Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн

Подождите немного. Документ загружается.

581

дії, які входять до кола їх службових обов’язків або посади, […] що не підлягає

винагороді, карається виставленням біля ганебного стовпа в нашийнику і присуд-

жується до штрафу в розмірі подвійної вартості прийнятих обіцянок або отрима-

них речей, але не нижче 200 франків.

Ст. 180. Особі, котра здійснила підкуп, ніколи не повертаються ні речі, які

були вручені, ні їх вартість; вони конфіскуються на користь благодійних закладів

місця, де було здійснено підкуп.

Ст. 219. Караються як бунтівні ті зборища бунтівників, які були організовані

зі зброєю або без неї й супроводжувалися насильством чи погрозами проти адмі-

ністративної влади, чиновників, агентів поліції або проти публічної сили:

1) робітниками або поденниками в публічних майстернях або мануфактурах;

2) особами, яких прийнято до благодійних установ;

3) ув’язненими, звинуваченими, підсудними або засудженими.

РОЗДІЛ II. ЗЛОЧИНИ ТА ПРОВИНИ ПРОТИ ПРИВАТНИХ ОСІБ.............295—463

Глава I. Про злочини і провини проти особистості........................................295—378

РОЗДІЛ IІ. ЗЛОЧИНИ ТА ПРОВИНИ ПРОТИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ.................295—463

Глава I. Про злочини та провини проти особи.................................................132—294

Ст. 295. Навмисне позбавлення життя вважається навмисним убивством.

Ст. 296. Будь-яке умисне вбивство, яке здійснено умисно або з засади, вважа-

ється переднавмисним вбивством.

Ст. 302. Будь-який винний в умисному вбивстві, батьковбивстві, дітовбивстві

та отруєнні карається смертною карою. При цьому щодо батьковбивства застосо-

вується постанова, яка міститься у статті 13.

Ст. 304. Навмисне вбивство тягне за собою смертну кару, якщо воно переду-

вало іншому злочинові або проступку, супроводжувало їх або слідувало за ними.

В будь-якому іншому випадку винний в умисному вбивстві карається довічними

каторжними роботами.

Ст. 319. Той, хто через невправність, непорозуміння, неуважність, необереж-

ність або недотримання правил ненавмисно позбавить будь-кого життя або буде

мимовільною причиною цього, карається тюремним ув’язненням на термін від

трьох місяців до двох років і штрафом від 50 до 600 франків.

Ст. 320. Якщо наслідком невправності або необережності будуть тільки рани

або забиті місця, то винний карається ув’язненням від шести днів до двох місяців

і штрафом від 16 до 100 франків.

Ст. 321. Умисне вбивство, як і нанесення ран та ударів, вибачальні, якщо во-

ни були викликані ударами або насиллям над особою.

Ст. 322. Однаково вибачальними, є злочини і проступки, згадані в попередній

статті, якщо вони були здійснені при відбитті в день спроби перелізти або пору-

шити огорожу, стіну, або при спробі пролізти в дім, або помешкання, або їх при-

будови. Якщо діяння відбулося вночі, то воно підпадає під дію ст.329.

Ст. 326. Коли вибачальний факт буде доведений, якщо справа йде про зло-

чин, який тягне смертну кару або довічні каторжні роботи, або депортацію, пока-

рання знижується до тюремного ув’язнення на термін від шести місяців до двох

років.

Ст. 328. Немає ні злочину, ні проступку, якщо позбавлення життя, нанесення

ран або ударів було викликано необхідністю звернутися до законної оборони са-

мого себе або іншого.

Ст. 329. До випадків необхідності звернутися до оборони належать два ви-

падки:

1) якщо позбавлення життя було здійснено, а рани або удари були нанесені

при відбитті вночі спроб проникнути в дім, помешкання або їх побудови;

2) якщо діяння відбулося при захисті себе від тих, хто чинить крадіжку з на-

силлям або пограбування.

