Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

351 ДРЕ — ДРО

ідної напрóãи, що її визначають, êоли немає êорисноãо

вхідноãо сиãналó. 3) Небажана зміна значення вихідноãо

сиãналó пристрою в той час, êоли значення всіх йоãо вх-

ідних сиãналів незмінні. ДСТУ 2231-93.

ДРЕНАЖ, -ó, ч. * р. дренаж, а. drainage, н. Dränage f, Drai-

nage f, Entwässerung f, Bodenentwässerung f — 1) Спосіб

осóшення територій родовищ êорисних êопалин шляхом

збирання й відведення підземних ãравітаційних вод ó

ріêи, озера чи спеціальні ãірничі виробêи. У ãірн. справі Д.

застосовóється для захистó шахт і êар'єрів від підземних

вод шляхом перехоплення їх за допомоãою дренажних

пристроїв ó період бóдівництва й еêсплóатації. Дренажні

пристрої розділяються на поверхневі, підземні і êомбін-

овані. До поверхневих належать: вертиêальні водознижó-

вальні і водовбирні свердловини, ãоризонтальні дренажні

свердловини, ãолêофільтрові óстановêи і випереджальні

поверхневі траншеї, до підземних — дренажні штреêи,

насêрізні фільтри, підняттєві свердловини, водознижó-

вальні êолодязі, а таêож випереджóючі виробêи (ãоризон-

тальні і похилі свердловини). За схемою розташóвання дре-

нажні пристрої розділяють на êóщові, лінійні, êонтóрні,

сітчасті, а в розрізі таêож — на одно- і баãатоãоризонтні,

êолеêторні і безêолеêторні. 2) Осóшóвання ґрóнтó за до-

помоãою траншей, підземних трóб, дрен, êанав і êаналів,

а таêож система осóшóвальних траншей, підземних трóб,

êанав і êаналів.

ДРЕНАЖНА СИСТЕМА, -ої, -и, ж. — Див. дренажний

êомплеêс.

ДРЕНАЖНИЙ КОМПЛЕКС, -оãо, -ó, ч. * р. дренажный

êомплеêс, а. drainage complex, н. Entwässerungskomplex m —

сóêóпність спорóд (штреêи, свердловини, êолодязі, шóрфи,

êанави та ін.) і óстатêóвання, призначених для відводó пі-

дземних і поверхневих вод. За способами спорóдження

розрізняють Д.ê. поверхневі, підземні, êомбіновані. За

строêами спорóдження — випереджальні, паралельні та

сóміщені. За строêами слóжби — стабільні та змінні (êов-

зні). За схемами розташóвання в плані — êóщові, лінійні,

êонтóрні, сітчасті. За схемами розташóвання ó розрізі —

одно- і баãатоãоризонтні, êолеêторні та безêолеêторні.

Інша назва — дренажна система.

ДРЕНАЖНИЙ ШТРЕК, -оãо, -ó, ч. * р. дренажный

штреê, а. water-drainage galery, н. Dränagestrecke f — ãори-

зонтальна виробêа, що проводиться від ствола шахти та

обладнóється підняттєвими свердловинами, забивними і

насêрізними фільтрами та водовідвідними êанавами.

ДРЕНАЖНІ ВИРОБКИ, -их, -боê, мн. * р. дренажные

выработêи, а. drainage workings, н. Entwässerungsbaue m pl,

Absaugungsstrecke f — виробêи для добóвання і відведення

води або ãазó при осóшóванні і деãазації родовищ. Яê Д.в.

виêористовóються водознижóвальні та поãлинаючі сверд-

ловини, насêрізні та забивні фільтри, êанави, шóрфи, êоло-

дязі, штреêи, штольні та ін.

Випереджальними називають таêі Д.в., яêі проходять ó

напрямêó обводнених діляноê, пластів (поêладів) з метою

попередження êатастрофічних проривів води ó підãотовчі

та очисні виробêи, а таêож попередньоãо дренажó (осó-

шення) обводнених порід.

ДРЕНУВАННЯ, -…, с. * р. дренирование, а. draining, н.

Dränieren n — дія, операція зневоднення êорисних êопалин

та продóêтів їх збаãачóвання шляхом вільноãо стіêання во-

лоãи. Здійснюється в спеціальних бóнêерах та на дрена-

жних сêладах, а таêож ó зневоднювальних елеваторах. Д.

дозволяє видалити тільêи зовнішню, т.зв. ãравітаційнó во-

лоãó. Д. бере óчасть в зневоднюванні продóêтів збаãачення

на ãрохотах.

ДРИФТОВА ГІПОТЕЗА, -ої, -и, ж. * р. дрифтовая ãипо-

теза, а. drift hypothesis, н. Drifthypothese f — ãіпотеза ãори-

зонтальноãо переміщення (дрифтó, або дрейфó) мате-

риêів по пластичномó базальтовомó шарó земної êори.

Ґрóнтóється на подібності обрисів материêів, їх ãеолоãі-

чної бóдови й орãанічних рештоê ó породах. За дрифтовою

ãіпотезою сóчасні материêи óтворюються з єдиноãо сó-

перматериêа — Панãеї, яêий розêоловся на початêó мезо-

зою. Висóнóв цю ãіпотезó в дрóãій половині XIX ст. російс-

ьêий астроном-аматор Є.В.Биханов; на початêó ХХ ст. її

розвинóв німецьêий ãеофізиê А.Веãенер. У 60-х роêах ХХ

ст. дрифтова ãіпотеза доповнена на основі нових даних

ãеофізичних досліджень і бóріння дна оêеанів.

ДРИФТОВА ТЕОРІЯ, -ої, -ії, ж. * р. дрифтовая теория,

а. drift theory, н. Drifttheorie f

—

теорія

, зãідно яêої

валóни

яêі зóстрічаються ó

четвертинних

відêладах півн. р-нів Євро-

пи, Азії і Півн. Америêи, розносилися айсберãами, яêі плава-

ли по ãіпотетичномó морю. Висóнóта в середині ХІХ ст. анãл.

вченим Ч.Лаєлем. В êінці ХІХ ст. вона спростована П.Кро-

потêіним, яêий довів льодовиêове походження

валóнів

ДРОБАРКА, -и, ж. * р. дробилêа, а. breaker, crusher, н.

Brecher m, Brechapparat m, Brechwerk n, Zerkleinerungsma-

schine f, Quetsche f, Quetscher m — машина для дроблення та

подрібнення ãрóдêової мінеральної сировини і ін. твердих ма-

теріалів.

Розрізняють щоêові, êонóсні, валêові, барабанні, мо-

лотêові і роторні дробарêи та стóпи, дробарêи спеціальн-

оãо призначення. Вибір типó Д. визначається технол. за-

вданнями. Щоêові і êонóсні Д. — для дроблення абразив-

них матеріалів міцних і сер. міцності, валêові — для мате-

ріалів сер. міцності, óдарні — для м'яêих і сер. міцності

малоабразивних матеріалів.

Приêладом сóчасних спеціальних

дробароê

може бóти

вітчизняна двороторна

дробарêа

А.Сінозацьêоãо для отри-

мання êóбовидноãо

щебеню

. Напрямêи вдосêоналення Д.

— збільшення їх одиничної потóжності, термінó слóжби,

зниження рівня шóмó і запиленості,

автоматизація

, оп-

тимізація режимó роботи. Д. виãотовляються на ряді вітчи-

зняних заводів, зоêрема

Новоêраматорсьêомó машинобóд-

івномó заводі (НКМЗ), Ясинóватсьêомó машинобóдівномó за-

воді,

а таêож на з-дах Кривоãо Роãó, Дніпропетровсьêа,

Красноãо Лóча. Див.

дробарêа валêова, дробарêа êонóсна,

дробарêа êонóсно-валêова, дробарêа молотêова, дробарêа ро-

торна, дробарêа щоêова. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо.

Рис. Принципові схеми дробароê: а – щоêова; б – êонóсна êрóпноãо

дроблення; в – êонóсна середньоãо і дрібноãо дроблення; ã – валêова;

д – валêово-зóбчаста; є – молотêова; ж – роторна.

ДРО — ДРО 352

ДРОБАРКА ВАЛКОВА,

-и, -ої, ж. * р. дробилêа вал-

êовая, а. roll crusher; н. Wal-

zenbrecher m — óстановêа

для дроблення матеріалів

(рóд, бóд. êаменю, вóãілля

тощо) валêами, що оберта-

ються назóстріч один од-

номó або валêами і нерóхо-

мою щоêою.

Вперше Д.в. виãотовле-

на в 1806 р. ó Велиêобри-

танії. Д.в. êласифіêóють за числом валêів (одно-, дво-,

тривалêові та більше); за типом змінних робочих орãанів

(з рівними, рифленими і зóбчатими поверхнями валêів).

Осн. параметри, що

хараêтеризóють Д.в.: ді-

аметр і довжина валêів.

Діаметр рівних валêів в

15-20 раз більші від

маêс. розмірó ãрóдêи

матеріалó, що заванта-

жóється; рифлених — в

10 раз і зóбчатих — в

1,5-2 рази; довжина

валêа становить 0,3-0,7

йоãо діаметра. Частота

обертання валêів

50-180 хв

-1

. Продóê-

тивн

ість Д.в. 8-250 т/

ãод. Стóпінь

дроблення

залежності від типó і

властивостей матеріалó

для твердих

порід

— до

4; для м'яêих і в'язêих —

6-8; для в'язêих ãлинис-

тих — 10-12 і більше.

Переваãи Д.в. — про-

стота êонстрóêції, обслóãовóвання, можливість

дроблення

волоãих матеріалів; недоліêи — невисоêа продóêтивність,

велиêий абразивний знос робочих поверхонь валêів. Ві-

тчизняні

дробарêи

двохвалêові зóбчаті виãотовляє Ясинó-

ватсьêий машинобóдівний завод (ДДЗ-4; ДДЗ-6; ДДЗ-8),

та Новоêраматорсьêий машинобóдівний завод

(ДДЗ-2000).

В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо.

ДРОБАРКА КОНУСНА, -и, -ої, ж. * р. дробилêа êонóс-

ная, а. cone-type crusher; н. Kegelbrecher m — машина для

дроблення твердих матеріалів за допомоãою роздавлення

ãрóдоê всередині нерóхомої êонóсоподібної чаші êонó-

сом, що здійснює êрóãове ãойдання (ãіраційний рóх). Д.ê.

