Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

251

У четвертому питанні слід розглянути такі логістичні концеп-

ції, як планування потреб, “точно в час”, вузьке виробництво,

оптимізована виробнича технологія.

Детальніше цю тему розглянуто в [13–25; 68–74; 101; 102;

113].

14.1. Предмет і мета

внутрішньовиробничої логістики

В умовах ринкової економіки життєздатність та конкурентос-

проможність підприємств можлива лише за умови обов’язкового

безперервного вдосконалення їх організаційно-технічної струк-

тури. Подібна організаційно-технічна перебудова є безперервним

процесом гнучкої адаптації підприємства до умов ринку, системи

податків та методів державного регулювання. Прагнення забез-

печити одержання найбільшого прибутку підприємства має дося-

гатися підвищенням ефективності процесів виробництва, тобто

створенням оптимальної логістичної виробничої системи.

Фактори актуальності застосування виробничої логістики на-

ведено на рис. 14.1.

Рис. 14.1

Виробнича логістика — це управління матеріальним пото-

ком, який переміщується виробничими ланками від первинно-

го джерела сировини до кінцевого споживача.

Звужується сфера масового і бага-

тосерійного виробництва

Розширюється застосування уні-

версального устаткування, гнучких

виробничих систем

Збільшується кількість замовлень

на виробництво невеликих партій,

одиничних виробів

Висувається вимога задовольнити

потребу за мінімально короткий

термін з високим ступенем гарантії

Виробництво організовується в ме-

жах кооперації з випуску складних

виробів, тому транспортно-пересув-

ні операції можуть бути об’єктом

не тільки транспортної, а й вироб-

ничої логістики, якщо використо-

вуються власні транспортні засоби

для внутрішньосистемного пере-

міщення вантажів

•

Актуальність застосування логістики в матеріальній сфері

252

Для об’єктів вивчення виробничої логістики характерна їх

територіальна компактність. Логістичні системи, які досліджує

виробнича логістика, називаються внутрішньовиробничими.

Клас внутрішньовиробничих систем — це промислові підпри-

ємства з високим рівнем автоматизації виробництва, автомати-

зовані складські системи і підприємства матеріально-технічного

поста чання, транспортні вузли, вантажні станції та ін. У цьому

зв’язку такі логістичні системи зараховують до мікрологістики.

Мета виробничої логістики — оптимізувати матеріальні пото-

ки всередині підприємств, які створюють матеріальні блага або

надають матеріальні послуги (рис. 14.2).

Рис. 14.2

Мета

внутрішньовиробничої

логістики за рівнями

першим

Мінімізувати витрати на виробництво,

забезпечувати безперервне завантажен-

ня працівників і робочих місць, безпе-

рервність руху предметів праці у вироб-

ництві

Забезпечувати своєчасне і комплексне

постачання продукції згідно з договора-

ми, тобто працювати на споживача

Підвищувати організованість процесів

виро бництва, реалізацію основних прин-

ципів організації виробництва:

спеціалізація — диверсифікація;

стандартизація — універсалізація;

прямотечійність — невизначеність;

безперервність — перервність;

паралельність — послідовність;

пропорційність — резервування;

надійність — гнучкість;

ритмічність — аритмічність

другим

Гарантувати працездатність виробни-

чої системи в заданому діапазоні якіс-

них та кількісних показників, забез-

печувати повний цикл управління в їх

взаємозв’язку, організації, обліку, кон-

тролі, аналізі, координації, регулюванні

та стиму люванні

третім

253

Цільова орієнтація виробничих процесів передбачає загальне

зменшення невпорядкованості, різноманітності та невизначенос-

ті в русі предметів праці як у просторі, так і в часі. Адже одно-

спрямований рух предметів праці у виробництві забезпечує:

• багаторазове зниження складності виробничих систем та

витрат праці з управління виробни цтвом завдяки значно-

му зменшенню кількості міжцехових та внутрішньоцехо-

вих технологічних маршрутів і виробничих взаємозв’язків

уча с ників;

• створення бази для узгодження термінів виконання робіт

з безперервним завантаженням планових робочих місць та

виробничих дільниць;

• підвищення технологічної однорідності робіт та кожному

робочому місці.

