Гай-Нижник П.П. Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 р.)
Подождите немного. Документ загружается.
301
№ 159
Договір про фінанси.
*
§ 1.
Центральні Держави придбають від України на суму 1.600.000.000 карбованців,
випущених нею Державних Скарбових знаків та (або) кредитових білетів.
§ 2.
Центральні Держави мають право вимогти здачі цієї суми, повністю або частково, до
30 червня 1919 року. Здача може бути завимогована сумами не менш 10-ти мільйонів; при
цьому загальна сума, вимагаємих до здачі
протягом місяця, не повинна перевищувати цифри
250 мільйонів на місяць у вересні, жовтні, листопаді та грудні і 100 міл[ьйонів] карбованців
на місяць протягом інших місяців до 30 червня 1919 р.
Центральні Держави зобов’язані повідомляти Україні до 20 числа кожного місяця, яку
суму вони передбачають придбати протягом наступного місяця. Якщо протягом будь-якого
місяця
Центральні Держави зовсім не скористаються своїм правом купівлі карбованців, або
придбають тільки частину суми, що передбачена в частині 1 параграфу 2 для даного місяця,
то наступні місяці право вимоги карбованців відповідно збільшується, з розподілом цього
збільшення на усі місяці, що залишилися, в пропорції встановленій в першому абзаці
вказаного параграфу.
Україна відкриє особам та установам, які будуть вказані Центральними Державами, в
конторах Державного Банку в Києві, Одесі та Харкові, поточні рахунки в карбованцях і буде
кредитувати їх сумами, котрі будуть вказувані Центральними державами.
Для відкриття рахунків в інших відділеннях Державного Банку необхідно попередня
згода Державного Банку в Києві.
Україна гарантує, що кредитовані по цих рахунках суми будуть у будь-який момент
виплачуватися, в випадкові вимоги, готівковими грішми. Центральні Держави приймуть,
однак, всі міри, щоб платежі за цими рахунками за можливості здійснювалися чеками.
§ 3.
Україна заключає договір у передбаченні, що Центральні Держави зроблять все від
них залежне для допомоги Україні в переведенні грошової реформи, а саме приймуть на себе
друк кредитових білетів і постачання паперу та фарб.
Державна типографія в Берліні збільшить до 1 січня 1919 року прийняте нею
замовлення на видрук білетів до загальної суми, визначаємої в 11 Ѕ мільярдів гривень, рівних
5.750.000.000 карбованців. Білети будуть друкуватися в тих же вартостях, як до дійсного
часу, причому
загальна сума здаваних білетів повинна бути розподілена за вартостями,
згідно поданому Україною замовленню.
Україна звільняється від зобов’язання надання карбованців, поскільки німецька
державна типографія не доставила умовленої кількості білетів.
Якщо б Центральні Держави не використали повністю свого права придбання за
відомий період, то невиконання зобов’язань німецькою державною типографією також
не
приймається до уваги на відповідну суму. Якщо ж державна типографія пізнішими
постачаннями нових білетів поповнить недостачу, то право Центральних Держав
збільшується за рахунок сум, від здачі яких Україна відмовилася в попередні місяці.
§ 4.
Центральні Держави скористаються придбаними сумами тільки для покриття потреб
їхніх військ на Україні й там же
розташованих цивільних організацій по закупівлі продуктів,
а також для розплати по інших своїх зобов’язаннях на території України.
*
Переклад з російської П.Гай-Нижника.
302
§ 5.
Україна буде надавати Центральним Державам грошові знаки, які мають необмежену
платіжну силу й однакові вартістю з карбованцем, що випускаються на підставі закону 19
грудня 1917 року.
Україна гарантує, що під час дії дійсного договору законна вага чистого золота в
карбованці буде не нижче золотого вмісту двох австро-угорських крон.
§ 6.
Карбованці будуть придбані Центральними Державами на наступних умовах: Україна
отримає готівкою загалом до 5.000.000 марок і 5.000.000 крон, пропорційно тій частині
загальної суми 1.600.000.000 карбованців, котра дійсно виявиться зданою Центральним
Державам. Розрахунок відбувається за курсом 0,85 карб. за марку та 0,50 карб. за крону.
Залишок вартості наданих Центральним Державам карбованців сплачується Україні на
половину марками, наполовину кронами за тими ж курсами наступним робом:
50% загальної належної суми сплачується Українському Урядові кредитуванням
поточного рахунку в Державному Банкові в Берліні, для частини платежу, що належить у
марках, та Австро-Угорському Банкові у Відні та Будапешті, для частини платежу, що
належить у кронах.
