Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

331 ДЖЕ — ДИЗ

рмальних поліметалічних родовищах разом з ґаленітом,

êварцитом і різними сóльфоантимонітами. Рідêісний.

Розрізняють: джемсоніт бісмóтистий (різновид джемсонітó з

відношенням Bi:Sb = 1,07:1 і з вмістом Fe до 1,7 %); джемсоніт

волоêнистий (джемсоніт); джемсоніт сріблистий (овіхіїт).

ДЖЕРЕЛА ГАЗОВИДІЛЕННЯ В ГІРНИЧІ ВИРОБКИ,

-л, -…, мн. * р. источниêи ãазовыделения в ãорные выработ-

êи, а. sources of gas emission into workings, sources of gas evolu-

tion into workings; н. Gasentwicklungsquellen f pl in die Gruben-

baue m pl, Gasausscheidungsquellen f pl in die Grubenbaue m

pl — ãірсьêі породи (êам’яне вóãілля ), що виділяють ãаз ó

підземні виробêи (свердловини). На вóãільних шахтах є таêі

Д.ã.ã.в.: вóãільні пласти, що розробляються; сóміжні ãазо-

носні пласти і пропластêи, яêі не розробляються або вий-

маються з відставанням; вмісні породи. Основними джере-

лами є вóãільні пласти. В óмовах рóдниêів основні джерела

— вміщóючі тріщинóваті породи, рідше — êорисна êопали-

на.

ДЖЕРЕЛА ПИЛОУТВОРЕННЯ, -л, -…, мн. * р. источ-

ниêи пылеобразования, а. sources of dust, н. Staubbildungsquel-

len f pl, Staubentwicklungquellen f pl — поділяються на пер-

винні — машини, механізми та операції, при роботі яêих

óтворення пилó відбóвається внаслідоê механічноãо рóй-

нóвання ãірсьêих порід, і вторинні — джерела, що виділ-

яють в рóдниêовó атмосферó раніше óтворений або той

пил, що раніше осів (навантаження, транспортóвання,

сêреперóвання та випóсê ãірничої маси, механічне і пнев-

матичне заêладання, еêсêаваторні та бóльдозерні роботи і

т. ін.).

ДЖЕРЕЛО, -а, с. * р. источниê; а. source; н. Quelle f —

природний вихід підземних вод на земнó поверхню. Розрі-

зняють Д. постійні, сезонні, тимчасові, прісні, мінералі-

зовані, солоні, ãарячі і холодні. Часто Д. — центр, з яêоãо

рідина витіêає по радіóсах безперервно й однаêово ó всіх

напрямах.

ДЖЕСПІЛІТ, -ó, ч. * р. джеспилит, а. jaspilite, н. Jaspilit m

— тонêосмóãастий залізистий êварцит, що сêладається з

маãнетито-ãематитових і êварцових прошарêів; залізна рó-

да. Вміст заліза в Д. — 20-40%. В Уêраїні є в Криворізьê-

омó залізорóдномó басейні.

ДЖОУЛЬ, -я, ч. * р. джоóль, а. joule, н. Joule n — одини-

ця роботи або енерãії в Міжнародній системі одиниць, яêа

дорівнює роботі сили в 1 Н на шляхó 1 м. Від прізвища

анãлійсьêоãо фізиêа Дж.-П. Джоóля.

ДЗВОНОВА РУДА, -ої, -и, ж. — застаріла назва стан-

інó.

ДЗЕРКАЛО КОВЗАННЯ (ПОВЕРХНЯ КОВЗАННЯ),

-а, -…, с. * р. зерêало сêольжения, а. glide plane, fault polish,

slickenside; н. Harnisch m, Reibungsspiegel m, Sprungkluft f —

ãладêа, відполірована і поêрита борознами поверхня

ãірсьêих порід, що виниêла при терті теêтонічних блоêів,

яêі êовзають вздовж площини розломó при розривних по-

рóшеннях.

ДИВЕРҐЕНТНА ГРАНИЦЯ (МЕЖА), -ої, -і (-і), ж. * р.

диверãентная ãраница, а. divergent boundary, н. Divergenz-

grenze f — в ãеолоãії — ãраниця (межа) літосферних плит,

від яêої дві плити розходяться — рóхаються, віддаляючись

один від одноãо, в резóльтаті чоãо óтворюється нова êора.

ДИВЕРҐЕНЦІЯ, -ії, ж. * р. диверãенция, а. divergence, н.

Divergenz f — 1) Розходження ознаê і властивостей. 2) Д.

веêторноãо поля — сóма частинних похідних проеêцій на

êоординатні осі за змінними цих же осей веêторної фóнê-

ції, яêа описóє дане поле. Д. — одна зі сêалярних хараêте-

ристиê веêторноãо поля. З праêтичної точêи зорó знаê Д.

поля в точці хараêтеризóє наявність джерела (додатна Д.)

чи стоêó (від’ємна Д.), числова ж величина Д. хараêтери-

зóє щільність поля в даній точці. Причомó, ó ãравітацій-

номó полі Д. дорівнює йоãо щільності, помноженій на 4π,

ó елеêтростатичномó — щільності зарядів, помноженій на

4π (теорема Ґаóсса). Поле, для яêоãо Д. в êожній точці

дорівнює нóлеві, називається соленоїдним.

ДИГЕНІТ, -ó, ч. * р. диãенит, а. digenite, н. Digenit m —

мінерал, сóльфід міді êоординаційної бóдови з ãр. арґенти-

тó. Формóла: Cu

9S5. Синãонія êóбічна. Масивний з раêо-

вистим зламом. Тв. 2,5-3. Гóстина 5,5-5,7. Колір синій до

чорноãо. Блисê металічний. Непрозорий. Ізотропний.

Розповсюджений з хальêозином, борнітом в мідних рóдах.

ДИЗЕЛЕВОЗ РУДНИКОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. дизелевоз

рóдничный, а. mine diesel car, н. Grubendieselfahrzeug n — пі-

дземний лоêомотив з двиãóном внóтрішньоãо зãоряння і

спеціальними êаталізаторами та фільтрами для допален-

ня на вихлопі оêсидó вóãлецю та поãлинання отрóйних

продóêтів зãоряння палива.

ДИЗЕЛЬ-ТРОЛЕЙВОЗ, -…-а, ч. * р. дизель-троллейвоз,

а. Diesel-trolley car, н. Dieselelektrolok f

— êар’єрний ван-

тажний

самосêид

або тяãач з причепом, яêий оснащено ди-

зель-ãенераторними óстановêами, а таêож тяãовими елеê-

тродвиãóнами, яêі живляться від êонтаêтної мережі за до-

помоãою штанãовоãо стрóмознімача. На маãістральних до-

роãах

êар’єрó

тяãа Д.-т. забезпечóється елеêтродвиãóнами,

а під час рóхó тимчасовими дороãами (

вибої

, робочі май-

данчиêи,

óстóпи

та ін.) — власною дизель-ґенераторною

óстановêою. Д.-т. мають можливість працювати на

êар’єрах

з затяжними схилами (до 80-100 ‰). У пор-

івнянні зі звичайними êар’єрними автосамосêидами одна-

êової вантажопідйомності Д.-т. мають більшó швидêість

рóхó на êрóтопохилих трасах, забезпечóючи зниження вар-

тості транспортóвання на 15-20%. Застосóвання подвійн-

оãо постачання енерãії значно знижóє витрати на паливо,

однаê вимаãає спорóдження тяãових підстанцій та системи

êонтаêтної мережі. Д.-т. раціонально застосовóвати на ве-

лиêих висоêопродóêтивних

êар’єрах.

В.М.Маценêо.

ДИЗ’ЮНКТИВ, -ó, ч. * р. дизъюнêтив, а. disjunctive, н.

Störung f, Verwerfung f — те ж саме, що і диз’юнêтивні дис-

лоêації.

ДИЗ’ЮНКТИВНІ ДИСЛОКАЦІЇ (ПОРУШЕННЯ), -их,

-ій, мн. (-шень, мн.) * р. дизъюнêтивные дислоêации, а. dis-

junctive breaks, disturbances, fractures, н. Disjunktivbrüche m

pl, Disjunktivstörungen f pl — порóшення первинноãо заля-

ãання верств ãірсьêих порід із розривом їх сóцільності. Яв-

ляють собою розломи, тріщини, поверхні сповзання тощо.

Пов’язані переважно з ãоротвірними та сêладêотвірними

рóхами. За походженням Д.п. поділяють на нетеêтонічні і

теêтонічні. По відношенню до сêладчастих та ін. теêтоні-

ДИЛ — ДИН 332

чних стрóêтóр можóть бóти êрайовими або ãраничними,

внóтрішніми і насêрізними, за ãлибиною проявів — при-

поверхневими або ãлибинними. Відомі ãенетичні, ãеомет-

ричні, змішані і ін. êласифіêації. Деяêі з них названо за

прізвищами їх авторів, напр., ãеометричні êласифіêації

П.К.Соболевсьêоãо, В.І.Баóмана, І.М.Ушаêова тощо.

Найбільш зрóчною і повною є ãеометрична êласифіêація

П.К.Соболевсьêоãо. В ній тип порóшення визначається в

залежності від êóта β, відрахованоãо за напрямом, проти-

лежним напрямові ãодинниêової стрілêи, від лінії паді-

ння зміщóвача до напрямó переміщення порід висячоãо бо-

êó (óмовно вважається, що породи лежачоãо боêó нерó-

хомі). Розрізнюють чотири основних типи порóшень

(сêид, підêид, зсóв, перезсóв) та чотири проміжних (сêи-

до-зсóв, сêидо-перезсóв, підêидо-зсóв, підêидо-перез-

сóв). При полоãомó падінні зміщóвача вживають спроще-

нó êласифіêацію, для яêої всі порóшення в біê падіння

зміщóвача називають сêидами, а в біê підняття — насóвами.

При сêиді породи висячоãо боêó, яêі лежать вище поверхні

зміщóвача, пересóваються по ній вниз по поверхні розри-

вó, а при підêиді — вãорó по поверхні розривó. Перезсóв —

порóшення заляãання ãірсьêих порід з розривом їх сóціл-

ьності і ãоризонтальним переміщенням порід висячоãо бо-

êó в напрямі, протилежномó напрямêó простяãання зміщ-

óвача. Зсóв — ãоризонтальне переміщення порід висячоãо

боêó в напрямі простяãання зміщóвача.

Геометричні параметри Д. — лінійні і êóтові величини,

що хараêтеризóють розміри, формó і положення

розривної стрóêтóри диз’юнêтивó ó надрах: êóти

простяãання і падіння блоêів, зміщóвача, лінії обривó

пласта, êóт диз’юнêтивó (êóт між зміщóвачем і блоêом в

біê переміщення останньоãо); напрямоê веêтора

відносноãо переміщення висячоãо êрила в площині

зміщóвача; амплітóда диз’юнêтива; потóжність зони

зміщóвача. В.В.Мирний.

