Гай-Нижник П.П. Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня

Подождите немного. Документ загружается.

321

№ 180

Копія

Ж У Р Н А Л № 2 2 3

Фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів

Жовтня 5-го дня 1918 р.

Присутні:

Голова Комісії Дир. Деп. Держ. Скарбниці Х.М.Лебідь-Юрчик.

Представник Мін. Фін. П.І.Рудченко,

” ” ” ” C.А.Соколов,

” ” ” ” С.В.Андреєв,

” ” Державного Контролю М.В.НАСТАСІВИЧ,

” ” Торгу і Промисловости О.О.АЛЕКСАШИН,

” ” ” Я.М.МОРЕЛЕВИЧ,

” ” ” П.Ю.Левиссон-Леспиг.

За Секретара О.П.ПАРАДИСЬКИЙ.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

СЛУХАЛИ: ПОСТАНОВИЛИ:

Доклад М-ва Торгу і Промисловости про Беручи на увагу заяву представ-

Асігнування в роспорядження Міністра в ра- ників Відомства, що значно більшая

хунок сміти на 1918 рік суми 5.000 карб. на половина проханої суми буде повер-

видатки, зв’язані з організацією з’їзду за для нута М-ву співучастниками з’їзду,

обговорення питань відносно одержання та висловитися за сігнування 2.000

поживки торфу й вугілля. карб. в роспорядження Міністра

Торгу і Промисловости в Рахунок

звичайної сміти на біжучий рік.

Представник Відомства з такою

постановою не згодився.

Голова Комісії

Члени:

Первотвор за належної кіль

За Секретара Комісії О.П.Парадиський.

З орігіналом згідно:

За Діловода: [підпис].

ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 190, арк. 5.

№ 181

Д. Канц. Копія

Деп-т Зак. Спр. До Пана Редактора

Листопада 1918 р. ”Державного Вістника”

№ 1774

1792 до Скарбниці

При цьому надсилається для оголошення в ”Державному

Вістникові” копія ухваленої Радою Міністрів Постанови про

322

асігнування 5.000 карбованців на організацію з’їзду по торфу й бурому

вугіллю.

За Діректора Департаменту

Законодавчих Справ Віце-Діректор [підпис]

Начальник Відділу В а с ь к о в с ь к и й

Діловод [підпис]

ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 190, арк. 6.

№ 182

ЖУРНАЛ

РАДИ МІНІСТРІВ

Одерж. 8-го жовтня 1918 р.

19/Х № . . . . . .

ГОЛОВУВАВ: Ф.А.ЛИЗОГУБ.

Присутні Міністри: М.П.ВАСИЛЕНКО, А.К.РЖЕПЕЦЬКИЙ, І.О.КІСТЯКІВСЬКИЙ,

А.Ф.РОМАНОВ, В.Г.КОЛОКОЛЬЦОВ, В.Ю.ЛЮБИНСЬКИЙ, В.В.ЗІНЬКІВСЬКИЙ,

Д.І.ДОРОШЕНКО, Ю.Н.ВАГНЕР, Державний Контролер Г.Є.АФАНАС’ЄВ, За Міністрів

Товариші Міністра: О.Г.ЛІГНАУ, С.В.БОРОДАЄВСЬКИЙ, П.П.ЧУБИНСЬКИЙ, Товариш

Державного Секретаря М.М.МОГИЛЯНСЬКИЙ.

Секретарував В.Ф.ДІТЯТІН.

З а с і д а н н я в і д к р и т о о 9 г о д и н і в е ч о р а.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

СЛУХАЛИ: ПОСТАНОВИЛИ:

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

[…]

ІІ. Заяву Міністра Фінансів з питан- ІІ. Визнати за необхідне розробку

ня про присвоєння Пану ГЕТЬМА- законопроекту про присвоєння осо-

НУ особистого утримання у розмірі бистого утримання Пана ГЕТЬМА-

25.000 карб. на місяць. НА і доручити таку Державній Кан-

целярії. Надалі до затвердження законопроекту

відпускати на утримання Пана ГЕТЬМАНА по

25.000 карб. щомісячно, починаючи з 29-го квітня

с/р.

