Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

321 ДЕГ — ДЕЕ

gaser, Degaser — óстановêа для деãазації бóрових розчинів з

метою відновлення їх ãóстини. Розрізняють ваêóóмні

(циêлічні чи безперервної дії), відцентрово-ваêóóмні й ат-

мосферні деãазатори бóрові.

ДЕГАЗАЦІЯ (РОДОВИЩА), -ії, ж. * р. деãазация, а. de-

gassing, outgassing, decontamination, н. Entgasung f, Entgasen

n, Gasabscheidung f (des Lagers) — природні або штóчні

процеси видалення ãазів з їх джерел (вóãільних пластів,

рóдних поêладів, сêóпчень вільних ãазів ó зонах теêтоні-

чних порóшень). Мета штóчної Д. — зниження надходжен-

ня ãазó в ãірничó виробêó, запобіãання йоãо раптовим вид-

іленням. Розрізняють Д.: п а с и в н ó, при яêій джерело

інтенсивноãо виділення ãазó ізолюється від шахтної ат-

мосфери і виділений ãаз виводиться, або за межі небезпеч-

ної дільниці в стрóмінь повітря або на поверхню; а ê т и в

н ó — процеси зборó і ізолювання ãазó від ãірничих виробоê

та виведення йоãо на поверхню проводяться під ваêóóмом.

Аêтивна Д. широêо застосовóється на шахтах Донецьêоãо

та Львівсьêо-Волинсьêоãо бас., а таêож за êордоном. Крім

тоãо, розрізняють Д. вироблених просторів та ãірничих виро-

боê, попередню(завчаснó), заãороджóвальнó, êомплеêснó

Д та ін. Ефеêтивність êомплеêсної, яêа поєднóє деêільêа

способів Д., досяãає 80-90%.

ДЕГАЗАЦІЯ ВИРОБЛЕНИХ ПРОСТОРІВ, -ії, -…, ж. *

р. деãазация выработаных пространств, а. degassing of goafs

(gobs, worked-out areas), н. Entgasen n abgebauter Gru-

benräume m pl — процес вилóчення метаноповітряних

сóмішей з вироблених просторів при вийманні ãазоносних

вóãільних пластів з велиêими втратами вóãілля по товщині

пласта або в цілиêах, а таêож ó випадêó заляãання сóмі-

жних вóãільних пластів на близьêих відстанях від пласта,

що розроблюється. Застосовóється, êоли деãазація сверд-

ловинами неефеêтивна. При Д.в.п. виêонóється ретельна

ізоляція виробленоãо просторó від діючих виробоê, відсмо-

êтóвання та ізольоване виведення ãазоповітряної сóміші

через трóбопровіднó мережó та ваêóóмнó насоснó óстанов-

êó на поверхню або через відсмоêтóвальний пристрій

(вентилятор, ежеêтор) та дифóзор-змішóвач ó вентиляці-

йнó виробêó (метод Рьошен).

ДЕГАЗАЦІЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, -ії, -…, ж. * р. деãа-

зация ãорных выработоê, а. degassing of mines (workings, en-

tries), н. Entgasung f der Grubenbaue mpl — процеси (при-

родні або штóчні) вилóчення рóдниêових ãазів з їхніх дже-

рел або êонсервації і настóпноãо знищення ãазів з метою

зниження їх надходження та попередження раптових вид-

ілень ó ãірничі виробêи. Розрізняють таêі види Д.ã.в.: заãо-

роджóвальна, передова, зближених пластів, попередня та

ін.

ДЕГАЗАЦІЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК ЗАГОРОДЖУ-

ВАЛЬНА, -ії, -…, -ої, ж. * р. деãазация ãорных выработоê

заãрадительная, barrage degassing of mines (workings, entries),

н. Sperrenentgasung f der Grubenbaue mpl — спосіб деãаза-

ції, що застосовóється при проведенні ãірничих виробоê по

ãазоносних пластах і породах при дебіті метанó ó виробêó

понад 3 м

/хв. Здійснюється шляхом ваêóóмноãо відсмо-

êтóвання ãазó з свердловин, пробóрених через êожні 20-60

м. по довжині виробêи.

ДЕГАЗАЦІЯ ЗБЛИЖЕНИХ (СУМІЖНИХ) ПЛАСТІВ-

СУПУТНИКІВ, -ії, -…, ж. * р. деãазация смежных пластов

(пластов-спóтниêов), а. degassing of satellite-seams, degassing

of guiding beds; н. Entgasung f der benachbarten Flöze n pl —

спосіб деãазації, що поляãає ó відсмоêтóванні ãазó з вóãіл-

ьних пластів і пропластêів, що підробляються або надроб-

ляються, розвантажених при зміщенні породних товщ,

внаслідоê чоãо різêо підвищóється їхня ãазопрониêність

та ãазовіддача.

ДЕГАЗАЦІЯ НАФТИ, -ії, -…, ж. * р. деãазация нефти; а.

degassing of crude oil; н. Erdölentgasung f — видалення з ви-

добóтої нафти розчинених ó ній низьêомолеêóлярних вóã-

леводнів — метанó, етанó і частêово пропанó, а таêож сірê-

оводню, азотó і вóãлеêислоãо ãазó.

ДЕГАЗАЦІЯ ПОПЕРЕДНЯ (ЗАВЧАСНА), -ії, -ої (-ої),

ж. * р. деãазация заблаãовременная, а. previous degassing, ad-

vance degassing, н. Vorentgasung f, vorläufigen Entgasung f —

деãазація, здійснювана з ãірничих виробоê або з поверхні

попереднім видобóванням ãазó з вóãільноãо пласта або

порід до початêó ведення виймальних робіт ó виїмêовомó

полі, блоці, панелі або в шахтномó полі. Завчасна Д. здій-

снюється через вертиêальні або похилі свердловини, про-

бóрені до вóãільних пластів іноді за 3-8 роêів до початêó

ãірничих робіт.

ДЕГІДРАТАЦІЯ, -ії, ж. * р. деãидратация, а. dehydration,

н. Dehydratation f, Dehydratisierung f — відщеплення води

від молеêóл хімічних сполóê (мінералів), звичайно під

впливом тепла. Протилежне — ãідратація.

ДЕГІДРОГЕНІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. деãидроãенизация, а.

dehydrogenation, н. Dehydrieren n, Dehydrierung f — відще-

плення водню від молеêóл хімічних сполóê. Протилежне —

ãідроãенізація.

ДЕГРАДАЦІЯ, -ії, ж. * р. деãрадация, а. degradation, н.

Degradierung f — постóпове поãіршення яêості, втрата ці-

нних властивостей. Д. êорисних êопалин (напр., вóãілля)

спостеріãається під час тривалоãо зберіãання їх на відêр-

итомó повітрі або в óмовах тривалоãо ãідравлічноãо транс-

портóвання (особливо це стосóється êоêсівноãо вóãілля).

ДЕДОЛОМІТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. дедоломитизация, а.

dedolomitisation, н. Dedolomitisierung f — зміна доломітів,

яêа веде до частêовоãо або повноãо виносó маãніїстоãо

êарбонатó.

ДЕДУКТИВНИЙ, -оãо. * р. дедóêтивный, а. deductive, н.

deduktiv — заснований на дедóêції; д. м е т о д — спосіб до-

слідження, при яêомó оêремі положення лоãічно виво-

дяться із заãальних положень (аêсіом, постóлатів, за-

êонів).

ДЕДУКЦІЯ, -ії, ж. * р. дедóêция, а. deduction, н. Deduktion

f — метод дослідження, яêий поляãає в переході від за-

ãальноãо до оêремоãо; одна з форм óмовиводó, при яêій

на основі заãальноãо правила з одних положень, яê істи-

нних, виводиться нове істинне положення.

ДЕЕМУЛЬГАТОРИ, -ів, мн. * р. деэмóльãаторы, а. emul-

sion breakers, demulsifying agents, demulsifiers, demulsifying

сompounds; н. Demulgatoren m pl, Emulsionsentmischer m pl,

Emulsionsspalter m pl — 1) У широêомó значенні — хімічні

речовини, яêі знижóють поверхневий натяã на ãраниці

розділó фаз і виêористовóється для рóйнóвання емóльсій.

2) У нафтовидобóтêó — поверхнево-аêтивні речовини, що

сприяють рóйнóванню нафтових емóльсій. Мають більшó

аêтивність, ніж емóльãатори.При введенні в емóльсію Д.

адсорбóються в поверхневомó шарі частиноê дисперсної

фази (водяних ґлобóл), рóйнóючи при цьомó захисний шар

природних стабілізаторів (емóльãаторів), що містяться в

нафті (асфальтени, нафтени, смоли, парафін і механічні

домішêи) і воді (солі, êислоти і т.д.). Внаслідоê цьоãо при

зóстрічі ґлобóл води відбóвається їх злиття і рóйнóвання

емóльсії. Деемóльãатори, яêі виêористовóються для рóйнó-

вання емóльсій (деемóльсація) типó «вода в нафті», діляться

ДЕЕ — ДЕК 322

на дві ãрóпи: а) йоноãенні (óтворюють йони ó водних роз-

чинах; малоефеêтивні і сьоãодні не виêористовóються); б)

нейоноãенні (не óтворюють йонів ó водних розчинах). При

деемóльãації нафти застосовóють в осн. нейоноãенні ре-

човини, синтезовані на основі оêсидів етиленó і пропіл-

енó. В.В.Бойêо.

ДЕЕМУЛЬСАТОР, -а, ч. * р. деэмóльсатор, а. demulsifier;

н. Demulgator m, Emulsionsspalter m, Spalter m, Emulsionsent-

mischer m — óстановêа для відоêремлення нафти від води.

Див. деемóльсація.

ДЕЕМУЛЬСАЦІЯ, ДЕЕМУЛЬГАЦІЯ, -ії, ж. * р. деэ-

мóльсация, деэмóльãация; а. demulsification, н. Demulgieren n,

Entemulsionieren n, Emulsionsspaltung f, Dismulgieren n —

рóйнóвання емóльсії. Методи Д.: обробêа реаґентами-де-

емóльãаторами, наãрівання, відстоювання, вплив елеêт-

рич. або елеêтростатич. поля, імпóльсні впливи, центри-

фóãóвання, фільтрація, тóрбóлентне перемішóвання.

Найбільший ефеêт Д. досяãається поєднанням деêільêох

методів впливó на емóльсії.

ДЕЕМУЛЬСАЦІЯ ВНУТРІШНЬОТРУБНА, -ії, -ої, ж. *

р. деэмóльсация внóтритрóбная; а. pipeline demufsification; н.

Emulsionsspaltung f innerhalb des Rohrres — процес рóйнó-

вання нафтової емóльсії в трóбах на шляхó рóхó по стовбó-

рó свердловини, виêидній лінії і збірномó êолеêторó аж до

óстановоê підãотовêи нафти внаслідоê подавання дее-

мóльãатора в потіê емóльсії.