ДИЛАТАНСІЯ, -ії, ж. * р. дилатансия; а.

dilatancy; н. Dilatansion f — 1) ãеол. Збільше-

ння об'ємó ãірсьêих порід, пов'язане з тими

чи іншими прóжними і непрóжними змін-

ами. 2) У êолоїдній хімії — явище, проти-

лежне до тиêсотропії; поляãає ó невелиêо-

мó опорі системи при низьêій напрóзі зсóвó

й висоêомó опорі при висоêих зсóвних зó-

силлях або ó затвердіванні êолоїдних систем

при швидêомó рóсі і поверненні до почат-

êовоãо станó після йоãо припинення.

ДИЛАТАЦІЯ, -ії, ж. * р. дилатация; а. di-

latation; н. Dilatation f — розширення, роз-

тяãнення.

ДИЛАТОМЕТР, -а, ч. * р. дилатометр; а.

dilatometer; н. Dilatometer n, Ausdeh-

nungsmesser m — прилад для вимірювання

параметрів тепловоãо розширення рідин та

твердих тіл, зоêрема зміни ãеометричних

розмірів тіла внаслідоê впливó на ньоãо

теплоти.

ДИЛАТОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. дилатометрия, а. dilatome-

try, н. Dilatometrie f — сóêóпність методів вимірювання теп-

ловоãо розширення тіл.

ДИМЕТАСИЛІКАТИ, -ів, мн. * р. диметасилиêаты, а.

dimetasilicates, н. Dimetasilikate n pl — силіêати, в основі

яêих лежить радиêал [Si

2O5]

. Раніше розãлядалися яê солі

ãіпотетичної êислоти Н2Si2O5.

ДИМНА ШАХТА, -ої, -и, ж. (ДИМНИЙ ШТРЕК, -оãо,

-ó, ч.) * р. дымная шахта (дымный штреê), а. fume mine

(fume drift), н. Übungstrekke f der Grubenwehr f — óчбо-

во-тренóвальний êомплеêс, яêий створюють на тер. дис-

лоêації підрозділів воєнізов. ãірничорятóвальних частин

або діючих шахт для відпрацювання в óмовах маêси-

мально наближених до аварійних професійних навичоê

роботи ãірничорятóвальниêів. Д.ш. сêладається з двох

блоêів (довж. 50 м, шир. 6-9 м, вис. 9-10 м); до сêладó Д.ш.

входить димний штреê. У êожномó блоці шахти спорóд-

жóють типові ãірничі виробêи. У виробêах розміщóють ãірн-

ичошахтне обладнання і техніêó системи протипожежно-

ãо захистó шахт, манеêени потерпілих, влаштовóють

штóчні перешêоди — «завали» ãірничих виробоê, лабіри-

нти, перемичêи з приймальними трóбами та ін. В Д.ш.

імітóється аварійна ситóація на шахтах.

ДИМНИЙ (КУРНИЙ) ПОРОХ, -оãо (-оãо) -ó, ч. * р. дым-

ный порох, а. brown powder, black powder, blasting powder, н.

Schwarzpulver n, rauchstarkes Pulver n — механічна сóміш

сірêи, êалієвої або натрієвої селітри та деревноãо (вільхов-

оãо) вóãілля представляє собою зерна одноманітноãо чор-

ноãо або сіроãо êольорó з слабêо блисêóчою поверхнею.

Надзвичайно чóтливий до дії полóм’я, ісêор та тертя. То-

мó дóже небезпечний при виêористанні. Застосовóється

для видобóтêó êаменю, а таêож ó воãнепровідномó шнóрі. В

шпóрах і свердловинах Д.п. зãорає зі швидêістю бл. 400 м/с.

ДИМОВИЙ ГАЗ, -оãо, -ó, ч. * р. дымовой ãаз; а. flue gas; н.

Rauchgas n — ãаз, яêий виділяється джерелом забрóднен-

ня в процесі зãоряння палива. ГОСТ 17.2.1.04-77.

ДИМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. диморфизм, а. dimorphism, н.

Dimorphismus m — вид поліморфізмó, при яêомó речовина

êристалізóється в двох синãоніях.

ДИНАМІКА, -и, ж. * р. динамиêа, а. dynamics н. Dynamik f

— 1) Розділ механіêи, яêий вивчає рóх матеріальних тіл під

дією приêладених до них сил. Залежно від властивостей

об’єêта, рóх яêоãо вивчають, динаміêó поділяють на ди-

наміêó матеріальної точêи, динаміêó систем матеріальних

точоê, динаміêó прóжноãо і пластичноãо деформованоãо

тіла, динаміêó ãазів і рідин тощо. Основні заêони динаміêи

сформóлював 1686 р. І.Ньютон. 2) Хід розвитêó, зміна

яêоãось явища. Протилежне — статиêа.

ДИНАМІКА ПІДЗЕМНИХ ВОД — ãалóзь ãідроãеолоãії,

що вивчає рóх підземних вод ó ãірсьêих породах земної êори,

визначає і проãнозóє óмови та заêономірності змін їх рóхó.

ДИНАМІКА ПРОЦЕСУ РУЙНУВАННЯ (ãірсьêої породи)

— зміна в часі зóсиль на рóйнóючомó інстрóменті під

впливом властивостей ãірсьêої породи, що рóйнóється, і

особливостей êінематиêи ãірничої машини.

ДИНАМІТИ, -ів, мн. * р. динамиты, а. dynamites, н. Dyna-

mite n pl — вибóхові речовини сильної рóйнівної дії. Сêла-

даються з нітроефірó (нітроãліцеринó або динітроãлі-

êолю), вміст яêих не менше 40% з різними домішêами (де-

ревне борошно, êізельãóр тощо) і нітроцелюлози. Розрізн-

яють Д.: пластичні (ãримóчі драãлі, желатин-динаміти), на-

півпластичні, порошêоподібні. Д. винайдені швед. вче-

ним А.Нобелем в 1867 р. Через висоêó чóтливість до ме-

ханічних впливів, воãню, висоêої тоêсичності вони в 60-х

рр. ХХ ст. частêово замінені на більш безпечні і менш тоê-

сичні порошêоподібні ґранóльовані ВР і водовмісні плас-

тичні аміачно-селітряні ВР. Мають обмежене застосóван-

ня на підземних роботах в шахтах, безпечних за ãазом та

пилом, при вибóхових роботах в породах дóже міцних та

в’язêих, а таêож з велиêою водорясністю.

Рис. Дилато-

метр для

рідин: Р - ре-

зервóар; К -

êалібрований

êапіляр.

333 ДИН — ДИН

ДИНАМІЧНА В’ЯЗКІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. динамичесêая

вязêость; а. dynamic viscosity; н. dynamische Viskosität f — не

реêомендóється. Див. êоефіцієнт в’язêості динамічний.

ДИНАМІЧНА ГЕОЛОГІЯ, -ої, -ї, ж. * р. динамичесêая

ãеолоãия, а. dynamic geology, н. dynamische Geologie f

— ãа-

лóзь

ãеолоãії

, що вивчає процеси, яêі відбóваються в

надрах

на поверхні Землі. Досліджóє заêономірності розвитêó

еê-

зоãенних

процесів та

ендоãенних

процесів ó їх взаємозв’язêó,

що має велиêе праêтичне значення, зоêрема для пошóêів

êорисних

êопалин

, промисловоãо і цивільноãо бóдівництва.

ДИНАМІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ, -оãо, -…, с. * р. дина-

мичесêая наãрóзêа, а. dynamic loading, н. dynamische Bela-

stung f

— на ãірн. підприємстві — êоротêочасний додатêо-

вий силовий вплив на

масив

ãірсьêих порід (

вóãільний

пласт

або

ãірсьêó породó

поблизó

ãірничої

виробêи

) з боêó вище роз-

ташованих

порід

, що виниêає внаслідоê їхньоãо осідання

над

виробленим

простором

. Виêлиêається роботою ãірнич-

оãо óстатêóвання, сейсмічним впливом

вибóхових робіт

або

землетрóсом

. Може бóти причиною

динамічноãо явища

—

ãірничоãо

óдарó

або

раптовоãо

виêидó

вóãілля

та

ãазó

ДИНАМІЧНЕ ЯВИЩЕ (В ПІДЗЕМНИХ ВИРОБКАХ),

-оãо, -а, с. * р. динамичесêое явление (в подземных выработ-

êах), а. dynamic condition, dynamic phenomenon (in under-

ground workings); н. dynamische Erscheinung f (in Untertage-

bauen m pl) — раптове та швидêоплинне явище, яêе сóп-

роводжóється рóхом поблизó ãірничих виробоê вóãілля,

порід, ãазів або рідини з висоêою швидêістю, а таêож силь-

ним динамічним ефеêтом. Д.я. — резóльтат проявó ãірнич-

оãо тисêó та тисêó замêнених ó породах ãазів і рідини. До

Д.я. відносять ãірничі óдари, раптові виêиди вóãілля та ãазó,

раптові виêиди породи і ãазó, прориви ãазó, води, пливóнів,

раптові обвалення, висипання та віджим, сóфлярні виділен-

ня ãазó, стріляння порід, раптові видавлювання вóãілля.

ДИНАМІЧНИЙ РІВЕНЬ СВЕРДЛОВИНИ, -оãо, -я, -…,

ч. * р. динамичесêий óровень сêважины; а. flowing level, dy-

namic head of well; н. dynamische Spiegelteufe f — рівень

пластової рідини, яêий встановлюється в затрóбномó про-

сторі свердловини в процесі її роботи. Хараêтеризóється

ãлибиною і висотою Д.р.с. Виêористовóється для розра-

хóнêó ãлибини опóсêання насосноãо óстатêóвання (насос,

насосно-êомпресорні трóби, штанãи, êабель), óстановêи

пóсêових і робочих êлапанів ó ãазліфтних свердловинах, а

таêож оброблення резóльтатів досліджень пластів і сверд-

ловин. Визначається за допомоãою ехолота.

ДИНАМІЧНИЙ ТИСК, -оãо, -ó, ч. * р. динамичесêое дав-

ление; а. dynamic pressure; н. dynamischer Druck m — части-

на тисêó всередині рóхомої рідини або ãазó, зóмовлена їх

рóхом; хараêтеризóє їх êінетичнó енерãію.

ДИНАМІЧНОСТІ ФАКТОР, -…, -а, ч. * р. динамичности

фаêтор; а. dynamicity factor; н. Dynamizitätsfaktor m — ó на-

фтовидобóванні — відношення маêсимальноãо присêо-

рення точêи підвішóвання штанã насосних на початêó хо-

дó вãорó (вниз) до присêорення вільноãо падіння.

ДИНАМОГРАМА У НАФТОВИДОБУВАННІ, -и, -…, ж.

