Гай-Нижник П.П. Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 р.)
Подождите немного. Документ загружается.
141
На первотворі: Копія з копії
Т А Є М Н О .
Затверджую: ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ 18-ХІ-[1]918 р. м. Київ
Посвідчив: Державний Секретар, Сенатор Сергій Завадський
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ
П О С Т А Н О В А
ПРО АСІГНУВАННЯ 10.000.000 КАРБОВАНЦІВ В РОЗПОРЯДЖЕННЯ
НАЧАЛЬНИКА ШТАБУ ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ УКРАЇНИ.
Асігнувати з коштів Державної Скарбниці по сміті Штабу Гетьмана всієї України
на 1918 р. в розпорядження Начальника Штаба П. Гетьмана десять міліонів /10.000.000/
карбованців.
ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ /Підпис/ ГЕРБЕЛЬ
МІНІСТР ФІНАНСІВ /Підпис/ А. РЖЕПЕЦЬКИЙ
З первотвором згідно:
Секретар Ради Міністрів /підпис/
З копією згідно:
За Начальника ІХ-го Відділу
Департаменту Державної Скарбниці /підпис/
Звірив: За Діловода С. Ковалевський
49
Сума доволі велика, якщо врахувати, що згідно графи “таємні видатки” у
бюджеті за 1918 рік вказано лише 10 млн. 348 тис. 752 карбованців [73, 278-
282]. Надзвичайні видатки на допомогу Західній Українській Республіці
становили, наприклад, згідно бюджетного зведення, 6 млн. крб., але вони є
окремою графою поряд з іншими державними витратами і не були зазначені
таємними, лише надзвичайними.
Розв’язку може підказати ситуація, що склалася у листопаді 1918 року в
країні. Центральні держави програли війну, їх армії на терені України
революціонізуються і поступово займають нейтральні позиції щодо українських
державних справ у той час, як у самій країні знову наростає протигетьманське
повстання, а на півночі скупчується Червона гвардія. 10 листопада 1918 року
П
.Скоропадський у Грамоті Гетьмана всієї України до всіх громадян України
закликає націю до об’єднання в ім’я Батьківщини і спокою, “що порушати в ці
дні звиклий хід державного життя навіть з найкращими замірами було б те саме,
що наражати нашу країну на велику небезпеку, а може бути, не дай
Боже, і на
загибель”. Після цих слів, які за іронією долі виявилися пророчими, Гетьман
висловлює сподівання на розуміння ситуації громадянами, одночасно
попереджаючи, що в його “розпорядженню мається достаточно сили, щоб не
49
Таємна Постанова Ради Міністрів про асигнування в розпорядження начальника Штабу
Пана Гетьмана 10 млн. крб. // ЦДАВОВ України, ф. 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 17.
142
допустити до жадного порушення державного порядку”.
50
Однак власних сил для
приборкання повстання, яке очолили, порушивши обітницю вірности Січові
Стрільці під проводом Директорії, було замало, як і для стримування
більшовицького наступу.
Гетьман шукав союзників. Ними могли стати лише Дон, Добровольча
армія та країни Антанти як гаранти державності України. Але саме цього
потенційні союзники і не бажали. Вихід
було знайдено у проголошенні 14
листопада 1918 року федерації з білою Росією. “У цій федерації, – як було
зазначено у грамоті Гетьмана, – Україні належить одне з чільних місць” [113,
163]. Не вдаючись у контроверзи оцінок наведеного акту, зазначимо, що за ним
одразу відбулося таємне надання коштів на придушення повстання. Так, вже 15
листопада 1918 року “на заходи
громадського спокою” в розпорядження голови
Ради Міністрів С.Гербеля було надано 15 млн. крб.,
51
а з 18 листопада в
розпорядження Начальника Штабу Гетьмана передано вже згадані раніш 10
млн. карбованців. 20 листопада 1918 року на потреби Державної Варти (знову ж
таки таємно) було надано 40 млн. крб.,
52
а вже наступного дня (21 листопада)
“на заходи громадського спокою” міністром внутрішніх справ було отримано
ще 10 млн. карбованців.