Глава II. Злочини та провини проти власності ...............................................379—463

582

Ст. 381. Смертною карою караються особи, які винні у крадіжці, здійсненій

при сукупності таких обставин:

1) якщо крадіжку було здійснено вночі;

2) якщо вона була здійснена двома або декількома особами;

3) якщо винні або один з них мали при собі відкрито або приховано зброю.

4) якщо злочин було скоєно ними шляхом зовнішнього зламу, влізання або

використання фальшивих ключів у домі, квартирі, кімнаті, або приміщенні — за-

селених, або які служать для проживання, або прибудованих; або ж шляхом при-

власнення звання публічної посадової особи і службовця цивільного або воєнного

відомств, перевдягнення в мундир або формений одяг посадової особи або служ-

бовця, або посилання на підроблений наказ цивільної або воєнної влади;

5) якщо злочин було скоєно ними з насиллям або погрозою використати

зброю.

Ст. 382. Карається довічними каторжними роботами будь-яка особа, винна у

здійсненні крадіжки за допомогою насилля і більше за того при наявності двох з

перших чотирьох обставин, передбачених попередньою статтею. Якщо ж насил-

ля, за допомогою якого була здійснена крадіжка, залишило сліди ран або ударів,

то однієї тієї обставини достатньо, щоб були призначені довічні каторжні роботи.

Ст. 385. Карається строковими каторжними роботами на термін будь-яка

особа, винна у крадіжці, здійсненій з насиллям, яке не супроводжується ніякими

іншими обставинами, або у крадіжці без насилля, але за сукупності трьох таких

обставин: 1) якщо крадіжку було здійснено вночі; 2) якщо була здійснена двома

або більшою кількістю осіб; 3) якщо винний або один з винних мав при собі від-

крито або приховано зброю.

КНИГА ЧЕТВЕРТА. ПОЛІЦЕЙСЬКІ ПОРУШЕННЯ ТА ПОКАРАННЯ

Глава I. Про покарання .......................................................................................464—470

Ст. 464. Поліцейськими покараннями є тюремне ув’язнення, грошовий штраф

і конфіскація певних предметів, на які накладено арешт.

Ст. 465. Штрафи за порушення можуть бути призначені від одного до

п’ятнадцяти франків виключно, і обертаються на користь тієї комуни, де було

здійснено порушення.

Ст. 467. Для стягнення штрафу застосовується особисте затримання. За не-

сплату штрафу засуджений може бути підданий ув’язненню більше, ніж на

п’ятнадцять днів, якщо він доведе свою неплатоспроможність.

Глава II. Порушення і покарання .......................................................................471—484

Документ № 2

ЗВІД ЗАКОНІВ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ (1948 р.)

(витяги)

РОЗДІЛ 18. ЗЛОЧИНИ І КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

АСТИНА І. ЗЛОЧИНИ

Глава 1. Загальні положення ..........................................................................................§1

Глава 2. Літальний апарат і моторизований транспортний засіб.........................§31

Глава 3. Тварини, птахи, риби й рослини ....................................................................§41

Глава 5. Підпал...............................................................................................................§81

Глава 7. Напад .............................................................................................................§111

583

Глава 9. Банкрутство .................................................................................................§151

Глава 10. Біозброя

Глава 11. Хабарництво, підкуп і конфлікти інтересів ............................................§201

Глава 12. Громадське безладдя ..................................................................................§231

Глава 13. Цивільні права .............................................................................................§241

Глава 15. Вимоги й послуги з питань, що торкаються інтересів уряду................§281

Глава 17. Монети й девізи ..........................................................................................§331

Глава 17А. Управління громадським транспортом під упливом алкоголю й

наркотиків

Глава 18. Убивство, викрадення й напад на члена Конгресу або Уряду, Верхо-

вного суду ............................................................................................................................§351

Глава 19. Змова............................................................................................................§371

Глава 21. Неповага до органу влади...........................................................................§401

Глава 23. Договори ......................................................................................................§431

Глава 25. Підробка та підлог .....................................................................................§471

Глава 27. Митні правила.............................................................................................§541

Глава 29. Вибори й політична діяльність .................................................................§591

Глава 31. Розтрата і крадіжка.................................................................................§641

Глава 33. Емблеми, знаки відмінностей і найменування .........................................§701

Глава 35. Втеча й незаконне звільнення....................................................................§751

Глава 37. Шпигунство й цензура ...............................................................................§791

Глава 39. Вибухові та займисті речовини ................................................................§831

Глава 40. Ввезення, виготовлення, поширення та збереження вибухових речо-

вин ........................................................................................................................................§841

Глава 41. Вимагання й погрози...................................................................................§871

Глава 42. Кредитні угоди, що укладаються за умовою вимоги повернення

кредиту................................................................................................................................§891

Глава 43. Видання себе за іншу особу........................................................................§911

Глава 44. Вогнепальна зброя.......................................................................................§921

Глава 45. Міжнародні відносини................................................................................§951

Глава 46. Конфіскація .................................................................................................§975

Глава 47. Обман і помилкові дії................................................................................§1001

Глава 49. Особи, котрі ховаються від правосуддя ................................................§1071

Глава 50. Азартні ігри...............................................................................................§1081

Глава 50А. Геноцид

Глава 51. Убивство ...................................................................................................§1111

Глава 53. Викрадення людини...................................................................................§1151

Глава 5. Індіанці.........................................................................................................§1201

Глава 57. Трудові відносини......................................................................................§1231

Глава 59. Перевезення спиртних напоїв ..................................................................§1261

Глава 61. Лотереї ......................................................................................................§1301

Глава 63. Шахрайство з використанням пошти ...................................................§1341

Глава 65. Злочинне заподіяння шкоди майну...........................................................§1361

Глава 67. Армія і військово-морський флот............................................................§1381

Глава 69. Національність і громадянство..............................................................§1421

Глава 71. Непристойність .......................................................................................§1461

Глава 73. Перешкоджання відправленню правосуддя............................................§1501

Глава 75. Паспорти й візи ........................................................................................§1541

Глава 77. Пеонаж і рабство.....................................................................................§1581

Глава 79. Псевдосвідчення ........................................................................................§1621

Глава 81. Піратство й каперство ...........................................................................§1651

Глава 83. Поштова служба......................................................................................§1691

Глава 84. Убивство, викрадення й напад на Президента або співробітника

його апарату.....................................................................................................................§1751

584

Глава 85. Товари, виготовлені ув’язненими ............................................................§1761

Глава 87. В’язниці......................................................................................................§1791

Глава 89. Професії та заняття ...............................................................................§1821

Глава 91. Державні землі..........................................................................................§1851

Глава 93. Публічні посадові особи та службовці...................................................§1901

Глава 95. Рекет..........................................................................................................§1951

Глава 96. Організації, що займаються рекетом ....................................................§1961

Глава 97. Залізниці

Глава 99. Зґвалтування (скасовано).........................................................................§2031

Глава 101. Записи і звіти ..........................................................................................§2071

Глава 102. Учинення безладь ....................................................................................§2101

Глава 103. Пограбування...........................................................................................§2111

Глава 105. Саботаж.................................................................................................§2151

Глава 107. Моряки та безквиткові пасажири........................................................§2191

Глава 109. Обшуки та накладення арешту ............................................................§2233

Глава 109А. Сексуальна образа

Глава 110. Використання дітей для одержання зображень порнографічного

характеру..........................................................................................................................§2251

Глава 110А. Насильство в родині ............................................................................§2261

Глава 111. Судноплавство........................................................................................§2271

Глава 113. Викрадене майно.....................................................................................§2311

Глава 113А. Обман у сфері телемаркетингу .........................................................§2325

Глава 113В. Тероризм................................................................................................§2331

Глава 113С. Зґвалтування.........................................................................................§2340

Глава 114. Торгівля контрабандними цигарками ...................................................§2341

Глава 115. Зрада, заклик до заколоту і підривні дії ...............................................§2381

Глава 117. Торгівля білими рабами ..........................................................................§2421

Глава 119. Перехоплення телеграфних і підслуховування усних повідомлень ...............

