Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

81 БЕЗ — БЕЗ

пеêа праці є одним з ãоловних пріоритетів держави, реалізація

розãлянóтих заходів необхідна, вона забезпечить достатній стан

ãірничої безпеêи в Уêраїні на рівні передових êраїн. В.П.Колосюê.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ, -и, -і, ж. * р. безопасность трóда; а.

occupational safety; н. Arbeitssicherheit f — стан óмов праці,

за яêих виêлючено вплив на працівниêів небезпечних та

шêідливих виробничих фаêторів. ГОСТ 12.0.002-80.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ В ГІРНИЧОДОБУВНІЙ ПРОМИ-

СЛОВОСТІ, -и, -і, -…, ж. *р. безопасность трóда в ãорно-

добывающей промышленности, а. safety in the mining

industry; н. Arbeitssicherheit f in der Bergbauindustrie f

—

óмо-

ви праці на об’єêтах

ãірничої

промисловості

, що виêлюча-

ють вплив небезпечних і шêідливих фаêторів на працюю-

чих. Б.п. підтримóється шляхом виêонання êомплеêсó за-

ходів щодо запобіãання травматизмó, захворюванням і

ава-

ріям

. Див.

“Правила технічної безпеêи”, “Єдині правила без-

пеêи при підривних роботах”, “Правила технічної еêсплóата-

ції”.

БЕЗПЕЧНА ВІДСТАНЬ ПРИ ВИБУХОВИХ РОБОТАХ,

-ої, -і, -…, ж. * р. безопасное расстояние при взрывных рабо-

тах, а. safe distance in blasting, н. sicherheitliche Distanz f bei

den Sprengarbeiten f pl, Sicherheitsabstand bei Sprengarbeiten f

pl — мінімальна відстань від зарядó вибóхових речовин, що

є безпечною для людей, механізмів, спорóд і не виêлиêає

передачі детонацій іншомó зарядó. Реãламентована “Єди-

ними правилами безпеêи при вибóхових роботах”. В залеж-

ності від видó небезпечної дії вибóхó розрізняють таêі без-

печні відстані: за дією повітряної хвилі, за передачею де-

тонації, за óшêоджóючою дією óламêів, за сейсмічною

дією вибóхó. За дією повітряної хвилі

— відстань, на яêій

вибóхова хвиля на поверхні втрачає спроможність спричи-

няти óраження заданої інтенсивності; в залежності від

масштабó вибóхó, óмов розташóвання зарядó і допóстимоãо

хараêтерó óшêоджень спорóд Б.в. приймається пропорці-

йною êореню êвадратномó або êóбічномó від маси зарядó.

За передачею детонації

— відстань, на яêій неможлива пе-

редача детонації від одноãо зарядó до іншоãо; Б.в. ó цьомó

випадêó пропорційна êореню êвадратномó маси зарядó і

залежить від родó ВР та óмов розташóвання аêтивноãо і

пасивноãо зарядів. За óшêоджóвальною дією óламêів

—

відстань, на яêій виêлючена можливість óшêодження ос-

êолêами та óламêами; ця Б.в. визначається проеêтом (при

êамерних, свердловинних і êотлових зарядах) і встанов-

люється êерівниêом висаджóвальних робіт в залежності

від методó висадження, видó робіт і місцевих óмов. За сей-

смічною дією вибóхó — відстань, на яêій êоливання ґрóн-

тó, виêлиêане вибóхом, є безпечним для бóдов та спорóд;

дана Б.в. пропорційна êореню êóбічномó маси зарядó і за-

лежить від родó та водонасичення ґрóнтó, на яêомó знахо-

дяться спорóди, яêі мають бóти захищені.

БЕЗПЕЧНА ГЛИБИНА РОЗРОБКИ, -ї, -и, -…, ж. * р.

безопасная ãлóбина разработêи, а. safe depth for mining, н.

Sicherheitstiefe f für Bergarbeit f — ãлибина ãірничих робіт,

при яêій і нижче яêої деформації земної поверхні в резóль-

таті підробêи дорівнюють або менші допóстимих для

підроблюваноãо об

’

єêта. Нижче ãоризонтó безпечної ãли-

бини ãірничі роботи можóть виêонóватись без застосóван-

ня ãірничих чи êонстрóêтивних заходів охорони спорóд.

Б.ã.р. обчислюють в залежності від потóжності пласта,

яêий виймається при розробці, допóстимих деформацій

для підроблюваних об

’

єêтів та спеціальних êоефіцієнтів,

êотрі залежать від басейнó, де здійснюється розробêа ê.ê.

Б.ã.р. відêладається по вертиêалі від нижньоãо рівня

об

’

єêта, яêий підляãає охороні.

БЕЗПЕЧНА ПРОМИСЛОВА ПРОДУКЦІЯ, -ої, -ої, -ії,

ж. * р. безопасная промышленная продóêция, а. safe industrial

production, н. gefahrlose Industrieproduktion f — продóêція,

яêа забезпечóє і зберіãає протяãом визначеноãо строêó еê-

сплóатації безпеêó робіт.

БЕЗПОЛУМ’ЯНЕ (БЕЗПОЛУМЕНЕВЕ) ВИСАД-

ЖЕННЯ, -оãо (-оãо), -…, с. * р. беcпламенное подрывание,

а. nonflame blasting; н. flammenloses Sprengen n — спосіб ви-

садження ãірсьêої породи без виниêнення полóм'я. Поля-

ãає ó виêористанні енерãії інертних ãазів (êардоêс),

повітря (ердоêс, аеродоêс) або випарів води сóêóпно з ін-

ертними ãазами (ãідроêс), стиснених в обмеженомó про-

сторі металевоãо патрона до висоêоãо заздалеãідь заданоãо

тисêó. Б.в. застосовóють ó шахтах, небезпечних по ãазó і

пилó; їх виêористання дозволяє механізóвати процес відб-

ійêи вóãілля і слабêих порід в очисних і підãот. вибоях.

Принцип дії сóчасних патронів Б.в. оснований на хім. ре-

аêції порошêоподібноãо зарядó, реаêції миттєвоãо розши-

рення твердих та сêраплених ãазів, в резóльтаті яêої óтво-

рюється значна ê-ть інертних ãазів, водяної пари, вóãле-

êислоãо ãазó і азотó. За рахóноê цьоãо створюється висо-

êий тисê (180 МПа). Б.в. може застосовóватися і без залó-

чення хім. реаêції за рахóноê êомпресорноãо наãнітання

повітря до пневмопатрона. Див. таêож ãідроêс.

БЕЗРОЗМІРНА ФІЗИЧНА ВЕЛИЧИНА, -ої, -ї, -и, ж. *

р. безразмерная физичесêая величина; а. dimensionless

quantity; non-dimentional physical quantity; н. dimensionslose

physikalische Grösse f — величина, в розмірності яêої всі

степені розмірностей основних величин дорівнюють нó-

лю. ДСТУ 2681-94.

БЕЗРОЗМІРНИЙ ЧАС, -оãо, -ó, ч. * р. безразмерное вре-

мя; а. dimensionless time; н. dimensionslose Zeit f — ó нафто-

добóванні — відношення наêопиченоãо відборó рідини із

еêсплóатаційноãо об’єêта до початêовоãо балансовоãо за-

пасó нафти при пластових óмовах під час витіснення на-

фти водою, що застосовóється при побóдові хараêтерис-

тиêи витіснення нафти водою.

БЕЗСТОЯКОВИЙ ПРИВИБІЙНИЙ ПРОСТІР,

-оãо, -оãо,

-ó,

ч.

* р.

беcстоечное призабойное пространство,

а.

prop-free

face space (face area), usable space, working space;

н.

unstempelend

Vorortraum

, stempelfreier Abbauraum

— простір в очисній

виробці, обмежений вибоєм та переднім рядом стояêів êрі-

плення.

БЕЗСТІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ, -ої, -ї, ж. * р. беcсточная

технолоãия, а. closed drainage process, н. abflusslose Technolo-

gie f; Technologie f ohne Abwässer n pl — êомплеêс технолоã-

ічних методів переробêи мінеральної сировини, об'єднаних

замêненим водообіãом, що виêлючає забрóднення навêо-

лишньоãо середовища.

БЕЗЦІЛИКОВА ОХОРОНА ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, -ї,

-и, -…, ж. * р. бесцелиêовая охрана ãорных выработоê, а.

non-pillar maintenance of mine workings; н. Grubenbausiche-

rung f ohne Kohlenpfeiler m — способи забезпечення еêс-

плóатац. станó підземних ãірн. виробоê, що проводяться

без охоронних цілиêів вóãілля за рахóноê спеціальних за-

ходів і êріплення. Б.о. застосовóється в Уêраїні, Росії,

Чехії, Польщі, Німеччині, Бельãії та ін. Сóть Б.о.ã.в. поля-

ãає в розташóванні виробоê в зонах із зниженим ãірничим

тисêом або на межі цих зон, що створює сприятливі óмо-

ви для їх підтримêи або виêористання таêих методів

розробêи ê.ê., яêі забезпечóють ãармонійне просідання

порід поверхні. Під Б.о.ã.в. таêож розóміють безцілиêове

підтримання виробоê, безцілиêовó підãотовêó, безцілиê-

ове виймання пластів.

БЕЙ — БЕР 82

БЕЙДЕЛІТ, -ó, ч. * р. бейделлит, а. beidellite, н. Beidellit m

— мінерал, алюмініїстий різновид мінеральноãо видó мон-

тморилоніт-бейделіт.

Формóла:

O)Al

[(OH)

|AlSi

]·nH

Синãонія моноêлінна. Зóс-

трічається ó виãляді землистих мас та óтворює тонêі êрис-

талічні пластинêи. Гóстина 2,6. Тв. 1,5. Колір білий з жов-

тóватим, бóрóватим, червонóватим відтінêом. Блисê ó щіл-

ьних масах слабêий восêовий. Має здатність до êатіонн-

оãо обмінó, ó воді набóхає. Зóстрічається ó êорі вивітрюва-

ння основних і óльтраосновних ã.п. та ó зоні оêиснення рóд-

них родовищ, ó лесах і ґрóнтах, що óтворилися з лесó.

Розрізняють: бейделіт залізний (різновид бейделітó з вмістом

до 19% Fe

2O3); бейделіт маãніїстий (різновид бейделітó, яêий

містить до 3% MgO); бейделіт хромистий (різновид, яêий містить

до 2% Cr

2O3).

БЕКЕРЕЛІТ,

-ó,

ч.

* р.

беêêерелит,

а.

becquerelite,

н. Becque-

relith m — мінерал, водний оêсид óранó. Формóла:

Са(UO

2)6O4 (OH)6⋅8H2O. Са заміщóється Ba i K. Містить

(%): UO3 — 90,49; H2O — 9,51. Са або Ba i K — домішêи.

Синãонія ромбічна. Спайність довершена. Колір темний,

бóрштиново-жовтий до безбарвноãо. Рисêа жовта. Тв. 2-3.

Гóстина 5,2. Блисê алмазний до жирноãо. Прозорий.

Знайдений ó Заїрі разом з анґлезитом, содіїтом, іанти-

нітом, êюритом, сêóпітом та ін. óрановими мінералами.

Утворюється в резóльтаті радіоаêтивноãо розêладó óрані-

нітó та іантинітó. Розрізняють таêож беêереліт свинце-

вий — мінерал бієтит (бійєтит) з Катанãи (Конãо-Кінш-

аса), в яêомó замість барію помилêово визначений сви-

нець.

БЕЛЯНКІНІТ, БЄЛЯНКІНІТ, -ó, ч. * р. белянêинит, а.

belyankinite, н. Beljankinit m — мінерал, водний танталоні-

обат натрію, êальцію і цирêонію острівної бóдови. Формó-

ла: (Ti, Ni, Zr, Ca) (O, OH)

2 (1,5-2)H2O або СаТі6О13·11Н2О.

Синãонія ромбічна або моноêлінна. Спайність досêонала в

одномó напрямі. Гóстина 2,32-2,4. Тв. 2-3,5. Колір жов-

то-êоричневий. На площинах спайності перламóтровий

полисê. Крихêий. Аморфний. Зóстрічається в нефелінсієн-

ітових пеãматитах Кольсьêоãо півострова з міêроêліном,

нефеліном, еãірином. Крім тоãо, зóстрічається в асоціації з

евдіалітом, лоренценітом, рамзаїтом і лампрофілітом.

