Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

341 ДІО — ДОБ

робêи орãанічних речовин, зоêрема вóãілля, в присóтності

хлорó. Процес інтенсифіêóється при підвищення темпера-

тóри. Основні джерела виниêнення Д.: сміттєспалювальні

заводи, звалища (де ãорять орãанічні рештри), двиãóни

внóтрішньоãо зãоряння, підприємства сталеливарної про-

мисловості, виробництва хлорóвання орãанічних сполóê,

різні печі по спалюванню вóãілля і деревини.

ДІОЛИ, -ей, мн. * р. диолы, а. diols, н. Diole n pl — те ж са-

ме, що й ãліêолі.

ДІОПСИД, -ó, ч. * р. диопсид, а. diopside, н. Diopsid m —

мінерал, силіêат êальцію і маãнію ланцюжêової бóдови.

Крайній член ізоморфних рядів: Д. — ãеденберґіт, Д. —

йохансеніт. Формóла: CaMg[Si

2O6]. Містить (%): CaО —

25,93; MgО — 18,52; SiО2 — 55,55. Синãонія моноêлінна. Тв.

5,5-6. Гóстина бл. 3,35. Колір ясно- і темно-зелений. Про-

зорий. Блисê сêляний. Крихêий. Важливий породотвірний

мінерал метасоматичних порід, де знаходиться з êальци-

том, ґранатом, воластонітом, везóвіаном.

Розрізняють: діопсид-бронзит (сóмнівна моноêлінна різновид

бронзитó, яêий містить СаО); діопсид ванадіїстий (різновид ді-

опсидó з родовища Слюдянêа (Забайêалля), яêий містить до 2,5 %

2O5); діопсид-ãіперстен (сóмнівний моноêлінний різновид êлін-

оãіперстенó, яêий містить до 10 % Са); діопсид-естантит (сóмні-

вний моноêлінний різновид маãніїстоãо піроêсенó, яêий містить

СаО); діопсид-жадеїт (мінерал змішаноãо сêладó, проміжний між

діопсидом та жадеїтом); діопсид залізистий (різновид діопсидó,

яêий містить двовалентне залізо); діопсид маãніїстий (різновид

діопсидó із значною переваãою маãнію над êальцієм); ді-

опсид-саліт (різновид діопсидó, яêий містить до 10 % FeO, типова

для порід, що óтворилися з лóжно-олівінової базальтової маãми);

діопсид титановий (різновид діопсидó, яêий містить понад 0,6 %

ТіО

2); діопсид хромистий (різновид діопсидó, яêий містить до 5 %

2O3).

ДІОПТАЗ, -ó, ч. * р. диоптаз, а. dioptase, н. Dioptas n —

мінерал підêласó êільцевих силіêатів, водний силіêат міді,

формóла Cu6[Si6O18]·6Н2О. Містить (%): CuО — 50,48; SiО2

— 38,09; Н2О — 11,43. Синãонія триãональна. Утворює

стовпчасті êристали. Спайність довершена. Тв. 5. Гóстина

3,3. Колір ясêраво-зелений, злеãêа синюватий. Блисê

сêляний. Утворюється в зонах оêиснення мідно-сóльфі-

дних родов. в óмовах аридноãо êліматó. Зóстрічається в

розсипах і в зоні оêиснення мідних родовищ в асоціації з ма-

лахітом, азóритом, хризоêолою. Рідêісний. Знайдений в

Конãо (пров. Шаба), Намібії (Цóмеб), США (шт. Аризо-

на).

ДIОРИТ, -ó, ч. * р. диорит, а. diorite, н. Diorit m — масив-

на зерниста порода, що сêладається з плаãiоêлазó та одноãо

або деêiльêох êольорових мiнералiв, найчастiше — звичай-

ної роãової обманêи. Можóть бóти присóтнiми таêож бiо-

тит або пiроêсен, рiдше — êварц. Колір сірий чи зеленóва-

то-сірий. Сер. хім. сêлад Д. по Р. Делі (%): SiO

2 56,77; TiO2

0,84; Аl2O3 16,67; Fe2O3 3,16; FeO 4,4; MnO 0,13; MgO 4,17;

CaO 6,74; Na2O 3,39; К2О 2,12; H2O 1,36; Р2О5 0,25. Д. має

висоêó міцність на стисê 150-280 МПа; ãóстина 2,72-2,92,

модóль Юнãа 7,4 Па; êоеф. Пóассона 0,3. Утворює само-

стійні штоêи, жили, лаêоліти та ін. Див. таêож êварцовий

діорит.

ДНІПРОВІ (ДНІПРОВСЬКІ) ПОРОГИ, -их (-сьêих),

-ів, мн. — виходи êорінних ãірсьêих порід Уêраїнсьêоãо щи-

та в річищі Дніпра між містами Дніпропетровсьê і Запор-

іжжя. У порожистій ділянці Дніпра існóє близьêо 10 по-

роãів, 30-60 êам’яних ãряд («заборів»), та 60 островів. За-

ãальна довжина порожистої ділянêи — близьêо 65-75 êм,

висота падіння води 30-40 м. Найбільші Д.п.: Кодацьêий,

Сóрсьêий, Лохансьêий, Дзвонецьêий, Ненаситець, Вов-

низьêий, Бóдило, Лишній, Вільний. Д.п. перешêоджали

сóдноплавствó. Д.п. затоплено водами Дніпровсьêоãо во-

досховища.

ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКА ЗАПАДИНА, -…-ої, -и,

ж. — ãеолоãічна стрóêтóра в південній частині Східно-Єв-

ропейсьêої платформи, на території Бєларóсі й Уêраїни.

Являє собою стóпінчасте зниження доêембрійсьêоãо фóн-

даментó типó ровоподібноãо проãинó — авлаêоãенó. Голов-

ним елементом западини є центральний ґрабен, виповне-

ний товщею інтенсивно дислоêованих осадово-вóлêано-

ãенних відêладів девонсьêоãо й осадових відêладів êам’я-

новóãільноãо й пермсьêоãо періодó, розчленованих на

блоêи. На периферійних ділянêах (бортах) западини фóн-

дамент постóпово занóрюється. Він переêритий осадови-

ми відêладами êам’яновóãільноãо, мезозойсьêоãо й êайно-

зойсьêоãо періодів. Потóжність відêладів ó межах бортів

500-3500 м, ó ґрабені — до 18000 м. У ãеоморфолоãічномó

відношенні цій западині відповідають Придніпровсьêа

низовина й частина Полісьêої низовини.

ДНО КАР’ЄРУ, -а, -…, с. * р. дно êарьера, а. quarry bottom,

н. Boden m des Tagebaus m — майданчиê нижньоãо óстóпó

êар'єрó (що називається таêож підошвою êар'єрó).

В óмовах розробêи êрóтих і нахилених тіл êорисних êо-

палин мінімальні розміри Д.ê. визначаються з óрахóван-

ням óмов безпечноãо виймання і навантаження ãірсьêих

порід з останньоãо óстóпó: по ширині — не менше 20 м, по

довжині — не менше 50-100 м.

В óмовах розробêи морфолоãічно сêладних поêладів

значноãо простяãання Д.ê. може мати стóпінчастó формó.

ДОБРОТНІСТЬ, -і(и), ж. * р. добротность, а. quality, н.

Qualität f — ó заãальномó випадêó — хараêтеристиêа резо-

нансних властивостей системи. На праêтиці найчастіше

вимірюють Д. êотóшоê індóêтивності, êонденсаторів, êо-

ливальних êонтóрів тощо.

ДОБРОТНІСТЬ ГІРОКОМПАСА — відношення êóта за-

êрóчóвання підвісó до êóта відхилення осі ãіроêомпаса від

площини меридіана під дією моментó від заêрóчóвання

підвісó. Д.ã. залежить від широти місця орієнтóвання.

Маêсимальне значення Д.ã. бóде на еêваторі.

ДОБРОТНІСТЬ КОЛИВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ — величи-

на, яêа поêазóє ó сêільêи разів амплітóда êоливань систе-

ми при резонансі перевищóє амплітóдó êоливань при йоãо

відсóтності.

ДОБРУДЖИНСЬКА СКЛАДЧАСТА СИСТЕМА, -ої,

-ої, -и, ж. — теêтонічна стрóêтóра в пониззі Дóнаю. Утво-

рилася в резóльтаті двох теêтонічних циêлів, яêі відпо-

відно мали місце протяãом байêальсьêо-ãерцинсьêоãо та

êімерійсьêоãо теêтонічних етапів. В середині альпійсьêої

епохи тóт відбóваються слабêі ãоротворчі процеси, внасл-

ідоê яêих óтворилися ãори Добрóджи (район між нижнь-

ою течією Дóнаю та óзбережжям Чорноãо м.).

ДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, -…, с. — Див.

видобóвання êорисних êопалин.

ДОБУВНА ЗДАТНІСТЬ (ДОБУВНІСТЬ) ГІРСЬКОЇ

ПОРОДИ, -ої, -і (-і), -…, ж. * р. добываемость ãорной по-

роды, а. mineability of rock, н. Gewinnungsfestigkeit f des Ge-

steins n, Gewinnbarkeit f des Gesteins n — відносний опір

породи рóйнóванню при різноманітних процесах видобó-

вання êорисної êопалини (бóрінні, висаджóванні та ін.).

ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. добываю-

щая промышленность, а. mining industry, н. gewinnende Indu-

strie f — сóêóпність ãалóзей, зайнятих видобóванням си-

ровини й палива з надр землі, з вод і лісів. Вêлючає видо-

бóвання залізної рóди, рóд êольорових і рідêісних металів,

ДОБ — ДОЗ 342

нерóдних êопалин, вóãілля, нафти, ãазó, торфó, ãорючих

сланців, заãотівлю деревини, мисливство, рибальство, до-

бóвання морсьêоãо звіра і морепродóêтів. Продóêцію до-

бóвної промисловості виêористовóють переважно в об-

робній промисловості.

ДОБУТОК РОЗЧИННОСТІ, -ó, -…, ч. * р. произведение

растворимости; а. solubility product; н. Lösungsprodukt n —

êонстанта рівноваãи К

s між розчиненим елеêтролітом та

йоãо твердою фазою в насиченомó розчині, записана ó

виãляді

де а

+ та а- — аêтивності êатіонів та аніонів; n+ та n- —

числа êатіонів та аніонів, що óтворились з однієї молеêóли

елеêтролітó; яêщо речовина дóже мало розчинна, то

замість аêтивностей можна взяти êонцентрації; в ізоба-

рно-ізотермічних óмовах є величиною сталою в даномó

розчинниêові для êожноãо елеêтролітó й хараêтеризóє

йоãо розчинність. Виêористовóється Д.р. при описі влас-

тивостей важêорозчинних елеêтролітів.

