Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

291

Провайдера, який має власний апаратно-програмний комп-

лекс (ЕК-сервер і систему безпеки) і організував продаж послуг

електронної комерції (у вигляді оренди апаратно-програмного

комплексу), за кордоном називають скорочено CSP (Commerce

Service Provadеr). Такого провайдера можна назвати ще провай-

дером електронної комерції (скорочено — ЕК-провайдером).

Зарубіжні дослідники визначають електронний бізнес як

якісно нові технології, що дають змогу компанії досягти конку-

рентної переваги за рахунок кращого обслуговування клієнтів і

оптимізації бізнес-відносин з партнерами.

Для українських компаній важливо вибрати ефективну стра-

тегію розвитку у плані електронного бізнесу. Важливо сконцен-

труватись на стратегічному питанні: як використати електронні

технології для розвитку компанії.

Прийнято вирізняти чотири етапи процесу еволюції електрон-

ного бізнесу:

• удосконалення каналів збуту;

• інтеграція ланцюга виробника;

• трансформація галузі;

• конвергенція галузі.

Логістика є основою електронної торгівлі. В Україні цей термін

більшості навіть невідомий. Мине кілька років перш ніж вітчиз-

няні підприємства вирішать питання, як потрібно будувати систему

логістики. Лідери світової електронної комерції (Amazoon.сom) так

само не одразу зрозуміли її значення і лише після низки помилок

зайнялися логістикою ґрунтовніше, що значною мірою визначило

їх подальший успіх. В Україні нині пріоритети інші. Вітчизняні

Інтернет-компанії надають перевагу побудові сайту. Нещодавно

зажили популярності платіжні системи, час яких ще не настав.

Ще одна проблема, на яку практично не зважають — це аут-

сорсинг. Лише окремі компанії мають розвинену систему логіс-

тики і готові запропонувати її послуги кожному новому Інтернет-

магазину.

Аналіз тенденцій такої логістики, яка істотно впливає на стра-

тегічний розвиток логістичної системи як нині, так і впливатиме

в майбутньому, має важливе значення для планування системи

розподілу в Україні.

Якщо використовувати електронні технології для планування

логістики розподілу, то у стратегічному плані підприємства змо-

жуть вирішувати такі питання:

292

• економічнішою буде централізована або децентралізована

структура;

• якою повинна бути система розподілу — одно- або багатосту-

пеневою;

• яку кількість місць повинна мати система розподілу;

• де розміщувати склади і які функції вони повинні викону-

вати;

• які види транспорту найдоцільніше використовувати.

Існують дві системи електронної комерції “біснес — бізнес”

і “бізнес — клієнт”. Учасниками першої групи є корпоративні

користувачі, що використовують Інтернет для безготівкових

платежів. До другої групи окрім роздрібної торгівлі через Інтер-

нет-магазини слід зарахувати здійснення банківських операцій

безпосередньо вдома, брокерських послуг, а також страхування.

Термін “електронний бізнес” означає, що аспекти ділових від-

носин, включаючи продаж, маркетинг, фінансовий аналіз, пла-

тежі, підтримку клієнтів і партнерів, переносяться в Інтернет.

При цьому прозорість інформації досягається тільки шляхом

цілісного планування, управління і контролю за інформаційни-

ми даними всіх процесів ланцюга. Ідеальним є випадок, коли всі

інформаційні, матеріальні та фінансові потоки зареєстровані й

подані в електронній формі всіма учасниками.