Розрізняють: бєлянêініт марãанцевистий (різновид бєлянêі-

нітó, яêий містить до 13% MnO); бєлянêініт ніобіїстий (різновид

бєлянêінітó, яêий містить ніобій).

БЕМІТ, -ó, ч. * р. бемит, а. boehmite, н. Böhmit m — міне-

рал êласó оêсидів і ãідрооêсидів, моноãідрат алюмінію. Фор-

мóла: AlO(OH). Прозорий, безбарвний. Зóстрічається ãо-

ловним чином в еêзоãенних родов. боêситів. За сêладом

ідентичний діаспорó. Синãонія — ромбічна. Кристалічна

стрóêтóра шарóвата, в її основі — черãóвання пачоê, що

сêладаються з двох êисневих (внóтрішніх) і двох ãідро-

êсильних (зовнішніх) шарів з атомами алюмінію в пóсто-

тах. Безбарвний або білий; часто забарвлений механіч.

домішêами в жовтóватий, рожевóватий, зеленóватий êоль-

ори. Крихêий. Тв. 3,5-4. Гóстина бл. 3,1. Б. ã.ч. осадовий

мінерал, óтворюється в êорах вивітрювання. Яê осн. êом-

понент боêситів Б. виêористовóється для отримання ãли-

ноземó. Збаãачення вêлючає ãравітац. (відсадêа, êонцент-

рація на столах) і маãнітні (поліґрадієнтна сепарація) ме-

тоди та флотацію, іноді — хім. збаãачення з вилóãовóванням.

Від прізвища німецьêоãо мінералоãа І.Бема.

БЕНЗИН, БЕНЗИНА, -ó, -и, ч, ж. *р. бензин; а. petrol; н.

Benzin n — сóміш вóãлеводнів різної бóдови; безбарвна ãо-

рюча рідина з хараêтерним запахом, яêó одержóють з на-

фти. Застосовóється яê моторне паливо, розчинниê.

БЕНІТОЇТ, -ó, ч. * р. бенитоит, а. benitoite, н. Benitoit m

—

мінерал

, титаносиліêат

барію

Формóла:

2[BaTiSi

Містить (%): BaО — 36,97; TiО

— 19,32; SiО

— 43,71.

Син-

ãонія

ãеêсаãональна або триãональна.

Гóстина

3,6. Тв. 6-6,5.

Кристали

ó виãляді невелиêих плосêих триêóтних под-

війних пірамід.

Колір

сапфірово-синій, білий або безбарв-

ний.

Блисê

сêляний. Крихêий. Прозорий до напівпрозор-

оãо. Люмінесціює синім при опроміненні óльтрафіолетом.

Рідêісний. Знайдений в

асоціації

з нептóнітом ó невелиêих

натролітових

жилах

серпентиніті

та êристалічних

сланцях

ó шт. Каліфорнія (США). Цінóється яê êоштовний

êамінь

БЕНСТОНІТ, -ó, ч. * р. бенстонит, а. benstonite, н. Bensto-

nit m — мінерал, êарбонат êальцію, маãнію та барію. Формó-

ла: 3[(Ca, Mg, Mn)

7(Ba, Sr)6(CO3)13]. Синãонія триãональна.

Ромбоедричні êристали незмінені або ó зростêах, масивні

аґреґати. Тв. 3-4. Гóстина 3,6-3,65. Блисê сêляний. Колір

білий, світло-жовтий, êоричневий. Флóоресціює жовтим

або червоним. Жильний мінерал, зóстрічається разом з

êальцитом.

БЕНТОНІТ, -ó, ч. * р. бентонит, а. bentonite, bentonite clay,

mineral soap, н. Bentonit m — різновид вибілюючих ãлин,

сêладаються в осн. з мінералів ãрóпи монтморилонітó. До

Б. входять таêож ãідрослюди, êаолініт, палиãорсьêіт, цеол-

іти тощо. Б. — пластичні ãлини висоêої яêості. Виділяют-

ься 3 пром.-ãенетич. типи родов. Б.: ãідротермально-мета-

соматичний, вóлêаноãенно-осадовий і териãенно-осадо-

вий. Перші два óтворені в резóльтаті ãідротермальноãо ме-

тасоматозó або підводноãо перетворення вóлêаніч. попе-

лó, тóфів та ін. вóлêаноãенних і вóлêаноãенно-осадових

порід; третій тип — перевідêладення та діаãенетичні зміни

продóêтів розмивó êір вивітрювання і розêристалізації êо-

лоїдно-дисперсних продóêтів. Колір Б. — від білоãо до яс-

но-зеленоãо і ясно-синьоãо, іноді — êремовий, жовтий,

червоний або êоричневий. Застосовóють Б. ó ãірничод-

обóвній пром-сті для приãотóвання бóрових розчинів, а та-

êож яê природний адсорбент, наповнювач і т. ін. — ó ли-

варномó виробництві, чорній металóрãії, êераміч. вироб-

ництві, харчовій пром-сті, медицині і фармаêолоãії, сільс-

ьêомó ãосподарстві. Б. є в Уêраїні. Родовища лóжнозе-

мельних Б. розробляють ó Черêасьêій та Заêарпатсьêій

областях (Черêасьêе та Горбсьêе родов.), відомі таêож ó

Донбасі, Кримó, Придністров’ї. Запаси Черêасьêоãо ро-

дов. Б. становлять 104,7 млн т. За рóбежем Б. відомі в

США (Блеê-Гіллс, Сандерс-Дефайанс), Канаді, Велиêоб-

ританії та ін. êраїнах. Найбільшими виробниêоми і ãол.

еêспортерами Б. є США, Греція, Японія, Італія, Арґенти-

на, Іспанія. Від назви місцевості Бентон ó США.

БЕРАУНІТ, -ó, ч. * р. бераóнит, а. beraunite, н. Beraunit m

— мінерал, водний фосфат заêисноãо та оêисноãо заліза.

Формóла: Fe

Fe5

(OH)5(PO4)4⋅4H2O або Fe

[(OH)3|(PO4)2]·

2,5H2O. Синãонія моноêлінна. Форми виділення: дрóзи,

розлистовані сфероїдні маси, êонêреції. Тв. 3,5-4. Гóстина

2,8-3. Блисê сêляний. Колір від синьоãо до червонóва-

то-êоричневоãо. Рисêа жовта до оливêової. Зóстрічається

ó вторинних поêладах залізних рóд і яê продóêт зміни пер-

винних фосфатів ó пеãматитах.

БЕРБЕНКІТ, -ó, ч. * р. бёрбэнêит, а. burbankite, н. Burban-

kit m — мінерал, êарбонат натрію, êальцію, стронцію, барію

і рідêісних земель. Формóла: Na

2(CaSrBaTR)4·[CO3]5.

Містить (%): Na

2O — 10,17; CaО — 13,68; SrО — 19,7; BaО

— 14,02; La2O3 — 2,34; Ce2O3 — 4,65; Pr2O3 — 0,37; Nd2O3 —

1,4; Sm2O3 — 0,1; Gd2O3 — 0,08; Y2O3 — 0,1; CO2 — 33,39.

Синãонія ãеêсаãональна. Утворює дрібні êристали ãеêсаãо-

нально-дипірамідальноãо обрисó. Гóстина 3,54-3,58. Тв.

4,5-5,5. Колір жовтий, зеленóвато-жовтий. Блисê сêляний.

83 БЕР — БЕР

За сêладом, стрóêтóрою та деяêими властивостями под-

ібний до êарбоцернаїтó. Хараêтерний мінерал пізніх

стадій êарбонатитовоãо процесó. Зóстрічається ó êарбона-

титах масивó Бірпаó Маóнтінс (США) та масивó Вó-

овіярві (Мóрмансьê) разом з піротином, флоãопітом, пір-

итом, сфалеритом, êальциртитом, êарбонатами.

БЕРҐШЛЯҐ, -ó, ч. * р. берãшляã, а. rock bump, rock burst,

scaling; н. Bergschlag m — раптове, з трісêом, відêолюва-

ння шматочêів ãірсьêих порід від стіноê ãлибоêих виробоê.

Іноді передóє раптовомó осіданню масивів породи. Див.

таêож стріляння порід.

БЕРҐШТРИХ, -ó, ч. * р. берãштрих, а. bergstrich, н. Berg-

strich m — êоротêий штрих, що наêреслюється перпенди-

êóлярно до ãоризонталі і позначає напрям схилó поверхні.

БЕРЕЗИТ, -ó, ч. * р. березит, а. beresite, н. Beresit m —

метасоматична ãірсьêа порода, що сêладається з êварцó

(25-50%), альбітó (5-25%), серицитó (10-15%), êарбонатó

(до 10%) і збаãачена піритом. Б. — пошóêова ознаêа на

золоторóдні родовища.

БЕРИЛ, -ó, ч. * р. берилл, а. beryl, н. Beryll m — найпоши-

реніший мінерал берилію. Формóла: Al

2Be3[Si6O18]. Домішêи

Na, Cs, Rb, Li, Fe

, Fe

, Mn, Mg, H2O, He. Метасиліêат

алюмінію і берилію êільцевої бóдови. Містить (%): Al2О3 —

19; BeО — 14; SiO2 — 67. Синãонія ãеêсаãональна. Гóстина

2,63-2,91. Тв. 7-8. Блисê сêляний. За забарвленням виділ-

яють відміни Б.: аêвамарин — зеленóвато-блаêитний, сма-

раãд — ясêраво-зелений та ін. Зóстрічається ó ґранітних

пеãматитах, ґрейзенах і ãідротермально-пневматолітових

жилах, зв’язаний з êислими виверженими ãірсьêими поро-

дами. Б. з пеãматитів представлений ã.ч. натрієвими, на-

трієво-літієвими, літієво-цезієвими різновидами. Най-

менша ê-ть домішоê хараêтерна для Б. з êварцових жил,

êварц- і флюорит-мóсêовітових ґрейзенів. Деяêі з відмін Б.

— дороãоцінне êаміння. Найбільш відомі пеãматитові ро-

дов. Б.: Берніê-Лейê (Канада), Блеê-Гілс (США),

Мінас-Жерайс, Боа-Вістó (Бразилія). Дрібно- і тонêов-

êраплені рóди Б. збаãачóються флотацією. В óêр. наóê.

літератóрі вперше описаний в леêції “Про êамені та ãеми”

Ф.Проêоповича, яêа читалася в Києво-Моãилянсьêій

аêадемії в 1705-1709 рр. Б. в Уêраїні зóстрічається ó ґрані-

тних пеãматитах на півн. заході Уêраїнсьêоãо щита і ó

Приазов’ї.

Розрізняють: берил Барбари (берил з пров. Трансвааль з місц-

евості Барбара, ПАР); берил блаãородний (дороãоцінний берил

без вêлючень і дефеêтів); берил ãолóбий (аêвамарин), берил золо-

тистий (ãеліодор); берил літіїстий (різновид берилó, яêий містить

понад 1% Li

2O); берил лóжний (різновид берилó, яêий містить до

5% (Na, K)2O ); берил натріїстий (різновид берилó, яêий містить

понад 1% Na

2O); берил рожевий (різновид берилó рожево-черво-

ноãо êольорó); берил сêандіїстий (те саме, що бацит); берил

цезіїстий (різновид берилó, яêий містить до 3% Сs

2O).

БЕРИЛІЄВІ РУДИ, -вих, рóд, мн. * р. бериллиевые рóды;

а. beryllium ores; н. Beryllerze n pl — природні мінеральні

óтворення, що містять берилій. Bе міститься в рóдах ãол.

чином в формі власних мінералів, а таêож ó виãляді ізомо-

рфної домішêи (до 1-2%) в породотвірних мінералах. Голо-

вні мінерали, що входять до сêладó Б.р.: берил (14,1 %

ВеО), фенаêіт (42-45%), бертраніт (40-42%), ãель-берт-

рандит (32-35%), хризоберил (18-20%), ãельвін-ґентãель-

він-даналіт (10-12%), евêлаз (16-17%) і лейêофан (10-12%).

