Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

261

гічними ділянками. Значну роль у реалізації цих завдань відіграє

підготовка персоналу середньої та найнижчої ланок виробничого

і логістичного менеджменту. Велике значення для реалізації цієї

концепції у внутрішньовиробничій логістичній системі має загаль-

ний контроль якості на всіх рівнях виробничого циклу.

14.5. Виробничий менеджмент

Це визначення з’явилося в результаті тривалої еволюції про-

мислового виробництва у світі. Для кращого розуміння інтер-

фейса логістичного і операційного менеджменту, на наш погляд,

важливо простежити основні історичні віхи розвитку виробниц-

тва операційного менеджменту і супутні мікрологістичні концеп-

ції та системи (табл. 14.2).

Таблиця 14.2

Виробнича

концепція

Рік (період),

автор

Основний зміст концепції

Супутна

логістична

концепція

(система)

12 3 4

Розподіл

праці

1776,

А. Сміт

Розподіл виробничого процесу на за-

вдання і закріплення за кожним за-

вданням виконавців

—

Взаємо-

замінні

частини

1790,

Е. Уітні

Стандартизація елементів продукції

для забезпечення взаємозамінності

—

АВС-аналіз

(парето-

аналіз)

1900,

В. Парето

Засіб класифікації елементів: не всі

елементи однаково важливі (значущі)

—

Науковий

менедж-

мент

1911,

Ф. Тейлор

Спостереження, вимірювання, аналіз

і покрашення виробничих процесів,

знаходження найкращих засобів ви-

конання кожної операції щодо мак-

симізації обсягів випуску продукції

—

Виробничий (операційний) менеджмент — це сукупність

дій з планування, координації і виконання виробничо-техно-

логічного циклу для створення продуктів і сервісу.

262

Продовження табл. 14.2

12 3 4

Діаграма

виробничих

операцій

1912,

Г. Гант

Діаграма Ганта дістала вели-

кого поширення у промисло-

вості як основа виробничого

планування (розкладу)

—

Конвеєр,

поточне

складання

1913,

Г. Форд

Вперше застосована Г. Фор-

дом при складанні автомобі-

ля моделі “Т”

—

Моделі управ-

ління запа-

сами

1913–1925,

Ф. Харріс,

Р. Уілсон

Математичні моделі, що ви-

користовуються для прий-

няття рішень з управління

виробничими запасами

—

Статистичні

оцінка і аудит

1935–1940 Перше використання ста-

тистичних засобів для ауди-

ту виробничих процесів

Військова

логістика

Дослідження

операції

1940 Методологічний і методич-

ний інструментарій для оп-

тимізації рішень в управ-

лінні (вперше застосований

у військовій галузі)

Військова

логістика

Поява

цифрових

електронно-

обчислюваль-

них машин

(ЦЕВМ)

1951,

С. Юнівак

Комп’ютери почали вико-

ристовуватися для плану-

вання та аудиту виробничого

процесу і стали інтеграль-

ною частиною операційного

менеджменту

Військова

логістика.

Фрагменти

промислової

логістики

Якісний

менеджмент

(TQM)

1950–1970,

Е. Демінг,

Дж. Юран,

К. Ішикава,

Ф. Кросбі

Філософія управління якіс-

тю, вперше застосована

японськими автомобілебудів-

ними корпораціями

Концепція

бізнес-

логістики;

система

МНР I

CAD/CAM-

технології і

системи

1960–1970 Первісне використання ком-

п’ю терних систем підтри мки

проектування і виробниц-

тва (подібних вітчизняним

САПР і АСУ)

Концепція

ЛТ. Система

KANBAN.

Концепція РР.

Система MRPI

Гнучкі

виробничі сис-

теми (FMS).