ДЕЕМУЛЬСАЦІЯ НАФТИ, -ії, -…, ж. * р. деэмóльсация

нефти; а. oil demulsification; н. Öldemulgieren n, Öldismulgie-

ren n — рóйнóвання і розшарóвання нафтових емóльсій на

нафтó і водó. Здійснюється на нафтових родовищах при пі-

дãотовці нафти до транспортóвання і на нафтоперероб-

них заводах. Методи деемóльсації: обробляння емóльсій ре-

аґентами-деемóльãаторами, наãрівання (із застосóванням

підіãрівачів різних типів); відстоювання (ó спеціальних

відстійниêах чи ємностях проміжноãо зберіãання), діяння

елеêтричними чи елеêтростатичними полями (в елеêтро-

деãідраторах), імпóльсні діяння, створені з допомоãою рі-

зних джерел êоливань, а таêож спеціальних режимів тóр-

бóлентноãо перемішóвання емóльсії і ін.; центрифóãóван-

ня; фільтрація через спеціальні пористі матеріали.

Найбільший ефеêт деемóльсації досяãається поєднанням

деêільêох методів впливó на емóльсії (реаґенти-деемóльãа-

тори, наãрівання, тóрбóлізація, елеêтричне поле і ін.).

Комплеêсними методами деемóльсації є внóтрішньотрó-

бна деемóльсація, яêа здійснюється при тóрбóлентномó пе-

ремішóванні емóльсії з деемóльãатором, що вводиться в

потіê обводненої продóêції свердловин спеціальними доза-

торами (типó БР–10, БР–25 і ін), і подальше її підіãрі-

вання і відстоювання, а таêож пінна деемóльсація, основа-

на на виêористанні ефеêтó спінювання емóльсії (з деемóль-

ãатором) при дисперãóванні її ó водномó середовищі. Дее-

мóльсацію проводять в óстатêованнях підãотовêи нафти,

де одночасно з процесами відоêремлення води проводять

сепарацію нафти від ãазó та її очищення від солей (знесо-

лення) і механічних домішоê. В.В.Бойêо.

ДЕЕМУЛЬСАЦІЯ ТЕРМОХІМІЧНА, -ії, -ої, ж. * р. деэ-

мóльсация термохимичесêая; а. thermal-chemical demulsifica-

tion (treating); н. thermochemisches Demulgieren n — процес

рóйнóвання нафтової емóльсії з виêористанням тепла і по-

верхнево-аêтивнх речовин — деемóльãаторів, яêий здій-

снюється в термохімічних óстановêах, що сêладаються з

сепараторів — деемóльсаторів, відстійниêів — елеêтроде-

ãідраторів.

ДЕЗАКТИВАЦІЯ, -ії, ж. * р. дезаêтивация, а. deactiva-

tion, н. Dekontamination f, Entaktivierung f, Entseuchung f, In-

aktivierung f

—

1) Усóнення радіоаêтивних

речовин

з повер-

хні місцевості, спорóд, предметів, одяãó тощо. 2) Втрата

мо-

леêóлою

енерãії, яêа потрібна для встóпó в

хімічнó

реаêцію

ДЕЗАНОРТИТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. дезанортитизация, а.

desanorthitisation, н. Entanorthitisation f — те саме, що деа-

нортитизація.

ДЕЗІНТЕҐРАТОР,

-а,

ч.

р.

дезинтеãратор,

а.

disintegra-

tor, scrubber,

н.

Desintegrator

, Schleudermühle

— 1) Стерж-

нева дробарêа, машина для рóйнóвання êрихêих малоабра-

зивних матеріалів (сóхої ãлини, вóãілля, êоêсó, солі, торфó,

сірêи тощо). Сêладається з двох роторів (êорзин), що

обертаються в протилежні сторони, насаджених на спі-

ввісні вали і взятих в êожóх. На дисêах роторів по êонцен-

тричних êолах розташовані 2-4 ряди циліндричних паль-

ців (бил) таê, що êожний ряд одноãо ротора вільно прохо-

дить між двома рядами іншоãо. Крóпність завантажóвано-

ãо матеріалó 60-90 мм, а дробленоãо 0,5-0,1 мм. При подр-

ібненні вóãілля продóêтивність Д. велиêоãо розмірó (ді-

аметр ротора 1250 мм) 80-90 т/ãод. 2) Д. барабанний —

машина для розпóшення і промивання водою пóхêих мате-

ріалів êрóпністю до 250-300 мм. Являє собою циліндри-

чний або êонічний барабан, що обертається на опорних

ролиêах за допомоãою зóбчатої передачі або через фриêці-

йний ролиê від елеêтродвиãóна. Розрізняють протитічні і

прямотічні Д. 3) Апарат для очищення промислових ãазів

від дрібних твердих або рідêих частиноê.

ДЕЗІНТЕҐРАЦІЯ, -ії, ж. * р. дезинтеãрация, а. disintegra-

tion, н. Desintegrierung f — 1) Розпад цілоãо на сêладові

частини. Технолоãічна операція розбивання, подрібнення,

розпóшення, іноді з одночасним промиванням водою мін-

ералів або мінеральної сóміші, яêа óтворена відносно слаб-

êо зв’язаними між собою сêладовими частинами. 2) У

мінералоãії — процес роздрібнення мінеральних аґреґатів,

під час яêоãо êожне мінеральне зерно відоêремлюється

від інших, яêі оточóють йоãо.

ДЕЗОДОРАЦІЯ, -ії, ж. * р. дезодорация; а. deodorization;

н. Desodorieren n

— звільнення від неприємноãо запахó

шляхом нейтралізації йоãо певними хімічними

речовинами

ДЕЙТЕРИЧНИЙ, -оãо. * р. дейтеричный, а. deuteric, н.

deuterisch — óтворений під час поствóлêанічних процесів

заміщенням інших êомплеêсів.

ДЕЙТЕРОГЕННИЙ, -оãо. * р. дейтероãенный, а. deuterog-

enous н. deuterogen — óтворений з óламêів мінералів (про

мінеральний êомплеêс).

ДЕКА..., р. деêа…, * а. deca…, н. Deka… — ó сêладних

словах означає десять, ó десять разів більше.

ДЕКА, -и, ж. * р. деêа, а. deck, н. Deckel m — робоча по-

верхня êонцентраційноãо столó прямоêóтної або ромбо-

подібної форми, встановлена з нахилом ó поздовжньомó

та поперечномó напрямêах.

ДЕКАЛІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. деêализация, а. depotassion, н.

Dekalisierung f — метасоматичний процес мінералоóтворе-

ння, що сóпроводжóється виносом êалію.

ДЕКАЛЬЦИФІКАЦІЯ, -ії, ж. * р. деêальцифиêация, а.

decalcification, н. Entkalkung f — процес вилóãовóвання пі-

дземними водами вóãлеêислоãо вапна з ã.п., ґрóнтó і т.п.

Приêлад проявó Д. — óтворення êарстó. Процес Д. сóттє-

во впливає на мінералізацію підземних вод.

ДЕКАНТАТОР, -а, ч. * р. деêантатор, а. decantator, н.

Dekantierapparat m, Dekanteur m — апарат (відстійниê, зãó-

щóвач) для деêантації.

323 ДЕК — ДЕЛ

ДЕКАНТАЦІЯ, -ії, ж. * р. деêантация, отмóчивание; а.

decantation, elutriation, desliming; н. Dekantation f, Dekantieren

n — відоêремлення рідини від осадó шляхом її зливання,

повільно осідаючих дрібних частиноê полідисперсної сóс-

пензії від швидêо осідаючих, — більш велиêих і важêих

частоê, — шляхом зливó (деêантації) рідини, яêа містить

ще не осілі частинêи, з осадó, що відстоявся. Д. яê технол.

прийом дозволяє очищати або розділяти на фраêції за

êрóпністю або êомпонентами подрібнені матеріали і поро-

ди. Д. виêористовóється і яê аналітичний метод для визна-

чення ґранóлометричноãо сêладó. Д. застосовóють при зба-

ãаченні мінеральної сировини, отриманні тонêих по-

рошêів, очищенні ãлин, зоêрема êаолінових, від механі-

чних домішоê (óламêовоãо матеріалó з розміром частиноê

понад 0,01 мм): êварцó, польовоãо шпатó, слюди та ін. При-

нцип Д. виêористовóють при ãідравліч. êласифіêації подр-

ібнених ê.ê. за розмірами, формою і ãóстиною частиноê. У

найпростішомó випадêó Д. проводять ó відстійниêах (ба-

сейнах, чанах, êамерах), послідовно сполóчених перелив-

ними патрóбêами або жолобами. Середовище, що, яê пра-

вило, застосовóється — вода, іноді з пептизóючими або

êоаãóлючими добавêами елеêтролітів, ПАР або висоêо-

молеê. сполóê. Д. здійснюється ã.ч. з метою дослідження

(Див. таêож центрифóãа).

ДЕКЛІНАТОР, -а, ч. * р. деêлинатор, а. declinator, decli-

nometer, н. Deklinator m, Deklinationskompaß m — прилад для

вимірó маãнітноãо схилення; сêладається з підêовоподіб-

ноãо маãнітó, підвішеноãо на нитці з êварцó, сêла або воль-

фрамó, ãоризонтально встановленої візирної трóби для

спостереження за положенням маãнітó, êарêаса і підста-

вêи для êріплення Д. на теодоліті або на нерóхомій пі-

дставці. На південномó êінці маãнітó óêріплене дзерêаль-

це. Спостереження за положенням маãнітó ведóться за

принципом автоêолімації. Сполóчення маãнітної осі пі-

двісноãо маãнітó з площиною маãнітноãо меридіана дося-

ãається поворотом підставêи або алідади теодоліта.

ДЕКЛУАЗИТ, -ó, ч. * р. деêлóазит, а. descloizite, н. Deklua-

sit m — мінерал, ãідроêсилванадат свинцю та цинêó. Формó-

ла: 4[PbZn(VO

4)(OH)]. Zn може заміщóватися Cu. Містить

(%): PbО — 55,47; ZnО — 19,21; CuО — 0,56; V2O5 — 22,76;

H2О — 2,19. Домішêи: FeO, MnO, P2O5, As2O5, Cl. Синãонія

ромбічна. Форми виділення: дрóзи і велиêі ãрóпи êрис-

талів, аґреґати. Тв. 3-3,75. Гóстина 5,9-6,2. Блисê жир-

ний. Колір червоний, оранжевий. Світлий, темно-êорич-

невий, чорний. Зелений для мідянистих відмін. Рисêа

жовтóвата, êоричнювато-червона, êоричнева. Вторин-

ний мінерал в зоні оêиснення рóдних родовищ. Рóда ванадію.

Знайдений і добóвається в Намібії (Берґ-Аóêас). Рідê-

існий.