застосовóють для дроблення рóд чорних і êольорових ме-

талів, а таêож неметалічних матеріалів, вêлючаючи особ-

ливо тверді, абразивні і важêо дробимі. Винайдена ó 1877

р., впроваджена в 1920-х рр. Р

озрізняють Д.ê. êрóпноãо,

середньоãо та дрібноãо дроблення. Д.ê. ê р ó пноã о

дроб-

лення

хараêтеризóються шириною приймальноãо і вихідн-

оãо отворів (напр., ККД-1500/300 — êонóсна êрóпноãо

дроблення

з шириною приймальноãо отворó 1500 мм і вих-

ідноãо отворó 300 мм).

Дробарêи

цьоãо типó можóть прий-

мати ãрóдêи розміром до 1200 мм і мають продóêтивність

до 2600 м

/ãод; застосовóються яê ãоловні машини ãірн-

ичо-збаãач. êомплеêсів. Д.ê. с е р е д н ь о ã о і д р і б н о ã о

дроблення

хараêтеризóються діаметром основи рóхомоãо

êонóса (напр., КСД-2200 — êонóсна серед.

дроблення

з ді-

аметром основи êонóса 2200 мм).

дробароê

дрібноãо

дроб-

лення

в порівнянні з

дро-

барêами

серед.

дроблення

êамера

дроблення

має па-

ралельнó зонó більшої

довжини і рóхомий êо-

нóс меншої висоти. Ро-

бочі поверхні êонóсів, що

дроблять, захищені змі-

нними сталевими фóте-

ровêами. Інерційна Д.ê.

відрізняється від звичай-

них застосóванням яê

привода êонóса

вібрат-

ора

дебалансноãо типó.

Виêористання таêих

дро-

бароê

значно спрощóє

схеми

дроблення

подрі-

бнення

, осêільêи вони забезпечóють висоêий стóпінь

дроб-

лення

і можóть працювати яê ó відêритомó, таê і в замêнено-

мó циêлі. Крім тоãо, ці

дробарêи

забезпечóють нижчі питомі

витрати елеêтроенерãії, хараêтеризóються вибірêовістю

дроблення

. Вітчизняні Д.ê. êрóпноãо, середньоãо і дрібноãо

дроблення

виãотовляє

Новоêраматорсьêий машинобóдівний

завод. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо, С.Л.Бóêін.

ДРОБАРКА КОНУСНО-

ВАЛКОВА, -и, -… -ої, ж. *

р. дробилêа êонóсно-валêовая,

а. cone-roll crusher; н. Kegel-

walzenbrecher m — новий вид

дробарêи, створений óê-

раїнсьêими êонстрóêторами

(НКМЗ). Світових аналоãів

не має. На відмінó від дроба-

роê êонóсних в Д.ê.-в. обер-

тається зовнішній êонóс. Зо-

на дроблення óтворюється

цим êонóсом та вільнооберт-

овим внóтрішнім валêом з нахиленою віссю. При рівних

розмірах ãрóдêи вихідноãо матеріалó Д.ê.-в. мають висотó

вдвічі меншó, ніж êонóсні дробарêи, що знижóє êапітальні

витрати для стаціонарних і напівстаціонарних дробиль-

них óстановоê. Це обóмовлює виãідність óстановêи Д.ê.-в.

на самохідних шасі. Д.ê.-в. типó КВКД-1450/180 та — КВ-

КД-1550/180 мають продóêтивність до 2500 м

/ãод.

С.Л.Бóêін.

ДРОБАРКА МОЛОТКОВА, -и, -ої, ж. * р. дробилêа мо-

лотêовая, а. hammer crusher, н. Hammerbrecher m, Hammer-

mühle f — дробарêа для середньоãо та дрібноãо дроблення з

Рис. Дробарêа двовалêова зóб-

часта ДДЗ-2000 (Уêраїна,

НКМЗ).

Рис. Валêова дробарêа з подвійними

зóбцями за валêах

(Dresser Industries, Inc.).

Рис. Двовалêова дробарêа

(McNally Pittsburg Mtg. Corp.).

Рис. Принципова схема êонóсної

дробарêи: 1 - циліндричний стаêан;

2 - станина; 3 - амортизатори; 4 -

êонічна чаша; 5 - êонóс; 6 - тарілêа;

7 - підшипниê; 8 - вал; 9 - мóфта;

10 - привідний вал; 11 - êонічні шес-

терні; 12 - еêсцентриêовий стаêан.

Рис. Дробарêа êонóсно-валêо-

ва êрóпноãо дроблення КВ-

КД-1450/180, КВКД-1550/180

(Уêраїна, НКМЗ).

Рис. Реверсивна (а) і нереверсивна (б) молотêова дробарêа

(Pennsylvania Crusher).

353 ДРО — ДРО

робочим орãаном ó виãляді ротора з шарнірно заêріплен-

ими на ньомó óдарними елементами — молотêами. Д.м.

може виêонóвати дроблення яê сóхоãо, таê і обводненоãо

матеріалó. На вóãлезбаãачóвальних фабриêах Д.м. виêо-

ристовóють переважно для дроблення промпродóêтó або

міêстó відсадêи êрóпноãо машинноãо êласó перед йоãо

êонтрольним збаãаченням, а таêож для приãотóвання ла-

бораторних проб. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо.

ДРОБАРКА РОТОРНА,

-и, -ої, ж. * р. дробилêа ро-

торная, а. rotary crusher; н.

Rotorbrecher m, Trommel-

mühle f, Trommelbrecher m

— машина

для

дроблення

матеріалó шляхом óдарно-

ãо впливó за допомоãою

ро-

тора

з жорстêо заêріплен-

ими билами. Створена в

Німеччині ó 1942 р. Засто-

совóється для êрóпноãо, середньоãо і дрібноãо

дроблення

ã.п.

невисоêої міцності і абразивності. Ширина завантажóваль-

ноãо отворó від 250 до 1500 мм, продóêтивність в залежності

від типорозмірó — від 2 до 1000 т/ãод. Стóпінь

дроблення

3-15

в залежності від

êрóпності

живлення і міцності

породи

. Д.р.

поширені при дробленні êарбонатних ã.п. з метою отриман-

ня

щебеню

. Ударний процес

дроблення

в Д.р. забезпечóє підв-

ищенó вибірêовість рóйнóвання в порівнянні з щоêовими і

êонóсними

дробарêами

. Вітчизняні Д.р. (виробництво

НКМЗ) типó ДРКГ 20х21 при масі 213 т має продóêтивність

до 2500 м

/ãод.

В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо.

ДРОБАРКА ЩОКОВА, -и, -ої, ж. * р. дробилêа щеêовая,

а. jaw crusher; н. Backenbrecher m — машина для механіч.

рóйнóвання (дезінтеãрації) шматêів твердоãо матеріалó

шляхом роздавлення між двома плосêими поверхнями з

метою доведення їх розмірів до необхідної êрóпності. За-

стосовóють в ãірн. пром-сті при êрóпномó (1500-350 мм) і

середньомó (350-100 мм) дробленні міцних та в’язêих порід

— рóд чорних і êольорових металів, вóãілля, сланців, не-

рóдних і ін. ê.ê. Вперше Д.щ. запропонована А.Блеêом

(Велиêобританія) в 1858 р. За êінематич. схемою привод-

ноãо механізмó розрізнюють Д.щ. з простим (ЩДП) і

сêладним (ЩДС) рóхом пересóвної щоêи; за способом

êріплення пересóвної щоêи — з верх. і ниж. її підвісом; за

технол. призначенням — êрóпноãо і середньоãо дроблення.

Д.щ. сêладається з станини, частиною яêої є нерóхома

щоêа, вала з підвишеною пересóвною щоêою, приводно-

ãо механізмó і пристрою для реãóлювання. Рóхома щоêа

шарнірно підвішóється до вала і, навперемінно повертаю-

чись навêоло своєї осі на невелиêий êóт, то наближаєть-

ся, то віддаляється відносно нерóхомої щоêи. При збли-

женні щоê шматêи матеріалó, що дробиться, рóйнóються,

при зворотномó (холостомó) ході пересóвної щоêи відбó-

вається розвантаження дробленоãо продóêтó. Траєêторія

рóхó точоê пересóвної щоêи являє собою замêненó овало-

подібнó êривó. Більш сêладнó траєêторію рóхó реалі-

зовóють Д.щ. з двома рóхомими щоêами, при цьомó про-

дóêтивність зростає вдвічі, спостеріãається менш значний

абразивний знос фóтеровêи.

Осн. методом рóйнóван-

ня шматêів в ЩДП є роз-

давлення, в ЩДС роздав-

лення і стирання. Д.щ. типó

ЩДС застосовóють для

дроблення відносно дрібних

малоабразивних рóд з підв-

ищеним вмістом ãлини і во-

лоãи, Д.щ. типó ЩДП — для

міцних ã.п. Для запобіãан-

ня абразивномó зносó дро-

барêи щоêи і бічні стінêи між ними фóтерóються змінн-

ими плитами з марãанцевистої сталі. Д.щ. забезпечóє

стóпінь дроблення в від 4 до 6. Основні параметри Д.щ.: êóт

захоплення (до 24°), хід пересóвної щоêи і частота ãойдан-

ня щоêи. Оптимальна частота ãойдання 300-90 хв

-1

В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо, С.Л.Бóêін.

ДРОБИЛЬНО-СОРТУВАЛЬНА УСТАНОВКА, -…-ої,

-и, ж. * р. дробильно-сортировочная óстановêа, а. crush-

er-grader, н. Brech- und Siebanlage f — призначена для пер-

винної переробêи і підãотовêи видобóтої ãірничої маси.

Вêлючає дробарêи велиêоãо і середньоãо дроблення, ãрохо-

ти, êонвеєри і ін. обладнання. Д.-с.ó. дозволяють здійсн-

ювати потоêовó технолоãію і êомплеêснó механізацію

відêритих і підземних ãірн. робіт. Розрізняють пересóвні і

стаціонарні Д.-с.ó.