На решту 50% загальної належної суми Україна отримує:
на 25% дворічні 3 Ѕ %
Німецькі Державні скарбові зобов’язання, на показника, за нарицальною ціною з
приліченням до їхньої ціни відсотків, що наросли, і на 25% дворічні 3 Ѕ % Державні
зобов’язання скарбниці Австро-Угорщини (на показника) за нарицальною ціною з
приліченням відсотків, що наросли.
Німецькі Державні зобов’язання будуть вартістю в 100.000 марок і
Австро-Угорські в
100.000 крон кожна, або ж за бажанням України у вартості кратній 100.000.
Німецькі, Австрійські та Угорські зобов’язання скарбниці мають бути здані
Державному Банку в Києві. Зобов’язання ці належать до відновлення, оскільки Україна не
може ще вільно розпоряджатися ними відповідно § 7.
§ 7.
Щодо кредитованих Україні, згідно § 6 по поточних рахунках, а також сум, переданих
нею Державними скарбницями зобов’язаннями, суми які визначені винятково для валютних
потреб України, остання може вільно розпоряджатися не раніше одного року після
укладення миру між Центральними Державами та усіма п’ятьма Великими Державами, що
знаходяться з нею в дійсний час у стані війни. Зокрема Україна протягом цього терміну не
може переуступити ці суми, однак, Україна може ще до витоку цього терміну скористатися
цими сумами на наступних підставах:
Відкритим їй рахунком у Рейхсбанку в Берліні та Німецькими Державними
зобов’язаннями, вона може скористатися для купівлі товарів у Німеччині й для сплати по
боргам Німецьким Державним установам та приватним установам і особам для передачі їх
на рахунки, що відкриваються Українським Урядом в банках та банківських домах
Німеччини, допущених до здійснення валютних операцій.
Рахунком, відкритим їй в Австро-Угорському – у Відні та Будапешті і Австро-
Угорськими Державними скарбовими зобов’язаннями, Україна може скористатися для
купівлі товарів в Австро-Угорщині і для сплати по боргах Австро-Угорським державним
установам та приватним установам і особам, або для перенесення на рахунки, що
відкриваються Українським Урядом в банках та банківських домах Австро-Угорщини,
допущених до валютних операцій.
Реалізація Державних скарбових зобов’язань за умови, що між Центральними
Державами і Україною не буде вироблено інші угоди, може бути тільки здійснена зворотнім
продажем цих зобов’язань тій Державі, яким зобов’язання ці були випущені при цьому за
нарицальною ціною, з налічуванням відсотків, що наросли.
303
Центральні Держави з свого боку, зобов’язуються купувати в України випущені
кожною з них зобов’язання за нарицальною ціною (з додаванням відсотків), у відповідності з
належним правом Україні розпорядження означеними зобов’язаннями.
Україна надалі має право для своїх розрахунків із закордоном (тобто поза
Німеччиною та Австро-Угорщиною) скористатися своїм поточним рахунком в марках, у
розмірі 1 % вартості сданих нею карбованців через Розрахунковий Відділ у Берліні та
поточними рахунками в кронах у розмірі 1% вартості зданих нею карбованців, через
Розрахункові Відділи в Відні та Будапешті.
Рахунки в Німецькому Державному та Австро-Угорському Банку сплачуються 3
1
/
3
%
річних, без виліку державних податків.
Немановъ Л.М. Финансовая политика Украины (7 ноября 1917 - 4 февраля 1919 г.).
- К.: Культура и знаніе, 1919. - С. 194-195.
№ 160
До № 4495 – 9/ХХ
М. З. С.
УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ДО РАДИ МІНІСТРІВ
Окремий Ветеринарний Виділ
”6” Вересня 1918 р. ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ
№ 582 ВІД 13 ВЕРЕСНЯ Ц / Р. НОВИХ НОРМ
м. Київ ВІДСОТКОВОГО ЗБОРУ З ПРОМИСЛОВОЇ
ХУДОБИ ТА ПТИЦІ.
[…]
Відсотковий збір, який до сього часу збіраеться не може лічитися нормальним. Норми
його були встановлені тоді, коли вартість худоби була у десять раз меньше істнуючих зараз
цін.
[…]
*
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 175, арк. 4-5.