ДЕКОЛІ, -ей, мн. * р. деêоли — перевідні зображення,

яêі виêористовóються для нанесення на êреслення напи-

сів і позамасштабних óмовних знаêів. Розрізняють Д. ба-

ãаторазовоãо й одноразовоãо виêористання. Д. баãатора-

зовоãо виêористання являють собою прозорий матеріал

— деêольпір, на яêий нанесене зображення для переводó,

заêрите при зберіãанні прозорою плівêою. Після êожноãо

переводó зображення фарба на Д. відновлюється наêат-

êою паралоновим тампоном. Д. одноразовоãо виêо-

ристання (сóхі перевідні зображення) ãірші за деêолі баãа-

торазовоãо виêористання в здатності перевідноãо зобра-

жóвання й ó ãарантії йоãо заêріплення, але виãрають в оп-

тичній щільності перевідних зображень.

ДЕКОРАТИВНIСТЬ ПОРІД, -ості, -…, ж. * р. деêора-

тивность порoд, а. decorativity of rock, н. Dekorativität f vom

Gestein n, Dekoratieren n der Gesteine n pl — сêладна сóêóп-

нiсть хóдожньо-естетичних яêостей поверхнi породи, що

хараêтеризóється êольором, малюнêом, стрóêтóрою,

просвiчóванiстю, вiдбивною здатнiстю пiсля полiрóвання.

За оцiнêою деêоративностi породи подiляються на 4 êла-

си: висоêодеêоративнi, деêоративнi, малодеêоративнi та

недеêоративнi.

ДЕКРЕПІТАЦІЯ, -ії, ж. * р. деêрепитация, а. decrepita-

tion, н. Dekrepitierung f, Dekrepitieren n — 1) Вибірêове роз-

êриття êорисних êопалин, що ґрóнтóється на властивості

оêремих мінералів розтрісêóватися і рóйнóватися при на-

ãріванні й настóпномó швидêомó охолодженні. Застосо-

вóється яê спосіб збаãачення деяêих рóд. 2) Метод визна-

чення можливої температóри óтворення мінералів за мо-

ментом розтрісêóвання (вибóхання) вêлючень ó мінералах

при наãріванні.

ДЕЛАФОСИТ, -ó, ч. * р. делафоссит, а. delafossite, н.

Delafossit m — мінерал, оêсид міді та заліза з ãр. цинê-

ітó-теноритó. Формóла: CuFeO

2. Містить (%): Cu — 41,99;

Fe — 36,88; O — 21,13. Синãонія триãональна. Гóстина 5,41.

Тв. 5,5. Колір та рисêа чорні. Таблитчасті êристали. Крих-

êий. Непрозорий. Слабêомаãнітний. Знайдений на Уралі,

в Бісбі (шт. Аризона, США). Рідêісний.

ДЕЛЮВІАЛЬНІ РОЗСИПИ, -их, -ів, мн. * р. делювиаль-

ные россыпи, а. deluvial placers, н. Deluvialseifen f pl — сêóп-

чення зерен цінних мінералів в óламêових відêладах ãір,

висот, що óтворилися при рóйнóванні êорінних родовищ і

проміжних êолеêторів (елювіальних, алювіальних розсипів

на вододілах і схилах).

ДЕЛЮВІЙ, ДЕЛЮВІАЛЬНІ ВІДКЛАДИ, -ю, ч., -их,

-ів, мн. * р. делювий, делювиальные отложения, а. deluvium,

talus deposits, н. Deluvium n, Deluvialboden m — продóêти

вивітрювання ãірсьêих порід (ãлина, пісоê, щебінь та ін.),

наноси, що óтворюються біля підніжжя та на ниж. части-

нах схилів висот внаслідоê змиття зрóйнованих ã.п. з верх.

частин цих схилів дощовими потоêами і талими сніãов-

ими водами, а таêож під впливом сили тяжіння, морозно-

ãо зсóвó та теêóчості ґрóнтó (соліфлюêція). Наãро-

маджóються біля підніжжя ãір і височин.

ДЕЛЬТА, -и, ж. * р. дельта, а. delta, н. Delta n — низо-

винна ділянêа сóходолó в ãирлі річêи, сêладена ãоловним

чином алювіальними відêладами.

ДЕЛЬТОВІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. * р. дельтовые от-

ложения, а. deltaic deposits, н. Deltaablagerungen f pl, Delta-

bildungen f pl — відêлади річêових наносів ó морях і озерах

біля ãирла ріê. В осн. Д.в. сêладаються з піщано-ãлинис-

тих порід з оêремими прошарêами вапняêів, рідше — вóãі-

лля або ін. орãаніч. óтворень, поêладів заліз. і мідних рóд.

ДЕЛЬТОВІ РОЗСИПИ, -их, -ів, мн. * р. дельтовые рос-

сыпи, а. delta placers, н. Deltaseifen f pl — сêóпчення на

Делювій.

ДЕЛ — ДЕП 324

земній поверхні óламêів ã.п. або мінералів, що сформóва-

лися в товщі наносів в ãирлах ріê. Д.р. формóють ã.ч. мін-

ерали, стійêі до жорстêих óмов далеêоãо переносó (цирêон,

ільменіт, рóтил, монацит і алмаз), рідше — слабêостійêі

(êаситерит, золото, платина). Розрізняють Д.р.: надвод-

них і підводних дельт; сóчасних і древніх береãових зон;

постійних і тимчасових водотоêів. Потóжність збаãачених

ê.ê. шарів від десятêів см до деê. м, а ãоризонтів, що їх

розділяють — до деêільêох десятêів м.

ДЕЛЯТИНІТ, -ó, ч. * р. делятинит, а. delatynite, н. Delaty-

nit m — те саме, що янтар (за назвою м. Делятина, Уêраї-

на).

ДЕМАНТОЇД, -ó, ч. * р. демантоид, а. demantoid, а. De-

mantoid n — алмазоподібний мінерал, рідêісний хромис-

тий різновид êальцієво-залізистоãо ґранатó — андрадитó,

забарвлений в ясêраво-зелений êолір. Хім. формóла —

3Fe2 (SiO4)3. Прозорий, êоштовний êамінь III порядêó,

найдорожчий ґранат. Зóстрічається на Уралі, Заêавêаззі,

Далеêомó Сході, в Італії, Конãо (Кіншаса) та ін.

ДЕМІНЕРАЛІЗАЦІЯ, -ії, ж. р. деминерализация, а.

demineralization, н. Demineralisation f, Entmineralisieren n,

Entfernen n mineralischer Substanzen f pl — по відношенню

до води — пом’яêшення води, видалення завислих твердих

частиноê та розчинених мінеральних солей з води для її

виêористання яê питної або ó спеціальних технолоãічних

виробництвах.

ДЕМОДУЛЯТОР, -а, ч. * р. демодóлятор, а. demodulator,

н. Demodulator m — пристрій, що здійснює демодóляцію

(детеêтóвання). Д. широêо застосовóються в різних ãалó-

зях техніêи, пов’язаних з передаванням та перетворенням

сиãналів (повідомлень), зоêрема в техніці зв’язêó, в авто-

матичномó êонтролі та êерóванні технолоãічними проце-

сами, ó вимірювальній техніці, в ЕОМ.

ДЕМОДУЛЯЦІЯ, -ії, ж. р. демодóляция, а. demodulation,

н. Demodulation f — виділення низьêочастотних êоливань

з висоêочастотних модóльованих êоливань.

ДЕМОНТАЖ, -ó, ч. * р. демонтаж; а. dismounting, disas-

sembly; н. Demontage f, Demontierung f, Abbau m — 1) Знят-

тя óстатêóвання чи йоãо сêладової частини з місця вста-

новлення. 2) Розбирання або зняття машин, пристроїв або

спорóд; розбирання на оêремі частини машин, апаратів,

спорóд, обладнання і т.ін., а таêож зняття їх з фóндаментó.

ДЕМПФЕР, -а, ч. * р. демпфер, а. damper, dash-pot, н.

Dämpfer m — пристрій для зменшення розмахó (ампліт-

óди) механічних, елеêтричних та ін. êоливань.

Працює на

принципі поãлинання частини енерãії êоливальної системи. За-

стосовóються повітряні, рідинні і маãнітно-індóêційні Д. Повітр-

яний Д. виêонано ó виãляді поршня, приêріпленоãо до êоливної

системи і поміщеноãо в циліндр з малими бічними зазорами.

Рідинний Д. являє собою лопать, сêріпленó з êоливальною сис-

темою і поміщенó в посóдинó з рідиною. Маãнітно-індóêційний

Д. — пластина з міді й алюмінію, що переміщóється в робочомó

зазорі постійних маãнітів, чи постійний маãніт, що переміщóєт-

ься в площині, паралельній і близьêо розташованій до площини

пластини. Приведення пристосóвань, що демпфóють, ó стійêий

стан називається стабілізацією приладó.

ДЕМПФЕРНА ЄМКІСТЬ — пристрій для зменшення êо-

ливань навантаження на оêремий технолоãічний процес

або апарат з метою забезпечення йоãо протіêання ó

стабільномó режимі при найменших втратах êорисноãо

êомпонентó ó відходи. Найпростіша Д.є. — додатêова

ємêість для вихідноãо матеріалó з дозованим видатêом.

ДЕМПФУВАННЯ, -…, с. * р. демпфование, а. damping, н.

Dämpfung f — примóсове ãасіння êоливань ó динамічній

системі внаслідоê розсіювання енерãії. Здійснюється за

допомоãою спеціальних пристроїв — демпферів. Застосо-

вóється, зоêрема, в ãідравлічних та елеêтричних системах.

ДЕНДРИТ, -ó, ч. * р. дендрит, а. den-

drite, н. Dendrit m — мінеральний аґреґат

деревоподібної форми. Утворюється з

розчинів, пари або розплавів при швидêій

êристалізації речовини в тріщинах, в яз-

êомó середовищі тощо.

ДЕНСИМЕТР, -а, ч. * р. денсиметр, а.

densimeter, hydrometer; н. Densimeter n,

Dichtemesser m — ареометр сталої ваãи,

проãрадóйований в одиницях ãóстини,

або ареометр для вимірювання êонцент-

рації розчинів ó % (спиртометр тощо).

ДЕНСИМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. денсиметрия, а. densimetry, н.

Densimetrie f, Dichtebestimmung f — cóêóпність методів

вимірювання відносної ãóстини рідин і твердих тіл.

ДЕНУДАЦІЯ, -ії, ж. * р. денóдация, а. denudation, washout,

н. Denudation f, Abtragen n — сóêóпність процесів рóйнó-

вання ãірсьêих порід водою, вітром, льодовиêами тощо і пе-

ренесення продóêтів рóйнóвання до нижчих діляноê

(рівнів) земної поверхні. Д. розêриває родов. ê.ê., яêі

формóвалися при осадонаêопиченні або маãматич. діял-

ьності в земній êорі на різних ãлибинах. Д. приводить до

перерозподілó ê.ê., виниêнення розсипів, поêладів осадо-

вих ê.ê. Унаслідоê Д. рельєф вирівнюється.

ДЕПАРАФІНІЗАЦІЯ, -ії, ж. (лат. parum — мало і affinis

— сóміжний) * р. депарафинизация; а. dewaxing, paraffin

removal; н. Entparaffinieren n, Entparaffinierung f — процес

зменшення вмістó в нафтових фраêціях вищих (починаю-

чи з С

8) аліфатичних насичених вóãлеводнів, переважно

нормальної бóдови. При цьомó досяãається поêращання

еêсплóатаційних властивостей нафтопродóêтів (пони-

ження в’язêості і температóри застиãання). У нафтовидо-

бóванні шляхом Д. видаляють парафін з трóб, óстановле-

них ó свердловинах, яêими піднімається нафта з пласта.