Мінерали, в сêладі яêих Be може розсіюватися ó виãляді із-

оморфної домішêи, — везóвіан (до 1-4% ВеО) і марãарит

(до 3%). Водночас з Б.р. вилóчають W, Мо, Sn, Та, Li, Cs,

Rb і ін., а хвости збаãачення Б.р. є сировиною для êе-

раміч. і бóд., пром-сті. Родов. Б.р. в більшості випадêів

мають ендоãенне постмаãматичне походження і пов'язані

з областями поширення масивів лейêоêратових ґранітів і

сóблóжних ґранітоїдів. Відомо 7 ãол. рóдних формацій Б.

р.: 1 — берилоносні ґранітні пеãматити; 2 — фенаêіт-ґен-

тãельвінові полевошпатові метасоматити; 3 — ãельвінові

і хризоберилові апосêарнові ґрейзени; 4 — слюдяні ґрейзе-

ни і êварцові жили з берилом, рідêо з бертрандитом; 5 —

слюдо-флюоритові ґрейзени, зони прожилоê і мінералі-

зовані зони дроблення з берилом, хризоберилом, фенаêітом

серед êарбонатних товщ, осадово-метаморфіч. і маãма-

тичних ãірсьêих порід підвищеної основності; 6 — флюо-

ритові метасоматити і полевошпат-êальцитові прожил-

êи з фенаêітом, бертрандитом, евдідімітом та ін. берилі-

євими мінералами серед êарбонатних порід в приêонтаêто-

вих зонах дрібних сêлепінь ґраносієнітів; 7 — флюорити-

зовані ріолітові тóфи з ãель-бертрандитом. Рóдні тіла

різноманітні за морфолоãією: пошарові пласти, рóдні

штоêи, стовпи, трóбоподібні поêлади, êрóті і полоãі жили.

Родов. Б.р. зосереджені в США, Бразилії, Арґентині,

Меêсиці, ПАР, Намібії, Мозамбіêó, Зімбабве, Уãанді, Ма-

даãасêарі, Індії, Портóãалії. Геоãр. розподіл світових запа-

сів нерівномірний: 61 % належить Америці (з них 42%

Бразилії, по 8% США і Арґентині), бл. 20% — Азії, 16% —

Африці, 3% — Австралії. Зах. Європа майже позбавлена

Б.р. За даними Roskill Information Services (London, UK), ó

2000 р. світовий видобóтоê берилієвих рóд сêлав 5061 т. З

них в США — 4510, Китаї — 500, Мадаãасêарі — 30,

Бразилії — 13, Портóãалії — 4, Зімбабве — 4 т. За іншими

джерелами світовий видобóтоê берилієвих рóд значно

більший. Найбільш перспеêтивне джерело Be — êомплеê-

сні рóди пневматоліто-ãідротермальних родов., в яêих бе-

рилієві мінерали представлені бертрандитом і фенаêітом

в поєднанні з флюоритом. Найбільш поширена схема зба-

ãачення Б.р. вêлючає флотацію слюди і польовоãо шпатó з

подальшою флотацією фенаêітó і бертрандитó, вміст

ВеО в êонцентраті 3-11%, вилóчення 75-90%.

БЕРИЛІЙ, -ó, ч. * р. бериллий, а. berillium; н. Beryllium n

—

хімічний

елемент.

Символ Be, ат. 4, ат. н. маса 9,01218. Має

один стабільний ізотоп Ве. Відêритий в 1798 р. франц. хі-

міêом Л.Воêленом ó виãляді оêсидó ВеО, виділеноãо з

бе-

рилó

. Б. — леãêий світло-сірий

метал

Гóстина

1844 êã/м

, t

плавлення 1284

С.

Кларê

6·10

-4

% за масою. Б. — типовий

амфотерний

елемент

з висоêою хім. аêтивністю; êомпаêт-

ний Б. стійêий на повітрі завдяêи óтворенню плівêи ВеО.

При наãріванні сполóчається з

êиснем

ãалоãенами

та ін. не-

металами. Розчинний в

лóãах

і більшості

êислот

. При ви-

соêих т-рах Б. взаємодіє з більшістю

металів

, óтворюючи

бериліди. Розплавлений Б. взаємодіє з

оêсидами, нітрид-

ами, сóльфідами, êарбідами

. Летêі сполóêи Б. і пил, що

містить Б., тоêсичні. Відомо 54 берилієві

мінерали

, най-

важливіші —

берил, фенаêіт, бертрандит, ãельвін.

Заã. за-

паси Б. в

рóдах

бл. 400 тис.т. Застосовóють ó сплавах

бери-

лію

для êонстрóêцій надзвóêових літаêів, раêет, êосмічних

апаратів тощо. В ядерній техніці Б. — джерело

нейтронів.

БЕРИЛІО…, р. бериллио…, а. beryllium…, н. Beryllio… —

префіêс, яêий вживається в назвах мінералів, щоб підêре-

слити наявність берилію в сêладі мінералó. Приêлад: бери-

ліовавеліт, бериліоґранат, бериліоãóміт, бериліоміê-

роêлін тощо.

БЕРИЛОБОРАТИ, -ів, мн. * р. бериллобораты, а. beryl-

loborates, н. Berylloborate n pl — мінерали êласó боратів, яêі

містять берилій, що входить до сêладó êомплеêсноãо боро-

берилієвоêисневоãо радиêала.

БЕР — БЕР 84

БЕРИЛОСИЛІКАТИ, -ів, мн. * р. бериллосилиêаты, а.

beryllosilicates, н. Beryllosilikate n pl — мінерали êласó сил-

іêатів, яêі містять берилій, що відіãрає однаêовó роль з

êремнієм, óтворюючи êомплеêсний берилоêременеêисне-

вий радиêал.

БЕРИЛОСУЛЬФАТИ, -ів, мн. * р. бериллосóльфаты, а.

beryllosulphates, н. Beryllosulphate n pl — мінерали êласó

сóльфатів, яêі містять берилій, що входить до сêладó êомп-

леêсноãо сóльфатоберилієвоãо радиêала.

БЕРІАСЬКИЙ ЯРУС, БЕРІАС, -оãо, -ó; -ó, ч. * а. берри-

ассêий ярóс, берриас; а. Berriassian, н. Berrias n, Berriasien n,

Berriasium n — нижній ярóс нижньоãо відділó êрейдової

системи.

БЕРКЕЇТ, БЬОРКЕЇТ,

-ó,

ч.

* р.

бёрêеит,

а.

burkeite,

н.

Burkeit m — мінерал, сóльфатêарбонат натрію. Формóла:

6(SO4)2 CO3. Містить (%): Na2О — 47,67; СО2 — 11,28;

SO3 — 41,05. Синãонія ромбічна. Кристали призматичні.

Спайності немає. Гóстина 2,57. Тв. 3,75. Колір білий до

сірóватоãо. Прозорий. Крихêий. Злом раêовистий. Блисê

сêляний. Рідêісний. Виявлений ó бóромó борошні ãлин в

р-ні о. Сьорлз-Лейê (шт. Каліфорнія, США) разом з êаль-

цитом, ãалітом, ãейлюситом, тихітом, троною, сóльфоãа-

літом і бóрою. Інша назва — берêіт.

БЕРМА,

-и,

ж.

р.

берма,

а.

bench, banguette, berm;

н.

Berme f

— 1) При

підземній

розробці

родовищ

— смóãа,

яêа приляãає до êонтóра

об'єêта, що охороняється від

впливó

ãірничих

робіт

, зовні-

шня межа яêої є початêовою

для побóдови запобіжноãо

цілиêа

. Ширина Б. в залеж-

ності від типó родовища і êа-

теãорії охорони знаходиться

в межах 2-20 м. 2) При

відêритій розробці родов. —

ãоризонтальний або слабêо-

похилий майданчиê на не-

робочомó борті або неро-

бочій ділянці

бортó

êар’єрó

яêий розділяє сóміжні за ви-

сотою

óстóпи

. Розрізнюють

Б. запобіжнó і транспортнó.

Запобіжна Б. призначена

для підвищення стійêості і

зменшення ãенеральноãо êó-

та óêосó

бортó

êар'єрó

, а та-

êож для запобіãання випад-

êовомó випадінню шматêів

породи

на розташовані ниж-

че

óстóпи

. Ширина запобі-

жної берми за Правилами

безпеêи повинна бóти не

меншою за 0,3 висоти

óстó-

пó

, але не менше розмірó,

достатньоãо для розташó-

вання на Б. обладнання для

навантаження і транспортó-

вання

шматêів

породи

, що впали. Транспортна Б. призна-

чена для розміщення трансп. шляхів, яêі з'єднóють робочі

майданчиêи

óстóпів

з êапітальними

траншеями

. Транс-

портнó Б., яêа поєднóє деêільêа

óстóпів

, називають з’єд-

нóвальною. Частина верхньоãо майданчиêа

óстóпó

, шири-

на яêоãо дорівнює розмірó основи призми обвалення, на-

зивається Б. безпеêи.

БЕРНУЛЛІ РІВНЯННЯ, -…, с. * р. Бернóлли óравнение; а.

Bernoulli`s theorem; н. Bernulligleichung f — рівняння ãiдро-

механiêи, яêе визначає зв'язоê мiж швидêiстю v рiдини,

тисêом p в нiй та висотою h частиноê над площиною вiд-

лiêó. Встановив йоãо ó 1738 р. Д. Бернóлi. Для елементар-

ноãо ламiнарноãо стрóменя iдеальної нестисливої рiдини

Б.р. має виãляд:

де

—

ãóстина

рiдини; g — присêорення вiльноãо падiння.

В останньомó рiвняннi всi члени мають розмiрнiсть тис-

êó; p — статичний тисê; — динамiчний тисê; h ρ g

— ваãовий тисê. Яêщо таêi рiвняння записати для двох

перерiзiв течiї, то матимемо:

Для ãоризонтальної течiї першi члени зліва і справа цьоãо

рiвняння вiдпадóть i воно набере виãлядó:

тобто в óсталенiй ãоризонтальнiй течiї iдеальної нестисли-

вої рiдини в êожномó її перерiзi сóма статичноãо i динамiч-

ноãо тисêів бóде сталою. Отже, в тих мiсцях течiї, де

швидêiсть рiдини бiльша (вóзьêi перерiзи), її динамiчний

тисê збiльшóється, а статичний зменшóється. На цьомó

явищi основана дiя стрóминних насосiв, ежеêторiв, вит-

ратомiрiв Вентóрi i Пiêо, пóльверизаторiв. Б.р. є наслiд-

êом заêонó збереження енерãiї. Яêщо ж рiдина не iдеальна,

то її механiчна енерãiя розсiюється i тисê вздовж трóбоп-

роводó, по яêомó тече таêа рiдина, спадає. Для реальної

в’язêої рідини в правій частині рівнянь щодо тисêó, треба

дописати величинó втрат тисêó ∆р

вт на ãідравлічний опір

рóхові. Б.р. широêо виêористовóють для розв'язóвання

баãатьох ãiдравлiчних задач ó нафтоãазовiй справi.

В.С.Бойêо.

БЕРТ’ЄРИН, -ó, ч. * р. бертьерин, а. berthierine, н. Berthi-

erin m — мінерал, ãідроêсилалюмосиліêат заліза та маãнію з

ãрóпи хлоритів. Формóла: (Fe

, Fe

, Mg)2-3 (Si,

Al)2O5(OH)4. Синãонія моноêлінна. Бóдова шарóвата.

Сêладає пласт залізної рóди ó Аянжі (деп. Мозель), зóстр-

ічається в рóдах Шампані, Бóрãóндії, Лотаринãії (Фран-

ція). Залізна рóда.

БЕРТОЛІДИ,

-ів,

мн

. *

р.

бертоллиды

а.

bertollides,

н. Bert-

hollide n pl — мінерали змінноãо сêладó, яêі знаходяться на

межі між звичайними сполóêами й ізоморфними сóміш-

ами.

БЕРТРАНДИТ,

-ó,

ч.

* р.

