Гай-Нижник П.П. Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 р.)
Подождите немного. Документ загружается.
291
№ 149
Затверджую
ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ.
30 серпня 1918 року. Киів.
Посвідчив: Державний Секретарь, Сенатор
С е р г і й З а в аpм с ь к и й.
УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ ЗАКОН ПРО ДОПОВНЕННЯ, ВІДНОВЛЕННЯ Й
ВІДМІНУ ДЕ-ЯКИХ ПОСТАНОВ ПРО ПРОСТІ ПОДАТКИ
(Стат. про прост. податк., Св. Зак. т. V., вид. 1914 року).
*
І.
1. Державний податок з нерухомого майна в містах, посадах та містечках правити, на
протязі 1918 і 1919 р.р., в розмірі 8 % з середнього чистого прибутку зазначеного майна.
2. За часи правіжки зазначеного в попередньому (1) пункті податку поступління цього
податку розкладати по слідуючих правилах:
1) із сум, які вступають на рахунок податку, сім восьмих зачисляється на прибуток
казни.
2) Останні суми податку обертаються:
а) ті, що поступають по міських поселеннях, в котрих введено міський статут, з
нерухомого майна, яке міститься в міській межі і на відведеній міському поселенню землі, –
в прибуток відповідного міського поселення, і б) ті, що поступають по міських поселеннях, в
котрих введено міський статут, з нерухомого майна, яке міститься по-за міською межою і по-
за землями, які відведені міському поселенню, але в межах селітебної площі, дійсно занятої
міським поселенням, а також ті, що поступають по міських поселеннях, в котрих не введено
міського статуту, – в прибуток відповідних Повітових Земств.
3. Суми, які зазначені в літ. б. п.2 цього артикулу, підлягають витраченню на загальних,
встановлених для земств, підставах.
ІІ.
1. Підвищити на 1918 і 1919 р.р., на пятьдесять відсотків оклади основного
промислового податку на торговельні підприємства І, ІІ і ІІІ розрядів і на промислові І-ІV
розрядів, на ярмаркові підприємства і на парові судна, а
також на особисті промислові
заняття експедиторів, біржевих маклєрів і біржевих нотарів (Св. Зак. т.V Стат. прост. подат.,
вид. 1914 р., додат. До арт.449 відом. IV і розр. ІІ і ІІІ від. V).
2. Затримувати в прибуток Державної Скарбниці за свідоцтва купецького стану, які
вибіраються на 1918 і 1919 р.р., першої гільдії – сто карбованців і другої
гільдії – сорок
карбованців.
3. Затримувати з ціни промислових свідоцтв, які вибіраються на 1918 і 1919 р.р.,
встановлені в земські і міські прибутки і на губерніяльні земські повинности оплатки, а
також і всякі инші місцеві оплатки з ціни промислових свідоцтв без збільшення такої на 50
%; місцеві оплатки з сословних свідоцтв купецького стану виправляти з вартости цих
свідоцтв: по першій гільдії – в сімдесять пять карбованців і по другій гільдії – в тридцять
карбованців.
ІІІ.
Арт.510 Статуту простих податків (Св. Зак. т.V., вид. 1914 р.) скласти так:
510. Податок з капіталу виплачується обовязаними оголошувати звіти підприємствами,
чистий прибуток яких не перевищує трьох відсотків на їх основний капітал, – в розмірі 15
*
Відповідний законопроект розглядався і був ухвалений Малою Радою Міністрів в середині
серпня (Журнал засідань Малої Ради Міністрів від 12, 15, 16 серпня 1918 р.) – ЦДАВОВ України. - Ф.
1064, оп. 1, спр. 24 а, арк. 23-26 зв. – П.Г.-Н.
292
копійок, а останніми – в розмірі 20 копійок з кожної повної сотні карбованців основного
капіталу підприємства.
IV.
Встановлений попереднім (ІІІ) артикулом розмір податку з капіталу, а також ставки
відсоткового збору з прибутку підприємств, які обовязані оголошувати звіти, визначені в
відд. ІІ закону 6 квітня 1916 року (Собр. Узак. Прав. 1916 арт.838), затримувати, на протязі
1918 і 1919 років, в півтораразовому розмірі, але з тим, щоб ставки відсоткового збору не
перевищували тридцяти відсотків з прибутку зазначених підприємств.