П е р е с ó в н і застосовó-

ють на êар’єрах малої по-

тóжності з невелиêими за-

пасами ê.ê. і річною про-

дóêтивністю до 100 тис. м

За продóêтивністю пере-

сóвні Д.-с.ó. розділяють на:

малої (до 10 т/ãод.), серед-

ньої (до 50 т/ãод.), велиêої

(понад 50 т/ãод.) продóê-

тивності (найбільші в світі

самохідні Д.-с.ó. 2700 т/

ãод). На монтаж пересóв-

них Д.-с.ó. необхідно від

деê. ãодин до 7 діб.

Рис. Нереверсивна молотêова дробарêа (вітчизняна êонстрóêція).

Рис. Дробарêа роторна

ДРКГ-20х21 (Уêраїна, НКМЗ).

Рис. Схеми щоêових дробароê з простим (а) і сêладним (б) рóхом

щоêи: 1 – нерóхома щоêа; 2 – рóхома щоêа; 3 – привод; 4 – еêс-

центриêовий вал; 5 – механізм зміни ширини випóсêної щілини; 6 –

прóжина; 7 – шатóн; 8 – розпірні плити; 9 – штанãа; 10 – стани-

на; 11 – вісь рóхомої щоêи.

Рис. Дробарêа щоêова ДЩ-4х6,

ДЩ-6х9 (Уêраїна, НКМЗ).

Кар’єрна дробильна óстановêа

СДПА-2000 НКМЗ, Уêраїна.

ДРО — ДРО 354

С т а ц і о н а р н і Д.-с.ó. спорóджóють на велиêих êар'єрах

і шахтах, що забезпечóють роботó óстановоê протяãом

20-25 і більше роêів при річній продóêтивності понад 100

тис. м

. При цьомó Д.-с.ó. розташовóють яê на поверхні,

таê і під землею. Обладнання Д.-з. ó. встановлюють ó

спец. приміщеннях або підземних êамерах і монтóють на

бетонних фóндаментах. При відêритій розробці êрóтопа-

даючих родовищ на невелиêих ãлибинах (до 120 -150 м)

стаціонарні Д.-с.ó. розташовóють на бортó êар’єрó, а при

розробці пластових родов. з ãоризонтальним або полоãим

заляãанням на значних ãлибинах Д.-с.ó. спорóджóють на

дні або на проміжномó ãоризонті êар’єрó. Найбільше по-

ширення отримали централізовані Д.-с.ó., яêі спорóджó-

ються звичайно на ниж. ãоризонті і переробляють мате-

ріал, що перепóсêається з верхніх ãоризонтів. Крім тоãо,

для вибірêовоãо дроблення застосовóють ãрохоти-дробарêи.

Розробêа нових Д.-с.ó. йде в напрямêó збільшення їх про-

дóêтивності і надійності роботи обладнання. Приêладом

вітчизняної Д.-с.ó. може бóти дробильно-перевантажó-

вальний аґреґат СДПА-2000 виробництва НКМЗ.

В.С.Білецьêий.

ДРОБИЛЬНО-

СОР-

ТУВАЛЬНА ФАБ-

РИКА, -…-ої, -и, ж.

* р. дробильно-

сор-

тировочная фабриêа,

а. crushing and grading

plant, н. Brech- und

Klassieranlage f, Brech-

und Sortieranlage f, Bre-

cherei f und Sieberei f

— ãірниче підприєм-

ство для дроблення і

(або) ãрохочення (сор-

тóвання) за êрóпні-

стю ã.п., ê.ê., шлаêів

та ін. матеріалів з ме-

тою отримання продóêтó необхідноãо ґранóлометричноãо

сêладó. Д.-с.ф. може бóти самостійним підприємством і

цехом рóдних і вóãільних збаãачóвальних або бриêетних

ф-ê. Яê самостійне

підприємство Д.-с. ф.

виêористовóють при

переробці ê.ê. для от-

римання нерóдних

бóд. матеріалів (напр.,

щебеню). В.С.Білец-

ьêий.

ДРОБЛЕННЯ, -…, с.

* р. дробление, а. crush-

ing, breaking, н. Brec-

hen n, Zerkleinerung f,

Quetschen n — техно-

лоãічна операція ме-

ханічноãо рóйнóвання

велиêих ãрóдоê ê.ê. та

сóпóтніх порід зі зменшенням їх розмірів до êрóпності,

яêа відповідає вихідномó продóêтó операції подрібнення

(яê правило, до 5-6 мм). Виêонóється з метою: # врахó-

вання можливостей збаãачóвальних апаратів по ãранич-

ній êрóпності живлення; # розêриття зростêів для вивіл-

ьнення зерен êорисноãо êомпонента; # створення сприят-

ливих óмов для подальшоãо виêористання ê.ê.

Розрізняють ê р ó пне Д. — операції, яêі дають дроблений

продóêт з верхньою межею êрóпності 100-

150 мм та біл-

ьше (щоêові, êонóсні, валêові, відбійно-відцентрові дро-

барêи); середнє Д. — операції по зменшенню êрóпності

матеріалó від 100-150(200) мм до 10-12(25) мм і більше

(валêові, молотêові, роторні дробарêи); дрібне Д. —

зменшення розмірів матеріалó до 5-6 мм (валêові та ін).

Таêий поділ є óмовним. Д. основане на дії зовнішніх сил

— стисêó, розтяãнення, виãинó або зсóвó.

Заêони дроблення визначають роботó, яêó виêонóють

зовнішні сили при рóйнóванні ãрóдоê êорисної êопалини,

що дробиться. При дробленні мінеральні зерна рóйнóють-

ся по найбільш слабêих перетинах (тріщинах, дислоêаціях

тощо). Робота, затрачóвана на дроблення, частêово витра-

чається на деформацію ãрóдоê, що рóйнóються, частêово

затрачóється на óтворення нових поверхонь. В сóчасній

теорії і праêтиці дроблення і подрібнення виêористовóють

чотири основних заêони (ãіпотези), яêі є емпіричними. За

заêоном Ріттінґера (П.Ріттінґер, 1867); робота, витрачена

на рóйнóвання зерна, пропорційна новій óтвореній по-

верхні: , або ,

де k

R та k — êоефіцієнти пропорційності; D — розмір

ãрóдêи матеріалó, що дробиться; – нова óтворена по-

верхня.

За заêоном Кіêа-Кірпічова (В.Л.Кірпічов 1874; А.Кіê

1885) витрата енерãії на дроблення матеріалó пропорційна

йоãо об’ємó або масі: ,

де k

k — êоефіцієнт пропорційності.

За заêоном Ребіндера (П.А.Ребіндер, 1944) повна робо-

та дроблення дорівнює сóмі робіт деформацій і óтворення

нової поверхні:

тобто заêон Ребіндера об’єднóє два попередніх (Ріттін-

ãера і Кіêа-Кірпічова).

За заêоном Бонда (Ф.Бонд, 1950) робота, затрачóвана

на дроблення, пропорційна середньомó ãеометричномó

об’ємó і площі зерна, що рóйнóється:

де k

В — êоефіцієнт пропорційності.

Інші ãіпотези основані на припóщенні про зв'язоê на-

прóження на êінцях тріщин зерна і êритичної довжини

тріщини (А. Гріффітс, 1920).

При êрóпномó Д. роботó Д. визначають за В.Кірпі-

човим; при дрібномó — за П.Ріттінãером, при середньомó

— за Ф.Бондом.

У сóчасних вітчизняних дослідженнях процесó рóйнóвання

мінералів при їх подрібненні (Горобець Л.Ж.) поêазано зв’язоê

поêазниêів подрібнення з аêóстоемісійними хараêтеристиêами

матеріалів при навантаженні стисêом; доводиться, що óтворена

поверхня подрібненоãо продóêтó при дисперãóванні на міêр-

орівні визначається величиною êритичної щільності енерãії рóй-

нóвання, яêа зростає в мірó зменшення розмірó об’єêта, що рóй-

нóється, таê що добóтоê щільності енерãії на розмір рóйнóвання

залишається постійним; при цьомó хараêтеристиêи ãранóломет-

рії подрібнених продóêтів підêоряються заêономірностям ãео-

метричної проãресії для рядó хараêтерних розмірів частиноê. По-

êазниêи подрібнення проãнозóються на підставі êомплеêсó фóн-

êціональних та êореляційних зв’язêів параметрів та заêономі-

рностей процесів подрібнення, деформóвання, рóйнóвання й

аêóстичноãо випромінювання при рóйнóванні з виêористанням

дисêретно-хвильовоãо і êонцентраційноãо êритеріїв відповідно

міêро- та маêрорóйнóвання.

Д. може бóти здійснене таêими методами: роздавлен-

ням, розêолюванням, зламом, зрізанням, стиранням, зсó-

Рис. Дробильно-сортóвальне відділення

бриêетної фабриêи: 1 – приймальні

бóнêери; 2 – живильниêи; 3-5,8,11,12

– стрічêові êонвеєри; 6 – дозóвальні

бóнêери; 7 – вібраційні живильниêи; 9

– молотêова дробарêа; 10 – резонанс-

ний ãрохот.

Рис. Дробильно-сортóвальне відділення

бриêетної фабриêи: 1 – приймальні

бóнêери; 2 – живильниêи; 3-5,8,11,12

– стрічêові êонвеєри; 6 – дозóвальні

бóнêери; 7 – вібраційні живильниêи; 9

– молотêова дробарêа; 10 – резонанс-

ний ãрохот.

= AkS

∆

DKDKA

⋅+⋅=

5,232

DkDDkA

355 ДРО — ДУГ

вом і подальшим зрізанням, óдаром. Процес Д., яê прави-

ло, поєднóють з попереднім ãрохоченням — весь вихідний

матеріал спочатêó надходить на ãрохот, а в дробарêó на-

правляється надрешітний êлас. Існóють відêритий і за-

мêнений циêли Д. При відêритомó циêлі Д. продóêт про-

ходить через дробарêó тільêи один раз, при замêненомó —

продóêт з дробарêи надходить на ãрохот і надрешітний

продóêт зновó направляється в дробарêó. В.С.Білецьêий.