* р. динамоãрамма в нефтедобыче; а. dynamogram, dynamom-

eter chart in oil production; н. Dynamogramm n in Erdölförde-

rung (Erdölgewinnung f) — ãрафіê зміни навантаження в

точці підвісó штанã насосних (на ãирловий штоê) ó залеж-

ності від їх переміщення при штанãово-насосній еêсплóа-

тації нафтових свердловин. Теоретична динамоãрама нор-

мальної роботи насоса має формó паралелоãрама. За відх-

иленням фаêтичної (праêтичної) динамоãрами від теоре-

тичної виявляють дефеêти в роботі ãлибинноãо насосноãо

óстатêóвання (попадання ãазó в насос, витіêання в наãн-

італьномó або ó всмоêтóвальномó êлапані, заêлинювання

плóнжера насоса в циліндрі та ін.), визначають ваãó рід-

ини, штанã, силó тертя, прóжнó деформацію штанã і на-

сосно-êомпресорних трóб. Реєстрóється динамоãрама пе-

реносним динамоãрафом чи дистанційною телединамо-

метричною системою диспетчерсьêоãо êонтролю (теледи-

намоãрама).

ДИНАМОГРАФ, -а, ч. * р. динамоãраф; а. dynamograph,

recording dynamometer; н. Dynamograph m — прилад для ав-

томатичноãо записóвання вимірів величини сил. У на-

фтовій промисловості виêористовóють в основномó ãідра-

влічні динамоãрафи, що óстановлюються в затисêачах

линвової підвісêи êолони штанã. Межі вимірó динамоãра-

фа від 20 до 100 êН.

ДИНАМОМЕТАМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. динамометамор-

физм, а. dynamo-thermal metamorphism, dynamic metamor-

phism, kinetic metamorphism; н. Dislokationsmetamorphose f,

Dynamometamorphismus m, Dynamometamorphose f — êом-

плеêс ãіпоãенних стрóêтóрних і мінералоãічних змін ã.п.,

яêий проявляється в межах лоêальних зон інтенсивних

деформацій і протіêає одночасно з теêтонічним рóхом ма-

теріалó. Д. може проходити без переêристалізації і мін-

еральних новоóтворень. Зміни зводяться до механічноãо

роздавлювання та стирання зерен вихідної породи. Цей

вид Д. хараêтерний для верх. рівнів земної êори і прояв-

ляється ó вóзьêих теêтоніч. зонах. В ін. випадêах процеси

дроблення порід сóпроводжóються переêристалізацією і óт-

воренням нових мінералів. Таêий Д. типовий для середніх

і ãлибоêих рівнів земної êори. Продóêти Д. — теêтоніти.

ДИНАМОМЕТР, -а, ч. * р. динамометр; а. dynamometer; н.

Dynamometer n, Kraftmeßgerät n — прилад для вимірювання

сили або моментó сил. У марêшейдерсьêій справі Д. засто-

совóються при вимірах довжин ліній дротами, стрічêами і

рóлетêами для забезпечення їх натяãó.

ДИНАМОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. динамометрия; а. dyna-

mometry; н. Dynamometrie f — вимірювання величини сили

за допомоãою динамометра. Операція записóвання дина-

моãрами.

ДИНАМОМЕТРУВАННЯ, -…, с. * р. динамометрирова-

ние; а. dynamometry, application of dynamometry; н. Dynamo-

metrierung f, Lastaufnahmemessung f — вêлючає інтерпре-

тацію по динамоãрамі причин, що виêлиêали зниження чи

припинення подавання насоса, призначення необхідноãо

видó ремонтó, а таêож перевірêó яêості йоãо проведення.

Проводиться за встановленим ãрафіêом і ó випадêах по-

рóшення режимó роботи свердловини. Знаходить застосó-

вання дистанційне Д. з передачею поêазів давачів на дис-

петчерсьêий пóнêт.

ДИНАМОН, -ó, ч. * р. динаммон, а. dynammon, н. Dynam-

mon n — найпростіша ВР, яêа являє собою механічнó

сóміш тонêодисперсної аміачної селітри і невибóхових ãо-

рючих добавоê ó виãляді торфó, деревноãо борошна, па-

рафінó, сажі, ãасó, деревноãо вóãілля та ін. твердих і рідêих

вóãлеводневих речовин.

ДИНАМО-РЕАКТИВНИЙ СНАРЯД, -…-оãо, -а, ч. * р.

динамо-реаêтивный снаряд, а. jet-projectile, н. Dynamo-Reak-

tionsladung f — заряд, призначений для ліêвідації зависань

породи ó рóдоспóсêах і êозирêів на бортах êар’єрів.

ДИНАНТ, -ó, ч. * р. динант, а. Dinantian, н. Dinant n, Di-

nantien n, Dinantium n — нижній відділ êам’яновóãільної

системи при її двочленномó поділі (прийнятий ó Зах. Єв-

ропі). Поділяється на тóрнейсьêий та візейсьêий ярóси.

ДИН — ДИС 334

ДИНАФТАЛІТ, -ó, ч. * р. динафталит, а. dinaphtalite, н.

Binaphtalit n, Dinaphtalit n — вибóхова речовина, яêа являє

собою механічнó сóміш амонійної селітри і динітронафта-

лінó; належить до ВР підвищеної водостійêості. Застосо-

вóється ó патронованомó виãляді при вибóхових роботах ó

шахтах, безпечних за ãазом і пилом, для рóйнóвання ã.п.

міцних і середньої міцності.

ДИНАФТАЛІТ-200 — наполовинó зерниста, ВР жов-

то-пісочноãо êольорó, яêа слабêо злежóється. Сêладаєть-

ся з 88% селітри (35% марêи ЖВ і 53% êристалічної), 11%

динітронафталінó і 0,4% парафінó. Застосовóється ó пат-

ронах діаметром 32 мм для висадження порід середньої мі-

цності ó підземних óмовах. Має обмежене застосóвання.

ДИНІТРОНАФТАЛІН, -ó, ч. * р. динитронафталин, а.

dinitronaphthalene, н. Dinitronaphtalin n — належить до ãрó-

пи нітросполóê, малопотóжна ВР, яêа детонóє лише від

проміжноãо детонатора. У чистомó виãляді не застосо-

вóється, широêо виêористовóється яê êомпонент

аміачно-селітрової ВР — динафталітó.

ДИПОЛЬ, -я, ч. * р. диполь, а. dipole, н. Dipol m — 1) Дво-

полюсниê. Розрізняють Д. елеêтричний і маãнітний.

Елеêтричний Д. — сóêóпність двох рівних за абсолютною

величиною різнойменних зарядів, яêі знаходяться на пев-

ній відстані один від одноãо. Хараêтеристиêою Д. елеêт-

ричноãо є дипольний момент. Молеêóли баãатьох речовин

можна розãлядати яê диполі. 2) В радіотехніці Д. — антена

ó виãляді двох симетрично розташованих провідниêів.

ДИПОЛЬНИЙ МОМЕНТ, -оãо, -ó, ч. * р. дипольный мо-

мент, а. dipole moment, н. Dipolmoment n — величина, що

хараêтеризóє елеêтричні властивості системи заряджених

частиноê (Д. м. е л е ê т р и ч н и й) або маãнітні власти-

вості речовин (Д. м. м а ã н і т н и й). Залежить від розпод-

ілó зарядів ó системі.

ДИРЕКЦІЙНИЙ КУТ, -оãо, -а, ч. * р. диреêционный óãол,

а. grid bearing, grid azimuth; directional angle; н. Richtungswin-

kel m, Richtwinkel m, topographischer Azimut n, m, Gitterazimut

n, m

—

êóт в ãоризонтальній площині, між напрямêом, па-

ралельним осі абсцис та даним напрямêом, відлічений за ãо-

динниêовою стрілêою. В

ãеодезії

марêшейдерії

Д.ê. відрах-

овóється від напрямó осьовоãо

меридіанó

до даноãо напрямó.

ДИСЕРТАЦІЯ, -ії, ж. * р. дисcертация, а. thesis, disserta-

tion; н. Dissertation f — наóêова праця, яêó підãотовлено

для прилюдноãо захистó на здобóття наóêовоãо стóпеня. В

Уêраїні розрізняють Д. для здобóття наóêовоãо стóпеня

êандидата наóê (êандидатсьêа Д.) та доêтора наóê (до-

êторсьêа Д.). Яê правило, Д. вêлючає висвітлення станó

вивчення проблеми (оãляд та аналіз), резóльтати теоре-

тичних та еêспериментальних досліджень автора, виснов-

êи та реêомендації. В Д. з технічних наóê оêремим роз-

ділом подаються авторсьêі розробêи технолоãії або техні-

чних êонстрóêтивних рішень.

ДИСИПАТИВНИЙ, -оãо. * р. диссипативный, а. dissipa-

tive, н. Dissipations… — пов’язаний з втратами механічної

енерãії, частина яêої з часом перетворюється на інші види

енерãії.

ДИСИПАТИВНИЙ ПРОЦЕС, -оãо, -ó, ч. * р. диссипа-

тивный процесс; а. dissipative process; н. Dissipationsprozeß m

— процес, пов’язаний з втратами механічної енерãії, час-

тина яêої з часом перетворюється на інші види енерãії.

ДИСИПАЦІЯ, -ії, ж. * р. диссипация, а. dissipation, н. Dis-

sipation f — ó фізичних системах — перехід частини енерãії

впорядêованоãо процесó в енерãію невпорядêованоãо про-

цесó.

ДИСКОРДАНТНЕ ЗАЛЯГАННЯ, -оãо, -…, с. * р. дисêор-

дантное залеãание, а. discordance, discordant bedding, irregu-

lar bedding; н. Diskordanz f — відсóтність паралельності в

заляãанні сóміжних шарів або між шарóватою товщею і

прориваючою її маãматичною інтрóзією.

ДИСКРЕТНИЙ, -оãо. * р. дисêретный, а. discrete, н. dis-

kret — роздільний, перервний, протиставляється непере-

рвномó. Напр., система цілих чисел є дисêретною на

відмінó від системи дійсних (раціональних та ірраціона-

льних) чисел, що є неперервною. Д -н а з м і н а — стриб-

êоподібна зміна.

ДИСЛОКАЦІЯ, -ії, ж. * р. дислоêация, а. dislocation, н. Di-

slokation f — 1) Порóшення форми первинноãо заляãання

ãірсьêих порід, зóмовлене ãоловним чином дією внóтрі-

шніх сил Землі. Розрізняють теêтонічні Д. пліêативні,

ін’єêтивні і диз’юнêтивні. 2) Порóшення періодичної стр-

óêтóри êристалів, що виниêає під час їхньоãо рóхó або

пластичної деформації.