V.
Відділ ІІ Закону 13 травня 1916 р. (Собр. Узак. 1916 року № 131 арт.998) про звищення
розмірів відчислень на сплачування цінности майна скасувати й встановити з 1-го січня 1918
року розміри відчислень, зазначених в літ. В п. 2 арт. 519 Статуту простих податків (Св. Зак.
т.V від. 1914 року).
За Голову Ради Міністрів, Сенатор Н. В а с и л е н к о.
Міністр Фінансів А. Р ж е п е ц ь к и й.
Державний Вістник. - 1918. - 10 вересня.
№ 150
П О С Т А Н О В А
Міністерства Фінансів
Надалі до загального відновлення оплати купонів від позики, випущених, або
гарантованих бувшим Російським Урядом, встановлюється низчеслідуючий порядок
одержання авансів в рахунок процентів по паперам цих позик.
1) Установам Державного Банку, Скарбницям і Державним Ощадним Касам
розрішається видавати під обезпечення паперів, прийнятих іми на хоронення і по другим
операціям, безпроцентові аванси в розмірі сум причитаючихся по купонам минулих строків.
2) Зазначена льгота росповсюджується лише на ці папери, котрі будуть здані
вищезгаданім установам не пізніш 15 Жовтня
*
1 Листопада 1918 року.
3) Папери прийняти на хоронення, або по другим операціям комерційними банками і
заявлені ими до 15-го Жовтня
**
1 Листопада 1918 року Державному Банку, користуються
перевагами, встановленими п.п. 1 й 2. Уднак же Державний Банк має право вимагати
передачи йому самих паперів на хоронення.
4) Папери, прийняти згідно п.п. 1-3 на хоронення, або по другим операціям
вищезгаданими установами підлягають в випадкові востребування іх власниками, возврату
зо всіма бувшими при них купонами сроків
після 1 Вересня 1918 року, при умові уплати сум,
получених як-би авансів в рахунок процентів. –
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 14, арк. 25.
*
У документі цю дату заклеснено – П.Г.-Н.
**
У документі цю дату закреслено – П.Г.-Н.
293
№ 151
Д е р ж а в н и й З е м е л ь н и й Б а н к
1-го цього вересня відкрив свої операції;
управління Банку знаходиться в м. Київі, на Володимирській вулиці в будинку № 10, а
Відділи його маються у всіх губерніях Украни в помешканнях бувших Відділів
Крестьянського Поземельного Банку; особи бажаючі одержати відомости мають звертатися
до Канцелярії Банку й його Відділів в присутні дні від 10-ти до 4-х годин.
7752-2-2
Державний Вістник. - 1918. - 5 жовтня.
№ 152
МАЛА РАДА МІНІСТРІВ РЕЕСТР № 10
в засіданнях 2 і 5 вересня 1918 року
розглядала нижчезазначені справи
[…]
ПО МІНІСТЕРСТВУ ФІНАНСІВ
14.
Про встановлення патентного податку з місць виробу й продажу квасу, овочової води,
морсів, штучних мінеральних вод і инших безалкогольних напоїв.
ПОСТАНОВИЛА: законопроект ухвалити, але доповнити вказівками:
а) що особи, винуваті в невиконанні постанов цього закону караються по ст.29 Уст. о
Наказ. б) що заклади, котрі відкриваються у другому півріччі, підлягають податку в розмірі
половини річної вартости, і в) що з 1918 р. усі заклади платять патентний податок в розмірі
половини річної вартости.
Представник Міністерства Народнього Здоровля висловився проти цього
законопроекту, позаяк зменьшення ціни безалкогольних напоїв з’являється значним засобом
у боротьбі з алкоголізмом.
15.
Про реквізіцію шкляного посуду, корків та смоли, необхідних для потреб скарбової
горілчаної монополії.
ПОСТАНОВИЛА: законопроект ухвалити.
16.
Про заснування при Міністерстві Ради по справах Скарбових Монополій.