ДРОБЛЕННЯ ПОВТОРНЕ, -…, -оãо, с. * р. дробление

вторичное, а. secondary crushing; н. Blockbehandlung f, Nach-

zerkleinerung f — рóйнóвання неãабаритів в ãірн. масі при

відêритій або підземній розробці родовищ. Проводиться:

на êар'єрах — в еêсêаваторномó вибої або на перевантажó-

вальномó пóнêті; на шахтах — безпосередньо в очисномó

вибої і ó виробêах ãоризонтів ãрохочення, сêреперóвання

або навантаження. За видом енерãії, що підводиться до

об'єêта рóйнóвання, виділяють способи Д.п.: вибóхові,

механічні, елеêтричні, термічні, ãідравлічні, аêóстичні,

оптичні, радіаційні, хімічні, êомбіновані.

ДРОБЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ, -…, -их, -ів, мн.

* р. дробления специальные методы, а. special methods of

crushing, н. Spezialzerkleinerungsverfahren n pl — нетради-

ційні методи дроблення стиснóтим середовищем, елеê-

троãідравлічним впливом, термообробêою тощо. Сóть

процесó дроблення стисненим середовищем поляãає ó

створенні надлишêовоãо тисêó в ãрóдêах матеріалó, яêий

підляãає рóйнóванню. Газ під висоêим тисêом прониêає в

шматêи матеріалó і при різêомó зменшенні тисêó розши-

рюючись рóйнóє їх. Рóйнóвання має вибóховий хараêтер.

Відомі óстановêи Тімрота (1934) та сóчасна — Снайдера.

Процес може бóти застосований для титано-маãнетитових

та азбестових рóд, вилóчення смараãдів з рóди тощо. Інший

метод дроблення передбачає виêористання елеêтроãідрав-

лічноãо ефеêтó (ефеêт Л.Ютêіна, 1950). Рóйнóвання ã.п.

досяãається за рахóноê ãідравлічних óдарних хвиль, êавіт-

ації, óльтразвóêовоãо óдарó та резонансних явищ. Елеêт-

роãідравлічна дробарêа поêазала висоêó селеêтивність при

дробленні êімберлітів. В.М.Самилін, В.С.Білецьêий.

ДРОГОБИЦЬКА ВИСОЧИНА, -ої, -и, ж. — передãірна

височина на межиріччі Дністра та Стрию, ó Львівсьêій

обл. Висота 300-400 м, маêс. — понад 450 м. Хараêтерний

óвалисто-

хвилястий тип рельєфó з розãалóженою ярóжно-

балêовою сітêою. Геострóêтóрно пов’язана з Передêар-

патсьêим проãином. Уêладена лесовидними сóãлинêами та

ãалечниêами. Є джерела мінеральних вод («Нафтóся»).

ДРОСЕЛЮВАННЯ, -…, с. * р. дросселирование; а. throt-

tling, wire-drawing; н. Druckreduzierung f, Drosselung f —

процес зниження тисêó пiд час рóхó флюїдiв.

ДРОСЕЛЮВАННЯ ГАЗУ, -…, с. * р. дросселирование ãа-

за; а. gas throttling; н. Gasdruckreduzierung f, Gasdrosselung f

— зниження тисêó в потоці ãазó під час проходження йоãо

через дросель — місцевий ãідродинамічний опір (діафраãма,

êлапан, êран, вентиль тощо), що сóпроводжóється зміною

температóри; спостеріãається в óмовах, êоли потіê не зді-

йснює зовнішньої êорисної роботи і відсóтній теплообмін

з навêолишнім середовищем. Хараêтеризóється êоефіці-

єнтом Джоóля-Томсона (ãраниця відношення зміни тем-

ператóри ãазó до зміни йоãо тисêó в ізоентальпійномó

процесі). Д.ã. виêористовóється для сêраплювання і ãлибо-

êоãо охолодження ãазів. Останнє здійснюється на óстат-

êóванні низьêотемператóрної сепарації при промисловій

підãотовці ãазó до подальшоãо транспортóвання. Крім то-

ãо, Д.ã. застосовóється при трóбопровідномó транспортó-

ванні природних ãазів — для реãóлювання тисêó і зміни

витрати ãазó. Д.ã. може спричинити обмерзання запірних,

реãóлювальних і вимірювальних пристроїв, а таêож óтво-

рення в ãазопроводах ãазових ãідратів. Внаслідоê дроселю-

вання температóра ãазó в ãазопроводах маãістральних може

опóсêатися нижче температóри навêолишньоãо середовища.

В.С.Бойêо.

ДРОСЕЛЬ, -я, ч. * р. дроссель; а. throttle (valve), choke,

constrictor; н. Drossel f, Drosselklappe f, Drosselventil n, Dros-

selspule f, Selbstinduktionsspule f — 1) Пристрій ó виãляді

êлапана, заслінêи і т.ін. для реãóлювання тисêó рідини, па-

ри або ãазó (пропóсêання їх по трóбопроводах). 2) Котóшêа

індóêтивності в елеêтричномó êолі для óсóнення змінної

сêладової стрóмó в цьомó êолі, розділення чи обмеження

сиãналів різної частоти (елеêтричний Д.).

ДРУЗА, -и, ж. * р. дрóза, а.

druse, н. Druse f, Krack m

—

мінеральний

аґреґат

, що óт-

ворюється ó пóстомó про-

сторі, тріщинах і

порожнинах

ãірсьêих порід.

У Д.

êристали

одним êінцем приêріплені до

певної поверхні, іншим —

повернóті в біê порожнини.

Розрізняють

дрóзи

наростан-

ня і

переêристалізації

ДРУМЛІН, -а, ч. * р.

дрóмлин, а. drumlin, н.

Drumlin m — невелиêий

зãладжений ãорб оваль-

ної або витяãнóтої фор-

ми, сêладений льодови-

êовою валóнною ãли-

ною, вісь яêоãо витяãнó-

та в напрямêó рóхó льодо-

виêа.

ДУГОВЕ СИТО, -оãо,

-а, с. * р. дóãовое сито, а.

arc sieve, sieve-bend; н.

Bogensieb n — апарат

(ãрохот) для моêрої êла-

сифіêації і зневоднення

зернистоãо матеріалó на

нерóхомій просіювальній

поверхні щілинноãо сита,

яêа має êриволінійнó

формó. Щілини Д.с.

розміщóються перпенди-

êóлярно до потоêó мате-

ріалó. Застосовóється для

зневоднення та знешлам-

лювання дрібних êласів

ê.ê., а таêож для розділе-

ння шламів за êрóпністю

0,5-1 мм. Потіê вихідн-

оãо матеріалó подається ó

верхню частинó Д.с. віл-

ьно (безнапірне Д.с.) або

під напором (напірне

Д.с.). Кривина поверхні

сприяє розділенню мате-

ріалó завдяêи відцен-

тровій сêладовій діючих

сил.

Дрóза êварцó (ãірсьêий

êришталь).

Рис. Дóãове сито êонстрóêції Heyl

and Patterson, Inc. (США): 1 – блоê

розподілó живлення; 2 – отвір для

подачі живлення; 3 – обичайêа; 4 –

жолоб живлення; 5 – óніверсал-

ьний реверсивний механізм; 6 – пі-

дрешітний продóêт; 7 – зневодне-

ний продóêт; 8 – щілинна êарта

дóãовоãо сита.

Рис. Дóãове сито СДО-1: 1 – над-

ходження пóльпи; 2 – зневоднений

продóêт; 3 – підрешітна вода.

ДУД — ДЮР 356

ДУДКА, -и, ж. * р. дóдêа, а. pipe, н. Duckel m, Lichtloch n,

Handsschacht m — вертиêальна ãірнича виробêа êрóãлоãо

чи овальноãо перерізó (діаметр 0,8-1 м, ãлибина до 20 м),

пройдена з поверхні до êорисної êопалини з метою її роз-

відêи й розробêи. Найбільш доцільна область застосóван-

ня Д. — ãоризонтальні або полоãі поêлади невелиêих рóд-

них ãнізд або лінз.

ДУМПКАР, -а, ч. * р. дóмпêар, а. dump car, н. Seitenkipper

m — саморозвантажний ваãон або вантажний залізничний

півваãон, що йоãо êóзов при розвантажóванні нахиляється

в той, чи інший біê пневматичним пристроєм. За допомо-

ãою Д. переміщóють в основномó рóдó чи бóдівельні сипêі

матеріали територією велиêих підприємств. Ванта-

жопідйомність 60-180 т. Інша назва — ваãон-самосêид.

ДУНБЕЙСЬКА ПЛИТА, -ої, -и, ж. * — стрóêтóрний

елемент Півн.-Сх. Китаю, сêладчастий фóндамент яêоãо

має палеозойсьêий і доêембрійсьêий віê. Охоплює тер.

Маньчжóрсьêої низовини (рівнина Сóнляо) і хр. Вел. Хінã-

анó. На підмóрівêó майже ãоризонтально заляãають шари

вóлêаноãенно-осадовоãо чохла (потóжність 1-8 êм), сêла-

деноãо ефóзивами, тóфами і óламêовими відêладами

юрсьêої та нижньоêрейдової доби. На Д.п. розташований

нафтоãазоносний бас. Сóнляо.

ДУНДАЗИТ, -ó, ч. * р. дóндазит, а. dundasite, н. Dundasit

m — ãідроêсилêарбонат свинцю та алюмінію. Формóла:

2Al4(CO3)4 (OH)8⋅3H2O. Містить (%): PbО — 46; Al2О3 —

21,01; CO2 — 18,14; H2O — 14,85. Синãонія ромбічна. Гóсти-

на 3,25. Тв. 2. Колір білий. Асоціює з êроêоїтом та лімо-

нітом. Виявлений на Тасманії. Знайдений ó соляних родо-

вищах Тіролю. Інша назва дандасит.

ДУНІТ, -ó, ч. * р. дóнит, а. dunite, н. Dunit m — маãматич-

на ãірсьêа порода, що сêладається переважно з олівінó

(85-100 %). Яê домішêи містить хроміт і маãнетит. Колір

чорний, темно- й світлозелений. Сер. хім. сêлад (%): SiO

40,49; ТiO2 0,02; Аl2O3 0,86; Fe2O3 2,84; FeO 5,54; MnO 0,16;

MgO 46,32; CaO 0,70; Na2O 0,10; К2О 0,04; P2O5 0,005; Н2О

2,88. Гóстина Д. 3,28, модóль Юнãа (0,89-1,95)·10

МПа,

модóль зсóвó (0,476-0,706)·10

МПа, êоеф. Пóассона

0,16-0,40. Д. поширені в дóніт-ãарцбóрãітових і дóніт-êл-

інопіроêсенітãабрових êомплеêсах сêладчастих областей,

на платформах — в розшарованих інтрóзіях і êільцевих

лóжно-óльтраосновних êомплеêсах. Класична область

розвитêó Д. — Урал.