53
Разом з тим, прагнучи привернути прихильність до
захисту державного ладу солдатських комітетів німецьких військ було виявлено
турботу і в цьому напрямі (правопис збережено):
Копія
ТАЄМНО
Затверджую: ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ 15(11)[1]918 року м. Київ
Посвідчив: Державний Секретарь, Сенатор Сергій Завадьскій
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ
П О С Т А Н О В А
ПРО АСІГНУВАННЯ 14.116.470 КАРБОВАНЦІВ НА ПОСТАЧАННЯ
НІМЕЦЬКИМ ВІЙСЬКОВИМ [В] УКРАЇНІ ПРОДОВОЛЬЧИХ ПРОДУКТІВ.
Асігнувати в розпорядження Міністра Продовольчих Справ чотирнадцять міліонів
сто шістнадцять тисяч чотириста сімдесять карбованців на постачання німецьким
військовим на Україні продовольчих продуктів.
ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ ГЕРБЕЛЬ
МІНІСТР ФІНАНСІВ А.РЖЕПЕЦЬКИЙ
54
50
Грамота Гетьмана всієї України до всіх громадян України // Нова Рада. - 1918. - 12
листопада (29 жовтня).
51
Таємна Постанова про асигнування в розпорядження голови Ради Міністрів 15 млн. крб. //
ЦДАВОВ України, ф 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 7.
52
Таємна Постанова про асигнування на потреби Державної Варти 40 млн. крб. // ЦДАВОВ
України, ф 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 19.
53
Таємна Постанова про асигнування 10 млн. крб. в розпорядження міністра внутрішніх справ
на заходи громадського спокою // ЦДАВОВ України, ф 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 13.
54
Таємна Постанова про асигнування 14 млн. 116 тис. 470 крб. в розпорядження міністра
143
Одночасно, не маючи змоги протистояти просуванню Червоної гвардії
(дивізія полковника Болбочана, що мала прикривати північні кордони
Української Держави приєдналась до повстання і пішла на Полтаву),
гетьманський уряд таємно надає додаткову грошову допомогу 19 листопада
1918 року для мобільнішого сформування у Пскові Північної армії “на захист
Південно-Західної Росії” 3 млн. крб. [214], до яких
згодом додається ще стільки
ж мільйонів [215], аби силами білого офіцерства з України дати відсіч
більшовикам. Втім, як уже відомо, це не допомогло Гетьманові. Одразу ж після
проголошення Грамоти про федерацію для формування Південної
(Астраханської) армії на боротьбу з більшовиками урядом України було
виділено кошти Донському Війську отамана П.Краснова [213]. Документ
подається із збереженням правопису:
Копія з копії
На первотворі: "Затверджую. Павло Скоропадський 15.11.918 р. м. Київ
Посвідчив: Державний Секретар, Сенатор Завадський
Т А Є М Н О:
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ
П О С Т А Н О В А
ПРО АСІГНУВАННЯ 10.000.000 КРБ. НА ОРГАНІЗАЦІЮ ТА НА УТРИМАННЯ
ПІВДЕННОЇ АРМІЇ.
Асігнувати в розпорядження Міністра Фінансів з коштів Державної Скарбниці
десять міліонів /10.000.000/ карбованців для передачи їх Урядові Всевеликого війська
Донського на організацію та утримання Південної Армії.
Голова Ради Міністрів /підп/ Гербель
Міністр Фінансів /підп/ Ржепецький
З первотвором згідно: Секретарь Ради Міністрів /Підпись/
З копією вірно:
Начальник ІV-го
відділу Руденко
З копією згідно:
За Прав. К-рії Пасічний
Всього ж бюджетним визначенням на формування і утримання різних
армій гетьманським урядом було витрачено 46 млн. карбованців [73, 278-282].