[…]

ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 7, арк. 9-11 зв.

Переклад з російської П.Гай-Нижника.

323

№ 183

Державний Банк і кооперація

Державний Банк поставив на порядок денний полагодження справи кредитовання ним

кооперації. На першім засіданні Ради Банку 11 жовтня с.р. вибрано комісію з членів Ради.

С.В.Бородаєвського (пом. міністра торгу і промисловости), В.В.Ігнатовича (викон. обов.

Управителя Державного Банку), Х.А.Барановського (голови управи Українбанку),

К.І.Білинівського (управителя Держ. Кас. Ощадности), Б.Ф.Григоренка (представника до

Ради від землевласників) і сій комісії доручено приспішеним порядком виробити основні

постанови для згаданого кредитовання. Голова комісії С.В.Бородаєвський досить знаний

робітник на полі кооператіської справи взяв найживійшу участь в працях комісії; дотепер

відбулося вже три засідання її, на яких вироблено основні постанови що до кредитовання

кредитової кооперації і ся частина праці комісії вже віддана на розгляд Ради Банку, яка, з

незначними поправками, їх ухвалила.

Постанови ті такі:

Державний Банк кредитує кооперацію через посередництво союзів і – лиш як виїмок з

тої засади – окремі кооперативи, як-що вони належать до ревізійного союза. Приймаючи

таку засаду, виходили члени комісії з того погляду, що нині, коли кредитова кооперація має

велику скількість окремих малого масштабу складових частин – в виді позичково-ощадних

товариств, а, з другого боку, коли майже вся кредитова кооперація вже злучились в союзи,

Державному Банкові нема причини, та й тяжко йому, обслуговувати кредитом численні

окремі кооперативи; далеко продуктивніше – так в інтересах Банка як і що-до вигідности та

належного поставлення кредитовання самої кооперації – зосередоточити всю матеріяльну

допомогу держави в союзах. Що-до тих кооперативів, які не належать до економічного

союзу, то для заховання права користуватися кредитом в Державнім Банку вони повинні

вступити до ревізійного союзу і тим звільнити Державний Банк від безпосереднього догляду

за їх діяльністю. Ті товариства, що не захочуть належати ані до економічного ані до

ревізійного союза, або, противно, яких ті союзи не захочуть приняти, позбавлені будуть

помочи Державного Банку.

Державний Банк постачає кооперації короткотерміновий кредіт (до 12 місяців). В

комісії розглянено також і справу довготермінового кредіту і справа ся рішена в додатнім

для кооперації напрямку: узнано, що держава повинна уділювати кредітовій кооперації

допомогу, постачаючи їй довготермінові позички з средств Державної Скарбниці і

Державних Кас Ощадности.

Процентова норма для союзів має бути на

низша від норми для окремих товариств,

але союзи, користаючи з кредиту Державного Банку, мають право брати з кредитуємих ними

членів не більше як

на свою користь. На забезпечення кредитів Союзи видають

Державному Банкові сольо-векселі своїх членів з бланковою написю союзів.

Кредит першої степени для союзів складається з двох частей, так мовити б

”посередничого” і ”особистого”. Першу частину сього кредиту творить загальна сума

векселедавчих кредитів, уділюваних Банком всім належачим до союза товариствам,

“особистий” кредит оснований виключно на кредітовій здібності самого союза і розмір його

(границею є 20 %% кредитів уділених союзом своїм членам) залежить від тих операцій, які

провадить союз опріч фінансовання своїх членів. Уділювання союзам кредитів другої і

вищих степеней – не обмежене граничними нормами і залежить від умов діяльности кождого

союза.

Нагляд з боку Державного Банка виявляється в спільних з інструкторами союзів

ревізіях союзів, а, в виімкових випадках, – також окремих товариств. Так союз, як і

Державний Банк про свої наміри що-до ревізії кождого союза повинні взаїмно повідомляти

один одного і неприбуття одної сторони не затримує ревізії. Що-до змісто ревізія має

характер всестороннього розслідження тої чи иншої інституції і має на увазі так

324

закономірність як і цілевість її операцій, але обмежується лиш константованнєм фактів, без

уділювання адміністрації відповідних вказів.