14.2. Завдання внутрішньовиробничої логістики

Виробництво є однією з базисних комплексних логістичних

активностей. У мікрологістичній системі фірми виробничий

процес складається з великої кількості логістичних активнос-

тей, об’єднаних певною цільовою функцією. Ця цільова функція

визначена на основі маркетингової стратегії і перебуває поза ви-

робничим циклом. Тому ізольований розгляд логістики у вироб-

ництві можливий лише тоді, коли є мета і обмеження макро- та

мікрологістичного середовища. Ці мета і обмеження становлять

основу оперативного планування випуску певного асортименту

продукції.

Зазначені передумови дають змогу сформулювати комплекс

завдань внутрішньовиробничого мікрологістичного середовища

[128, с. 149–159]:

• оперативно-календарне планування з детальним розкладом

випуску готової продукції;

• оперативне управління технологічними процесами вироб-

ництва;

• загальний аудит якості, підтримання стандартів якості про-

дукції і відповідного сервісу;

• стратегічне і оперативне планування поставок;

254

• організація внутрішньовиробничого складського госпо-

дарства;

• прогнозування, планування і нормування витрати мате-

ріальних ресурсів у виробництві;

• організація роботи внутрішньовиробничого технологічного

транспорту;

• аудит і управління запасами матеріальних ресурсів, неза-

вершеного виробництва і готової продукції на всіх рівнях

внутрішньовиробничої складської системи і в технологічно-

му процесі виробництва;

• внутрішньовиробничий фізичний розподіл матеріальних ре-

сурсів і готової продукції;

• інформаційне і технічне забезпечення процесів управління

внутрішньовиробничими матеріальними потоком;

• автоматизація і комп’ютеризація управління матеріальни-

ми (інформаційними, фінансовими) потоком у виробництві.

Розв’язання перелічених завдань забезпечує:

• оптимізацію (мінімізацію) рівня всіх запасів матеріальних ре-

сурсів, незавершеного виробництва і готової продукції всере-

дині виробничо-технологічного циклу і складської системи;

• оптимізацію роботи внутрішньофірмового транспортно-

складського комплексу;

• скорочення часу виробничо-технологічного циклу;

• зменшення всіх логістичних витрат у виробництві готової

продукції.

14.3. Традиційна та логістична концепції

організації виробництва

Логістика дещо змінила уявлення про організацію виробничо-

технологічного процесу на підприємстві, про що свідчить порів-

няльний аналіз традиційної та логістичної концепцій організації

виробництва (табл. 14.1) [21, с. 29].

255

Таблиця 14.1

№

пор.

Характеристики концепції організації виробництва

традиційної логістичної

1 Виробнича інтеграція розглядаєть-

ся як другорядне питання

Підтримка високого ступеня вироб-

ничої інтеграції

2 Прагнення до максимальної продук-

тивності

Прагнення до підвищеної гнучкос ті

та адаптації виробництва до кон’юн-

к тури ринку

3 Оптимізація окремих функцій Оптимізація потокових процесів

4 Підтримка будь-якими засобами ви-

сокого коефіцієнта використання

виробничих потужностей

Підвищення пропускної здатності

виробничих потужностей

5 Запаси у вигляді матеріальних

ре сурсів і готової продукції для за-

безпечення виробництва та обслу-

говування споживачів

Запаси у вигляді потужностей для

досягнення високої гнучкості та

мі німізації технологічних циклів.

Відмовлення від надлишкових

мате ріальних і товарних запасів

6 Узгодженість виробничих та інфра-

структурних операцій шляхом

збільшення часу їх виконання

Відмовлення від збільшення ча су

на ви конання виробничих і логіс-

тичних операцій

7 Переважання спеціалізованого об-

лад нання

Переважання універсального облад-

нан ня

8 Виробництво орієнтоване на мак-

симізацію партій продукції, яка ви-

го товляється, на програму та скла-

дування

Відмовлення від виготовлення про-

дукції, на яку немає замовлень

по купців. Зменшення партій про-

дукції, підвищення якості вироб-

ництва

9 Припустимий брак у межах встанов-

лених норм

Усунення браку

10 Пасивність в оптимізації внутріш-

ньовиробничих переміщень

Усунення нераціональних внутріш-

ньовиробничих переміщень

Розглянуті положення свідчать про те, що традиційна кон-

цепція організації виробництва найприйнятніша для умов ринку

продавця, а логістична концепція — для умов ринку покупця.

256

14.4. Підходи до управління матеріальними потоками

і логістичні концепції організації виробництва

Існують два підходи до управління матеріальними потоками

в межах внутрішньовиробничої логістичної системи (рис. 14.3)

[113, с. 80–82].