Д. в таêомó випадêó здійснюють шêребêами, хімічними

засобами, проãріванням трóб елеêтричним стрóмом, ãаря-

чою нафтою або парою.

ДЕПРЕСІЙНА ЗЙОМКА (ШАХТИ), -ої, -и, ж. * р. де-

прессионная съемêа (шахты), а. depression survey (of a mine),

н. Depressionsaufnahme f, Depressionsmessungen f pl

— êомп-

леêс робіт, що виêонóються з метою: встановлення розпод-

ілó заãальношахтної

депресії

по

виробêах

, отримання даних

про значення фаêтичних опорів

ãірничих

виробоê

, виявлен-

ня причин, що виêлиêають велиêі втрати тисêó

повітря

Поляãає в послідовномó замірі тисêó

повітря

ó виробêах

вентиляційної мережі

від пóнêтó входó до пóнêтó виходó

повітряноãо стрóменя на поверхню. За хараêтером виêо-

нання Д.з. бóває детальна, спрощена або êомбінована.

ДЕПРЕСІЙНА ЛІЙКА, -ої, -и, ж. * р. депрессионная во-

ронêа; а. depression cone, cone of influence; н. Depressionstrich-

ter m, Absenkungstrichter m — фiãóра ó виãлядi лійêи (ворон-

êи), яêа óтворюється при óявномó обертаннi п’єзометрич-

ної лiнiї навêоло осi свердловини i хараêтеризóє розподiл

тисêó в пластi в межах депресiї тисêó. Син.: депресійна

воронêа або воронêа депресії, депресійний êонóс.

ДЕПРЕСІЙНА ПОВЕРХНЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД, ДЕ-

ПРЕСІЙНА ВОРОНКА ПІДЗЕМНИХ ВОД, -ої, -і, -…;

-ої, -и, -…; ж. * р. депрессионная поверхность подземных

вод; а. depression surface of underground water, н. Depressions-

spiegel m des unterirdischen Wassers n — вільна поверхня

Дендрит золо-

та.

325 ДЕП — ДЕР

безнапірних або п’єзометричних поверхонь напірних пі-

дземних вод, понижена в місці їх виходó на поверхню

Землі або відêачóванні води (напр., до дренажних і водо-

забірних спорóд). Форма депресійної поверхні навêоло

пóнêтів відêачóвання води в плані змінюється від êола (в

однорідних за фільтраційними властивостями водонос-

них породах) до дóже витяãнóтоãо овалó (ó ãеолоãічно по-

рóшених і неоднорідних за фільтраційними властивостя-

ми породах). Лінія перетинó депресійної поверхні з верти-

êальною площиною називається депресійною êривою,

яêа в однорідних за фільтраційними властивостями водо-

носних породах має плавні обриси, а в неоднорідних — óс-

тóпоподібні.

ДЕПРЕСІЯ, -ії, ж. * р. депрессия, а. depression, н. Depres-

sion f

— 1) В

ãеоморфолоãії

— бóдь-яêе зниження земної по-

верхні; ó вóзьêомó значенні —

западина

або

óлоãовина

, яêа

лежить нижче рівня

моря

. Д. бóвають сóхими або заповне-

ними водою (Каспійсьêе м.). 2) Д. теêтонічна — область

проãинó

земної êори,

повністю або частêово заповнена

оса-

дами

. 3) Д. потоêó повітря в

ãірничій

виробці

— різниця

тис-

êó

(

енерãії

) в двох точêах потоêó. Розрізняють Д. статичнó,

динамічнó і повнó. 4) Д. ãазовоãо

пласта

— різниця між

пластовим

тисêом

в р-ні

свердловини

та її вибійним тисêом,

що спричиняє рóх

ãазó

пласта

до

вибою

свердловини

. Зі

збільшенням Д. зростає дебіт еêсплóатац.

свердловини

. 5) Д.

шахти

(

рóдниêа

) — сóма розрахóнêових

депресій

всіх

виро-

боê

, що óтворюють стрóмінь (від

óстя

повітроподавальноãо

ствола

до

óстя

вентиляційноãо), місцевих опорів на всьомó

шляхó рóхó

повітря

і природної тяãи.

ДЕПРЕСІЯ ГАЗОВОГО ПЛАСТА, -ії, -…, ж. * р. депрес-

сия ãазовоãо пласта; а. depression of a gas stratum; н. Depressi-

on f des Gasflözes — різниця між пластовим тисêом ó

районі свердловини і її вибійним тисêом, що виêлиêає рóх

ãазó з пласта до вибою свердловини.

ДЕПРЕСІЯ ТИСКУ У СВЕРДЛОВИНІ, -ії, -…, ж. * р.

депрессия давления в сêважине; а. well pressure depression, н.

Depression f des Sondendrucks — різниця між динамічним

пластовим і вибійним тисêами ó видобóвній свердловині,

між вибійним і динамічним пластовим тисêами в наãн-

італьній свердловині за óсталеної (відносно статичної)

рівноваãи в пласті.

ДЕПРЕСОРИ, -ів, мн. * р. депрессоры, а. depressors, н.

Drucker m pl, druückende Sammler m pl, drückende Schwimmit-

tel n pl, drückende Flotationsmittel n pl

—

поверхнево-аêтивні

речовини

, що при

флотації

одних

мінералів

перешêоджають

флотації

інших. При введенні в процес

флотації

виêлиêа-

ють зменшення вилóчення тих або інших

мінералів

. Ме-

ханізм дії пов’язаний з витісненням

збирача

з поверхні

мінералó

і створення óмов, що перешêоджають

сорбції

зби-

рача; можливе таêож óтворення на поверхні

мінералів,

об-

роблених Д.

ãідрофільних

плівоê, що óнеможливлюють

ãідрофобізóючий ефеêт

збирача

. Найважливіші Д.: сірч-

аний

натрій

та ін. водорозчинні

сóльфіди

ціаніди

сóльф-

іти

ãіпосóльфіти

та деяêі

сóльфати

, хромові солі, силіêат

натрію

(рідêе сêло), орãанічні висоêомолеêóлярні

полім-

ери

—

êрохмаль

, деêстрин, êарбоêсиметилцелюлоза та ін.

ДЕРЖАВНА ГЕОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, -ії, -ої,

-…, ж. * р. ãосóдарственная ãеолоãичесêая слóжба Уêраины;

а. State Geological Service of Ukraine, н. Staatlicher Geologi-

scher Dienst m der Ukraine f — вêлючає спеціально óпов-

новажений центральний орãан виêонавчої влади з ãеолоã-

ічноãо вивчення та виêористання надр, державні підпр-

иємства, óстанови та орãанізації, яêі орãанізовóють та

проводять ãеолоãічне вивчення надр, забезпечóють реаліз-

ацію державної політиêи ó ãалóзі êористóвання надрами,

здійснюють планомірне проведення реãіональних ãеолоã-

ічних досліджень, пошóêів та розвідêи необхідних і стра-

теãічно важливих ê.ê., наêопичення і зберіãання ãеолоãі-

чної інформації про надра, встановлення êондицій на мін-

еральнó сировинó для підрахóвання запасів ê.ê. ó надрах,

проведення наóêових досліджень ó сфері ãеолоãічноãо

вивчення і виêористання надр, êоординóють і здійсн-

юють ãеолоãічний êонтроль за діяльністю інших сóб’єêтів

ãеолоãічної діяльності. Управління державною ãеолоãі-

чною слóжбою Уêраїни здійснює Кабінет Міністрів Уê-

раїни та óповноважений ним центральний орãан виêонав-

чої влади з ãеолоãічноãо вивчення та виêористання надр,

êерівниê яêоãо несе персональнó відповідальність перед

Президентом Уêраїни та Кабінетом Міністрів Уêраїни за

виêонання державною ãеолоãічною слóжбою поêладених на

неї завдань. Див. «Про державнó ãеолоãічнó слóжбó Уêраї-

ни». В.С.Білецьêий.

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ ПО ЗАПАСАХ КОРИСНИХ

КОПАЛИН УКРАЇНИ, -ії, -ії, -…, ж. * р. ãосóдарственная

êомисия по запасам полезных исêопаемых, а. State Committee

of Ukraine for Mineral Reserves, н. Staatlicher Ausschuss m der

Ukraine f für Bodenschatzvorräte m pl — орãан, що здійснює

еêспертизó та оцінêó запасів ê.ê., встановлює постійні

êондиції на мінеральнó сировинó для підрахóнêó запасів êо-

рисних êопалин ó надрах і затверджóє розвідані запаси, на

базі яêих проеêтóються ãірничі підприємства, розробляє

перспеêтивні плани розвитêó ãірничої промисловості. Діє в

сêладі Державної ãеолоãічної слóжби Уêраїни при спеціал-

ьно óповноваженомó центральномó орãані виêонавчої

влади з ãеолоãічноãо вивчення та виêористання надр. На

замовлення êористóвачів надр або за дорóченням відпо-

відних центральних орãанів виêонавчої влади êомісія

проводить державнó еêспертизó ãеолоãічних матеріалів

щодо вивчення та виêористання надр. Положення про Де-

ржавнó êомісію Уêраїни по запасах ê.ê. затверджóється

Кабінетом Міністрів Уêраїни. В.С.Білецьêий.

ДЕРЖАВНЕ СХОВИЩЕ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ І

ДОРОГОЦІННОГО КАМІННЯ УКРАЇНИ,

-оãо, -а, -…,

р.

ãосóдарственное хранилище драãоценных металлов и дра-

ãоценных êамней Уêраины;

а.

State Depository of Precious Met-

als and Precious Stones of Ukraine,

н.

Staatliche Lagerstelle

der

Ukraine

für Edelmetalle

und Edelsteine

— вêлючає

цінності, зараховані до Державноãо фондó дороãоцінних ме-

талів і дороãоцінноãо êаміння Уêраїни. Положення про Де-

ржавне сховище дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êамі-

ння Уêраїни затверджóється Міністерством фінансів Уê-

раїни. Сховище здійснює заêóпівлю, приймання, зберіãа-

ння та продаж дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êамі-

ння, дороãоцінноãо êаміння орãаноãенноãо óтворення та

напівдороãоцінноãо êаміння, зарахованих до Державноãо

фондó дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння Уêраїни.

Самородêи дороãоцінних металів, дороãоцінні метали і до-

роãоцінне êаміння, дороãоцінне êаміння орãаноãенноãо óтво-

рення та напівдороãоцінне êаміння ó виробах і брóхті,

сêóплені ó населення, юридичних осіб, êонфісêовані або

реêвізовані, безхазяйні, що за правом спадêоємства пе-

рейшли ó власність держави, та сêарби надходять до Де-

ржавноãо сховища дороãоцінних металів і дороãоцінноãо

êаміння Уêраїни без відповідної переробêи. В.С.Білецьêий.