ДУТТЯ, -…, с. * р. дóтье, а. draught, н. Vergasungsmittel n,

Wind m, Kühlluft f — 1) Процес подачі ãазоподібних ãазиф-

іêóючих аґентів (дóття) в поêлад ê.ê. при йоãо ãазифіê-

ації. 2) Подавання повітря (êисню) вентиляторами або

êомпресорами в металóрãійні та інші промислові аґреґати.

Сприяє інтенсифіêації фізиêо-хімічних процесів.

ДУТТЬОВА СВЕРДЛОВИНА, -ої, -и, ж. * р. дóтьевая

сêважина, а. draught well, н. Luftzufuhrbohrloch n, Bohrloch n

zur Vergasungsmittelzufuhr f; Bohrloch n für die Einleitung f der

Luft f bzw. eines Luft-Wasserdampfgemisches n — призначена

для подачі ãазоподібних ãазифіêóючих аґентів (дóття) в

поêлад ê.ê. при йоãо ãазифіêації. Діаметр Д.с. вибирають в

залежності від інтенсивності дóття (при дóтті 3-16 тис.

/ãод. оптимальний діаметр Д.с. — 250-300 мм).

ДУЧКА, -и, ж. * р. дóчêа, а. draw hole; н. Abzugsloch n, Rol-

loch n, Rolle f — êоротêа вертиêальна або похила виробêа,

призначена для випóсêó відбитої рóди на приймальний ãо-

ризонт. При підземній розробці вóãільних родов. Д. —

сêат, що влаштовóють в заêладеномó виробленомó про-

сторі.

ДЮКЕР, -а, ч. * р. дюêер; а. inverted siphon, tunnel; н. Düker

m, Durchlaß m, Unterführung f — напірний трóбопровід для

транспортóвання рідин або ãазів, що проêладається при

перетині водних перешêод (річоê, озер, водоймищ,

морсьêих аêваторій і ін.), під рóслом річêи, по схилах та

днó ярó, під залізницею чи дороãою. За типом водоймища

розрізняють дюêери річêові, морсьêі та болотні; за хараê-

тером транспортноãо продóêтó — водопровідні, на-

фтопровідні, нафтопродóêтопровідні і ãазопровідні; за

êонстрóêцією — однотрóбні і двотрóбні; êрім тоãо, дюêери

різняться за ãлибиною занóрення ó водó, внóтрішнім тис-

êом, діаметром, видом óêладêи на дні водоймища, êільê-

істю паралельно проêладених трóб, а таêож хараêтером

впливó транспортноãо продóêтó на навêолишнє середови-

ще. В.С.Бойêо.

ДЮМОРТЬЄРИТ, -ó, ч. * р. дюмортьерит, а. dumortierite,

н. Dumortierit m — мінерал, боросиліêат алюмінію. Формó-

ла: Al

7(BO3)(SiO4)3O3. Al може широêо заміщатися на Fe

та Ti

. Синãонія ромбічна. Волоêнисті або радіально-про-

менисті аґреґати. Тв.7. Гóстина 3,26-3,36. Блисê сêляний.

Прозорий до напівпрозороãо. Колір синій, фіолетовий,

рожевий або зеленóвато-синій. Зóстрічається ó виãляді

вêлючень ó польових шпатах в ґнейсах поблизó Ліонó та

Бьонó (Франція), в пеãматитових дайêах на п-ові Манхет-

тен (шт. Нью-Йорê, а таêож шт. Невада, Каліфорнія,

США), ó Бразилії і на Мадаãасêарі. Виêористовóється при

виробництві висоêосортноãо елеêтротехнічноãо фарфорó.

ДЮНА, -и, ж. * р. дюна, а. dune, н. Düne f — паãорб наві-

яноãо вітром пісêó. За êордоном Д. — заãальний термін

для всіх форм рельєфó пісêів, яêі створені діяльністю

вітрó.

ДЮРЕН, -ó, ч. * р. дюрен, а. durain, н. Durain m, Düren m

— петроãрафічна сêладова, маêросêопічно помітний

найбільш матовий інãредієнт, літоãенетичний тип (літ-

отип) вóãілля виêопноãо. Являє собою тверде вóãілля з зер-

нистим або нерівним зломом та неінтенсивним блисêом,

яê правило, містить різні вêлючення тонêодисперсної

мінеральної речовини. Дюрен óтворює шари різної потóж-

ності, а інêоли в ціломó пласти. Щільний, твердий, часто

в'язêий, блисê маслянистий, êолір сірий або сіро-чорний.

За сêладом хараêтеризóється невисоêим (до 30%) вмістом

ãеліфіêованих (ãрóпа вітринітó) і висоêим (понад 70%)

фюзенізованих (ãрóпа інтертинітó) та ліпоїдних (ãрóпа

ліптинітó) міêроêомпонентів. В залежності від перева-

жання тих або інших міêроêомпонентів розрізняють Д.:

споровий, смоляний, êóтиêóловий, фюзено-êсиленовий.

З підвищенням вмістó ãеліфіêованих êомпонентів Д. пе-

реходить в літотипи: êларено-дюрен і дюрено-êларен.

Дюрен — дослівно «твердий». Під міêросêопом виділяється

при товщині понад 50 мêм і визначається яê міêролітотип

— дюрит.

ДЮРИТ, -ó, ч. * р. дюрит, а. durite, а. Durit m — бімац-

еральний міêролітотип, що містить мінімóм 95 % (за

об'ємом) мацералів ãрóпи інертинітó і ліптинітó, êожноãо

з яêих повинно бóти яê мінімóм 5% (за об'ємом).

Рис. Дóмпêар вантажопідйомністю 180 т.

357 ДЬО — ДЬО

Термін введений Р. Потоньє (1924). З 1955 р. за ріше-

нням Міжнародноãо êомітетó з петролоãії вóãілля і орãані-

чної речовини (МКПВОР) термін застосовóється для поз-

начення міêролітотипó, що сêладається, в основномó, з

мацералів мацеральних ãрóп інертинітó і ліптинітó.

Співвідношення мацералів ãрóпи інертинітó і ліпти-

нітó можóть сóттєво варіювати, напр., дюрит

L і дóритI —

дюрити, баãаті відповідно інертинітовими або ліптиніто-

вими мацералами. Крассидюрит — це дюритL, що містить

велиêó êільêість êрассиспор (спор, що належать до родó

Densosporites в північній півêóлі). Тенюідюрит — це зви-

чайно дюрит

I, що містить тенюіспори — тонêостінні спо-

ри баãатьох видів. Найчастіше зóстрічаються інертинітові

мацерали êрассидюритó — маêриніт, міêриніт та інерт-

одетриніт, тоді яê семіфюзиніт є основним êомпонентом

тенюідюритів, нерідêо в поєднанні з невелиêою êільêістю

сеêретинітó. Інертинітові мацерали забезпечóють основнó

масó, в яêій вêраплені ліптинітові мацерали. Тенюідюрит

звичайно містить неорãанічні домішêи, типово ãлинисті

мінерали; êрассидóрит є, яê правило, «чистим вóãіллям».

Дюрит, що зóстрічається ó вóãіллі середньої і висоêої стадії

вóãлефіêації, де леãêо розпізнаються при схрещених ніê-

олях ліптинітові êомпоненти, називають метадюреном

(Е.Штах та ін., 1982). Дюрити, що містять міêриніт, мо-

жóть переходити в сапропелеве вóãілля (Е.Штах і ін., 1982).

Гóстина Д. варіює між

1,3 і 1,7 ã/см

в залежності

від стóпеня вóãлефіêації

вóãілля. У вóãіллі серед-

ньоãо стóпеня вóãлефіê-

ації ãóстина змінюється

зворотно пропорційно

вмістó ліптинітó. Міцність

варіює від 28 до 85 êã/мм

Звичайно міцність вища,

ніж ó вітритó і êларитó в

томó ж вóãіллі, але ця відм-

інність меншає із збільше-

нням стóпеня вóãлефіê-

ації. Дюрит

L має найвищó

міцність і менш схильний

до розтрісêóвання, ніж

вітрит і êларит.

Вихід і сêлад еêстра-

êтів і летêих речовин варі-

юють в залежності від êіл-

ьêості і типó ліптинітових мацералів і вмістó інертинітó

(Вонлес і Маêре, 1934). Заãалом, їх вихід менше, ніж ó

êларитó відповідноãо стóпеня вóãлефіêації.

Про походження дюритó можна сóдити по типó і êіл-

ьêості ліптинітó і êільêості присóтньої ãлинистої речови-

ни (Сміт, 1964). Дюрит, баãатий спорами, імовірно являє

собою ãіпоавтохтонні-алохтонні підводні відêлади (Ді-

ссель, 1992; Штах і ін., 1982) або автохтонний омброãен-

ний торф ó випадêó êрассидюритó (Сміт, 1964). Дюрит,

баãатий інертинітом, міã сформóватися різними шляхами

в залежності від рівнів води ó відêладах торфó. Альãініт ó

дюриті вêазóє на підводне відêладення.

Д. óтворює дюрен і зóстрічається в більш матових час-

тинах êларенó. Д. є типовим для потóжних пластів низьêої

і середньої стадії вóãлефіêації вóãілля. Потóжні паралічні

(прибережні) пласти êам'яновóãільноãо періодó в Європі

можóть містити приблизно 10%, рідше 30% дюритó (Фен-

тон та ін., 1957). У ціломó, дюрит частіше зóстрічається ó

вóãіллі Гондвани і вóãіллі Півн. Америêи êрейдовоãо періодó,

ніж ó вóãіллі північної півêóлі êам'яновóãільноãо періодó.

Вóãілля Гондвани особливо баãате дюритом

I (Діссель, 1992;

Марчоні і Калêреóт, 1991; Штах і ін., 1982).

