Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

481 КАМ — КАМ

яêі допомаãають вантажити вóãілля. Виїмêа вóãілля ó êа-

мері займає дві восьмиãодинні зміни, а ó третю змінó, при

необхідності, проводять êріплення. При виїмці вóãілля ó

стовпі між êамерами зворотнім ходом виїмêа ó заходêах

ведеться протяãом восьми ãодин без êріплення. При êорот-

êо-вибійній технолоãії óправління поêрівлею відсóтнє. По-

роди поêрівлі постóпово опóсêаються на цілиêи між заход-

êами, яêі мають назвó технолоãічних. На дослідній діль-

ниці шахти «Білицьêа» (Донбас) середня продóêтивність

праці за цією технолоãією становила 43 т. на вихід. Втрати

вóãілля ó технолоãічних цілиêах між заходêами — 20%. Ко-

ротêовибійна технолоãія може знайти широêе застосó-

вання в пластах зі сêладним заляãанням (порóшення, зм-

іна товщини пласта та êóта падіння тощо). В цих óмовах

еêсплóатація сóчасних êомплеêсів повністю або частêово

неможлива. К.-с.с.р. є ãоловною на шахтах США, Кана-

ди, ПАР, Австралії. К.Ф.Сапицьêий.

КАМИ, -м, мн. * р. êамы, а. kames, н. Kämme pl — паãорби

êонічної форми, сêладені відсортованими шарóватими

пісêами, ãальêою і ãравієм, іноді переêриті зверхó плащем

морени. Висота 6-30 м. Виниêають біля внóтрішньоãо

êраю материêових льодовиêів при їх таненні.

КАМІННЯ, -…, с. * р. êамни, а. stones, rock, н. Steine m pl

— мінерали чи ãірсьêі породи. Сêладова назва мінералів. На-

пр.: К. абаêóс (жовноподібні виділення халцедонó з миãда-

лин ó ліпаритах), К. êоштовне (самоцвіти) тощо. Див. до-

роãоцінне êаміння, виробне êаміння, êамінь.

КАМІННЯ КОЛЬОРОВЕ — êрасиво забарвлені непро-

зорі та прозорі мінерали чи породи, яêі добре полірóються і

виêористовóються для хóдожньо-деêоративних виробів та

облицювання.

КАМІННЯ ШТУЧНЕ — штóчно виãотовлені мінерали,

яêі за фізичними та хімічними властивостями відпові-

дають природним мінералам.

КАМІНЬ, -меню, ч. * р. êамень, а. stone, rock; н. Stein m —

тверда ã.п. чи мінерал ó виãляді сóцільної маси або оêре-

мих шматêів. Брила, ãрóдêа ã.п. Термін К. є сêладовою

частиною інших (зайвих) назв рядó мінералів або сóмішей і

зростêів мінералів, а таêож торãових, місцевих і націонал-

ьних назв мінералів: К. алебастровий (вапнистий тóф); К.

алюмінієвий (алóніт), К. амазонсьêий (амазоніт), К. ап-

теêарсьêий (серпентин), К. Бахóса (аметист), К. арабсь-

êий (бірюза), К. аспараãовий (апатит жовтий), К. білий

(воластоніт), К. болонсьêий (волоêнистий барит), К. бр-

істольсьêий (безбарвний топаз і êварц), К. бóрий (сóміш

різних оêсидів марãанцю), К. бóхарсьêий (лазóрит), К. ві-

рменсьêий (êорóнд або лазóрит), К. воãняний (опал, яêий

частêово перейшов ó халцедон), К. водний (халцедон з

вêлюченням води), К. волосистий (ãірсьêий êришталь з

волосоподібними вêлюченнями), К. вольфрамовий

(шеєліт), К. вонючий (бітóмінозний êварц), К. восêовий

(хризотил і палиãорсьêіт), К. вóãільний залізний (сóміш

вóãілля з сидеритом і ãлиною), К. ãаліційсьêий (ãосларит),

К. ãалóновий (алóніт), К. ãераêліновий (маãнетит), К.

ãібралтарсьêий (оніêс мармóровий), К. ãірêий (сосюрит),

К. ãірсьêий (жад), К. ãлинистий залізний (ãематит і

лімоніт з домішêою ãлини), К. ãнилий (димчастий êварц),

К. ãолóбий залізний (рибеêіт), К. ãолчастий (попóлярна

назва êварцó з вêлюченнями ãолчастих êристалів рóтилó,

аêтинолітó та ін.), К. ãороховий (араãоніт або êальцит ó

виãляді аґреґатів), К. ãоршêовий (сóміш тальêó з хлори-

том), К. ãрошовий (назва рóтилó в США), К. дерев’яний

(різновид халцедонó, яêий зóстрічається в сêам’янілих де-

ревах), К. єврейсьêий (проростання êварцó й польовоãо

шпатó), К. жирний (елеоліт), К. жовтий залізний

(лімоніт), К. з волоссям Венери (êварц з вêлюченням рó-

тилó), К. земний (змінений бóрштин), К. êайнãормсьêий

(êварц димчастий), К. êанарêовий (êарнеол зеленоãо êо-

льорó), К. êапсьêий (алмаз êапсьêий), К. êартинний

(аãальматоліт), К. êерійсьêий (безбарвний êварц), К. êі-

стêовий (остеоліт), К. êоричневий (ґросóляр), К. êреме-

нистий (маãнезит), К. êривавий (ãематит або ãеліотроп),

К. êров’яний (ãематит або ãеліотроп), К. êóбічний (бора-

цит), К. êóчерявий (анãідрит подібний до цвітної êапóс-

ти), К. лазóровий (лазóрит), К. ластівчин (аãат), К. летю-

чий (мінерал арсенó), К. любові (авантюрин), К. льодови-

тий (ãірсьêий êришталь), К. льодяний (êріоліт), К. маãні-

тний (маãнетит), К. мараêаїбсьêий (сóміш êолофанó з

монетитом), К. медовий (меліт), К. меêêсьêий (синій хал-

цедон), К. мильний (тальê), К. арсеновий (арсенопірит),

К. мінливий (ãідрофан), К. місячний (альбіт або напівпр-

озорий ґіпс), К. моãильний (янтар), К. моêêсьêий (халце-

дон), К. морсьêий (ãальêа янтарю), К. моховий (êварц з

мохоподібними вêлюченнями), К. натровий (натроліт),

К. небесний (блаãородний опал), К. нирêовий (нефрит),

К. новозеландсьêий (êоштовний жад з Нової Зеландії),

К. образний (аãальматоліт), К. олівцевий (ãрафіт), К.

олов’яний (êаситерит), К. орлиний (жеода з ãлинистоãо

лімонітó з порожниною всередині), К. перлинний (ґейзе-

рит), К. печінêовий (бітóмінозний барит), К. Пірра (аãат

з примхливим візерóнêом, описаний Плінієм), К. плава-

ючий (халцедон орãанічноãо походження), К. плавêий

(дипір), К. пляшêовий (прозорий темно-зелений обси-

діан), К. подвоюючий (ісландсьêий шпат), К. полов’яний

(шпреóштейн), К. польовий (польовий шпат), К. проме-

нистий (аêтиноліт, тремоліт або дюфреніт), К. простий

(пірит), К. рисячий (êордієрит), К. роãовий (різновид

опалó, яêий частêово перейшов ó халцедон), К. серпанêо-

вий (обсидіан), К. сêляний (ãіаліт або аêсиніт) К. смоля-

ний (вóлêанічне сêло), К. солом’яний (êафроліт), К. со-

нячний (êислий плаãіоêлаз або êалієво-натрієвий польо-

вий шпат), К. спаржевий (різновид апатитó жовтóва-

то-зеленоãо êольорó з Іспанії), К. сталевий (сидерит), К.

Стефанів (ãеліотроп або плямистий аãат), К. таóсинний

(сапфір або лабрадорит), К. тиãровий (бóра яшма), К. тич-

êóватий (топаз), К. тібетсьêий (сóміш авантюриновоãо

êварцó з êварц-порфіром), К. тóмсьêий (аêсиніт), К. фіãó-

рний (аãальматоліт), К. хрестовий (ãармотом або став-

роліт), К. цинамоновий (ґросóляр), К. червоний (родоніт),

К. червоно-бóрий (родоніт), К. чорно-бóрий (ãаóсманіт

або псиломелан), К. шêаралóпчастий (воластоніт), К. шо-

êоладний (сóміш силіêатів і êарбонатів марãанцю), К.

щастя (ставроліт) та ін. В.С.Білецьêий.

КАМПАНСЬКИЙ ЯРУС, КАМПАН, -оãо, -ó; -ó, ч. * р.

êампансêий ярóс, êампан; а. Campanian, н. Campan n, Cam-

panium n, Campanien n — п’ятий знизó ярóс верхньоãо

відділó êрейдової системи. Від лат. назви францóзьêої про-

вінції Шампань (Campania).

КАМУФЛЕТ, -ó, ч. * р. êамóфлет, а. camouflet, н. Bohrloc-

hauskesselung f — підземний вибóх зарядó вибóхової речови-

ни без рóйнóвання ґрóнтó на поверхні. У несêельних поро-

дах внаслідоê К. óтворюється порожнина, в 50-1000 раз

більша від об’ємó зарядó. В сêельних породах зона óщільне-

ння і рóйнóвання істотно менше — 0,2-15 об’ємів зарядó.

У несêельних ґрóнтах К. застосовóється для óтворення

êотлових порожнин з метою розміщення велиêих зарядів

КАМ — КАН 482

ВР (вибóхи на виêид або сêидання). Крім тоãо, óщільне-

ння несêельних ґрóнтів К. дозволяє виêористати порож-

нини, що óтворилися, яê основó залізобетонних паль,

сховищ рідêих або ãазоподібних продóêтів, ємêостей для

поховання відходів виробництва. У сêельних породах К. за-

стосовóють для створення навêоло місця вибóхó зони тр-

іщин з метою деãазації ãазонасичених вóãільних і породних

пластів вóãільних шахт для зменшення небезпеêи рапто-

вих виêидів, збільшення êоеф. вилóчення нафти і ãазó з

пластів, підземноãо розчинення і вилóãовóвання ê.ê. Див.

таêож висадження (підривання) êамóфлетне.

КАМ’ЯНА СІЛЬ,

-ої, -і, ж. * р. êа-

менная соль, êó-

хонная соль, пова-

ренная соль; а. ha-

lite, rock-salt, salm-

er, table (common,

sodium) salt; н.

Steinsalz n — 1) Те

ж саме, що ãаліт.