ПОСТАНОВИЛА: Законопроект ухвалити з тим, а) щоб по питанням, які торкаються
инших відомств, обов’язково запрошувалися в склад наради представників цих відомств, і б)
щоб кредит на утримання членів, яких назначає Міністр Фінансів, відпускалося в смітному
порядкові.
17.
Про реченці виплати доходового податку в 1918 році.
ПОСТАНОВИЛА: законопроект ухвалити з деякими змінами реченців в котрі
виплачується податок.
18.
Про асігнування 50.000 карбованців на улаштування комор Гербової Скарбниці.
ПОСТАНОВИЛА: Одпуск 50.000 карбованців ухвалити.
[…]
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 24 а, арк. 30 зв.-31 зв.
294
№ 153
Накази про призначення та увільнення.
По Департаменті Загальної Канцелярії.
4 вересня 1918 року. № 200. – Призначається: помічник діловода Загальної Канцелярії
Міністерства Фінансів Кузьмич Дмитро – діловодом з 1-го вересня 1918 року.
5 вересня 1918 року. № 7. – Призначаються: урядовець 1-ої ранги Ленець Петро –
головним журналістом, урядовець 1-ої ранги Яновицький Олекса – помічником діловода,
урядовець 2-ої ранги Скоропадська Софія – урядовцем 1-ої ранги, урядовці 3-ої ранги
Гонорський Микола, Добровольський Володимир, Лядецька Наталія, Булавицький Яким та
Пальчевська Євгенія – урядовцями 2-ої ранги, практиканти Вальдт Володимир та Шкрабій
Олена – урядовцями 3-ої ранги всі з 1-го вересня 1918 року.
Товариш Міністра Фінансів М а т у с е в и ч.
Державний Вістник. - 1918. - 31 жовтня.
№ 154
Ухвален[о]
6 Вересня 1918 року
Р. Р. Мін. Д. Дітят[ін]
ДОКЛАД В лік рахунку по кошторисові Окремого Корпусу
Кордонної Охорони на біжучий 1918 рік на ріжні потреби
утримання Корпусу з дозволу Ради Міністрів уже отримано
9.028.170 карб.
Позаяк гроші ці майже всі витрачені, то виникає
потреба в відпуску коштів на дальше істнування Корпусу.
ДО РАДИ На підставі вище зазначеного прохаю в як найскорійшім
МІНІСТРІВ часі затвердити і видати в лік кошторису на ріжні потреби
УКРАЇНСЬКОЇ утримання Корпусу на Вересень місяць тим часом поки
ДЕРЖАВИ кошторис буде затверджений ще п ‘ я т ь м і л і
о н і в
карбованців (5.000.000 карб.).
ДОДАТОК: Роспись о видатках на утримання
Окремого Корпусу Кордонної Охорони. –
М і н і с т р Ф і н а н с і в А. Ржепецький
”7” Вересня 1918 р.
м. Київ
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 184, арк. 2.
295
№ 155
МАЛА РАДА МІНІСТРІВ Реєстр № 11
в засіданнях 9-го і 12-го вересня
розглядала нищезазначені справи
[…]
ПО МІНІСТЕРСТВУ ФІНАНСІВ
14.
Про реченці виплати доходового податку в 1918 р.
ПОСТАНОВИЛА. Законопроект ухвалити але змінити загальний реченець з 15-го
вересня на 1 жовтня.
15.
Про асігнування 585.000 карб. в рахунок сміти Департаменту Митних Зборів.
ПОСТАНОВИЛА: Отпуск 585.000 карб. ухвалити.
16.
Про зміну ставок акцизу з вина, спирта, горильчаних виробів та сивушних масел, про
відміну загального безакцизного відрахунку та встановленні граничних втрат при охороненні
спирту, котрі звільняються від оплати акцизом.
ПОСТАНОВИЛА: Законопроект ухвалити та провадити до життя, зі дня його
затвердження.
17.
Про доповнення установи про скарбовий продаж цуку.
ПОСТАНОВИЛА: законопроект ухвалити з слідуючими змінами:
а) дозволити приватнім особам провозити через кордон до п’яти фунтів на кожну
особу.
б) встановити, що акцизному доглядові належить тільки послідую[?]
[…]
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 188, арк. 3 зв.