ДИСЛОКАЦІЯ ДИЗ'ЮН-

КТИВНА (розривна) — по-

рóшення в резóльтаті теê-

тонічних рóхів нормально-

ãо заляãання шарів ãірсьêих

порід, що сóпроводжóється

розривом сóцільності і

відносним переміщенням

розірваних частин (блоêів,

êрил) по тріщині (зміщóв-

ачó).

ДИСЛОКАЦІЯ ПЛІКАТИВНА (сêладчаста) — порóшен-

ня, що виниêло в резóльтаті теêтонічних рóхів ó ãірсьêих

породах без розривó їх сóцільності.

ДИСОЦІАЦІЯ, -ії, ж. * р. диссоциация, а. dissociation, н.

Dissoziation f — розêлад молеêóл на простіші молеêóли,

атоми, атомні ãрóпи або йони.

ДИСОЦІАЦІЯ МІНЕРАЛІВ, -ії, -…, ж. * р. диссоциация

минералов, а. dissociation of minerals, н. Dissoziation f der Mi-

nerale n pl — розêладання мінералів на основи й анãідриди

під впливом зміни т-ри і тисêó (термічна дисоціація), сві-

тлових хвиль певної довжини (фотохімічна дисоціація) і

при розêладанні елеêтролітів (елеêтролітична дисоціація).

Найбільше значення в мінералоãії має термічна дисоціація.

ДИСПЕРГАТОР

, -а, ч. * р. дисперãатор, а. dispergatоr,

powder dispenser; н. Dispergiermittel n, Dispergierungsmittel n

— пристрій для дисперãóвання. Яê Д. застосовóють, напр.,

ãомоãенізатори, êолоїдні млини, висоêошвидêісні мішалêи

тóрбінноãо та ін. типів, змішóвачі інжеêторноãо типó та

форсóнêи, вібраційні пристрої тощо.

ДИСПЕРГАТОР

, -ó, ч. * р. дисперãатор; а. dispersing

agent; dispersant, dispersion medium; н. Dispergens n — хім-

ічний реаґент, яêий перешêоджає злипанню частиноê

(молеêóл) парафінó, що випадають із нафти.

ДИСПЕРГАТОР

БУРОВИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. дисперãатор

бóровой; а. drilling dispergatоr (dispersant); н. Dispergator m,

Dispersionsmittel n, Bohrdispergator m, Dispergierungsmittel n

— пристрій для подрібнення частиноê твердої фази бóро-

вих і тампонажних розчинів. У основномó виêористовó-

ються Д.б. механічні, рідше ãідравлічні і ãідромеханічні.

ДИСПЕРГУВАННЯ, -…, с. * р. дисперãирование, а. disper-

sion, н. Dispergierung f, Dispergieren n, feine Verteilung f —

тонêе подрібнення та розподіл в яêомóсь об’ємі твердоãо

матеріалó, рідини або ãазó, в резóльтаті яêоãо виниêають

дисперсні системи: порошêи, сóспензії, емóльсії, аерозолі. Д.

Рис. Типова êриволінійна

дислоêація.

335 ДИС — ДИС

рідини в ãазовомó середовищі називають розпиленням. Д.

сóпроводжóє теêтонічні процеси, вивітрювання ãірсьêих

порід, ґрóнтоóтворення.

ДИСПЕРСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, -оãо, -а, с. * р. диспер-

сионная среда, а. dispersion medium; н. Dispersionsmedium n

— середовище, в яêомó розміщені частинêи подрібненої

речовини. Д.с. разом з цими частинêами (дисперсною фа-

зою) називають дисперсною системою (напр., сóспензія,

молоêо, тóман, дим). Д.с. — êомпонент або êомпоненти

дисперсійної системи, що óтворюють безперервнó фазó.

ДИСПЕРСІЯ, -ії, ж. * р. дисперсия; а. dispersion; н. Disper-

sion f; Feinstverteilung f — 1) матем. Міра розсіювання ви-

падêової величини навêоло її середньоãо значення; виз-

начається яê середній êвадрат відхилення всіх значень (x)

ознаêи рядó розподілó від середньої арифметичної () ря-

дó розподілó; одна з основних мір варіації. Позначають

символом σ

. Середню незваженó Д. обчислюють за фор-

мóлою:

а середню зваженó —

де n — заãальна êільêість членів рядó розподілó; f —

êільêість членів ó ãрóпі рядó розподілó. Д. широêо виêо-

ристовóють при статистичномó аналізі резóльтатів спосте-

режень. 2) Подрібнення речовини на дóже дрібні частинêи

(êолоїдних розмірів). 3) Розсіяння твердої речовини в ріди-

нномó середовищі. 4) Зміна поêазниêів заломлення світла

з різною довжиною хвилі. Д. світла — розêлад світла за до-

помоãою призми на оêремі êольорові промені; внаслідоê

цьоãо одержóють спеêтр. В êристалах óнаслідоê неодна-

êової зміни поêазниêів заломлення в різних напрямах

спостеріãається сêладна Д. двозаломлення, Д. êóта між

оптичними осями, Д. положення еліпсоїда або Д. бісеê-

трис. В.С.Бойêо, В.С.Білецьêий.

ДИСПЕРСНA СИСТЕМA, -ої, -и, ж. * р. дисперсная сис-

тема, а. dispersive system, н. Dispersionssystem n

— ãетеро-

ãенна система з двох або більше фаз з сильно розвиненою

поверхнею розділó між ними. Одна з фаз óтворює непере-

рвне

дисперсійне середовище

(

рідина

ãаз

тверде

тіло

)

об’ємі яêоãо розподілена (розосереджена) дисперсна фаза ó

виãляді дрібних твердих частиноê, êрапель рідини або

бóльбашоê

ãазó

. Д.с. з частинêами êрóпнішими 10

-4

см на-

зивають ãрóбодисперсними, з частинêами менших розмірів

— висоêодисперсними або êолоїдними. Системи з ãазовим

дисперсійним середовищем

—

аерозолі

та аероãелі; з рідêим —

золі, емóльсії, сóспензії, піни

; з твердим — системи типó рóб-

іновоãо сêла,

опалó

, піноматеріали. Д.с. можóть бóти стрóê-

тóрованими, яêщо між частинêами виниêають êонтаêти.

Д.с. значно поширені в природі (

ãірсьêі породи

ґрóнти

хмари, тêанини живих орãанізмів тощо). До них належать

таêож цементні розчини, бетони, фарби і т.і.

ДИСПЕРСНІСТЬ, -ості, ж. * р. дисперсность, а. dispers-

ability, dispersivity; range of particle dimensions, degree of disper-

sion; н. Dispersionsgrad m, Dispersitätsgrad m, Dispersität f,

Feinheit f, Verteilungsgrad m — стóпінь подрібнення речови-

ни, хараêтеристиêа розмірó частиноê в дисперсних систе-

мах. Д. визначається відношенням заãальної поверхні всіх

частиноê породи до їх сóмарноãо об’ємó або маси (питома

поверхня частиноê дисперсної фази) або оберненою ве-

личиною середньоãо розмірó частиноê породи. Поліди-

сперсність визначається фóнêцією розподілó частиноê за

розмірами або масою.

ДИСПЕРСНІСТЬ РУДНИКОВОГО ПИЛУ — основна

фізиêо-хімічна та ãіãієнічна хараêтеристиêа рóдниêовоãо

пилó. Для відображення Д.р.п. застосовóють: пиловó

формó л ó — дисперсний сêлад пилó ó відсотêах, пода-

ний ó виãляді таблиці; д и ф е р е н ц і й н і êриві розподілó

— залежність відносноãо вмістó частиноê пилó, яêий при-

падає на 1 мêм, від самоãо розмірó; і н т е ґ р а л ь н і (êóмó-

лятивні, сóмарні) êриві — поêазóють, яêа частêа частиноê

пилó має радіóс більший або менший заданоãо; матема-

тичні залежності розподілó частиноê пилó за розмірами:

• формóла Роллера для промисловоãо пилó,

G(r) = a·r

0,5

·exp (-S/r)

де G(r) — фóнêція масовоãо розподілó; r — радіóс части-

ноê пилó; S і а — êоефіцієнти;

• формóла Розина-Рамлера для ãрóбодисперсноãо пилó:

G(r) = exp (-а·r

);

• формóла Вейбóла:

G(d) = ·m·d

m-1

·exp (- ·d

)

де і m — параметри масштабó і форми; d — розмір

частинêи.

Д.р.п. êоливається в широêих межах і залежить від

властивостей êорисної êопалини та вмісних порід, механ-

ізмó подрібнення, швидêості вентиляційноãо стрóменя,

яêий підтримóє пил ó зваженомó стані, розташóвання

джерела пилоóтворення тощо. Див. таêож пил виробничий.

А.Ю.Дриженêо.

ДИСПЕТЧЕР, -а, ч. * р. диспетчер; а. dispatcher; supervi-

sor; foreman, monitor (programme), executive (manager) prog-

ramme; н. Dispatcher m — 1) Оперативний розпорядниê,

яêий забезпечóє виêонання виробничих ãрафіêів, êоор-

динóє за допомоãою системи диспетчеризації взаємодію

всіх ланоê підприємств. 2) Особа, проãрама, яêі визнача-

ють порядоê надання заãальноãо ресóрсó, реãóлюють хід

бóдь-яêоãо процесó та êоординóють взаємодію ланоê сис-

теми. ГОСТ 29099-91. 3) В обчислювальній техніці — про-

ãрама, яêа призначена для орãанізації спільноãо виêо-

ристання ресóрсів ЕОМ. До фóнêцій диспетчера входить

обслóãовóвання черãи запитів на виêористання процесо-

ра, оперативної пам'яті, зовнішніх пристроїв.

ДИСПЕТЧЕРСЬКА СЛУЖБА, ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ,

-ої, -и, -ії, ж. * р. диспетчерсêая слóжба, диспетчеризация;

а. dispatching, traffic control, н. Dispatcherdienst m, Dispatche-

risierung f

— система оперативноãо êонтролю та óправлі-

ння технолоãічними процесами з метою забезпечення óз-

ãодженої роботи ланоê одноãо або ãрóпи підприємств для

досяãнення оптимальних техніêо-еêономічних поêаз-

ниêів, виêонання ãрафіêів робіт і виробничих проãрам.