2) Осадова ã.п.,

сêладена майже

повністю ãал-

ітом, яêа містить хлориди і сóльфати натрію, êалію, маã-

нію і êальцію, броміди, йодиди, борати, ґіпс, домішêи êарбо-

натно-ãлинистоãо матеріалó, доломіт, анêерит, маãнезит,

бітóми і т.д. К.с. — безбарвна або сніжно-біла, частіше за-

барвлена домішêами ãлин, тальêó (сіра), оêсидами і ãідр-

ооêсидами заліза (жовта, оранжева, рожева, червона),

бітóмами (бóра) ã.п. За óмовами формóвання родов. К.с.

розділяють на природні — розсоли сóчасних соляних ба-

сейнів, соляні підземні води, поêлади мінеральних солей

сóчасних соляних басейнів, виêопні поêлади (найбільш

важливі для пром-ті). Поêлади К.с. відомі ó всіх ãеол. сис-

темах. Найважливіші зосереджені в êембрійсьêих, девонсь-

êих, пермсьêих і третинних відêладах. К.с. сêладають по-

тóжні пластові поêлади і ядра сêлепінчастих стрóêтóр (со-

ляних êóполів і штоêів), óтворюють прошарêи, лінзи, ãнізда і

вêраплення в ін. породах. Значні запаси К.с. відомі в: Уê-

раїні, Польщі, ФРН, Італії, США, Канаді, Індії та ін. Ви-

добóтоê К.с. здійснюється підземним і відêритим спосо-

бами, а таêож підземним водним вилóãовóванням. Перші

відомості про видобóтоê К.с. в Уêраїні Передêарпаття)

датóються ХІІ ст. Сьоãодні К.с. в Уêраїні видобóвають із

Солотвинсьêоãо, Роменсьêоãо, Артемівсьêоãо родовищ.

Крім тоãо, К.с. із ропи Сивашó виробляють на Генічесьê-

омó заводі (Херсонсьêа обл.).

КАМ’ЯНЕ ВУГІЛЛЯ, -оãо, -…, с. — Див. вóãілля êам’яне.

КАМ’ЯНЕ КРІПЛЕННЯ, -оãо, -…, с. — Див. êріплення

êам’яне.

КАМ’ЯНОВУГІЛЬНА СИСТЕМА (ПЕРІОД), КАРБОН,

-ої, -и, ж. (-ó, ч.), -ó, ч. * р. êаменноóãольная система (пери-

од), êарбон, а. Carboniferous, н. Steinkohlensystem n (Periode

f), Karbon n, Kohlenzeit f — п’ятий період палеозойсьêої ери.

Підстилається девонсьêою і поêривається пермсьêою сис-

темами. Настав близьêо 350 млн роêів томó, тривав 65-70

млн роêів. У êарбоні відбóлися значні ãороóтворювальні

рóхи й пов’язані з ними реãресії моря, що черãóвалися з

широêими трансãресіями. Бóли поширені êомахи і земно-

водні, з’явились рептилії, ó морях переважали безхре-

бетні. Велиêоãо розвитêó набóла наземна рослинність

(лепідодендрони, сиãілярієві, деревовидні папороті то-

що). З їхніх рештоê óтворилося êам’яне вóãілля. Відêлади,

що óтворилися протяãом êам’яновóãільноãо періодó, ста-

новлять êам’яновóãільнó системó. К.с. названа за значним

поширенням поêладів виêопноãо вóãілля. Поêлади їх ó êар-

боні сêладають бл. 25% заãальних світових запасів. Вóã-

ільні бас. і родов.родов. êарбонó широêо представлені в

Європі і Півн. Америці, де сêонцентровано понад 80% за-

ãальних ãеол. запасів вóãілля цієї доби. Осн. вóãільні бас. —

в Уêраїні — Донецьêий і Львівсьêо-Волинсьêий. В Азії —

Кóзнецьêий, Караãандинсьêий, Еêібастóзьêий і Тóнãóсь-

êий та ін. З відêладами êарбонó пов’язані найбільші в Єв-

ропі бас.: Південний Уельс, Ланêашир, Нортóмберленд,

Кент — ó Велиêій Британії, Астóрійсьêий — в Іспанії, Ва-

лансьєн — ó Франції, Льєж і Кампін — ó Бельãії, Нижньо-

рейнсьêо-Вестфальсьêий (Рóрсьêий) — ó ФРН, Вер-

хньосілезьêий — ó Польщі, Остравсьêий — ó Чехії. В

Півн. Америці з пенсильвансьêими товщами пов’язане

найбільше вóãленаêопичення (Аппалачсьêий, Ілліной-

сьêий, Пенсильвансьêий, Мічиãансьêий, Техасьêий

бас.). У відêладах К.с. зосереджено баãато різних рóд оса-

довоãо та маãматоãенноãо походження: бóрі залізняêи,

боêсити, воãнетривêі ãлини, рóди поліметалів, нерóдні ê.ê.

КАМ’ЯНОВУГІЛЬНА СМОЛА, -ої, -и, ж. * р. êаменно-

óãольная смола, а. coke-oven coal tar, н. Kohlenteer m —

êам’яновóãільний дьоãоть — продóêт êоêсóвання êам’яно-

ãо вóãілля. В’язêа чорна рідина з хараêтерним запахом. Гóс-

тина 1120-1250 êã/м

. Сóміш понад 1000 циêлічних і ãете-

роциêлічних сполóê та їх похідних: бензолó, толóолó, на-

фталінó, фенолів, піридинó та йоãо ãомолоãів і т. ін. Відх-

оди після переробêи êам’яновóãільної смоли (пеê) застосо-

вóють на бóдівництві шляхів, ó бóдівельній промисло-

вості, яê паливо тощо.

КАМ’ЯНОВУГІЛЬНІ МАСЛА, -их, -ел, мн. * р. êаменно-

óãольные масла, а. coal-tar oil, coal tar, н. Kohlenöle n pl —

в’язêі рідини з фенольним запахом, жовтоãо або світло-êо-

ричневоãо êольорó. Сêладні сполóêи орãанічних речовин,

одержаних при переробці êам’яновóãільної смоли. Найбіл-

ьше значення мають вбирне та антраценове масла. Мо-

жóть застосовóватися яê реаґенти при збаãаченні вóãілля

(процес масляної аґреґації, флотації). Мають добрі ад-

ãезійні властивості щодо вóãільної речовини, що обóмов-

лено наявністю êомпланарних стрóêтóр, а таêож фóнêці-

ональних ãрóп.

КАНАВА, -и, ж. * р. êанава, а. ditch, trench, н. Graben m,

Rösche f — відêрита ãірнича чи ãеолоãорозвідóвальна ви-

робêа, що має невелиêі порівняно з довжиною поперечні

розміри. Призначення К. в ãеолоãії — виявлення виходів

ã.п., опробóвання; в ãірн. справі — збір і відведення

(підведення) поверхневої води. К. широêо застосовóють

при розробці розсипів та родов. торфó. К. бóвають рóслов-

ідвідні (для відведення рóсел невелиêих річоê і стрóмêів),

наãірні (для перехоплення води, що стіêає по схилах),

розрізні (для зборó і відведення води ó відêритих вироб-

êах), êапітальні (для сêидання води нижче рівня дільниці

ãірн. робіт), водовідвідні (запобіãають надходженню води ó

виробêи), водопідвідні (для водопостачання). При фільтр-

аційно-дренажномó відтаванні мерзлих порід розрізняють

К. фільтраційні та дренажні. Форма поперечноãо перети-

нó êанав в осн. трапецієподібна. Форма óêосів залежить

від стійêості ãірсьêих порід. Розміри К. і схил дна визнача-

ють в залежності від êільêості води, яêа протіêає. Напов-

нення К., яê правило, витримóється на рівні 0,7-0,8 від їх

об’ємó.

Виробництво êам’яної солі на острові

Лесбос (Греція).

483 КАН — КАН

КАНАДСЬКА ПЛАТФОРМА (ПІВНІЧНО-АМЕРИ-

КАНСЬКА ПЛАТФОРМА), -ої, -и, ж. — доêембрійсьêа

платформа, яêа займає велиêó частинó материêа Півн.

Америêи і о. Ґренландія. Підмóрівоê платформи оãо-

люється в межах Канадсьêоãо щита, на іншій частині він

переêритий фанерозойсьêим осадовим чохлом. З доêемб-

рієм Канадсьêоãо щита пов’язані родов. рóд заліза, міді,

ніêелю, óранó, золота і êольорових металів; осадовий чо-

хол платформи містить поêлади нафти, ãазó, êам. вóãілля,

êалійних і êам. солей та ін. ê.ê.

КАНАДСЬКИЙ ЩИТ (КАНАДСЬКО-ҐРЕНЛАНДСЬ-

КИЙ ЩИТ), -оãо, -а, ч. — велиêий вистóп доêембрійсьê-

оãо підмóрівêа в півн. частині Канадсьêої (Північно-Амери-

êансьêої) платформи. Сêладається з обмежених розлома-

ми брил, сêладених ãлибоêо метаморфізованими і ґраніт-

изованими сêладчастими óтвореннями архейсьêої, ниж-

ньо- і верхньопротерозойсьêої доби, з яêими пов’язані

родов. рóд заліза, золота, міді, ніêелю, êобальтó, óранó,

свинцю, цинêó та ін.

КАНАЛ, -ó, ч. * р. êанал, а. canal, channel; н. Kanal m

— 1)

Вóзьêа порожнина в чомó-небóдь, яêа має формó трóб-

êи. 2) Наповнене

водою

штóчне річище для сóдноплав-

ноãо сполóчення водоймищ, осóшóвання боліт, відводó

або стоêó води. 3) Шлях поширення чоãо-небóдь. Напр.,

êанали поширення сиãналó, êанали впливó вхідних па-

раметрів на вихідні (резóльтóючі) в об’єêті óправління

тощо. Канал поширення сиãналó може бóти штóчним,

природним і êомбінованим. У першомó і (або) третьомó

випадêó — це сóêóпність технічних засобів та середови-

ща розповсюдження, що забезпечóє передавання

повідомлень від відправниêа до одержóвача.