Комп’ютерний

аудит даних

(CNS)

1970–1980 Використання технологіч-

ного автоматизованого об-

ладнання. Комп’ютерна під-

тримка виробництва

Концепції JIT,

RP; мікроло-

гістичні

системи

MRP ІІ ОРТ,

KANBAN

263

Закінчення табл. 14.2

12 3 7

Комп’ютерні

інтегровані

виробниц-

тва (CIM);

роботизовані

комплекси;

передові ви-

робничі техно-

логії (АМТ)

1980–1995 Інтегроване використання

комп’ютерів, інформацій-

них технологій, гнучких

ви робничих систем у пла-

нуванні, виробництві та то-

тальному управлінні якіс-

тю. Робототехніка

Концеп-

ції “Lean-

production”,

DDT, QR, CR,

AR. Мікроло-

гістичні сис-

теми MRP ІІ,

ОРТ, KANBAN

та їх комбінації

Сучасна організація та оперативне управління виробництвом

(матеріальними потоками) повинні відповідати таким вимогам

[25, с. 70–71]:

• забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок ви-

робництва за єдиним графіком і рівномірного випуску про-

дукції;

• забезпечення максимальної неперервності виробничих про-

цесів;

• забезпечення максимальної надійності планових розрахун-

ків і мінімальної трудомісткості планових робіт (дефіцит

виробничих потужностей, субоптимальність календарних

планів, довготривалість виробничих циклів, неефективне

управління запасами, низький ККД обладнання, відхилен-

ня від технології виробництва);

• забезпечення достатньої гнучкості та маневрування в реалі-

зації мети при виникненні відхилень від плану;

• забезпечення неперервності планового управління;

• забезпечення відповідності системи оперативного управління

виробництвом типу та характеру конкретного виробницт ва.

З позицій сучасного операційного менеджменту конкурентні

переваги дасть використання передових виробничих технологій

(Advanced Manufacturing Technologies — АМТ), інформаційно-

комп’ютерної підтримки і гнучких виробничих систем, що забез-

печить швидкий перехід до виробництва нової продукції різних

серій, розмірів і ступеня складності. Нарівні з використанням

філософії TQM передові технології інтегрують виробничі актив-

264

ності фірми для задоволення динамічного споживчого попиту з

найвищою якістю продукції і сервісу. Логістичний менеджмент,

що базується на сучасних маркетингових та інтегральних пара-

дигмах, сприяє істотному посиленню конкурентних можливос-

тей фірми, у тому числі й у виробництві.

Конкурентні переваги, що досягаються спільним використан-

ням TQM, елементів АМТ і логістики, показано на рис. 14.6.

АМТ Логістика

Якісний

менеджмент

(TQM)

Комп’ютерна

підтримка

проектування/

виробництва

(CAD/CAM)

Концепції ЛТ, RP,

QR, “Lean produc-

tion”.

Мікрологістичні

системи MRP I,

MRP II,

KANBAN, ОРТ

та їх комбінації

Гнучкі виробничі

системи (FMS)

Комп’ютерні

інтегровані

виробництва

Комп’ютерні

системи аудиту

якості (CCS)

Рис. 14.6

Сучасні можливості загального управління якістю, передові

виробничі технології і логістика надають фірмі можливість до-

сягти конкурентних переваг у гнучкості, швидкій реакції на мо-

дифікацію споживчого попиту, собівартості виробництва, якості

продукції і супутного сервісу, продуктивності праці. Результа-

том інтеграції TQM, АМТ і логістики є підвищення ефективності

та системної тривалості фірми на ринку, забезпечення можли-

востей імміграції інновацій і розв’язання стратегічних завдань.

Питання для самоконтролю

1. Що таке внутрішньовиробнича логістика?

2. Завдання внутрішньовиробничої логістики.

Мінімальна

собівартість

виробництва

Стандарти

найвищої

якості

продукції

та сервісу

Швидка

реакція

Гнучкість

265

3. Елементи внутрішньовиробничих логістичних систем.

4. Приклади внутрішньовиробничих логістичних систем.

5. Взаємозв’язок при організації та управлінні матеріальними

потоками у виробництві.

6. Правила пріоритетів при виконанні замовлень.

7. Розподіл гнучких виробничих систем за технологічними озна-

ками.

8. Поняття стратегічної і тактичної гнучкості.

Дискусійні питання

1. Чи існує зв’язок між функціональною, елементною і організа-

ційною структурою виробничої системи?

2. Відмінності між тактичною і стратегічною гнучкістю вироб-

ничих систем.

3. Які конкурентні переваги дає реалізація основних і допоміж-

них принципів організації виробничих процесів у логістич-

них системах?

4. Можливості оптимізації руху матеріальних потоків при ви-

користанні залежностей і взаємозв’язків, що визначаються

законом ритму виробничого циклу виконання замовлення.