бертрандит,

а.

bertrandite,

н. Ber-

trandit m — мінерал, Be

4(OH)2[Si2O7]. Діортосиліêат берилію

острівної бóдови. Вміст ВеО 34,5-41,6%; SiО2 — 50,3. Син-

ãонія ромбічна. Стрóêтóра представлена пов'язаними

один з одним шарами здвоєних тетраедрів. Утворює др-

ібні пластинчасті êристали, радіально-променисті і

снопоподібні аґреґати, зерна. Хараêтерні двійниêи. Без-

барвний, білий, рідше рожевий, жовтий; прозорий.

Спайність довершена. Крихêий. Тв. 6-6,5. Гóстина

2,59-2,6. Поширений в ãідротермальних берилієвих родо-

вищах (в асоціації з флюоритом, фенаêітом, êварцом, поль-

Рис. Берма: а) при підземній

розробці родовищ: 1 — об’єêт,

яêий підляãає охороні; 2 —

берма; 3 — запобіжний (охо-

ронний) цілиê; 4 — напрямêи

падіння і простяãання пласта;

5 — êóт падіння пласта;

б) при відêритій розробці родо-

вищ: 1 — неробочий борт

êар’єрó; 2 — берми; 3 — верхні

брівêи óстóпів; 4 — нижні

брівêи óстóпів; 5 — відêоси

óстóпів.

ρg

------

------++ const або hρgp

ρν

⋅

-------------++ const,==

ρν

⋅

-------------

ρgp

ρν

⋅

----------------++ h

ρgp

ρν

⋅

----------------

.++=

ρν

⋅

----------------+ p

ρν

⋅

----------------

.+=

85 БЕР — БІВ

овим шпатом та ін.) і берилійвмісних ґранітних пеãма-

титах яê продóêт зміни берилó. Зóстрічається в

êварц-вольфраміт-молібденітових жилах, ґрейзенах і пеã-

матитах нефелінових сієнітів. Зóстрічається таêож ó пеã-

матитових жилах разом з берилом, тóрмаліном, ãердеритом

та ін., іноді в порожнинах ó виãляді псевдоморфоз по бери-

лó. Б. — один з ãоловних берилієвих мінералів. Осн. метод

збаãачення — флотація при рН 8,3, а таêож êомбінована

переробêа, що передбачає отримання з бідних рóд флото-

êонцентратó, змішóвання йоãо з баãатою рóдою, содою,

фтористим натрієм та вилóãовóвання берилію з отриман-

ням ãідрооêисó та ін. сполóê Be. Від берилó Б. відоêре-

млюється маãнітною сепарацією.

БЕРЦЕЛІАНІТ,

-ó,

ч.

* р.

берцелианит

а.

berzelianite,

н.

Ber-

zelianit

— мінерал, селенід міді êоординаційної бóдови

2-xSe. Містить (%): Cu — 61,62; Se — 38,38. Домішêи: Ag,

Ti. Синãонія êóбічна. Спайності не має. Гóстина 6,7. Тв. 2.

Колір срібно-білий, швидêо тьмяніє. Блисê металічний.

Риса блисêóча. Непрозорий. Зóстрічається ó виãляді

вêраплениêів, дендритоподібних êірочоê та щільних óтво-

рень. Помічений з іншими селенідами ó ãідротермальних

залізних рóдах та êальцитових жилах. Рідêісний.

БЕРЦЕЛІЇДИ, -ів, мн. * р. берцелииды, а. berzeliides, н.

Berzeliide m pl — мінерали, що містять певний хім. елемент

різних валентностей.

БЕСКИДИ — система ãірсьêих хребтів ó півд. смóзі Кар-

пат, ó межах Польщі, Уêраїни, Чехії та Словаччини. Про-

стяãається між долинами річоê Морави та Мизóнêи. Дов-

жина понад 300 êм. Висота до 1725 м — (ã. Баб’я). Б. східні

розташовані на Львівщині смóãою завдовжêи понад 100

êм, завширшêи до 18-30 êм. Висоти 800-1000 м (маêс.

1362 м — ã. Маãóра). Корисні êопалини: поêлади нафти,

озоêеритó, êалійної солі, бóд. матеріалів тощо. Численні

джерела мінеральних вод.

БЕТА-РАДІОАКТИВНІСТЬ, -…-сті, ж. * р. бета-радио-

аêтивность, а. beta radioactivity, н. Betaradioaktivität f — пе-

ретворення атомних ядер ізотопів одних хімічних еле-

ментів на інші внаслідоê випромінювання бета-части-

ноê. Інша назва — бета-розпад.

БЕТА-СПЕКТРОМЕТР, -…-а, ч. * р. бета-спеêтрометр,

а. beta spectrometer, н. Beta-Spektrometer n — прилад, за до-

помоãою яêоãо досліджóють спеêтр (розподіл за енерãією)

бета-частиноê.

БЕТА-ЧАСТИНКИ, -…-ноê, мн. * р. бета-частицы, а.

beta-particle, н. Betateilchen n pl

—

елеêтрони й позитрони,

що їх випóсêають атомні ядра деяêих радіоаêтивних

речовин

БЕТАФІТ, -ó, ч. * р. бетафит, а. betafite, н. Betafit m —

мінерал, танталоніобат óранó. Формóла: (Са, Na, U)

2(Ti,

Nb, Ta)2O6(O, OH, F). Синãонія êóбічна. Кристали оêтаед-

ричні, іноді додеêаедричні. Спайності немає. Тв. 4-4,5.

Гóстина 3,7-5. Колір зеленóвато-êоричневий. Блисê восêо-

вий до сêляноãо. Метаміêтний. Злом раêовистий. Крих-

êий. Знайдений ó пеãматитах на Мадаãасêарі, в Сибірó і в

Норвеãії. Асоціює з пірохлором.

Розрізняють: бетафіт алюмініїстий (різновид бетафітó з

Маньчжóрії, що містить 15,68% Al

2O3); бетафіт ітріїстий (різн-

овид бетафітó, яêий містить до 11% Y2O3); бетафіт рідêісноземе-

льний (те ж саме, що й бетафіт ітріїстий); бетафіт свинцевий

(різновид бетафітó з відношенням Pb:U=3:8); бетафіт танталис-

тий (різновид бетафітó, яêий містить до 30% Ta

2O5); бетафіт

титановий (різновид бетафітó з відношенням Ti : (Nb+Ta) : Fe =

9 : 3 : 1); бетафіт цирêоніїстий (різновид бетафітó з êарбонатитів

Карелії, яêий містить до 10% ZrO

2).

БЕТОНІТ, -а, ч. *р. бетонит, а. concrete block, pre-cast

concrete segment; н. Betonit m, Betonformstein m — елемент

êріплення ãірничої виробêи, що являє собою бетонний

êамінь прямоêóтної форми масою до 45 êã.

БЕТОНІТОВЕ КРІПЛЕННЯ, -оãо, -…, с. — Див. êріпле-

ння бетонітове.

БЕТОННЕ КРІПЛЕННЯ, -оãо, -…, с. — Див. êріплення

бетонне.

Б’ЄФ,

-ó,

ч.

р.

бъеф;

а.

pool, quiet reach, reach, race;

н.

Hal-

tung

, Kanalstufe

, Wassergang

— ділянêа водоймища, рі-

чêи, êаналó вище або нижче водонапірної спорóди (ãреблі,

шлюзó і т. ін.). Розрізняють верхній Б., нижній Б. і розділ-

ьний Б.

Б’ЄФ ВЕРХНІЙ, -ó, -оãо, ч. * р. бъеф верхний; а. head

water, upper pool, upper reach, upstream wall; н. Oberwasser n,

obere Haltung f, Oberstau m — ділянêа рóхомої води або во-

ди, яêа перебóває в споêої, що розміщена перед водона-

пірною спорóдою.

Б’ЄФ НИЖНІЙ, -ó, -оãо, ч. * р. бъеф нижний; а.

downstream, tail-water, downstream wall; н. Unterwasser n,

untere Haltung f — ділянêа рóхомої води або води, розміщ-

еної за водонапірною спорóдою.

БІБЛІОГРАФІЯ ГІРНИЧА, -ії, -ої, ж. * р. библиоãрафия

ãорная, а. mine bibliography; н. Bergbaubibliographie f — ãа-

лóзь наóê.-праêтич. діяльності, основним завданням яêої

є інформація про дрóêовані праці з ãірничої справи (êниãи,

статті, патенти, стандарти, депоновані рóêописи, дисер-

тації та ін.). Перші êниãи з ãірничої справи з'являються в

Європі ó XV ст. В êінці XVІІІ — на поч. ХІХ ст. випóсêа-

ються перші ãалóзеві жóрнали. Таê, ó Франції ó 1794-1815

виходив ãірн. жóрн. "Journal des mines", з 1816 — "Annales

des mines". У Росії в 1825 — "Горный жóрнал". Перший

значний бібліоãрафіч. посібниê з ãірництва виданий ó

1798 -99 рр. в Німеччині (Gаtterer С. W. J. Allgemeines Re-

pertorium der minera-logischen bergwerks-und salzwerk-

wis-senschaftlichen Literatur, Bd. 1-2, Giessen). В Уêраїні

першою помітною спеціальною роботою з ãірництва бóв

траêтат Ф.Проêоповича “Про êорисні êопалини”

(1705-1709), ряд ãірничих термінів описаний ó першомó

вітчизняномó дрóêованомó тлóмачномó словниêó “Леêси-

êон славеноросьêий та імен толêóвання” Памви Беринди

(1627, Київ). Провідне місце в системі сóчасної поточної

інформації займає реферативний жóрнал “Горное дело”

(Росія). У Велиêобританії випóсêається "International

petroleum abstracts" (з 1973) і "Journal of the Institute of

petroleum" (з 1914), ó Франції видана бібліоãрафія М.

Agout Bibliographie des livres, theses et conferences relatifs а

l'industrie du petrole" (1949). У США виходить поêажчиê з

ãазової пром-сті “Gas abstracts" (з 1945); там же виданий

довідниê "А Guide to information sources in mining,

minerals, and geosciences", ed. by S. R. Kaplan (1965). Літер-

атóра з óсіх питань ãірничої справи найбільш повно відобр-

ажена в бібліоãрафіч. pозділі жóрналó “Glückauf” (Німечч-

ина, 1865), “Erdöl und Kohle” (Німеччина, 1848), рефера-

тивних жóрналах США, Велиêої Британії, Канади. Цінні

наóêові фонди має Фрайберзьêа ãірнича аêадемія (Німе-

ччина), Шемницьêий меморіальний мóзей (Мішêольц,

Уãорщина), Національний ãірничий óніверситет Уêраїни

(Дніпропетровсьê) та ін. В.С.Білецьêий.

БІВЕРИТ, -ó, ч. * р. биверит, а. beaverite, н. Beaverit m

—

мінерал

, основний сóльфат

свинцю,

міді

, тривалентноãо

за-

ліза

алюмінію

острівної бóдови — Pb(Cu, Fe,

Al)

[(OH)

|(SO

)

]. Містить (%): PbО — 33,71; CuО — 12,02;

— 18,08; Al

— 3,85; SO

3 —

24,18; Н

О — 8,16.

Синãо-

нія

триãональна. Утворює землисті й пóхêі маси. Хараê-

БІГ — БІО 86

терні шестиêóтні міêросêопічні таблитчасті óтворення.

Гóстина

4,36.

Колір

бóрий або жовтий. Зóстрічається яê

вторинний мінерал в оêиснених свинцево-мідних рóдах.

БІГУНИ, -ів, мн. * р. беãóны, а. runner, roll, н. Kollergänge m

pl — машина (чавóнна чаша з обертовими масивними êот-

êами) для тонêоãо подрібнення та змішóвання матеріалів

шляхом їх роздавлювання та частêовоãо стирання. Б. бó-

вають безперервної та періодичної дії, сóхоãо та моêроãо

подрібнення. Має масивні обертові êотêи, що заêріплені

на хрестовині і êотяться по днó чавóнної чаші. Продóê-

тивність вітчизняних Б. 0,5-10 т/ãод (сóхе подрібнення) і

10-30 т/ãод (моêре подрібнення). Найбільш потóжні заêор-

донні Б. мають продóêтивність до 500 т/ãод. Б. застосовó-

ють в ãірничорóдній пром-сті та пром-сті бóд. матеріалів,

при амальґамації рóд.