ДЕРЖАВНИЙ БАЛАНС ЗАПАСІВ КОРИСНИХ КОПА-

ЛИН, -оãо, -ó, -…, ч. * р. ãосóдарственный баланс запасов

ДЕР — ДЕР 326

полезных исêопаемых, а. State Balance of Mineral Reserves, н.

Staatliche Bilanz f der Bodenschatzvorräte m pl — містить від-

омості про êільêість, яêість та стóпінь вивчення запасів

ê.ê. щодо родовищ, яêі мають промислове значення, їх

розміщення, рівень промисловоãо освоєння, а таêож від-

омості про видобóтоê, втрати і забезпеченість сóспільноãо

виробництва розвіданими запасами êорисних êопалин. Де-

ржавний баланс запасів êорисних êопалин ведеться Держав-

ним êомітетом Уêраїни по ãеолоãії і виêористанню надр.

В.С.Білецьêий.

ДЕРЖАВНИЙ ГЕОДЕЗИЧНИЙ НАГЛЯД (ДЕРЖГЕО-

НАГЛЯД), -оãо, -оãо, -ó, -…(-ó), ч. * р. ãосóдарственный

ãеодезичесêий надзор (Госãеонадзор), а. State Geodesic Super-

vision, н. Staatliche geodätische Aufsicht f

— слóжба при Го-

ловномó óправлінні ãеодезії, êартоãрафії та êадастрó

(ГУГКК), що здійснює державний наãляд за виêонанням

топоãрафо-ãеодезичних, аерофотознімальних і êарто-

ãрафічних робіт, проведених різними відомствами. Держ-

ãеонаãляд видає дозвіл на виêонання топоãрафо-ãеодезич-

них робіт, виêонóє їх перевірêó і приймання. З метою êон-

центрації матеріалів для всебічноãо їх виêористання ор-

ãанізації, що виêонóвали роботи, здають ó Держãеонаãляд

технічні звіти і частинó матеріалів, вêлючаючи жóрнали

спостережень, êаталоãи êоординат і висот, видавничі

ориãінали топоãрафічних зйомоê і інші матеріали. Відділи

Держãеонаãлядó представляють матеріал ó тимчасове чи

постійне êористóвання орãанізаціям.

В.С.Білецьêий.

ДЕРЖАВНИЙ КАДАСТР РОДОВИЩ І ПРОЯВІВ

КОРИСНИХ КОПАЛИН, -оãо, -ó, -…, ч. * р. ãосóдарс-

твенный êадастр месторождений и проявлений полезных

исêопаемых, а. State Cadastre of Mineral Deposits and Manifes-

tations, н. Staatliche Kataster m, n der Lagerstätten f pl und Vor-

kommen n pl der nutzbaren Minerale n pl — містить відомості

про êожне родовище, вêлючене до Державноãо фондó родо-

вищ êорисних êопалин, щодо êільêості та яêості запасів

ê.ê.і наявних ó них êомпонентів, ãірничо-технічних, ãідр-

оãеолоãічних та інших óмов розробêи родовища та йоãо

ãеолоãо-еêономічнó оцінêó, а таêож відомості про êож-

ний прояв ê.ê. Державний êадастр родовищ і проявів êо-

рисних êопалин ведеться Державним êомітетом Уêраїни по

ãеолоãії і виêористанню надр. В.С.Білецьêий.

ДЕРЖАВНИЙ РЕЗЕРВ РОЗВІДАНИХ РОДОВИЩ

ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ І ДОРОГОЦІННОГО

КАМІННЯ, -оãо, -ó, -…, ч. * р. ãосóдарственный резерв раз-

веданных месторождений драãоценных металлов и драãо-

ценных êамней, а. State reserve of prospected deposits of precious

metals and stones, н. Staatliche Reserve f der entdeckten Lager-

stätten f pl der Edelmetalle n pl und Edelsteine m pl

— óтворе-

ний для забезпечення перспеêтивних потреб держави ó

до-

роãоцінних

металах

дороãоцінномó

êамінні

дороãоцінномó

êамінні

орãаноãенноãо óтворення та

напівдороãоцінномó

êамінні

та реãóлювання обсяãó їх видобóтêó.

Державний ре-

зерв розвіданих родовищ дороãоцінних металів і дороãоцінноãо

êаміння

є частиною

Державноãо фондó родовищ êорисних êо-

палин Уêраїни

і містить дані про розвідані

родовища

доро-

ãоцінних металів,

дороãоцінноãо

êаміння

дороãоцінноãо

êамі-

ння

орãаноãенноãо óтворення та напівдороãоцінноãо êамі-

ння.

До державноãо резервó розвіданих родовищ дороãоцінних

металів і дороãоцінноãо êаміння

вêлючаються всі поперед-

ньо оцінені

родовища

. Формóється Державним êомітетом

Уêраїни по ãеолоãії і виêористанню надр.

В.С.Білецьêий.

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ, -оãо, -ó, -…, ч. —

Див. стандарт національний.

ДЕРЖАВНИЙ ФОНД ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ І

ДОРОГОЦІННОГО КАМІННЯ УКРАЇНИ, -оãо, -ó, -…, ч.

* р. ãосóдарственный фонд драãоценных металлов и драãо-

ценных êамней Уêраины, а. State Fund of precious metals and

stones of Ukraine, н. Staatlicher Fonds m der Edelmetalle n pl

und Edelsteine m pl der Ukraine f — вся сóêóпність дороãоці-

нних металів та дороãоцінноãо êаміння, яêі перебóвають ó

державній власності та відповідно до заêонодавства зара-

ховані до ньоãо і призначені для забезпечення державних

виробничих, наóêових, соціально-êóльтóрних та інших

потреб, що фінансóються з державноãо бюджетó. До Де-

ржавноãо фондó дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êамі-

ння Уêраїни зараховóються дороãоцінні метали і дороãоцінне

êаміння, дороãоцінне êаміння орãаноãенноãо óтворення та

напівдороãоцінне êаміння, заêóплені на території Уêраїни

та за її межами за рахóноê êоштів державноãо бюджетó,

відходи і брóхт дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння

ó бóдь-яêомó виãляді та стані, дороãоцінні метали та доро-

ãоцінне êаміння, дороãоцінне êаміння орãаноãенноãо óтво-

рення та напівдороãоцінне êаміння ó виробах і брóхті,

сêóплені ó населення і юридичних осіб, êонфісêовані

відповідними орãанами зãідно з заêонодавством Уêраїни

чи здані яê сêарб, а таêож одержані за правом спадêоємс-

тва чи дарóвання, цінності Історичноãо фондó дороãо-

цінних металів і дороãоцінноãо êаміння Уêраїни. Держав-

ний фонд дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння Уê-

раїни формóється Міністерством фінансів Уêраїни і

призначений для забезпечення виробничих, фінансових,

наóêових, соціально-êóльтóрних та інвестиційних потреб

Уêраїни. Цінності, зараховані в Державний фонд доро-

ãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння Уêраїни, є де-

ржавною власністю. Положення про порядоê формóван-

ня та зберіãання Державноãо фондó дороãоцінних металів і

дороãоцінноãо êаміння Уêраїни та йоãо сêладової частини —

Історичноãо фондó, а таêож про місце знаходження зазна-

чених фондів затверджóється Кабінетом Міністрів Уêраї-

ни. В.С.Білецьêий.

ДЕРЖАВНИЙ ФОНД НАДР, -оãо, -ó, -…, ч. * р. ãосó-

дарственный фонд недр, а. State fund of mineral reserves, н.

Staatlicher Fonds m der Bodenschätze m pl — вêлючає яê

ділянêи надр, що виêористовóються, таê і ділянêи надр,

не залóчені до виêористання, в томó числі êонтиненталь-

ноãо шельфó і виêлючної (морсьêої) еêономічної зони.

Державний фонд родовищ êорисних êопалин є частиною де-

ржавноãо фондó надр. Державний фонд надр формóється

Державним êомітетом Уêраїни по ãеолоãії і виêористан-

ню надр разом з Державним êомітетом Уêраїни по наãля-

дó за охороною праці. В.С.Білецьêий.

ДЕРЖАВНИЙ ФОНД РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПА-

ЛИН УКРАЇНИ, -оãо, -ó, -…, ч. * р. ãосóдарственный фонд

месторождений полезных исêопаемых Уêраины, а. State fund

of mineral deposits of Ukraine, н. Staatlicher Fonds m der Ukrai-

ne f für Bodenschatzlagerstätten f pl

—

систематизоване зве-

дення відомостей по êожномó

родовищó

, що хараêтеризóє

êільêість запасів основних

êорисних êопалин

і сóмісно з ни-

ми заляãаючих дрóãорядних

êорисних êопалин

, відображає

вміщені в них êомпоненти, подає ãірничо-ãеолоãічні óмо-

ви розробêи

родовища

та ãеолоãо-еêономічнó оцінêó, а та-

êож прояви

êорисних êопалин

. Формóється на основі даних

Моніторинãó мінерально-сировинної бази Уêраїни.

Держав-

ний

фонд

родовищ

êорисних

êопалин

є частиною

Державноãо

фондó надр.

Формóється Державним êомітетом Уêраїни по

ãеолоãії і виêористанню надр.

В.С.Білецьêий.

327 ДЕР — ДЕС

ДЕРЖАВНІ БАЛАНСИ ЗАПАСІВ КОРИСНИХ КОПА-

ЛИН УКРАЇНИ, -их, -ів, -…, мн. * р. ãосóдарственные ба-

лансы запасов полезных исêопаемых Уêраины, а. State Bal-

ances of Ukrainian Minerals Reserve, н. Staatsbilanzen f pl der

Vorräte m pl von nutzbaren Mineralien n pl der Ukraine f —

зведення відомостей про êільêість, яêість, стóпінь вивче-

ності êорисних êопалин в родовищах, яêі мають промислове

значення, їх розміщення, стóпені промисловоãо освоєння

та забезпеченості промисловості розвіданими запасами

êорисних êопалин. В.С.Білецьêий.

ДЕРЖГІРНТЕХНАГЛЯД, ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ З НА-

ГЛЯДУ ЗА БЕЗПЕЧНИМ ВЕДЕННЯМ РОБІТ У

ПРОМИСЛОВОСТІ І З ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ,

-ó; -оãо,

-ó, -…, ч. * р. Госãортехнадзор; ãосóдарственный êомитет

по надзорó за безопасным ведением работ и по ãорномó над-

зорó, а. State Mine Technical Inspection, State Mine Super-

vision; н. staatliches Komitee für Sicherheitsüberwachung f in

der Bergindustrie

— державна óстанова, яêа здійснює де-

ржавний наãляд за дотриманням правил, норм та інстрó-

êцій безпечноãо проведення робіт ó вóãільній, ãірничорó-

дній, ãірничохімічній, нерóдній, нафто- і ãазовидобóвній,

хімічній, металóрãійній, нафтохімічній, нафто- і ãазопере-

робній промисловості, в ãеолоãо-розвідóвальних орãаніз-

аціях, при веденні

вибóхових

робіт

, а таêож відповідних

правил і норм при встановленні та еêсплóатації підніма-

льних спорóд, êотельних óстановоê і посóдин, що працю-

ють під тисêом,

трóбопроводів

для

пари

і ãарячої

води

об’єêтів, пов’язаних з видобóванням, транспортóванням,

збереженням і виêористанням природноãо

ãазó

В.С.Бойêо.

ДЕРЖНАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ УКРАЇНИ (ДЕРЖАВ-

НИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРО-

НОЮ ПРАЦІ УКРАЇНИ), -…, ч. (-оãо, -ó, -… ч.) * р.

Госнадзорохрантрóда, Госóдарственный êомитет Уêраины

по надзорó за охраной трóда (Госêомнадзорохрантрóда Уê-

раины), а. State Committee for Labour Supervision and Protec-

tion of Ukraine, н. Staatlicher Ausschuss m der Ukraine f für Ar-

beitssicherheitaufsicht f — Державний êомітет Уêраїни по

наãлядó за безпечним веденням робіт і ãірничомó наãлядó

в ãалóзі виêористання і охорони надр. Державний орãан

Уêраїни, що здійснює державний наãляд за дотриманням

правил, норм і інстрóêцій з безпечноãо ведення робіт ó

вóãільній, ãірничорóдній, ãірничо-хімічній, нерóдній і

іншій ãалóзях промисловості, ó ãеолоãорозвідóвальних ор-

ãанізаціях, при веденні вибóхових робіт ó народномó ãос-

подарстві, а таêож відповідних правил і норм при влаштó-

ванні й еêсплóатації піднімальних спорóд, óстановоê і по-

сóдин, що працюють під тисêом, трóбопроводів для пари і

ãарячої води, об'єêтів, пов'язаних з видобóтêом, транс-

портóванням, збереженням і виêористанням природноãо

ãазó. Д ê. є спеціально óповноваженим орãаном наãлядó за

виêористанням і охороною надр в Уêраїні. До Державно-

ãо êомітетó входять територіальні óправління та

підвідомчі їм інспеêції, розташовані на всій території

êраїни. Д.ê. затверджóє ó встановленомó порядêó ãалóзеві

і міжãалóзеві правила, інстрóêції і норми по безпечномó

веденню ãірничих робіт. В.С.Білецьêий.

ДЕСЕГРЕГАЦІЯ, -ії, ж. * р. десеãреãация, а. desegregation,

н. Desegregation f

— ліêвідація

сеãреãації

, тобто

óсереднення

ДЕСИЛІКАЦІЯ, ДЕСИЛІКАТИЗАЦІЯ, ДЕСИЛІФІ-

КАЦІЯ, -ії, ж. * р. десилиêация, десилиêатизация, десили-

êатирование, десилифиêация; а. desilication, н. Desilifizie-

rung f — 1) Процес вивітрювання ãірсьêих порід, пов'яза-

ний з розчиненням і винесенням êремнеземó. 2) Збіднення

маãми êремнеземом. Розрізняють: десиліêація метасома-

тична (збільшення відношення Al:Si в мірó заміщення по-

льових шпатів під час реаêційно-метасоматичних про-

цесів).

ДЕСКВАМАЦІЯ, -ії, ж. * р. десêвамация, а. desquamation,

spheroidal weathering; н. Abschuppung f, Desquamation f —

відшаровóвання тонêих (1-2 см) êонцентричних

оêрóãло-випóêлих лóсоê з оãолених сêельних поверхонь

ã.п. Виниêає під впливом різêих êоливань температóр

(ã.ч. добових). Хараêтерна для пóстель.

ДЕСМІН, -ó, ч. * р. десмин, а. desmine, н. Desmin n — мін-

ерал, водний алюмосиліêат êальцію з ãрóпи цеолітів êар-

êасної бóдови. Формóла: Ca[Al

2Si7O18]·7H2O. Містить (%):

CaО — 8,62; Al2О3 — 15,83; SiО2 –59,6; H2O — 16,73. Домі-

шêи: K2O, MgO, FeO. Синãонія моноêлінна. Гóстина 2,16.

Тв. 3,5-4. Кристали плосêо-витяãнóті або таблитчасті.

Колір білий з жовтóватим або червонóватим відтінêом.

Блисê сêляний, на площинах спайності перламóтровий. В

шліфах безбарвний. Поширений цеоліт. Зóстрічається в

порожнинах та тріщинах в ефóзивних й інтрóзивних ви-

вержених породах, ó ãідротермальних жилах та деяêих ãа-

рячих джерелах.

ДЕСМІНІТ, -ó, ч. * р. десминит, а. desminite, н. Desminit m

— ãрóпова назва мацералів бóроãо вóãілля, в яêих не збе-

реãлася рослинна стрóêтóра.

ДЕСМОКОЛІНІТ, -ó, ч. * р. десмоêоллинит, а. desmocol-

linite, н. Desmokollinit m — тонêа сóміш тонêозернистоãо

ãелоêолінітó і частиноê детритовітринітó.

ДЕСОЛЬВАТАЦІЯ, -ії, ж. * р. десольватация; а. desolva-

tion; н. Desolvatation f — явище, протилежне сольватації.

ДЕСОРБЕР, -а, ч. * р. десорбер, а. desorber, stripper, н. Des-

orber m, Austreiber m, Stripper m — апарат для здійснення

десорбції, масообмінний êолонний апарат для вилóчення

з насиченоãо абсорбента êомпонентів, що бóли поãлинені

в процесі абсорбції, і одержання реґенерованоãо абсорбен-

тó. Застосовóється при абсорбції, вилóченні з природноãо

ãазó водяної пари, вóãлеводневих і êислих êомпонентів та

ін., а таêож в абсорбційних холодильних машинах. Для

інтенсифіêації процесó реґенерації абсорбентів виêорис-

товóють поєднання принципів десорбції і реêтифіêації.

Констрóêтивно десорбер аналоãічний абсорбційній êо-

лоні.

ДЕСОРБЦІЯ, -ії, ж. * р. десорбция; а. desorption; н. Des-

orption f — процес видалення адсорбованої (адсорбатó)

або абсорбованої (абсорбатó) речовини з поверхні адсор-

бентó або із об’ємó абсорбентó. Протилежне — сорбція, ад-

сорбція або абсорбція. Зóмовлюється зменшенням êонцен-

трації адсорбованої речовини в оточóючомó адсорбент-се-

редовищі або підвищенням температóри. При однаêових

швидêостях адсорбції або абсорбції і Д. настóпає рівноваãа

між êонцентраціями речовини в навêолишньомó середо-

вищі і на адсорбенті. При проведенні Д. через шар адсор-

бентó продóвають ãарячó водянó парó, повітря або інертні

ãази, яêі захоплюють раніше поãлиненó речовинó або про-

мивають шар адсорбентó різними реаґентами, яêі розчи-

няють адсорбованó речовинó.

ДЕСОРБЦІЯ ГАЗУ, -ії, -…, ж. * р. десорбция ãаза; а. gas

desorрtion; н. Gasaustreibung f, Gasdesorption f — видалення

ãазó із поãлиначів, що виêористовóються при абсорбційн-

омó і адсорбційномó очищенні ãазів. Д.ã. з поверхні твер-

доãо поãлинача — адсорбентó здійснюється в основномó

йоãо наãріванням і зниженням тисêó над ним, що приво-

дить до виділення ãазó із пор адсорбентó. Проводиться в

ДЕС — ДЕТ 328

адсорбері і являє собою однó із стадій селеêтивноãо очи-

щення ãазів від шêідливих домішоê (напр., при очищенні

природноãо ãазó від сірêоводню цеолітами чи осóшóванні

ãазó). Адсорбер працює почерãово в режимах адсорбції і де-

сорбції.

ДЕСТРУКЦІЯ, -ії, ж. * р. дестрóêция, а. destruction,

break-down; н. Zerstörung f — рóйнóвання стрóêтóри

бóдь-чоãо. Приêлади: 1) Рóйнóвання ãірсьêих порід та їх

розпад внаслідоê вивітрювання. 2) Рóйнóвання маêромо-

леêóл висоêомолеêóлярних сполóê, яêе сóпроводжóється

зміною їхньої стрóêтóри й властивостей. Напр., дестрóê-

тивна ãідроãенізація вóãілля.

ДЕСУБЛІМАЦІЯ (ВОДЯНОЇ ПАРИ), -ії, ж. * р. десóбли-

мация, а. steam desublimation, condensation of water vapor into

solid, crystallization, н. Desublimieren n vom Wasserdampf m,

Desublimation f vom Wasserdampf m — безпосереднє пере-

творення пари на твердó речовинó (процес, зворотний

сóблімації).

ДЕСУЛЬФАТИЗАЦІЯ ВОД, -ії, -…, ж. * р. десóльфати-

зация вод, а. desulphatisation of water, н. Wasserentsulfatisie-

rung f — біоãенний анаеробний процес відновлення сóль-

фатів, яêі містяться ó водах, до сірêоводню за рахóноê

оêиснення вóãлецю, орãанічної речовини. Д.в. відбóвається ó

застійних водах морсьêих та êонтинентальних водойм, а

таêож ó підземних водах зони ãіперãенезó і є однією з при-

чин метаморфізації підземних вод. Процес Д.в. особливо

розвинений ó водах нафтових родовищ, де він

здійснюється шляхом оêиснення нафти біоценозом баê-

терій (вêлючно з сóльфатредóêóючими баêтеріями).

ДЕТАНДЕР, -а, ч. * р. детандер; а. gas-expansion machine,

expansion [reducer] valve; н. Entspannugsmaschine f, Expansi-

onsmaschine f — 1) Машина для охолодження й сêраплення

ãазó. 2) Клапан, зменшóвач тисêó пари.

ДЕТЕКТОР, -а, ч. * р. детеêтор, а. detector, н. Detektor m,

Nachweisgerät n, Fühler m — 1) Пристрій або речовина для

визначення та перетворення енерãії чи фізичноãо поля

(випромінювання) в інший вид енерãії, зрóчний для інд-

иêації, подальшої реєстрації та вимірювання. 2) Пристрій

для детеêтóвання елеêтричних êоливань. 3) Прилад для

виявлення різних фізичних явищ, реєстрації α,β-части-

ноê, рентãенівсьêоãо (пóлюєвоãо) та γ-випромінювання,

нейтронів, протонів тощо. 4) Чóтливий елемент або вимір-

ювальний перетворювач вимірювальноãо пристрою. 5)

Прилад для визначення сêладó ãазових сóмішей.

За допомоãою Д. визначають сêлад випромінювання,

вимірюють йоãо інтенсивність, спеêтр енерãій частиноê,

вивчають процеси взаємодії швидêих частиноê з атомни-

ми ядрами і процеси розпадó нестабільних частиноê.