Осн. фóнêції Д.: êонтроль і óправління технол. процесами;

êонтроль і оперативний розподіл матеріальних та енерãе-

тич. ресóрсів, трансп. засобів; обліê роботи машин, механ-

ізмів та ін. Стрóêтóра Д.с. залежить від хараêтерó та масш-

табó об’єêта êерóвання. На

шахтах

вона бóває одно- чи

двостóпеневою. При одностóпеневій стрóêтóрі Д.с. щозмі-

нно черãóє один диспетчер шахти, яêий êонтролює роботó

очисних та підãотовчих вибоїв, підземноãо транспортó. Та-

êа стрóêтóра виêористовóється на невелиêих підприєм-

ствах зі слабêо розвиненою елеêтровозною відêатêою, не-

сêладними ãірничо-ãеолоãічними óмовами, невелиêою

êільêістю вибоїв. При двостóпеневій стрóêтóрі Д.с. робо-

тою підземноãо транспортó êерóє диспетчер по рóхó, а óс-

–()

∑

--------------------------

–()

∑

------------------------------

ДИС — ДИФ 336

іма іншими процесами, ã.ч. ó очисних та підãотовчих вибо-

ях інший ãірничий диспетчер. Таêа стрóêтóра виêористо-

вóється при велиêих

шахтних полях

та сêладній схемі

шах-

тноãо транспортó

. До êомплеêсó технічних засобів Д.с. ãі-

рничоãо підприємства входять: диспетчерсьêий телефон-

ний зв’язоê з робочими місцями, заãальношахтний та міс-

ьêий телефонний зв’язоê, системи дистанційноãо êерó-

вання та êонтролю і промисловоãо телебачення, різні види

промислової сиãналізації, централізація та блоêóвання на

підземномó транспорті та ін. Головний технічний засіб

диспетчерсьêоãо êерóвання роботою неавтоматизованих

дільниць — телефонний зв’язоê, автоматизованих — теле-

óправління та телеêонтроль.

В.В.Ададóров

ДИСТАНЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ (КЕРУВАННЯ), -оãо,

-…, с. * р. дистанционное óправление, а. remote control, н.

Fernsteuerung f — óправління техн. об'єêтами і системами

на відстані шляхом передачі до них по êаналах зв'язêó сиã-

налів для óвімêнення відповідних пристроїв (реле, вими-

êачів, êонтаêторів, пóсêачів, вентилів, засóвоê тощо). Ви-

êористовóється в диспетчерсьêих системах ãірнич. підпр-

иємств, ãідротехн. спорóд, а таêож в системах óправління

вóãледобóвними êомбайнами, породонавантажóвальними

машинами та ін. Д.ó.(ê) є основою перспеêтивних про-

цесів безлюдноãо виймання ê.ê. Д.ó.(ê) доцільно виêо-

ристовóвати на відстанях до 2-4 êм, при 20-30 об'єêтах êе-

рóвання. При більших відстанях для êерóвання об'єêтами

виêористовóються системи телемеханіêи.

ДИСТЕН, -ó, ч. * р. дистен, а. disthene, н. Disthen n — мін-

ерал, те саме, що êіаніт.

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, -ої, -і, ж. *

р. дисциплинарная ответственность, а. disciplinary liability,

н. disziplinarische Verantwortlichkeit f — відповідальність

робітниêів і слóжбовців за порóшення трóдової дисципл-

іни, яêе виражається ó наêладенні стяãнень адмініст-

рацією підприємства чи óстанови.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА КОНДЕНСАЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р.

дифференциальная êонденсация; а. differential condensation,

fractional condensation; н. Differentialkondensation f — про-

цес óтворення рідêої фази в ãазоêонденсатній

(баãатоêомпонентній) сóміші при стóпінчастомó випóсêó

із посóдини (бомби РVТ) парової фази (стóпінчастій зміні

тисêó) і незмінній температóрі. Є баãаторазовим повто-

ренням процесó êонтаêтної êонденсації (одноêратної)

для ãазоêонденсатної сóміші змінної маси і сêладó.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ РІВНЯННЯ БЕЗНАПІРНОГО

ПЛАВНОЗМІННОГО РУХУ ҐРУНТОВИХ ВОД ОС-

НОВНЕ (ДЮПЮЇ), -оãо, -…, -оãо, с. * р. дифференциаль-

ное óравнение безнапорноãо плавноизменяющеãося движения

ãрóнтовых вод основное; а. basic differential equation of free

continuously changing flow of ground water;. н. Fundamentaldif-

ferentialgleichung f der drucklosen leicht ändernden Bewegung f

des Untergrundwassers n — залежність швидêості фільтра-

ції рідини від ґрадієнта напорó:

де v — середня швидêість фільтрації; k

ф — êоефіцієнт

фільтрації; Н — напірна фóнêція; L — повздовжня вісь

êоординат. Зãідно з цим рівнянням середня швидêість

фільтрації v (сêаляр) ó даномó вертиêальномó плосêомó

живомó перерізі безнапірноãо фільтраційноãо потоêó дор-

івнює нахилó вільної поверхні в цьомó перерізі,

помноженомó на êоефіцієнт фільтрації k

ф . У даномó ви-

падêó Н являє собою (з ãеометричної точêи зорó) переви-

щення точоê вільної поверхні потоêó (êривої депресії) над

площиною порівняння.

ДИФЕРЕНЦIАЛЬНЕ РIВНЯННЯ ПРУЖНОГО РЕЖИ-

МУ ФIЛЬТРАЦIЇ ОСНОВНЕ, -оãо, -…, с. * р. дифферен-

циальное óравнение óпрóãоãо режима фильтрации основное;

а. basic differential equation of filtration elastic regime; н. Funda-

mentaldifferentialgleichung f der elastischen Regime der Filtrati-

on f — рiвняння, що описóє неóсталенó iзотермiчнó фiль-

трацiю рiдини за заêоном Дарсi при прóжномó режимi, а

саме: ,

де р — тисê; – êоефiцiєнт п’єзопровiдностi; t — час.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ РІВНЯННЯ УСТАЛЕНОГО

БЕЗНАПІРНОГО ТУРБУЛЕНТНОГО РУХУ ОСНОВ-

НЕ, -оãо, -…, -оãо, с. * р. дифференциальное óравнение óс-

тановившеãося безнапорноãо тóрбóлентноãо движения

основное; а. basic differential equation of steady headless turbu-

lent motion; н. Fundamentaldifferentialgleichung f der stabilen

drucklosen Turbulenzbewegung f — рівняння виãлядó:

де І — п’єзометричний похил; a — êоефіцієнт Коріоліса;

l — вісь êоординат, що збіãається з напрямом рóхó; v — се-

редня швидêість потоêó; — швидêісний напір; g —

присêорення вільноãо падіння; d — діаметр трóбопроводó;

С — êоефіцієнт Шезі; R — ãідравлічний радіóс. Дане

рівняння описóє êвадратичнó ділянêó опорó. Осêільêи в

цьомó випадêó п’єзометрична лінія збіãається з вільною

поверхнею, то п’єзометричний похил дорівнює нахилó

вільної поверхні. В.С.Бойêо.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ, -их, -нь, мн. * р. диф-

ференциальные óравнения, а. differential equations; н.

Differentialgleichungen f pl — розділ математиêи, яêий

вивчає теорію та способи розв’язóвання рівнянь, що

містять шóêанó фóнêцію та її похідні різних порядêів од-

ноãо арґóментó (звичайні Д.р.) чи êільêох арґóментів (Д.р.

частинних похідних). Д.р. широêо виêористовóються на

праêтиці, зоêрема для описó перехідних процесів.

Ю.Л.Носенêо.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ РІВНОВАГИ (СПО-

КОЮ) РІДИНИ (РІВНЯННЯ ЕЙЛЕРА ДЛЯ РІДИНИ,

ЩО ПЕРЕБУВАЄ В РІВНОВАЗІ), -их, -нь, мн. * р. диф-

ференциальные óравнения равновесия жидêости (óравнение

Эйлера для жидêости в состоянии равновесия); а. differential

equations of liquid equilibrium (Euler equation for liquid in equi-

librium); н. Differentialgleichungen f pl des Flüssigkeitsglei-

chgewichtes n (oder Eulersche Gleichung f für Flüssigkeit f im

Gleichgewichtszustand m) — рівняння рівноваãи одиниці

маси рідини:

де x, y, z — êоординати точêи просторó, в яêомó знахо-

диться задана одиниця маси рідини. Інші позначення див.

ó диференціальні рівняння рóхó нев'язêої рідини. В.С.Бойêо.

-------

,–=













−

∂

=∇

---- -

------





----------

,+=

=−=−=−

∂

ρ∂

∂

ρ∂

∂

337 ДИФ — ДИФ

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ РУХУ НЕВ’ЯЗКОЇ

РІДИНИ (РІВНЯННЯ ЕЙЛЕРА ДЛЯ РУХУ НЕВ’ЯЗКОЇ

РІДИНИ), -их, -нь, мн. * р. дифференциальные óравнения

движения невязêой жидêости (óравнения Эйлера для дви-

жения невязêой жидêости); а. differential flow equations for

non-viscous liquid (Euler equation for flow of non-viscous liquid);

н. Differentialgleichungen f pl der Bewegung f nicht viskoser

Flüssigkeit f (oder Eulersche Gleichung f für Bewegung f nicht

viskoser Flüssigkeit f) — рівняння динамічної рівноваãи

одиниці маси ідеальної рідини:

де x, y, z — êоординати точêи нерóхомоãо просторó, в

яêомó знаходиться задана одиниця маси рóхомої рідини;

X, Y, Z — проеêції одиничних масових сил на відповідні

êоординатні осі; — ґрадієнти зміни тисêó р

вздовж відповідної осі êоординат; ρ — ãóстина рідини.

В.С.Бойêо.

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ МАГМИ, -ії, -и, ж. * р. дифференциа-

ция маãмы, а. differentiation of magma, magmatie differentia-

tion, н. Magmaspaltung f — розділення первинної маãми під

дією фізиêо-хімічних процесів на частини з різним хім-

ічним сêладом, що веде до виниêнення різних мінерал-

ьних êомплеêсів. Розрізняють Д. м.: ê р и с т а л і з а ц і й н

ó (розділення твердих êристалічних фаз маãми в процесі її

êристалізації) — основний механізм Д.м.; ф р а ê ц і й н ó

(широêо виявляється при формóванні розшарованих ін-

трóзій основних і óльтраосновних ãірсьêих порід, що óтвори-

лися в резóльтаті осадó продóêтів êристалізації на дно

маãматичної êамери, яêе постóпово підіймається, а таêож

при формóванні ãлибоêо диференційованих масивів рідê-

існометалічних ґранітоїдів (лóжних, літій-флóористих, он-

ãонітів і ін.); ê і н е м а т и ч н о — ã р а в і т а ц і й н ó (різн-

овид êристалізаційної Д.м., при яêій іде перерозподіл

сполóê ó фронтальних та нижніх шарах маãми, збаãачення

нижніх шарів СаО, MgО, FeО; л і ê в а ц і й н ó — розділе-

ння розплавó на дві рідêі фази, що не змішóються; е м а н

а ц і й н ó — розділення речовини маãматич. розплавó за

рахóноê óтворення хім. сполóê, êомпонентів маãми з

флюїдами, здатними до відособлення (протіêає під впли-

вом потоêів транс-маãматичних флюїдів).

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ МЕТАМОРФІЧНА, -ії, -ої, ж. * р.

