Буднік М.М., Мартюшева Л.С., Сабліна Н.В. Фінансовий ринок: Навч. пос

Подождите немного. Документ загружается.

201

Акції конвертовані — привілейовані акції, що дають право власникам

в разі потреби обміняти їх на прості (звичайні) акції.

Акції кумулятивні — привілейовані акції з гарантованими дивіденда-

ми, що накопичуються. Якщо дивіденди за такими акціями не

можуть бути виплачені за якийсь період, вони накопичуються до-

ти, доки емітент не зможе їх виплатити.

Акції на пред’явника — цілком оплачені акції, на бланках яких не

вказуються імена власників. Перехід права власності на такі акції

від одного власника до іншого не потребує реєстрації і будь-яких

записів на бланку. Дивіденди за акціями на пред’явника виплачу-

ються особі, яка пред’явила належні йому акції (сертифікат акцій)

або документ депозитарію про те, що даній особі належить певна

кількість акцій.

Акції привілейовані — акції, що надають власникам право першочер-

гового одержання дивідендів за фіксованим відсотком, а також

перевагу перед тримачами простих (звичайних) акцій при розпо-

ділі дивідендів і майна акціонерного товариства у випадку його

ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права голосу

і участі в управлінні акціонерним товариством.

Акції прості — акції, власникам яких надаються всі майнові й особисті

права на одержання дивідендів залежно від обсягу прибутку това-

риства, на участь в управлінні акціонерним товариством шляхом

голосування на зборах; на одержання частини майна у разі лікві-

дації товариства. Мають вільний обіг на відкритому ринку.

Акції трудового колективу — іменні акції, що випускаються підпри-

ємствами, організаціями, установами. Поширюються тільки серед

власних працівників і не підлягають продажу громадянам, які не є

членами трудового колективу. Не змінюють правового стану і

форми власності підприємств та організацій, оскільки є тільки за-

собом мобілізації додаткових фінансових ресурсів. Власники не

мають права на участь в управлінні підприємством. За своєю сут-

тю аналогічні облігаціям.

Акції, допущені до обігу на біржі — акції, торгівля якими відбувається

на фондовій біржі. Різні фондові біржі мають різні стандарти для

внесення в списки акцій, що допускаються до обігу.

Акції, що котируються — акції, які мають вільний обіг на біржах, їхня

ціна офіційно і регулярно фіксується на фондовому ринку.

Акціонер — власник акцій акціонерного товариства, компанії або під-

приємства, який одержує прибуток за акціями у вигляді дивіден-

дів. За зобов’язаннями товариства відповідає тільки в межах на-

лежних йому акцій.

Акціонерне товариство — товариство, яке має статутний фонд, поділе-

ний на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, І несе

відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

Андеррайтер — інвестиційний дилер (або їх група), що обслуговує і

гарантує первинне розміщення цінних паперів, здійснюючи купі-

202

влю їх для наступного перепродажу приватним інвесторам. Бере

на себе всі ризики, пов’язані з нерозміщенням цінних паперів.

Андеррайтинг, або передплата — первинне розміщення нових випус-

ків цінних паперів на ринку шляхом купівлі для наступного по-

ширення Здійснюється звичайно групою інвестиційних дилерів

(андеррайтерів).

Ануїтет — 1) рівномірні платежі або постачання коштів через однакові

інтервали часу за однаковою ставкою відсотка; 2) один із видів

термінової державної позики, за яким щорічно виплачуються від-

сотки та погашається частина суми.

Арбітраж — одночасна купівля та продаж однакових або подібних

цінних паперів на різних ринках за сприятливої різниці цін.

Аудитор — незалежна організація, яка підтверджує акціонерам досто-

вірність звітності їхнього акціонерного товариства.

Аукціон — спосіб продажу товарів із публічного торгу в попередньо

обумовлений час і в певному місці.

Аутсайдер — брокер, який не є членом біржі. Може одержати тимча-

совий цільовий дозвіл на роботу в торговому залі, взявши на себе

зобов’язання дотримуватися правил роботи на біржі.

Банк — фінансово-кредитна установа, створена для залучення коштів і

подальшого розміщення їх на умовах зверненості, платності і те-

рміновості. Випускає, купує, продає і зберігає цінні папери,

управляє ними за дорученням клієнта (довірчі операції); надає

консультаційні послуги, здійснює розрахунки за дорученням клі-

єнтів, а також інші операції з цінними паперами. Виступає і як

емітент, і як інвестор.