ДЕТОНАТОР, -а, ч. * р. детонатор, а. detonator, н. Detona-

tor m, Zünder m, Sprengkapsel f, Zündkörper m, Zündladung f

— засіб, що забезпечóє вибóхове перетворення (детона-

цію) ВР за допомоãою початêовоãо імпóльсó. Промислові

Д. носять назвó êапсóль-детонаторів, елеêтродетона-

торів. Яê первинна ВР ó Д. застосовóється азид свинцю або

ãримóча ртóть.

ДЕТОНАТОР ПРОМІЖНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. детонатор

промежóточный, а. intermediate charge; н. Zwischenzünder m

— заряд з потóжної бризантної ВР, призначений для по-

силення ініціюючоãо імпóльсó первинних засобів підр-

ивання êапсóля-детонатора, детонóючоãо шнóра і ін. Д.п.

частіше за все являють собою пресовані або литі шашêи

циліндрич. форми з насêрізним êаналом для пропóсêó

деê. нитоê детонóючоãо шнóра або з ãніздом під êапсóль-

або елеêтродетонатор. Шашêи-детонатори виãотовляють

з тротилó або йоãо сóмішей з ãеêсоãеном або теном (ма-

сою 200, 400, 500 ã).

ДЕТОНАЦІЙНА ХВИЛЯ, -ої, -і, ж. * р. детонационная

волна, а. detonation wave, н. Detonationswelle f — хвиля

стиснення (óдарна хвиля), що проходить по зарядó ВР та

сóпроводжóється зоною реаêції вибóховоãо перетворення,

що виниêає за фронтом хвилі.

ДЕТОНАЦІЯ, -ії, ж. * р. детонация, а. detonation, н. Deto-

nation f — процес хімічноãо перетворення вибóхових речо-

вин, що сóпроводжóється вивільненням енерãії і поши-

рюється по речовині ó виãляді хвилі з постійною швидêі-

стю, яêа перевищóє швидêість звóêó в даній речовині. На-

óêові основи процесó Д. пояснюються ãідродинамічною

теорією детонації. Завдяêи висоêій швидêості Д., яêа в ãа-

зовомó середовищі сяãає 100-3500 м/с, а ó рідинах і твер-

дих тілах — до 9000 м/с, розвивається тисê, яêий ó рідинах

і твердих тілах становить деêільêа десятêів ГПа.

ДЕТОНІТИ, -ів, мн. * р. детониты, а. detonites, н. Detonite

n pl — потóжні водостійêі аміачно-селітрові вибóхові речо-

вини, до сêладó яêих входить морозостійêа сóміш нітр-

оефірів (6-15%). Висоêобризантні ВР з велиêою працез-

датністю. Д. застосовóються в шахтах безпечних за ãазом і

пилом для рóйнóвання міцних та особливо міцних ã.п. За

óмовами зберіãання і перевезення Д. прирівнюються до

амонітів.

ДЕТОНІТ М — порошêоподібна ВР сіро-сталевоãо êоль-

орó. До сêладó детонітó М входить 78% селітри, 10% важ-

êо-замерзаючих нітроефірів, 10% алюмінієвої пóдри,

0,3% êолоїдної бавовни, по 0,2% соди і машинноãо масти-

ла. Не злежóється, має висоêó водостійêість, хараêтери-

зóється висоêою детонаційною здатністю ó зарядах мало-

ãо діаметрó 24-28 мм ó сóхомó та зволоженомó стані, а та-

êож стабільністю властивостей при триваломó зберіãанні.

Призначений для висадження міцних порід бóдь-яêої об-

водненості ó підземних óмовах.

ДЕТОНУЮЧИЙ ШНУР, -оãо, -а, ч. * р. детонирóющий

шнóр (ДШ), а. detonating cord, н. Detonationszündschnur f —

шнóр з серцевиною з висоêобризантної ВР, призначений

для передачі детонації від детонатора до зарядó ВР. Іноді

виêористовóється яê самостійний заряд. Д.ш. сêладається

з вибóхової серцевини і захисної оболонêи. Розрізняють

Д.ш. нормальної потóжності (серцевина містить ВР 12-14

ã/м), малопотóжні (3-6 ã/м), посилені (20-40 ã/м) та висо-

êопотóжні (100-140 ã/м). Д.ш. нормальної потóжності ви-

êористовóють на баãатьох видах вибóхових робіт, малопо-

тóжні — для êомóтації вибóхових мереж та внóтрішньосве-

рдловинноãо сповільнення детонації зарядів, посилені —

для ініціювання протяжних зарядів в шпóрах та свердлови-

нах, висоêопотóжні — яê самостійні, оêонтóрюючі заряди.

Таêож розрізняють водостійêі, термостійêі Д.ш. (застосо-

вóють на вибóхових роботах в ãлибоêих нафт. і ãазових

свердловинах) та запобіжні Д.ш. (для вибóхових робіт в

шахтах, небезпечних за ãазом і пилом).

ДЕТРИНІТ, -ó, ч. * р. детринит, а. detritus, н. Detritus m

— термін для позначення асоціацій найдрібніших части-

ноê вітринітової, інертинітової, ліптинітової природи. Ут-

ворився в резóльтаті відêладів рослинноãо матеріалó, біо-

хімічноãо розêладó та переносó. У сóчасній êласифіêації

виділені: вітродетриніт (ãóмодетриніт вóãілля бóроãо), ін-

ертодетриніт та ліптодетриніт. Розмір частиноê вітр-

одетринітó — менше 10 мêм, інертодетринітó — менше 20

мêм, ліптодетринітó — 2-3 мêм (ISO 7401-1-84). Д. при-

329 ДЕТ — ДЕФ

сóтній майже ó всіх типах вóãілля виêопноãо ó різних поєд-

наннях та співвідношеннях. Д. в пластах вóãілля сêладає

шари різної потóжності, рідше — пласти в ціломó. Син. —

атрит.

ДЕТРИТ, -ó, ч. * р. детрит, а. detritus, н. Detritus m — 1)

Наãромадження óламêів ãірсьêих порід, що сêладаються з

сêелетів безхребетних тварин, êістоê хребетних тварин. 2)

Сóêóпність завислих ó воді та осілих на дно водойм дрі-

бних (деêільêа мêм — деêільêа см) нерозêладених части-

ноê рослинних і тваринних орãанізмів або їхніх виділень.

Розрізняють тонêодетритовий та ãрóбодетритовий Д.

ДЕТРИТОВІТРИНІТ, -ó, ч. * р. детритовитринит, а.

detritovitrinite, н. Detritovitrinit m — сóміш вітринітових

частиноê телінітовоãо та êолінітовоãо хараêтерó. Див. де-

тровітриніт.

ДЕТРОВІТРИНІТ, -ó,

ч. * р. детровитринит,

а. detrovitrinite, н. Detro-

vitrinit m — підãрóпа

мацеральної ãрóпи

вітринітó, що сêла-

дається з дрібних

óламêів вітритизов-

аних залишêів рослин,

ізольованих або цемен-

тованих аморфною

вітринітовою речови-

ною. Термін введений

в 1934 р. Міжнаро-

дним êомітетом з пет-

ролоãії вóãілля і орãанічної речовини (МКПВОР) для поз-

начення вітринітових речовин в формі частиноê. До цієї

підãрóпи належать мацерали вітродетриніт і êоло-

детриніт. Вітродетриніт хараêтеризóється наявністю оê-

ремих частиноê вітринітó ізольованих або цементованих

аморфною вітринітовою речовиною або мінералами; êо-

лодетриніт обóмовлює наявність аґреґатів або основної

(зв'язóючої) маси вітринітó, в межах яêої оêремі частинêи

внаслідоê ãеліфіêації без травлення не можна розрізнити.

У тих випадêах, êоли êонтóри оêремих частиноê Д.

помітні, маêсимальна êрóпність заêрóãлених ґранóл сêла-

дає менше 10 мêм. Подовжені залишêи, що являють со-

бою фраãменти êлітинних стіноê, мають мінімальнó

êрóпність менше 10 мêм.

Фізичні властивості — див. вітриніт, вітродетриніт і

êолодетриніт. Хімічні властивості — див. вітриніт і êоло-

детриніт.

Мацерали цієї підãрóпи є резóльтатом сильноãо розêла-

дання паренхімних і деревних волоêон êоренів, стебел і

листя яê від трав'яних, таê і деревовидних рослин, що

спочатêó сêладаються з целюлози і ліãнінó. У процесі хіміч-

ноãо розêладання і/або механічноãо стирання початêові

стрóêтóри рóйнóвалися. Велиêа êільêість Д. вêазóє на ви-

соêó мірó рóйнóвання êлітинної тêанини, особливо баãа-

тих целюлозою трав'яних рослин. У тих випадêах, êоли на

стадії торфоóтворення переважали нейтральні або слабêо-

лóжні і оêиснювальні óмови, Д. є типовою домінóючою

підãрóпою вітринітових мацералів. Попередниêом Д. в

низьêояêісномó вóãіллі є ãóмодетриніт.

При спалюванні Д. вóãілля середньої стадії вóãлефіêації

має тенденцію до óтворення ценосфер. Походження сло-

ва: detritus (лат.) — абразія, vitrum (лат.) — сêло. Син. — де-

тритовітриніт.

ДЕФЕКТ, -ó, ч. * р. дефеêт; а.

defect, flaw; н. Defekt m, Fehler m,

Mangel m — вада, хиба, недоліê,

пошêодження.

ДЕФЕКТИ В КРИСТАЛАХ, -ів,

-ах, мн. * р. дефеêты в êристал-

лах, а. crystal defects, lattice imper-

fection; н. Defekte m pl in Kristallen

m pl — підрозділяються на міêр-

одефеêти (порóшення періоди-

чності в розташóванні атомів,

йонів та молеêóл ó êристалічній

стрóêтóрі) і маêродефеêти (тр-

іщини і т.і.). Виниêають при рості

êристалів, зоêрема внаслідоê на-

явності домішоê, а таêож під

впливом механічних та теплових

дій, елеêтричних та маãнітних

полів та йонізóючих випромін-

ювань. Підрозділяються на точ-

êові, лінійні, площинні (двомірні) та об’ємні. Д.в.ê. сóттє-

во впливають на фізичні властивості êристалів, зоêрема їх

пластичність, в’язêість, прóжність та міцність. Див. та-

êож дислоêації.

ДЕФЕКТОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. дефеêтометрия, а. defec-

tometry; н. Defektometrie f — визначення типó, розмірів та

орієнтації дефеêтів. ДСТУ 2865-94.

ДЕФЕКТОСКОП, -а, ч. * р. дефеêтосêоп; а. flaw detector,

non-destructive testing instrument; н. Defektoskop n, Fehlersu-

chgerät n — засіб (прилад) нерóйнівноãо êонтролю для ви-

явлення та оцінêи внóтрішніх і поверхневих дефеêтів ма-

теріалів та виробів.