Такі головні постанови кредитовання Державним Банком кредитової кооперації.

Справа основ кредитовання споживчої і инших родів кооперації перебуває в стадії

розроблення і в недовгім часі буде також розглянена Комісією.

Загальні Збори Уповноважених Полтавської

Спілки Споживчих Товариств.

Українська Кооперація. - 1918. - Кн. 4. - жовтень. - С. 125-128.

№ 184

ЖУРНАЛ

РАДИ МІНІСТРІВ

19-го жовтня 1918 р.

№ . . . . . .

ГОЛОВУВАЛИ: Ф.А.ЛИЗОГУБ і Н.П.ВАСИЛЕНКО

ПРИСУТНІ МІНІСТРИ: А.Ф.РОГОЗА

А.К.РЖЕПЕЦЬКИЙ

І.А.КІСТЯКОВСЬКИЙ

А.Ф.РОМАНОВ

В.Г.КОЛОКОЛЬЦОВ

В.Ю.ЛЮБІНСЬКИЙ

С.М.ГУТНІК

Б.А.БУТЕНКО

В.В.ЗІНЬКОВСЬКИЙ

С.Н.ГЕРБЕЛЬ

Д.І.ДОРОШЕНКО

Ю.Н.ВАГНЕР

Державний Контрольор: Г.Е.АФАНАСЬЕВ

Державний Секретарь: С.В.ЗАВАДСЬКИЙ

Секретарствовали: В.Ф.ДІТЯТІН і О.О.ТАТІЩЕВ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

СЛУХАЛИ: ПОСТАНОВИЛИ:

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

І. Внесений Міністром Фінансів законо- І. Законопроект ухвалити.

проект про надання Міністрові Фінансів права

встановляти строк для заяви Комерційними

Банками Державному Банкові Російських Дер-

Жавних та урядових гарантированих відсотко-

вих паперів.

ІІ. Внесений Міністром Фінансів законо- ІІ. Законопроект ухвалити.

проект про асігнування 40.000 карб. на видатки

по утриманню Бюджетових Комісій.

[…]

XVII. Розглядений Малою Радою Мі- XVII. Ухвалити законо-

ністрів законопроект Міністрів Фінансів і проект, в редакції, прийнятої

Земельних Справ про порядок продажу ка- Малою Радою і внести відпо-

зених податкових статів Державному Земель- відний законопроект на підпис

ному Банкові і про передачу до відомости Пана ГЕТЬМАНА.

325

Міністерства Земельних Справ де-котрих від-

ділів земель, які належать зазначеному Банкові.

[…]

ХІХ. Доклад Начальника Штаба ГЕТЬ- ХІХ. Асігнувати, згідно за-

МАНА про відпуск коштів на утримання ключення Бюджетової Комісії

членів загону Осібного Призначення до 1 55.771 карб.

жовтня 1918 р.

Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб

Мин. Фінансів А. Ржепецький

Мин. Нар. Здрав. В. Любинський

Міністр Шляхів Б. Бутенко

ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 7, арк. 19-21.

№ 185

Затверджую.

ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ.

20 жовтня 1918 року. Київ.

Посвідчив: Державний Секретарь, Сенатор

С е р г і й З а в а д с ь к и й.

УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА ПРО ЗМІНУ СТРОКА НА

ПОДАННЯ В УЧАСТКОВІ ПО ПОДОХІДНОМУ ПОДАТКУ ПРИСУТСТВІЯ ЗАЯВ

ПО АРТ. 82 СТАТУТУ ПРО ПОДОХІДНИЙ ПОДАТОК.