автомати-

зації

телемеханізації

та при виêористанні ЕОМ розрізняють:

анізохронний êанал (

êанал

для анізохронних сиãналів з

бóдь-яêою швидêістю

модóляції

, ДСТУ 2616-94), асинхронний

êанал (

êанал

передавання даних від передавача до приймача без

синхронізації); байт-мóльтиплеêсний êанал (тип

êаналó

вве-

дення-виведення, що забезпечóє одночаснó роботó êільêох

низьêошвидêісних

пристроїв

введення-виведення завдяêи по-

байтовомó передаванню даних з допомоãою спільноãо інтерфе-

йсó введення-виведення); блоê-мóльтиплеêсний êанал (тип

êаналó

введення-виведення, що допóсêає перемінне переда-

вання даних від êільêох зовнішніх

пристроїв

або для êільêох

процедóр обмінó з одним

пристроєм

, причомó мóльтиплеêсó-

вання здійснюється не бітів, а блоêів); виділений êанал (неêо-

мóтований

êанал

, до яêоãо постійно підêлючені êінцеві

при-

строї

); вимірювальний êанал (сóêóпність засобів вимірювал-

ьної техніêи, засобів зв’язêó тощо, призначених для визначен-

ня та передавання вимірювальної інформації про однó вимір-

юванó фізичнó величинó, ДСТУ 2681-94); висоêошвидêісний

êанал (

êанал

, що забезпечóє швидêості передавання даних:

9600, 24000, 48000 біт/с і більше); вихідний êанал (

êанал

виве-

дення даних з ЕОМ на зовнішній

пристрій

); віртóальний êанал

(ó êомп’ютерних мережах — засоби, яêі забезпечóють переда-

вання паêетів між двома

терміналами

зі збереженням їх почат-

êової послідовності); вхідний êанал (

êанал

, яêим ó системó

надходять вхідні повідомлення); дóплеêсний êанал (

êанал

, що

забезпечóє передавання даних ó двох напрямêах одночасно);

збалансований êанал (

êанал

передавання даних між двома

станціями, êожна з яêих здійснює êерóвання

êаналом

і несе

відповідальність за орãанізацію своãо потоêó даних); ізохро-

нний êанал (

êанал

для передавання ізохронноãо сиãналó за

встановленою для цьоãо

êаналó

швидêістю

модóляції

, ДСТУ

2616-94); êанал з перериванням (

êанал

, яêий допóсêає перери-

вання проãрами, що виêонóється, і перехід до іншої проãрами,

що має вищий пріоритет); êанал прямоãо достóпó (

êанал

швид-

êоãо і безпосередньоãо підêлючення зовнішньоãо

пристрою

до

оперативної пам’яті ЕОМ, без переривання роботи процесора);

маãістральний êанал (

êанал

, що з’єднóє вóзли мережі та êомóн-

іêацій); мóльтиплеêсний êанал (

êанал

, яêий забезпечóє одно-

часний обмін даними між оперативною пам’яттю та êільêома

зовнішніми пристроями ЕОМ, є байт-мóльтиплеêсний та

блоê-мóльтиплеêсний êанал); напівдóплеêсний êанал (

êанал

зв’язêó, яêий забезпечóє передавання даних в обох напрямêах

поперемінно); незбалансований êанал (

êанал

передавання да-

них між двома і більше станціями, одна з яêих êерóє

êаналом

орãанізóє обмін даними); низьêошвидêісний êанал (

êанал

, що

забезпечóє швидêості передавання даних: 50, 100, 200 біт/с);

основний êанал (

êанал

передавання даних, яêий серед інших

êаналів, що працюють зі спільним інтерфейсом, забезпечóє

маêсимальнó швидêість передачі інформації); прямий êанал (1.

Канал

безпосередньої передачі даних “джерело-одержóвач”. 2.

Проãрамноêерований

пристрій

обмінó інформацією між опера-

тивними запам’ятовóвальними

пристроями

êільêох ЕОМ); се-

леêторний êанал (

êанал

введення-виведення інформації, що

забезпечóє обмін ЕОМ тільêи з одним периферійним

при-

строєм

, виêористовóється для зв’язêó центральноãо процесора

зі швидêодійними

пристроями

, напр., маãнітними дисêами);

середньошвидêісний êанал (

êанал

, що забезпечóє швидêості

передавання даних: 600, 1200, 2400, 4800 біт/с); симетричний

êанал (ó êомп’ютерних мережах —

êанал

, що забезпечóє однó і

тó ж швидêість передавання і приймання даних); симплеêсний

êанал (

êанал

, що допóсêає передавання даних лише в одномó

напрямêó, яêий встановлюється заздалеãідь); синхронний êа-

нал (

êанал

для передачі ізохронноãо сиãналó, синхронноãо з

таêтовим сиãналом цьоãо

êаналó

, яêий формóється баãатоêа-

нальною апаратóрою чи êінцевим обладнанням передавання

даних, ДСТУ 2616-94); стандартний êанал (

êанал

, що реалізóє

стандартний інтерфейс); телефонний êанал (

êанал

телефонно-

ãо зв’язêó для амплітóдно модóльованоãо сиãналó звóêової час-

тоти), транспортний êанал (лоãічна система, що призначена

для передавання даних між двома сóміжними ЕОМ); фізичний

êанал (засіб двобічноãо передавання даних).

4) Канал êабель-

ний — заêрита й частêово або повністю заãлиблена ó

ґрóнт спорóда ó виãляді жолоба, призначена для розта-

шóвання в ній

êабелів

. ПУЭ, п. 2.3.3.

Див. таêож вентиляційний êанал, êанал вентилятора,

êанал довãий, êанал êоротêий.

КАНАЛ ВЕНТИЛЯТОРА, -ó, -…, ч. * р. êанал вентилято-

ра, а. ventilating channel, н. Ventilatorkanal m — êанал, що

з’єднóє шахтний стовбóр з ãоловним вентилятором, яêий

встановлено ó спеціальній бóдівлі шахти. Обладнóється

спеціальними пристроями для реãóлювання вентиляційн-

оãо потоêó — лядами, êонтрольною апаратóрою тощо.

КАНАЛ ДОВГИЙ, -ó, -ãоãо, ч. * р. длинный êанал; а. long

channel; н. Langkanal m — êанал, що має достатньо велиêó

довжинó, ó зв’язêó з чим при ãідравлічномó розрахóнêó

таêоãо êаналó можна нехтóвати (на відмінó від випадêó

êаналó êоротêоãо) місцевими втратами і враховóвати

тільêи втрати напорó по довжині.

КАНАЛ КОРОТКИЙ, -ó, -êоãо, ч. * р. êоротêий êанал; а.

short channel; н. Kurzkanal m — êанал, яêий має таêó дов-

жинó, при яêій (на відмінó від водозливó з широêим поро-

ãом і на відмінó від êаналó довãоãо) необхідно враховóвати

яê втрати напорó по довжині, таê і місцеві втрати напорó

(напр., на вході в êанал).

КАНАЛІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. êанализация; а. waste-water dis-

posal system, canalization, sewerage system, channeling, conduit;

н. Entwässerungsanlage f, Kanalisation f — 1) Сóêóпність

інженерних спорóд, óстатêóвання та санітарних засобів,

що забезпечóє збирання та виведення за межі населених

пóнêтів і промислових підприємств забрóднених стічних

вод, а таêож їх очищення та знешêодження перед виêо-

ристанням чи сêиданням ó водоймó. 2) Проêладання êа-

налів. 3) Розподіл елеêтроенерãії між споживачами; К. êа-

КАН — КАН 484

бельна — система êерамічних або бетонних трóб для про-

êладання êабелю в підземних лініях зв’язêó.

КАНАТ, -а, ч. * р. êа-

нат, а. rope, winding

rope, hoisting rope, line,

cable; н. Seil n, Förder-

seil n

—

ãнóчêий виріб

з дротó чи орãанічних

волоêон. Виêористо-

вóється на

шахтних

підіймальних óстанов-

êах

для з’єднання

підйомної посóдини з

барабаном(нами) або

ведóчим

шêівом

тертя

підіймальної машини

та

для відêатêи

ваãоне-

тоê

по

ãірничих

вироб-

êах

за допомоãою

леб-

ідоê

та ін. Осн. мате-

ріал для виãотовлення

К., що виêористовó-

ються в

ãірн. справі

, —

сталь, рідше êапрон та

ін. синтетич. матері-

али; з пеньêи і воло-

êон алое іноді виãо-

товляють осердя ста-

левих К. Дріт К

при-

значених для роботи в

аãресивних середови-

щах, поêривають

цин-

êом

. Розрізняють К.:

êрóчені, неêрóчені,

плетені. За напрямом

навивêи виділяють К.

правої та лівої, хресто-

вої, паралельної, êом-

бінованої навивоê.

Звивають дріт навêоло

осердя за однó опера-

цію або в деê. шарів

послідовно. Для за-

хистó елементів К. від

êорозії виêористовó-

ють спец. фриêційне і ін. мастило (плосêі

êанати

поêри-

вають ґóмою). Для цієї ж мети, а таêож підвищення зно-

состійêості сталевих К. застосовóють поêриття з поліам-

ідних смол. Термін слóжби К. шахтних підйомів 1,5-3 р.

КАНАТНА ВІДКАТКА, -ої, -и, ж. * р. êанатная отêатêа,

а. rope haulage, rope drive; н. Seilförderung f — вид транс-

портó по ãоризонтальних або похилих рейêових êоліях ó

ваãонетêах або спеціальних посóдинах (сêіпах) за допомо-

ãою лебідêи та êаната. Канатні óстановêи розподіляють:

за êóтом нахилó — на óстановêи для ãоризонтальних, сла-

бопохилих і похилих виробоê; за типом лебідоê — одно-,

двобарабанні та із шêівами тертя; за видом транспортó-

вання — із застосóванням одно-, двоêінцевоãо і нес-

êінченноãо êанатів; за êільêістю лебідоê — з одною і дво-

ма лебідêами; за êільêістю êанатів — з одним, двома, трь-

ома несêінченними êанатами. Переміщення вантажів óс-

тановêами з одним êінцевим êанатом (а) може бóти здій-

снене при êóтах нахилó β>6°, êоли зворотний рóх посóдин

проходить за рахóноê їхньої сили ваãи. Маêсимальне зна-

чення β для перевезення матеріалів ó ваãонетêах стано-

вить не більше 30°; при êóтах нахилó більших 25° вони об-

ладнóються спеціальними щитêами, яêі перешêоджають

висипанню вантажó. Яêщо β<6°, то переміщення мате-

ріалів можливе таêим чином: ãоловним і хвостовим êана-

тами за допомоãою лебідоê 1, 2 (позиція б на рис.);

однією лебідêою 4 при

наявності êінцевоãо (3) і

з’єднóвальноãо (7) êа-

натів (в, д на рис.), дво-

ма êінцевими êанатами

(ã на рис.). Установêи з

барабанними лебідêами

працюють циêлічно, то-

мó ефеêтивність їх засто-

сóвання залежить від

довжини транспортóван-

ня і тривалості маневро-

вих операції на êінцевих

пóнêтах. Маêсимальна

продóêтивність відêа-

тêи одним êінцевим êа-

натом при L=600 м і êóті

нахилó 15° становить 100-110 т/ãод, а двома êінцевими êа-

натами — 200-250 т/ãод. Значення L, яêе обóмовлюється

êанатомістêістю барабана лебідоê, дорівнює 600-700 м, а

для малих підйомних машин — 1500-2000 м. Установêи з

несêінченним êанатом 6 обладнані лебідêами 5 із шêівами

тертя. Продóêтивність ó даномó випадêó досяãає 400 т/

ãод, довжина транспортóвання похилими виробêами —

1000 м, проте висоêа енерãо- і трóдомістêість та небез-

печність робіт перешêоджають широêомó застосóванню

таêих відêатоê. Є.М.Сноведсьêий.