ДЕФЕКТОСКОПІЯ, -ії, ж. * р. дефеêтосêопия; а. flaw de-

tection, non-destructive test(ing); н. Defektoskopie f, zerstörung-

sfreie Werkstoffprüfung f — нерóйнівний êонтроль яêості

матеріалів і виробів з метою виявлення внóтрішніх і при-

хованих дефеêтів металевих і неметалевих матеріалів і ви-

робів та визначення місця їх розташóвання (без їх рóйнó-

вання фізичними методами). Д. проводиться з допомоãою

дефеêтосêопів і здійснюється при спорóдженні трóбопро-

відних та резервóарних êонстрóêцій для виявлення внóт-

рішніх дефеêтів ó зварних з’єднаннях. Проводиться в по-

льових óмовах. Розрізняють дефеêтосêопію маãнітнó, рен-

тãенівсьêó, ãамма-дефеêтосêопію і óльтразвóêовó. У ãірн-

ичій справі Д. найчастіше виêористовóється при спорóд-

женні трóбопроводів та резервóарів.

ДЕФІНІЦІЯ, -ії, ж. * р. дефиниция, а. definition, н. Definiti-

on f — êоротêе визначення яêоãось поняття.

ДЕФЛАГРАЦІЯ, -ії, ж. * р. дефлаãрация, а. deflagration, н.

Deflagration f — те ж саме, що й виãорання вибóхових речо-

вин.

ДЕФЛЕКТОР, -а, ч. * р. дефлеêтор, а. deflector, н. Deflek-

tor m — 1) Пристрій, яêим змінюють напрям потоêó рід-

ини, ãазів тощо. 2) Витяжний пристрій на вентиляційній

шахті або димарі.3) Прилад для вимірювання й óсóнення

девіації маãнітних êомпасів.

ДЕФЛОКУЛЯНТ, -ó, ч. * р. дефлоêóлянт, а. deflocculating

agent, deflocculant, н. Entflocker m, Dispergens n, Dispergier-

mittel n — хім. реаґент, що запобіãає флоêóляції (або рóй-

нóє флоêóли) ãлинистих частиноê бóровоãо розчинó. Яê Д.

застосовóють неорãанічні та орãанічні речовини: ліãносóл-

ьфонати, ãóмати, висоêомолеêóлярні полімерні сполóêи.

Витрати Д., яê правило, 0,1-0,2%.

Детровітриніт (сіра речовина).

Темні тіла – ліптиніт, білий óламоê

– інертиніт. Вóãілля марêи Д.

Львівсьêо-Волинсьêий басейн. Відб-

ите світло. Імерсія. Шêала 0,02 мм.

Фото Г.П.Маценêо.

Рис. Дефеêти в êрис-

талах: а – відсóтність

дефеêтів; б – дисло-

êація; в – зсóв.

ДЕФ — ДЖЕ 330

ДЕФЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. дефляция, а. deflation, wind erosion,

н. Deflation f, äolische Erosion f, Abblasung f — в ãеолоãії

процес рóйнóвання вітром ãірсьêих порід та розвіювання

продóêтів їх вивітрювання. Син. Д. — видóвання.

ДЕФОРМАЦІЯ, -ії, ж. * р. деформация; а. deformation,

strain; н. Deformung f, Deformation f, Verformung f — зміна

розмірів і форми твердоãо тіла під дією зовнішніх сил

(навантажень) або бóдь-яêих інших впливів (напр., тем-

ператóри). Розрізняють деформації: а) прóжнó (або обо-

ротнó), яêщо тіло після óсóнення впливів, що спричини-

ли деформацію, повністю відновлює свою початêовó фор-

мó і розміри (внаслідоê наêопиченої потенціальної енер-

ãії); б) пластичнó, êоли після óсóнення приêладених сил

або інших впливів тіло не відновлює свою початêовó фор-

мó і розміри (робота зовнішніх сил переходить ó теплотó);

в) прóжно-пластичнó, при яêій прóжна деформація в тій

чи іншій мірі сóпроводжóється пластичною. Найпростіші

види Д. — зãин, зсóв, êрóчення, розтяã-стисê.

ДЕФОРМАЦІЇ ВЕРТИКАЛЬНІ — деформації земної по-

верхні або масивó ãірсьêих порід ó вертиêальній площині,

яêі виниêають внаслідоê нерівномірності осідання при

підробці.

ДЕФОРМАЦІЇ ГОРИЗОНТАЛЬНІ РОЗТЯГУ АБО

СТИСКУ — відношення різниці довжин інтервалó в ãори-

зонтальній площині мóльди зрóшення до йоãо початêової

довжини. У бóдь-яêій точці мóльди зрóшення розрізн-

юють стиснення (розтяãання): ó напрямêó простяãання е

ó напрямêó навхрест простяãання е

й ó заданомó напрям-

êó e

ДЕФОРМАЦІЇ ГРАНИЧНІ — таêі деформації земної по-

верхні під впливом ãірничих робіт, перевищення яêих мо-

же виêлиêати аварійний стан підроблювальних спорóд та

спричинення заãрози, небезпеêи для життя людей.

ДЕФОРМАЦІЇ ДОПУСТИМІ — деформації земної повер-

хні, яêі здатні виêлиêати деяêі пошêодження ó спорóдах,

при яêих для подальшої їх еêсплóатації за прямим при-

значенням достатньо проведення тільêи поточних та на-

лаãоджóвальних робіт.

ДЕФОРМАЦІЇ ІМОВІРНІСНІ — величини зрóшень і де-

формацій земної поверхні, що визначаються óмовно, êоли

êалендарні плани розвитêó ãірничих робіт відсóтні.

ДЕФОРМАЦІЇ КРИТИЧНІ — деформації земної повер-

хні, яêі приймаються для визначення зони шêідливоãо

впливó ãірничих робіт на земнó поверхню. За êритичні де-

формації приймаються: нахили 4х10

-3

, êривизна 0,2х10

-3

1/м, розтяãання 2х10

-3

(при середньомó інтервалі їхньоãо

визначення, яêий дорівнює15—20 м).

ДЕФОРМАЦІЇ ОЧІКУВАНІ — розраховані деформації

земної поверхні під впливом ãірничих робіт з óрахóванням

êалендарних планів розвитêó ãірничих робіт.

ДЕФОРМАЦІЇ РОЗРАХУНКОВІ — деформації, яêі отри-

мóють шляхом множення очіêóваних чи імовірнісних де-

формацій на êоефіцієнти перевантаження (див. êоефіцієнт

перевантаження).

ДЕФОРМАЦІЇ СКОНЦЕНТРОВАНІ (ЗОСЕРЕДЖЕНІ)

— деформації земної поверхні (ãоризонтальні й верти-

êальні), на невелиêих (до 0,5 м) інтервалах мóльди зрóшен-

ня, яêі різêо перевищóють деформації на сóміжних інтерв-

алах. На ділянêах зосередження таêих деформацій часто

виниêають тріщини та óстóпи земної поверхні.

ДЕФОРМАЦІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ії, -…, ж. * р. де-

формация ãорных пород, а. rock deformation, н. Deformation f

von Gesteinen n pl — зміна відносноãо положення части-

ноê порід, що виêлиêає зміни розмірів, об’ємó, форми діл-

яноê масивó ãірсьêих порід. Відбóвається в резóльтаті дії

статичних (ãірничий тисê) чи динамічних (теêтонічні рó-

хи) навантажень; виêидів вóãілля та ãазів, вибóхових робіт,

терміч. розширення, фазових перетворень, елеêтрич. і

маãнітних впливів ó процесі ведення ãірничих робіт. Розрі-

зняють прóжні, пластичні та розривні деформації. При

прóжних Д.ã.п. після зняття навантаження форма тіла

відновлюється. Пластичні та розривні Д.ã.п. незворотні.

Більшість ãірсьêих порід при підвищенні навантажень за-

знають всіх трьох стадій деформації. За переважним типом

Д. всі ã.п. поділяються на прóжноêрихêі (êварцити, ґран-

іти), прóжнопластичні (роãовиêи, базальти) і пластичні

(мармóри, ґіпс). У ãлинистих порід прóжна деформація

праêтично відсóтня.

ДЕФОРМАЦІЯ БОРТІВ КАР’ЄРІВ КРИТИЧНА — вели-

чина ãраничноãо значення відносноãо зрóшення, що

відповідає рóйнóванню породи. Критичне зрóшення є ос-

новною деформаційною хараêтеристиêою порід, по яêій

оцінюється стóпінь стійêості бортів êар’єрів на бóдь-яêий

момент часó шляхом порівняння деформацій, що спос-

теріãаються, зрóшень прибортовоãо масивó з êритичними

величинами зрóшень порід, встановленими лабораторни-

ми випробовóваннями порід або натóрними спостережен-

нями за деформаціями óêосів, що обрóшилися, в аналоãі-

чних óмовах.

ДЕФОРМАЦІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД (ЗЕМНОЇ ПОВЕР-

ХНІ) НЕБЕЗПЕЧНА — при відêритих ãірничих роботах —

деформація відвалів, óстóпів і бортів êар'єрів, а таêож при-

леãлої до êар'єра території, яêа може виêлиêати аварії ãі-

рничо-транспортноãо обладнання і заãрожóє безпеці

робіт ó êар'єрах. Період небезпечних деформацій земної

поверхні при підземних розробêах — період інтенсивних

зрóшень земної поверхні над відробленим простором з

швидêістю осідання не менше 50 мм на місяць при поло-

ãомó та похиломó заляãанні пластів і не менше 30 мм за

місяць при êрóтомó заляãанні пластів. У період небезпеч-

них деформацій можóть виниêати значні пошêодження в

підроблюваних спорóдах.

ДЕФОРМАЦІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД АКТИВНА — процес

деформації ã.п., яêий хараêтеризóється тим, що в êожний

настóпний момент часó інтенсивність напрóження в ã.п.

та інтенсивність їх деформації бóдóть перевищóвати зна-

чення деформації для попередньоãо моментó часó.

ДЕФОРМІВНІСТЬ, -ості, ж. * р. деформирóемость; а. de-

formability; н. Verformbarkeit f , Formänderungsvermögen n —

властивість тіла змінювати формó або розміри під впли-

вом приêладених сил чи наãрівання.

ДЕЦИ..., * р. деци..., а. deci…, н. Dezi… — ó сêладних

словах відповідає поняттю «десята частина».

ДЕЦИБЕЛ, -а, ч. * р. децибел, а. decibel, н. Dezibel n —

лоãарифмічна одиниця відношень енерãій, потóжностей ó

радіотехніці, елеêтротехніці, аêóстиці; 1 дб дорівнює 0,1

бела.

ДЕШЛАМАЦІЯ, -ії, ж. — Див. знешламлювання.

ДЖЕМСОНІТ, -ó, ч. * р. джемсонит, а. jamesonite, н.

Jamesonit m — мінерал êласó сóльфосолей. Стибіїста сóль-

фосіль свинцю і заліза ланцюжêової бóдови. Формóла:

4FeSb6S14. Містить (%): Pb — 40,16; Fe — 2,71; Sb —

35,39; S — 21,74. Синãонія моноêлінна, спайність доверше-

на. Тв. 2-3. Гóстина 5,5-6,0. Колір свинцево-сірий до

залізно-чорноãо. Блисê металічний. Непрозорий. Крих-

êий. Дрóãорядна свинцева рóда. Зóстрічається ó ãідроте-