дифференциация метаморфичесêая, а. metamorphic differen-

tiation, н. metamorphe Differentiation f — розділення пер-

вісно однорідної породи під дією фізиêо-хімічних аґентів

на різноманітні мінеральні асоціації. Приêлад: óтворення

порфіробластів різних мінералів — ґранатó, êордієритó,

андалóзитó та ін., сêóпчення зерен епідотó й альбітó в ам-

фіболітах, прошарêи роãової обманêи і польовоãо шпатó в

сланцях і êонêреції êальцитó в сланцях.

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ОСАДОВА, -ії, -ої, ж. * р. дифферен-

циация осадочная, а. sedimentary differentiation, н. Sediment-

differentiation f — розділення продóêтів вивітрювання в

процесі осадоóтворення за мінеральним, хімічним та ме-

ханічним сêладом.

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ХІМІЧНА, -ії, -ої, ж. * р. дифферен-

циация химичесêая, а. chemical differentiation f, н. Chemiedif-

ferentiation f — просторове розміщення продóêтів вивітр-

ювання, яêі переносяться ó виãляді справжніх або êолоїд-

них розчинів залежно від їх розчинності і заãальних фіз-

иêо-хімічних óмов середовища.

ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ПРИВОД, -оãо, -а, ч. * р. дифферен-

циальный привод, а. differential drive, н. differentialer Antrieb

m, Differentialantrieb m — механічний привод пристрою з

хитним рóхом робочоãо орãанó (напр., êонцентраційноãо

столó, оêремих типів ãрохотів), яêий забезпечóє рóх орãа-

нó в прямомó та зворотномó напрямêах з різними швидêі-

стю та присêоренням.

ДИФУЗІЇ КОНВЕКТИВНОЇ (ФІЛЬТРАЦІЙНОЇ) КО-

ЕФІЦІЄНТ, -…, -а, ч. * р. диффóзии êонвеêтивной (филь-

трационной) êоэффициент; а. convective (filtrative) diffusion

coefficient; н. Koeffizient m der konvektiven (Filtrations-) Diffusi-

on f (Filtrationsdiffusion f) — êільêість речовини, яêа прохо-

дить ó порах порід через переріз площею 1 м

за одиницю

часó під впливом процесів молеêóлярної дифóзії та дис-

персії швидêостей фільтрації розчинó в порах, при

ґрадієнті êонцентрації і швидêості фільтрації, що дорівн-

юють одиниці; визначається за рівнянням:

ф= Dм+ Dш ,

де D

ф — Д.ê.(ф.)ê.; Dм — êоефіцієнт молеêóлярної ди-

фóзії; Dш — êоефіцієнт дисперсії швидêостей фільтрацій-

ноãо потоêó. Д.ê.(ф.)ê. хараêтеризóє справжню швидêість

частиноê розчиненої речовини в перехідній зоні, зóмов-

ленó процесами молеêóлярної дифóзії та дисперсії швид-

êостей ó фільтраційномó потоці. Швидêість ця визна-

чається рівнянням

êонв= vдисп + vдиф ,

де v

êонв — швидêість частиноê, зóмовлена молеêóляр-

ною дифóзією і дисперсією швидêостей; vдисп — швидêість

частиноê, зóмовлена дисперсією швидêостей ó фільтрацій-

номó потоці; v

диф — швидêість частиноê, зóмовлена моле-

êóлярною дифóзією; vдиф >0, яêщо веêтор ґрадієнта êон-

центрації dс/dx збіãається з напрямом фільтраційноãо по-

тоêó; v

диф <0 — ó зворотномó випадêó; vдиф =0 при dс/dx=0.

Справжня (дійсна) швидêість розчинених частиноê vд ó

перехідній зоні з óрахóванням справжньої швидêості філ-

ьтраційноãо потоêó v дорівнює v

д= v + vêонв . Яêщо ж vдисп >

vдиф , то vêонв >0 в точêах перехідної зони, яêі розміщені

праворóч від перерізó фільтраційноãо потоêó, що відпо-

відає ãраниці розчинó за óмови êонвеêційноãо переміще-

ння, незалежно від співвідношення êонцентрації за óмов

êонвеêційноãо переміщення с

о та êонцентрації в перех-

ідній зоні с; v

êонв <0 — в точêах, яêі розміщені ліворóч від

перерізó; vêонв = 0 — в точêах, яêі знаходяться в межах пе-

рерізó. В óмовах, êоли vдиф > vдисп , vêонв >0 — в точêах пра-

вої частини перехідної зони при с

о>с ; vêонв <0 — в точêах

лівої частини перехідної зони при с > со . Тобто ó природ-

них óмовах на швидêість рóхó розчиненої речовини в пере-

хідній зоні впливають, êрім тоãо, таêі процеси, яê розчи-

нення і випадання солей в осад, сорбція (десорбція), йон-

ний обмін, термодифóзія, осмотичний тисê та інші проце-

си масообмінó. В.С.Бойêо.

ДИФУЗІЯ, -ії, ж. * р. диффóзия, а. diffusion, н. Diffusion f

— 1) Перенесення речовини, зóмовлене вирівнюванням

йоãо êонцентрації ó спочатêó неоднорідній системі. Д. —

одна із стадій численних технолоãічних процесів (адсорбції,

сóшêи, еêстраãóвання, бриêетóвання зі зв’язóючими та ін.).

Д. має місце в ãазах, рідинах і твердих тілах. Механізм Д. в

цих речовинах істотно різний. Д. що відбóвається внасл-

ідоê тепловоãо рóхó атомів, молеêóл, — молеêóлярна Д.

Дифóндóвати можóть яê частинêи сторонніх речовин

;

∂

ρ∂

∂

ρ∂

∂

=−=−=−

∂

ДИФ — ДІА 338

(домішоê), нерівномірно розподілених ó середовищі, таê і

частинêи самої речовини середовища. У останньомó ви-

падêó процес наз. самодифóзією. Термодифóзія — це Д.

під дією ґрадієнта т-ри в об'ємі тіла, бародифóзія — під

дією ґрадієнта тисêó або ãравітац. поля. Перенесення за-

ряджених частиноê під дією зовнішньоãо елеêтрич. поля

— елеêтродифóзія. У середовищі, що рóхається, може ви-

ниêати êонвеêційна Д., при вихровомó рóсі ãазó або рід-

ини — тóрбóлентна Д. Вибірêове перенесення певних

êомпонентів ó пори речовини — інфільтраційна Д. Д. має

особливе значення в шахтах, де вона сприяє рівномір-

номó розподілó шêідливих ãазів в атмосфері ãірн. виробоê,

попередженню їх небезпечних сêóпчень. Сóттєве значен-

ня відіãрає Д. в технолоãічних процесах при застосóванні

реаґентів.

Молеêóлярна Д. — це зміна êонцентрації розчиненої

речовини в резóльтаті наявності в розчині ґрадієнта êон-

центрацій; термодифóзія і бародифóзія — аналоãічні про-

цеси, зóмовлені наявністю в розчині ґрадієнтів темпера-

тóр і тисêів. Інтенсивність молеêóлярної Д. êільêісно оц-

інюється швидêістю Д., яêа дорівнює êільêості речовини

dm , що проходить за проміжоê часó dt êрізь переріз S в

óмовах, êоли різниця êонцентрацій речовини на відстані

dx дорівнює dс (перший заêон Фіêа):

де D

м — êоефіцієнт молеêóлярної дифóзії.

Відповідно швидêості термо- і бародифóзії оцінюют-

ься за рівняннями:

; ,

де D

т, Dб — êоефіцієнти термо- і бародифóзії; T — абсо-

лютна температóра розчинó; р — тисê ó розчині.

Інтенсивність потоêó дифóзії в розчині (Iд) в ціломó за-

лежить від фізиêо-хімічних властивостей розчинених ре-

човин та розчинниêів і пропорційна ґрадієнтам êонцетра-

цій (grad с), температóри (grad Т) і тисêó (grad р): I

д=- Dм

grad с — Dм grad Т + Dб grad р . Звичайно величина перших

двох сêладових переважає над останньою, томó в природ-

них óмовах дифóзійний потіê прямóє до зменшення êон-

центрацій і температóр. Процес баãатовимірноãо рóхó со-

лей ó резóльтаті молеêóлярної Д. передається рівнянням

за дрóãим заêоном Фіêа:

де D — оператор Лапласа, яêий визначається яê

; x, y, z — відстані в напрямі осей êоорди-

нат. Аналоãічно описóються процеси термо- і бароди-

фóзії, а таêож їх спільної дифóзії.

2) Стихійне вирівнювання різниць хімічних потен-

ціалів ó баãатоêомпонентних системах, зóмовлене спон-

танним рóхом молеêóл. В.С.Бойêо.

ДИФУЗОР, -а, ч. * р. диффóзор; а. diffuser; н. Diffuseur m,

Diffusor m — 1) Напірна трóба, яêа розширюється за

течією. Рóх рідини в дифóзорі сóпроводжóється зменшен-

ням швидêості й збільшенням тисêó. Проходить процес

перетворення êінетичної енерãії рідини в потенціальнó

енерãію тисêó. 2) Конічний висилач звóêó в ãóчномовцях.

3) Апарат для добóвання методом дифóзії з подрібненої

сировини розчинних речовин.

ДИФУЗОР ВЕНТИЛЯТОРА —

êоротêа трóбêа приєднана до êо-

жóха вентилятора з метою змен-

шення швидêості рóхó повітря на

виході з вентилятора і частêовоãо

перетворення динамічноãо тисêó

в статичний (дифóзорний ефеêт).

Розрізняють пірамідальні, êонічні

та êолінчасті Д.в. Особливо вели-

êе значення мають Д. для ефеê-

тивної і еêономічної роботи осьо-

вих вентиляторів, в яêих при маêсимальномó ê.ê.д. ди-

намічний напір на виході з êолеса сêладає 40-50% від пов-

ноãо напорó вентилятора. При неправильно підібраномó

дифóзорі частина динамічноãо напорó може бóти втрачена,

що знижóє ê.ê.д. óстановêи.

ДИФУЗОР-ЗМІШУВАЧ — пристрій, яêий попереджóє

можливість запалення метано-повітряної сóміші, що вит-

іêає ó виробêó з висхідним вентиляційним потоêом. Конс-

трóêтивно Д.-з. являє собою металічнó сітêó з чарóнêами

6-10 мм, яêа змонтована на металічномó êарêасі. Діаметр

змішóвача 0,5-0,7 м, довжина бл. 2 м. Д.-з. заземляють і

оãороджóють на всю висотó виробêи. А.Ю.Дриженêо.

ДИХРОЇЗМ, -ó, ч. * р. дихроизм, а. dichroism, н. Dichrois-

mus m — властивість одновісних забарвлених êристалів

по-різномó поãлинати промені світла. Оêремий випадоê

плеохроїзмó.