БІДНА РУДА, -і, -и, ж. * р. бедная рóда, а. second-class

ore, poor(low-grade, lean) ore; н. armes (geringhaltiges) Erz n;

Erzarmes n, Erzgeringwertiges n — рóда, в яêій вміст êо-

рисноãо êомпонента(тів) значно нижчий від середньоãо

вмістó по родовищах, що розробляються. Залóчають Б.р.

до розробêи по мірі зменшення запасів баãатих рóд. Яê

правило, Б.р. збаãачóють.

БІКІТАЇТ, -ó, ч. * р. биêитаит, а. bikitaite, н. Bikitait m —

мінерал, водний алюмосиліêат літію. Формóла: 2

[LiAlSi

2O6⋅H2O]. Містить (%): Li2О — 6,51; Al2О3 — 26,68;

SiО2 — 55,79; H2O — 9,82. Синãонія моноêлінна. Гóстина

2,29. Тв. 6,5. Безбарвний до білоãо. Блисê сêляний. Форми

виділення: псевдоромбічні таблитчасті êристали, масивні

аґреґати. Вперше знайдений ó Зімбабве (Біêіта) Зóстр-

ічається в пеãматитах.

БІКСБІЇТ, -ó, ч. * р. биêсбиит, а. bixbyite, н. Bixbyit m —

мінерал, оêсид марãанцю. Формóла: (Mn

, Fe

)2O3. Домі-

шêи: SiO

2, CaO, BaO, TiO2. MnO2 — 44,2; MnO — 33; Fe2O3 —

21,9. Синãонія êóбічна. Тв. 6-6,5. Гóстина 4,9. Колір чор-

ний. Риса чорна. Блисê металічний. Непрозорий. Полімо-

рфний з браóнітом. Знайдений з топазом ó пóстотах в ріо-

літах хр. Томас-Рейндж (шт. Юта, США).

БІЛА СВИНЦЕВА РУДА, -ої, -ої, -и, ж. — те ж саме,

що й церóсит.

БІЛОКОРОВИЦЬКИЙ КРЯЖ, -оãо, -ó, ч. — височина ó

півн. частині Житомирсьêої області. Простяãається ó

півн.-

сх. напрямі на бл. 25 êм. Ширина 1,5-6 êм. Являє

собою денóдаційне останцеве пасмо, що підноситься над

навêолишньою місцевістю на 20-25 м. Б.ê. сêладений

êварцитами. Форми рельєфó денóдаційні.

БІЛ

ОЦЕРКІВСЬКО-ОДЕСЬКИЙ ТЕКТОНІЧНИЙ БЛОК,

-…-оãо, -оãо, -ó, ч. — стрóêтóрно відоêремлена сêладова

частина Уêраїнсьêоãо щита. Охоплює басейн сер. течії Пі-

вденноãо Бóãó та верхів’я р. Росі (Київсьêó, Житомирсьêó,

Вінницьêó, Черêасьêó, Одесьêó обл.). Межі Б.-О.т.б. виз-

начаються ãлибинними Немирівсьêим і Тальнівсьêим роз-

ломами. Сêладений ã.ч. ґранітоїдами. Архейсьêі висоêо-

метаморфізовані óтворення — амфіболіти, ґнейси, êварци-

ти, мармóри та ін., яêі зазнали інтенсивної ґранітизації,

збереãлися ó виãляді невелиêих реліêтових тіл. З ґраніто-

їдами пов’язані родовища бóд. матеріалів, зоêрема обли-

цювальноãо êаменю (Київсьêа та Черêасьêа обл.), мінер.

радіоаêтивних вод (Біла Церêва та Миронівêа), численні

прояви êаолінó (Черêасьêа обл.), з метаморфічними êом-

плеêсами — родовища ãрафітó (Заваллівсьêе родов.) та зал.

рóд (Саврансьêе, Ананьївсьêе ó Одесьêій обл.).

БІЛЬЧЕ-ВОЛИЦЬКА ЗОНА, -…-ої, -и, ж. — теêтоні-

чна стрóêтóра, периферійна частина Передêарпатсьêоãо

проãинó. Сêладена міоценовими моласами, óêладеними

ãлинами, пісêовиêами, ґіпсами й анãідритами. Корисні êопа-

лини: природні ãорючі ãази (Більче-Волицьêе, Рóдêівсьêе,

Дашавсьêе та ін. родовища), самородна сірêа (Передêар-

патсьêий сірêоносний басейн).

БІНАРНИЙ, -оãо. * р. бинарный, а. binary, н. binär — под-

війний, двоїстий, той, що сêладається з двох частин;

бінарні сплави — сплави з двох êомпонентів (ме-

талів, або металó і неметалó); бінарна сóміш вóãілля —

сóміш двох мароê вóãілля, що збаãачóються разом ó êільê-

існомó співвідношенні, яêе прийнятне за óмовами ефеê-

тивноãо виêористання цієї сóміші в сêладі êоêсової ших-

ти (за поêазниêами здатності шихти до êоêсóвання).

БІНАРНА СИСТЕМА, -ої, -и, ж. * р. бинарная система;

а. binary system; н. binäres System n — система, що сêла-

дається з двох частин, елементів, напр., з нафти і вільноãо

ãазó.

БІНДГЕЙМІТ,

-ó,

ч.

* р.

биндãеймит,

а.

bindheimite,

н. Bind-

heimit m

—

мінерал

, водний антимонат

свинцю

Формóла:

8[Pb

(O,OH)].

Синãонія

êóбічна. Землисті маси і

êірêи

Тв. 4-4,5.

Гóстина

4,6-5,6.

Блисê

смоляний до землистоãо.

Колір

жовтий, êоричневий, сірий, білий або зеленóватий.

Зóстрічається в

зоні

оêиснення

стибійсвинцевих рóд.

Розрізняють: біндãейміт бісмóтистий (різновид біндãеймітó,

яêий містить до 10 % Ві

2О3); біндãейміт сріблистий (різновид бін-

дãеймітó, яêий містить срібло).

БІНІТ, -ó, ч. * р. биннит, а. binnite, н. Binnit m — мінерал,

різновид тенантитó (тенантит срібло-цинêовистий).

Містить 1,5% Ag i до 8 % Zn. Інша назва — сарторит.

БІОГЕНЕЗ, -ó, ч. * р. биоãенез, а. biogenesis, н. Biogenese f

— óтворення

мінералів

ó процесі життєдіяльності орãанізмів.

БІОГЕННІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -рід, мн. * р. био-

ãенные ãорные породы, а. biogenic rocks, organic rocks,

biolithes; н. biogene Gesteine n pl, organogene Gesteine n pl,

Biolithe m pl — осадові ã.п., яêі сêладаються з продóêтів

життєдіяльності тварин та рослин або являють собою їх

залишêи, яêі не розêлалися. За речовинним сêладом вид-

іляють êарбонатні (вапняêи êоралові, форамініферові, êо-

êолітові, раêóшняêи та ін.), êременисті (діатоміт, спон-

ãоліт, радіолярит та ін.), фосфатні (раêóшняêи з фосфат-

них черепашоê, сêóпчення êістоê, ãóано) породи, виêопне

вóãілля та ãорючі сланці. Син. — біоліти (див. біоліт).

БІОГЕОХІМІЧНІ ПОШУКИ,

-их, -êів,

мн.

р.

биоãеохими-

чесêие поисêи,

а.

biogeochemical search;

н. biogeochemische

Suchen f pl — пошóêи, основані на вивченні аномальних

êонцентрацій хім. елементів в продóêтах біосфери з метою

виявлення родов. ê.ê. Вперше Б.п. запропоновані в 1920-х

рр. визначним óêраїнсьêим вченим В.І.Вернадсьêим. В

залежності від різновидó живої речовини розрізняють

фітоãеохімічні, торфоãеохімічні, зооãеохімічні Б.п.

БІОГЕОХІМІЯ, -ії, ж. * р. биоãеохимия, а. biogeochemistry,

н. Biogeochemie f — наóêа, що вивчає хімічний сêлад живих

орãанізмів та їх óчасть ó ãеохімічних процесах. Основи Б.

заêлав В.І.Вернадсьêий ó 1920-х роêах. Зоêрема Б. розãля-

дає розêладення орãанічних речовин, що пов’язано з ви-

ниêненням ґрóнтів, мóлó, осадових ãірсьêих порід, поêладів

вóãілля, нафти і ãорючих ãазів.

БІОКОНВЕРСІЯ,

-ії,

. *

р.

биоêонверсия;

а.

bioconversion;

н. Biokonversion f — біолоãічний процес трансформації

баêтеріями і ãрибами (міêро- та маêроміцети) висоêомо-

леêóлярних вóãлецевих сполóê. Б. твердих ãорючих êопа-

лин здійснюється з метою біоãазифіêації, біовилóãовóва-

ння, зрідження вóãілля, оêиснення метанó, а таêож для

вилóчення êонцентратів поліметалів з розсипів.

87 БІО — БІС

БІОКОРОЗІЯ,

-ії,

. *

р.

биоêоррозия;

а.

biocorrosion;

н.

Bio-

korrosion

, Biorost

; Biozerstörung

— êорозія металів,

спричинювана міêроорãанізмами або продóêтами їх жит-

тєдіяльності.

БІОЛІТ,

-ó,

ч.

* р.

биолит,

а.

biogenic rock, biolithе,

н. Bio-

lith m — ãірсьêа порода, що сêладається з різних орãані-

чних залишêів. Б. поділяють на ãорючі (êаóстобіоліти) —

бóре та êам’яне вóãілля, торф та ін. та неãорючі — êрейда,

вапняê, діатоміт тощо.

БІОМОРФОЗА, -зи, ж. * р. биоморфоза, а. biomorph, н.

Biomorphose f — псевдоморфозa мінералів та їх аґреґатів по

орãанічних тваринних (зооморфозa) і рослинних (фітомо-

рфозa) рештêах.

БІОСТЕЛ, -ó, ч. — Див. біостроми.

БІОСТРОМИ, -м, мн. * р. биостромы; а. biostromes; н.

Biostrome m pl — лінзи ãірсьêих порід значної довжини (де-

сятêи і сотні м), сêладені біоãермними вапняêами. За жит-

тя орãанізмів вони являли собою банêó, що підводилася

над дном басейнó. Сóêóпність послідовно наростаючих в

розрізі (в часі) Б. наз. біостромовим масивом, або біост-

елом.

БІОТИТ, -ó, ч. * р. биотит, а. biotite, н. Biotit m — мінерал

êласó силіêатів (алюмосиліêат шарóватої бóдови). Збаãа-

чений залізом член ізоморфноãо рядó KFe

3 (OH, F)2

[AlSi3O10] — KMg3(OH,F)2[AlSi3O10], яêий належить до

ãрóпи триоêтаедричних слюд (залізисто-маãнезіальна слю-

да). Колір від жовтоãо, бóроãо до чорноãо. Сêлад і власти-

вості змінюються від залізноãо різновидó — лепідомеланó

до маãнієвоãо різновидó — флоãопітó. Синãонія частіше

моноêлінна. Гóстина 3,02-3,12. Тв. 2-3,5. Блисê сêляний.

Важливий породоóтворювальний мінерал маãматичних, ме-

таморфічних і метасоматичних порід. Виêористовóють яê

елеêтроізоляційний матеріал, для виãотовлення фарби.

Від прізвища францóзьêоãо вченоãо Ж.- Б. Біо.