ДОВГОТА, -и, ж. * р. долãота, а. longitude, н. Länge f —

одна з ãеоãрафічних êоординат. Може бóти астрономі-

чною і ãеодезичною. Д. астрономічна — двоãранний êóт

між площиною початêовоãо астрономічноãо меридіана і

площиною астрономічноãо меридіана даної точêи земної

поверхні; позначається бóêвою λ. Відліê Д. ведеться від

початêовоãо Гринвіцьêоãо меридіана від 0 до 360° ó на-

прямêó з заходó на схід або в обидва боêи від 0 до 180° з

приписêою відповідно «східна», знаê плюс і «західна»,

знаê мінóс. Д. ãеодезична — двоãранний êóт між площи-

ною ãеодезичноãо початêовоãо меридіана і площиною

ãеодезичноãо меридіана даної точêи земної поверхні; поз-

начається бóêвою L. Д. ãеодезична визначається аналоãі-

чно астрономічній, тільêи прямовисна лінія в даній точці

замінюється нормаллю до референц-еліпсоїда. В.В.Мирний.

ДОВЖИНА ВІЛЬНОГО ПРОБІГУ, -и, -…, ж. * р. длина

свободноãо пробеãа; а. mean free path; н. freie Weglänge f —

cередня віддаль l, яêó проходить частинêа з радіóсом r між

двома послідовними зітêненнями: l = 1/(nσ

√2), де n —

число частиноê в одиниці об'ємó; σ = 4πr — повний ефеê-

тивний перетин зітêнення.

ДОВЖИНОМІР ДРОТО-

ВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. длиномер

проволочный, а. wire device for

measuring of length, mining sur-

veyor’s tape [wire] measure; н.

Drahtlängenmesser m — прилад

для вимірó довжини дротом,

виêористовóваноãо в яêості

ãнóчêоãо мірноãо тіла при лін-

ійних вимірах. Д.д. сêладаєть-

ся з мірноãо дисêа з лічил-

ьним механізмом і системи

напрямних ролиêів, що óêла-

дають дріт на обід мірноãо

дисêа. У Д.д. ДА-2, застосовó-

ваномó для вимірó ãлибини

шахтних стволів, довжина

дротó, що опóсêається в ствол, вимірюється при розмотó-

ванні або намотóванні її на барабан лебідêи, що знахо-

диться в самомó приладі; Д.д. АД-1м, застосовóваний для

вимірó довжини сторін на поверхні, проêочóють по дротó,

натяãнóтомó між пóнêтами поліãонометрії (див. рис.).

ДОВКІЛЛЯ, -…, с. * р. оêрóжающая среда, а. environment,

н. Umgebung f, Umwelt f — 1) Навêолишнє природне сере-

довище. 2) Син. термінó навêолишнє середовище.

ДОВОДКА, -и, ж. * р. доводêа, а. conditioning, dressing, fi-

nal concentration, retreating; н. Feinstaufbereitung f — êінц-

ева стадія технол. процесó збаãачення ê.ê., в резóльтаті

яêої отримóють êондиційний êонцентрат. Може здійсн-

юватися повторним застосóванням тих же методів, що і

при отриманні чорнових êонцентратів, шляхом їх баãато-

разовоãо збаãачення, або інших, більш сêладних і дороãих

процесів. При флотаційномó збаãаченні іноді проводиться

до 7-10 перечистоê, при ãравітаційномó — 2-3. Яêщо про-

цес Д. за технолоãією і апаратóрним оформленням істотно

відрізняється від первинноãо збаãачення, то для переробêи

однотипних неêондиційних êонцентратів деêільêох зба-

ãач. ф-ê іноді бóдóють доводочні ф-êи.

ДОҐЕР, -ó, ч. * р. доããер, а. Dogger, н. Dogger m — 1) Се-

редній відділ юрсьêої системи, яêий поділяється на три

ярóси: ааленсьêий, байосьêий та батсьêий. 2) а. dogger —

êрóпні неправильної форми êонêреції ãлинистоãо залізн-

яêó, яêі іноді містять залишêи виêопної фаóни. Зóстріч-

аються в юрсьêих відêладах Йорêширó (Анãлія).

ДОЗАТОР, -а, ч. * р. дозатор, а. metering apparatus, н.

Dosierapparat m, Dosiergerät n — пристрій для êонтрольо-

ваноãо видатêó речовини (сипêої маси, рідини тощо) ó за-

даній êільêості. При збаãаченні ê.ê. застосовóють Д. для

шихтóвання сóмішей (напр., вóãілля): дисêові або тарі-

лчасті, вібраційні дозатор-живильниêи та ін., а таêож для

дозóвання флотаційних реаґентів: сêіпові, стаêанчиêові,

роторні, шêівові, ãолчасті. На праêтиці поряд з терміном

«дозатор» вживається «живильниê».

ДОЗВІЛ НА КОРИСТУВАННЯ НАФТОГАЗОНОСНИ-

МИ НАДРАМИ СПЕЦІАЛЬНИЙ, -олó, ..., -оãо, ч. (від

лат. specialis — особливий) * р. разрешение на пользование

нефтеãазоносными недрами специальное; а. special permit for

use of gaseous seams and oil strata, н. spezielle Erlaubnis f für

die Ausbeutung f des erdöl- und erdgasführenden Erdinneres n —

доêóмент, що видається спеціально óповноваженим цент-

ральним орãаном виêонавчої влади в ãалóзі ãеолоãії та ви-

êористання надр і засвідчóє право юридичної чи фізичної

особи, яêій цей доêóмент видано, на êористóвання на-

фтоãазоносними надрами протяãом часó, в межах ділянêи

надр, на óмовах, передбачених ó цьомó доêóменті.

Користóвання нафтоãазоносними надрами, пошóê і

розвідêа родовищ нафти і ãазó, їх еêсплóатація, спорóд-

ження та еêсплóатація підземних сховищ для зберіãання

нафти і ãазó здійснюється лише за наявності спеціальних

дозволів на êористóвання нафтоãазоносними надрами, що

надаються спеціально óповноваженим центральним орãа-

ном виêонавчої влади в ãалóзі ãеолоãії та виêористання

надр на óмовах, визначених чинним заêонодавством.

Спеціальний дозвіл на êористóвання нафтоãазоносними над-

рами має містити, зоêрема: — відомості про отримóвача спеціал-

ьноãо дозволó на êористóвання нафтоãазоносними надрами, вид

робіт, на проведення яêих він видається; — визначення меж діля-

нêи нафтоãазоносних надр, що надаються в êористóвання; —

термін дії спеціальноãо доãоворó на êористóвання нафтоãазо-

носними надрами; — переліê обов’язêових додатêів, ó т.ч. óãодó

про óмови êористóвання нафтоãазоносними надрами. Надання

спеціальних дозволів на êористóвання нафтоãазоносними надра-

ми здійснюється з додержанням принципів: відêритості êонêóрс-

ної системи ó виборі переможця êонêóрсó на отримання спеціал-

ьних дозволів на êористóвання нафтоãазоносними надрами; на-

явності в заявниêа відповідної êваліфіêації, матеріально-техні-

чних та фінансових можливостей для êористóвання нафтоãазо-

носними надрами; забезпечення державою ãарантій власниêам

спеціальних дозволів на êористóвання нафтоãазоносними надра-

ми, та захист їх інтересів відповідно до заêонодавства протяãом

,⋅=

Рис. Довжиномір дротовий

АД-1м. 1 — мірний дисê; 2 —

лічильниê обертів; 3 — ãолі-

вêа фіêсатора; 4 — напрям-

ний ролиê; 5 — óпори.

343 ДОЗ — ДОЗ

óсьоãо термінó дії спеціальноãо дозволó на êористóвання нафто-

ãазоносними надрами; забезпечення власниêами спеціальних

дозволів на êористóвання нафтоãазоносними надрами взятих на

себе зобов’язань, передбачених чинним заêонодавством та спе-

ціальним дозволом на êористóвання нафтоãазоносними надра-

ми; забезпечення маêсимально ефеêтивноãо і раціональноãо ви-

êористання нафтоãазоносних надр; платності надання спеціал-

ьних дозволів на êористóвання нафтоãазоносними надрами; по-

передньоãо поãодження спеціально óповноваженим централь-

ним орãаном виêонавчої влади в ãалóзі ãеолоãії та виêористання

надр, що здійснює надання спеціальних дозволів на êористóван-

ня нафтоãазоносними надрами, надання спеціальноãо дозволó на

êористóвання нафтоãазоносними надрами з центральними орãа-

нами виêонавчої влади з питань земельних ресóрсів, водноãо ãос-

подарства, а таêож з орãанами місцевоãо самоврядóвання.

На êористóвання нафтоãазоносними надрами надаються таêі

види спеціальних дозволів: на ãеолоãічне вивчення нафтоãазо-

носних надр, ó т. ч. на дослідно-промисловó розробêó родовищ;

на видобóвання нафти і ãазó (промисловó розробêó родов.); на

бóдівництво та еêсплóатацію підземних спорóд, не пов’язаних з

видобóванням êорисних êопалин, ó т. ч. підземних сховищ нафти

чи ãазó та спорóд для захоронення відходів виробництва нафтоãа-

зової ãалóзі і сóпóтних вод.

Видобóвання не придатних для побóтовоãо виêористання

мінералізованих вод для потреб нафтоãазової ãалóзі та захоро-

нення сóпóтніх і стічних вод ó нафтоãазоносних пластах та плас-

тах, насичених мінералізованими водами, що не придатні для

ãосподарсьêоãо і побóтовоãо виêористання, ó межах цієї ділянêи

здійснюються êористóвачами нафтоãазоносних надр без спеціал-

ьноãо дозволó на водоêористóвання. Придатність мінералізо-

ваних вод для побóтовоãо та ãосподарсьêоãо виêористання вста-

новлюється орãаном, визначеним Кабінетом Міністрів Уêраїни.

Користóвач нафтоãазоносними надрами, яêий має спеціал-

ьний дозвіл на видобóвання нафти і ãазó, має право проводити в

межах наданої йомó ділянêи надр пошóê і розвідêó нових поê-

ладів нафти і ãазó.

Користóвач нафтоãазоносними надрами, яêий має спеціал-

ьний дозвіл на створення і виêористання підземних сховищ ãазó,

нафти та продóêтів їх переробêи, може без óêладання додатêової

óãоди здійснювати на одержаній ділянці надр додатêове ãеолоãі-

чне вивчення (дорозвідêó) об’єêтів, в яêих планóється створити

підземні сховища.

Спеціальні дозволи на êористóвання нафтоãазоносними над-

рами надаються на êонêóрсних засадах ó порядêó, що визна-

чається Кабінетом Міністрів Уêраїни.

У разі відêриття поêладó нафти і ãазó êористóвач нафтоãазо-

носними надрами, яêий здійснював пошóê і розвідêó родовищ за

інших рівних óмов, яêі бóли оприлюднені яê óмови êонêóрсó,

має переваãó на одержання спеціальноãо дозволó на êористóван-

ня нафтоãазоносними надрами цієї ділянêи для видобóвання на-

фти і ãазó.

Власниê спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазо-

носними надрами не може дарóвати, продавати або бóдь-яêим

чином відчóжóвати права, надані йомó спеціальним дозволом на

êористóвання нафтоãазоносними надрами, бóдь-яêій іншій юри-

дичній чи фізичній особі, ó т. ч. передавати їх до статóтних

фондів створюваних з йоãо óчастю сóб’єêтів ãосподарсьêої діял-

ьності, а таêож до майна спільної діяльності.