В доповнення й зміну арт. 84 Статуту про подохідний податок, затвердженого 6 квітня

1916 року, постановити:

1/ Прибувші в 1918 році до дня видання цього закону на Украіну чужоземні підданці, в

тому числі й російські громадяне, які до 1918 рок проживали по за межами України, а рівно

прибувші цього року на Україну особи, котрі набули прав українського громадянства на

підставі закону 2 липня 1918 року про громадянство Української Держави, в випадкові

придбання ними в межах України постійної оселі, одержання служби, або заробків, або

переведення промислів чи инших робіт, які дають ім дохід, повинні на протязі одного місяця

з дня оголошення цього закону подати безпосередньо в місцеві участкові по подохідному

податку Присутствія, або через скарбниці, земські міські, купецькі, міщанські та ремесницькі

управи або через волосні управи заяви про той дохід, якого сподіваються за цей рік, а також

зазначити час, коли саме вони прибули на Україну.

2/ Коли зазначені в ст. 1 особи прибули на Україну після оголошення цього закону на

протязі часу до 1-го грудня 1918 року, то вони повинні подати заяву про дохід в тижневий

строк з дня придбання постійної оселі або з початку заробітків, промислів чи иншої роботи,

яка дає дохід.

3/ Хазяїни квартир в тих поселеннях в яких, згідно з арт.77 Статуту про подохідний

податок, встановлено зобовязок подавати відомості про осіб, що займають помешкання,

повинні в 1918 році заявити в місцеві участкові по подохідному податку Присутствія

відомості про імя, по батькові, фамілію, звання, професію або заняття осіб, які прибули з по

за меж України і зайняли їх помешкання в 1918 році до оголошення цього закону /ст.1/ на

протязі одного місяця з дня оголошення цього закону, і на протязі одного тижня такіж

відомості про осіб, зазначених в ст.2.

За Голову Ради Міністрів, Сенатор

Н. В а с и л е н к о.

Міністр Фінансів А. Р ж е п е ц ь к и й.

Державний Вістник. - 1918. - 31 жовтня.

326

№ 186

УКРАЇНСЬКА

Д Е Р Ж А В А

_______

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ

_______

Кредітова Канцелярія

___ , ___

Відділ ІІ_____________

Стіл І______________

25 октяб. дня 1918 р.

№ 2199

м. Київ Статтями від 38 до 41 законів про тимчасовий

Державний Устрій Української Держави, доданими до Грамоти

ЯСНОВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА ГЕТЬМАНА до всього Українського

народу від 29 квітня 1918 року було передбачено установлення Комітету

Фінансів.

В основу цих статтей були покладені чотири статті Російських

Основних Законів ”про установлення Комітету Фінансів”. При цьому,

однак, не було прийнято до уваги ту обставину, що положення про

Російський Комітет Фінансів було видано у 1906 році, що воно в

дійсний час дещо застаріло і, що в зв’язку з особливостями

Українського Державного ладу, відповідні статті російського

законодавства повинні були б бути видозмінені. –

Представляючи при сему проект нового положення про

установлення Комітету Фінансів на ухвалення Ради Міністрів, вважаю

боргом доповісти, що головні, внесені зміни заключаються в

наступному.

1. В статті 2 перераховані ті категорії осіб, з яких можуть бути

владою ПАНА ГЕТЬМАНА призначаємі члени Комітету Фінансів.

2. Згідно тієї ж 2 статті члени Комітету Фінансів призначаються

кожнорічно на термін з першого січня до 31 грудня кожного року /в

Росії призначення членів Комітету Фінансів було пожиттєвим/ і

РАДА МІНІСТРІВ 3. Ст. 3 видозмінена в тому відношенні, що Міністру Фі-

нансів надається право вносити до Комітету Фінансів попередньо їхні

напрямки в законодавчому порядкові, законопроекти, котрі він визнає

потрібним надавати на попереднє обговорення Комітету. –

МІНІСТР ФІНАНСІВ

Д И Р Е К Т О Р [підпис]

ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 33, арк. 9-9 зв.

Перекладено з російської із дотриманням стилістики тогочасної української мови – П.Г.-Н.