Розрізняють: біотит 1М (політипна модифіêація біотитó, еле-

ментарна êомірêа яêої сêладається з одноãо тришаровоãо паêета і

шарó êалієвих оêтаедрів); біотит 1Мd (те саме, що біотит 1М, але

невпорядêований); біотит 2М

1 (політипна модифіêація біотитó,

яêа має в елементарній êомірці паêети двох орієнтацій, і томó

шари повторюються через один); біотит 2М

2 (політипна модиф-

іêація біотитó, яêа відрізняється від біотитó 2М

1 іншим мотивом

óпаêóвання атомів); біотит 3Т (політипна триã. модифіêація

біотитó, в яêій ó заãальній óпаêовці по осі заêономірно черãó-

ються паêети трьох орієнтацій); біотит баріїстий (різновид біот-

итó, яêий містить до 7 % ВаО); біотит залізно-титановий

(різновид біотитó, яêий містить до 4 % ТіО

2); біотит êальціїстий

(різновид біотитó, яêий містить до 14,3 % СаО); біотит маãнезіал-

ьний (зайва назва флоãопітó); біотит марãанцевий (різновид біот-

итó, яêий містить до 21,5 % MnO i Mn

2O3); біотит нормальний

(біотит, ó яêоãо Mg>Fe); біотит титановий (різновид біотитó,

яêий містить до 13 % ТіО

2); біотит хромистий (ãіпотетичний

біотит з вмістом Cr

2O3); біотит цезіїстий (різновид біотитó, яêий

містить до 3 % Cs2O).

БІОФІЛЬТР, -а, ч. * р. биофильтр, а. biological filter, н.

bio-

logisches Filter

— спорóда для біолоãічноãо (з застосó-

ванням міêроорãанізмів) очищення побóтових і промисло-

вих стічних вод.

БІРМІТ, БУРМІТ, -ó, ч. * р. бирмит, а. birmite, н. Birmit f

— темно-бóрий, червонóватий або жовтий різновид бóрш-

тинó (янтарю). Cêлад ó %: С — 80,05; Н — 11,50; О —

8,43%; S — 0,02; зола 0,2-0,6. Тв. 2,5-3,5. Гóстина

1,03-1,09. Зóстрічається ó Верхній Бірмі (М’янмі).

БІРЮЗА, -и, ж. * р. бирюза, а. turquoise (biryusa), н. Türkis

m, Kallait m — мінерал. Формóла: Cu Al

6 [(OH)2(PO4)]4

4H2O. Домішêи: Si, Са, Sr, в менших êільêостях — Zn, Мо,

Ni, Со, V, Ti, Ba, Be, Mg та ін. Гіперãенний мінерал êласó

фосфатів. Синãонія триêлінна. Гóстина 2,6-2,84. Тв.

5,5-6,5. Колір зелений, ãолóбий, зелено-сірий. Блисê вос-

êовий. Утворюється при еêзоãенних процесах разом з бó-

рими залізняêами, халцедоном, êаолінітом та іншими вто-

ринними мінералами в мідних родовищах. Б. досить

êрихêа. Виниêає ã.ч. в областях з аридним êліматом. До-

роãоцінний êамінь. Гол. родовища: Бірюзаêан, Півн. Тад-

жиêистан; Нішапóр, Іран; Вілла-Гроóв, Серріллос, США.

Різновиди Б.: бірюза виêопна (те саме, що бірюза êістяна);

бірюза ãолóбóвато-зелена (інша назва бірюзи); бірюза залізиста

(різновид бірюзи, яêий містить до 5,32 % FeO); бірюза залізна

(різновид бірюзи, яêий містить до 21,29 % Fe

2O3); бірюза західна

(торãовельна назва бірюзи); бірюза êістяна (різновид бірюзи, яêий

являє собою виêопні орãанічні рештêи: êістêи та зóби; сêладена

переважно міêроêристалічним апатитом, забарвленим віві-

анітом ó синій êолір); бірюза êолорадсьêа (бірюза з плато Коло-

радо, США); бірюза натічна (бірюза ó виãляді натічних аґреґатів);

бірюза невадсьêа (інша назва варисцитó); бірюза персидсьêа

(торãовельна назва бірюзи з Іранó); бірюза східна (торãовельна

назва бірюзи).

БІСЕКТОР, -а, ч. * р. бисеêтор, а.

besector, н. Bisektor m

— два вертиêальних

штрихи сітêи нитоê візирної трóби

марêшейдерсьêоãо

або

ãеодезичноãо

прила-

дó, яêі спільно виêористовóють для візó-

вання на ціль шляхом введення її в про-

міжоê між штрихами. Відстань між

штрихами вибирається таêою, щоб віз-

óвальні промені, що проходять через них, óтворили в ãоло-

вній точці об'єêтива êóт

ó межах 30-60". У цьомó випадêó

спостеріãач при наведенні припóсêається найменшої по-

хибêи, яêа виражається формóлою

де — особиста похибêа спостеріãача.

В.В.Мирний.

БІСКВІТ, -ó, ч. * р. бисêвит, а. stear plate, н. Biskuit m — 1)

Порцелянові пластинêи, на яêих визначають êолір риси

мінералів. 2) Не поêритий поливою фаянс. Відомий в Єв-

ропі з ХVІІІ ст.

БІСМАЛІТИ, -ів, мн. — Див. інтрóзія.

БІСМІТ, -ó, ч. * р. бисмит, а. bismite, н. Bismit m — 1) Мін-

ерал, триоêсид бісмóтó. Формóла: Bi

2O3. Синãонія моноêлі-

нна. Гóстина 8,6. Масивні аґреґати, êірочêи. Колір сірóв-

ато-зелений до жовтоãо. Продóêт оêиснення бісмóтових

рóд. Зóстрічається в Калаві (Болівія). 2) Те ж саме, що й

бісмóт самородний.

БІСМОКЛІТ, -ó, ч. * р. бисмоêлит, а. bismoclite, н. Bismo-

clit m — оêсихлорид бісмóтó. Формóла: 2[BiOCl]. Містить

(%): Bi

2О3 — 89,41; Cl — 13,67.Синãонія тетраãональна. Гóс-

тина 7,36. Тв. 2-3. Форми виділення: дрібні лóсêóваті

êристали або щільні землисті маси. Спайність досêонала.

Кремово-білий, сірóватий, жовтóвато-êоричневий. Про-

свічóє в дрібних зернах. Вторинний мінерал, яêий óтво-

рюється при зміні бісмóтинó або самородноãо бісмóтó.

Асоціює з ярозитом, алóнітом, церóситом, вісмóтином, йо-

дарãіритом.

БІСМУТ, -ó, ч. * р. висмóт, а. bismuth; н. Wismut n — хім-

ічний елемент, символ Вi, ат. н. 83; Ат. м. 208,980.;

сріблясто-рожевий метал. Вміст Б. в земній êорі

1,7х10

-5

мас.%. Відомо понад 100 мінералів Б. Осн. пром.

значення мають самородний бісмóт, бісмóтин і сóльфо-

солі Б. У зоні ãіперãенезó ці мінерали переходять ó важêо-

розчинні ãідрооêиси і основні êарбонати Б. Осн. форма

присóтності Б. ó вивержених породах — власна аêцесорна

мінералізація. Найбільш значні êонцентрації Б. відмічені в

êислих породах. Відносно збаãачені Б. продóêти пізніх фаз

Рис. Бісеêтор

+=∆

БІС — БІТ 88

êристалізації маãми. Власне бісмóтові родов. рідêісні і не-

велиêі за масштабами. Сóпóтня бісмóтова мінералізація

виявлена в рóдах праêтично всіх висоêо- і середньотемпе-

ратóрних родов. W, Sn, Мо, Cu, Pb, Аu, Co. Бісмóт засто-

совóється в металóрãії для виãотовлення леãêоплавêих

сплавів, фармацевтичній та хімічній пром-сті, атомній

енерãетиці, елеêтроніці, сêляній і êерамічні пром-сті.

БІСМУТ САМОРОДНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. висмóт само-

родный, а. native bismuth; н. gediegenes Wismut n — мінерал

êласó самородних елементів, Bi. Має незначні домішêи Sb,

Pb, Те, As, S та ін. Синãонія триêлінна. Колір Б. с. срібля-

сто-білий, з рожевóватим відтінêом на свіжомó зламі і êо-

ричневим на старомó; хараêтерні жовтóвато-червоні роз-

води. Леãêо ріжеться ножем. Спайність довершена в одно-

мó напрямі. Тв. 2,5. Гóстина 9,75 ± 0,05. Леãêоплавêий

(270

С). Б.с. — типовий напівметал; питомий елеêтрич.

опір бл. 1,2х10

-6

Ом·м і сильно залежить від домішоê. Б.с. —

ãідротермальний мінерал, входить до сêладó бісмóтових

рóд. Збаãачóється аналоãічно бісмóтинó. Б.с. відносно рі-

дêо óтворює пром. сêóпчення, подібні тим, яêі виявлені,

напр., ó Рóдних ãорах, в Болівії та Австралії.

БІСМУТИН, -ó, ч. * р. висмóтин, а. bismuthine,

bismuthinite, bismuth glance, н. Bismuthinit m, Bismuthin n

—

мінерал

êласó

сóльфідів

, підêласó простих

сóльфідів

, сірчи-

стий

бісмóт

Сêлад

. Непрозорий, сріблясто-білий з

металічним

блисêом

Вміст

Bi до 81%. Часто присóтні

домі-

шêи

Pb (до 5%), Cu (до 3,2%), іноді Sb (до 2,4%), Se (до

8,8% в селенобісмóтині).

Синãонія

ромбічна.

Колір

від

олов'яно-білоãо до свинцево-сіроãо, іноді з жовтóватими

або синюватими розводами.

Блисê

металічний. Ріжеться

ножем.

Спайність

довершена в одномó напрямі. Тв. 3,5.

Гóстина

6,8. Б. — напівпровідниê

-типó. Питомий елеêт-

ричний опір сêладає в середньомó 5,7х10

Ом

⋅

м. Б. — ãідр-

отермальний

мінерал

; зóстрічається в жильних олов'яно-

вольфрамових родов. і

ґрейзенах

, в

сêарнах

, в арсено-бісм-

óтових, мідно-бісмóтових, золото-бісмóтових родов., іноді

пеãматитах

. Хараêтерний для олов'яних родов. Болівії і

олов’яно-свинцево-цинêових родов. Японії. Б.- ãол. мін-

ерал

бісмóтових рóд,

але велиêі сêóпчення Б. зóстрічаються

рідêо.

Бісмóтова

рóда.

Осн. метод

збаãачення

—

флотація

БІСМУТИТ,

-ó,

ч.

* р.

висмóтит,

а.

bismuthite,

н.

Bismutit

— êарбонат бісмóтó шарóватої бóдови. Формóла:

Bi2[O2CO2]. Синãонія тетраãональна. Утворює порошêо-

подібні та землисті маси. Гóстина 6,1-7,7. Тв. 2,5-3,75.

Рисêа сіра. Продóêт вивітрювання бісмóтинó.

БІСМУТОВІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. висмóтовые рóды, а.

bismuth ores; н. Wismuterze n pl — природні мінеральні óтво-

рення, що містять бісмóт в êільêостях, при яêих еêономі-

чно доцільне йоãо вилóчення. Крім власне Б.р., виділяють

бісмóтовмісні рóди — рóди êольорових і блаãородних ме-

талів, в яêих бісмóт є попóтним або одним зі сêладових

êомпонентів. Бісмóт знаходиться в рóдах ã.ч. ó формі

власних мінералів, меншою мірою — ó виãляді домішêи ó

ґаленіті і стибієвих сóльфосолях. У природі відомо понад

60 рóдних бісмóтових мінералів, з них основні: бісмóт са-

мородний (містить 95,9-99,9% Bi), бісмóтин (81,3% Bi), êо-

заліт (42% Bi), айêініт (36,3% Bi), тетрадиміт (59,27% Bi),

телóробісмóтит (52% Bi), бісміт (89,7% Bi), бісмóтит

(76,5-91,4% Bi). Родовища Б.р. розрізняють ендоãенні та еê-

зоãенні. Гол. ендоãенні родов. Б.р. — постмаãматичні, ãене-

тично пов'язані з ґранітоїдними êомплеêсами. Осн. зна-

чення мають бісмóтовмісні рóди (0,001-0,1% Bi) вольфра-

мових, олов'яних, мідних, золоторóдних і свинцево-цин-

êових родов., ã.ч. ґрейзенової, сêарнової, висоêотемпера-

тóрної ãідротермальної ãрóпи (Казахстан, Забайêалля,

Китай); сêарново-шеєлітові (Росія і Півд. Корея); мі-

дносêарнові — США; сêарново-поліметалічні (êраїни

Сер. Азії, Росія, Меêсиêа); оловосóльфідні (Болівія); мі-

дно-золоторóдні (Австралія); мідні і свинцеві (Японія);

поліметалічні (Перó).