Рис. 14.3

Штовхаючий підхід називається штовхаючою системою, тоб-

то системою організації виробництва, в якій предмети праці, які

надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою у

попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний

потік “виштовхується” кожному наступному адресату виключно

за розпорядженням (командою), що надходить на передавальну

ланку із центральної системи управління виробництвом.

Протягом виготовлення деталі переміщуються від по передньої

стадії процесу виробництва до наступної. Однак у цьому разі

важко перебудуватися при збоях у технологіч них процесах або

змінах попиту. Використовуючи цю систему управління, протя-

гом місяця доводиться неодноразово змінювати виробничі графі-

ки для всіх технологічних стадій одночасно, що часто здійснити

дуже важко.

Штовхаючі моделі управління матеріальними потоками ха-

рактерні для традиційних методів організації виробництва.

Можливість їх застосування для логістичної організації вироб-

ництва з’явилася у зв’язку з масовим поширенням обчислюваль-

ної техніки і новітніх інформаційних технологій.

Характеристики переданого від однієї ланки до іншої естафе-

тою матеріального потоку оптимальні тією мірою, якою центр

Підходи до управління

матеріальними потоками

у внутрішньовиробничій

логістичній системі

257

управління може його врахувати, оцінити і скоригувати. Один

з основних недоліків цієї системи полягає в такому: що більше

факторів щодо кожної з ланок логістичного ланцюга повинен

враховувати центр управління, то складніше, дорожче і доско-

наліше повинно бути програмне, інформаційне та матеріально-

технічне забезпечення.

Крім того, за такої системи підприємство повинно мати ма-

теріальні запаси на всіх стадіях виробництва, для того щоб за-

побігти збоям пристосуватися до змін попиту. Тому така система

припускає створення внутрішніх статичних потоків між техно-

логічними етапами, що часто призводить до заморожування ма-

теріальних засобів, встановлення надлишкового устаткування і

залучен ня додаткових робітників.

Найвідоміші випробовані логістичні моделі систем цього

типу — MRP І, MRP II та ін.

Тягнучий підхід називається тягнучою системою, тобто сис-

темою організації виробництва, в якій деталі та напівфабрикати

подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в

міру потреби.

За такого підходу центральна система управління не втру-

чається в обмін матеріальними потоками між ділянками підпри-

ємства і не встановлює для них поточних виробничих завдань.

Виробнича програма окремої технологічної ланки визначається

розміром замовлення наступної ланки. Основною функцією цен-

тра управління є постановка завдання перед кінцевою ланкою

виробничого технологічного ланцюга.

Перевага тягнучих систем полягає в тому, що вони не потре-

бують загальної комп’ютеризації виробництва. Водночас вони

передбачають високу дисципліну і дотримання всіх параметрів

постачань, а також підвищену відповідальність персоналу всіх

рівнів, особливо виконавців. Це пояснюється тим, що централізо-

ване регулювання виробничих процесів обмежене.

До основних цілей тягнучих систем належать такі:

• запобігання поширенню зростаючих коливань попиту або

обсягу;

• зведення до мінімуму коливання параметрів запасів між

технологічними операціями;

• максимальне спрощення управління запасами у процесі ви-

робництва шляхом його децентралізації та підвищення рів-

ня оперативного цехового управління.

258

До тягнучих належать логістичні системи КАNВАN і ОПТ.

Розглянемо найпопулярніші логістичні концепції на сучасно-

му етапі розвитку логістики (рис. 14.4).

Рис. 14.4

На основі концепції планування потреб/ресурсів розроблено

і функціонує багато мікрологістичних систем [113, с. 83–88]. Ос-

новними цілями цих систем є такі:

• задоволення потреби в матеріалах, компонентах і продукції

для планування виробництва і доставки споживачам;

• підтримка низького рівня запасів матеріальних ресурсів,

незавершеного виробництва, готової продукції;

• планування виробничих операцій, графіків доставки, за-

купівельних операцій.

Найпоширеніша у світі мікрологістична концепція “точно в

час” [113, с. 88–93].