Крім того, Радою Міністрів було таємно виділено мільйон карбованців
для витрат за особистими вказівками Гетьмана України (правопис зберігається):
продовольчих справ на постачання німецьким військовим в Україні продовольчих продуктів //
ЦДАВОВ України, ф. 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 9.
144
Копія
Т А Є М Н О
На первотворі:
ЗАТВЕРДЖУЮ ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ 19-11-918 М. КИЇВ
ПОСВІДЧИВ: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ, СЕНАТОР СЕРГІЙ ЗАВАДСЬКИЙ
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ
П О С Т А Н О В А
ПРО АСІГНУВАННЯ 1.000.000 КАРБОВАНЦІВ ДЛЯ ВИПЛАТИ ЇХ ПО
ВКАЗІВКАХ ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ УКРАЇНИ.
Асігнувати з коштів Державної Скарбниці по сміті Міністерства Внутрішніх
Справ один міліон (1.000.000) карбованців для витрат їх по вказівкам Гетьмана Всієї
України, -
В.Об. Голови Ради Міністрів /Підппись/ А. Ржепецький
За Міністра Фінансів /Підпись/ К. Замен
З первотвором згідно:
Секретарь Ради Міністрів /Підпись/
З оригіналом згідно:
За Начальника Х-го відділу
Д-ту Державної Скарбниці
Ст. Діловод
З копією згідно:
За Прав. К-рії. – Пасічний.
55
А з Європи донеслась інформація про Декларацію країн Антанти про
підтримку влади Гетьмана П.Скоропадського і необхідність майбутньої
інтервенції в Україну.
Тим часом, як повідомляла преса, “28 листопада народне військо на чолі з
своїм славним хоробрим отаманом Петлюрою з боєм підступило до самого Києва
і обложило його зо всіх сторін”.
56
Війська Директорії спробували захопити Лису
Гору на якій знаходилося багато сховищ з порохом, динамітом та іншими
військовими припасами. Зав’язався бій з гетьманською залогою у який було
втягнуто і німецьких вояків. Сутичка врешті закінчилася перемир’ям. Розуміючи
складність і вирішальність моменту, і не маючи змоги впливати на загальний
перебіг подій,
П.Скоропадський, прагнучи послабити тиск повстанців і наступ
більшовиків за ними, а також виграти час для мобілізації власних сил, намагається
спонукати до активних дій дєнікінців. Він затверджує урядову постанову про
таємну фінансову допомогу армії генерала А.Дєнікіна (правопис збережено) [216]:
55
Тамна Постанова Ради Міністрів про асигнування з коштів Державної скарбниці 1 млн. крб.
для виплати їх по вказівках Гетьмана всієї України // ЦДАВОВ України, ф. 1064, оп. 1, спр. 18, арк.
10.
56
Чому ще й досі столиця України - Київ в руках гетьманців // Село. - 1918. - 8 грудня.
145
Копія
Т А Є М Н О
Затверджую. Павло Скоропадський 30.11.918 р. м. Київ
Посвідчив: Державний Секретарь, Сенатор Сергій Завадський
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ
П О С Т А Н О В А
ПРО АСІГНУВАННЯ В РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІНІСТРА ФІНАНСІВ
10.000.000 КАРБ. ДЛЯ ВИДАЧІ ЇХ ПОЗИЧКОВО
ГОЛОВНОМУ КОМАНДУВАННЮ ДОБРОВОЛЬЧОЇ АРМІЇ
НА ВИДАТКИ ЦІЄЇ АРМІЇ.
Асігнувати в розпорядження Міністра Фінансів з коштів Державної Скарбниці
по сміті Кредітової Канцелярії 1918 року десять міліонів (10.000.000) карбованців для
видачи їх Головному Командуванню Добровольчої армії на видатки цієї армії, як
безвідсоткову позику.