БІСМУТОТАНТАЛІТ, -ó, ч. * р. бисмóтотанталит, а.

bismutotantalite, н. Bismutotantalit m — мінерал, танталат

бісмóтó êоординаційної бóдови. Формóла: BiTaO

4. Домі-

шêи: Nb — до 15%. Містить (%): Bi2О3 — 51,33; Ta2O5 —

48,67. За ін. даними, тантал може заміщатися ніобієм.

Синãонія ромбічна. Гóстина 8,7-8,9. Тв. 5-5,5. Стовпчасті

êристали. Спайність досêонала. Риса жовто-бóра, жовта.

Колір смолянисто-чорний, бóрий, ó шліфах безбарвний.

Рідêісний. Зóстрічається в пеãматитах разом з тóрмал-

іном, êаситеритом, мóсêовітом на родовищі Тамба-Гілл

(Уãанда).

БІТ, -а, ч. * р. бит, а. bit, н. Bit n — 1) У теорії інформації

— одиниця вимірó êільêості інформації. 2) Один із двох

символів (0 і 1), застосовóваних для представлення даних

ó двоїчній системі числення. Число Б. пам'яті ЕВМ визна-

чається маêсимальною êільêістю двоїчних цифр, яêі в ній

вміщаються. Число Б. даних — це êільêість двоїчних

розрядів, в яêих вони записані.

БІТОВНІТ, -ó, ч. * р. битовнит, а. bytownite, н. Bitownit m

— мінерал, алюмосиліêат êальцію і натрію з ãрóпи польових

шпатів, проміжний різновид ізоморфноãо рядó плаãі-

оêлазів. Формóла: (Ca,Na)[(Al,Si)AlSi

2O8]. Ca, Na частêово

заміщóється К. Синãонія триêлінна. Форми виділення:

зерна неправильної форми, масивні аґреґати. Тв. 6. Гóс-

тина 2,7. Блисê сêляний до перламóтровоãо. Колір білий

до темносіроãо. Рисêа біла. Вперше знайдений ó Бітаóні

(нині Отава, Канада). Зóстрічається в основних інтрóзи-

вних і ефóзивних породах. Рідêісний.

Розрізняють: бітовніт-анортит (плаãіоêлаз від Ab20An80 до

10An90); бітовніт êаліїстий (різновид бітовнітó, яêий містить

2О); бітовнортит (те саме, бітовніт-анортит).

БІТУМИ, -ів, мн. * р. битóмы, а. bitumens, н. Bitumen n pl

— 1) Мінеральні êомплеêси (ãорючі орãанічні речовини),

що сêладаються з вóãлеводнів, óтворилися з білêових і жи-

рових речовин нижчих орãанізмів. Існóють ó ãазовій фазі

(земний ãаз), рідêій (нафта), твердій (озоêерит, земна

смола, асфальт). 2) Б. природні (Б.п.) — орãанічні речови-

ни (дистиляційні рештêи нафти, вóãілля), що розчиня-

ються в орãанічних розчинниêах (сірêовóãлець, бензол,

спирт та ін.). Це ê.ê. орãанічноãо походження з первин-

ною вóãлеводневою основою. Заляãають в надрах ó твер-

домó, в’язêомó та в’язêо-пластичномó стані. З ãенетичної

точêи зорó до Б.п. належать нафта, природні ãорючі ãази,

ãазовий êонденсат, а таêож природні похідні нафти (маль-

ти, асфальти, асфальтити, êерити, ãóміноêерити, озоêе-

рити, антраêсоліти) та їх аналоãи — нафтоїди. Б.п. сêла-

даються з висоêомолеêóлярних вóãлеводнів та ãетероатом-

них (êисневих, сірчистих, азотистих, металвмісних) спо-

лóê. Фіз.-хім. властивості Б.п.: êонсистенція — від в’яз-

êорідêих (мальти) до пóхêих (ãóміноêерити); ãóстина

відповідно 965; 1500 êã/м

; т-ра розм'яêшення від 35

(мальти) до неплавêих (êерити, антраêсоліти, ãóміноêер-

ити); розчинність в хлороформі від 100% (мальти, асфаль-

ти) до нерозчинних (антраêсоліти). Класифіêаційні межі

для розчинних Б.п. визначають за вмістом масел: мальти

65-40%, асфальти 40-25%, асфальтити 25-5%; для не-

розчинних бітóмів — за параметрами елементноãо сêладó і

89 БІТ — БІШ

оптич. даними. Елементний сêлад (С, Н, О, S, N) визна-

чається напівміêро- і маêрометодом, спаленням; метали в

бітóмах встановлюються методами êолориметрії, спеêт-

росêопії, нейтронноаêтиваційним та ін., ãрóповий сêлад —

методами висхідної хроматоãрафії. Основні запаси ас-

фальтових (перев. мальт) приóрочені до моноêліналей. Ро-

дов. розташовóються на зовн. бортах мезозой-êайнозой-

сьêих êрайових проãинів, що примиêають до щитів і

сêлепінь древніх платформ і знаходяться в зоні дії аêтив-

ної інфільтрації. Найбільші з них (запаси в млрд т) лоêал-

ізовані на схилах Канадсьêоãо, Гвіансьêоãо та ін. щитів,

Оленьоêсьêоãо сêлепіння. Родов. подібноãо типó óтвори-

лися в епохи інтенсивноãо підняття êрайових антеêліз,

êоли створювалися óмови для висхідної латеральної міãр-

ації нафти з сóміжних проãинів і оêиснення її сóльфатами і

êиснем інфільтраційних вод. Жильні і штоêверêові

бітóмні сêóпчення формóються на шляхах вертиêальної

міãрації вóãлеводнів по теêтоніч. тріщинах і приóрочені до

лоêальних розривів на нафтоãазоносних стрóêтóрах

(Садêінсьêе, Іванівсьêе, Бориславсьêе та ін. родов.), зо-

нах реãіональних розривів в передових частинах сêладчас-

тих систем і на бортах міжãірсьêих западин і êрайових про-

ãинів. Видобóтоê Б.п. ведеться êар'єрним, шахтним або

свердловинним способами. Б.п. — êомплеêсна сировина,

в осн. хім. і енерãетична. З асфальтових бітóмів отри-

мóють леãêі синтетич. нафти і нафтовий êоêс, êомпонен-

ти моторноãо палива та ін. Б.п. і важêі висоêосмолисті на-

фти — джерела сірêи, цінних металів (V, Ni, Sb, Ge, U та

ін.). 3) Штóчні Б. (продóêти переробêи нафти й êам'яноãо

вóãілля) — тверді пластичні або в'язêі сóміші вóãлеводнів і

їхніх похідних. Одержóють ã.ч. з залишêів переробêи на-

фти, êреêінãó, очистêи мастил (нафтові Б.), êам’яновóãіл-

ьної смоли (êам’яновóãільні Б.), а таêож шляхом еêстра-

êції з торфó та бóроãо вóãілля. В Уêраїні еêстраêцію Б. з

торфó та бóроãо вóãілля проводять бензолом. Зовнішній

виãляд та фізичні яêості Б., яêі виділяються з торфів та

бóроãо вóãілля різні. Вони можóть мати жовте, світло-êо-

ричневе, бóре або чорне забарвлення. Одні з них — тверді

і êрихêі, дрóãі — аморфні порошêи, а треті — мастилопод-

ібні та смолоподібні продóêти різної в’язêості. При анал-

ізах Б. торфів та бóроãо вóãілля ã.ч. визначають дві ãрóпи

сêладових речовин — восêи та смоли. Найбільш цінними

Б. є ті, яêі мають ó своємó сêладі більше вoсêів. Нафтові Б.

застосовóють здебільшоãо ó шляховомó бóдівництві (ас-

фальт, дорожний бітóм), поêрівельних, ãідроізоляційних

матеріалах. Найбільш безпечними ó êанцероãенномó

відношенні для людини є прямоãінні нафтові бітóми

БН-3 та БН-4, яêі реêомендовано виêористовóвати при

бриêетóванні вóãілля. Кам’яновóãільні Б., яêі мають підв-

ищенó êанцероãенність, виêористовóють ó шляховомó

бóдівництві тільêи після додатêової обробêи. Див. таêож

бітóми вóãільні, бітóми торфові. В.І.Саранчóê.

БІТУМИ ВУГІЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. битóмы óãольные, а.

coal bitumens; н. Kohlenbitumen n pl — продóêти, яêі вилóча-

ють з деяêих типів виêопноãо вóãілля орãаніч. розчинни-

êами. Вихід Б.в. залежить від природи орãаніч. речовини, її

сêладó, стóпеня метаморфізмó, óмов вилóчення і êоли-

вається, яê правило, в межах 1-22%; з підвищенням стó-

пеня вóãлефіêації вихід Б.в. падає. Таê ó вóãіллі Дніпровс-

ьêоãо бóровóãільноãо бас. вміст смол 2,3-20,9%, вóãіллі Пі-

дмосêовноãо бас. — 1,3-4,8%, ó землистомó бóромó вóãіллі

Німеччини — 6,3-36,6%, в америêансьêомó бóромó вóãіллі

— 1,6-14,2%. Найбільш висоêий вихід хараêтерний для

бóроãо вóãілля ãрóпи Б1. Осн. праêтич. цінність має восêо-

ва частина (сировина для одержання бóровóã. восêó —

"монтан-восêó"). Еêстраêційні смоли виêористовóються

таêож яê пом’яêшóвачі ó виробництві лаêів, ґóм та пласт-

мас і яê замінниêи фенолів ó виробництві лаêів, êлеїв то-

що. У Дніпровсьêомó бóровóã. бас. виділено ãóмóсове та

ãóміто-ліптобіолітове вóãілля, яêе має висоêий вихід Б.

(8-20%) при низьêомó вмісті смол (до 25%) і є перспеêтив-

ною сировиною для виділення бóровóãільноãо восêó.

БІТУМИ ТОРФОВІ, -ів, -их, мн. * р. битóмы торфяные;

а. peat bitumens; н. Torfbitumen n pl — продóêти, що вилóча-

ють з торфó орãаніч. розчинниêами; осн. сêладові Б.т. —

вісê, смоли, парафіни. Вміст бітóмів в торфі залежить від

йоãо ãенетич. типó і від міри йоãо розêладó. Найбільш

бітóмінозним є верховий торф висоêої міри розêладó

трав'яної (пóшицевої) ãрóпи. При еêстраêції бітóмів з та-

êоãо торфó бензолом вихід продóêтів досяãає 15% (на ор-

ãаніч. масó), бензином — до 9%. У торфах Уêраїни

êільêість бітóмів сêладає 5,6-28,5 %. За елементним сêла-

дом Б.т. містять (в розрахóнêó на орãанічнó масó): вóãлецю

— 65-75%, водню — 9-12%, êисню 12-22%. Найбільш ці-

нним продóêтом, яêий еêстраãóється з торфó, є торфовий

вісê. Б.т. виêористовóють в ливарномó виробництві, ó ви-

робництві пластмас, êомпозицій для полірóвання та за-

хистó паперó, шêіри, дерева, а таêож в медицині, побó-

товій техніці. Див. таêож торфовий вісê.

БІТУМІНІЗАЦІЯ, (БІТУМІЗАЦІЯ), -ії (-ії), ж. * р. битó-

минизация (битóмизация), а. bituminization, bituminous

grouting of rock; н. Bituminierung f — 1) Штóчне заповнення

тріщин ó ґрóнтах і ãірсьêих породах розплавленим природ-

ним бітóмом. Призначена для створення ãідроізоляц. за-

віс при бóдівництві ãірн. виробоê і підземних спорóд. Б.

ãірсьêих порід вперше застосована в США в 1926. В про-

цесі Б. ãірсьêих порід розплавлений бітóм під тисêом наãн-

ітають ó свердловини. Охолоджóючись, він твердне і запоб-

іãає прониêненню води ó виробêó. 2) Анаеробний процес

розêладання баãатих на жири й білêи орãанічних речовин

(орãанічних рештоê) із втратою êисню, внаслідоê яêоãо

збільшóється вміст вóãлецю та водню й óтворюються па-

рафіни й нафтени.