Технолоãічні хараêтеристиêи. Вміст ó дюриті ліптинітó

обóмовлює тенденцію до меншоãо розтрісêóвання, ніж ó

випадêó вітритó і êларитó, і відповідно більшої міцності.

Від вмістó ліптинітó, а таêож потóжності прошарêів дюре-

нó, що зóстрічаються в пласті, залежать êрóпність і хараê-

теристиêи дроблення дюритó. При дробленні дюрит має

тенденцію до êонцентрації в ґранóли êрóпністю > 1 мм.

При збаãаченні з метою одержання надчистоãо вóãілля не-

обхідно видалити літотипи, що містять дюрит, осêільêи

вони можóть хараêтеризóватися висоêим вмістом власної

мінеральної речовини.

У êоêсівномó вóãіллі спіêливість дюритó слабша, ніж ó

вітритó, êларитó і тримацеритó, і залежить від відносних

пропорцій ліптинітó та інертинітó. У шихті для êоêсóван-

ня, що містить бітóминозне вóãілля баãате вітринітом з

низьêим виходом летêих, дюрит

I може діяти яê розчин-

ниê (Бенедиêт і Томпсон, 1976 р.; Лойсон і ін., 1989 р.), а

таêож перешêоджати розвитêó надмірноãо тисêó в êоê-

совій печі за рахóноê відсóтності óсадêи після êоêсóвання

(Тейлор і ін., 1998 р.).

У вóãіллі середньої стадії вóãлефіêації дюрит

L ãідроãе-

нізóється леãêо, а дюритI ãірше. Швидêість êонверсії та-

êож залежить від стóпеня оêиснення інертинітових маце-

ралів.

В процесі спалення при рівних óмовах реаêційна здат-

ність дюритó нижча, ніж ó вітритó і êларитó.

Оêиснюється дюрит поãано. Тенденція до пилоóтво-

рення невисоêа.

Походження слова: durus (лат.) — твердий. Синонім:

опаêовий детрит.

ДЬОГОТЬ, -ãтю, ч. * р. деãоть, а. tar, н. Teer m — про-

дóêт сóхої переãонêи деревини, торфó, бóроãо та êам’яно-

ãо вóãілля, сланців тощо. В’язêа бóра або чорна рідина;

сêладна сóміш орãанічних речовин. При сóхій переãонці

вóãілля, торфó та ін. в óмовах невисоêих температóр (500-

600°С) — напівêоêсóванні — óтворюється таê званий пер-

винний дьоãоть. До йоãо сêладó входять (залежно від си-

ровини) парафін, фенол тощо. При êоêсóванні êам’яноãо

вóãілля óтворюється êам’яновóãільна смола. Дьоãоть, óтво-

рюваний при термічній переробці деревини, називають

деревною смолою.

Рис. Дюрит: а) дюрит L; б) дю-

рит І. Вóãілля марêи Г. Львівс-

ьêо-Волинсьêий басейн. Відбите

світло, імерсія. Шêала 0,02 мм.

Фото Г.П.Маценêо.

ЕВА — ЕВТ 358

ЕВАПОРИТИ, -ів, мн. * р. эвапориты, а. evaporites, н. Eva-

porite m pl — мінерали, яêі óтворюються внаслідоê випа-

ровóвання розчинів. Е. можóть бóти рідêими (розсоли) і

твердими (осади). Всі водоймища, де óтворюються Е., роз-

ташовані в аридних і напіваридних êліматич. зонах. Осади

в них представлені набором мінералів від важêорозчинних

(хемоãенний êальцит, ãідромаãнезит, ґіпс) до леãêо-

розчинних (ãаліт, астраханіт, мірабіліт, ґлаóберит, еп-

соміт, êарналіт). З виêопних відêладів до Е. належать со-

ляні породи пізньопліоценовоãо віêó, а таêож ті ãалоãенні

відêлади, яêі óтворилися з мор., êонтинентальних і слаб-

êомінералізов. ãідротермальних вод ó процесі підвищення

їх мінералізації сонячним випаровóванням (ãалоãенез). В

Уêраїні евапоритові формації поширені ó девонсьêих

відêладах рифтової зони Дніпровсьêо-Донецьêої западини,

ó пермсьêих відêладах Донецьêої сêладчастої спорóди,

юрсьêих та неоãенових Передêарпатсьêоãо проãинó, неоãе-

нових — Заêарпатсьêоãо проãинó, а таêож ó сóчасних ла-

ãóнних відêладах Сивашó. Вони óтворюють потóжні верс-

тви, що перешаровóються з арãілітами та алевролітами.

Родовища ãалітó розробляють ó Донбасі, Передêарпатті,

на Заêарпатті, ó Присивашші; сóльфатних êалійних солей

— ó Передêарпатті, ґіпсó і анãідритó — на Донбасі.

ЕВГЕДРАЛЬНИЙ, -оãо. * р. эвãедральный, а. euhedral, н.

euhedral, idiomorph — те ж саме, що й ідіоморфний.

ЕВГЕОСИНКЛІНАЛЬ, -і, ж. * р. эвãеосинêлиналь, а.

eugeosyncline, н. Eugeosynklinale f — внóтрішня, найбільш

рóхлива і насичена продóêтами маãматизмó частина

ãеосинêлінальної системи, на відмінó від зовнішніх, менш

рóхливих міоãеосинêлінальних зон (див. міоãеосинê-

ліналь), що примиêають до платформ. Виділена нім. ãео-

лоãом X.Штілле (1940). Е., звичайно, довãасті ó виãляді

лінійних зон і тяãнóться на сотні і тисячі êм. Нижні части-

ни їх стратиãрафіч. розрізó сêладені, яê правило, офіолі-

тами, верхні — óламêовими товщами ґраóваêêовоãо сêла-

дó, флішем, рифоãенними вапняêами, що асоціюють з вóл-

êанічними породами андезитовоãо сêладó. Розвитоê Е. за-

вершóється óтворенням сêладчастих зон з êонтиненталь-

ною êорою. До Е. приóрочені важливі ê.ê.: рóди платини,

хромó, заліза, міді, поліметалів, азбест.

ЕВДІАЛІТ, -ó, ч. * р. эвдиалит, а. eudialyte, н. Eudialyt m

— мінерал êласó силіêатів, підêласó êільцевих силіêатів.

Силіêат натрію, êальцію, заліза, цирêонію êільцевої бóдо-

ви. Na

4(Ca,Fe)2Zr[Si3O9]2. За іншою версією (К.Фрея):

4(Ca, Се, Fe

)2ZrSi6O17(OH, Cl)2. Часто містить домішêó

Y і лантаноїдів (до 7,5%). Сêлад ó %: Na2О — 15,9; CaО —

10,57; FeО — 5,54; ZrО2 — 14,49; Н2О — 1,91; Сl — 1,04;

SiO

2 — 48,63. Колір червоний або рожевий. Синãонія триãо-

нальна. Гóстина 2,74-3,07. Тв. 5,5-6. Кристалічна стрóê-

тóра сóбêарêасна і сóбшарóвата. Форми виділення — зер-

нисті аґреґати, рідше — товстотаблитчасті, êорот-

êостовпчасті або бочêоподібні êристали. Колір рожевий,

рожево-червоний. Напівпрозорий, блисê сêляний. Спай-

ності немає. Крихêий. Типоморфний для аãпаїтових не-

фелінових сієнітів і їх пеãматитів. Рóда цирêонію. Рідê-

існий мінерал лóжних пеãматитів. Породотвірний мінерал

êомплеêсó евдіалітових лóявритів. Родовища Е. є на Коль-

сьêомó п-ові, в Тóві, Ґренландії (Ілімаóсаê), на о. Мада-

ãасêар, в Австралії (шт. Квінсленд), США (шт. Арêанзас).

Виêористовóється в чорній металóрãії (для модифіêації

сталей), ó êераміці та ін.

ЕВКЛАЗ, -ó, ч. * р. эвêлаз, а. euclase, н. Euklas m — мін-

ерал підêласó острівних силіêатів, силіêат алюмінію і бери-

лію острівної бóдови, Al

2Be2[SiО4]2(OH)2. Містить (%):

Al2О3 — 35,16; BeО — 17,24; SiО2 — 41,4; Н2О — 6,2. Синãо-

нія моноêлінна. Утворює пластинчасті, таблитчасті, êо-

ротêо- і довãопризматичні êристали, баãаті ãранями;

аґреґати сноповидної і напівсферичної форми. Безбарв-

ний, білий або забарвлений в блаêитний, синій, жовтий,

жовтóвато- або смараãдово-зелений êольори. Прозорий.

Блисê сêляний, на зламі жирний. Тв. 7,5. Гóстина бл. 3,1.

Спайність довершена в одномó напрямі. Е. — ендоãенний

мінерал. При терті елеêтризóється. Зóстрічається в міарол-

ових порожнинах ґранітних пеãматитів; ó ґрейзенах і ви-

соêотемператóрних êварцових жилах; в альпійсьêих жи-

лах спільно з êристалами адóлярó, êварцó і флюоритó. Ут-

ворення велиêих сêóпчень дрібноêристалічноãо Е.

пов'язано з флюоритизацією, мóсêовітизацією, тóрмаліні-

зацією, хлоритизацією вапняêів і ґранітів. У еêзоãенних

óмовах Е. стійêий, зóстрічається в алмазоносних і золото-

носних пісêах. Прозорий Е. — êоштовний êамінь. Гол. ро-

дов.: Кольсва (Швеція), Альто-Момос (Еêвадор), Кашмір

(Індія), Лóêанãазі (Танзанія), Івеланн (Норвеãія); При-

мор'я, Респóбліêа Саха, Забайêалля, Урал (Росія) та ін. Е.

— один з êомпонентів берилієвих рóд.

ЕВКСЕНІТ, -ó, ч. * р. эвêсенит, а. euxenite, н. Euxenit m —

мінерал êласó оêсидів. Сêладний оêсид ітрію, титанó,

танталó, ніобію êоординаційної бóдови. Сêлад широêо

варіює, відповідаючи формóлі АВ

2 (О, ОН)6 де А — Y, U,

Са, Се, Тh, Рb, Fe

, Мg, Мn; B — Nb, Ti, Та, рідше Fe

Sn. У ãрóпі А переважають рідêісні землі ітрієвої ãрóпи

(18,5-35,5%), а серед них ітрій. У ãрóпі В переважає ніобій.