327

№ 187

УСТАНОВЛЕННЯ КОМІТЕТУ ФІНАНСІВ

Ст. 1. Комитет Фінансів є вища дорадча установа в справах державного кредиту і

фінансової політики.

Ст. 2. Комітет Фінансів складається з Голови, його заступника та членів, що

призначаються ГЕТЬМАНОМ з видних діячів фінансів, промисловості й торгівлі,

представників економічної науки, а також осіб відомих своїм досвідом у справі фінансової

адміністрації. Крім того, до складу Комітету входять, на правах членів: Голова Ради

Міністрів, Міністр Фінансів та Державний Контролер.

Призначення членів Комітету Фінансів відбувається кожнорічно, на термін з 1-го січня

по 31 грудня кожного року.

Ст. 3. На Комітет накладається розгляд вносимих Міністром Фінансів справ, що

стосуються Державного кредиту та грошового обігу, в тому рахункові, виявлення часу й

умов здійснення Державних Позик, попередньо спрямування відповідних законопроектів у

законодавчому порядкові.

ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ

МІНІСТР ФІНАНСІВ

ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 33, арк. 16.

№ 188

Затверджую.

ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ.

25 жовтня 1918 року. Київ.

Посвідчив: За Державн. Секретаря

М и к о л а М о г и л я н с ь к и й.

УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА ПРО ЗМІНУ п.3 ЗАКОНУ ВІД 28

ВЕРЕСНЯ 1918 РОКУ.

1. На зміну п.3 закону від 28 вересня 1918 року «про видачу авансів в рахунок відсотків

від паперів тих позик, які випущено або гарантовано бувшим Російським Урядом», надати

Міністрові Фінансів право продовження строку, зазначеного в законі для заяви Державному

Банкові вищезгаданих паперів, прийнятих на сховок або по инших операціях Комерційними

Банками.

2. Ця постанова набуває силу з дня її затвердження і переводиться в життя по

телєграфові.

Голова ради Міністрів Ф. Л и з о г у б.

Міністр Фінансів А. Р ж е п е ц ь к и й.

Державний Вістник. - 1918. - 31 жовтня.

Перекладено з російської із дотриманням стилістики тогочасної української мови – П. Г.-Н.

328

№ 189

Копія

ЖУРНАЛ № 351

Фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів

29-го Жовтня 1918 року

Були присутні:

Заступник Голови Комісії: Віце-Дир. Дер. Скарбниці І.Я.Демяновський,

Ком. Корп. Крдн. Охор. В.В.Савельєв,

Пом. Ком. Кор.. Корд. Охор. В.І.[?]шіховський,

Представники від Відомства: Начал. Пост. Корп. Корд. Ох. А.И.Костенко,

Архіт. строітель інжен. В.Вілявін,

” Державного Контр.: А.І.Новалінський,

” Департ. Дер. Скарб. І.М.Руденко, М.[?].Буткевич,

За Секретара Драчевський,

_._._._._._._._._._._._._._._._

С л у х а л и: П о с т а н о в и л и:

1/. Законопроект М-ва Фінансів про від- З огляду на за[з]начене в інфор-

пуск 1.297.814 карб. 51 коп. на придбан- мації Комісія постановила: ви-

ня від Ліквідаційної Комісії Червоного словитись за асігнування й рос-

Хреста розбірних бараків під помешкан- повсюдження п.Міністра Фінан-

ня отрядів Корпусу Кордонної Охорони. сів – 1.270.000 карбованців на

Інформація: Ознайомившись з тими мате- придбання розбірних бараків

ріялами, які набуваються у Ліквідаційної Окремому Корпусові Кордонної

Комісії Червоного Хреста на оборудован- Охорони.

Ня розбірних бараків представники М-ва

Фінансів вказували на те, що обрахунком

Корпусу передбачається придбання крас-

ки захистного та палевого кольору в

кількости більш, ніж слід по Урочному

Положенню, а саме: захистного кольору

на 335 пуд., а палевої на 130 пуд /більш

30%/ на суму 335 к. 45 + 131 к. 51 = 21.706

карб.; Крім того, зайвих деревя-них

матеріялів набуваеться на 6.109.карб 51

коп. більше, ніж потрібно, а разом на

27.814 карб. 51 коп; коли виключити ці

27.814 карб. 51 коп., то Комісія не мала

би, перешкод супротив відпуску остан-

ньої суми в розмірі 1.270.000 карбован-

ців.