№ 156
К
опія
І.
П Р О Т О К О Л
економічного договору межи Українською Державою з одної;
а Німеччини і Австро-Угорщини з другої сторони на господарський
1918/1919 рік.
З огляду на скінчення економічного договору, заключеного 23-го Квітня 1918 року
межи Україною, Німеччиною і Австро-Угорщиною, зійшлись представники Української
Держави, а також
Німеччини і Австро-Угорщини на основі артикулу ХІІІ названого
договору, в Київі до переговорів.
При цьому головою представників Української Держави був Міністр Торгу і
Промисловости – Сергій ГУТНІК,
представників Німеччини – ціс. н. з. Посол п. с. дійсний тайний радник Альфонс барон
МУММ фон-ШВАРЦЕНШТЕЙН,
представників Австро-Угорщини ц. і к. н. п. уповноважений Посол і тайний радник
Іван граф ФОРГАЧ фон ГІМЕС і ГАЧ.
Переговори велись в комісіях. Позаяк роботи в комісіях скінчились, то сьогодня в
кінцевім засіданні загальної Комісії прийшло між представниками Української Держави з
одного боку і представниками Німеччини та Австро-Угорщини з другого боку до слідуючої
296
згоди. При цьому належить рахувати прилоги № 1-10 враз з підприлогами 1а і б, 3а до 3з,
5А-В, яко основні частини цього економічного договору.
І. ХЛІБ
[…]
II. ІНШІ СПОЖИВНІ ПРИПАСИ
[…]
ІІІ. СИРОВИНА
[…]
IV. ВВІЗ ТОВАРІВ
[…]
V. ФІНАНСИ
Що до фінансів заключено долучену в прилозі 6 згоду про фінанси від 10 Вересня 1918
р. Центральні Держави оплачиватимуть хліб, цукор і спірт відповідно до цього фінансового
договору /прилога 6/. –
Коли б договор в якімсь часі не прийшов до виконання і або коли б наступив випадок §
9 уст. 3 фінансового договору, то Центральні Держави оплачиватимуть за хліб, цукор і спірт
по половині в марках і коронах по курсах і постановах фінансового договору; виняток
становить хліб о скільки, що Україна до його добування не дає достаточних засобів. Право
Центральних Держав платити за хліб, цукор і спірт в карбованцях, які вони одержали за
вивози на Україну, постановами цього уступу не порушуеться.
Оскільки Центральні Держави ці карбованці одержуватимуть на підставі вивозів для
приватних українських установ мають вони їх переважно вживати до оплати хліба.
Коли вивіз був доконаний для українських урядових установ, то заплата повинна
відбуватися шляхом зарахування. О скільки в прилогах до економічного договору означені е
ціни в рублях, то вони рахуються яко постановлені в карбованцях; через те не порушуеться
право Центральних Держав о стільки платити рублями, о скільки вони мають право ввоза
рублів.
VI. ДОРОЖНІ ЗНОСИНИ
/Комунікація/
[…]
VII. ПЕРЕВІЗ
[…]
VIII. ЗАЛІЗНОДОРОЖНІ ТАРИФИ
[…]
ІХ. МИТА
Що до мита заключено долучену в прилозі 10 згоду про мита від 10-го Вересня 1918 р.
Х. ОРГАНІЗАЦІЇ
[…]
ХІ. БОЛГАРІЯ І ТУРЕЧЧИНА
[…]
ХІІ. ПРОТЯГ ЧАСУ
Цей економічний договор відноситься до часу 30-го Червня 1919 року.
Згоди входять в силу, о скільки вони ще не є в діяльности від дня підписання. О скільки
в прилогах нема іншої постанови, відносяться названі кількости часу від І-го Серпня 1918
року до 30-го Червня 1919 року.
Заключаючі договор Держави зійдуться в Травні 1919 року до переговорів, щоб наново
зробити економичні згоди межи Україною з одного боку, а Німеччиною і Австро-
Угорщиною з другого боку.
Київ, 10-го Вересня 1918 року.
ГОЛОВА Загальної Комісії:
Міністр Торгу і Промисловости – С. ГУТНІК
А. МУММ
ФОРГАЧ
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 32, арк. 261-264 зв.