Те с т и

1. У традиційному значенні виробнича логістика вивчає

процеси, які відбуваються у сфері:

1) матеріального виробництва;

2) нематеріального виробництва;

3) фізичного розподілу;

4) правильні відповіді 1) і 2).

2. Характерною рисою традиційної концепції організації

виробництва є така:

1) оптимізація потокових процесів;

2) відмовлення від виготовлення продукції, на яку немає за-

мовлення покупців;

3) пасивність в оптимізації внутрішньовиробничих пере-

міщень;

4) високий ступінь виробничої інтеграції.

266

3. Логістична концепція організації виробництва найприй-

нятніша для умов:

1) ринку продавця;

2) ринку покупця;

3) перевищення пропозиції над попитом;

4) усі відповіді правильні.

4. Штовхаюча система — це:

1) система організації виробництва, в якій предмети праці, що

надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділян-

кою у попередньої технологічної ланки не замовляються;

2) система організації виробництва, в якій предмети праці по-

даються на наступну технологічну операцію з попередньої в

міру потреби;

3) система управління запасами протягом усього логістичного

ланцюга, в якій рішення про поповнення запасів у складсь-

кій системі на всіх рівнях приймається централізовано;

4) стратегія збуту, спрямована на випереджальне щодо попиту

формування товарних запасів в оптовому і роздрібному тор-

говельних підприємствах.

5. Тягнуча система — це:

1) система організації виробництва, в якій предмети праці по-

даються на наступну технологічну операцію з попередньої в

міру потреби;

2) система управління матеріальними потоками з децентралі-

зованим процесом прийняття рішень про поповнення за-

пасів;

3) система управління запасами протягом усього логістичного

ланцюга, в якій рішення про поповнення запасів у складсь-

кій системі на всіх рівнях приймається централізовано;

4) стратегія збуту, спрямована на випереджальне щодо фор-

мування товарних запасів стимулювання попиту на продук-

цію в оптовій і роздрібній торговельних ланках.

6. До тягнучих мікрологістичних систем не належить:

1) KANBAN;

2) ОРТ;

3) МRР;

4) “вузьке виробництво”.

267

7. До штовхаючої мікрологістичної системи належить:

1) KANBAN;

2) ОPТ;

3) МRР;

4) “вузьке виробництво”.

8. Мікрологістична система MRP базується на такій

концепції:

1) “точно в час”;

2) планування потреб/ресурсів;

3) реагування на попит;

4) загальної відповідальності.

9. Відмітна риса концепції “точно в час” така:

1) максимальні запаси ресурсів;

2) велика кількість постачальників;

3) виробництво з нульовим запасом;

4) страхові запаси готової продукції.

Теми рефератів

1. Вимоги до управління матеріальними потоками в логістичних

системах в організації.

2. Статистичний метод визначення ритму виробничого циклу

виготовлення виробу.

268

Тема 15

ЛОГІСТИКА СКЛАДУВАННЯ

15.1. Основні функції, завдання та види складів у логістичній

системі.

15.2. Логістичний процес на складі

Методичні рекомендації

Розгляд цієї теми зумовлений тим, що переміщення матеріаль-

них потоків у логістичному ланцюзі неможливе без концентрації

в певних місцях необхідних запасів, для збереження яких при-

значені відповідні склади. Сучасний великий склад — це тех-

нічна споруда, що складається з великої кількості взаємозалеж-

них елементів, має певну структуру і виконує низку функцій з

перетворення матеріальних потоків, а також нагромадження,

переробки і розподілу вантажів між споживачами. При цьому

у зв’язку з різноманітністю параметрів, технологічних рішень,

конструкцій устаткування і характеристик номенклатури, пере-

роблюваних вантажів склади зараховують до складних систем.

Водночас склад є лише елементом системи вищого рівня — логіс-

тичного ланцюга, що формує основні технічні вимоги до складсь-

кої системи, встановлює мету і критерії її оптимального функціо-

нування, диктує умови переробки вантажу.