№ 161
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ
П О С Т А Н О В А
ПРО АСІГНУВАННЯ В РОСПОРЯДЖЕННЯ
ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ 2.160.000 КАРБОВАНЦІВ
ДЛЯ ОПЛАТИ ЗАМОВЛЕНОГО РУЛОННОГО ПАПІРУ
Затверджую Павло
Скоропадський Посвідчив:
14.9.918 В. О. Державного Секретаря
К і і в Іг. Кістяковський.
Асігнувати в роспорядження Державного Секретаря в рахунок сміти на 1918 рік
*
За це висловилися майже всі самоврядування Української Держави. Необхідність прийняття
такого рішення пропонувалося з огляду на скрутний фінансовий стан держави [ЦДАВОВ України. -
Ф. 1064, оп. 1, спр. 175, арк. 4 зв.] – П.Г.-Н.
304
2.160.000 карбованців для оплати торговельної спілці “Ost” у Відні за замовлений рулонний
папір. Розрахунок перевести через Кредитову Канцелярію Міністерства Фінансів.
ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ [підпис – Ф. Лизогуб]
В. О. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЯ [підпис – Іг. Кістяковський]
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 63, арк. 1.
№ 162
Затверджую
П а в л о С к о р о п а д с ь к и й.
24. 9. 918
*
Кіів
Посвідчив: За Державного Секретаря
М. М о г и л я н с ь к и й.
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ
П О С Т А Н О В А
ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ НОВИХ НОРМ ВІДСОТКОВОГО ЗБОРУ З ПРОМИСЛОВОЇ
ХУДОБИ ТА ПТИЦІ.
1. Докладені до цього норми відсоткового збору з промислової худоби та птиці
ухвалити та запропонувати їх в життя з 13-го Вересня 1918 року строком на один рік.
2. Визнати, що квитки про виплату відсоткового збору мають силу на півроку.
3. Зазначений у ст. 1 збір зачисляти в прибутки Державної Скарбниці, а на покриття
видатків, що раніш відносилися на цей збір, відпускати щорічно з коштів Державної
Скарбниці необхідні суми.
В. о. ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ Сенатор [підпис]
МІНІСТР ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ В. К о л о к о л ь ц о в.
ЦДАВОВ України.- Ф. 1064, оп. 1, спр. 175, арк. 1.
№ 163
Затверджую
П а в л о С к о р о п а д с ь к и й
24. 9. 918
Кіїв
Посвідчив: За Державного Секретаря
М. М о г и л я н с ь к и й
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ
П О С Т А Н О В А
ПРО АСІГНУВАННЯ В РОСПОРЯДЖЕННЯ ДЕПАРТАМЕНТУ МИТНИХ ЗБОРІВ
НА РІЖНІ ПОТРЕБИ 585.000 КАРБОВАНЦІВ
Асігнувати в роспорядження Департаменту Митних Зборів з коштів Державної
Скарбниці в рахунок сміти 1918 року: на опал скарбових будинків і наємних помешкань для
*
24 вересня 1918 року П.Скоропадським було також затверджено “Закон про витяг з обігу
кредитових білетів у 100 карбованців зразка 1917 року” // Вістник Холмського Губерніяльного
Староства. - 1918. - № 9. - 2 листопада. – П.Г.-Н.
305
Митних Установ на Україні – двісті п’ятдесят тисяч (250.000) карбованців, на набуття
Митними Установами необхідних господарських та канцелярських предметів, меблів та инш.
– сто п’ятдесят тисяч (150.000) карбованців; на задоволення подорожніми грішми служачих
при командіровках – сімдесят п’ять тисяч (75.000) карбованців; на закуп штампів і машинок
для таврування крамів і крамничих місць – сто тисяч (100.000) карбованців; на видавання
служачим Митного Відомства допомоги в ріжнорідних випадках – десять тисяч (10.000)
карбованців, а разом п’ятсот вісімдесят п’ять тисяч карбованців (585.000 К.).
В. о. ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ, Сенатор [підпис нерозбірливий]
МІНІСТР ФІНАНСІВ А. Р ж е п е ц ь к и й
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 178, арк. 1.
№ 164
Обіжник про пристосування пільгового тарифу до товарів,
які привозяться з Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини
24 вересня 1918 року. № 6241.
Митним Установам.