297
№ 157
Прилога 6
Угода про фінанси.
§ 1. Осередні Держави приймають на себе з випускаємих Україною державних або
банкових кредитних білетів такі на суму 1 600 000 000 (один мільярд шістьсот мільйонів)
карбованців.
§ 2. Осередні Держави мають право одержати цю суму до 30 червня 1919 року разом
або частинами. Прийом може робитись в сумах не менш 10 000 000 (десять мільйонів)
карбованців, при чім загальна сума одержаних карбованців протягом одного місяця не
повинна перевищати 250 000 000 (двохсот п’ятидесяти мільйонів) карбованців у вересні,
жовтні, листопаді і грудні 1918 р. і 100 000 000 (сто мільйонів) в послідуючі місяці до 30
червня 1919 р.
Осередні Держави повідомляють Україну до 20-го числа кожного місяця, яку
скількість карбованців вони бажають одержати в слідую чому місяці.
Коли Осередні Держави в одному місяці не скористаються своїм правом
встановленим в § 1 або скористуються їм частиною, то їм надається право на
пропорційональне збільшення вільних сум в розмірі недодержаної скількости.
Україна відкриє інституціям, вказаним Осередніми Державами, рахунок в
карбованцях в Державному Банку Київа, Одеси і Харкова і буде їх кредитувати в розмірі
потрібних сум.
Поперед того, як відкрити рахунок в якому-небудь філіяльному Відділі Державного
Банку у Київі, необхідно попереднє заручитись згодою Державного Банку в Київі.
Україна ручається за те, що суми, вказані в рахунках вищезгаданих інституцій,
можуть бути в кожний момент виплачені готівкою.
Осередні Держави подбають про те, щоб виплата по сім рахункам робилась по
можливості чеками.
§ 3. Україна заключає договір, міркуючи, що Осередні Держави зроблять все
можливе, щоб допомогти Україні перевесті в життя міркуєму валютну реформу тим, що
вони приймуть на себе замову по друкуванню карбованців, а теж доставку паперу й фарби.
Україна через се збільшила
свою замову в Державній Типографії в Берліні до кругої
суми в 11 500 000 000 гривен = 5 750 000 000 карбованців, яка замова повинна бути виконана
до 1 січня 1919 р. при захованню первоначального розділу строків для доставки замовлених
карбованців і теж при захованню розділа згідно з первоначальною замовою.
Україна постільки визволяється від обов’язків представлення кредитних білетів,
поскільки Державна Типографія не виконала замови України згідно з виробленим планом
постачання. Непостачання зі сторони Державної Типографії постільки не приймаються на
увагу, поскільки Осередні Держави не скористували повністю свого права на одержання
карбованців.
Коли Державна Типографія шляхом збільшеного постачання в будучому вирівняє
суму, котрої не хватає, то тим самим збільшується право Осередніх
Держав на одержання
карбованців на ті суми, на які Україна раніш вимагала визволення від обов’язку
представлення кредитних білетів.
§ 4. Осередні Держави будуть пристосовувати одержані ними карбованці лише для
задоволення потреб їх війська і їх приватних закупочних організацій і теж для виконання
прийнятих ними на себе обов’язків на Україні.
§ 5. Україна буде постачати Осереднім Державам лише такі кредитові білети, котрі
мають на Україні безмежну законну платежну силу й котрі еквівалентні карбованцям,
утвореним законом 19-го грудня 1917 р.
298
Україна визначає для всього періода часу сього договору встановлену в законі 19-го
грудня 1917 р. вагу чистого золота в золотому карбованці не нижче ваги чистого золота
золотої монети в дві корони австро-угорської валюти.
[§] 6. Одержання Осередніми Державами кредитових білетів робиться так, що Україні
представляється готівкою в її розпорядження в кожному окремому випадку 5 000 000 корон
пропорціонально одержаній Осередніми Державами сумі кредитових білетів до загальної
суми 1 600 мільйонів, а саме: по курсу 0,85 (вісімдесять п’ять сотих) карбованця за одну
марку і 0,50 (пятьдесять сотих) карбованця за одну корону.