Банк депозитний — банк, що приймає вклади від населення. Спеціалі-

зується на залученні тимчасово вільних коштів приватних осіб і

підприємств, наданні за рахунок цих коштів на нетривалий час

(найчастіше на 3—6 місяців) кредитів і здійсненні облікових опе-

рацій з короткостроковими комерційними векселями. Може вико-

нувати різноманітні довірчі операції.

Банк інвестиційний — спеціальний інститут, який мобілізує довго-

строковий позиковий капітал і надає його позичальникам (компа-

ніям і державі) шляхом випуску і розміщення облігацій або інших

видів позикових коштів. Функції інвестиційного банку: з’ясу-

вання характеру і обсягів фінансових потреб позичальників, узго-

дження умов банку, вибір виду цінних паперів, визначення термі-

нів їхнього випуску з урахуванням стану ринку; емісія цінних па-

перів і подальше розміщення серед інвесторів, за необхідності —

організація гарантійних банківських синдикатів, забезпечення

вторинного ринку для раніше випущених цінних паперів.

Банк інноваційний — комерційний банк, що інвестує кошти в довго-

строкові програми. Створюється для кредитування новітніх нау-

ково-технічних досліджень і розробок. Кредит може видаватися

203

під заставу акцій компанії, що займається реалізацією науково-

технічної ідеї.

Банк іпотечний — спеціалізований банк, який видає довгострокові

позики під заставу нерухомості. Ставки за позиками залежать

від фінансового стану позичальника, для якого несплата забор-

гованості в термін спричиняє втрату нерухомості. Іпотечний

банк випускає заставні, забезпечувані заставленою неру-

хомістю.

Банк кліринговий — комерційний банк, із яким локальний депозита-

рій уклав договір, узгоджений із Державною комісією з цінних

паперів і фондового ринку, про організацію розрахунків за угода-

ми з цінними паперами.

Банк комерційний — банк, незалежний від виконавчих органів держа-

вної влади. Спеціалізується на залученні депозитів, короткостро-

ковому кредитуванні і розрахунковому обслуговуванні клієнтів.

Веде також посередницьку діяльність.

Банк консорціумний — спеціалізований банк, акціонерами якого є в

рівних частках декілька інших банків. Створюється, як правило,

для проведення великомасштабних фінансових операцій, напри-

клад, на євроринках.

Банк спеціалізований — банк, що здійснює певний вид операцій або

обслуговує певні категорії клієнтів.

Банк універсальний — банк, який здійснює всі основні види операцій:

депозитні, кредитні, фондові, розрахункові, довірчі й Інші, за ви-

нятком емісії банкнот. Працює із широким колом осіб.

Банк Центральний — як правило, державний банк, наділений правом

випуску банкнот, регулювання грошового обігу, кредиту і валют-

ного курсу, зберігання офіційного золотого резерву країни.

Банківський кредит — основна форма кредиту, при якій кошти нада-

ються банкам у тимчасове користування. Банківський кредит ви-

ступає як надання банками грошей у позику юридичним та фізич-

ним особам і державі.

Банківський прибуток — результат діяльності, який полягає в пере-

вищенні доходів над витратами. Розрізняють валовий і чистий

прибутки

Банківські операції — операції банків із залучення коштів та їх вкла-

дання в позики, цінні папери і послуги, випуску в обіг і вилучення

з нього грошей, здійснення розрахунків, фінансування та креди-

тування капітальних вкладень, касового виконання державного

бюджету та інші.

Банківські ресурси — сукупність коштів, що перебувають у розпоря-

дженні банків і використовуються ними для кредитних, інвести-

ційних та інших активних операцій. Банківські ресурси поділя-

ються на власні та залучені.

Банк-кореспондент — банк, що виконує фінансові операції за дого-

вором-дорученням іншого банку. Платежі і розрахунки здійс-

204

нюються через спеціально відкриті рахунки (кореспонденту з

рахунком) або через рахунки в третьому банку (кореспонденту

без рахунка).

Бенефіціар — особа, на користь якої відбуваються платежі, виставля-

ється акредитив, перераховуються кошти за страховим полісом.

«Бик» — біржовий маклер або спекулянт, що грає на підвищенні кур-

сів цінних паперів і валют на ринку. Купує цінні папери за кур-

сом, зафіксованим при укладанні угоди, розраховуючи на підви-

щення курсу до моменту виконання угоди з метою одержання

прибутку від курсової різниці.