2/ Про одноразовий відпуск 6.844.000 карб. Комісія постановила вислови-

на канцелярські і господарські видатки, тись за асігнування в рахунок

придбання кінського і людського рихтун- кошторису Окремого Корпусу

ку і др. видатки в рахунок кошторису 1918 Кордонної Охорони на 1918 рік

р. В зв’язку з тим, що кошторис на утри- в розпорядження п.Міністра Фі-

мання Окремого Корпусу Кордонної Охо- нансів авансом на одноразові

рони не затверджений, представник Конт- видатки Окремого Корпуса Кор-

ролю поставив питання, як дивитись на донної Охорони 6160000 карбо-

відпуск грошей, зазначених в докладі. ванців, а саме:

Комісія висловилась в тому розумінні, що по § 1 ст.15 на канцелярські і

329

відпуск грошей Корпусів[і] Кордонної господарські видатки....[?]0.000

Охорони слід уважати, як одноразовий карбован.,

аванс, без якого Корпус не може жити. по § 1 ст.3 – в утримання і ре-

З огляду на те, що в загальну суму ввійш- монт самоходів 30000 к.

ли де-які видатки, які провадяться по мі- по § 2 ст.3 канцелярські і госпо-

сячному рощоту, то видатки ці виключи- дарські видатки....205.000 карб.

ти з загального обрахунку:§3 ст.3,§6 ст.4. по § 3 ст.1-а одіж і білізна........

На ремонт самоходів, яких повного ком- ..........................2.500.000 карб.

плекту ще не має, Комісія вирішила від- по §3 ст.1-б зброя.....................

пустити 30.000 карб., а також зменьшити .......................10.000 карбован.

показану в обрахункові суму на пакуван- по § 3 ст.1-в людськ. рихтунок

ня і перевоз людського та кінського рих- .............................100.000 карб.

тунку до 50.000 карб. через те, що пере- по § 3 ст.1-г кінській................

воз рихтунку до залізниц[і] може бути ………………..1.200.000 карб.

близче, як рахувалось при складанню об- по § 3 ст.1-д пакування і пере-

рахунку. воз.........................50.000 карб.

Всі ж інши суми визнані необхідни- по § 3 ст.3-а купівля коней для

Ми до відпуску і, по зменшенні вищезга- старшин, охоронників і обозу..

даних сум, складають загальну суму по ..............................2.000.000 к.

обрахунку в розмірі 6.160.000 карбованців. по § 8 ст.3 будування сігнал...

.............................15.000 карб.

Загальний реєстр _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Державноі Канцеляріі Разом...............6.160.000 карб

№ 1233 Вх. № 3290

”8” Листопада 1918 р.

До Д-ної К-ріі

Орігінал за належними підписами

За Секретаря Комісіі Драчевський

ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 159, арк.. 2-2 зв.

№ 190

УКРАЇНСЬКА

Д Е Р Ж А В А.

_________

Міністерство Фінансів.

_________

Кредитова канцелярія.

_________

Віддил 1. Проект

Стіл І.

“ “ Октября 1918 г. Про Державну українську грошову одиницю.

№............

В Р а д у М і н і с т р і в

В справі устрою фінансів молодої Української Держави, одним з найважливіших

завдань мусить бути визнано створення здорового грошового обігу, здатного стати міцним

базисом для суспільного розвитку країни і побудови нормального державного бюджету.

Переклад з російської П.Гай-Нижника.

330

Між тим саме на шляху вирішення вказаного завдання, доводиться зустрічатися з

надзвичайно великими труднощами. Російська Держава в її минулому складі, залишила

Українській Державі у спадок вкрай розстроєні умови грошового обігу, у вигляді

перенасичення ринку знеціненими паперовими знаками, численності різноманітних іноді

дуже мало пристосованих до функції грошей, сурогатів, різних місцевих грошей та ін. При

цьому, яке б то не було золоте забезпечення відсутнє, позаяк весь золотий фонд Російського

Государственнаго Банку залишився в розпорядженні Совітської Республіки. Фінансово-

економічні умови Української Держави так само мало прихильні для грошового обігу.

Досить великі видатки, що впадають на Державну Скарбниці, не дають можливості в

короткий термін винайти, для їхнього покриття, необхідних нормальних державних ресурсів,

що змушує прибігати до випусків паперових грошей, як джерела фінансових засобів.

Нарешті нормальна господарча виробнича діяльність, що складає необхідну

передумову здорового грошового обігу, відновлюється, після перенесених потрясінь, лише

порівняно повільно і на ринку як і раніш у багатьох областях помічається недостача товарів.

Перелічені обставини, самі по собі здатні були створити досить важкі умови

грошового обігу і сильно ускладнити міри по його впорядкуванню. Проте головне зло, від

якого страждає в дійсний час грошовий обіг України, це той органічний зв’язок, в котрому

воно продовжує знаходитися з грошовим обігом Російської Совітської Республіки. Між тим

завдяки беззупинним, досягаючим, за наявними відомостями 150-200 міл. рубл. на день,

випускам паперових грошей, крайньому безтовар’ю на ринку, а також загальним соціально-

політичним умовам Совітської Республіки, купівельна спроможність рубля має там ясно

виявлену тенденцію наблизитися до нуля. Ця тенденція, хоча й відповідно послаблена, не

може за існуючих умов, не передаватися Українській валюті, вздуваючи тут товарні ціни,

розладнюючи всі господарські розрахунки, загублюючи в очах населення довір’я до грошей.

Таким чином для українського грошового обігу створюється цілком недопустиме, без

наявності ніяких історичних прецедентів, положення. Грошовий обіг регулюється не

Державним Урядом, а чужою державною владою; фінанси держави, інтереси народного

господарства, добробут самих широких верств населення приносяться в жертву злочинним

експериментам, що здійснюються за кордоном.

Тому, найпершою, найнаполегливішою мірою в області грошового обігу, в

теперішній час мусить бути визнана повна емансипація української валюти від російської.

Тільки по розв’язанні цього завдання можливо буде приступити до заходів подальшого

оздоровлення та впорядкування на Україні.

Спроби створення

самостійної української валюти уживалися вже і раніш, в період

Центральної Ради. Вони, не призвели, однак, ні до яких результатів, почасти в силу

об’єктивних умов того часу, почасти ж в силу того, що не відрізнялися необхідною

послідовністю і носили значною мірою мало продуманий випадковий характер. Законами 19

грудня 1917 р. та березня 1918

року, котрі трактують про українську грошову одиницю, були

утворені в сутності лише нові назви (карбованець або гривня) для грошових знаків, що

випускалися, проте зовсім не самостійна українська валюта. Грошовою одиницею

продовжував залишатися рубль, і лише в рублях могли й до сеї пори можуть укладатися всі

зробки та відбуватися усі грошові розрахунки. Карбованець та гривня, за діючим нині

законодавством, – лише певний різновид грошових знаків в існуючій рубльовій грошовій

системі, а не самостійна, незалежна від рубля грошова одиниця. В пудсумкові, законодавство

Центральної Ради лише без потреби та користі заплутало і ускладнило умови грошового

обігу, не приносячи ніяких позитивних результатів. Зв’язок між українською та російською

валютою залишається й після законів 19 грудня 1917 р. та 1 березня 1918 року,

непорушеною, з усіма витікаючими звідси для української валюти несприятливими

наслідками.

Змальований вище стан речей, вимагав би в теперішній час, прийняття найрішучих і

негайних заходів у напрямку повного відокремлення української грошової одиниці та

позбавлення російських грошових знаків права ходіння на території України. Такого роду

Гай-Нижник П.П. Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 р.)

Подождите немного. Документ загружается.