БІТУМІНОЗНЕ ВУГІЛЛЯ, -оãо, -…, с. * р. битóминозные

óãли, а. bituminous coal, н. bituminöse Kohle f

— зãідно з

êла-

сифіêацією

вóãілля

США — êлас

вóãілля

з виходом

летêих

речовин

14-35%,

вóãлецю

бл. 80%,

êисню

бл. 10%. Приблизно

відповідає óêраїнсьêим

марêам

êоêсівноãо

вóãілля

Ж, К, П.

БІТУМОЇДИ, -ів, мн. * р. битóмоиды, а. bitumoide; н. Bitu-

moiden n pl — êомпоненти орãаніч. речовин порід, ґрóнтів.

Б. розчиняються в орãанічних розчинниêах. Входять до

сêладó природних бітóмів. Розрізняють синбітóмоїди

(синãенетичні вмісним породам) та епібітóмоїди (міãрóючі

ó вмісні породи з інших порід).

БІФІЛЯРНИЙ, -оãо. * р. бифилярный, а. bifilar, н. bifilär

— подвійний, двонитêовий.

БІФІЛЯРНІ ШТРИХИ, -их, -ів, мн. — подвійні штрихи

на лімбах чи здвоєні зображення діаметрально протилеж-

них штрихів лімба в деяêих êонстрóêціях теодолітів (в

осн. висоêоточних і підвищеної точності з оптичними мі-

êрометрами) для підвищення точності роботи міêроме-

тра, виêлючення впливó еêсцентриситетó і похибоê ді-

аметрів лімба.

БІШОФІТ, -ó, ч. * р. бишофит, а. bishofite; н. Bischofit m —

мінерал êласó ãалоãенідів, MgCl

2·6Н2О. Іноді містить домі-

шêи Вr — до 1%. Синãонія моноêлінна. Безбарвний або

БЛА — БЛО 90

білий, іноді забарвлений тонêодисперсним ãематитом ó

червоний êолір. Блисê сêляний або матовий. Крихêий.

Спайність відсóтня. Тв. 1-2. Гóстина 1,6. Гіãросêопічний,

на повітрі (особливо холодномó) розпливається. Добре

розчинний ó воді і спирті. Має пеêóчий, ãірêий смаê. За

походженням ã.ч. осадовий, хемоãенний. Б. — цінна і де-

шева сировина для одержання маãнію і йоãо сполóê, ви-

робництва маãнезіальноãо цементó; виêористовóється для

просочóвання деревини з метою її зміцнення, ó медицині

(бішофітотерапія).

БЛАСТЕЗ, -ó, ч. * р. бластез, а. blastasy, н. Blastese f —

óтворення мінералів при метаморфічних процесах êрис-

талізацією ó твердомó стані. В êожний момент мінералоó-

творення пов’язане лише з невелиêою ділянêою вихідної

первісної породи.

БЛИСКАВЕЦЬ, -ю, ч. * р. бирюза натечная, а. sinter

turquoise — стара óêраїнсьêа назва бірюзи натічної.

БЛИСК, -ó, ч. * р. блесê, а. glance, н. Glanz m — 1) Фізи-

чна властивість мінералів, одна з їх ãоловних діаãности-

чних ознаê. Зóмовлений взаємодією світловоãо променя з

поверхнею мінералó. Розрізнюють блисêи: сêляний, алмаз-

ний, напівметалічний, металічний, а таêож масний і смо-

листий, та блисê, що хараêтеризóє аґреґати мінералів при

ãрóбій нерівності поверхні, — восêовий, а при тонêій —

матовий. 2) Заãальна назва сóльфідів металів, для яêих ха-

раêтерний металічний блисê.

Розрізняють: блисê авантюриновий (те саме, що êамінь соняч-

ний); блисê арсено-ніêелистий та арсено-ніêелевий (зайва назва

ґерсдорфітó

); блисê арсено-стибієво-ніêелевий (зайва назва

ґер-

сдорфітó

, яêий містить стибій); блисê бісмóтовий (застаріла назва

бісмóтинó

); блисê арсеновий, бісмóтовий арсеновий та бісм-

óто-арсеновий (сóміш самородноãо

арсенó

арсенолітом

); блисê

бісмóто-êобальтовий (зайва назва

êобальтинó

, яêий містить

бісмóт

); блисê бісмóто-стибієво-ніêелевий (застаріла назва êалі-

літó); блисê ãнóчêий срібний (штернберãіт); блисê дзерêальний

(верліт); блисê дистомовий (

бóрноніт

); блисê евтомовий (

молі-

бденіт

); блисê євãеновий (

полібазит

); блисê залізний (явноêрис-

талічний різновид

ãематитó

); блисê залізо-стибієвий

(бертьєрин); блисê êобальто-свинцевий (êлаóсталіт); блисê

êобальтовий (

êобальтит

); блисê лóсêóватий (зайва назва фран-

êеїтó); блисê марãанцевий (

алабандит

); блисê арсено-стибієвий

(інша назва стибарсенó); блисê арсено-стибієвий ніêелевий (інша

назва êоринітó); блисê мідний (застаріла назва

хальêозинó

); блисê

мідно-бісмóтовий (інша назва емплеêтитó); блисê мідно-свинце-

вий (сóміш

ґаленітó

хальêозином

); блисê мідно-срібний (інша

назва штромейєритó); блисê мідно-стибієвий (інша назва халь-

êостибітó); блисê молібденовий (застаріла назва

молібденітó

);

блисê молібдено-свинцевий (інша назва

вóльфенітó

); блисê ніê-

елевий (1 — зайва назва

ґерсдорфітó

; 2 — зайва назва

óльманітó

);

блисê ніêелево-бісмóтовий (сóміш

лінеїтó

бісмóтином

); блисê

ніêелево-арсеновий (зайва назва

ґерсдорфітó

); блисê ніêел-

ево-стибієвий (

óльманіт

); блисê олов'яно-мідний (зайва назва

станінó

); блисê письмовий (зайва назва

сильванітó

); блисê ртóт-

ний (зайва назва онофритó); блисê свинцевий (застаріла назва

ґаленітó

); блисê свинцевий селеновий (êлаóсталіт); блисê свин-

цевий селено-мідистий (сóміш êлаóсталітó з óманãітом); блисê

свинцево-бісмóтовий (інша назва ãаленобісмóтитó); блисê свин-

цево-арсеновий (сарторит); блисê свинцево-стибієвий (застаріла

назва

цинêенітó

); блисê селеновий (зайва назва

наóманітó

); блисê

селено-бісмóтовий (зайва назва ãóанаãóатитó); блисê

селено-свинцево-бісмóтовий ( ãаленобісмóтит селенистий);

блисê селено-срібний (

наóманіт

); блисê срібний (застаріла назва

арґентитó

); блисê срібний ромбічний (інша назва

аêантитó

);

блисê срібний телóристий (зайва назва

ãеситó

); блисê срібний

чорний (зайва назва

стефанітó

); блисê срібно-бісмóтовий (зайва

назва матильдитó); блисê срібно-мідний (зайва назва штромейє-

ритó); блисê срібно-свинцевий (зайва назва

ґаленітó

, яêий

містить до 1 % Ag); блисê срібно-стибієвий (1 — зайва назва

міар-

ãіритó

; 2 — зайва назва дисêразитó); блисê сталевий стибієвий

(зайва назва

джемсонітó

); блисê стибієвий та блисê стибієвий

сірий (застаріла назва

антимонітó

); блисê стибієвий аêсотомі-

чний та блисê стибієвий променистий (інша назва

джемсонітó

);

блисê стибієво- арсеново- ніêелевий (інша назва êоринітó); блисê

стибієво-мідний (інша назва

бóрнонітó

); блисê стибієво-ніêел-

евий (застаріла назва

óльманітó

); блисê стибієво-ніêел-

ево-êобальтовий (інша назва óльманітó êобальтистоãо); блисê

стибієво-свинцевий (застаріла назва

бóрнонітó

); блисê стибі-

єво-срібний та блисê чорний срібний (застаріла назва

стефан-

ітó

); блисê телóристий срібний (інша назва

ãеситó

); блисê

телóровий (інша назва

наãіаãітó

); блисê телóро-бісмóтовий

(застаріла назва

тетрадимітó

); блисê халібіновий (застаріла назва

джемсонітó

В.С.Білецьêий. В.І.Павлишин.

БЛИЩ, -а, ч. * р. блесê, а. glance, н. Glanz m — стара óê-

раїнсьêа назва блисêó.

БЛІДЕНЬ, -ю, ч. * р. бóра, а. borax, н. Borax m — стара óê-

раїнсьêа назва бóри.

БЛОК, -а, ч. * р. блоê, а. block; unit; н. Block m — 1) Час-

тина цілоãо, що розãлядається самостійно. 2) Констрóê-

тивно та схемно заêінчена частина пристрою, що виêонóє

самостійні (оêремі) фóнêції та являє собою сóêóпність вóз-

лів або ãрóпи елементів та деталей.

Наприêлад, блоê живлен-

ня — сêладова частина елеêтрифіêованоãо приладó (пристрою),

що являє собою одне джерело чи набір джерел стрóмó, спожива-

ноãо приладом (пристроєм). Блоê-штатив (блоêовий станоê) — ó

ãеодезії, марêшейдерії — застосовóється для підвісêи і натяãó мі-

рноãо дротó при вимірі довжини прольотó. Б.-ш. входить ó êомп-

леêт базисноãо приладó і сêладається з ãоловêи з блоêом і штóр-

валами, заêріплюється на штативі. У поліãонометрії застосовó-

ються полеãшені блоêові станêи Вітрама.

3) При підземній

розробці вóã. родов. — частина шахтноãо поля, розêрита з

поверхні і провітрювана незалежно. Розподіл на Б. засто-

совóють при висоêомó ãазовмісті шахтних полів розміром

за простяãанням більше 6-8 êм для поліпшення їх венти-

ляції. У інших випадêах розміри Б. за простяãанням —

2,5-5 êм, а за падінням і вхрест простяãанню дорівнюють

розмірам шахтноãо поля. Під Б. розóміють таêож сполó-

чені підземними ãірн. виробêами і незалежно провітрювані

поля деêільêох шахт, об'єднаних в одне ãірниче підпр-

иємство. 4) При підземній розробці рóдних родов. — вий-

мальна дільниця в межах поверхó із застосóванням однієї

системи розробêи; висота Б. дорівнює висоті поверхó, ши-

рина — потóжності рóдноãо поêладó або йоãо частині.

5) При відêритій розробці

родов. — частина

óстóпó

що розробляється самості-

йними засобами

відбійêи

або виймання. Виділяють

Б.: еêсêаваторний та висад-

жóвальний. Об'єм

ãірн. маси

в Б. повинен забезпечити

безперебійнó роботó ван-

тажноãо обладнання протя-

ãом 2-3 днів. 6) У проãрамó-

ванні — спеціальна виділ-

ена сêладова частина про-

ãрами для ЕОМ, що відпо-

відає одній з взаємопов'яза-

них задач, яêі вирішóються разом. 7) Простий (рóхомий або

нерóхомий)

механізм

для піднімання важêих предметів, що

має формó êолеса (на осі) з жолобêом по оêолó, через яêе пе-

реêинóто

ланцюã

трос

чи

êанат

. 8) Вóзол

машини

з êільêох

однаêових частин. 9) Збірний елемент, êамінь велиêих

розмірів для бóдівництва; сêріплений êомплеêт чоãо-небóдь;

монтажний елемент.

БЛОК-ДІАГРАМА, -…-и, ж. * р. блоê-диаãрамма; а. block

diagram, relief-diagram; н. Block-Diagramm n — просторове

зображення поêладó на площині, що побóдоване на основі

принципó (аêсонометричноãо, прямоêóтноãо, êосоêóт-

Рис. Схеми блоêів різноãо призна-

чення: а - направляючий; б - рівн-

оважний; в - рóхомий для виãрашó

ó силі; ã - рóхомий для виãрашó ó

відстані.