Надсилаючи при цьому для належного виконання і керування копію заключеної 10
вересня ц. р. між Україною та Центральними Державами згоди про митні пошлини,
Департамент Митних Зборів звертає увагу на § 2 згоди, по котрому:
1) виплачені Центральними Державами після 1 червня ц. р. більш високі, в порівнянню
з встановленними згодою, ставки не підлягають зверненню і
2) за товари ввезені до 1 червня ц. р., повинні бути виплачені ставки, згідно з законом
15 лютого і 18 березня 1915 року і, по скільки це не мало ще місця, ця виплата повинна бути
зроблена додатково.
Директор Департаменту Митних Зборів П. А н д р е є в
Державний Вістник. - 1918. - 31 жовтня.
№ 165
МІНІСТЕРСТВО ВИСОКОПОВАЖНОМУ ПАНУ
ТОРГУ І ПРОМИСЛОВОСТИ ДЕРЖАВНОМУ СЕКРЕТАРЮ
_____
Департамент Загальний реєстр
Зовнішнього Торгу Державної Канцелярії
_____ Вх. № 2506
Відділ Торг. Екон. Дог. ”26” Вересня 1918 р.
_____
”25” Вересня 1918 р. Міністерство Торгу і Промисловости має за
№ 3838/4320 честь переслати при цьому один примірник копій
вул. Столипинська 55-б тел.32-34 договору Української Держави з Центральними
_____ Державами від 10-го Вересня с. р. на німецькій
306
К сведенію мові і один на українській і російській з 21
М. Могилянскаго З цих додатків бракує у німецькому і
25/ІХ 1918 українському тексті № 6, котрий находиться в
Державна Канцелярія Міністерстві Фінансів.
Д-т Загальних Справ При цьому зазначається, що орігіналом
ОДЕРЖАНО лічиться німецький текст.
”26” Вересня 1918 р.
№ 5613 МІНІСТР ТОРГУ І ПРОМИСЛОВОСТИ С.М.ГУТНИК
ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ
ЗОВНІШНЬОГО ТОРГУ К о р о л і в
НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ
ТОРГОВО-ЕКОНОМИЧНИХ ДОГОВОРІВ [підпис]
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 32, арк. 281.
№ 166
Обіжник про ліквідацію Комісаріятів-Агентур
28 вересня 1918 року. № 6453.
Згідно з постановою Ради Народніх Міністрів з 26/ІІІ б. р. за № 439, міністерством
торгу і Промисловости були утворені на головних кордонних пунктах Комісаріяти-
Агентури, завданням котрих було як контролювання експортуємих і імпортуємих грузів і
товарів, згідно з істнуючими законами Українського Уряду, господарськими умовами з
Центральними Державами і окремими розпорядженнями Міністерства Торгу і
Промисловости, так і регістрація кількости експортованих і імпортованих товарів.
Позаяк в сучасний мент майже по всьому кордоні Української Держави установлена
Кордонна Охорона і розпочали свою діяльність Митні Установи, тому істнування згаданих
Комісаріятів-Агентур Міністерство Торгу і промисловости уважає за непотрібне.
З огляду на вищезазначене, Міністерство торгу і Промисловости одночасно видало
циркулярне розпорядження, аби всі істнуючі нині
Комісаріяти-Агентури припинили свою
діяльність і всі товари, які є затримані, з усім до цього діловодством, передали для належної
ліквідації найблизчим митницям.
Подаючи вищез’ясоване Митному Відомству до відома, Департамент Митних Зборів
доручає митним установам прийняти від Комісарів-Агентів Міністерства Торгу і
Промисловости всі затримані ними товари з належним до
цього діловодством для дальшого
відповідного зліквідування їх і в будучім виконувати обовязки по контролю і регістрації
товароруху, присвоєні вказаним вище Комісарам.
Директор Департаменту Митних Зборів П. А н д р е є в
Державний Вістник. - 1918. - 31 жовтня.
307
№ 167
Затверджую
П а в л о С к о р о п а д с ь к и й
28. 9. 918.
Київ
Посвідчив: За Державного Секретаря
М. М о г и л я н с ь к и й
УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ
З А К О Н
ПРО АСІГНУВАННЯ В РОСПОРЯДЖЕННЯ МІНІСТРА ФІНАНСІВ
5.000.000 КАРБОВАНЦІВ НА УТРИМАННЯ ОКРЕМОГО КОРПУСУ
КОРДОННОЇ ОХОРОНИ
Асігнування в роспорядження Міністра Фінансів з коштів Державної Скарбниці в
рахунок сміти 1918 року п’ять миліонів (5.000.000) карбованців на утримання Окремого
Корпусу Кордонної Охорони на вересень цього року. –
ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф. Л И З О Г У Б
МІНІСТР ФІНАНСІВ А. Р Ж Е П Е Ц Ь К И Й
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 184, арк. 1.