Мінерал звичайно частêово або повністю метаміêтний.

Синãонія ромбічна, стрóêтóрний тип ферсмітó. Утворює із-

оморфні ряди з поліêразом (ó ãрóпі В переважає Ti), тан-

тевêсенітом (в ãрóпі В переважає Та) і з ферсмітом (в ãрóпі

В переважає Nb, а в ãрóпі А — Са). Виділяється ó виãляді

незавершених êристалів стовпчастоãо і пластинчатоãо

виãлядó. Відомі двійниêи та зростêи. Колір чорний, бóрóва-

то-чорний. У тонêих óламêах просвічóє червоно-бóрим

êольором. Риса жовтóвато-бóра. Блисê алмазний зі смо-

листим відливом. Злам раêовистий. Тв. 5-6. Гóстина

4,5-5,9. Е. — аêцесорний мінерал лóжних ґранітоїдів. Зóстр-

ічається в рідêісноземельних ґранітних пеãматитах (Нор-

веãія). При рóйнóванні ґранітів наãромаджóється в розси-

пах (шт. Айдахо, США). Е. — джерело отримання Nb, Та

та ін. елементів.

ЕВТЕКТИКА, -и, ж. * р. эвтеêтиêа, а. eutectic, н. Eutekti-

kum n, eutektische Mischung f, eutektisches Gemisch n, eutekti-

scher Punkt m

— тип

êристалізації

розплавó, яêий сêла-

дається з певних êомпонентів ó співвідношенні, що відпо-

відає найнижчій

температóрі

їх одночасної

êристалізації.

Ця

температóра

(евтеêтична точêа) завжди бóває нижчою,

ніж температóра

êристалізації

êожноãо

мінерал

ó зоêрема.

359 ЕГІ — ЕКВ

ЕГІРИН, АКМІТ, -ó, ч. * р. эãирин, аêмит; а. aegirite, aegir-

ine, acmite; н. Ägirin n — силіêат натрію і заліза ланцюж-

êової бóдови з ãрóпи моноêлінних піроêсенів. Важливий

породотвірний мінерал лóжних êомплеêсів. Формóла:

NaFe

[Si2O6]. Домішêи: Са, Мn, Fe

, Al. Пов’язаний пере-

ходами з авãітом, діопсидом-ãеденберґітом (проміжні

члени рядів еãірин-авãіт, еãірин-діопсид). Утворює тверді

розчини з жадеїтом. Іноді присóтні домішêи Ti, Nb, Zr, V,

Be, таêож Sc (до 100-150 ã/т), Cu, Ni, Co. Сêлад ó % (Є.Ла-

заренêо): Na

2О — 13,4; Fe2О3 — 34,6; SiO2 — 52. Форми

виділень: êоротêо- і довãопризматичні тонêоãолчасті

êристали, радіально-променисті аґреґати (“сонця"), рі-

дше паралельно-жердинисті або сплóтано-волоêнисті

(повстеподібні). Забарвлення від чорноãо і зеленóва-

то-чорноãо до ясêраво-зеленоãо. Іноді майже безбарвні.

Блисê сêляний. Тв. 6-6,5. Гóстина 3,5-3,6. Спайність до-

вершена за призмою. Е. — хараêтерний породоóтворюю-

чий мінерал лóжних порід; особливо часто приóрочений до

польовошпатових і êварц-польовошпатових жил, пеãма-

титів, альбітитів. Зóстрічається в зонах лóжних полево-

шпатових метасоматитів з рідêіснометалічним зрóдені-

нням, а таêож в óраноносних альбітитах, в товщах залізи-

стих êварцитів. Поширений в лóжних породах Уêраїни,

РФ (Хібіни, Урал, Тóва, Прибайêалля), êраїн Сер. Азії,

Сêандинавії, в Канаді, Портóãалії і ін. Потенційне джере-

ло отримання сêандію. Виêористовóється в бóдів.

пром-сті яê деêоративний êамінь. Назва — від імені мор.

велетня Еãіра в сêанд. міфолоãії.

Розрізняють: еãірин-авãіт, еãірин-ãеденберґіт (мінерал, промі-

жний за сêладом між еãірином і ãеденберґітом); еãірин-діопсид

(еãірин-авãіт); еãірин-жадеїт (мінерал, проміжний за сêладом між

еãірином і жадеїтом); еãірин хромистий (різновид еãіринó, яêий

містить до 2 % Cr

2O3).

ЕГІРИН-АВГІТ, -…-ó, ч. * р. эãирин-авãит, а. aegirine-aug-

ite, н. Ägirin-Augit m

— моноêлінний

піроêсен

сêладó —

(Na, Ca) (Fe

, Fe

, Mg, Al)[Si

Сêлад

ó % (з сієнітовоãо

пеãматитó

Ільменсьêих ãір): Na

O — 5,34; CaO — 13,40;

— 13,99; FeO — 7,49; MgO — 5,31; Al

— 2,20; H

— 0,71; SiO

— 50,44.

Домішêи

: MnO, K

O, TiO

. Утворює

призматичні, іноді велиêі (до 100х35х20 см)

êристали

Спайність

ясна.

Гóстина

3,40-3,55. Тв

Колір

темно-зеле-

ний до чорноãо, жовтóвато-зелений, бóрий. В

шліфі

зеле-

ний. Хараêтерний

мінерал

лóжних êомплеêсів. Зóстрічаєт-

ься в

сієнітах

сієнітових

пеãматитах

та лóжних

ґранітах

Розрізняють: еãірин-авãіт цинêовистий (різновид еãірин-авã-

ітó з родов. Франêлін (шт. Нью-Джерсі, США), яêий містить до

8,77 % ZnO).

ЕЖЕКТОР, -а, ч. * р. эжеê-

тор, а. ejector, air jet; н. Ejek-

tor m, Strahlsaugpumpe f, Aus-

werfer m, Ausstoßer m, Strahl-

gebläse n, Strahlsaugapparat m

— 1) Стрóминний насос для

відсмоêтóвання (при знач-

номó розрідженні) рідин,

ãазів, пари або сипóчих мас за рахóноê передачі êінетичної

енерãії від робочоãо середовища (що рóхається) до відсмо-

êтóвальноãо. Дія Е. ґрóнтóється на розрідженні, створю-

ваномó в ньомó стрóминою іншої рідини (пари, ãазó), що

швидêо рóхається. Застосовóється в ãірн. промисловості яê

змішóвач, для відсмоêтóвання повітря з ґрóнтових насосів і

для їх запóсêó, відсмоêтóвання води з важêодостóпних

місць, при збаãаченні ê.ê. — яê основний апарат ó стрó-

минних млинах, óстановêах ãлибоêоãо механічноãо зне-

воднення шляхом механічноãо зривó водної плівêи, в

ежеêторній флотації. Е. застосовóються яê змішóвачі

(дисперãатори) промивної води при знесоленні нафти,

відборі низьêонапірноãо ãазó висоêонапірним (ó системі

збирання нафтовоãо ãазó, при дорозробці виснажених ãа-

зових поêладів, на підземних ãазосховищах і т.д.). Відр-

ізняється простою êонстрóêцією. У залежності від

аґреґатноãо станó взаємодіючих середовищ розрізнюють

Е. однаêовофазні (ãазо-, паро- і водострóминні), різн-

офазні (ãазоводяні, водоãазові) і змінної фазності (парор-

ідинні — див. інжеêтор, водопароãазові). Е. сêладається з

робочоãо сопла (насадêи), приймальної êамери, êамери

змішóвання і дифóзора (або розãінної трóбêи). Потіê робо-

чоãо середовища надходить з сопла ó приймальнó êамерó

Е. з велиêою швидêістю, за рахóноê ваêóóмó, що óтво-

рюється, захоплює за собою середовище низьêоãо тисêó.

В êамері змішóвання відбóвається вирівнювання швид-

êостей (тисêó) потоêів середовищ. Потім змішаний потіê

прямóє в дифóзор, де відбóвається перетворення йоãо êін-

етич. енерãії в потенційнó енерãію і швидêісноãо напорó в

статичний, під дією яêоãо здійснюється подальше перем-

іщення сóміші. Переваãи Е. — відсóтність рóхомих частин,

простота êонстрóêції і обслóãовóвання. ККД Е. не пере-

вищóє 30%. 2) Робочий орãан (аератор) ежеêторної фло-

таційної машини, яêий здійснює всмоêтóвання з атмосфе-

ри та дисперãóвання повітря в потоці флотаційної пóльпи,

що надходить до флотаційної êамери через Е. під напо-

ром. В.С.Бойêо, В.С.Білецьêий.

ЕЖЕКЦІЯ, -ії, ж. * р. эжеêция; а. ejection; н. Ejektion f —

процес змішóвання двох середовищ (напр., ãазó і води), з

яêих одно, яê транзитний стрóмінь, перебóваючи під тис-

êом, діє на дрóãе, підсмоêтóє і виштовхóє йоãо ó певномó

напрямі. Транзитний стрóмінь óтворюється робочою рід-

иною, що рóхається з велиêою швидêістю.

ЕЙФЕЛЬСЬКИЙ ЯРУС, ЕЙФЕЛЬ, -оãо, -ó; -ю, ч. * р.

эйфельсêий ярóс, эйфель; а. Eifelian; н. Eifel n, Eifelien n, Eife-

lium n — нижній ярóс середньоãо відділó девонсьêої систе-

ми. Від ãірсьêоãо масивó Ейфель ó ФРН.

ЕКВАТОР, -а, ч. * р. эêватор, а. equator, н. Äquator m —

ãеоãрафічний Е. — лінія перетинó земної êóлі з площи-

ною, що проходить через центр Землі, перпендиêóлярно

до осі її обертання. Всі точêи Е. мають ãеоãрафічнó широ-

тó 0

. Цей Е. називають таêож земним, він ділить Землю

на північнó та південнó півêóлі. Довжина ãеоãрафічноãо Е.

40 075 696 м. Геодезичний Е. — слід від перетинó поверхні

референц-еліпсоїда площиною, яêа проходить через йоãо

центр і розташована перпендиêóлярно до йоãо малої осі.

Небесний Е. — велиêе êоло небесної сфери, яêе лежить ó

площині, перпендиêóлярній до осі світó. Геомаãнітний Е.