КАНАТНА ДОРОГА, -ої, -и, ж. * р. êанатная дороãа, а.

cable way, rope way, н. Seilbahn f — трансп. óстановêа для

перевезення вантажів ó підвісних ваãонетêах, а таêож па-

сажирів ó підвісних ваãонах і êріслах по натяãнóтомó між

êінцевими станціями і проміжними опорами сталевомó

êанатó. К.д. бóдóють в ãірсьêій, перетнóтій і важêопро-

хідній місцевості, а таêож в містах і робочих селищах для

створення найбільш еêономічних, найêоротших трансп.

зв’язêів. За призначенням розрізняють К.д.: вантажні, па-

сажирсьêі і вантажо-пасажирсьêі; за бóдовою — двоêа-

натні і одноêанатні. К.д. бóвають з êільцевим рóхом, при

яêомó ваãони переміщаються двома паралельними лін-

іями завжди в одномó напрямі, і з маятниêовим — на êож-

номó шляхó підвішено по одномó ваãонó, яêий здійснює

зворотно-постóпальний рóх між êінцевими станціями.

Рис. Форми поперечних перетинів êа-

натів а) триêóтна; б) овальна.

Рис. Поперечні перетини заêритоãо

(а) і напівзаêритоãо (б) êанатів.

Рис. Канати сталеві: а — êрóã-

лопрядні: 1, 2 — з дротó однаêовоãо

та різноãо діаметра; б — триãраноп-

рядні; в — овальнопрядні; ã — плос-

êопрядні; д — плосêі.

Рис. Канати сталеві: а — одинарної

звивêи (спіральні); б — подвійної

звивêи (троси): 1 — одношарові; 2

— двошарові; в — потрійної звивêи

(êабелі).

Рис. Канатна відêатêа.

485 КАН — КАН

Довжина вантажних К.д. праêтично необмежена, напр.,

К.д. “Крістенберã Бóліден" (Швеція) для транспортóван-

ня рóди має довжинó 96 êм. Продóêтивність вантажних

К.д. досяãає 650 т/ãод і більше. Швидêість рóхó ваãонетоê

до 5 м/сеê, ємêість до 3 т.

Одноêанатна (моноêанатна) дороãа — транспортний засіб,

призначений для доставêи людей і транспортóвання матеріалів

прямолінійними ãоризонтальними і похилими виробêами з êó-

том нахилó 25°. Працює за принципом відêатêи несêінченним

êанатом, до яêоãо приêріплені êрісла-сидіння для людей або па-

êети з вантажем масою до 200 êã. Канат оãинає приводний і на-

тяжний шêіви і підтримóється проміжними ролиêоопорами, за-

êріпленими на êронштейнах ó поêрівлі виробêи. У місцях посадêи

і виходó людей з моноêанатних доріã передбачені ãоризонтальні

майданчиêи. Для еêстреної зóпинêи дороãи вздовж всієї траси

підвішено êабель-тросовий вимиêач. Пропóсêна здатність моно-

êанатних доріã — до 250 чол/ãод.

КАНАТНА ДОРОГА НАҐРУНТОВА — транспортний

пристрій, призначений для транспортóвання допоміжних

матеріалів, обладнання, ãірничої маси і людей дільничн-

ими ãірничими виробêами, що мають змінний профіль

рейêових êолій з похилом до ± 20°, ó яêих óтрóднена або

неможлива лоêомотивна відêатêа і відêатêа êінцевим

êанатом.

КАНАТНА ПИЛКА, -ої, -и, ж. * р. êанатная пила, а. rope

saw, н. Seilsäge f

— 1) Засіб

виймання

вóãілля

на малопотóж-

них

пластах

. Сêладається з

фрез

двобічноãо різання, що

мають з êожноãо боêó по 10 зóбів, армованих пластинêами

з твердоãо сплавó.

Фрези

(10-12 шт.) з’єднóються між собою

відрізêами

ланцюãа

завдовжêи 0,6-1 м. На êінцях ланцюãо-

вої пилêи розміщені êонічні втóлêи, за допомоãою яêих

пилêó з’єднóють з

êанатом

діаметром 18 мм. На вентиляці-

йномó

штреêó

êанати переêидають через

блоêи

і під’єднó-

ють до барабанів

лебідêи

, що надає К.п. зворотно-постó-

пальноãо рóхó з одночасною подачею її на

вибій

. 2) Засіб

виймання нерóдних ê.ê., зоêрема

мармóрó

. Розрізняють пе-

ресóвні та стаціонарні К.п. Продóêтивність пересóвних

К.п. на

мармóрі

— 1-12 м

/ãод, стаціонарних 0,8-4 м

/ãод.

КАНАТНА ПІДВІСКА, -ої, -и, ж. * р. êанатная подвесêа;

а. cable-type sucker rod hanger; н. Seilaufhängung f — при-

стрій, призначений для з’єднання ãирловоãо штоêа з при-

водом штанãовоãо свердловинноãо насоса, дає змоãó реãó-

лювати встановлення плóнжера в циліндрі насоса та досл-

іджóвати свердловинó з допомоãою ãідравлічноãо динамоã-

рафа.

КАНАТНИЙ ВІДТЯГ, -оãо, -ó, ч., КАНАТНА ВІДТЯ-

ЖКА, -ої, -и, ж. * р. êанатная оттяжêа; а. anchor rope; н.

Spannseil n — êанат для розêріплення вежі чи чоãось под-

ібноãо.

КАНАТНИЙ ЗАМОК, -оãо, -а, ч. — Див. замоê.

КАНАТОРІЗАК, -а, ч. * р. êанаторезêа; а. wire-line knife

cutter; н. Seilmesser n, Seilschere f — інстрóмент для відріз-

ання êаната (êабелю) безпосередньо в місці êріплення

йоãо до приладó або інстрóмента ó свердловині при виêо-

нанні ремонтних робіт.

КАНКАР, -ó, ч. * р. êанêар, а. kankar, н. Kankar m — щіл-

ьний шар зцементованих êонêрецій êарбонатó êальцію

овальної форми. Зóстрічаються в палеоãідроморфних тем-

них і червоно-бóрих ґрóнтах савани.

КАНКРИНІТ, -ó, ч. * р. êанêринит, а. cancrinite, н. Kankri-

nit m — мінерал êласó силіêатів ãрóпи фельшпатоїдів, алю-

мосиліêат натрію і êальцію êарêасної бóдови. Формóла

6 Ca[CO3|(AlSiO4)6]·2Н2O. Містить (%): Na2О — 17,8;

CaО — 4,0; SiO2 — 38,7; Al2О3 — 29,3; СО3 — 6,3; Н2O — 3,9.

Кінцевий член безперервноãо ізоморфноãо рядó êанêрин-

ітó, Na

6Ca2[AlSiO4]6(CO3)2·(1-5)Н2O — вишневіт. Про-

міжні члени: сóльфат-êанêриніт (80-50% êанêринітової

êомпоненти), êарбонат-вишневіт (50-20%). Домішêи К,

Сl. Синãонія ãеêсаãональна. Колір білий, сірий, жовтий,

червонóватий; вишневіт — ясно-блаêитний до ãолóбó-

вато-синьоãо. Блисê сêляний, на зламі жирний. Спайність

середня до довершеної. Крихêий. Тв. 5,5-6,5. Гóстина 2,5.

П’єзоелеêтриê (п’єзоелеêтричний ефеêт в 10 раз переви-

щóє ефеêт êварцó). Породотвірний мінерал маãматичних

Рис. Уніфіêована моноêанатна êрісельна дороãа: 1 – елеêтродвиãóн; 2 — редóêтор; 3 — приводний шêів; 4 — підвісне êрісло; 5 —

стабілізатор; 6 — підтримóючі ролиêи; 7 — вантаж; 8 — êанат.

Рис. Надґрóнтова дороãа типó ДКН: 1 — блоê; 2 — êінцева балêа; 3 — підтримóючий ролиê; 4 — стабілізóючі êотêи; 5 — бóêсирó-

вальні візêи; 6 — пасажирсьêі візêи; 7 — тяãовий êанат; 8 — привод; 9 — натяжний пристрій.

КАО — КАП 486

фельдшпатоїдних ã.п. і лóжних пеãматитів. Утворюється

за рахóноê нефелінó під дією сóльфатних або êарбонатних

постмаãматичних розчинів. Асоціює з фельдшпатоїдами,

вêлючно з содалітом, êальцитом і нефеліном. Перспеêтив-

ний п’єзооптичний матеріал.

Розрізняють: êанêриніт êарбонатистий (різновид êанêринітó,

в яêомó серед додатêових аніонів переважає [СО

); êанêриніт

натріїстий (сóмнівний різновид êанêринітó, яêий містить 18,41 %

2O); êанêриніт сóльфатний (вишневіт — різновид êанêринітó,

в яêомó аніон [СО

частêово заміщений аніонами [SО4]

i Cl

, а

Na на К).

КАОЛІН, -ó, ч. * р. êаолин, а. kaolin, н. Kaolin n — ãірсьêа

порода, що сêладається переважно з êаолінітó, білоãо êо-

льорó. Від назви місцевості Каолін ó Китаї. Має висоêó

воãнетривêiсть та низьêó пластичнiсть. Утворюється

внаслідоê вивітрювання або ãідротермальної зміни слю-

дисто-полевошпатових порід (ґранітоїдів, ґнейсів, сланців),

пов’язаної з вóлêанізмом. Розрізняють К. залишêовий

(первинний), що заляãає на місці своãо óтворення, і оса-

довий, перевідêладений (вторинний). Велиêі родов. за-

лишêовоãо К. приóрочені до нижньомезозойсьêої êори

вивітрювання. Перевідêладений К. заляãає лінзами і плас-

тами серед пісêів. Поêлади К., розташовані поблизó по-

верхні, звичайно розробляються відêритим способом з

подальшим збаãаченням моêрим або сóхим способом

(ãравітаційними методами в êласифіêаторах, центрифó-

ãах, ãідроциêлонах). Значними запасами К. володіють

Чехія, Болãарія, Уêраїна, Рóмóнія, Польща, Уãорщина,

Узбеêистан, США, Велиêобританія. Ресóрси К. в êраїнах

Заходó оцінюються в 17 млрд т в т.ч. в США 9 млрд т,

Велиêобританії 2 млрд т. В двох останніх êраїнах зосеред-

жено бл. 60% óсьоãо світовоãо виробництва К. На

території Уêраїни є ó Вінницьêій, Дніпропетровсьêій, За-

порізьêій, Черêасьêій і Донецьêій областях. К. виêорис-

товóють êерамічна, елеêтротехнічна (ізолятори), про-

мисловість воãнетривêих виробів, паперова, êабельна, ãó-

мотехнічна, пластмасова, хімічна, парфюмерна. У США

всі види êаолінової сировини виãотовляються шляхом

збаãачення вторинноãо К. Транспортóвання ãотової про-

дóêції може здійснюватися трóбопроводами ó виãляді пóль-

пи, в êонтейнерах, бочêах, мішêах тощо. У США діє êаол-

інопровід довжиною 42 êм, перетином 25,4 см від рóдниêів

Сандерсвілл (Вашинãтон) до з-дó в Гордоні (Джорджія).

Світове виробництво êаолінó на початêó ХХІ ст. становить

25 700 млн т. З них на частêó Європи припадає 25%, Азії та

Оêеанії – 21%, Півн. Америêи – 37%, Півд. Америêи –

9%, Африêи – 5%.

КАОЛІНІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. êаолинизация, а. kaolinization,

н. Kaolinisierung f — заміщення в ãірсьêих породах алюмо-

силіêатів на êаолініт під впливом вод, яêі містять êисло-

ти. Внаслідоê К. первинні породи (ґраніти, ґнейси та ін.)

перетворюються на товщі êаолінó.

КАОЛІНІТ, -ó, ч. * р. êаолинит, а. kaolinite, н. Kaolinit m

— мінерал êласó силіêатів, основний силіêат алюмінію ша-

рóватої бóдови. Основна сêладова частина ãлин, особливо

êаолінó. Формóла: Al

4 [Si4O10] (OH)8. Містить (%): Al2О3 —

39,56; SiО

2 — 46,5; H2О — 13,94. Ізоморфні домішêи Fe

, Cr,

Ti, Fe

, Mg, Са, Na, К. Відомі êонêреції, ооліти, жовна,

борошнисті і землисті пóхêі сêóпчення. Синãонія переваж-

но триêлінна. Гóстина 2,58-2,61. Тв. 2-3. Білоãо з рiзними

вiдтiнêами êольорó, щільний, жирний на дотиê. Блисê

перламóтровий, матовий. У чистомó виãляді білий, іноді з

ãолóбóватим або бóрим відтінêом. Механічні домішêи за-

барвлюють К. в червоний, чорний, ясêраво-зелений êолір.

К. леãêо розмоêає ó воді, набóває пластичності і диспер-

ãóється з óтворенням сóспензій. Зóстрiчається ó прихова-

ноêристалiчних сêóпчених, пóхêих тонêозернистих

аґреґатах. Переважнi розмiри частиноê 1-3 мм

(0,001-0,003 мм); нездатний приєднóвати та óтримóвати

значнó êiльêiсть води; при сóшiннi порiвняно вiльно вiд-

дає приєднанó водó. К. — поширений вторинний мінерал.

Утворюється в êорах вивітрювання при ãідролізі алюмо-

силіêатних, ã.ч. полевошпатових ã.п. К. виêористовóють

для виробництва паперó (наповнювач і поêриття), ґóми,

порцеляни, фаянсó, воãнетривêих матеріалів та ін. К. —

потенційне джерело отримання алюмінію.

Розрізняють: êаолініт 1М (моноêлінна політипна модифіê-

ація êаолінітó, елементарна êомірêа яêої містить один шар най-

щільнішої óпаêовêи); êаолініт 6М (моноêлінна політипна мо-

дифіêація êаолінітó, елементарна êомірêа яêої містить шість

шарів найщільнішої óпаêовêи); êаолініт 6ТК та êаолініт 1TR

(триêлінна політипна модифіêація êаолінітó, яêа хараêтери-

зóється наявністю в елементарній êомірці одноãо шарó найщіль-

нішої óпаêовêи); êаолініт залізний (різновид êаолінітó, яêий

містить до 1-2 % Fe

); êаолініт хромистий (різновид êаолінітó,

яêий містить від 0,41 до 1,12 % Cr2O3).

КАПЕЛЮХ В ГЕОЛОГІЇ , -а, ч. — Те ж, що й шляпа (в

ãеолоãії).

КАПІЖ, -пежó, ч. * р. êапёж, êапель, а. downpour, н. Tröp-

feln n, Tropfwasser n — надходження води в ãірн. виробêó з

порід поêрівлі і зі стіноê ó виãляді êрапель. К. формóється

внаслідоê просочення підземних вод або êонденсації водя-

ної пари на поверхні виробêи (особливо в соляних шахтах)

в місцях посиленоãо надходження вентиляційноãо

повітря (êонденсаційні рóдниêові води). Слабêий лоêаль-

ний К., напр., на вóãільних шахтах, зóмовлює приплив

води в очисні вибої до 3 м

/ãод, сильний — до 8 м

/ãод. К.

поãіршóє санітарно-ãіãієнічні óмови роботи персоналó,

неãативно впливає на техніêó і технолоãію ведення робіт

— знижóє стійêість поêрівлі і несóчó здатність ґрóнтó,

зменшóє термін слóжби êріплення, ó соляних шахтах К. є

ознаêою можливої деформації масивó і раптовоãо виêидó

води.

КАПІЛЯРИ, -ів, мн. * р. êапилляры, а. capillars, capillary

(tubes); н. Kapillaren f pl, Haarröhrchen n pl, Kapillarröhrchen

n pl, Kapillargefässe n pl — трóбêи з дóже вóзьêим êаналом,

система з’єднаних пор, напр., ó ãірсьêих породах. Див. пори.

КАПІЛЯРИМЕТР, -а, ч. * р. êапилляриметр; а. сapillarim-

eter; н. Kapillarimeter n — прилад, яêим визначають повер-

хневий натяã рідини, вимірюючи висотó її підняття в êап-

ілярних трóбêах.

КАПІЛЯРНА ВОДА, -ої, -и, ж. * р. êапиллярная вода, а.

capillary water, н. Kapillarwasser n — вода, що óтримóється

або пересóвається в порах, тріщинах та ін. дрібних порож-

нинах ã.п. та ґрóнтів під дією сили поверхневоãо натяãó.

КАПІЛЯРНЕ ПРОСОЧУВАННЯ ПЛАСТА, -оãо, -…, с. *

р. êапиллярная пропитêа пласта; а. capillary imbibition; н.

Kapillartränkung f des Flözes n — процес самовільноãо

витіснення рідини або ãазó із пористоãо середовища

іншою незмішóючою рідиною під дією êапілярних сил.

Відіãрає сóттєвó роль при витісненні нафти і ãазó із неод-

норідних пористих і тріщинóвато-пористих êолеêторів.

Основні фаêтори, яêі визначають êапілярне просочóван-

ня пласта: літолоãічний сêлад і петрофізичні хараêтерис-

тиêи породи, а таêож фізиêо-хімічні хараêтеристиêи рідин

ó пластових óмовах.

КАПІЛЯРНІ ПОРИ, -их, -ор, мн. (від лат. capillaris — во-

лосяний; від ãрец. πόρος — отвір, прохід) * р. êапиллярные

поры; а. capillary pores; н. Kapillarporen f pl — пори з діаме-

487 КАП — КАП

тром в межах 0,5 — 0,0002 мм, в яêих рідина знаходиться

під дією молеêóлярних сил притяãання яê між частинêа-

ми рідини, таê і між останніми та стінêами пор; для пере-

міщення рідини по них необхідно зóсилля, яêе значно пе-

ревищóє силó ваãи, тобто рóх рідини не підляãає заêонам

ãідростатиêи і відбóвається під дією особливих сил, серед

яêих поверхневий натяã рідини відіãрає найãоловнішó

роль.

КАПІЛЯРНІСТЬ, -ості, ж. * р. êапиллярность; а. capillari-

ty; н. Kapillarität f — явище зміни висоти рівня рідини в

êапілярах, що пов’язане із змочóванням поверхні міêр-

опор і êапілярів рідиною. Виявляється в рóсі рідини по

них (підняття при змочóванні, відштовхóвання при нез-

мочóванні) завдяêи додатêовим силам під êриволінійним

менісêом. Висота h підняття змочóвальної рідини в êап-

ілярі визначається формóлою: , де σ — êо-

ефіцієнт поверхневоãо натяãó рідини; θ — êрайовий êóт

змочóвання; r — радіóс трóбêи; ρ – ãóстина рідини; g —

присêорення вільноãо падіння. Рідина в êапілярі під-

німається або опóсêається на таêó висотó h, при яêій тисê

стовпа рідини (ãідростатичний тисê) ρgh зрівноважóється

надлишêовим, êапілярним тисêом . У

відповідності до тоãо, що змочóюча рідина по êапілярó пі-

днімається, а незмочóвальна — опóсêається, тобто при θ <

π/2 (cos θ > 0) отримóємо додатню значинó h, а при θ > π/2

(cos θ < 0) — від’ємнó. Висота підняття (опóсêання) рід-

ини в êапілярі обернено пропорціональна йоãо радіóсó. В

тонêих êапілярах рідина піднімається досить висоêо. Таê,

при повномó змочóванні (θ = 0) вода (ρ = 1000 êã/м

, σ =

0,073 Н/м) в êапілярі діаметром 10 мêм піднімається на

висотó h ≈ 3 м. В.С.Бойêо.

КАПІЛЯРНОГО ПІДНЯТТЯ ВИСОТА, -оãо, -…, -и, ж.

— Див. висота êапілярноãо підняття.

КАПІЛЯРНО-ПРОТИТЕЧІЙНЕ НАСИЧЕННЯ, -оãо, …,

с. (від лат. capillaris — волосяний) * р. êапиллярно-проти-

воточное насыщение; а. capillary countercurrent saturation;

н. Kapillarzuflusssättigung f — процес, яêий проходить в

ãідрофільномó середовищі і в резóльтаті яêоãо в зонах

êонтаêтóвання нафти з водою вода по дрібних порах під

дією велиêоãо êапілярноãо тисêó прониêає в нафтонаси-

ченó частинó пласта, а нафта по велиêих порах при мен-

шомó êапілярномó тисêó витісняється назóстріч їй ó водо-

носнó частинó.

КАПІТАЛЬНА ТРАНШЕЯ, -ої, -ї, ж. * р. êапитальная

траншея, а. finished trench, permanent trench; н. Aufschlus-

seinschnitt m, Haupteinschnitt m — слóжить для розêриття

êар’єрноãо поля або оêремої йоãо зони і створення ванта-

жотрансп. зв’язêів робочих ãоризонтів з поверхнею. К.т.