Розглянуте можна продемонструвати на двох простих прикла-

дах. Відсутність попереджувальної інформації може призвести

до коливання запасів на складах і перебоїв в отриманні нових

замовлень. Це ускладнює розміщення і має тенденцію до збіль-

шення витрат для учасників, які перебувають на початку ланцю-

га. Ядром повинна стати орієнтована на досягнення єдиної мети

координація всіх видів діяльності та всіх процесів, розкиданих у

часі вздовж єдиного ланцюга поставок. З огляду на особливості

ланцюгів поставок контролінг повинен відповідати цілісному

підходу, орієнтованому на досягнення найвищої мети — підви-

щення коефіцієнта корисної дії і ефективності виконаних логіс-

тичних робіт. При цьому коефіцієнт корисної дії означає опти-

мальне співвідношення між фактичними затратами і фактично

виконаними роботами, у той час як ефективність спрямована на

виконання вимог зовнішніх і внутрішніх клієнтів. Звідси мож-

на вивести конкретні економічні технічні та екологічні цільові

установки. Економічні цілі орієнтуються на виробничо-гос-

293

подарський успіх в обліку постійної ліквідності, що становить

необхідну умову. Технічні цілі передбачають скорочення три-

валості проходження, максимального проходження в одиницю

часу або максимальне використання потужності. До екологічних

цілей належать питання шкоди, що заподіюється навколишньо-

му середовищу від реалізації логістичних процесів, а також ба-

гаторазового використання транспортних контейнерів. Через

великі обсяги і різний вік бази даних окремих виробників постає

проблема сумісності даних. Насамперед існує небезпека, що дані

через відмінність форматів записів неможливо інтегрувати, а та-

кож небезпека семантичної несумісності, що усувається уподіб-

ненням використовуваної семантики.

Таким чином, електронна торгівля кардинально змінить

правила гри не тільки у промисловості та торгівлі України, а й

у сфері логістики. Замість звичайних лінійних взаємовідносин

клієнта і постачальника з’являться багатовимірні мережні від-

носини між учасниками ринку. Бум електронної торгівлі у сфері

логістичних послуг вплине не тільки на видачу товарів, купле-

них електронним способом, а й сприятиме оптимізації безпосе-

редньо бізнес-процесу.

Нині у сфері логістики в Україні не утвердився жодний “елек-

тронний ринок” через небажання прозорості.

Фактором ефективності електронної торгівлі є інтеграція

логістичних підприємств в електронний інформаційний потік.

Підприємства мають різні інтерфейси інформаційних даних, що

спричинює проблеми з порівнянням даних. Однак вже й сьогодні

майже 80 % Інтернет-магазинів зацікавлені залучити до своєї

діяльності логістичні підприємства, незважаючи на те що логіс-

тика не становить основний вид діяльності цих магазинів.

Питання для самоконтролю

1. Сутність поняття торговельної логістики.

2. Основні положення торговельної логістики.

3. Поняття “обслуговування споживача”.

4. Компоненти обслуговування споживачів.

5. Сутність поняття електронної торгівлі.

6. Основні засади функціонування електронної торгівлі.

294

Дискусійні питання

1. Аналіз концепцій торговельної логістики.

2. Обслуговування споживача і напрямки його вдосконалення.

3. Проблеми розвитку електронної торгівлі в Україні.

Тести

1. Торговельна логiстика — це:

1) новий науковий напрямок, пов’язаний з розробкою рацiо-

нальних методiв управлiння i вiдповiдних фiнансових по-

токів в умовах переходу до ринкової економiки в торгiвлi;

2) логiстика у сферi безпосередньої взаємодiї широких мас по-

купцiв;

3) логiстичнi операцiї мiж виробником i кiнцевим спожива-

чем;

4) усі відповіді правильні.

2. До принципів концепції торговельної логiстики нале-

жать:

1) розвиток послуг та сервiсу на сучасному рiвнi;

2) облiк логiстичних витрат протягом усього логiстичного лан-

цюга;

3) реалiзацiя принципу системного пiдходу;

4) усі відповіді правильні.

3. Напрямок концепції торговельної логiстики станов-

лять:

1) господарськi зв’язки;

2) розвантаження;

3) доставка;

4) контроль за транспортуванням.

4. Торговельна логістика застосовується в такій сфері:

1) розподiлу;

2) обертання;

3) виробництва;

4) споживання.