За Голову Ради Міністрів А. Ржепецький
За Міністра Фінансів К. Замен
Копія за належними підписями
З копією згідно:
Начальник відділу [пидпис]
Тим часом Київ залишався в облозі. Гетьманські урядовці намагалися
заручитися підтримкою Антанти. Столиця жила очікуванням союзників, в
повітрі витало ім’я французького начальника військової розвідки консула
Е.Енно. Німецькою газетою “FolkZeitung” навіть було надруковано чутку (не
підтверджену документально), що міністр внутрішніх справ І.Кістяківський
доручив одному з генералів 30 млн. крб., аби
той найняв у допомогу проти
повстанців і більшовиків вояків-киргизів.
57
Проте допомоги не було. Слід було
опиратися на власні сили і сили добровольців. 2 грудня 1918 року в
розпорядження міністра внутрішніх справ таємною постановою асигнується на
захист громадського спокою ще 5 млн. крб.,
58
а 3 грудня 1918 року
гетьманський штаб таємно отримує додаткові кошти в сумі 348 тис. 752
карбованців (правопис збережено):
57
Життя Поділля. - 1918 - 26 грудня.
58
Таємна Постанова про асигнування в розпорядження міністра внутрішніх справ 5 млн. крб.
на захист громадського спокою // ЦДАВОВ України, ф. 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 22.
146
Копія з копії
Т А Є М Н О
ЗАТВЕРДЖУЮ. ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ 3.12.918 Р. М. КИЇВ
ПОСВІДЧИВ: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ, СЕРГІЙ ЗАВАДСЬКИЙ
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ
П О С Т А Н О В А
ПРО АСІГНУВАННЯ В РОЗПОРЯДЖЕННЯ НАЧАЛЬНИКА ШТАБУ
ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ УКРАЇНИ 348.752 КАРБОВАН. НА ТАЄМНІ ВИДАТКИ.
Асігнувати в безвідомне розпорядження
Начальника Штабу Гетьмана Всієї
України з коштів Державної Скарбниці триста сорок вісім тисяч сімсот п’ятьдесят два
(348.752) карбованців на таємні видатки з 1-го вересня по 31 грудня 1918 р.
[ЗА] ГОЛОВУ РАДИ МІНІСТРІВ ГЕРБЕЛЬ
ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ ЗАВАДСЬКИЙ
З оригіналом згідно:
Віце-Директор Департаменту
Законодавчих Справ Державної Канцелярії
Начальник Відділу (Підпись)
З
копією згідно:
За Начальника ІХ відділу
Департаменту Державної Скарбниці (Підпись)
Звірив:
За Діловода (Підпись)
З копією вірно
Зав. канцелярієі [підпис]
59
5 грудня 1918 року Гетьман затвердив урядову постанову про таємне
надання Міністерству торгу і промисловості 35 млн. крб. на купівлю
військового спорядження,
60
а голові уряду того ж дня було таємно виділено на
невідомі нам тепер розтрати 2 млн. крб. (правопис збережено):
59
Таємна Постанова про асигнування в розпорядження начальника Штабу Гетьмана 348.752
крб. на таємні видатки // ЦДАВОВ України, ф.1064, оп.1, спр.92, арк.23.
60
Таємна Постанова про асигнування Міністерству торгу і промисловості 35 млн. крб. на
купівлю військового спорядження // ЦДАВОВ України, ф. 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 25.
147
Копія
Т А Є М Н О
ЗАТВЕРДЖУЮ. ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ 5.12.918 Р. М. КИЇВ
ПОСВІДЧИВ: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ, СЕНАТОР СЕРГІЙ ЗАВАДСЬКИЙ
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ
П О С Т А Н О В А
ПРО АСІГНУВАННЯ 2.000.000 КАРБОВАНЦІВ НА ВИДАТКИ, ЩО НЕ
НАЛЕЖАТЬ ДО ОГОЛОШЕННЯ.
Асігнувати в розпорядження Голови Ради Міністрів з коштів Державної
Скарбниці два міліона (2.000.000) карбованців на видатки, що не належать до
оголошення.
ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ ГЕРБЕЛЬ
МІНІСТР ФІНАНСІВ А.РЖЕПЕЦЬКИЙ
В. О. Віце-Директора Департаменту Законодавчих Справ
Державної Канцелярії (Підпис)
Начальник відділ[у] (Підпис)
З оригіналом згідно:
За Начальника Х-го відділу
Д-ту Державної Скарбниці
Ст. Діловод (Підпис)
61
На що йшли всі ці таємно виділені кошти? На зброю, платню
добровольцям, делегації до потенційних союзників? Певно, на все і всіх, що і
хто могли б допомогти гетьманцям покращити і зміцнити своє становище під
Києвом.
Всю трагічність ситуації, що склалася в Україні в першій половині грудня
1918 року, коли набирало шалено
-кривавої дійсності оте легендарне Платонове
“Bellum omnimum contra omnes”
*
, могли б характеризувати обопільні з
протиборних сторін надії на допомогу Антанти. Обложені в Києві гетьманці
тримали оборону і, сподіваючись на допомогу військ та дипломатії союзників,
виділяли гроші на утримання їхніх армій (правопис збережено):
62
61
Таємна Постанова про асигнування в розпорядження голови Ради Міністрів 2 млн. крб. на
видатки, що не належать до оголошення // ЦДАВОВ України, ф. 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 24.
*
Bellum omnimum contra omnes (лат.) – Війна всіх проти всіх (Платон).
62
Постанова про асигнування в розпорядження міністра продовольчих справ 10 млн. крб. на
видатки по постачанню прибуваючих на Україну військ держав Згоди та війська Одеського гарнізону
// ЦДАВОВ України, ф. 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 26.
148
Копія
На первотворі:
“Затверджую: Павло Скоропадський
7/12/918 м. Київ”
“Посвідчив: Державний Секретар, Сенатор Сергій Завадський
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ
П О С Т А Н О В А
ПРО АСІГНУВАННЯ В РОСПОРЯДЖЕННЯ МІНІСТРА ПРОДОВОЛЬЧИХ
СПРАВ Г.В.ГЛИНКИ 10.000.000 КАРБ. НА ВИДАТКИ ПО ПОСТАЧАННЮ
ПРИБУВАЮЧИХ НА УКРАЇНУ ВІЙСЬК ДЕРЖАВ ЗГОДИ ТА ОДЕСЬКОГО
ГАРНИЗОНУ.
Асігнувати в роспорядження Міністра Продовольчих Справ Г.В.Глинки з
коштів Державної Скарбниці десять міліонів (10.000.000) карбованців на видатки по
постачанню прибуваючих на Україну військ Держав Згоди та війська Одеського
гарнизону.
ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ /ПІДППИС/ ГЕРБЕЛЬ
МІНІСТР ФІНАНСІВ /ПІДПИС/ А. РЖЕПЕЦЬКИЙ
З оригіналом згідно:
Секретарь Ради Міністрів /підпис/
Выпись из постановленія Совъта Министровъ отъ 7 Декабря 1918 года.
“Ассигновать въ распоряжение Министра Продовольствія Г.В.Глинки
10.000.000 кар. на расходы по снабженію прибывающих на Украину войск Держав
Согласія и войск Одесскаго Округа, с тъм чтобы расходованіе этого кредита
производилось Г.В.Глинкою по соглашенію с Морским Министром адмиралом
Покровским.”
С подлинным върно: Секретарь Совъта Министров
(підпис)
З копією згідно:
(підпис)
Тим часом війська Антанти висадились на Чорноморському узбережжі і
невдовзі вже зустрілися з петлюрівцями в Одесі, що увійшли в місто без бою 10
грудня 1918 року. Наступного ж дня відомий всім представник держав Згоди
(Антанти) Енно настійливо рекомендує німецькому командуванню допомогти
Гетьману утримати владу [40, 37]. Очікуючи підмоги антантівців гетьманський
уряд до останнього дня
влади П.Скоропадського сподівався на вдалу для себе
розв’язку громадянської війни в Україні. Про це свідчить і те, що ним (із
затвердженням Гетьмана) до передостаннього дня існування Гетьманату
здійснювалися таємні видатки до військового фонду держави. Графа
військового фонду з державного бюджету Української Держави вказувала, що
офіційні надзвичайні видатки до
нього становили 25 млн. карбованців [73, 278-
149
282]. Однак таємні видатки на поповнення військового фонду лише за три дні
грудня 1918 року досягли 70 мільйонів карбованців. Так, згідно цих таємних
постанов, у розпорядження головного начальника постачання 10 грудня 1918
року було надано 10 млн. крб.
63
, а 12 грудня 1918 року – 25 млн. карбованців.
64
У переддень зречення Гетьмана (13 грудня 1918 року) до військового фонду
Української Держави таємно було асигновано вже 35 мільйонів карбованців
65
.
Проте Гетьманат вже був приречений на падіння. У спішній таємній телеграмі
представника німецького посольства в Києві Ліндемана до німецького таємного
радника Надольного про стан в Україні і необхідність виручання у перебіг
подій Антанти, переданій 13 грудня 1918 року з Берестя (Брест-Литовського),
вказувалося, що повстанський рух набув набагато сильнішої потужності, аніж
це
усвідомлюється у Києві. Ліндеман, аналізуючи ситуацію, зазначав, що
“постільки армія Гетьмана слабка, а наші [тобто німецькі – П.Г.-Н.] війська не
хтять прийняти участі [у придушенні повстання – П.Г.-Н.], падіння Києва,
очевидно, беззаперечне не пізніше ніж через кілька тижнів”
66
. Втім, події
прискорив сам Гетьман. Вже наступного дня, 14 грудня 1918 року
П.Скоропадський відмовився від влади. Українська Держава у формі
Гетьманату припинила своє існування. Roma deliberante, Saguntum periit.
*
4.4. Укладання державного бюджету.
Одним з головних завдань фінансово-господарського життя держави є
укладання її бюджету. В Україні бурхливі події кінця 1917 - початку 1918 років
не дали змоги створити його за часів УНР. Х.М.Лебідь-Юрчик вказує на такі
причини, що стали на заваді у цій праці: “1) Зруйнована залізнична комунікація
й
анархічна демобілізація, що продовжувалась ще в січні (1918 р.) стояли на
перешкоді до зносин з губерніяльними й повітовими інституціями, які мали
достарчити потрібний бюджетовий матеріял і 2) брак в окремих міністерствах
фахівців у бюджетових справах, які мали би досвід і рутину в складанні
кошторису” [101, 108-109]. Після гетьманського перевороту новому урядові
довелося зіткнутися з подібними
ж складнощами, налагоджуючи одночасно
відповідні урядові служби, адже, як вірно відмітив на І з’їзді Протофісу
професор Л.Яснопольський, “для правильного розгляду бюджету необхідні як
негайна організація фінансового апарату – рахівничого і касового, так і
найшвидше встановлення правильного законодавчого режиму, бо нормальне
бюджетове господарство мислиме лише за наявності представницьких закладів”
[145].
63
Таємна Постанова про асигнування 10 млн. крб. в розпорядження головного начальника
постачання на поповнення Військового фонду // ЦДАВОВ України, ф. 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 27, 29.
64
Таємна Постанова про асигнування 25 млн. крб. в розпорядження головного начальника
постачання на поповнення Військового фонду // ЦДАВОВ України, ф. 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 30.
65
Таємна Постанова про асигнування 25 млн. крб. в розпорядження головного начальника
постачання на поповнення Військового фонду // ЦДАВОВ України, ф. 1064, оп. 1, спр. 92, арк. 31.
66
Таємна телеграма представника німецького посольства в Києві Ліндемана до німецького
таємного радника Надольного від 13 грудня 1918 р. // ЦДАВОВ України, ф. 3696, оп. 1, спр. 17, арк. 1.
*
Roma deliberante, Saguntum periit (лат.) – Поки Рим зважував, Сагунт загинув.
150
За Гетьманату справа укладання бюджету лягла на Міністерство фінансів
і безпосередньо на створену при ньому Бюджетову комісію. До її складу
увійшли представники Міністерства фінансів, Державного контролю,
зацікавлених відомств і, з запрошення міністра фінансів, представники науково-
економічних кіл [34, 18]. Бюджетова комісія діяла при Департаменті Державної
скарбниці на чолі з Х.Лебідь-Юрчиком, а
її ядро з липня 1918 року склала
бюджетна нарада з чотирьох членів [187, 15]. За відсутності тимчасової нової
законодавчої бази юридичною основою при укладанні бюджету Української
Держави (як і за УНР) стало бюджетне право Російської імперії. Воно, в свою
чергу, складалося з загальних кошторисних правил від 22 травня 1862 року та
правил від 8 березня 1906 року
про порядок розгляду державного розпису
прибутків і видатків та про асигнування з скарбу видатків, розписом
непередбачених [34, 13]. Таким чином, як цілком слушно відзначає Л.Нєманов,
“і податкова політика гетьманського уряду, і бюджетна будувалися за тими
рутинними зразками, які були добре знайомі колишнім чиновникам
міністерства фінансів” [116, 166-167].
В червні 1918 року урядом було ухвалено
Правила про порядок розгляду
державного бюджету й фінансових кошторисів на 1918 рік, згідно з якими такі
кошториси мали бути надіслані до Держскарбниці не пізніше 5 липня
67
1918
року [73, 277; 34, 18-19]. Основна маса кошторисів, проте, надійшла лише
наприкінці вересня поточного року, а отже лише з тієї пори стало можливим
приступити до їхнього розгляду і розпочати працю над укладанням бюджету
[73, 277]. За таких обставин Бюджетова комісія, установлюючи фактично
зроблені видатки за 1918 рік, розпочала обчислювати очікувані прибутки і
розробку бюджету вже на рік
1919-й [116, 164]. Це підтверджується і
журналами Ради Міністрів. 19 жовтня 1918 року урядом було прийнято
законопроект про виділення 40 тис. крб. на видатки для утримання Бюджетових
комісій [166, 19], а 5 листопада 1918 року міністр фінансів доповідав урядові
щодо питання про укладання бюджету на 1919 рік [168, 28; 183, 2]. Урядовці
постановили ”просити Відомства достарчити сміти на 1919 рік у Департамент
Державної Скарбниці не
пізніше 25 листопада” [168, 28].
68
“Наскільки добрим був наш фінансовий стан ще в жовтні, – згадував
Гетьман, – доводить те, що ми з Ржепецьким сподівалися, що сміта нового року
буде проведена без дефіциту” [135, 193]. За тиждень до падіння Гетьманату (6
грудня 1918 року) урядом було ухвалено проект Правил про закінчення рахунків
по кредитам кошторисів 1918 року та провадження видатків у 1919 році
[175,
79]. ”Правилами”, зокрема, наголошувалося, що “всі Міністерства, Головні
Управління та инші центральні установи заздалегідь, не чекаючи остаточного
затвердження державного роспису прибутків та видатків на 1918 рік,
приступають до складання встановлених істнуючими кошторисними правилами
67
Д.Дорошенко вказує іншу дату, пишучи, що “Рада Міністрів постановила зобов’язати
відомства надіслати фінансові кошториси не пізніше 7 липня” [73, 277].
68
В іншому варіанті запису журналу Ради Міністрів (перекладеному українською мовою),
після ухвалення доповіді А.Ржепецького, записано: “прохати Відомства внести кошториси на 1919
рік до Департаменту Державної Скарбниці не пізніще 25 листопада” [183, 2].