Біржа валютна — біржа, яка здійснює угоди з іноземною валютою, що

укладаються за ринковим курсом.

Біржа фондова — біржа, що спеціалізується на купівлі-продажу цін-

них паперів — акцій приватних компаній, облігацій, що випуска-

ються урядом, місцевими органами влади і приватними компані-

ями. Основні функції: мобілізація тимчасово вільних коштів

шляхом продажу цінних паперів; встановлення їхньої ринкової

вартості; перерозподіл капіталу між галузями, компаніями і сфе-

рами економіки. Обслуговує в основному вторинний ринок цін-

них паперів.

Біржове котирування — визначення ринкової вартості цінних паперів

протягом біржових торгів.

Біржовий індекс — середні або середньозважені показники курсів цін-

них паперів, як правило, акцій.

Бонди — облігації, забезпечені активами юридичної або фізичної осо-

би, яка їх випустила. Засвідчують право власника на одержання

фіксованого прибутку з поступовим погашенням вартості обліга-

цій організацією, що їх реалізувала. Права власності на відповідну

частку капіталу не дають.

Бони — І) боргові зобов’язання, що випускаються державним казна-

чейством, окремими підприємствами, установами;

2) короткострокові боргові зобов’язання, що дають їхньому власнику

право на одержання у певний термін від певної особи або устано-

ви певних матеріальних цінностей або послуг.

Бони казначейські — ринкові цінні папери, що випускаються казна-

чейством у вигляді середньо- і довгострокових державних зо-

бов’язань терміном від 5 до 25 років на пред’явника.

Брокер — посередник між продавцями і покупцями при укладанні угод

із цінними паперами як на біржовому, так і позабіржовому рин-

ках. Зводячи продавців і покупців, діє як агент своїх клієнтів (тоб-

то як виразник їхньої волі й інтересів), реалізує замовлення, не

стаючи власником предмета угод. За посередництво одержує пев-

ну плату або комісійні (за згодою сторін або відповідно до вста-

новленої біржовим комітетом такси). Найчастіше спеціалізується

на окремих видах цінних паперів. Клієнтами брокера є інвестори і

дилери.

205

Бюджетний дефіцит — перевищення видатків бюджету над його над-

ходженнями.

Валюта — грошова одиниця, яка використовується для вимірювання

вартості товарів і послуг. У широкому розумінні означає грошову

одиницю будь-якої країни.

Валютна система — сукупність форм організації грошово-кредитних

відносин, закріплена у міжнародних договірних і державно-

правових нормах. Існують національна, регіональна та світова ва-

лютні системи.

Валютний кошик — метод визначення середньозваженого курсу одні-

єї валюти щодо певного набору інших валют.

Валютний курс — співвідношення між грошовими одиницями двох

країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні ва-

лютних та інших економічних операцій.

Валютний паритет — співвідношення між валютами різних країн. Ва-

лютний ризик — небезпека валютних втрат, пов’язаних зі змі-

ною курсу іноземної валюти відносно національної, при здійснен-

ні зовнішньоторговельних, кредитних, валютних операцій,

операцій на фондових і торговельних біржах.

Валютний ринок — механізм, за допомогою якого встановлюються

правові й економічні взаємовідносини між продавцями та покуп-

цями валют.

Валютні резерви — запаси активів Національного банку в іноземних

валютах.

Варант — 1) свідоцтво (сертифікат), що надає власнику право на купі-

влю цінних паперів за певною ціною й у встановлений термін; 2)

додаткове свідоцтво, що видається разом із цінним папером. На-

дає його власнику право на додаткові пільги після закінчення ви-

значеного терміну.

Варант передплатний — варант, що надає право власнику даних акцій

купити певну кількість простих (звичайних) акцій того ж емітента.

Варіаційна маржа — грошова сума, яка має бути нарахована на кліри-

нговий рахунок учасника біржової торгівлі терміновими контрак-

тами або списана з цього рахунка за підсумками клірингу напри-

кінці кожного біржового дня.

«Ведмідь» — біржовий маклер або спекулянт, клієнт біржового ринку,

що проводить угоди в очікуванні зниження курсів цінних паперів

або валют.

Векселедавець — особа, яка видала простий або переказний вексель

векселетримачу.

Векселетримач — власник векселя, тобто особа, що одержала вексель

від векселедавця. Має право на одержання тієї суми, на яку вида-

но вексель.