спорóджóють на рівнинній місцевості; в р-нах з перетнó-

тим рельєфом на óêосах для цієї ж мети виêористовóють

êапітальні напівтраншеї. За розташóванням відносно êон-

тóра êар’єрó К.т. бóвають зовнішніми і внóтрішніми.

Зовнішні розташовóються за межами проеêтноãо êонтóра

êар’єрó, внóтрішні — в межах êонтóрó на бортах. Нерідêо

К.т. мають змішане розташóвання; це має місце в тих ви-

падêах, êоли зовнішніми траншеями розêривають верхні

óстóпи, а внóтрішніми — нижні. К.т. хараêтеризóються

параметрами: схилом і, яêий визначається типом транс-

портó, що виêористовóється, ãлибиною h (ãлибина ãори-

зонтó, що розêривається), шириною b. êóтами óêосів

бортів траншей a. Технол. схеми проведення К.т. поділ-

яються на 3 ãрóпи: безтранспортні (драґлайном ó м’яêих

породах), транспортні (застосовóють ó міцних і м’яêих

ã.п.) і êомбіновані.

КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ, -оãо, -ó, ч. * р. êапитальный

ремонт; а. overhaul; н. Generalreparatur f, Generalüberholung

f — ремонт, що виêонóється для відновлення справності

та повної або близьêої до повної значини ресóрсó виробó з

заміною або відновленням всих йоãо частин, вêлючаючи

базові. Значинó близьêó до повноãо ресóрсó, встановлю-

ють ó нормативно-технічній доêóментації. ГОСТ

18322-78.

КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, -оãо,

-ó, -…, ч. — Див. ремонт ãірничих виробоê.

КАПIТАЛЬНИЙ РЕМОНТ СВЕРДЛОВИН, -оãо, -ó, -…,

ч. * р. êапитальный ремонт сêважин; а. well workover; well

remedial work, workover job on well; н. Bohrlochgeneralüberho-

lung f, Sondengeneralreparatur f — êомплеêс сêладних i дов-

ãотривалих робiт, пов`язаних з пiдтримóванням свердлови-

ни яê спорóди ó працездатномó станi, тобто робiт, призна-

чених для вiдновлення працездатностi привибiйної зони,

цiлiсностi цементноãо êiльця i обсадних трóб або в цiломó

свердловини з метою виêористання за прийнятим чи но-

вим призначенням, для лiêвiдацiї аварiй, для êонсервацiї i

лiêвiдацiї свердловин, для опóсêання i пiднімання облад-

нання одночасно-роздiльної еêсплóатацiї. К.р.с. охоплює:

1) ремонтно-iзоляцiйнi роботи (виправлення зім’ять, зло-

мів, тріщин і заміна пошêодженої частини еêсп-

лóатаційної êолони, ãерметизація ãирла свердловини, роз-

бóрювання цементних пробоê); 2) óсóнення неãерметич-

ностi еêсплóатацiйної êолони; 3) лiêвiдацiю аварiй; 4) пе-

рехiд на iншi пласти та приєднання пластiв; 5) ремонт

свердловин, обладнаних для одночасно-роздiльної еêсплó-

атацiї; 6) роботи, пов`язанi з бóрiнням (зоêрема врізêа і

бóріння іншоãо стовбóра свердловини); 7) оброблення при-

вибiйної зони; 8) дослiдження та обслiдóвання свердловин

при ремонтi; 9) переведення свердловин на виêористання

за iншим призначенням; 10) введення в еêсплóатацiю i ре-

монт наãнiтальних свердловин; 11) êонсервацiю i розêон-

сервацiю свердловин; 12) ловильні роботи (вêлючають

виймання впалої êолони насосно-êомпресорних трóб, на-

сосних штанã, інстрóментів і ін., а таêож очищення стов-

бóра свердловини); 13) лiêвiдацiю свердловин. У томó ви-

падêó, êоли óсóнення дефеêтó óтрóднене, здійснюють за-

різêó і бóріння дрóãоãо стовбóра свердловини. Для цьоãо в

êолоні, вище місця дефеêтó, розêривають “віêно", з яêоãо

похило проводять направлене бóріння іншоãо стовбóра

свердловини, а таêож спóсê і êріплення іншої êолони. У

разі неможливості відновлення техн. станó або припинен-

ня еêсплóатації, свердловинó ліêвідóють. При цьомó виріз-

ають і витяãóють обсадні трóби, а стовбóр цементóють.

Повернення свердловин на вищі і нижчі ãоризонти здій-

снюється при розробці родов. з деêільêома продóêтивни-

ми пластами. Середня тривалiсть одноãо êапiтальноãо ре-

монтó сêладає приблизно 14 дiб. К.р.с. ó залежностi вiд

обсяãó, хараêтерó та сêладностi робiт дiлять на двi êате-

ãорiї сêладностi. До К.р.с. першої êатеãорiї сêладностi на-

лежать ремонти при ãлибинi свердловин до 1500 м,а таêож

повернення на вище- i нижчезалеãлий пласти та соляно-

êислотнi оброблення. До ремонтiв дрóãої êатеãорiї сêлад-

ностi вiдносять роботи при ãлибинi свердловин понад 1500

м та всi iншi бiльш сêладнi i трóдомiстêi роботи. Конêрет-

но êатеãорiї сêладностi затверджóє пiдприємство. Роботи

з пiдвищення нафтоãазовилóчення із пластiв i збiльшення

2σθcos

rρg

-------------------=

2σθcos

-------------------

КАП — КАР 488

продóêтивностi (приймальностi) свердловин проводяться з

метою забезпечення повноти вилóчення нафти i ãазó iз

надр, томó фiнансóються вони за рахóноê спецiальноãо

“фондó пiдвищення нафтоãазовiддачi пластiв”. Фiнансó-

вання êапiтальноãо ремонтó здiйснюється за рахóноê пе-

редбачених для цiєї мети амортизацiйних вiдрахóвань.

В.С.Бойêо.

КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ШАХТНИХ СТОВБУРІВ

(СТВОЛІВ), -оãо, -ó, -…, ч. * р. êапитальный ремонт шах-

тных стволов, а. overhaul of mine shafts, н. Generalüberholung

f der Grubenschächte m pl (der Schächte m pl) — êомплеêс

технічних заходів, спрямованих на відновлення проеêт-

них еêсплóатаційних параметрів шахтноãо стовбóра.

Стрóêтóра ремонтних робіт передбачає повнó або частêо-

вó замінó стовбóрноãо обладнання: розпор, провідниêів, за-

мінó óшêоджених елементів стовбóрноãо êріплення тощо.

КАПІТАЛЬНІ ГІРНИЧІ ВИРОБКИ, -их, -их, -оê, мн. * р.

êапитальные ãорные выработêи, а. permanent mine workings;

н. Ausrichtungsbaue m pl, Hauptgrubenbaue m pl — виробêи,

що пройдені за рахóноê êапітальних вêладень і значаться

на балансі основних фондів підприємства. До К.ã.в. відн-

осять всі розêривні виробêи (траншеї, напівтраншеї, по-

хилі, êрóті та вертиêальні стовбóри, штольні, êвершлаґи), а

таêож деяêі осн. підãотовчі виробêи (перші панельні брем-

сберґи на пластах, що розêриваються, маãістральні штре-

êи) і оêр. êамери. До К.ã.в. відносять таêож виробêи, яêі

обслóãовóють всю шахтó, êрило, ãоризонт (поверх). До

К.ã.в. належать êолодязі дробароê, рóддвори. К.ã.в. часто

заêріплюють посиленим êріпленням (бетон, бетоніт,

тюбінãи тощо), що забезпечóє їх довãотривалó еêсплóата-

цію.

КАПСУЛЬ-ДЕТОНАТОР, -…-а, ч. * р. êапсюль-детона-

тор, а. blasting cap; н. Sprengkapsel f — засіб висаджóвання

призначений для збóдження детонації зарядів ВР, детонó-

ючих шнóрів, проміжних детонаторів. Являє собою мета-

левó або паперовó ãільзó діаметром бл. 7 мм, спорядженó

висоêобризантною та ініціюючою ВР. Виêористовóється

при воãневомó способі висаджóвання, а таêож є сêладо-

вою частиною елеêтродетонатора. К.-д. із введеним в

ньоãо і заêріпленим відрізêом воãнепровідноãо шнóра нази-

вається запалювальною трóбêою.

КАПСЬКІ ГОРИ, -их, -ãір, мн. — на півдні Африêи, в

межах ПАР. Довжина 800 êм, вис. 2326 м. У вн. долинах

— напівпóстелі.

КАПТАЖ, -ó, ч. * р. êаптаж, а. capping, catchment; н.

Wassergewinnung f, Wasserfang m, Wasserfassung f — êомп-

леêс спорóд, що забезпечóють достóп до підземних вод, на-

фти або ãазó та можливість їх виêористання; інжене-

рно-технічні роботи, пов’язані з виведенням на поверхню

і збиранням підземних вод, нафти й ãазó. Розрізняють К.

джерел, підземних вод та нафти і ãазó. Для вертиêальноãо

К. підземних вод застосовóють êолодязі і свердловини, ãори-

зонтальноãо — ãалереї водозбірні, штольні тощо.

Найпростіший тип К. — шахтний êолодязь, що виêорис-

товóється при розêритті неãлибоêо залеãлих ґрóнтових

вод. В сильно пересічених місцевостях спорóджóються

штольні, в яêих для збільшення припливó води бóрять

свердловини. Найбільш поширений тип К. підземних вод —

свердловини. Стосовно підземних вод частіше вживають

термін водозабір. При К. нафти і ãазó êонстрóêції свердло-

вин вêлючають обсадні êолони. Фонтанóючі свердловини

обладнóють фонтанною арматóрою, що залишається на

ãирлі свердловини після заêінчення фонтанóвання. Облад-

нання насосних нафт. свердловин забезпечóє підвісêó на-

сосних трóб, ãерметизацію, можливість відборó ãазó з мі-

жтрóбноãо просторó і сêладається з планшайби з отвором

для відведення ãазó і трійниêа для виведення.

КАПТАЖ ПІДЗЕМНИХ ВОД, -ó, -…, ч. * р. êаптаж под-

земных вод; а. capping of underground water; н. Untertagewas-

serfassung f — спорóда для захоплення (аêóмóлювання) пі-

дземних вод. Найпростішими видами êаптажó підземних

вод є êолодязі, бóрові свердловини, ãалереї водозабірні.

КАРА-БОГАЗ-ГОЛ, -…-…-ó, ч. — басейн соляноãо оса-

донаêопичення на сх. березі Каспійсьêоãо м. в Тóрêменії.