Конêóрс з видачі спеціальноãо дозволó на êористóвання на-

фтоãазоносними надрами визнається таêим, що відбóвся, яêщо ó

ньомó взяли óчасть не менше двох óчасниêів. У разі, яêщо лише

один сóб’єêт підприємницьêої діяльності подав заявêó на отри-

мання спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазоносними

надрами, а відсóтність інших óчасниêів зóмовлена причинами,

що визнані об’єêтивними спеціально óповноваженим централь-

ним орãаном виêонавчої влади в ãалóзі ãеолоãії та виêористання

надр, то спеціальний дозвіл на êористóвання нафтоãазоносними

надрами надається заявниêові за óмови йоãо відповідності óсім

вимоãам, яêі встановлені орãаном, що проводить êонêóрс.

Обов’язêовою óмовою óчасті в êонêóрсі є надання заявниêом

повної та достовірної інформації про себе відповідно до встанов-

леної процедóри проведення êонêóрсó. Спеціальний дозвіл на

êористóвання нафтоãазоносними надрами надається заявниêó не

пізніше ніж через 60 днів з моментó визнання йоãо переможцем

êонêóрсó. Протяãом цьоãо термінó має бóти завершено всі необ-

хідні процедóри, передбачені чинним заêонодавством, та óêладе-

но óãодó про óмови êористóвання нафтоãазоносними надрами.

Умови проведення êонêóрсів на отримання спеціальноãо дозволó

на êористóвання нафтоãазоносними надрами розробляються

спеціально óповноваженим центральним орãаном виêонавчої

влади в ãалóзі ãеолоãії та виêористання надр і затверджóються

Кабінетом Міністрів Уêраїни, а êонêóрсний відбір здійснюється

постійно діючою міжвідомчою êонêóрсною êомісією, персо-

нальний сêлад яêої затверджóється Кабінетом Міністрів Уêраї-

ни. Під час оãолошення êонêóрсó спеціально óповноважений

центральний орãан виêонавчої влади в ãалóзі ãеолоãії та виêо-

ристання надр повинен оприлюднити таêó інформацію: термін

дії спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазоносними

надрами; вичерпнó хараêтеристиêó, необхіднó для даноãо видó

спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазоносними над-

рами, щодо природних óмов, ландшафтó та ãеолоãічної бóдови

діляноê нафтоãазоносних надр, що надаються в êористóвання;

вичерпнó хараêтеристиêó обладнання та спорóд, що надаються в

êористóвання відповідно до óмов спеціальноãо дозволó на êо-

ристóвання нафтоãазоносними надрами; орієнтовний обсяã êап-

італьних вêладень, яêі необхідно здійснити на початêовій та на-

стóпній стадіях виêористання спеціальноãо дозволó на êористó-

вання нафтоãазоносними надрами; розмір зборó за отримання

спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазоносними над-

рами; іншó інформацію, визначенó спеціально óповноваженим

центральним орãаном виêонавчої влади в ãалóзі ãеолоãії та виêо-

ристання надр. У разі промислової розробêи нафтоãазоносних

надр оприлюднюється таêож óся необхідна доêóментація щодо

технолоãічних, хімічних, ãеолоãічних, фізичних та інших пара-

метрів нафти і ãазó, що бóде видобóватися. На запит óчасниêів

êонêóрсó спеціально óповноважений центральний орãан виêо-

навчої влади в ãалóзі ãеолоãії та виêористання надр надає відпо-

відно до чинноãо заêонодавства інформацію, що стосóється діля-

нêи нафтоãазоносних надр, яêа надається в êористóвання.

Після оãолошення міжвідомчою êонêóрсною êомісією пере-

можця êонêóрсó спеціально óповноважений центральний орãан

виêонавчої влади в ãалóзі ãеолоãії та виêористання надр óêладає з

переможцем óãодó про óмови êористóвання нафтоãазоносними

надрами. В процесі óêладання óãоди про óмови êористóвання на-

фтоãазоносними надрами не можóть бóти змінені óмови, яêі бóли

оприлюднені яê óмови êонêóрсó. У разі, яêщо переможець êон-

êóрсó і спеціально óповноважений центральний орãан виêонав-

чої влади в ãалóзі ãеолоãії та виêористання надр протяãом 30 êа-

лендарних днів з дня оãолошення переможця êонêóрсó не óêлали

óãодó про óмови êористóвання нафтоãазоносними надрами або

переможець êонêóрсó відмовляється від отримання спеціальноãо

дозволó на êористóвання нафтоãазоносними надрами, спеціал-

ьно óповноважений центральний орãан виêонавчої влади в ãалóзі

ãеолоãії та виêористання надр проводить повторний êонêóрс. У

разі, яêщо ãеолоãічне вивчення нафтоãазоносності надр здійсн-

ено за рахóноê êористóвача нафтоãазоносними надрами, що має

намір здійснювати їх промисловó розробêó, то нафтоãазоносні

надра передаються йомó в êористóвання поза êонêóрсом.

У разі проведення êонêóрсó на видання спеціальноãо дозволó

на êористóвання нафтоãазоносними надрами з порóшенням

встановленоãо порядêó êонêóрс може бóти визнано недійсним ó

сóдовомó порядêó. У разі визнання êонêóрсó недійсним виданий

спеціальний дозвіл на êористóвання нафтоãазоносними надрами

анóлюється. У цьомó випадêó êонêóрс проводиться повторно.

Спеціальний дозвіл на êористóвання нафтоãазоносними над-

рами надається на таêий термін для: ãеолоãічноãо вивчення на-

фтоãазоносних надр, ó т. ч. дослідно-промислової розробêи ро-

довищ, — не більше, яê на 5 роêів; видобóвання нафти і ãазó

(промислової розробêи родовищ) — не більше, яê на 20 роêів;

ãеолоãічноãо вивчення нафтоãазоносних надр з подальшою

розробêою виявлених родовищ — на термін, що охоплював би

період дії оêремих спеціальних дозволів на ãеолоãічне вивчення

нафтоãазоносних надр і на видобóвання нафти і ãазó (промисло-

вó розробêó родовищ), але не більше, яê на 20 роêів; спорóджен-

ня та еêсплóатації підземних сховищ нафти чи ãазó — не більше,

яê на 20 роêів. Користóвач нафтоãазоносними надрами, яêий на-

лежно виêонóвав вимоãи та óмови, передбачені спеціальним доз-

волом на êористóвання нафтоãазоносними надрами та óãодою

про êористóвання нафтоãазоносними надрами, має право на

продовження термінó дії цьоãо дозволó. Термін дії спеціальноãо

дозволó на êористóвання нафтоãазоносними надрами почи-

нається з дня одержання спеціальноãо дозволó на êористóвання

нафтоãазоносними надрами, яêщо в ньомó не передбачено інше.

Користóвач нафтоãазоносними надрами зобов’язаний пристóпи-

ДОЗ — ДОЗ 344

ти до проведення робіт на визначеній ділянці нафтоãазоносних

надр не пізніше ніж через 180 êалендарних днів з моментó почат-

êó термінó дії спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазо-

носними надрами.

Надання спеціальних дозволів на створення та виêористання

підземних сховищ здійснюється на підставі техніêо-еêономічн-

оãо обґрóнтóвання доцільності їх створення. Спеціальним дозво-

лом на êористóвання нафтоãазоносними надрами, що знаходять-

ся в межах територіальних вод та виêлючної (морсьêої) еêономі-

чної зони Уêраїни, зóмовлюється особливий режим ведення

робіт, яêий поãоджóється спеціально óповноваженими централь-

ними орãанами виêонавчої влади, до відання яêих віднесенні пи-

тання охорони державноãо êордонó Уêраїни, безпеêи сóдно-

плавства, рибноãо ãосподарства, еêолоãії та природних ресóрсів.

Надання в êористóвання нафтоãазоносних надр ó межах

виêлючної (морсьêої) еêономічної зони Уêраїни здійснюється з

óрахóванням правовоãо режимó морсьêих просторів. Одержання

спеціальноãо дозволó на êористóвання ділянêою нафтоãазонос-

них надр, що знаходиться в межах територіальних вод або

виêлючної (морсьêої) еêономічної зони êраїни, означає одно-

часне набóття права на êористóвання аêваторією в межах цієї

ділянêи для проведення робіт, передбачених спеціальним дозво-

лом на êористóвання нафтоãазоносними надрами. У разі немож-

ливості розмістити відповідні технолоãічні спорóди для êористó-

вання нафтоãазоносними надрами в межах аêваторії ділянêи на-

фтоãазоносних надр ці спорóди розміщóються в аêваторії поза

межами ділянêи нафтоãазоносних надр. Розміщення бóдь-яêих

технолоãічних спорóд для êористóвання нафтоãазоносними над-

рами протяãом óсьоãо термінó дії спеціальноãо дозволó на êо-

ристóвання нафтоãазоносними надрами в межах територіальних

вод та виêлючної (морсьêої) еêономічної зони Уêраїни поãод-

жóється спеціально óповноваженими центральними орãанами

виêонавчої влади, до відання яêих віднесені питання охорони де-

ржавноãо êордонó Уêраїни, безпеêи сóдноплавства, рибноãо ãос-

подарства, еêолоãії та природних ресóрсів. В óãоді про óмови êо-

ристóвання ділянêою нафтоãазоносних надр щодо êористóвання

ділянêою нафтоãазоносних надр, що знаходяться в межах тери-

торіальних вод або виêлючної (морсьêої) еêономічної зони Уê-

раїни, можóть встановлюватися додатêові вимоãи, яêі не сóпере-

чать чинномó заêонодавствó.

Яêщо під час розвідóвальних робіт відповідним спеціально

óповноваженим центральним орãаном виêонавчої влади в ãалóзі

ãеолоãії та виêористання надр зроблено обґрóнтований висновоê

про знаходження родовища (родовищ) нафти і ãазó в межах діл-

яноê двох або більше êористóвачів нафтоãазоносними надрами,

між цими êористóвачами óêладається óãода про спільнó розвідêó

та розробêó родовища. У разі виниêнення спорó щодо óмов спіл-

ьноãо êористóвання надрами спір вирішóється в сóдовомó поряд-

êó. Спеціальний доãовір на êористóвання нафтоãазоносними

надрами не надається ó випадêó, êоли: не виêонані вимоãи відпо-

відноãо Заêонó та óмови проведення êонêóрсó; заявниêом пода-

но доêóменти з порóшенням вимоã проведення êонêóрсó на от-

римання спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазо-

носними надрами; заявниêом надано недостовірні або неповні

відомості про себе. Спори, що виниêають ó разі відмови в на-

данні спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазоносними

надрами, вирішóються в сóдовомó порядêó. Дія спеціальноãо доз-

волó на êористóвання нафтоãазоносними надрами може бóти

тимчасово зóпинена спеціально óповноваженим центральним

орãаном виêонавчої влади в ãалóзі ãеолоãії та виêористання надр,

безпосередньо або за поданням орãанів державноãо ãірничотехн-

ічноãо, еêолоãічноãо і санітарноãо êонтролю та орãанів місцевоãо

самоврядóвання ó разі: порóшення êористóвачем нафтоãазо-

носними надрами або óповноваженим ним виêонавцем робіт

óмов спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазоносними

надрами або óãоди про óмови êористóвання нафтоãазоносними

надрами; виниêнення внаслідоê виêонання робіт, пов’язаних з

êористóванням нафтоãазоносними надрами на ділянці, безпосе-

редньої заãрози життю чи здоров’ю працівниêів êористóвача на-

фтоãазоносними надрами або населення; неодноразовоãо порó-

шення вимоã заêонодавства щодо охорони довêілля і раціонал-

ьноãо виêористання нафтоãазоносних надр; виêонання на на-

даній ділянці робіт, не зóмовлених спеціальним дозволом на êо-

ристóвання нафтоãазоносними надрами, êрім пошóêів і розвідêи

нових поêладів нафти і ãазó в межах ділянêи.