............................................................................................................................................§2510

Глава 121. Проникнення в телеграфну й електронну системи зв’язку та до-

кументи укладання угод...................................................................................................§2701

Глава 123. Заборона на видачу й використання певної інформації особистого

характеру автомобільного управління ..........................................................................§2710

АСТИНА II. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

ГЛАВА 227. ВИРОКИ

Підрозділ А

Загальні положення

§ 3551. Санкціоновані покарання

(а) Загальне. За винятком, який прямо передбачає інше, підсудний, визнаний вин-

ним у зазіханні, що описано в будь-якому федеральному статуті, включаючи параграфи

13 і 1153, окрім як в акті Конгресу, застосовуваному виключно в окрузі Колумбія або в

Єдиному кодексі військової юстиції, карається —

відповідно до положень цього розділу для того, щоб були досягнуті цілі, зазначені у

пропозиціях (А) — (У) параграфу 3553(а) (2), такою мірою, якою вони можуть бути

прийняті до уваги з урахуванням всіх обставин справи.

(b) Фізична особа. Особа, визнана винною у здійсненні зазіхання, карається відпо-

відно до положень параграфу 3553:

(1) терміном пробації, передбаченим у підрозділом B;

585

(2) сплатою штрафу, передбаченого підрозділом C; або

(3) терміном тюремного ув’язнення, передбаченого підрозділом D.

Покарання у вигляді штрафу може бути призначене на додаток до будь-якого іншо-

го покарання...

(с) Організації. Організація, визнана винною в зазіханні, карається відповідно до

положень параграфу 3553:

(1) терміном пробації, передбаченим підрозділом B;

(2) сплатою штрафу, передбаченого підрозділом С. Покарання у вигляді штрафу

може бути призначене на додаток до покарання у вигляді пробації…

Підрозділ D

Тюремне ув’язнення

§3581. Вирок до тюремного ув’язнення

(а) Загальне. Підсудний, визнаний винним у зазіханні, може бути присуджений до

терміну тюремного ув’язнення.

(b) Санкціоновані терміни. Тюремне ув’язнення може призначатися:

(1) за фелонію класу А — на термін життя підсудного або на будь-який термін;

(2) за фелонію класу В — на термін, не більший 25 років;

(3) за фелонію класу C — на термін, не більший 12 років;

(4) за фелонію класу D — на термін, не більший шести років;

(5) за фелонію класу Е — на термін, не більший трьох років;

(6) за місдімінор класу А — на термін, не більший одного року;

(7) за місдімінор класу В — на термін, не більший шести місяців;

(8) за місдімінор класу C — на термін, не більший 30 днів;

(9) за порушення— на термін не більш п’яти днів.

ЛАВА 228. СМЕРТНИЙ ВИРОК

§3591. Вирок до страти

(а) Підсудний, визнаний винним у:

(1) зазіханні, описаному у §794 (шпигунство) або у § 2301 (зрада),

(2) будь-якому іншому зазіханні, за яке передбачена страта, якщо підсудний, як було

встановлено за межами розумних сумнівів у слуханні відповідно до §3593:

(А)навмисно убив потерпілого;

(В)навмисно наніс тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого;

(С) навмисно брав участь у дії, розуміючи, що будь-яка особа могла бути позбавле-

на життя думаючи, що смертоносна сила могла бути використана стосовно будь- якої

особи, що не є учасником зазіхання, і потерпілий загинув у результаті цієї дії; або