№ 168
Затверджую.
ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ.
28 вересня 1918 року. Київ.
Посвідчив: За Державного Секретаря
М и к о л а М о г и л я н с ь к
и й.
УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ ЗАКОН ПРО ВИДАЧУ АВАНСІВ
В РАХУНОК ВІДСОТКІВ З ПАПЕРІВ ТИХ ПОЗИК, ЯКІ ВИПУЩЕНО
АБО ГАРАНТОВАНО БУВШИМ РОСІЙСЬКИМ УРЯДОМ.
Наперед, аж доки не настане поновлення сплати купонів від позик, випущених або
гарантованих бувшим Російським Урядом, встановлюється такий порядок одержування
авансів в рахунок відсотків з паперів
цих позик.
1. Установам Державного Банку, Скарбницям та Державним Ощадним Касам
дозволяється видавати безвідсоткові аванси під забезпечення паперів, прийнятих ними на
сховок та по инших операціях, в розмірі сум, які припадають на купони минулих строків.
2. Зазначена пільга поширюється тільки на ті папери, котрі будуть здані вищеназваним
установам не пізніш од 1-го листопада 1918 року.
3. Папери, прийняті на сховок або по инших операціях комерційними банками, які
мають діяльність на Україні, і заявлені ними до 1-го листопаду 1918 року Державному
Банкові, користуються перевагами, які встановлюються ст.ст. 1 та 2 цього закону. Одначе
Державний Банк має право вимагати, щоб ті папери передавалися йому на сховок.
308
4. Папери, прийняті згідно з ст.ст. 1-3 цього закону на сховок або по инших операціях
вищеназваними встановами, мають повертатися іх власникам, коли б вони іх бажали
одібрати, зі всіма купонами, які були при них, строків після 1-го вересня 1918 року, з тією
умовою, що будуть сплачені суми, одержані, яко аванс, в рахунок відсотків.
5. Винуваті в поданні до Державного Банку завідомо неправдивих відомостей про
відсоткові папери, які переховуються в банках, присуджуються до кари, зазначеною першою
та другою степенями статті 38 “Уложенія о Наказаніях”, коли не підлягають вищій карі на
підставі инших законів.
Голова Ради Міністрів Ф. Л и з о г у б.
Міністр Фінансів А. Р ж е п е ц ь к и й.
Державний Вістник. - 1918. - 5 жовтня.
№ 169
Затверджую.
ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ.
30 вересня 1918 року. Київ.
Посвідчив: За Державного Секретаря
М и к о л а М о г и л я н с ь к и й.
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ
ПОПУДОВОГО ЗБОРУ З ДОНЕЦЬКОГО ПАЛИВА.
1) Для поповнення збитків Державної Монополії торгу Донецьким мінеральним
паливом, а також для покриття витрат по розпреділенню палива – дозволити Міністрові
Торгу та Промисловости встановляти попудовий збір в розмірі не більш 20 копійок з пуда
вугілля й антрациту і не більш 30 копійок з пуда коксу й брикетів.
2) Цей збір виправляти з одержувателів через вписування його в залізничну накладну й
передавати його Державним Скарбницям.
3) Три чвертки сум з одержаного збору зараховуються у фонд для поповнення збитків
по Державній Монополії, а одна чверть зараховується в розпорядження
Головноуповноваженого по паливу для поповнення витрат по утриманню інституцій, котрі
відають розпреділенням палива.
4) Надати право Міністрові Торгу та Промисловости перевести в життя цю Постанову
по телєграфові.
Голова Ради Міністрів Ф. Л и з о г у б.
Міністр Торгу та Промисловости С. М. Г у т н и к.
Державний Вістник. - 1918. - 5 жовтня; ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 173,
арк. 1-2.
309
№ 170
М. Туган-Барановський
Грошова криза української кооперації.
*
За останній час грошове становище української кооперації до такої міри погіршало, що
починає будити самі серйозні побоювання.
Достаток грошей, який характеризує минулий рік, коли кооперативи примушені були
одмовляти в принятті вкладів – так їх було багато – змінився на гострий брак грошей.