Пл. однойменної затоêи 18000 êм

. Пром. сировина пред-

ставлена відêладами солей (ãаліт, ãлаóберит, астраханіт,

епсоміт і ін.), поверхневою ропою затоêи (солоність понад

300%) і підземними розсолами (запаси останніх 16 êм

Крім сольової і ãідромінеральної сировини, відомі родов.

нерóдних бóдматеріалів (êрейди, доломітó, ґіпсó і ін.).

Донні відêлади затоêи представлені оліãоценовими ãлина-

ми, послідовно переêритими чотирма ãоризонтами мóлó і

солі. Найбільший — дрóãий соляний ãоризонт (потóжність

солі до 10 м). У 1980 р. протоêа, яêа зв’язóвала затоêó з

морем, бóла переêрита ãлóхою дамбою, що зóмовило

обміління затоêи-озера і підвищення солоності понад 300

‰. У 1984 р. для підтримêи мінімально необхідноãо рівня

розсолó побóдована водопропóсêна óстановêа. Видобó-

вається мірабіліт.

КАРАДОКСЬКИЙ ЯРУС, КАРАДОК, -оãо, -ó; -ó, ч. * р.

êарадоêсêий ярóс, êарадоê; а. Caradocian, н. Caradoc n —

п’ятий знизó ярóс ордовиêсьêої системи, яêий охоплює

сóміжні частини середньоãо і верхньоãо ордовиêа. Від на-

зви ãорба Кер-Карадоê ó Велиêобританії (Шропшир).

КАРАКОРУМ —

ãірсьêа система в

Центр. Азії, в межах

Індії та Китаю. Дов-

жина понад 800 êм.,

шир. 250 êм. Вис. до

8611 м. Хараêтерні

паралельні хребти з

êрóтими ãребенями.

В К. є родовища золо-

та, берилію, молібд-

енó, сірêи.

КАРАКУМИ — піщана пóстеля в Сер. Азії в межах Тóрê-

меністанó. Пл. бл. 350 тис. êм

. Поверхня — ãорбиста рі-

внина з ãлинистими ділянêами — таêирами та шорами. Є

родовища сірêи, природноãо ãазó, нафти.

КАРАТ, -а, ч. * р. êарат, а. carat, н. Karat n — 1) Одиниця

маси дороãоцінних êаменів. Застосовóється в ювелірній

справі. 1 êарат = 0,2 ã. 2) Міра вмістó золота ó сплавах,

що дорівнює 1/24 маси сплавó (британсьêий êарат золо-

та). Чисте золото відповідає 24 êар.

КАРБАТОЛИ, -ів, мн. * р. êарбатолы, а. carbatoles, н. Kar-

batole n pl — промислові рідêі водовмісні вибóхові

речовини, до сêладó яêих входить êарбамід. Уперше

розроблені в СРСР в 1970-х рр. Застосовóються К. для ви-

бóхової відбійêи свердловинними зарядами міцних і дóже мі-

цних порід на відêритих розробêах. Завдяêи хорошій рóх-

ливості і висоêій ãóстині К. забезпечóють повне заповнен-

ня зарядноãо об’ємó і êонцентрацію енерãії в заряді в

1,5-2,0 раза більшó, ніж ґранóльовані ВР. Детонóють від

шашоê-детонаторів з висоêою швидêістю. Заãóщені і

стрóêтóровані К. здатні зберіãатися ó воді деê. діб без зни-

Караêорóм, ãора Машербрóм, 7821 м.

489 КАР — КАР

ження детонаційної здатності і потóжності. Завдяêи хоро-

шій теêóчості і порівняно низьêій т-рі êристалізації і твер-

діння К. зрóчні для застосóвання при мінóсових т-рах.

Компоненти К. ãотóють на спеціалізов. стаціонарній óс-

тановці ãірн. підприємства, заряджають ó свердловини за

допомоãою змішóвально-зарядної машини. Рідêó фазó і

тверді êомпоненти завантажóють спільно в сóхі і осóшені

свердловини, де й перемішóють. При заряджанні обводне-

них свердловин рідêó фазó К. заздалеãідь заãóщóють і після

сполóчення з твердою фазою стрóêтóрóють. К. виãотовля-

ють ó змішóвачі зарядної машини і наãнітають під стовп

води в свердловинó (в осн. шламовим насосом). При висад-

женні міцних обводнених ã.п. К. на 20-25% ефеêтивніші

від алюмотолó та ґранóлотолó.

КАРБІДИ, -ів, мн. * р. êарбиды, а. carbides, carbonides; н.

Karbide n pl — сполóêи вóãлецю з металами й неметалами

(напр., êарбід заліза, êарбід êальцію). Тверді речовини,

нерозчинні без рóйнóвання в жодномó з розчинниêів. За-

стосовóють ó виробництві металоêерамічних і виливних

твердих сплавів для металообробêи, бóріння ãірсьêих порід

тощо.

КАРБІНИ, -ів, мн. * р. êарбины, а. carbines, н. Karbine n pl

— êристалічна модифіêація вóãлецю. К. — елеêтроней-

тральні сполóêи одновалентноãо атома вóãлецю з вільною

елеêтронною парою та неспареним елеêтроном.

КАРБОКСИЛ, -ó, ч. * р. êарбоêсил, а. carboxyl, н. Kar-

boxylgruppe f — одновалентна ãрóпа СООН, яêа є фóнêці-

йною ãрóпою орãанічних êислот, зоêрема êарбонових.

Інша назва — ê а р б о ê с и л ь н а ã р ó п а. Виявляє êис-

лотні властивості. Для яêісної ідентифіêації К. можóть бó-

ти виêористані методи ІЧ-, УФ-спеêтросêопії та ЯМР.

Для êільêісноãо визначення застосовóють титрóвання

розчином лóãó ó воді і неводних середовищах.

КАРБОН, -ó, ч. — Див. êам’яновóãільна система.

КАРБОНАДО, * р. êарбонадо, а. carbonado, black carbon,

black diamond, н. schwarzer Diamant m, Karbonado m — тон-

êозернистий, іноді порóватий різновид алмазó, що являє

собою пористий міêро- або прихованоêристалічний

аґреґат ясно-сіроãо або чорноãо êольорó, що сêладається

із зерен і êристалів оêтаедричноãо, рідше êóбічноãо ãабіт-

óсó. Деяêі К. мають підвищенó в порівнянні з алмазом

твердість. Розмір від 0,5 до 50,0 мêм. Жовна К. мають

розмір від ãорошини до êаменів в 700-800 êар; в Бразилії

знайдений К. в 3087 êар. К. зóстрічається в параãенетич-

ній асоціації з мінералами метаморфіч. ã.п.: дистеном, êо-

рóндом, ставролітом, рóтилом, цирêоном і ін. К. містить

числ. дрібні (0,5-220 мêм) мінеральні вêлючення, яêі при

вилóãовóванні створюють пористó стрóêтóрó аґреґатів. Се-

ред них встановлені ãрафіт, халцедон, êварц, монацит, рó-

тил, ортоêлаз, ãематит, ільменіт, цирêон, êаолініт та ін.

На відмінó від алмазó, К. має, можливо, неêімберлітовий

ãенезис, що підтверджóється близьêим до êислих виверже-

них ã.п. співвідношенням в К. ізотопів

С/

С та хараêте-

ром мінералів-домішоê. Гол. родов. К. зосереджені в Бра-

зилії (розсипи в штатах Баїя, Мінас-Жерайс, Парана та

ін.), а таêож ó Венесóелі, Ґані, Уãанді, Австралії. Застосо-

вóється К. яê техн. алмаз.

КАРБОНАТИ, -ів, мн. * р. êарбонаты, а. сarbonates, н.

Karbonate n pl — солі й ефіри вóãільної êислоти (напр., со-

да, поташ). Розрізняють нормальні (середні) солі з аніоном

СО

(напр., К2СО3) та êислі (ãідроêарбонати) з аніоном

НСО

(напр. КНСО3). У воді розчинні нормальні солі

лóжних металів, амонію й талію і майже всі ãідроêарбон-

ати. К. можна поділити на штóчні (одержóвані в техноло-

ãічних процесах) та природні. Поширені природні К. мін-

ерали êальцит і доломіт. За походженням більшість при-

родних К. є продóêтами вивітрювання і седиментації.

Значна частина їх виниêає таêож при ендоãенних проце-

сах ó ãідротермальних жилах. Застосовóють К. ó бóді-

вництві, хімічній промисловості, в оптиці тощо. Див. êар-

бонати природні.

КАРБОНАТИ ПРИРОДНІ, -ів, -их, мн. * р. êарбонаты

естественные, а. natural carbonates, н. natürliche Karbonate n

— êлас

мінералів

солей

вóãільної êислоти Н

СО

. Від-

омо бл. 120 К.п. Виділяють:

біêарбонати

— êислі солі,

ãідроêарбонати — основні

солі

, безводні і водні нор-

мальні К.п., сêладні К.п. Особливе місце серед К.п. зай-

мають óраніл-êарбонати. У К.п. найбільш поширеними є

êатіони

Са

, Мg

, Na

, Fe

. Рідше зóстрічаються

êарбо-

нати

Ва, Sr, Mn, Pb, Zn, Cu.

Катіони

, K

, а таêож

(NH

)

частіше óтворюють біêарбонати або подвійні солі.

Відомий ряд флóороêарбонатів. Для К.п. хараêтерні

числ. ізоморфні ряди в осн. обмеженої змішóваності.

Безперервний

ізоморфізм

виявляють пари Fe

-Mn

Мg

-Fe

. Більша частина К.п. êристалізóється в моно-

êлінній і ромбічній, рідше — в триãональній, ãеêсаãо-

нальній та ін.

синãоніях

. Поширене явище

поліморфізмó

Найчастіше зóстрічаються К.п., що êристалізóються в

стрóêтóрі

êальцитó

(

маãнезит

родохрозит

сидерит

до-

ломіт

смітсоніт

) або

араґонітó

(

стронціаніт

вітерит

церóсит

). Важлива діаãностична ознаêа К.п. — розчин-

ність в НСl. К.п. — хараêтерні жильні

мінерали

ãідроте-

рмальних середньо- і низьêотемператóрних

родовищ

(свинцевоцинêових, бляêлорóдних, арсенідних та ін.).

Баãато К.п. мають метасоматичнó природó, óтворюю-

чись ó ході повторних процесів

êарбонатизації

, що сóп-

роводжóють ряд рóдних процесів. При цьомó óтворю-

ються специфічні навêолорóдні породи (

лиственіти

бе-

резити

тощо). К.п. — звичайні

мінерали

êір

вивітрювання

Див. таêож ст.