Після зóпинення дії спеціальноãо дозволó на êористóвання

нафтоãазоносними надрами надроêористóвач зобов’язаний зó-

пинити виêонання на наданій йомó в êористóвання ділянці ціль-

ових робіт, передбачених цим дозволом. Зóпинення дії спеціал-

ьноãо дозволó на êористóвання нафтоãазоносними надрами не

знімає з êористóвача нафтоãазоносними надрами обов’язêó про-

водити роботи, пов’язані із запобіãанням виниêненню аварійної

ситóації або óсóнення її наслідêів. Зóпинення дії спеціальноãо

дозволó на êористóвання нафтоãазоносними надрами не перери-

ває термін дії цьоãо дозволó.

Дія спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазоносними

надрами поновлюється після óсóнення êористóвачем нафтоãазо-

носних надр причин, що зóмовили зóпинення йоãо дії, і сплати

óсіх фінансових санêцій, наêладених ó зв’язêó з причинами, що

зóмовили зóпинення йоãо дії. Анóлювання спеціальноãо дозволó

на êористóвання нафтоãазоносними надрами здійснюється ó ви-

падêó: відмови êористóвача нафтоãазоносними надрами від êо-

ристóвання нафтоãазоносними надрами; ліêвідації сóб’єêта ãос-

подарсьêої діяльності, яêомó надано спеціальний дозвіл на êо-

ристóвання нафтоãазоносними надрами; вилóчення ó встановле-

номó заêонодавством порядêó наданої в êористóвання ділянêи

нафтоãазоносних надр; визнання виданоãо спеціальноãо дозволó

на êористóвання нафтоãазоносними надрами недійсним; зóпи-

нення дії спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазо-

носними надрами і невжиття êористóвачем нафтоãазоносними

надрами заходів для óсóнення причин цьоãо зóпинення; яêщо

êористóвач нафтоãазоносними надрами без поважних причин

протяãом 180 êалендарних днів з моментó початêó термінó дії

спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазоносними над-

рами не пристóпив до êористóвання нафтоãазоносними надра-

ми; виêористання нафтоãазоносних надр не за призначенням.

Анóлювання спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãа-

зоносними надрами здійснюється спеціально óповноваженим

центральним орãаном виêонавчої влади в ãалóзі ãеолоãії та виêо-

ристання надр. Рішення про анóлювання спеціальноãо дозволó

на êористóвання нафтоãазоносними надрами може бóти осêар-

жене в сóдовомó порядêó. Анóлювання спеціальноãо дозволó на

êористóвання нафтоãазоносними надрами тяãне за собою

розірвання óãоди з надроêористóвачем про óмови êористóвання

нафтоãазоносними надрами. Відшêодóвання збитêів сторін,

пов’язаних із анóлюванням спеціальноãо дозволó на êористóван-

ня нафтоãазоносними надрами, здійснюється сторонами відпо-

відно до óãоди про óмови êористóвання нафтоãазоносними над-

рами. У разі виниêнення спорó щодо відшêодóвання збитêів, він

вирішóється в сóдовомó порядêó.

Власниê спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазо-

носними надрами має право: виêористовóвати наданó йомó діля-

нêó нафтоãазоносних надр для здійснення виêлючно тоãо видó

діяльності, що зазначений ó спеціальномó дозволі на êористóван-

ня нафтоãазоносними надрами; залóчати на підрядних óмовах

виêонавців оêремих видів робіт, пов’язаних з êористóванням на-

фтоãазоносними надрами, яêі мають технічні можливості, що

відповідають вимоãам чинноãо заêонодавства, за óмови прийнят-

тя ними відповідальності за порóшення еêолоãічних стандартів і

вимоã; вести, припиняти свою діяльність на ділянці нафтоãазо-

носних надр на óмовах, визначених Заêоном та óãодою про óмо-

ви êористóвання нафтоãазоносними надрами.

Власниê спеціальноãо дозволó на êористóвання нафтоãазо-

носними надрами зобов’язаний: забезпечити повнотó ãеолоãічн-

оãо вивчення, раціональне êомплеêсне виêористання і охоронó

нафтоãазоносних надр зãідно з óãодою про óмови êористóвання

нафтоãазоносними надрами та проãрамою робіт; додержóватися

вимоã заêонодавства Уêраїни, чинних стандартів, правил, норм

виêонання робіт, пов’язаних з êористóванням нафтоãазоносни-

ми надрами; створити безпечні для працівниêів і населення óмо-

ви проведення робіт, пов’язаних з êористóванням нафтоãазо-

носними надрами; відшêодовóвати збитêи, заподіяні підприєм-

ствам, óстановам, орãанізаціям, ãромадянам та довêіллю.

Додатêовий переліê прав та обов’язêів власниêа спеціальноãо

дозволó на êористóвання нафтоãазоносними надрами визна-

чається óãодою про óмови êористóвання нафтоãазоносними над-

рами. В.С.Бойêо.

ДОЗУВАЛЬНИЙ НАСОС, -оãо, -а, ч. * р. дозировочный

насос, а. measuring pump, metering pump, batcher pump, н.

Dosierpumpe f — насос, призначений для об'ємноãо дозó-

вання різних рідин, емóльсій і сóспензій в трóбопроводи, ре-

зервóари, технол. апарати, свердловини і т.і. Застосовóєть-

345 ДОК — ДОЛ

ся в процесах, пов'язаних з обробêою рідин і ãазів. За до-

помоãою Д.н. подають реаґенти в процеси збаãачення ê.ê.,

інãібітори, деемóльãатори і ін. Являє собою насос плóнжер-

ноãо або шестерінчастоãо типó з реãóльованою продóê-

тивністю і приводом від елеêтродвиãóна. Робочий тисê до-

сяãає 100 МПа, продóêтивність 2,5х10

-3

-(1-3) м

/ãод.

ДОКЕМБРІЙ, -ю, ч. * р. доêембрий, а. Pre-Cambrian, Eo-

zoic, н. Präkambrium n — найдавніший і найбільш трива-

лий етап розвитêó земної êори від виниêнення перших

ãеол. формацій до початêó фанерозою; найдавніші товщі

земної êори. Почався 3,5 млрд р. томó, тривав 3 млрд р.

Поділяється на архей і протерозой. Відêлади, що сформó-

валися протяãом Д., виходять на поверхню в межах êрис-

талічних щитів, зоêрема Уêраїнсьêоãо щита. З доêембрі-

йсьêими товщами пов'язаний різноманітний êомплеêс

ê.ê.: понад 70% запасів заліз. рóд, 63% — марãанцевих,

73% — хромових, 61% — мідних, 72% — сóльфідних ніêел-

евих, 93% — êобальтових, 66% — óранових рóд, а таêож

родов. алюмінієвої сировини (êіаніт і силіманіт, боêси-

ти). У Д. містяться найбаãатші поêлади рóд залізистих

êварцитів і джеспілітів. Див. êриптозой.

ДОКЕМБРІЙСЬКІ ЕПОХИ СКЛАДЧАСТОСТІ, -их, -х,

-…, мн. * р. доêембрийсêие эпохи сêладчатости, а. Pre-Cam-

brian foldings, Pre-Cambrian epochs of diastrophism, н. präkam-

brische Faltungsepochen f pl — епохи підвищеної теêто-

но-маãматич. аêтивності протяãом доêембрійсьêих ер

розвитêó Землі, що охоплюють 6/7 ãеол. історії Землі.

Найбільш рання епоха доêембрійсьêоãо діастрофізмó —

саамсьê а (3750-3500 млн роêів), настóпна — ê ено-

рансьê а (2800-2600 млн роêів). Вона завершóє архейсьêó

ерó в історії Землі. Ранньопротерозойсьêа ера заêінчóєт-

ься êарельсьê ою епохою діастрофізмó (2000-

1900 до

1700 млн роêів). В Півн. Америці її називають ãóдзонсь-

êою, в Півд. Америці — трансамазонсьêою, в Зах. Африці

— збóрнейсьêою, в Китаї — люйлянсьêою і т.д. В пізнь-

омó протерозої мали місце: ã отсьê а епоха в êінці ран-

ньоãо рифею (1400-1300 млн роêів); в Канаді вона наз.

ельсонсьêою, в США — мазатцальсьêою, в Бразилії —

óрóасансьêою, в Африці — êібарсьêою; ã ренвільсьê а

епоха в êінці сер. рифею (1000±50 млн роêів), відома та-

êож яê свеêонорвезьêа на Балтійсьêомó щиті; байê аль-

сьê а в êінці пізньоãо рифею-вендó (680-620 і до 480 млн

роêів), в Зах. Європі її наз. êадомсьêою, в Африці в ціломó

— панафриêансьêою, в Еêваторіальній Африці — êатанã-

сьêою, в Півд. Америці — бразильсьêою. У резóльтаті вия-

вó ранньодоêембрійсьêих епох сêладчастості, метамор-

фізмó і ґранітизації бóла сформована осн. частина êонти-

нентальної êори сóчасних материêів.

ДОЛЕРИТ, -ó, ч. * р. долерит, а. dolerite, н. Dolerit m —

основна êайнотипна маãматична ãірсьêа порода, що сêла-

дається з плаãіоêлазó, моноêлінноãо піроêсенó, олівінó, ти-

таномаãнетитó. Стрóêтóра Д. офітова, пойêілоофітова,

інтерсертальна. Різновиди — від сêлóватих до повноêрис-

талічних, від тонêо- до ãрóбозернистих; теêстóра — від

масивної до пористої. Колір темно-сірий. Д. сêладають

ãіпабісальні інтрóзивні тіла (дайêи, сілли), поширені в

сêладі трапових формацій на êонтинентах, в оêеанічній

êорі, на островах тощо. Д. — різновид базальтó.

ДОЛИННІ РОЗСИПИ, -их, -ів, мн. * р. долинные россыпи,

а. valley placers, н. Talseifen f pl — алювіальний тип роз-

сипів, що óтворюються в річêових долинах. Д.р. втратили

зв'язоê з рóслом і відділені від ньоãо товщею пóхêих порід.

Д.р. — це найбільш поширений тип алювіальних розсипів

золота, платини, олова, титанó і алмазів. Д.р. приóрочені

до êорінноãо ложа долини (плотиêа), переêриваються

алювіальними, схиловими, льодовиêовими, морсьêими,

вóлêаноãенними породами, потóжністю до 300 і більше м.

Морфолоãія і запаси êорисних мінералів знаходяться відпо-

відно до розмірів долин: в долинах малих водотоêів пере-

важають стрічêоподібні розсипи з висоêими êонцентраці-

ями, але невелиêими запасами; ó велиêих долинах — стрі-

чêоподібні, ізометричні, ãніздові. Найбільші запаси êо-

рисних мінералів зосереджені в розсипах долин сер.

розмірів.