ДІАБАЗ, -ó, ч. * р. диабаз а. diabase, н. Diabas m — палео-

типний аналоã основних маãматичних ã.п. (базальтó і до-

леритó). Сêладається з плаãіоêлазó (найчастiше лабрадо-

рó), по яêомó розвиваються альбіт, преніт, епідот, цоїзит,

êарбонати; моноêлінноãо піроêсенó, олівінó і серпентино-

вих псевдоморфоз; маãнетитó і титаномаãнетитó з вторин-

ним лейêоêсеном. Колір темно-сірий або зеленóвато-чор-

ний. Стрóêтóра: офітова, долеритова, пойêілоофітова,

інтерсертальна, афірова, порфіровидна. Хім. сêлад Д. (%):

SiO

2 49,04; TiO2 1,46; Al2O3 15,68; FеO3 4,04; FeO 7,70; MnO

0,26; MgO 5,88; CaO 9,28; Na2О 2,84; K2O 0,92; P2O5 0,26.

Гóстина 2,79-3,30; модóль Юнãа 10,7 Па; êоеф. Пóассона

0,22. Д. зóстрічається в РФ — на Кавêазі, в Карелії і Сиб-

ірó, в Уêраїні (в межах Уêраїнсьêоãо щита), Німеччині,

Чехії, Велиêій Британії, Сêандинавії, США, Франції та

ін.

ДІАБАЗОВА СТРУКТУРА, -ої, -и, ж. * р. диабазовая

стрóêтóра а. diabasic texture, ophitic texture; н. Diabasstruktur

f, ophitische Struktur f — êристалічна стрóêтóра, для яêої

хараêтерна наявність ідіоморфних призматичних або таб-

литчастих êристалів плаãіоêлазó. Клиноподібні проміжêи

між ними зайняті êсеноморфними êристалами авãітó.

Властива діабазам і долеритам. Син. — офітова стрóêтóра.

ДІАБАНТИТ, -ó, ч. * р. диабантит, а. diabantite, н. Dia-

bantit m — мінерал, ãідроêсилалюмосиліêат маãнію та зал-

іза з ãр. хлоритів. Аналоã пенінó і êлінохлорó, що містить за-

лізо. Формóла: 2[(Mg, Fe

, Al)6(Si, Al)4O10(OH)8]. Синãонія

моноêлінна. Колір темно-зелений. Гóстина 2,8. Наповнює

пóстоти та óтворює жилêи ó основних маãматичних поро-

дах. Знайдений на о. Нова Земля.

ДІАБОЛЕЇТ, -ó, ч. * р. диаболеит, а. diaboleite, н. Diaboleit

m — мінерал, ãідроêсилхлорид свинцю та міді êоординаці-

йної бóдови. Формóла: Pb

2CuCl2(OH)4. Містить (%): Pb —

SDdm

−=

dТ

SDdm

−=

SDdm

−=

∆−=

∂τ

∂

∂x

--------

∂

∂y

--------

∂

∂z

--------++

Рис. Дифóзор

вентилятора.

339 ДІА — ДІА

67,18; Cu — 10,3; Cl — 11,49; O — 5,19; H2О — 5,84. Синãо-

нія тетраãональна. Гóстина 5,42. Тв. 3,0. Темно-синій. Ри-

са блідо-синя. Прозорий. Крихêий. Злом раêовистий.

Рідêісний. Знайдений ó ãрафстві Соммерсетшир, Вели-

êобританія. Асоціює з мендипітом, хлороêсифітом, ãідр-

оцерóситом та церóситом.

ДІАГЕНЕЗ, -ó, ч. * р. диаãенез, а. diagenesis, н. Diagenese f

— сóêóпність процесів перетворення пóхêих осадів на оса-

дові ãірсьêі породи. Відбóвається ó верхніх шарах земної êо-

ри і поляãає в переêристалізації осадів, óтворенні мін-

ералів, êонêрецій, ãідратації або деãідратації (зневодненні),

цементації осадів тощо. Розрізняють два етапи діаãенетич.

мінералоóтворення: оêиснювальний і відновний.

ДІАГНОСТИКА, -и, ж. * р. диаãностиêа; а. diagnostics; н.

Diagnostik f — заãальна назва різних методів êонтролю,

перевірêи фóнêціонóвання, проãнозóвання станó об'єêтів

або систем. Напр., Д. мінералів — визначення мінералів за

допомоãою різних методів.

ДІАГОНАЛЬНЕ СПОЛУЧЕННЯ ВИРОБОК, -оãо, -…, с.

* р. диаãональное соединение выработоê, а. diagonal junction

of workings, н. Diagonalverbindung f der Grubenbaue m pl —

(в рóдниêовій вентиляції) сполóчення, при яêомó виробêи

оêрім початêовоãо і êінцевоãо пóнêтів, з'єднані ще однією

або деêільêома додатêовими виробêами — діаãоналями.

Особливість Д.с.в. — наявність виробоê (хоча б однієї), по

яêих повітря, в залежності від опорó інших виробоê, може

рóхатися в прямо протилежномó напрямêó або зовсім не

рóхатися.

ДІАГРАМА АДОНІНА, -и, -…, ж. * р. диаãрамма Адони-

на; а. Adonin diagram; н. Adonin–Diagramm n — діаãрама,

яêа визначає області застосóвання стандартних верс-

татів-ãойдалоê і штанãових насосів ó залежності від вели-

чини дебітó свердловини і ãлибини опóсêання насоса. ДІА

ГРАМА ПАРАГЕНЕТИЧНА, -и, -ої, ж. * р. диаãрамма па-

раãенетичесêая, а. paragenetic diagram, н. Paragenetikdia-

gramm n — діаãрама, що відображає параãенетичні асоці-

ації мінералів ó системі, сêладеній з певних êомпонентів.

ДІАГРАМА РОЗЧИННОСТІ, -и, -…, ж. * р. диаãрамма

растворимости; а. solubility diagram; н. Löslichkeitsdiagramm

n — діаãрама, що ілюстрóє розчинність речовини в розчин-

ниêó в залежності від температóри (двоêомпонентні сис-

теми), а таêож від наявності інших речовин (баãатоêомпо-

нентні системи).

ДІАГРАМА ТРІЩИНУВАТОСТІ МАСИВУ ГІРСЬКИХ

ПОРІД (ПАСПОРТ ТРІЩИНУВАТОСТІ), -и, -…, ж. —

Див. тріщинóватість ãірсьêих порід.

ДІАДОХІЯ, -ії, ж. * р. диадохия, а. diadochy, н. Diadochie f

— можливість заміщення оêремих атомів та йонів ó мінер-

алах незалежно від êристалохімічних співвідношень. На-

пр., цинê і залізо ó сфалериті діадохічні, хоч ZnS i FeS не

ізострóêтóрні.

ДІАКЛАЗ, -ó, ч. * р. диаêлаз, а. diaclase, н. Diaklase f — 1)

Теêтонічний розрив або тріщини вздовж яêих відносні рó-

хи не відбóваються. 2) а. diaclae. Син. мінералó баститó.

ДІАЛЮЗІЯ, -ії, ж. * р. диалюзия, а. dialusion, н. Dialusion

f — постóпове зменшення ізоморфних та ендоêриптних

домішоê ó ході êристалізації бóдь-яêоãо мінералó при охо-

лодженні природної системи.

ДІАМАГНЕТИЗМ, -ó, ч. * р. диамаãнетизм, а. diamagne-

tism, н. Diamagnetismus m — властивість речовини намаãн-

ічóватися ó зовнішньомó маãнітномó полі в напрямêó,

протилежномó напрямêó цьоãо поля. Тобто виниêнення ó

речовині (діамаãнетиêó) намаãніченості, направленої на-

зóстріч зовнішньомó (намаãнічóючомó) полю. Маãнітна

прониêність діамаãнетиêів µ<1, а маãнітна сприйнят-

ливість

χ<0. Природа Д. поляãає в томó, що при внесенні

діамаãнетиêа в маãнітне поле ó йоãо об’ємі індóêóються

вихрові міêрострóми, яêі зãідно з заêоном Ленца, створю-

ють власне маãнітне поле, спрямоване назóстріч зовнішн-

ьомó полю. Проявом Д. є послаблення маãнітноãо поля

при внесенні в ньоãо діамаãнітної речовини. Д. різною

мірою притаманний всім речовинам. В ряді речовин він

переêривається іншими, більш сильними ефеêтами (оріє-

нтаційними, обмінними). Діамаãнетиêами є інертні ãази,

мідь, вода тощо. Див. парамаãнетизм, феромаãнетизм.

Розрізняють: Д. прецесійний та Ландаó діамаãнетизм. Пре-

цесійний Д. обóмовлений додатêовою êóтовою швидêістю внóт-

рішньоатомних елеêтронів, яêа є наслідêом дії маãнітноãо поля.

Таêим чином ó êожномó атомі або йоні з’являється додатêовий

маãнітний момент, спрямований проти первинноãо зовнішньоãо

маãнітноãо поля. Ландаó діамаãнетизм — це діамаãнетизм вільних

елеêтронів ó твердомó тілі, яêий виниêає під дією зовнішньоãо

маãнітноãо поля внаслідоê êвантóвання рóхó елеêтронів ó пло-

щині, перпендиêóлярній маãнітномó полю. Теоретично передба-

чений Л.Д.Ландаó (1930). Крім тоãо, розрізняють Д. атомарний і

баãатоелеêтронних молеêóл, яêі дещо відрізняються своєю при-

родою. Атомарний Д. не залежить від температóри речовини. Д.

баãатоелеêтронних молеêóл визначається двома фаêторами: один

пов’язаний з прецесією елеêтронних оболоноê, дрóãий — з поля-

ризацією елеêтронних хмароê під впливом зовнішньоãо маãнітн-

оãо поля, що призводить до появи невелиêоãо орбітальноãо маãні-

тноãо моментó, орієнтованоãо паралельно напрóженості маãні-

тноãо поля.

ДІАМАНТ, -ó, ч. * р. брильянт, а. diamond;

н. Brillant m, Diamant m

— 1) Оãранований

ювелірний

алмаз

Розрізняють: діамант марма-

росьêий [за назвою Мармаросьêоãо масивó

(Східні Карпати)] (

ãірсьêий

êришталь

, яêий зóстр-

ічається в

пісêовиêах

сланцях

Східних Карпат).

Теж саме, що й

алмаз

(поновлена óêраїнсьêа

назва

алмазó

ДІАМЕТР ГІДРАВЛІЧНИЙ, -а, -оãо, ч. *

р. ãидравличесêий диаметр; а. hydraulic di-

ameter; н. hydraulischer Durchmesser m —

óмовна величина, яêа дорівнює величині

чотирьох ãідравлічних радіóсів R

ã (Dã = 4Rã).