Висвітлюючи перше питання, слід зазначити, що основне при-

значення складу — концентрація запасів, їх збереження і забезпе-

чення ритмічного виконання замовлень споживачів. До основних

функцій складу належать перетворення виробничого асортимен-

ту на споживчий відповідно до попиту; складування і збережен-

ня, що сприяє вирівнюванню тимчасової різниці між випуском

продукції та її споживанням і дає можливість здійснювати безпе-

рервне виробництво і постачання на базі створюваних товарних

запасів; унітизація (функція об’єднання) і транспортування ван-

тажів; надання послуг (підготовка товарів до продажу, перевірка

функціонування приладів і устаткування, транспортно-експеди-

ційні послуги тощо).

При виборі місця розташування складу з можливих варіантів

оптимальним вважається той, що забезпечує мінімальні сумарні

269

витрати на будівництво і подальшу експлуатацію складу та транс-

портні витрати з доставки і відправлення вантажів.

Розкриваючи друге питання, слід враховувати, що логіс-

тичний процес на складі складний, оскільки потребує повної

узгодженості функцій постачання запасами, переробки ванта-

жу і фізичного розподілу замовлень. Практично логістика на

складі охоплює всі основні функціональні сфери, розглянуті на

мікрорівні.

Логістичний процес на сучасних складах, і насамперед авто-

матизованих, припускає наявність систем управління інформа-

ційними потоками, що управляють прийманням і відправкою

вантажів; запасами на складі; опрацьовують документацію, що

надходить; готують супровідні документи при відправленні ван-

тажів тощо.

Детальніше ця тема висвітлена в [19–25; 52; 53; 82; 83; 113;

120].

15.1. Основні функції, завдання та види складів

у логістичній системі

Переміщення матеріальних потоків у логістичному ланцюзі

неможливе без концентрації в певних місцях необхідних запасів,

для збереження яких призначені відповідні склади. Рух товарів

складом пов’язаний з витратами праці, що збільшує його вар-

тість. Тому проблеми, що пов’язані з функціонуванням складів,

впливають на раціоналізацію руху матеріальних потоків у логіс-

тичному ланцюзі, використання транспортних засобів тощо.

Основне призначення складу — концентрація та збереження

запасів, забезпечення безперебійного і ритмічного виконання за-

мовлень споживача.

Основні функції складу ілюструє рис. 15.1.

Рис. 15.1

Перетворення

виробничого асортименту

на споживчий

Функції складу

Унітизація і

транспортування

вантажів

Складування

і зберігання

Надання

послуг

270

Розглянемо вказані функції. Перетворення виробничого асор-

тименту на споживчий відповідно до попиту означає створення

необхідного асортименту для виконання замовлень клієнтів у

потрібному обсязі та в потрібний час.

Складування і збереження дає змогу вирівнювати тимчасову

різницю між випуском продукції та її споживанням і здійснюва-

ти безперервне виробництво та постачання на базі створюваних

товарних запасів, а також збереження товарів у зв’язку із сезон-

ним споживанням деяких товарів.

Унітизація і транспортування вантажів. З метою змен-

шення транспортних витрат склад може здійснювати функцію

об’єднання (унітизацію) невеликих партій вантажів для кількох

клієнтів до повного завантаження транспортного засобу.

Високий рівень обслуговування споживачів забезпечується

шляхом надання послуг, таких як підготовка товарів для про-

дажу (фасування продукції, заповнення контейнерів, розпаку-

вання тощо), перевірка функціонування устаткування, монтаж,

надання продукції товарного вигляду, попередня обробка (нап-

риклад, деревини), транспортно-експедиційні послуги та ін.

При вирішенні проблеми забезпечення складською площею

насамперед потрібно з’ясувати питання володіння складом. Іс-

нують дві основні альтернативи: придбання складів у власність

(можливий також лізинг — взяття в оренду будівлі та устатку-

вання за певну щорічну плату) чи використання складів загаль-

ного користування. При виборі варіанта вирішальною є умова

мінімальних витрат.

Обидва випадки мають як переваги, так і недоліки.

Власний склад.

На користь вибору власного складу свідчать:

• постійний попит з насиченою щільністю ринку збуту на об-

слуговуваній території;

• дотримання умов збереження продукції і контролю за нею;

• легке коригування стратегії збуту і розширення переліку

пропонованих клієнту послуг, що надає можливість зміц-

нювати позиції в конкурентній боротьбі.

Критичний фактор економічності — стабільно високий обо-

рот.

Склад загального користування.

Складам загального користування доцільно віддавати перева-

гу в таких випадках: