330
Між тим саме на шляху вирішення вказаного завдання, доводиться зустрічатися з
надзвичайно великими труднощами. Російська Держава в її минулому складі, залишила
Українській Державі у спадок вкрай розстроєні умови грошового обігу, у вигляді
перенасичення ринку знеціненими паперовими знаками, численності різноманітних іноді
дуже мало пристосованих до функції грошей, сурогатів, різних місцевих грошей та ін. При
цьому, яке б то не було золоте забезпечення відсутнє, позаяк весь золотий фонд Російського
Государственнаго Банку залишився в розпорядженні Совітської Республіки. Фінансово-
економічні умови Української Держави так само мало прихильні для грошового обігу.
Досить великі видатки, що впадають на Державну Скарбниці, не дають можливості в
короткий термін винайти, для їхнього покриття, необхідних нормальних державних ресурсів,
що змушує прибігати до випусків паперових грошей, як джерела фінансових засобів.
Нарешті нормальна господарча виробнича діяльність, що складає необхідну
передумову здорового грошового обігу, відновлюється, після перенесених потрясінь, лише
порівняно повільно і на ринку як і раніш у багатьох областях помічається недостача товарів.
Перелічені обставини, самі по собі здатні були створити досить важкі умови
грошового обігу і сильно ускладнити міри по його впорядкуванню. Проте головне зло, від
якого страждає в дійсний час грошовий обіг України, це той органічний зв’язок, в котрому
воно продовжує знаходитися з грошовим обігом Російської Совітської Республіки. Між тим
завдяки беззупинним, досягаючим, за наявними відомостями 150-200 міл. рубл. на день,
випускам паперових грошей, крайньому безтовар’ю на ринку, а також загальним соціально-
політичним умовам Совітської Республіки, купівельна спроможність рубля має там ясно
виявлену тенденцію наблизитися до нуля. Ця тенденція, хоча й відповідно послаблена, не
може за існуючих умов, не передаватися Українській валюті, вздуваючи тут товарні ціни,
розладнюючи всі господарські розрахунки, загублюючи в очах населення довір’я до грошей.
Таким чином для українського грошового обігу створюється цілком недопустиме, без
наявності ніяких історичних прецедентів, положення. Грошовий обіг регулюється не
Державним Урядом, а чужою державною владою; фінанси держави, інтереси народного
господарства, добробут самих широких верств населення приносяться в жертву злочинним
експериментам, що здійснюються за кордоном.
Тому, найпершою, найнаполегливішою мірою в області грошового обігу, в
теперішній час мусить бути визнана повна емансипація української валюти від російської.
Тільки по розв’язанні цього завдання можливо буде приступити до заходів подальшого
оздоровлення та впорядкування на Україні.
Спроби створення
самостійної української валюти уживалися вже і раніш, в період
Центральної Ради. Вони, не призвели, однак, ні до яких результатів, почасти в силу
об’єктивних умов того часу, почасти ж в силу того, що не відрізнялися необхідною
послідовністю і носили значною мірою мало продуманий випадковий характер. Законами 19
грудня 1917 р. та березня 1918
року, котрі трактують про українську грошову одиницю, були
утворені в сутності лише нові назви (карбованець або гривня) для грошових знаків, що
випускалися, проте зовсім не самостійна українська валюта. Грошовою одиницею
продовжував залишатися рубль, і лише в рублях могли й до сеї пори можуть укладатися всі
зробки та відбуватися усі грошові розрахунки. Карбованець та гривня, за діючим нині
законодавством, – лише певний різновид грошових знаків в існуючій рубльовій грошовій
системі, а не самостійна, незалежна від рубля грошова одиниця. В пудсумкові, законодавство
Центральної Ради лише без потреби та користі заплутало і ускладнило умови грошового
обігу, не приносячи ніяких позитивних результатів. Зв’язок між українською та російською
валютою залишається й після законів 19 грудня 1917 р. та 1 березня 1918 року,
непорушеною, з усіма витікаючими звідси для української валюти несприятливими
наслідками.
Змальований вище стан речей, вимагав би в теперішній час, прийняття найрішучих і
негайних заходів у напрямку повного відокремлення української грошової одиниці та
позбавлення російських грошових знаків права ходіння на території України. Такого роду