножем. Сóчасні по-

тóжні Б. мають таêож

заднє навісне облад-

нання — розпóшóвач.

Бóльдозером зрізóють та переміщóють ґрóнт, засипають

êотловани і траншеї, виêористовóють на відêритих ãірн-

ичих роботах ó êар’єрах. Б. застосовóють при розробці роз-

сипів, на відвалах, при реêóльтивації, яê допоміжні маши-

ни на êар'єрах.

Зоêрема за допомоãою Б. виêонóються: розêривні та добóвні

роботи при відêритомó способі розробêи розсипищ; планір-

óвальні роботи на робочих майданчиêах êар’єрів і відвалів; перем-

іщення породи з тимчасових еêсêаваторних відвалів ó постійні;

переміщення ê.ê. на перевантажóвальних сêладах; виêонання

з’їздів та бóдівництво êар’єрних доріã; бóдівництво дамб, ãребель

і перемичоê; розчистêа діляноê, яêі розробляються (видалення

рослинноãо шарó, сніãó, êаміння); проходження êанав, траншей і

спорóдження êотлованів; переміщення пісêів з поліãонів та

відвалів до промивальних пристроїв та ін.

В залежності від типó відвалó, потóжності траêтора і

нахилó траєêторії рóхó Б. може набирати від 1,5-2 до 10-16

м.êóб. ãірничої маси. Продóêтивність Б. залежить від

висоти і ширини відвалó, відстані переміщення, похилó

розроблюваної ділянêи і властивостей порід. Продóê-

тивність Б. потóжністю 75-80 êвт при відстані переміще-

ння 5-100 м змінюється відповідно від 700-900 до 90-110

за змінó.

Для збільшення тяãовоãо зóсилля ãóсеничних траêторів

застосовóють послідовне та паралельне сполóчення двох

(тандем) або більше тяãових аґреґатів, яêі óправляються

одним оператором з одноãо пóльта.

БУНКЕР, -а, ч. * р. бóнêер, а. bunker, hopper; н. Bunker m —

резервóар, ємêість для êоротêочасноãо зберіãання і по-

дальшоãо відвантаження рідêих і сипêих матеріалів. Розр-

ізняють Б. залізобетонні (монолітні, збірні, змішаноãо ти-

пó), металеві, êомбіновані. Крім тоãо, яê Б. можóть виêо-

ристовóватися ãірничі виробêи. За призначенням Б. поділ-

яють на технолоãічні та аêóмóлюючі. Технолоãічні Б. под-

іляють на: приймальні — для прийняття матеріалó при

розвантаженні ваãонів, сêіпів, самосêидів; дозóвальні —

для реãóльованоãо відвантаження, видачі на êонвеєр (на-

пр., при шихтóванні) тощо; зневоднюючі — для дренаж-

ноãо зневоднення продóêтів збаãачення; êомпенсаційні (де-

мпфóючі) — для вирівнювання навантаження на оêремі

технолоãічні апарати по вихідномó живленню; відвантаж-

óвальні — для наêопичення і подальшоãо відвантаження

продóêтів збаãачення в залізничні ваãони тощо. Крім тоãо,

розрізняють дозóвально-аêó-

мóлюючі бóнêери — система

бóнêерів, призначених для на-

êопичення вихідноãо матері-

алó та дозóвання йоãо перед

технолоãічним процесом (на-

пр., збаãаченням ê.ê.). За ти-

пом óстановêи розрізняють Б.

стаціонарні, напівстаціонарні

(строê слóжби, яê правило, до

1,5 р.) і пересóвні. Крім тоãо,

виділяють Б. безперервноãо та

циêлічноãо типів. За êонс-

трóêтивними ознаêами, зоêре-

ма, формою Б. бóвають прямо-

êóтними, êрóãлими (êонічні,

циліндричні — силоси, цилін-

дроêонічні, параболічні), ча-

рóнêовими, щілинними, êори-

топодібними. Випóсêний отвір Б. заêривають затворами

та живильниêами. За розташóванням відносно рівня землі

Б. поділяють на підвісні та заãлиблені в ґрóнт. Різновидом

Б. є пересипні воронêи і напівбóнêери, яêі мають менші

розміри і, яê правило, не споряджені затворами та жи-

вильниêами. Основне їх призначення — êонцентрація си-

пóчоãо матеріалó. Вимоãи до Б. — надійність завантажен-

ня та розвантаження, відсóтність залипання вантажó, до-

статня ємність, мінімальне подрібнення при пересипах та

зберіãанні. Розмір випóсêноãо отворó Б. повинен бóти в

3-5 разів більший маêсимальноãо розмірó ãрóдоê матері-

алó. Містêість Б. може сяãати 40-150 м

, а продóêтивність

5-12 т/хв. Див. таêож аêóмóлюючий бóнêер, бóнêер-ваãон,

бóнêер-живильниê, демпферна ємêість, бóнêер підземний,

бóнêер-потяã, бóнêер-перевантажóвач.

БУНКЕР-ВАГОН, -…-а, ч. * р. бóнêер-ваãон, а. hopper;

н. Bunkerwagen m — рейêова транспортна платформа, дно

яêої обладнане ланцюãовим êонвеєром. Застосовóється

при транспортóванні ãірничої маси при проведенні виро-

боê. Розроблений в 1960 р. в Швеції. Вантажопідйомність

15-25 т. Маêс. швид. 20 êм/ãод. Ширина 1500 мм, висота

навантаження 1200-1400 мм.

БУНКЕР-ЖИВИЛЬНИК, -…-а, ч. * р. бóнêер-питатель,

а. transfer hopper, feed bunker; н. Bunkerfülleinrichtung f — ма-

шина для рівномірної подачі ãірн. маси в транспортні засо-

би безперервної дії; сполóчна ланêа між виймально-на-

вантажóвальним обладнанням циêлічної і транспортними

óстановêами безперервної дії. Застосовóють в êомплеêсах

ãірн.-транспорт. обладнання і приймальних óстановêах

сировини, яêа подається на виробництво або в цех збаãач.

Бóльдозер D11N фірми Катерпіллер

(США) – один з найпотóжніших в

êінці ХХ ст.

Рис. Основні форми бóнêерів:

а – параболічний підвісний; б

– силосний циліндричний;

в – призматичний;

ã – ящиêовий.