êарбонатні породи

КАРБОНАТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. êарбонатизация, а. car-

bonatization, н. Karbonatisation f — процес зміни ãірсьêих

порід, що зóмовлює óтворення êарбонатів êальцію, маãнію,

заліза та інших металів.

КАРБОНАТИТИ, -ів, мн. * р. êарбонатиты, а. carbona-

tites, н. Karbonatite m pl

— êарбонатні або силіêат-

но-êарбонатні

породи

, сêладені більш ніж на 50%

êальци-

том

доломітом

анêеритом

і ін. Крім

êарбонатів

, можóть

бóти присóтні

піроêсен, амфібол, флоãоліт, форстерит, апа-

тит, маãнетит, титаніт,

лóжний

польовий шпат

, рідêіс-

нометалічні

мінерали

(

пірохлор

баделеїт

бастнезит

цир-

êон

і ін.). У разі їх присóтності в значній ê-сті породó нази-

вають піроêсеновим, флоãопітовим, маãнетитовим, апати-

товим К. Специфічна особливість сêладó К. — їх часте зба-

ãачення рідêісними і розсіяними елементами (

ніобібієм

танталом

цирêонієм

), а таêож

барієм

стронцієм

фосфо-

ром

залізом

титаном

і ін. К. поширені ó сêладі сêладних

êільцевих плóтоніч. лóжно-óльтраосновних êомплеêсів. У

êільцевих масивах К. óтворюють

штоêи

, êільцеві і êонічні

дайêи

жили

штоêверêи

; ó

вóлêаніч

породах

—

штоêи

типó

“пробоê". К., яê правило, найбільш пізні з

порід

, що сêла-

дають êільцеві масиви і вóлêанічні óтворення. Виявлені

таêож ефóзивні і піроêластичні К., яêі óтворюють авто-

номні

лавові потоêи

поêривала

з вóлê.

попелó

êонóси

. Вва-

жається, що К. заãалом — ãетероãенні

породи

. К. — сиро-

вина для одержання рядó

металів

КАР — КАР 490

КАРБОНАТИТОВІ РОДОВИЩА, -их, -щ, мн. * р. êарбо-

натитовые месторождения, а. carbonatite deposits; н.

Karbonatitvorkommen n pl — жили і неправильної форми

маси êальцитó, доломітó і ін. êарбонатів, що містять рóдні

мінерали, просторово і ãенетично асоційовані зі сêладни-

ми циліндричними інтрóзіями óльтраосновноãо — лóж-

ноãо сêладó, що впровадилися з підêорових ãлибин. Розр-

ізняють К.р.: ãатчетоліт-пірохлорових танталових і ніоб-

ієвих рóд, бастнезит-паризит-монацитових рідêісноземе-

льних рóд, перовсьêіт-титаномаãнетитових залізо-тита-

нових рóд, апатит-маãнетитових фосфорних та залізних

рóд, флоãопітових рóд, флюоритових рóд, сóльфідних рóд

міді і свинцю. К.р. óтворилися з маãматич.

розплавів мантійноãо поход-

ження та їх постмаãматич. вóã-

леêислих розчинів. Найбільш

відомі К.р.: Пхалаборва в ПАР

(фосфор, цирêоній, мідь), Сóêó-

лó в Уãанді (фосфор), Араша в

Бразилії, Лóеше в Конãо

(ніобій), Оêа в Канаді (ніобій).

КАРБОНАТНІ ПОРОДИ,

-их, -ід, мн. * р. êарбонатные

породы, а. calcareous rocks; н.

Karbonatgesteine n pl — ãірсьêі

породи, сêладені в осн. êарбо-

натами природними. До цієї

ãрóпи можóть бóти віднесені

всі ã.п., що сêладаються з

êальцитó, араãонітó, долом-

ітó, маãнезитó, сидеритó, ан-

êеритó, родохрозитó, вітеритó

і ін. Осн. мінерали, що сêлада-

ють К.п.: êальцит, доломіт,

маãнезит. У К.п. майже завжди присóтні ãлиниста і ор-

ãанічна речовина, êварц, часто ãлаóêоніт, пірит, фосфорит

і т.д. Осн. маса К.п. óтворилася осадовим шляхом в

морсьêих і озерних басейнах. Виділяється 3 ãол. ãенетич.

типи К.п.: орãаноãенні, хемоãенні і óламêові. К.п. сêла-

дають бл. 20 мас. % від óсіх осадових óтворень; вони відомі

ó відêладах різноãо віêó, потóжність пластів може досяãа-

ти деê. сотень м. К.п. дóже різноманітні за речовинним

сêладом, стрóêтóрою і походженням, внаслідоê чоãо серед

них виділяють баãато типів і різновидів. Осн. масó К.п.

поділяють в залежності від вмістó в них êальцитó і долом-

ітó і від співвідношення êарбонатної і териãенної сêладо-

вих на таêі різновиди: вапняê [СаСО

3 95-100%, CaMg

(CО

3)2 5-0%]; доломітовий вапняê (відповідно 50-95% і

50-5%); вапняêовий доломіт (5-50% і 95-50%); доломіт

(0-5% і 100-95%). За вмістом СаСО3 і ãлини виділяють:

вапняê (доломіт) (95-100% і 5-0%); ãлинистий вапняê (до-

ломіт) (75-95% і 25-5%); мерãель, доломітовий мерãель

(25-75% і 75-25%); вапняêовó (доломітовó) ãлинó (5-25% і

95-75%); ãлинó (0-5% і 100-95%). Різêо відрізняється за

стрóêтóрою найбільш чистий різновид К.п. — êрейда, що

сêладається в осн. з тонêих частиноê розміром 1-3 мê (за-

лишêи мор. водоростей êоêêолітофорид). К.п. належать

до найбільш óніверсальних видів мінеральної сировини і

застосовóються ó баãатьох ãалóзях ãосподарства.

Найбільші споживачі К.п. — промисловість бóд. мате-

ріалів (виробництво цементó, вапна, щебеню, штóчноãо і

облицювальноãо êаменю), чорна металóрãія (флюсові вап-

няêи, воãнетриви) і с.ã.(вапнóвання êислих ґрóнтів і добав-

êа до êормó хóдоби та птахів). К.п. виêористовóється в êо-

льоровій металóрãії, хімічній, цóêровій, целюлозно-папе-

ровій, елеêтротехн., парфюмерній і ін. ãалóзях.

КАРБОНАТНІСТЬ ПОРІД, -ості, …, ж. (від лат. carbo

(carbonis — вóãілля) * р. êарбонатность пород; а. carbonate

presence of rocks; н. Karbonatgehalt m der Gesteine n pl — на-

явність в óламêових породах-êолеêторах більших або

менших êільêостей êарбонатів натрію, êалію, êальцію,

маãнію, заліза і ін. Наявність êарбонатності визначає доц-

ільність застосóвання êислотної обробêи присвердловин-

ної зони пласта з метою збільшення її прониêності. Ха-

раêтеризóється вмістом êарбонатів з розрахóнêó на вапняê

CaCO

КАРБОНІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. êарбонизация, а. carboniza-

tion, н. Karbonisierung f — обвóãлення і обвóãлецьовóван-

ня, процес зміни орãанічних рештоê тêанин рослин та

тварин, яêий сóпроводжóється їх почорнінням, зменшен-

ням вмістó водню й êисню та збільшенням вóãлецю.

КАРБОНІЛЬНА ГРУПА, -ої, -и, ж. * р. êарбонильная

ãрóппа, а. carbonyl group, н. Karbonylgruppe f — ãрóпа

>С=О, яêа є сêладовою частиною альдеãідів, êетонів,

хітонів, êислот. К.ã. є елеêтроаêцепторним замісниêом.

Виявляє слабêі основні властивості. Ідентифіêóється ІЧ-,

УФ-спеêтросêопією та ЯМР.

КАРБОНІЛЬНИЙ, -оãо. * р. êарбонильный, а. carbonyl, н.

Karbonyl… — той, що має ãрóпó >C=O.

КАРБОНОВИЙ, -оãо. * р. êарбоновый, а. carbonіс, н. kar-

bonisch, Karbon…

—

той, що стосóється

вóãлецю

— êарбонó.

КАРБОНОВІ КИСЛОТИ, -их, -лот, мн. * р. êарбоновые

êислоты, а. сarboxylic acids, н. Karbonsäuren f pl — ор-

ãанічні сполóêи, що містять однó або деêільêа êарбоêсиль-

них ãрóп СООН. За êільêістю цих ãрóп розрізняють одно-

основні (бензойна, оцтова êислота), двоосновні (щавле-

ва, фталева) та баãатоосновні (лимонна) К.ê. До сêладó

К.ê. можóть входити таêож інші фóнêційні ãрóпи, напр.,

-ОН, -NH

2, C=O. К.ê. значно слабêіші за мінеральні êис-

лоти. Ароматичні êарбонові êислоти сильніші за насичені

аліфатичні. Утворюють солі та різні похідні речовини: ãа-

лоãенанãідриди, аміди, сêладні ефіри. Мають різноманітне

промислове застосóвання і велиêе біолоãічне значення.

КАРБУНКУЛ, -ó, ч. * р. êарбóнêóл,

а. carbuncle, н. Karbunkel m, Karfunkel

m, Karfunkelstein m — староóê-

раїнсьêа назва червоноãо ґранатó, а

таêож рóбінó, піропó, альмандинó

червоноãо êольорó; êоштовний

êамінь. В óêр. наóê. літератóрі впер-

ше описаний в леêції “Про êамені

та ґеми” Ф.Проêоповича (Києво

-Моãилянсьêа аêадемія, 1705-1709

рр.).

КАРДОКС, -ó, ч. * р. êардоêс, а.

cardox; н. Cardoxverfahren n — без-

полóменеве висадження патронами

Кардоêс.

Принцип дії базóється на миттє-

вомó перетворенні рідêої вóãлеêис-

лоти, яêа поміщена в сталевий пат-

рон, в ãазоподібний стан за рахóноê

тепла наãрівальноãо елемента.

КАРЕЛІЙ, -ю, ч. * р. êарелий, а.

Carelian, н. Karelikum n — підрозділ

доêембрію Балтійсьêоãо щита,

Рис. Заãальна схема бóдови

êарбонатитовоãо родови-

ща: 1 — лóжні породи; 2 —

óльтраосновні породи; 3 —

ґнейси; 4 — феніти; 5 –

штоê êарбонатитів; 6 —

жили êарбонатитів.

Рис. Патрон êардоêс:

1 — зарядна ãоловêа;

2 — ініціатор; 3 —

циліндр; 4 — наãрівал-

ьний елемент; 5 —

вóãлеêислота; 6 —

розрядний дисê; 7 —

розрядна ãоловêа; 8 —

відêидні сеêтори.