(D) навмисно і специфічним чином брав участь в акті насильства, усвідомлюючи,

що цей акт створював велику погрозу для життя будь якої особи, що не є учасником

цього зазіхання, таку, що участь в акті складала необережну зневагу до людського жит-

тя, і потерпілий загинув безпосередньо в результаті цього акту, —

карається стратою, якщо після розгляду факторів, зазначених у § 3592, у ході слу-

хання, проведеного відповідно до § 3593, встановлено, що винесення смертного вироку

є виправданим; не можуть бути присуджені до страти особи, котрі не досягли під час

здійснення зазіхання 18-річного віку.

§3592. Пом’якшувальні й обтяжувальні фактори, що мають бути розглянуті

при рішенні питання про виправданість смертного вироку

(а) Обтяжуючі обставини. При рішенні питання про винесення смертного вироку

повинні бути прийняті до уваги будь-які пом’якшувальні обставини, включаючи такі:

(1) Зменшена здатність. Здатність обвинувачуваного оцінювати неправильність

своєї поведінки, погоджувати поведінку з вимогами закону значно зменшена...

(2) Примус. Обвинувачуваний діяв під незвичайним і значним примусом,...

(3) Незначна участь. Обвинувачуваний карається як один з основних учасників за-

зіхання, що було зроблено іншим, але його участь була відносно невеликою...

(4) Однаковою мірою винні. Інший обвинувачуваний або обвинувачувані, однаково

винні у злочині, не повинні каратися стратою.

(5) Відсутність попередньої злочинної діяльності. Обвинувачуваний раніше не

скоював серйозних кримінальних правопорушень...

(6) Розлад. Обвинувачуваний вчинив зазіхання під упливом серйозного психічного

чи емоційного розладу...

(7) Згода потерпілого. Потерпілий погодився зі злочинною поведінкою, результатом

чого стала його смерть.

(8) Інші фактори. Інші фактори з біографії і характеру обвинувачуваного або будь-

які обставини вчинення зазіхання, що можуть бути використані проти винесення смерт-

ного вироку.

Документ № 3

ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ЮСТИЦІЮ АНГЛІЇ (1991 р.)

(витяги)

АСТИНА 1. ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ ТЮРЕМНОГО УВ’ЯЗНЕННЯ

Терміни тюремного ув’язнення

2. — (1) Ця стаття застосовується в разі, коли суд призначає покарання у вигляді

тюремного ув’язнення інше, ніж те, що точно визначено у законі.

(2) Покарання у вигляді тюремного ув’язнення повинне бути:

(а) на такий термін (котрий не перевищує встановленого максимуму), що, на думку

суду, відповідний серйозності злочину або комбінації злочинів та інших злочинів,

пов’язаних з ним;

(б) у тому разі, коли злочин має насильницький або сексуальний характер, на такий

тривалий термін (що не перевищує цей максимум), що, на думку суду, необхідний для

захисту суспільства від серйозної шкоди, заподіяної злочинцем.

(3) У тому випадку, коли суд призначає покарання у вигляді тюремного ув’язнення

на термін більш тривалий, ніж цього вимагає домірність серйозності злочину, або ком-

бінація злочинів та інші злочини, пов’язані з ним, суд повинний:

(а) заявити у відкритому судовому засіданні, що його думка ґрунтується на пункті

(2) (б) вище, а також причини, що спонукали його до цього;

(б) пояснити злочинцеві у відкритому судовому засіданні й простою мовою, чому

покарання призначено на такий термін.

Документ № 4

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС ФРАНЦІЇ (1992 р.)

(витяги)

КНИГА ПЕРША. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ОЗДІЛ I. КРИМІНАЛЬНИЙ ЗАКОН

Глава 1. Загальні принципи

Ст. 111-1. — Злочинні діяння класифікуються в її відповідності до їх ваги на зло-

чини, провини й порушення.