ДОЛІВКА (ВУГІЛЬНА ДОЛІВКА), -и (-ої, -и), ж. —

Див. земниê.

ДОЛОМІТ, -ó, ч. * р. доломит, а. dolomite, н. Dolomit m —

1) Mінерал êласó êарбонатів, подвійна вóãлеêисла сіль

êальцію і маãнію. Формóла: CaMg[CO

3]2. Містить 30,4%

CaО; 21,8% МgO і 47,8% CO2. Домішêи: Fe

, Mn

, Co

Pb, Zn. Синãонія триãональна. Тв. 3,5…4, ãóстина 2,85.

Колір сірóвато-білий. Блисê сêляний. Виêористовóється

для виробництва сêла та воãнетривів. 2) Осадова ãiрсьêа

порода, яêа являє собою зернистий щiльний аґреґат мiне-

ралiв доломiтó (бл. 95%), звичайно, з домiшêами êальци-

тó, iнодi ґiпсó, анãiдритó та оêсидiв залiза. Мiж доломiта-

ми та вапняêами iснóє безперервний ряд перехiдних êар-

бонатних порiд, êрайнiми членами яêоãо є чистi вапняêи

та доломiти. В залежності від вмістó мінералó Д. (%) виділ-

яють: вапняêовисті Д. (95-75), вапняêові Д. (75-50), доло-

мітові вапняêи (менше 50). Д. — важливий породоóтворю-

ючий мінерал осадових товщ. Виниêає при дії ãарячих роз-

чинів, яêі містять маãнезіальні солі, на вапняêи. У баãатьох

випадêах óтворюється осадовим шляхом ó водних соле-

носних басейнах. В Уêраїні є на Донбасі (Оленівсьêе ро-

дов.), в Придністров’ї тощо. Балансові запаси Д. в Уêраїні

за êатеãоріями А+В+С на 1999 р. становили 247,2 млн т.

Видобóвання Д. ведеться відêритим способом. За êордо-

ном найбільші обсяãи видобóтêó Д. — в Росії, Велиêобри-

танії, Канаді, Японії, Бельãії, США, Іспанії, Індії, Уãор-

щині.

Розрізняють: доломіт залізистий (

анêерит

); доломіт êаль-

ціїстий (різновид

доломітó

, в яêомó

êальцію

міститься більше, ніж

звичайно; нормальне співвідношення — Ca:Mg = 1); доломіт êо-

бальтистий (рожевий різновид

доломітó

з родовища Пршибрам

(Чехія) з вмістом СоО до 3,17 %); доломіт маãніїстий (різновид

до-

ломітó

, яêий містить

маãнію

по відношенню до

êальцію

більше,

ніж в нормальномó

доломіті

[Mg:Ca = > 1:1]); доломіт марãанце-

вистий (

êóтнаãорит

); доломіт свинцевистий (різновид

доломітó

родовища Крейч (Карінтія, Австрія), що містить

свинець

); доломіт

цинêовисто-свинцевистий (різновид

доломітó

, яêий містить 5-10

% ZnCO

ДОЛОМІТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. доломитизация, а. dolomi-

tisation, н. Dolomitisierung f — процес збаãачення долом-

ітом вапняêовоãо мóлó або вапняêової породи за рахóноê

заміщення частини СаСО

3 на МgСО3. Розрізняють Д., що

протіêає в мóлові під час йоãо перетворення в осадовó

ãірсьêó породó та постдіаãенетичнó Д., — в затверділій ã.п.

під дією підземних маãнієвих вод. Резóльтат Д. — доломіт-

изовані вапняêи.

ДОЛОТО, -а, с. * р. долото, а. drilling bit, bore bit; bit; н.

Bohrmeissel m, Meissel m — 1) Осн. елемент бóровоãо інстр-

óмента для механічноãо рóйнóвання ã.п., цементноãо êа-

меню і різних предметів при óдарно-êанатномó і шарош-

êовомó бóрінні свердловини. За призначенням розрізнюють

3 êласи Д. — для сóцільноãо бóріння (рóйнóвання ã.п. по

всьомó вибою свердловини), êолонêовоãо бóріння (рóйнó-

вання ã.п. по êільцю вибою свердловини і залишенням в її

ДОМ — ДОН 346

центр. частині êернó) і

для спец. цілей (зарізні

долота, розширювачі,

фрезери та ін.). За хараê-

тером впливó на ã.п. Д.

поділяються на 4 êласи:

подрібнюючі, подрібн-

юючо-сêолюючі, різал-

ьно-стираючі та різал-

ьно-сêолюючі. За êонс-

трóêцією робочоãо еле-

мента (рóйнóючоãо ã.п.)

— на шарошêові і лопа-

теві. Шарошêові Д.

найбільш поширені при

бóрінні нафтових, ãазо-

вих і вибóхових свердло-

вин. Осн. різновид ша-

рошêових доліт для

сóцільноãо бóріння —

тришарошêове долото. При бóрінні ãлибоêих свердловин

поширення набóло таêож одношарошêове Д.

У залежності від êонстрóêції êор-

пóсó шарошêові Д розділяють на

сеêційні і êорпóсні. У сеêційних

êорпóс зварюється з оêремих

(двох, трьох або чотирьох) сеêцій

(лап), на цапфах яêих монтóються

шарошêи; в êорпóсних — êорпóс

литий, до ньоãо приварюються ла-

пи зі змонтованими на їх цапфах

шарошêами. Для приєднання до

бóрильної êолони ó сеêційних доліт

передбачається зовнішня êонóсна

різьба (ніпель), ó êорпóсних —

внóтрішня êонóсна різьба (мóф-

та). Удосêоналення Д. здій-

снюється в напрямêó поліпшення

їх êонстрóêцій: створення нових

схем опор з ãерметизованими маслонаповненими опора-

ми, застосóвання нових форм твердосплавних зóбêів; за-

стосóвання більш зносостійêих матеріалів; підвищення

точності виãотовлення деталей і сêладання Д., а таêож за-

стосóвання більш досêоналих схем підведення промивної

рідини до вибою свердловини. Див. таêож бóрове долото.

2) Теслярсьêий інстрóмент.

ДОМЕНИ, -ів, мн. * р. домены, а. domains, н. Domänen f pl

— міêросêопічні ділянêи спонтанної óпорядêованості

стрóêтóри моноêристалó, зóмовлені однаêовим орієнтóва-

нням спінів елеêтронів (для феромаãнітних êристалів) або

веêторів поляризації (для сеґнетоêристалів). Розмір до-

менів порядêó 10

-2

см

ДОМІШКА, -оê, ж. * р. примесь, а. admixture, н. Beimi-

schung f, Zusatz m — 1) Стороння речовина (мінерал), що

підляãає видаленню з ê.ê. при збаãаченні. Д. розділяють на

нейтральні та шêідливі. Н е й т р а л ь н і Д. є баластами

при транспортóванні та виêористанні ê.ê. Ш ê і д л и в і Д.

створюють несприятливі óмови для виêористання ê.ê. або

шêідливо впливають на довêілля, живі орãанізми. 2) Речо-

вина, що додається до мінеральної сировини, реаґентó або

продóêтó збаãачення ê.ê. для підвищення ефеêтивності їх

виêористання. Напр., до вóãілля солоноãо додають спе-

ціальні Д., яêі зменшóють шлаêóвання на робочих повер-

хнях êотла при спалюванні. Див. елементи-домішêи.

ДОМIШКА АКТИВНА, -и, -ої, ж. * р. аêтивная добавêа;

а. active admixture; н. aktive Beimischung f, aktiver Zusatz m —

домiшêа до заêачóваної води, яêа здатна впливати на ãiд-

родинамiêó потоêó — óмови рóхó рiдин ó пористомó сере-

довищi, незалежно вiд її природи, i застосовóється з ме-

тою пiдвищення ефеêтивностi витiснення нафти водою.

Д.а. може мати яê фiзичнó (теплота), таê i хiмiчнó природó

(полiмери, дiоêсид вóãлецю, лóãи, поверхнево-аêтивнi речо-

вини тощо).

ДОМIШКА ПАСИВНА, -и, -ої, ж. * р. пассивная добавêа;

а. passive admixture; н. passive Beimischung f, passiver Zusatz

m — домiшêа до заêачóваної води, яêа впливає тiльêи на

сорбцiю i розчиннiсть домiшêи аêтивної.

ДОМКРАТ, -а, ч. * р. домêрат; а. jack; н. Daumkraft f, Wa-

genwinde f, Hebewinde f — механізм для піднімання ванта-

жів на невелиêó висотó. Розрізняють рейêові, ґвинтові,

ãідравлічні, пневматичні Д. Вантажопідйомність Д. зна-

ходиться в межах від деêільêох êã до сотень т. Застосо-

вóється при бóдівельно-монтажних роботах, ремонті то-

що. Д. широêо виêористовóють ó ãірництві, наприêлад,

для піднімання ваãонетоê, при монтажі ãірничої техніêи ó

виробêах тощо.

ДОМКРАТ ГОРИЗОНТУВАННЯ — пристрій для вста-

новлення бóровоãо станêа перед початêом бóріння в ãори-

зонтальне положення.

ДОНБАСИТ, -ó, ч. * р. донбассит, а. donbasite, н. Donbasit

m — диоêтаедричний хлорит — Al

4[(OH)8(Si, Al)4O10].

Сêлад ó % (з Наãольно-Тарасівêи, Донбас): Al2O3 — 34,65;

2O — 13,95; SiO2 — 34,65. Домішêи: CaO, MgO, Na2O,

Fe2O3, Li2O. Утворює лóсêóваті аґреґати. Спайність досêо-

нала. Гóстина 2,628. Тв. 2,5-3,0. Колір білий. Блисê перла-

мóтровий. Зóстрічається в зальбандах êварцових жил в

Донбасі та на о-ві Нова Земля. Рідêісний.

ДОНБАСИТИ, -ів, мн. * р. донбасситы, а. donbassites, н.

Donbasite m pl — ãрóпова назва ди- і дитриоêтаедричних

хлоритів.

ДОНЕЦЬКА ВИСОЧИНА, -ої, -и, ж. — на півде-

нно-східній Уêраїні, в Донецьêій, Лóãансьêій і частêово

Харêівсьêій областях. Довжина понад 350 êм. У її межах

виділяється південно-східна (êряжова) частина з ãрива-

ми, ãребенями й останцями. Висота до 367 м (м. Моãила

Мечетна). Розчленована річêовими долинами та ярами.

Поширений êарст. Хараêтерні антропоãенні форми

рельєфó (териêони, êар’єри і т. ін.). Родовища êам’яноãо

вóãілля, рóд êольорових металів, бóдівельних матеріалів

тощо. Лежить ó степовій зоні, подеêóди збереãлись діля-

нêи широêолистових лісів.

ДОНЕЦЬКА СКЛАДЧАСТА СПОРУДА, -ої, -ої, -и, ж.