Решта виплачується наполовину в марках, наполовину в коронах по вищевказаним
курсам слідуючим чином: на 50% відкривається для Українського Уряду конто в
Державному Банку в Берліні, поскільки мова іде про марки, і в Австро-Угорському Банку в
Відні і в Будапешті, поскільки мова іде про корони; щодо других 50%, то Україна одержує за
25% 3 1/2 відсоткові дворічні на пред’явителя німецькі державні казначейські білети по
нарицательній ціні за вичотом поштучних відсотків за 25% – 3 1/2 % дворічні, призначені на
пред’явителя, австро-угорські скарбничі білети по нарицательній ціні з зачотом поштучних
відсотків. Державні скарбничі білети заготовлюються примірниками в 100 000 марок, або по
бажанню України в декілька сот тисяч; австро-угорські скарбничі білети заготовляюються
примірниками в 100 000 корон, або в декілька тисяч корон.
Німецькі, австрійські і угорські скарбничі білети передаються в Державний Банк для
України. Вони повинні бути відновлені постільки, поскільки Україна поки не має права ними
користуватися.
§ 7. Україна не буде вільно розпоряджуваться предоставленими їй по смислу § 6
сумами й переданими скарбничими білетами, призначеними виключно для валютних цілей
України, до істечення однорічного строку після підписання будучого мирового договору між
Осередніми Державами і находячимися з ними в становищі війни 5 великими державами і,
значить, не може передавати такі в інші інституції. Їй буде однак предоставлено можливість
до істечення сього строку розпоряджуватись сими сумами і скарбничими білетами, а саме:
сумами, находячимися в Державному Банку в Берліні й німецькими державними
скарбничими білетами, – для цілей закупа товарів в Німеччині або для виплати по
обов’язанням приватних і державних німецьких інституцій або для передачі банкам і
банковим конторам в Німеччині, допущеним до торгу девізами; сумами, находячимися в
Австро-Угорському Банку, а теж австрійськими і угорськими скарбничими білетами для
цілей закупки товарів в Австро-Угорщині або для виплати по обов’язанням приватним і
державним австрійським і угорським інституціям, або ж для передачі членам де візової
Централі в Відні або Будапешті.
Розпорядження скарбничими білетами буде мати місце постільки, поскільки не
послідує інша згода між Осередніми Державами і Україною, – через переуступку скарбничих
білетів Уряду тієї Держави, котра видала скарбничі білети по нарицательній ціні з надбавкою
поштучних відсотків.
Осередні Держави обов’язуються, а саме кожна Держава відносно виданих нею
скарбничих білетів, такі по вимозі України по нарицательній ціні з надбавкою поштучних
відсотків оборотно закупити постільки, поскільки Україна має право сими скарбничими
білетами розпоряджуватися.
Україна має, крім того, право розпоряджуватись своїми сумами в марках до 1%
одержаних карбованців для виплат за кордоном через девізову Централю в Берліні; своїми ж
сумами в коронах до 1% одержаних карбованців через девізову Централю в Відні і
Будапешті.
Причитаючіїся суми на державному і на австро-угорському Банку будуть
оплачуватись 3 1/2 річними відсотками і будуть визволені від податків.
§ 8. Поштове повідомлення, а також розрахування з боку України робиться через
Український Державний Банк або через його уповноважених; з боку Німеччини через
299
Державний Банк у Берліні або через його уповноважених; з боку Австро-Угорщини через
Австро-Угорський Банк у Відні або його уповноважених.
§ 9. Осередні Держави мають право до 30 червня 1919 року ввезти на Україну не
більш, як 500 000 000 рублів. Осередні Держави бажаючи допомогти Україні при її валютній
реформі, постараються по мірі можливости обмежити ввіз рубля сумою меншою
вищезазначеної.
Ввіз цей виконується лише для залагодження потреб війська Осередніх Держав на
Україні, причому Осередні Держави обмовляють можливість другої згоди про ціль
пристосування ввозимих рублів.
Осередні Держави роблять відповідну вказівку щодо обмежень ввоза рублів на
Україну особам як військовим, так і приватним, котрі працюють на Україні в приватних
закупочних організаціях.
Ввіз рубля позволяється вищезазначеним і другим особам лише на основі
українського законодавства.