“Це безгрішшя, – каже Х.А.Барановський в “Бюллетенях Українського
Народнього
Кооперативного Банку” (№№ 4-5), – якось разом виникло по всіх кутках України: і Харків, і
Одеса, і Житомір, і Миколаїв, і Київ, і Катеринослав – наче змовились, і всі разом, так, в
кінці червня, заголосували про відсутність грошей у кооперативних установах”.
Візьмем, наприклад, рух каси центральної кредітової установи – Українбанку:
1918 рік. Каса та
біжучі рахунки
в кредітов. установах.
1 січня…………………3.100.037
1 лютого……………….4.124.792
1 березня………………2.429.476
1 квітня………………...3.935.087
1 червня………………..6.705.224
1 травня………………..5.430.389
1 липня…………………3.917.257
1 серпня………………..1.945.259
1 вересня………………1.937.117
Як бачимо, з 5-6 міліонів карбованців каса Українбанку спустилася нище 2 міліонів
карбованців. Цей відплив грошей був утворений в Українбанку не стільки відпливом
вкладок, скільки зростом учотної операції банку:
Учтені векселі і спеціальні Вклади
та біжучі рахунки.
біжучі рахунки, забезпечені
векселями.
1 січня 346.610 карб. 2.732.152
1 лютого 496.610 ” 3.510.989
1 березня 1.021.610 ” 3.478.668
1 квітня 1.246.963 ” 5.325.520
1 травня 1.442.521 ” 7.883.808
1 червня 2.033.576 ” 12.909.308
1 липня 4.553.187 ” 14.628.907
1 серпня 8.216.546 ” 14.446.443
1 вересня 8.840.991 ” 14.508.012
Загальна сума вкладок росте в Українбанку до липня, досягає в цім місяці махімuм’а, а
потім падає, але не на велику суму. Навпаки, сума учтених векселів після липня майже
подвоюється; цим головним чином і було викликано зменшення каси банку.
*
Стаття подається у неповному (за невеличкими виїмками) вигляді; наведено зміст, який
відображає погляд автора на стан вітчизняного грошового ринку та національної фінансової системи і
цілком зберігає загальний вигляд публікації – П.Г.-Н.
310
Наведені числа відносяться до балансу всіх відділів Українбанку, – але Українбанк
одкривав за цей рік нові відділи, які притягали нові вклади. Коли ми візьмемо вклади тільки
головної контори банку, то картина буде инша:
Звичайні біжучі рахунки головної
контори Українбанку.
Липня 20…………………………16.528.407 карб.
Серпня 1………………………...13.072.886 ”
” 5………………………...12.772.325 ”
” 10………………………. .12.118.482 ”
” 20………………………...12.223.515 ”
Вересня 1…………………………12.070.005 ”
” 5…………………………11.894.966 ”
” 10…………………………11.000.350 ”
” 20…………………………10.881.396 ”
” 25…………………………10.839.642 ”
Тут ми бачимо вже великий відплив вкладів
, – біжучі рахунки зменшилися з 20 липня
на 25 вересня з 16 до 10 міліонів карбованців, – себ-то більш, як на третю частину.
Звернемось до другої великої установи кооперативного кредіту в Київі – до Союзбанку.
І тут ми побачимо досить подібну картину.
Каса та біжучі рахунки в
кредітових установах.
1 січня………………………..1.024.374 карб.
1 лютого……………………….786.400 ”
1 березня………………………664.294 ”
1
квітня………………………1.028.181 ”
1 травня……………………...2.745.788 ”
1 червня……………………..2.308.539 ”
1 липня………………………1.576.464 ”
1 серпня……………………..1.034.367 ”
1 вересня………………………518.125 ”
І тут ми бачимо зріст каси на літо, при чому свого maximum’a каса досягає на травень;
потім каса починає зменьшатися і на 1 вересня спускається дуже низько – нище, ніж вона
була 1 березня – після виходу з Київа большевиків.
Чим-же було ваикликано це зменшення каси
Союзбанку? Як і в Українбанку, головним
чином зростом позичок з боку банку. Вкладки ж в Союзбанку не тільки не зменшилися, але
навіть зросли.
Обрахунок дебіторів. Всі вкладки і біжучі рахунки.
1 січня 3.947.524 10.242.190
1 лютого 4.587.335 10.262.199
1 березня 4.296.121 10.142.397
1 квітня 3.095.112 10.320.078
1 травня 4.934.416 12.741.700
1 червня 7.741.039 13.726.808
1 липня 9.217.499 16.130.681
1 серпня 7.705.828 16.288.994
1 вересня 8.356.020 17.085.817