Система КАNВАN є першою реалізацією тягнучих мікро ло-

гістичних систем у виробництві. Ключовими є такі елементи цьо-

го середовища:

• раціональна організація і збалансованість виробництва; то-

тальний контроль якості на всіх стадіях виробничого процесу

і якості вихідних матеріальних ресурсів у постачальників;

• партнерство тільки з надійними постачальниками і перевіз-

никами;

• підвищена професійна відповідальність усього персоналу.

планування потреб/ресурсів

“точно в час”

оптимізована виробнича технологія

“вузьке

виробництво”

Логістичні

концепції

259

Сутність системи КАNВАN полягає в тому, що всі виробничі

підрозділи підприємства, включаючи лінії кінцевого складання,

забезпечуються матеріальними ресурсами тільки в тій кількості

й у такі терміни, які необхідні для виконання заданого підроз-

ділом-споживачем замовлення. Таким чином, на відміну від

традиційного підходу до виробництва, структурний підрозділ-

виробник не має загального жорсткого графіка виробництва, а

оптимізує свою роботу в межах замовлення наступного у вироб-

ничо-технологічному циклі підрозділу фірми, що здійснює опе-

рації на наступній стадії виробничо-технологічного циклу.

Особливість такого планування полягає в тому, що вся дис-

пет черизація процесу побудована на горизонтальних зв’язках

протягом усього технологічного ланцюга, а не на піраміді, харак-

терній для традиційних рішень.

Система організації виробництва і постачання “оптимізована

виробнича технологія” належить до тягнучих систем організації

постачання і виробництва [113, c. 93–95].

Основний принцип цієї технології — виявлення у виробництві

вузького місця або критичних ресурсів, до яких належать:

• запаси сировини і матеріалів;

• машини і устаткування;

• технологічні процеси;

• персонал.

Творці системи оптимізованої виробничої технології ствер-

джують, що втрати критичних ресурсів вкрай негативно впли-

вають на виробництво загалом, а економія некритичних ресурсів

реальної вигоди виробництву щодо кінцевих результатів не да-

ють. Від ефективності використання критичних ресурсів зале-

жать темпи розвитку виробничої системи, у той час як підвищен-

ня ефективності використання інших (некритичних) ресурсів на

розвиток системи не впливає.

У розглядуваній системі в автоматичному режимі розв’я-

зується низка завдань оперативного і короткострокового управ-

ління виробництвом, у тому числі формування графіка вироб-

ництва на один день, тиждень. При формуванні оптимального

графіка виробництва використовується критерій забезпеченості

замовлень сировиною і матеріалами, ефективності використання

ресурсів, мінімуму обігових коштів у запасах і гнучкості вироб-

ництва.

260

В оперативному менеджменті поширена логістична концепція

“вузьке виробництво” [113, с. 95–100].

Сутність цієї внутрішньовиробничої логістичної концепції по-

лягає у творчому поєднанні таких основних компонентів:

• високої якості;

• невеликого розміру виробничих партій;

• низького рівня запасів;

• висококваліфікованого персоналу;

• гнучких виробничих технологій.

Концепція “вузьке виробництво” дістала назву через потре-

бу значно менших ресурсів, ніж масове виробництво (менше за-

пасів, часу на виробництво одиниці продукції), а також менших

втрат через брак. Таким чином, ця концепція поєднує переваги

масового виробництва (великі обсяги виробництва — низька собі-

вартість) і дрібносерійного (різноманітність продукції та гнуч-

кість виробництва). Основні цілі концепції “вузьке виробництво”

у плані логістики такі:

• високі стандарти якості продукції;

• низькі виробничі витрати;

• швидке реагування на зміну споживчого попиту;

• короткий час переналагодження устаткування.

До ключових елементів реалізації логістичних цілей в опера-

тивному менеджменті при використанні цієї концепції належать

такі:

• скорочення підготовчо-заключного часу;

• невеликий розмір партій виробленої продукції;

• нетривалість виробничого періоду;

• контроль якості всіх процесів;

• загальне продуктивне забезпечення (підтримка);

• партнерство з надійними постачальниками;

• еластичні потокові процеси;

• тягнуча інформаційна система.

Багато уваги в концепції “вузьке виробництво” приділяється за-

гальній виробничій підтримці з метою забезпечення безперервної

готовності технологічного устаткування, практичного виключен-

ня можливості його відмовлення, поліпшення якості його техніч-

ного обслуговування і ремонту. Поряд із загальним контролем

якості ефективна підтримка сприяє зведенню до мінімуму запасів

незавершеного виробництва (буферних) між виробничо-техноло-