Вексель — цінний папір, що підтверджує безумовне грошове зо-

бов’язання боржника (векселедавця) сплатити після настання пе-

206

вного терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселе-

тримачеві).

Вексель авальований — вексель з авалем, тобто з банківською гаран-

тією.

Вексель авізований — вексель, поставлений на облік у податковій ін-

спекції або митній службі.

Вексель акцептований — вексель з акцептом, тобто зі згодою платни-

ка оплатити його.

Вексель банківський — вексель, що засвідчує право його власника

одержати і безумовне зобов’язання векселедавця сплатити при

настанні домовленого терміну визначену суму грошей особі, яка

дала гроші в кредит банку. Допомагає банкам акумулювати гроші,

а векселетримачам — одержувати прибуток. Виконує функцію

термінового депозиту (від 1 тижня до 1 року) і є засобом накопи-

чення. Може використовуватися векселетримачем як застава.

Вексель бланковий, або бланко-вексель — 1) вексель, у якому відсу-

тні один або декілька звичайних реквізитів: підпис векселедавця,

сума, дата виставлення; 2) вексель, за яким акцептується покуп-

цем порожній формуляр векселя, що буде надалі заповнений про-

давцем, тобто при укладанні угоди на купівлю ще не встановлена

остаточна ціна товару і термін постачання

Вексель бронзовий — вексель, що не має ніякої цінності.

Вексель валютний — банківський вексель, що містить зобов’язання

векселедавця сплатити векселетримачу певну суму в іноземній

валюті. Високоліквідний цінний папір.

Вексель гарантійний — вексель, виданий на забезпечення господар-

ської угоди без одержання векселетримачем від векселедавця за-

значеної в ньому суми.

Вексель дисконтний — банківський вексель, що реалізується нижче

від номінальної вартості, а погашається за номіналом.

Вексель доміцильований — вексель з умовою, що він підлягає оплаті

третьою особою (доміциліатом).

Вексель казначейський — вексель, що випускається державою для

покриття своїх витрат.

Вексель комерційний — вексель, який видається позичальником під

заставу товару.

Вексель переказний — вексель, що виписується кредитором. Містить

наказ векселетримача платнику сплатити визначену суму пред’я-

внику векселя або особі, зазначеній у векселі, або тому, кого він

вкаже після закінчення терміну векселя. Має чинність тільки у

випадку, якщо він акцептований платником.

Вексель простий — просте і нічим не обумовлене зобов’язання вексе-

ледавця сплатити власнику векселя в зазначений термін у зазна-

ченому місці певну суму.

Вексель товарний — комерційний вексель, що виписується на основі

реальних угод з купівлі-продажу товарів у кредит.

207

Вексель фінансовий — вексель, що видається банківською установою

іншій банківській установі для одержання замість нього грошей.

Вексельна ставка — відсоткова ставка, згідно з якою вексель об-

ліковується банком.

Вексельний кредит — це банківська операція з урахування (дисконту)

векселів і видачі позик до запитання під забезпечення векселів.

Виплата дивідендів — видача або перерахування власнику цінного

папера дивідендів, що розподіляються за рахунок чистого при-

бутку.

Вкладник — 1) власник цінних паперів, внесених на зберігання у фі-

нансово-кредитну установу; 2) див. Інвестор.

Вторинний ринок — ринок цінних паперів, на якому укладаються уго-

ди купівлі-продажу цінних паперів, після первинного їх розмі-

щення.

Гарант — поручитель, в будь-якій сфері фінансової діяльності яким

може виступати держава, установа або особа, яка дає гарантію.

Глобальний сертифікат — документ, оформлений на весь випуск цін-

них паперів у бездокументарній формі, який підтверджує право на

здійснення операцій з даними цінними паперами у Національній

депозитарній системі.

Гра на біржі — спекулятивні операції на біржі з метою одержання

прибутку за рахунок передбачення динаміки котирувань біржових

товарів, фондових цінностей, а також за рахунок різниці котиру-

вання курсів на різних біржах.

Грошова маса — кількісний показник руху грошей в економіці, що ха-

рактеризує стан грошового обігу. Являє собою сукупність усіх

грошей як засобів обігу та платежу, що знаходяться в економіч-

ному обороті на певну дату чи в середньому за певний період.

Грошовий капітал — капітал в грошовій формі.

Грошовий мультиплікатор — коефіцієнт, що характеризує зв’язок

між збільшенням надлишкових резервів банківської системи і су-

мою нових кредитних грошей, яку вона може створити.