ДІАМЕТР ТРУБИ, -а, -…, ч. * р. диаметр

трóбы; а. pipe diameter; н. Rohrdurchmesser

m — поперечний розмір по внóтрішньомó

(внóтрішній Д.т.) або зовнішньомó (зов-

нішній Д.т.) периметрó.

ДІАМЕТР ТРУБОПРОВОДУ ЕКОНОМІ-

ЧНО НАЙВИГІДНІШИЙ, -а, -…, -оãо, ч. * р. наиболее вы-

ãодный эêономичесêи диаметр трóбопровода; а. economically

sound pipeline diameter; н. ökonomisch günstiger Rohrdurchmes-

ser m — діаметр трóбопроводó, що визначається або за

óмови мінімальних втрат енерãії по довжині, або за óмови

мінімальних матеріальних і еêсплóатаційних затрат. Виз-

начають ãрафічно або аналітично. За аналітичним мето-

дом маємо: - втрати тисêó по довжині і в

місцевих опорах; — витрати потóжності при-

вода; напр. — витрата елеêтроенерãії;

— амортизаційні відрахóвання на трóбопро-

від; — витрати, пов’язані з ремонтом й еêс-

плóатацією трóбопроводó, де d, L — діаметр і довжина трó-

бопроводó. Величини Е, А і Р обчислюють, яê правило, на

один ріê. Тоді сóмарна річна вартість яê фóнêція діаметра

d записóється рівнянням: . Прирівня-

Типова êри-

волінійна

дислоêація.

∆

d()=

∆

()=

N()=

()=

AP++

d()=

ДІА — ДІО 340

вши першó похіднó до нóля, , знаходи-

мо еêономічно найвиãідніший діаметр трóбопроводó. За

ãрафічним методом бóдóють ãрафічні залежності:

(1) ; (2) ; (3) резóльтóючó

(сóмарнó) êривó, яêа в точці мінімóмó визначає шóêаний

діаметр трóбопроводó. В.С.Бойêо.

ДІАМЕТР ЧАСТИНОК ҐРУНТУ (ШЛАМУ, ПОРОДИ,

НАНОСІВ), -а, -…, ч. * р. диаметр частиц почвы (шлама,

породы, наносов); а. diameter of soil particles (cuttings, rock,

drifts), н. Gesteinsteilchendurchmesser m (Schlamm-, Gesteins-,

Schwemmstoffteilchendurchmesser m) — хараêтерний ó попе-

речномó перерізі розмір частиноê ґрóнтó, породи або шла-

мó, наносів.

ДІАМЕТР ЧАСТИНОК ЕФЕКТИВНИЙ, -а, -…, -оãо, ч.

— дiаметр частиноê еêвiвалентноãо ґрóнтó фiêтивноãо,

ãiдравлiчний опiр яêоãо дорiвнює ãiдравлiчномó опорó ре-

альної ãiрсьêої породи (пористоãо середовища).

ДІАПІР, -ó, ч. * р. диапир, а. diapir, н. Diapir m, Diapirfalte

f — сêлепінчастоподібна антиêлінальна сêладêа з інте-

нсивно зім'ятим ядром, що виниêла шляхом видавлюван-

ня знизó висоêопластичних порід (сіль, ãлини), яêі при

своємó підйомі прорізають шари, що сêладають сêлепіння

сêладêи і óтворюють т.зв. ядро протиêання.

ДІАПІРИЗМ, -ó, ч. * р. диапиризм, а. diapirism, н. Diapiris-

mus m — процес видавлювання пластичних осадових порід

ó твердіші товщі, що лежать над ними, під дією напрóãи,

яêа розвивається в земній êорі.

ДІАСПОР, -ó, ч. * р. диаспор, а. diaspore, н. Diaspor m —

мінерал êласó оêсидів і ãідроêсидів ланцюжêової бóдови.

Формóла: AlOOH. Містить (%): Al

2O3 — 85; H2О — 15. Син-

ãонія ромбічна. Гóстина 3,4-3,5. Тв. 6,8…7,3. Колір білий,

жовтóвато-бóрий, світло-фіолетовий. Рисêа біла. Блисê

сêляний. Поширений мінерал алюмінію. Один з ãоловних

мінералів боêситів. Зóстрічається разом з ãідрарãілітом і

бемітом ó сêладі боêситів.

Розрізняють: діаспор залізний (різновид діаспорó, яêий

містить залізо ó відношенні Fe:Al = 1:19); діаспор марãанцевий

(різновид діаспорó, яêий містить до 4 % Mn

2O3); діаспор мідний

(псевдомалахіт); діаспор хромистий (різновид діаспорó, яêий

містить до 6 % Cr

2O3).

ДІАСТЕМА, -и, ж. * р. диастема, а. diastem, non-sequence;

н. Sedimentationslücke f, Schlichtlücke f — êоротêочасна пе-

рерва ó стратиãрафічній послідовності відêладів без ерозії

або з невелиêим розмивом перед відновленням осадо-

наêопичення. Д. часто встановлюється лише за палеонто-

лоãічними даними.

ДІАСТРОМИ, -м, мн. * р. диастромы, а. diastromes, н. Dia-

ströme n — тріщини оêремості в ã.п., яêі проходять пара-

лельно шарóватості.

ДІАСТРОФІЗМ, -ó, ч. * р. диастрофизм, а. diastrophism,

н. Diastrophismus m — інтенсивний прояв теêтонічних

рóхів і деформацій земної êори. Розрізняють оêремі епохи

або фази Д. (теêтонічні епохи та фази сêладчастості).

ДIАТОМIТ, -ó, ч. * р. диатомит, а. diatomite, н. Diatomit m,

Kieselgur f — землиста, пóхêа або зцементована êреме-

ниста (опалiзована) порода бiлоãо, свiтло-сiроãо або жов-

тóватоãо êольорiв, пориста, леãêа та êрихêа. Сêладається

зi стóлоê дiатомей, iнодi невелиêої êiльêостi радiолярiй,

спiêóл ãóбоê, а таêож ãлинистоãо матерiалó, êварцó та ґлаó-

êонiтó. Вмiщóє до 70-98% розчинноãо êремнеземó. Інша

назва — êізельґóр.

ДІАТРЕМА, -и, ж. * р. диатрема, а. diatreme, н. Diatrem(a)

f , Diatremaschusskanal m

— те саме, що

трóбêа вибóхó.

Вóл-

êанічне жерло ó формі вертиêальної трóбêи, що розши-

рюється доверхó. Утворюється внаслідоê проривó

ãазів

ДІАФРАГМА, -и, ж. * р. диафраãма, а. diaphragm, н. Dia-

phragma n — 1 ) Пластина (переãородêа) з отвором або без

ньоãо. Перепона між двома середовищами (між рідинами,

розчином і розчинниêом, рідиною і ãазом тощо). Встанов-

люється, напр., в трóбопроводах для вимірювання витрат

рідини або ãазó. 2) Робочий орãан ó виãляді ãнóчêої сóціл-

ьної перетинêи, яêа проãинається під дією механічних або

ін. сил. Застосовóється яê перетворювач рóхó ó діафраãм-

ових відсаджóвальних машинах, êлапанних пóльсаторах,

насосах діафраãмових, êонтрольно-вимірювальних прила-

дах. 3) Пристрій ó виãляді дисêа для зміни отворó. 4) В оп-

тичних системах — оправи оптичних деталей чи спеціал-

ьно встановлені в оптичні системи деталі, що обмежóють

пóчêи променів, яêі входять ó системó. Розрізнюють

діафраãми оптичних систем: апертóрнó (діючó), що обме-

жóє пóчоê променів, яêі виходять з осьової точêи предме-

та (світлосилó трóби); польовó, обмежóючó поле зорó сис-

теми; він’єтнó, що обмежóє пóчêи променів, яêі виходять

з точоê предмета, розташованих поза оптичною віссю, і

виêлиêають цим він’єтóвання (затемнення) зображення

по êраях поля зорó.

ДІЕТИЛЕНГЛІКОЛЬ, -ю, ч. * р. диэтиленãлиêоль; а.

diethylenglycole; н. Diäthylenglykol n — рідêий абсорбент во-

лоãи із природноãо ãазó. Гóста безêолірна рідина діоêсид-

іетиловий етер (HOCH

2CH2)2O. Температóра топлення ді-

етиленãліêолю –8 °С, температóра êипіння 245 °С, відно-

сна ãóстина =1,1179, поêазниê заломлення

=1,4472. Діетиленãліêоль добре змішóється з водою,

нижчими спиртами, слабêо тоêсичний.

ДІОД, -а, ч. * р. диод, а. diode, н. Diode f — 2-елеêтро-

дний елеêтроваêóóмний, напівпровідниêовий або ãазо-

розрядний прилад з односторонньою провідністю. Широ-

êо застосовóється в елеêтро- та радіоапаратóрі для пере-

творення (випрямлення) змінноãо ел. стрóмó (детеêтóван-

ня), перетворення частоти, переêлючення ел. êіл. Див.

напівпровідниêовий діод.

ДІОКСИД КРЕМНIЮ (КРЕМНЕЗЕМ), -ó, -ю, ч. * р. ди-

оêсид êремния, а. silica, н. Siliziumdioxid n — oдин з най-

важливіших і найпоширеніших мінералів êремнію. Фор-

мóла: SiO

2. У природі бóває ó виãляді êварцó, ãірсьêоãо

êришталю тощо.

ДІОКСИН, -ó, ч. р. диоêсин, а. dioxin, н. Dioxin — висоêо-

тоêсична сполóêа вóãлецю, êисню і хлорó. За тоêсичністю

переважає відомі найсильніші отрóти: ціаніди, стрихнін,

êóраре, зарін, зоман, табóн та ін. Діоêсини – це сімейство

речовин, яêе вêлючає трициêлічні êисеньвмісні êсенобі-

отиêи, а таêож сімейство біфенілів, яêі не містять êисню.

Найбільш небезпечним є 2,3,7,8-тетрахлордибензо-n-діо-

êсин (2,3,7,8-ТХДД). Молеêóла Д. має формó прямоêóт-

ниêа з розмірами 0,3х1,0 нм, що відповідає розмірам ре-

цепторів живих орãанізмів. Діоêсин в малих дозах не таê

отрóює, яê видозмінює диві êлітини. Блоêóючи рецепто-

ри Д. знижóє імóнні можливості орãанізмó – виниêає фó-

рóнêóльоз, психічні розлади, злояêісні пóхлини, порó-

шóється фóнêціонóвання печінêи, інших орãанів. Офіц-

ійно встановлена добова санітарна норма Д. в різних êраї-

нах êоливається в межах 0,006-10 пã діоêсинó на 1 êã жи-

вої ваãи. Відси допóстимий рівень êонцентрації

2,3,7,8-ТХДД в стічних водах сêладає 0,073 пã/л.

Д. виниêає при різних технолоãічних процесах пере-

∂

------

EAP++()0=

∆

d()= EAP++ f

d()=