Осередні Держави приймають до відома, що Україна міркує для неукраїнських
громадян обмежувати скількість рублів, котру може мати з собою кожний в’їжджаючий на
територію України, сумою в тисячу рублів.Осередні Держави звільняються від
вищевказаного
обов’язання і знову одержують право необмеженого ввозу рубля в випадку:
1) якщо з яких-небудь причин підготовлення валютної реформи (наприклад об’яву
про обмін рублів на карбованці) до 1-го січня 1919 року не буде переведене в життя.
Виключення з цього правила буде мати місце лише тоді, коли німецька Державна Друкарня
не
виконає прийнятих нею на себе обов’язків по заключним друкарським договорам в такій
скількости, що внаслід цього підготовлення валютної реформи зробилось неможливим;
2) якщо після 1-го січня 1919 р. послідує 2-х тижневий період, за час котрого на
Україні у вільному обороті карбованець в порівнянні з рублевими кредитовими білетами
вартости 1 000, 250, 50 та 25 рублів не розцінювався пересічно десятою відсотками вище.
Строк 1 січня 1919 року буде відложено до 1 лютого 1919 р. в тому випадку, якщо Німецька
Державна Друкарня не постачить Україні до 31 грудня 1918 р. таку скількість кредитових
білетів, щоби їй до того часу по виключенню постачених Осередніми Державами кредитових
білетів на підставі цього договору оставалось в її розпорядженні дев’ять з половиною
мільярдів гривен.
Осередні Держави мусять сповістити Україну в тижневий строк, якщо вони
обмірковують знову приступити до ввозу рубля.
Під рублями по смислу цього параграфа розуміються окрім рублів в кредитових
білетах також: відсоткові білети внутрішнього руського займу, руські серії займів і
казначейські білети, а також інші, як платежні знаки, що знаходяться в обороті руських
цінних паперів.
§ 10. Цей договір звільняється во всіх заінтересованих державах від гербових і других
податків.
Київ, 10 вересня 1918 року.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. - Т.ІІ. Українська Гетьманська Держава
1918 року.
- К.: Темпора, 2002. - С. 313-315.
300
№ 158
Копія
І.
Прилога 10.
УГОДА ПРО МИТО
§ 1.
Заключаючі договір сторони годяться в цьому, що від 1 Червня 1918 р. Центральні
Держави мають оплачувати лише договорні мита і оплати, а саме:
1) В зносинах між Німеччиною і Україною служуть за підставу постанови торгового і
мореплавного договору від 10 Лютого /29 Січня/ 1894 р. включно до доданої до него частини
кінцевого протоколу від 9 Лютого 1897 р. в зміненім додатковим договором і протоколом від
28 Липня /15 Липня/ 1904 р. виді, а також мировий договір від 9 Лютого 1918 р. заключений
між Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з одного, а Українською
Народньою Республікою з другого боку.
2) В зносинах між Австро-Угорщиною і Україною служуть за підставу постанови
торгового і мореплавного договору від 15 Лютого 1906 р., а також мирового договору між
Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з одної, а Українською
Народньою Республікою з другої сторони.
3) В зносинах між Болгарією і Туреччиною з одної, а Україною з другої сторони
служуть за підставу постанови мирового договору від 9 Лютого 1918 р. про права найбільше
приязної нації, заключеного між Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною
з одного, а Українською Народньою Республікою з другого боку.
§ 2.
О скільки по 1 Червня 1918 р. Центральні Держави оплачували вищі ставки, то їх не
належить звернути.
За ввезені товари в часі до 1 Червня 1918 р. повинні згідно з постановами російських
законів від 15 Лютого і 18 Березня 1915 р. платитися вищі ставки і о скільки це вже не
сталося, повинні бути доплачені.
§ 3.
Заключаючі договор сторони приступять негайно до спільних переговорів, щоби в
інтересі товарообміну між обома державами впровадити упрощення і полекшення
українських митових формальностів. –
Київ, 10 Вересня 1918 р.
ПОДПИСИ:
Відфельдт Дюре
Гоффінгер Матусевич
Не читко Не читко
Шіллер Ларочі.
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 32, арк. 306-307.