Грошовий ринок — це ринок готівкових грошей, короткострокових

кредитних операцій, валюти. На грошовому ринку мають обіг на-

дійні короткострокові інструменти, їхній рух зумовлений різни-

цею в рівнях прибутку та ризику.

Грошово-кредитна політика — сукупність заходів у сфері грошового

обігу і кредитних відносин, які проводить держава з метою регу-

лювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпе-

чення зайнятості і збалансування платіжного балансу.

Девальвація — знецінення національної грошової одиниці порівняно з

іноземною валютою чи міжнародними валютними одиницями. Це

один із варіантів грошової реформи, спрямованої на оздоровлення

грошового обігу.

208

Девіз — платіжний засіб в іноземній валюті, призначений для міжнаро-

дних розрахунків (вексель, чек, акредитив).

Делістинг — процедура виключення цінних паперів з реєстру організа-

тора торгівлі, якщо вони не відповідають правилам організатора

торгівлі, з наступним припиненням їх обігу на біржі організатора

торгівлі або переведенням в категорію цінних паперів, допущених

до обігу без включення до реєстру організатора торгівлі.

Деномінація — зміцнення грошової одиниці шляхом обміну старих

грошових знаків на нові в певній пропорції та перерахунку в тій

же пропорції всіх безготівкових коштів, що перебувають в обігу.

Депозит — І) цінні папери, що надаються кредитним установам на збе-

рігання; 2) цінні папери, внесені боржником в установи суду для

передачі кредитору; 3) гроші або цінні папери, внесені до банку

підприємствами і громадянами на зберігання.

Депозитарій — спеціалізована установа для зберігання цінних паперів

(сертифікатів цінних паперів) і/або обліку прав власності.

Депозитарний договір — договір між зберігачем та обраним ним де-

позитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цін-

них паперах, на яких відображаються операції з цінними папера-

ми, переданими зберігачем.

Депозитарна розписка (свідоцтво) — похідний цінний папір, що за-

свідчує право власності інвестора-резидента на певну кількість

цінних паперів іноземного емітента, загальний обсяг емісії яких

обліковується в іноземній валюті.

Депозитний мультиплікатор — показник, що характеризує, у скільки

разів може збільшитися обсяг грошової маси при наявній нормі

обов’язкових резервів.

Депонування — надання цінних паперів на зберігання в кредитні уста-

нови.

Дериват — договір, заснований на курсах валют; дає змогу власни-

ку зафіксувати прийнятну з його точки зору ціну на купівлю

(продаж).

Деривативи — договори, вартість яких залежить від вартості цінних

паперів, з приводу яких вони укладені, або від показників курсів

цінних паперів. Дають можливість власникам зафіксувати прийн-

ятні з їхньої точки зору ціни на купівлю або продаж, Дериватива-

ми є опціони, ф’ючерси, варанти.

Дефляція — процес стримування зростання грошової маси в обігу.

Дефолт — припинення виплати відсотків за цінними паперами, коли

корпорація перебуває у процесі ліквідації. Боргу за облігаціями

може бути не погашено.

Джобер — 1) фаховий біржовик-спекулянт на фондовій біржі; 2) дилер

Лондонської фондової біржі, що виконує функції брокера і не

здійснює операцій із клієнтами, які не є членами біржі.

Диверсифікація — вкладення капіталу в різноманітні види цінних па-

перів і компанії, що працюють у різних сегментах ринку.

209

Дивіденди — грошові платежі, що виплачуються акціонерним товарис-

твом своїм власникам у зв’язку з розподілом прибутку.

Дилер — 1) фізична або юридична особа, що виконує не лише посере-

дницькі (брокерські) функції при купівлі-продажу цінних паперів,

а й є учасником угод. Дилер діє за свій рахунок, від свого імені,

виражаючи власні волю й інтереси. Укладає угоди безпосередньо

з клієнтами, брокерами, іншими дилерами. Джерело його прибут-

ку — різниця між цінами купівлі та продажу фінансових інстру-

ментів і послуг, а також від зміни курсів цінних паперів і валют у

часі; 2) особа, що володіє місцем на біржі і здійснює котирування

цінних паперів.

Дилерство — операції з купівлі і /або продажу цінних паперів, які здій-

снюються маклерськими (брокерськими) фірмами й окремими

дилерами за власний рахунок і на власний ризик.