— лінія перетинó земної поверхні площиною, яêа прохо-

дить через центр Землі перпендиêóлярно осі її однорідної

намаãніченості. Маãнітний Е. — ãеометричне місце точоê

на земній поверхні, в яêих маãнітне схилення дорівнює 0.

ЕКВІВАЛЕНТ, -а, ч. * р. эêвивалент, а. еquivalent, н. Äqui-

valent n — предмет або êільêість, що відповідає ін. пред-

метам або êільêостям, може замінювати або виражати їх.

ЕКВІВАЛЕНТ ТРОТИЛОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. эêвива-

лент тротиловый, а. trinitrotoluene-equivalent, TNT-equiva-

lent; н. Trotyl-Äquivalent n — відносна величина, яêа вира-

жає працездатність даної ВР через поêазниê працездат-

ності тротилó. Еталоном вважається тротил з ãóстиною

1,5 ã/см

і теплотою вибóхó 4186 êДж/êã.

ЕКВІВАЛЕНТНИЙ, -оãо. * р. эêвивалентный, а. еquiva-

lent, н. äquivalent — рівносильний, рівнозначний, рівноц-

Рис. Ежеêтор: 1 – сопло;

2 – êамера змішóвання;

3 – дифóзор.

ЕКВІВАЛЕНТНИЙ ДІАМЕТР — ЕКЛ 360

інний, однаêовий за величиною; е. о б м і н — обмін рівн-

оцінними товарами, предметами, частêами тощо.

ЕКВІВАЛЕНТНИЙ ДІАМЕТР — діаметр d

e êóлі рівнов-

елиêої за об’ємом реальномó зернó довільної форми:

e =1,24(m/д)

0,33

, мм,

де m — маса зерна, êã; д — ãóстина зерна, êã/м

ЕКВІВАЛЕНТНІ ВР, -их, -…, мн. — Див. запобіжні ВР.

ЕКВІПОТЕНЦІАЛЬНИЙ, -оãо. * р. эêвипотенциальный,

а. еquipotential, н. äquipotential, Äquipotential-, gleichen Poten-

tials — однаêовий з чимось щодо величини потенціалó; Е

- на поверхня — поверхня, в óсіх точêах яêої однаêо-

вий потенціал.

ЕКЗАРАЦІЯ, -ії, ж. * р. эêзарация, а. exaration, н. Exarati-

on f — рóйнóвання ã.п. сповзаючим ãлетчерним льодови-

êом. Зоêрема рóйнóвання ложа льодовиêа вмерзлими в лід

óламêами ã.п. Інша назва — льодовиêове виорювання.

ЕКЗО…, * р. эêзо…, а. exo…, н. Exo… — префіêс, що оз-

начає "зовні", "поза чимось".

ЕКЗОГЕННИЙ, -оãо. * р. эêзоãенный, а. exogenetic, н. exo-

gen (etisch) — зóмовлений зовнішніми причинами; яêий

óтворився на земній поверхні й ó верхній частині земної

êори під впливом процесів вивітрювання, діяльності води

й орãанізмів (про мінерал і мінеральний êомплеêс). Див.

ендоãенні процеси.

ЕКЗОГЕННІ ПРОЦЕСИ, -их, -ів, мн. * р. эêзоãенные про-

цессы, а. exogenic processes, exogenous processes; н. exogene

Vorgänge m pl — ãеолоãічні процеси, що відбóваються на

поверхні Землі та в її приповерхневих шарах (вивітрюван-

ня, денóдація, абразія, ерозія, діяльність льодовиêів, підзе-

мних вод); зóмовлені, ã.ч., енерãією сонячної радіації, си-

лою тяжіння і життєдіяльністю орãанізмів; тісно пов'язані

з ендоãенними процесами. Протилежне — ендоãенні про-

цеси.

ЕКЗОГЕННІ РОДОВИЩА, -их, -щ, мн. * р. эêзоãенные

месторождения, а. exogenetic deposits; н. exogene Lagerstätten

f pl — ãіперãенні родовища, седиментоãенні родовища,

поêлади êорисних êопалин, пов'язані з древніми і сó-

часними ãеохім. процесами Землі. Утворюються на повер-

хні Землі, в її тонêій верх. частині, що вêлючає ãоризонти

ґрóнтових і частêово пластових підземних вод, на дні боліт,

озер, ріê, морів і оêеанів. Е.р. формóються в резóльтаті ме-

ханіч. і біохім. перетворення і диференціації мінеральних

речовин ендоãенноãо походження. Серед Е.р. розрізнюють

чотири ãенетичні ãрóпи: залишêові, інфільтраційні, роз-

сипні і осадові. Залишêові родовища формóються внасл-

ідоê винесення розчинних мінеральних сполóê із зони

вивітрювання і наêопичення важêорозчинноãо мінерал-

ьноãо залишêó, що створює рóди заліза, ніêелю, марãанцю,

алюмінію. Інфільтраційні родовища виниêають при осад-

женні з підземних вод поверхневоãо походження розчине-

них ó них мінеральних речовин з óтворенням поêладів рóд

óранó, міді, срібла, золота, самородної сірêи. Розсипні родо-

вища створюються при наêопиченні в пóхêих відêладах на

дні ріê і мор. óзбережжя важêих цінних мінералів, до яêих

належать золото, платина, мінерали титанó, вольфрамó,

олова. Осадові родовища óтворюються в процесі осадона-

êопичення на дні морів і êонтинентальних водоймищ, що

формóє поêлади вóãілля, ãорючих сланців, нафти, ãорючоãо

ãазó, солей, фосфоритів, рóд заліза, марãанцю, боêситів,

óранó, міді, а таêож бóд. матеріалів (ґравій, пісоê, ãлина,

вапняê, цементна сировина).

ЕКЗОГЕОСИНКЛІНАЛЬ, -і, ж. * р. эêзоãеосинêлиналь, а.

exogeosyncline, deltaexogeosyncline, foredeep; н. Exogeosynkli-

nale f — проãин теêтонічний, в яêомó наêопичóються

óламêи відêладів, походження яêих пов’язане з розмивом

сóсідньої сêладчастої ãірсьêої спорóди, яêа виниêла в орто-

ãеосинêліналі і розташована поза êратоном. Термін введе-

ний америê. ãеолоãом Дж.М.Кеєм в 1947 р. Часто під Е.

розóміють êрайовий або передовий проãин.

ЕКЗОКЛІВАЖ, -ó, ч. * р. эêзоêливаж, а. exocleavage, н.

Exoclivage f, Exoschieferung f — розчленованість ãірсьêих

порід системою тріщин, що óтворилися під впливом зовн-

ішніх, переважно теêтонічних впливів. Е. розташовóється

під різними, яê правило, ãострими, êóтами до площин на-

шарóвання.

ЕКЗОТЕРМІЧНИЙ, -оãо. * р. эêзотермичный, а. exother-

mal, н. exothermisch — той, що віддає тепло; Е-н і р е а ê ц

і ї — хімічні реаêції, під час яêих виділяється тепло (напр.,

ãоріння).

ЕКЕР, -а, ч. * р. эêêер, а. optical square, prism

square; н. Winkelinstrument n, Rechtwinkelinstru-

ment n, Winkelkreuz n, Winkelmass n — простий

механічний або оптичний марêшейдерсьêо-

ãеодезичний прилад для побóдови на місц-

евості êóтів величиною 45

, 90

, 135

. В прaê-

тиці застосовóються металеві (восьмиãран-

ний, циліндричний, êонічний, êóльовий) та

оптичні Е. (одно-, дво-, тридзерêальні, од-

но-, дво-, трипризмові).

ЕКЛІМЕТР, -а, ч. * р. эêли-

метр, а. clinometer, н. Eklime-

ter n, Neigungsmesser m, Gefäl-

lemesser m — 1). Портатив-

ний êишеньêовий прилад

для вимірювання êóтів нахи-

лó ліній на земній поверхні й

ó підземних ãірничих вироб-

êах з точністю до 0,25°. Застосовóють еêліметри ã.ч. при

реêоãносцирóвальних роботах. Набóв розповсюдження

еêліметр Брандіса, виãотовлений ó виãляді êрóãлої заêри-

тої êоробêи з односторонньо навантаженим лімбом, аре-

тирним пристроєм для лімба й оãлядовим віêном, сêріпл-

еним з візирною трóбêою прямоêóтноãо перетинó, в зоро-

вий діоптр яêої поміщена відліêова лóпа, а на бічній по-

верхні êоробêи нанесена таблиця ãоризонтальних заêла-

дань довжин, êратних 10 при різних êóтах нахилó (див.

рис.). 2). Сêладова частина ãірничоãо êомпаса, виêонана ó

виãляді маятниêовоãо висêа, яêий ãойдається на шпилі

маãнітної стрілêи, і напівêрóãової шêали, поміщеної óсе-

редині êомпасної êоробêи, або ó виãляді односторонньо

навантаженоãо лімба, вільно підвішеноãо на ãоризонталь-

ній осі. У деяêих типах êомпасів Е. забезпечено аретир-

ним пристосóванням. В.В.Мирний.

ЕКЛОГІТ, -ó, ч. * р. эêлоãит, а. eclogite, н. Eklogit m —

êристалічна, ãлибинна метаморфічна або маãматична

ã.п., що сêладається з низьêохромистоãо піроп-

альман-

дин-

ґросóляровоãо ґранатó і жадеїт-діопсидовоãо êл-

інопіроêсенó (омфацитó). Яê дрóãорядні і аêцесорні мінер-

али зóстрічаються: рóтил, êіаніт, êорóнд, санідин, êоесит,

енстатит, ãрафіт, алмаз, флоãопіт. Стрóêтóра алотрі-

оморфнозерниста, ґранобластова, теêстóра масивна. За

хім. сêладом Е. відповідають базальтам і ãабро. Е. óтворю-

ються в широêомó інтервалі т-р (350-1200

С), при висо-

êомó (більше 0,75 ГПа) тисêó. Зóстрічаються ó виãляді

êсенолітів в êімберлітах, рідше в базальтах; прошарêів і

лінз ó тілах ґранатових перидотитів; прошарêів і велиêих

Рис. Еêер.

Рис. Еêліметр.