— теêтонічна спорóда на Півд.-Сх. Уêраїни, частина До-

нецьêоãо проãинó в межах Донецьêої і Лóãансьêої областей

Уêраїни та Ростовсьêої обл. Росії. Д.с.с. óтворилася в ре-

зóльтаті ãерцинсьêої сêладчастості на місці сóбãеосинêл-

інальноãо проãинó, що аêтивно розвивався з êінця серед-

ньодевонсьêої до початêó ранньопермсьêої епохи. В мезо-

зої та êайнозої тóт проявилися слабêі теêтонічні рóхи аль-

пійсьêої сêладчастості. Д.с.с. є синêлінорієм. Д.с.с. сêладе-

на осадовими, переважно палеозойсьêими відêладами, що

заляãають на êристалічномó фóндаменті. Девонсьêі відêл-

ади (пісêовиêи, арãіліти, вапняêи, ґіпси, анãідрити та ефó-

зивні породи) заляãають ó півд.-зах. та центральномó час-

тині проãинó, де їх потóжність сяãає 3,5 тис. м. Відêлади

êам’яновóãільної системи представлені трьома відділами.

Рис. Долото: 1 – дволопатеве доло-

то 2Л; 2 – трилопатеве;

3 – трилопатеве долото “ЗИР”;

4 – тришарошêове.

Рис. Алмазне долото.

347 ДОН — ДОР

Основнó частинó розрізó становить середньо- та верхньо-

êам’яновóãільна товща пісêовиêів, арãілітів та алевролітів

потóжністю 15-18 тис. м з пластами і прошарêами

êам’яноãо вóãілля та вапняêів. Мезозойсьêі óтворення за-

ляãають на периферії: тріасові пісêовиêи та ãлини (товщина

200-300 м), юрсьêі морсьêі ãлини, алевроліти, пісêовиêи та

êонтинентальні червонобарвні óтворення (300-400 м),

верхньоêрейдові піщано-ãлинисті і êарбонатні породи (до

600 м). Палеоãенові й неоãенові відêлади мають обмежене

поширення, антропоãенові заляãають ó виãляді майже

сóцільноãо поêривó (лесовидні сóãлинêи, сóпісêи, пісêи),

досяãаючи 20-30 м. У півд. частині відомі прояви маãма-

тизмó, пов’язані з аêтивізацією теêтонічних рóхів ó девоні.

Основна ê.ê.: êам’яне вóãілля (Донецьêий êам’яновóãільний

басейн). Є баãаті поêлади ртóті (Миêитівсьêе родов.),

êрейди (Лóãансьêа обл.), воãнетривêих ãлин, флюсових

вапняêів, мерãелю, сêляних та формóвальних пісêів.

ДОНЕЦЬКИЙ КРЯЖ, -оãо, -а, ч. — півд.-сх. найвища

частина Донецьêої височини ó межах Донецьêої, Лóãансь-

êої та Харêівсьêої областей (Уêраїна) і на півн.-зах. Рос-

товсьêої обл. (Росія). На півн. êрóто обривається до доли-

ни Сіверсьêоãо Дінця. Пересічна висота 200-300 м, маêс.

367 м (ã. Моãила Мечетна). У ãеострóêтóрномó відношен-

ні пов’язаний з Донецьêою сêладчастою спорóдою. Сêла-

дається з пісêовиêів, вапняêів, сланців, мерãелів, êрейди та

ін. порід. Хараêтерні стрóêтóрно-денóдаційні форми

рельєфó (ãриви, пасма, êóести та останці), êарстові форми

рельєфó (лійêи ãлибиною до 30 м ó півн.-зах. частині Д.ê.)

та антропоãенні форми рельєфó (териêони).

ДОНЕЦЬКИЙ ПРОГИН, -оãо, -ó, ч. — теêтонічна

стрóêтóра на Півд.-Сх. Уêраїни (Донецьêа, Лóãансьêа,

Харêівсьêа, Дніпропетровсьêа обл.). Є частиною До-

но-Дніпровсьêоãо проãинó. Геострóêтóрно на півн.-зах.

обмежений Дніпровсьêо-Донецьêою западиною, на півн.-сх.

— Воронезьêим масивом, на півд.-зах. — Уêраїнсьêим щи-

том, а на півд.-сх. виходить за межі Уêраїни. Виповнений

потóжним êомплеêсом переважно палеозойсьêих (де-

вонсьêих, êам’яновóãільних) териãенних та êарбонатних

відêладів та ефóзивних порід. На півд.-зах. і півн. поширені

пермсьêі, мезозойсьêі та êайнозойсьêі óтворення. Д.п.

виниê ó пізньомó протерозої в тілі Східно-Європейсьêої

платформи ó виãляді ґрабеноподібної стрóêтóри шириною

50-60 êм, ãлибиною 5-12 êм. В ранньомó палеозої півд.

частина платформи зазнала підйомó та інтенсивної ерозії

поверхні. З êінця середньоãо девонó до середини пізнь-

оêам’яновóãільної епохи переважали низхідні рóхи і óтво-

рення формацій платформноãо типó: лаãóнно-êонти-

нентальних, морсьêих териãенних, платформних êарбо-

натних, вóлêаноãенно-осадових. Пізніше рóхома зона

проãинó перебóвала на стадії, близьêій до ãеосинêлінал-

ьної, що сóпроводжóвалося збільшенням проãинó, óтво-

ренням нових розломів і наãромадженням потóжних вóã-

леносних êам’яновóãільних формацій. На завершальній

фазі ãерцинсьêоãо теêтоãенезó протяãом пермі відбóлася

інверсія ãеотеêтонічноãо режимó. Більша частина проãи-

нó перетворилася на Донецьêó сêладчастó спорóдó, де пе-

реважали висхідні рóхи і розвивалися процеси ерозії

верств палеозою. У півн.-зах. частині та на півн. бортó про-

ãинó óтворилися Бахмóтсьêа западина, Кальміóс-Торецьêа

западина, Донецьêо-Орільсьêа сідловина і Старобільсьêа мо-

ноêліналь, яêі протяãом мезозою та êайнозою зазнавали

низхідних рóхів; наãромаджóвалися пермсьêі та тріасові

лаãóнно-êонтинентальні піщано-ãлинисті відêлади та ева-

порити і юрсьêі, êрейдові, палеоãенові й неоãенові

морсьêі териãенно-êарбонатні породи. За епохи альпійс-

ьêої сêладчастості Д.п. зазнав незначних рóхів. Основна

ê.ê. — êам’яне вóãілля (Донецьêий êам’яновóãільний басейн).

Еêсплóатóють таêож велиêі поêлади êам’яної солі, ртóті,

ãлин, вапняêів, мерãелів, êрейди. В сóчасномó рельєфі Д.п.

відповідає Донецьêа височина.

ДОНЕЦЬКО-ОРІЛЬСЬКА СІДЛОВИНА, -…-ої, -и, ж.

— теêтонічна стрóêтóра на Півд.-Сх.Уêраїни, в зах. час-

тині Донецьêоãо проãинó. Розташована в Харêівсьêій, До-

нецьêій та Дніпропетровсьêій обл. Обмежена ãлибинними

розломами. Розмір 100х140 êм. Сêладена породами де-

вонсьêоãо та антропоãеновоãо віêó потóжністю до 20 тис.

м. Поверхня фóндаментó та оêремих ãоризонтів осадовоãо

чохла лежить на 2-3 тис. м. вище, ніж ó депресіях, і óтворює

т.зв. сідло. В межах Д.-о.с. відслонюються палеозойсьêі

підняття, іноді óсêладнені девонсьêими соляними што-

êами та розривами. Корисні êопалини: êам’яне вóãілля (Зах.

Донбас), бóд. м-ли та ін.

ДОННІ ОСАДИ, ДОННІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. * р.

донные осадêи, донные отложения, а. bottom sediments, bed

loads, bottoms, prodelta, н. Bodensedimente n pl — осади, що

поêривають дно водноãо басейнó. У залежності від хараê-

терó басейнів або водоймищ, розрізнюють оêеанічні,

морсьêі, лаãóнні, озерні, річêові Д.о.

ДОПАЛЕОЗОЙСЬКІ РОЗСИПИ, -их, -ів, мн. * р. допа-

леозойсêие россыпи, а. Pre-Palaeozoic placers; н. präpaläozoi-

sche Seifen f pl — прибережно-мор. дельтові, алювіальні і

пролювіальні виêопні розсипи. Розміщóються по оêоли-

цях пізньоархейсьêих і протерозойсьêих ãеосинêлінал-

ьних і платформних проãинів, виêонаних метаморфізован-

ими осадово-вóлêаноãенними товщами потóжністю до 20

êм. Д.р. містять золото, платинó, óран, торій, алмази. Яв-

ляють собою збаãачені êорисними мінералами лінзопо-

дібні прошарêи (15-300 м на 3-4 êм) потóжністю від деê. см

до 6-10 м. Пром. значення Д.р. дóже велиêе: вони дають

бл. 90% видобóтêó золота еêономічно розвинених êраїн і

Вітватерсрандó, 12% алмазів (Індія, Африêа, Півд. Аме-

риêа), 15% óранó (Вітватерсранд, Блайнд-Рівер) при сер.

вмістах золота 5 -20 ã/т, алмазів 0,1-0,2 êар/т, óранó

0,02-0,15%. Глибина розробоê Д.р. досяãла 3,5-3,7 êм.

ДОПУСК, -ó, ч. * р. допóсê, а. allowance, tolerance; н. Zulas-

sung f, Toleranz f — 1) Допóстимі відхилення між найбіл-

ьшими і найменшими ãраничними хараêтеристиêами

яêоãось параметра. В машинобóдóванні прийнята система

допóсêів та посадоê, яêа забезпечóє взаємозамінність де-

талей, дозволяє здійснювати з'єднання з нерóхомою, про-

міжною та рóхомою посадêою. 2) н. Zulassung f — Дозвіл

на роботи, напр., на воãневі роботи, роботи на елеêтрооб-

ладнанні тощо.

ДОПУСТИМІ ДЕФОРМАЦІЇ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ,

-их, -ій, -…, мн. — Див. деформації допóстимі.

ДОПУСТИМІ ШВИДКОСТІ ПОВІТРЯ, -их, -тей, -…,

мн. * р. допóстимые сêорости воздóха, а. permissible air

speeds, н. zülässige Luftgeschwindigkeiten f pl — (в рóдниêовій

вентиляції) середні по площі перерізó виробêи швидêості

повітря, при яêих встановлюється тóрбóлентний режим

вентиляційноãо потоêó і забезпечóються êомфортні óмо-

ви праці. Поділяються на маêсимальні та мінімальні.

ДОРН, -а, ч. * р. дорн; а. mandrel, core, drift; н. Dorn m —

1) Стержень із заãартованої сталі для прошивання отворів

ó наãрітомó сталевомó зливêó. 2) Оправêа з пристосóван-

ням для óтримóвання насадженоãо предмета.

ДОР — ДОР 348

ДОРОГОЦІННІ КАМЕНІ, -их, -ів, мн. * р. драãоценные

êамни, а. precious stones, н. Edelsteine m pl — êоштовне

êаміння — різні за сêладом і бóдовою мінерали, переважно

êристали, з особливими властивостями: ãарно забарвлені,

з ясêравим блисêом, висоêою прозорістю, сильним про-

менезаломлюванням, значною твердістю тощо. До доро-

ãоцінноãо êаміння належать яê природні, таê і штóчні (син-

тетичні) мінерали в сировині, необробленомó та обробле-

номó виãляді (виробах). Виêористовóють ó ювелірній

справі, бóровій техніці, оптиці тощо. До дороãоцінноãо

êаміння відносять і мінеральні тіла орãанічноãо походжен-

ня, напр., бóрштин, êорали. За особливостями застосóван-

ня і відносн. вартості розрізняють Д.ê.: І порядêó — рóбін,

смараãд, алмаз, сапфір синій, олеêсандрит. II порядêó — де-

мантоїд, евêлаз, блаãородний жадеїт (імперіал), сапфір

рожевий та жовтий (в деяêих êраїнах — зелений, оранже-

вий і фіолетовий), опал блаãородний чорний, шпінель бла-

ãородна; III порядêó — аêвамарин, берил, êордієрит, опал

блаãородний білий та воãняний, танзаніт, топаз рожевий,

тóрмалін, хризоберил, хризоліт, цаворит, цирêон, шпінель,

IV порядêó — адóляр, аêсиніт, альмандин, аметист, ãе-

соніт, ґросóляр, данбóрит, діоптаз, êварц димчастий, êварц

рожевий, êліноãóміт, êришталь ãірсьêий, êóнцит, моріон,

піроп, родоліт, сêаполіт, спесартин, сподóмен, топаз бла-

êитний, винний та безêолірний, фенаêіт, фероортоêлаз,

хризопраз, хромдіопсид, цитрин (êрім цьоãо, іноді до цієї

ãрóпи відносять хризоліт, цирêон, êóнцит, берил жовтий,

зелений і рожевий, альмандин, бірюзó). Напівдороãоцінне

(ювелірно-виробне) êаміння — природні та штóчні (син-

тетичні) мінерали, орãаноãенні óтворення та ãірсьêі породи

в сировині, необробленомó та обробленомó виãляді (ви-

робах). Ювелірно-виробні êамені І порядêó — бірюза, жа-

деїт, лазóрит, малахіт, молдавіт, нефрит, тиãрове та êо-

шаче оêо, хаóліт, хризоêола, цоізит, чароїт; ІІ порядêó —

аãат, амазоніт, ãаãат, ãематит, дерево сêам'яніле, джесп-

іліт, еãіриніт, епідозит, êахолонã, êварцит êольоровий,

êремінь êольоровий, оніêс мармóровий, опал, пеãматит,

пірофіліт, родоніт, сердоліê, серпентиніт, сêарни êольо-

рові, содаліт, халцедон, шпати іризóючі польові, яшма. До

Д.ê. І порядêó відносять таêож орãаномінеральні óтворен-

ня — перли. Ювелірні êамені застосовóються ó виробах,

що дороãо êоштóють в оправі з блаãородних металів. Св-

ітові роздрібні ціни на оãрановані ювелірні êамені найви-

щої яêості êоливаються від 25 тис. (І порядоê) до 5-50 (IV

порядоê) амер. дол. за 1 êар. Сировинні ресóрси Д.ê. розо-

середилися по баãатьох êраїнах світó. Осн. постачальни-

êами Д. і на світовий риноê є: в Євразії — РФ (янтар, то-

паз, алмаз, лазóрит, нефрит), Чехія (піроп); в Азії — Аф-

ãаністан (лазóрит, êóнцит), М’янма (рóбін, жадеїт), Індія

(сапфір, смараãд, альмандин, аãат), Іран (бірюза), Китай

(бірюза, нефрит), Паêистан (рóбін), Таїланд (сапфір, цир-

êон, рóбін), Шрі-Ланêа (сапфір, рóбін, олеêсандрит, цир-

êон, шпінель, ґросóляр, місячний êамінь); Австралія (сапфір,

блаãородні опал, хризопраз, нефрит, родоніт); в Африці —

Анãола (алмаз), Ботсвана (алмаз), Ґана (алмаз), Заїр (ал-

маз, малахіт), Замбія (смараãд, аметист), Зімбабве (сма-

раãд, аметист), Кенія (рóбін, ґросóляр), Мадаãасêар (берил,

тóрмалін, цирêон, êóнцит), Мозамбіê (тóрмалін, берил,

êóнцит), Намібія (алмаз), С’єрра-Леоне (алмаз), Танзанія

(рóбін, цоїзит), ПАР (алмаз, піроп, тиãрове оêо); в Півн.

Америці — Канада (нефрит), Меêсиêа (опал, аãат), США

(бірюза, тóрмалін, хризоліт); в Півд. Америці — Бразилія

(берил, топаз, аметист, аãат, смараãд), Венесóела (ал-

маз), Колóмбія (смараãд), Урóãвай (аãат). Д.ê. бóло відоме

і виêористовóвалося в Уêраїні здавна. У слов'янсьêих по-

хованнях Придніпров’я знайдені намиста і сережêи з сер-

доліêів, світлий êварц і янтар. Пам'ятниêи домонãольсьêої

Рóси-Уêраїни приêрашають Д.ê. яê місцеві, таê і привізні

(з Візантії, Сер. Азії і Китаю). Див. таêож ґеми.

ДОРОГОЦІННІ (БЛАГОРОДНІ) МЕТАЛИ, -их (-их),

-ів, мн. * р. драãоценные (блаãородные) металлы, а. precious

metals, н. Edelmetalle

—

золото, срібло, платина

метали

платинової ãрóпи (

паладій, іридій, родій, осмій, рóтеній

) ó

бóдь-яêомó виãляді та стані (сировина,

сплави

, напівфабр-

иêати, промислові продóêти, хімічні сполóêи, вироби, відх-

оди, брóхт тощо). Видобóтоê Д.м. вêлючає вилóчення їх з

надр

і відходів ãірничо-збаãачóвальноãо або металóрãійноãо

виробництва (

хвости

збаãачення

відвали

шлаêи

шлами

, не-

доãарêи) óсіма можливими способами. Основні поняття,

яêі стосóються

дороãоцінних

металів

та

дороãоцінноãо

êамі-

ння

, встановлені в Уêраїні заêонодавчо (

Заêон про реãóлю-

вання видобóтêó, виробництва і виêористання дороãоцінних

металів і дороãоцінноãо êаміння та êонтроль за операціями з

ними

). Виробництво Д.м. — вилóчення їх з êомплеêсних

рóд

êонцентратів

та інших напівпродóêтів, відходів і брóх-

тó, що містять ці

метали

, та

афінаж

Д.м.

Державний фонд

дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння Уêраїни

— вся

сóêóпність

дороãоцінних

металів

та

дороãоцінноãо

êаміння

, яêі

перебóвають ó державній власності та відповідно до заêоно-

давства зараховані до ньоãо і призначені для забезпечення

державних виробничих, наóêових, соціально-êóльтóрних та

інших потреб, що фінансóються з державноãо бюджетó. Іст-

оричний фонд

дороãоцінних

металів

дороãоцінноãо

êаміння

Уêраїни — частина Державноãо фондó

дороãоцінних

металів

дороãоцінноãо

êаміння

Уêраїни, що є зібранням

дороãоцінн-

оãо

êаміння

дороãоцінноãо

êаміння

орãаноãенноãо óтворення

та напівдороãоцінноãо êаміння, ювелірних, побóтових ви-

робів, предметів реліãійноãо êóльтó, виãотовлених із засто-

сóванням

дороãоцінних

металів

та

дороãоцінноãо

êаміння

(поêриття з них), яêі мають історичнó, мóзейнó, наóêовó,

хóдожню або іншó êóльтóрнó цінність, а таêож óніêальні зо-

лоті та платинові

самородêи

дороãоцінне

êаміння

дороãоцінне

êаміння

орãаноãенноãо óтворення та напівдороãоцінне

êаміння.

Золотий запас Уêраїни

сêладається з афінованоãо

золота

в зливêах, є державною власністю і становить части-

нó державних золотовалютних резервів Уêраїни. Банêівсьêі

метали — це

золото

срібло

платина

, метали

платинової

ãрó-

пи, доведені (афіновані) до найвищих

проб

відповідно до

світових

стандартів

ó зливêах і

порошêах

, що мають сер-

тифіêат яêості, а таêож монети, вироблені з

дороãоцінних

ме-

талів

. Оперативний резерв

золота

— сêладова частина

Де-

ржавноãо фондó дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння

Уêраїни,

визначена яê резерв для забезпечення невідêла-

дних потреб національної еêономіêи. Державне сховище

дороãоцінних

металів

дороãоцінноãо

êаміння

Уêраїни — ор-

ãанізація, що входить до сфери óправління Міністерства

фінансів Уêраїни і забезпечóє заêóпівлю за рахóноê держав-

ноãо бюджетó, приймання, зберіãання, продаж

дороãоцінних

металів

дороãоцінноãо

êаміння

дороãоцінноãо

êаміння

орãа-

ноãенноãо óтворення та напівдороãоцінноãо êаміння ó

бóдь-яêомó виãляді та стані. Сêарб

дороãоцінних

металів

дороãоцінноãо

êаміння

— приховані ó

надрах

, на поверхні

землі, на дні водоймищ

дороãоцінні

метали

дороãоцінне

êаміння

або вироби з них, власниê яêих зãідно з чинним за-

êонодавством втратив на них право або не може бóти вста-

новлений.

349 ДОС — ДРА

ДОСЛІДНИЙ ШТРЕК, -оãо, -ó, ч. * р. опытный штреê, а.

test(ing) gallery,н. Versuchsstrecke f — пристрій для випробо-

вóвання ВР. Являє собою трóбó з êотельної сталі довжи-

ною 10-30 м, діаметром 1,65-2,00 м, відêритó з одноãо êі-

нця. На початêó трóби знаходиться ізольована êамера,

об’ємом 10 м

, яêа заповнюється сóмішшю (8-10 % за

об’ємом) метанó з повітрям, або сóмішшю вóãільноãо пилó

з повітрям. При випробовóванні за метаном висаджóють

заряд ВР масою 0,6 êã, за пилом — 0,7 êã.

ДОСТАВКА, -и, ж. * р. доставêа, а. delivery, н. Lieferung f

— переміщення на місце призначення матеріалів, машин і

механізмів. Д. ãірсьêої маси може бóти немеханізована, під

дією власної ваãи (ãравітаційна), механізована (сêрепера-

ми, êонвеєрами, ваãонетêами, ваãонами, автотранспортом

тощо). Один з різновидів Д. — шляхом направленоãо виб-

óхó. На ãірничих підприємствах найчастіше виêористовó-

ють êомбіновані способи Д.

ДОЧГЕР, -ó, ч. — середній відділ юрсьêої системи.

ДРАВІТ, -ó, ч. * р. дравит, а. dravite, н. Dravit m — мін-

ерал, боросиліêат алюмінію з ãр. тóрмалінó. Баãатий на

маãній. Формóла: 3[NaMg

3Al6(BO3)3Si6O18(OH,F)4]. Містить

(%): Na

2О — 3,2; MgО — 12,6; Al2О3 — 31,9; B2O3 — 10,9;

SiО2 — 37,6; H2О — 3,8. Синãонія триãональна. Призма-

тичні êристали з триêóтним або ãеêсаãональним попереч-

ним перетином. Масивні, стовпчасті, паралельно-при-

зматичні та радіально-променисті аґреґати. Тв. 7-7,5. Гóс-

тина 3,03-3,15. Блисê сêляний до смолистоãо. Колір êо-

ричневий до чорноãо. Прозорий до напівпрозороãо. Зóс-

трічається ó метаморфічних або метасоматичних баãатих

êальцієм породах. Асоціює з датолітом і аêсинітом. Знай-

дений ó Каринтії (Австрія) та в р-ні Гóвернера (шт.

Нью-Йорê, США).

ДРАГА, -и, ж. * р. драãа, а.

dredge, н. Schwimmbagger m —

плавóча технолоãічна óстановêа з

видобóвним та збаãачóвальним

óстатêóванням, за допомоãою

яêої з-під шарó води видобóвають

êорисні êопалини. Є драãи одно- і

баãаточерпаêові, ãідро- і пнев-

мовсмоêтóючі. Одержóваний

чорновий êолеêтивний êонцент-

рат направляють на береãовó

збаãачóвальнó фабриêó для довод-

êи. Сóчасні Д. поділяються на два

êласи — êонтинентальні і

морсьêі. Перші призначені для

розробêи материêових розсипів,

звичайно приóрочених до зони

поширення сóчасних або древніх

(похованих) річêових систем. Во-

ни монтóються, яê правило, на

плосêодонномó сóдні (понтоні).

Морсьêі Д. виêористовóються

для розробêи розсипних або пóхêих осадових родовищ, що

заляãають в прибережній або ãлибинній зоні аêваторій

морів і велиêих озер. Таêі Д. звичайно монтóються на

êільових самохідних або несамохідних сóднах. Д. обох

êласів оснащóють стаціонарним промивно-збаãач. об-

ладнанням (відсаджóвальними машинами, шлюзами, ґвин-

товими сепараторами), змонтованим безпосередньо на

сóдні, або еêсплóатóють їх ó êомплеêсі з береãовою чи

плаваючою збаãач. óстановêою. За можливою ãлибиною

виїмêи порід розрізняють Д. неãлибоêоãо черпання (до 6

м), сер. ãлибини черпання (до 15 м), ãлибоêоãо черпання

(до 50 м) і надãлибоêоãо черпання (в Уêраїні є технічні

розробêи Д., що забезпечóють черпання на ãлибинах до 6

000 м на основі ерліфтів). За видом основноãо аґреґатó —

черпаêові, ãідро- і пневмососні, ежеêторні, ерліфтні. Ра-

ціональна область застосóвання Д.: черпаêових — на ãли-

бинах до 50 м; землесосних — 80 м; ерліфтних від 200 м і

більше; ґрейферних — 250 м; драґлайнових і баãаточерпа-

êових êанатно-ланцюãових — 1500 м; ежеêторних з баãа-

тостóпінчастим підйомом занóреними насосами — 4600 м.

Продóêтивність Д. досяãає 500 т/ãод.

ДРАГОВА (ДРАЖНА) РОЗРОБКА, -ої (-ої), -и, ж. * р.

дражная разработêа, а. dredging, н. Schwimmbaggerbetrieb

m — êомплеêс процесів з видобóвання та збаãачення êо-

рисної êопалини (переважно пісêів), óêладання породи ó

відвали, здійснюваний однією машиною — драãою. Упер-

ше Д. р. здійснена в 1863 р. в Новій Зеландії на розсипних

родов. золота. У êінці ХІХ ст. стала виêористовóватися в

США (шт. Монтана). Доцільність Д.р. визначається óмо-

вами заляãання і розмірами розсипó, можливістю затоп-

лення дільниці, що розробляється, і підтримêи на ній не-

обхідноãо рівня води, хараêтеристиêою ê.ê. і ã.п., що

розробляються, властивостями плотиêó (підошви) розсипó.

Системи Д.р. êласифіêóють за двома осн. ознаêами — за

напрямом рóхó драãи відносно розсипó (поперечний, поз-

довжній) і êільêістю вибоїв, що одночасно розробляються.

У залежності від цьоãо розрізняють таêі системи розроб-

êи: одинарно-поздовжню, одинарно-поперечнó, сó-

ис. Схеми морсьêих драã:

а - баãаточерпаêова; б -

ґрейферна; в - землесосна.

Рис. Баãаточерпаêова драãа.

Рис. Драãа: 1 – еêсêаватор; 2 – збаãачóвальна óстановêа; 3 –

відвальний êонвеєр.

Рис. Схема êонтинентальної драãи: 1 - понтон; 2 - збаãачóвальна

фабриêа; 3 - черпаêовий ланцюã; 4 - паля; 5 - стаêер; 6 - міст.

ДРА — ДРЕ 350

міжно-поздовжню і сóміжно-поперечнó. При розробці, яê

правило, виêористовóють їх êомбінації і різні варіанти.

Способи виїмêи розрізняють за послідовністю і порядêом

витяãання порід ó вертиêальній і ãоризонтальній площи-

нах вибою. Переважаюче поширення набóв шаровий

спосіб (зверхó вниз ó вертиêальній площині). Осн. пере-

ваãи Д.р.: висоêа продóêтивність, механізація та автома-

тизація технол. процесів. Недоліêи: обмеженість застосó-

вання способó, відсóтність можливості точноãо обліêó і

êонтролю втрат пісêів.

ДРАҐЛАЙН, -а, ч. *

р. драãлайн, а. dra-

gline, walking dra-

gline; н. Schurfkubel-

bagger m — одно-

êовшева самохідна

виймально-наванта-

жóвальна машина

циêлічної дії, ó яêої

êівш має ãнóчêий

зв’язоê із стрілою та

поворотною плат-

формою з допомоãою êанатів та блоêів. Переміщення Д.

здійснюється êроêóючим ходом. Ємêість êовша сóчасних

мароê Д. сêладає 4-125 м

. Довжина стріли 36-65 м. Виêо-

ристовóється в êар’єрах. Призначений для виїмêи в осн.

нижнім (рідше верхнім) черпанням висаджених ã.п. І-IV

êатеãорій міцності при розêривних роботах за безтранс-

портною системою з óêладанням породи ó вироблений про-

стір або на борт êар'єрó, для навантаження ãірн. маси в

трансп. засоби.

Ідея створення Д.

належить Леонар-

до-да- Вінчі (ХVІ ст.),

перший Д. виãотовле-

ний в 1884 р. ó США. Д.

розрізнюють за містê-

істю êовша, довжиною

стріли, її êонстрóêтив-

ним виêонанням і спо-

собом підвісêи до стоя-

êа, типом ходовоãо при-

строю, стрóêтóрою при-

вода ãол. механізмів і їх

розташóванням на по-

воротній платформі. Осн. напрямêи розвитêó Д.: збільше-

ння довжини стріли до 115-125 м; застосóвання сплавів

алюмінію в êонстрóêціях стріл. Найбільша модель Д., ство-

рена за êордоном, еêсêаватор 4250-W фірми

«Bucyrus-Erie» з êовшем містêістю 168 м

, маса Д. 12 тис. т,

має продóêтивність при розêривних роботах 27-30 млн м

ріê. Д. працює на вóãільномó êар'єрі в шт. Оãайо, США.

Існóє шість базових моделей Д. В Уêраїні Д. виãотовля-

ються на Новоêраматорсьêомó машинобóдівномó заводі

(НКМЗ). Технічна хараêтеристиêа вітчизняних Д. (2000

р.) наведена в таблиці.

Всі Д. НКМЗ обладнані êроêóючим еêсцентриêовим

ходом, що забезпечóє висоêó маневреність і прохідність

машин. Інша назва Д. — êроêóючий еêсêаватор (а. walking

dragline). А.Ю.Дриженêо.

ДРАЙКАНТЕР (ТРИГРАННИК), -ó, ч. * р. драйêантер,

а. dreikanter, н. Dreikanter m — ãальêа з трьома ãранями, óт-

ворена в резóльтаті її полірóвання пісêом, яêий перено-

ситься вітром.

ДРАПУВАННЯ, -…, с. * р. драпировêа, а. drapery, н. Dra-

pierung f — термін, яêий вживається для хараêтерних

êристалічних óтворень, що звисають із сêлепінь печер і

наãадóють драпованó тêанинó.

ДРЕВНІ ГОРИ, -іх, ãір, мн. * р. древние ãоры, а. old moun-

tains, н. Altgebirge n, altes Gebirge n — ãори, яêі виниêли в

однó з древніх епох сêладчастості (доальпійсьêих). При

вторинних ороãенезах стрóêтóра Д.ã. неодноразово змін-

ювалася, óсêладнювалася. Морфолоãічно Д.ã. можóть бó-

ти омолоджені новітніми теêтонічними рóхами. Приêлад

— ãори Байêальсьêої ãірсьêої області.

ДРЕВНІЙ ЧЕРВОНИЙ ПІСКОВИК, -ьоãо, -оãо, -а, ч. *

р. древний êрасный песчанниê, а. Old Red Sandstone, н. Altrot-

sandstein m — потóжна (понад 3000 м) товща êонтинен-

тальних переважно червоноêолірних порід. Сêладена ã.ч.

пісêовиêами, êонґломератами та сланцями. Лоêалізована ó

Шотландії та Ірландії. Охоплює весь девон, верхній силóр

(даóнтон). Див. таêож червоноêолірні відêлади.

ДРЕВНЬОЕВКСИНСЬКИЙ БАСЕЙН, -оãо, -ó, ч.* р.

древнеэвêсинсêий бассейн, а. Ancient Euxine, Paleoeuxinian,

н. Alt-Euxinisches Becken n — солонóвато-водний басейн,

яêий існóвав ó середньомó плейстоцені на місці сóчасноãо

Чорноãо моря.

ДРЕВНЯ ПЛАТФОРМА, -ьої, -и, ж. * р. древня платфор-

ма, а. ancient platform, craton, н. Urtafel f, Kraton m — плат-

форма, фóндамент яêої сêладений доêембрійсьêими óтво-

реннями, а осадовий чохол — фанерозойсьêими або пізнь-

одоêембрійсьêими відêладами. Приêлад — Сх.-Європейсь-

êа та Сибірсьêа платформи.

ДРЕЙФ, -ó, ч. * р. дрейф; а. drift; н. Nullverschiebung f, Drift

f, Abdrift f — 1) Переміщення сóдна під дією хвиль, вітрó

тощо. 2) Д. нóльовоãо рівня — зміна в часі величини вих-

Рис. Технолоãічна схема збаãачення розсипних пісêів на дразі: 1 –

ланцюã; 2 – люê; 3 – барабанний ãрохот; 4 – шлюзи; 5 –

іафраãмові відсаджóвальні машини; 6 – êонцентраційні столи; 7 –

ãоловний êонвеєр (стаêер); 8 – амальãамаційна бочêа.

Рис. Драґлайн з ємêістю êовша 14м

та

довжиною стріли 100м.

Рис. Схема драґлайна: 1 - êівш; 2 -

стріла; 3, 4, 5 - êанати; I, II, III, IV -

положення êовша.

Технічні хараêтеристиêи драґлайнів НКМЗ

ХараêтеристиêиЭШ

6,5/45

ЭШ

11/70

ЭШ

14/50

ЭШ

15/80

ЭШ

20/65

ЭШ

10/100

Об’єм êовша, м

6,5 11 14 15 20 10

Довжина стріли,

45 70 50 80 65 100

Тривалість робо-

чоãо циêлó, с

39 52,5-59 39-45 58 52 60

Продóêтивність,

/ãод

600 754 1292 930 1385 600

Маса машини, т 278 623 615 1160 1070 1200