Ст. 111-2. — Закон визначає злочини та провину і встановлює покарання, які засто-

совуються до їх виконавців.

Регламент визначає порушення і встановлює, в межах і відповідно до розходжень,

установлених законом, покарання, які застосовуються до порушників.

Ст. 111-3. — Ніхто не може бути підданий покаранню: за злочин або провину, еле-

менти яких не визначені законом, або за порушення, елементи якого не визначені рег-

ламентом....

Ст. 111-4. — Кримінальний закон підлягає суворому тлумаченню.

Ст. 111-5. — Суди кримінальної юрисдикції мають право тлумачити адміністратив-

ні, регламентаційні або індивідуальні акти й оцінювати їх дійсність, якщо від цього за-

лежить вирішення по кримінальній справі, представленій на їх розгляд.

ОЗДІЛ II. ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Глава 1. Загальні положення

Ст. 121-1. — Ніхто не підлягає кримінальній відповідальності інакше, як за своє

власне діяння.

Ст. 121-2. — Юридичні особи, за винятком Держави, підлягають кримінальній від-

повідальності з урахуванням положень ст. З 121-4 по 121-7 і у випадках, передбачених

законом або регламентом, за злочинні діяння, зроблені на їх користь або органами —

представниками юридичної особи.

Однак органи місцевого самоврядування та їх об’єднання підлягають кримінальній

відповідальності тільки за злочинні діяння, зроблені при виконанні делегованих повно-

важень по громадській службі.

Кримінальна відповідальність юридичних осіб не виключає таку для фізичних

осіб — виконавців або співучасників тих же самих діянь.

Ст. 121-3. — Злочин чи провина не мають місця в разі відсутності наміру на їх

здійснення.

Однак, якщо закон це передбачає, в разі необережності або недбалості ненавмисно-

го поставлення в небезпеку іншої людини має місце провина.

Порушення не має місця у випадку дії нездоланної сили.

Ст. 121-4. — Виконавцем злочинного діяння є особа, котра:

п. 1. здійснює діяння, передбачене кримінальним законом або регламентом;

п. 2. намагається скоїти злочин або у випадках, передбачених законом, провину.

Ст. 121-6. — Співучасник злочинного діяння у визначенні ст. 121-7 карається як

його виконавець.

ОЗДІЛ III. ПРО ПОКАРАННЯ

Глава 1. Про види покарань

Відділ 1. Про покарання, які застосовуються до фізичних осіб.

Підвідділ 1. Про кримінальні покарання

Ст. 131-1. — Кримінальні покарання, яким піддаються фізичні особи:

п. 1. кримінальне ув’язнення або кримінальне заточення довічно;

п. 2. кримінальне ув’язнення або кримінальне заточення на термін, більший 30 років;

п. 3. кримінальне ув’язнення або кримінальне заточення на термін, більший 20 років;

п. 4. кримінальне ув’язнення або кримінальне заточення на термін, більший 15 років.

Тривалість кримінального ув’язнення або кримінальне заточення на термін не може

бути меншим 10 років.

Ст. 113-8. — У випадках, передбачених ст. 113-6 і 113-7, кримінальне пересліду-

вання провин може бути почато тільки за вимогою прокуратури. Вимозі прокуратури

повинна передувати скарга потерпілого або осіб, котрі мають на це право, або офіційне

обвинувачення влади країни, де діяння було зроблено.

Відділ 2. Про покарання, застосовувані до юридичних осіб

Підвідділ 1. Про покарання кримінальні та виправні

588

Ст. 131-37. — Кримінальні або виправні покарання, яким піддаються юридичні особи:

п. 1. штраф;

п. 2. У випадках, передбачених законом, покарання, перераховані у ст. 131-39.

Ст. 131-38. — Максимальний розмір штрафу, застосовуваного до юридичних осіб,

дорівнює п’ятикратному розмірові штрафу, передбаченого для фізичних осіб законом,

що карає злочинне діяння.

Ст. 133-8. — Помилування не перешкоджає праву потерпілого одержати відшкоду-

вання збитку, заподіяного злочинним діянням.

Відділ 3. Про амністію

Ст. 133-9. — Амністія тягне за собою скасування судимості, всіх покарань без

будь-якої можливості перегляду справи…

Ст. 133-11. — Забороняється будь-якій особі, обізнаній у зв’язку з виконанням

своїх обов’язків про вироки, дисциплінарні або професійні стягнення, або про заборо-

ну, позбавлення прав або будь-якої неправоздатності, скасованих амністією, згадувати

про їх у будь-якій формі або робити на них посилання в будь-яких документах. Однак

ця заборона не поширюється на оригінали судових рішень, вироків і постанов. Крім

цього, амністія не перешкоджає опублікуванню, запропонованому в порядку відшкоду-

вання.

Відділ 4. Про реабілітацію

КНИГА ДРУГА. ПРО ЗЛОЧИНИ ТА ПРОВИНИ ПРОТИ ЛЮДИНИ

КНИГА ТРЕТЯ. ПРО ЗЛОЧИНИ ТА ПРОВИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ

КНИГА ЧЕТВЕРТА. ПРО ЗЛОЧИНИ ТА ПРОВИНИ ПРОТИ НАЦІЇ,

ДЕРЖАВИ І ГРОМАДСЬКОГО СПОКОЮ

КНИГА П’ЯТА. ІНШІ ЗЛОЧИНИ ТА ПРОВИНИ

РЕГЛАМЕНТАЦІЙНА ЧАСТИНА

(декрети В Державній Раді)

КНИГА ПЕРША. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

КНИГА ДРУГА. ПРО ЗЛОЧИНИ ТА ПРОВИНИ ПРОТИ ЛЮДИНИ

КНИГА ТРЕТЯ. ПРО ЗЛОЧИНИ ТА ПРОВИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ

КНИГА ЧЕТВЕРТА. ПРО ЗЛОЧИНИ ТА ПРОВИНИ ПРОТИ НАЦІЇ, ДЕРЖАВИ

І ГРОМАДСЬКОГО СПОКОЮ

КНИГА П’ЯТА. ІНШІ ЗЛОЧИНУ ТА ПРОВИНИ

КНИГА ШОСТА. ПОРУШЕННЯ

Розділ I. Загальні положення

Розділ II. Порушення проти людини

Розділ III. Порушення проти власності

Розділ IV. Порушення проти нації, держави та громадського спокою

Розділ V. Інші порушення

Документ № 5

ЗАКОН ПРО ПОЛІЦІЮ Англії (1997р.)

(витяги)

93. — (4) Відповідно до цілей цього Закону, поведінка, що складає один або більше

злочинів, вважається серйозною, якщо і тільки якщо:

а) вона включає використання насильства, спрямованого на одержання значної

фінансової вигоди, або здійснюється великою кількістю осіб, об’єднаних загальною

метою;

589

б) є злочином або одним зі злочинів, за скоєння якого особа, котра досягла віку

21 рік і не мала раніше судимостей, як можна розумно очікувати, буде присуджена до

тюремного ув’язнення на термін 3 роки і більше.

Примітка:

Документ № 1 використаний з: Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. — К.: Ін

Юре, 1998. — Т. ІІ. — С. 218—253.

Документи № 2—5 використані з: Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США,

Франции, Германии, Японии). Сборник законодательных материалов / Под ред. И. Д. Козочкина.—

М.: Зерцало, 1999. — С. 63—96, 42—46, 193—236, 51.

Готуйтеся до проміжного контролю

Тести для самоконтролю

1. Історичними витоками буржуазного права були:

1) рецепійоване римське право, міське право, міжнародне торгівельне право;

2) королівське законодавство, міське право, звичаєве право;

3) римське право, звичаєве право, королівське законодавство.

2. Характерними рисами нового, буржуазного, права були такі:

1) виникнення права у вигляді інтегрованих національних правових систем, спосіб існування

в системі законодавства й системі права, організаційне оформлення галузей права, нові принци-

пи права, визнання законодавства як основного правоутворюючого фактора.

2) партикуляризм, спосіб існування в системі законодавства й системі права, організаційне

оформлення галузей права, нові принципи права;

3) збереження дореволюційних правових систем, організаційне оформлення галузей права,

визнання законодавства як основного правоутворюючого фактора.

3. Становлення світових правових сімей відбувалося такими основними шля-

хами, як:

1) широка рецепція цілих національних правових систем, трансплантація принципів права

одних країн у право інших країн та насильницьке впровадження іноземного права;

2) насильницьке впровадження іноземного права, трансплантація принципів права одних

країн у право інших, збереження норм місцевого права;

3) виключне розповсюдження права країн-метрополій.

4. Визнання верховенства права, а не закону, характерна риса права:

1) континентальної світової правової сім’ї;

2) мусульманської світової правової сім’ї;

3) англосаксонської світової правової сім’ї.

5. На відміну від англо-американської, континентальна (романо-германська)

правова сім’я формувалася під безпосереднім впливом правової системи:

1) Франції;

2) Іспанії;

3) Німеччини.

6. Кодифікованість законодавства, своєрідний розподіл права на публічне та

приватне — основні риси права:

1) континентальної світової правової сім’ї;

2) мусульманської світової правової сім’ї;

3) англосаксонської світової правової сім’ї.

590

7. Основною тенденцією розвитку права на сучасному етапі є його:

1) індивідуалізація;

2) соціалізація;

3) монополізація.

8. Зміни в джерелах буржуазного права в ХХ ст. характеризувались:

1) збільшенням питомої ваги актів виконавчої влади;

2) посиленням законотворчої діяльності органів законодавчої влади;

3) подальшим обмеженням нормотворчої діяльності західноєвропейських парламентів.

9. Поява делегованого законодавства як джерела буржуазного права —

1) результат посилення ролі урядової влади в розвинутих зарубіжних країнах;

2) результат посилення значення судової практики;

3) результат посилення правотворчої діяльності парламентів.

10. Структурні зміни в буржуазному праві в ХХ ст. характеризувались новими

тенденціями:

1) поява кодифікованого законодавства;

2) диференціація системи законодавства й подрібнення основних галузей права, що обумо-

вило появу нових галузей права;

3) поява комплексних галузей права.

11. Зростання впливу норм міжнародного права на внутрішнє право окремих

держав є характерною рисою еволюції:

1) римського права;

2) буржуазного права на І-ому етапі історії становлення громадянського суспільства;

3) буржуазного права після Другої світової війни.

12. Посилення впливу норм міжнародного права на внутрішнє право окремих

держав є наслідком:

1) «тиску» розвинутих зарубіжних країн;

2) об’єктивних потреб розвитку світового господарства і інтересів транснаціональних

компаній;

3) прагнень окремих країн до європейського співтовариства.

13. Історичні межі нового часу всесвітньої історії зумовлені подіями:

1) двох світових війн;

2) перших буржуазних революцій та Першої світової війни;

3) перших буржуазних революцій та сучасності.

14. Система взаємодії держави і суспільства, для якої характерним є визнання

провідної ролі парламенту у здійсненні державою своїх функцій, називається:

1) конституціоналізмом;

2) парламентаризмом;

3) тоталітаризмом.

15. Політико-правовий стан, при якому управління державними справами

здійснюється у визначених конституціями межах, називають:

1) конституціоналізмом;

2) парламентаризмом;

3) тоталітаризмом.

16. Поява парламентаризму і конституціоналізму пов’язано з історією бур-

жуазної:

1) Франції;

2) Німеччини;

3) Англії.