Дилер інвестиційний — спеціалізована посередницька фірма на ринку

цінних паперів, яка купує на своє ім’я цінні папери нового випус-

ку і перепродає їх дрібними партіями інституційним та індивідуа-

льним інвесторам. Може виступати в ролі брокера.

Дисконт — 1) різниця між ціною, за якою цінний папір продається на

фондовій біржі в даний момент часу, і поточним біржовим кур-

сом, з одного боку, та номіналом цінного папера або ціною, за

якою цінний папір продається при його погашенні, — з другого;

2) різниця між форвардним курсом валюти (курсом, зафіксованим

у момент укладання угоди, але з оплатою в майбутньому) та кур-

сом при негайній оплаті; 3) різниця між цінами на товар, обумов-

лена різними термінами його постачання; 4) зниження (знижка)

ціни на товар унаслідок невідповідності його якості умовам стан-

дарту або договору; 5) облік векселів банком або приватною осо-

бою з вирахуванням відсотків за період часу, який не закінчився;

6) знижка ціни з урахуванням стану ринку; 7) спеціальна банків-

ська кредитна операція на основі обліку банком цінного папера з

розрахунком відсотків та видатків.

Дисконтний кредит — дострокова грошова реалізація векселя, пере-

творення комерційного кредиту на банківський.

Дисконтування — метод зведення майбутньої вартості коштів до їх

вартості в поточному періоді (до реальної вартості грошей).

Діяльність депозитарна — діяльність щодо надання послуг зберігання

ціннихпаперів і обліку прав власності на них, а також обслугову-

вання угод із цінними паперами.

Діяльність інформаційна — діяльність, здійснювана спеціалізованими

і неспеціалізованими суб’єктами фінансового ринку. Пов’язана зі

збиранням, опрацюванням і продажем інформації про стан і роз-

виток фінансового ринку.

Діяльність інфраструктурна — діяльність, пов’язана із забезпеченням

взаємодії учасників фондового ринку, підвищенням його якості,

швидкості функціонування.

210

Діяльність клірингово-розрахункова — діяльність щодо визначення

взаємних зобов’язань, які стосуються угод із цінними паперами і

розрахунків за ними.

Діяльність комерційна щодо цінних паперів — купівля-продаж цін-

них паперів, здійснювана торговцем цінними паперами від свого

імені і за свій рахунок.

Діяльність комісійна щодо цінних паперів — купівля-продаж цінних

паперів, здійснювана торговцем цінними паперами від свого іме-

ні, за дорученням і за рахунок іншої особи.

Діяльність консультаційна — діяльність, здійснювана спеціалізова-

ними суб’єктами фінансового ринку з надання послуг, пов’язаних

із дослідженням і прогнозуванням ринку.

Діяльність щодо ведення реєстру — збір, фіксація, опрацювання, збе-

рігання реєстру даних про іменні цінні папери, їх емітентів І вла-

сників.

Діяльність щодо випуску й обігу цінних паперів — посередницька

діяльність по випуску й обігу цінних паперів, здійснювана банка-

ми, акціонерними товариствами (статутний фонд яких сформова-

ний тільки за рахунок іменних акцій), торговцями цінними папе-

рами.

Діяльність щодо випуску цінних паперів — виконання торговцем

цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента

зобов’язань щодо організації передплати на цінні папери або їх

реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними папе-

рами за домовленістю з емітентом може брати на себе зо-

бов’язання викупити нереалізовану частину в емітента у разі не-

повного розміщення цінних паперів.

Діяльність щодо регулювання фінансового ринку — діяльність,

пов’язана з визначенням умов обігу фінансових інструментів, по-

рядку функціонування і дії учасників ринку, а також здійсненням

функцій контролю і нагляду на фінансовому ринку.

Діяльність щодо управління цінними паперами — діяльність щодо

управління переданими у володіння цінними паперами, що нале-

жать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або

визначених цією особою третіх осіб. Здійснюється від імені ке-

руючого за винагороду на підставі укладеного на певний термін

договору.

Діяльність професійна на фондовому ринку — підприємницька дія-

льність щодо перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою

цінних паперів і організаційного, інформаційного, технічного,

консультаційного й іншого обслуговування випуску й обігу цін-

них паперів, яка є винятковим або переважним видом діяльності.

Здійснюється юридичними і фізичними особами на підставі спе-

ціальних дозволів (ліцензій).

Діяльність саморегульованих організацій — здійснення добровіль-

ними об’єднаннями професійних учасників ринку цінних паперів