5. Торговельна логiстика — це складова такої логістики:

1) iнших органiзацiй;

295

2) пiдприємницької;

3) комунальної;

4) вiйськової.

6. Торговельна логiстика охоплює такі логiстичнi операції:

1) між виробниками та посередниками;

2) між споживачами та посередниками;

3) між виробниками та споживачами;

4) правильної відповіді немає.

7. Контролiнг — це:

1) змiна ринкових потреб;

2) надходження iнформації та сучасне технічне її опрацюван-

ня;

3) постiйне вiдстеження логiстичної cистеми;

4) пiдвищення вимог до логiстики.

Теми рефератів

1. Проблеми торговельної логістики.

2. Логістичні канали та логістичні ланцюги. Обслуговуван-

ня споживача з позицій логістики: компоненти, елементи,

критерії.

3. Порівняльний аналіз традиційної та логістичної концепцій

управління торговельним підприємством.

4. Товарорух як елемент торговельної логістики.

5. Організація дистриб’юторських систем у торгівлі.

6. Різновиди основних технологічних схем, що застосовують-

ся магазинами.

7. Високі логістичні технології в торгівлі.

296

Тема 17

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ЛОГІСТИКА

17.1. Логістичні системи і ефективність зовнішньоекономіч-

них операцій.

17.2. Ціни в логістичній системі.

17.3. Інформаційна логістика і фактори ефективності зов-

нішньоекономічних операцій.

17.4. Митна логістика.

17.5. Електронна система документообігу в митній справі

Методичні рекомендації

Мета вивчення теми — засвоїти поняття “зовнішньоеконо-

мічна діяльність”, “зовнішньоекономічна операція”.

При розгляді першого питання необхідно засвоїти, що зовніш-

ньоекономічна діяльність поєднує зв’язки, що застосовуються

у процесі діяльності підприємства при наданні послуг, торгівлі

тощо. Основу зв’язків становить операція, умовою здійснення

якої є її ефективність. Слід розглянути шляхи оцінювання ефек-

тивності зовнішньоекономічних операцій і визначити їх на рин-

ку України. При цьому необхідно усвідомити, що матеріалопотік

у зовнішньоекономічних операціях відбувається при експорті,

імпорті, інвестиціях, оренді та лізингу.

Друге питання передбачає розкриття цінової стратегії в логіс-

тичній системі зовнішньоекономічних операцій.

Третє питання дає уявлення про потоки інформації, що над-

ходять при складанні та реалізації зовнішньоекономічної угоди.

Ця інформація поділяється на інформаційно-довідкову та аналі-

тичну. Слід розглянути її структуру та класифікацію. Дослідити

поняття інформаційних послуг та їх розподіл на групи.

У четвертому питанні розглядається поняття “митна логіс-

тика”. Це питання зосереджене на митній обробці вантажів,

що охоплює порядок переміщення через митний кордон Украї-

ни товарів та транспортних засобів, комплекс операцій (митні

297

режими). Згідно з Митним кодексом України існує 13 митних

режимів, серед яких імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, тран-

зит, митний склад, магазин безмитної торгівлі та ін. Розгля-

дається необхідність логістизації митної обробки вантажів.

Необхідно також приділити увагу проблемі митної логістики,

електронній системі документообігу у митній справі.

Останнє питання розкриває поняття нової інформаційної сис-

теми документообігу NCTS, яка охоплює систему митного очи-

щення.

17.1. Логістичні системи і ефективність

зовнішньоекономічних операцій

Зовнішньоекономічна діяльність — це процес реалізації зов-

нішньоекономічних зв’язків. До основних форм зв’язків нале-

жать торгівля, спільне підприємництво, надання послуг, спів-

робітництво [87, с. 10–11].

1. Торгівля. За допомогою цієї форми здійснюється купівля-

продаж товарів широкого вжитку, устаткування, товарообмін

(бартер) продукції інтелектуальної праці, ліцензій, ноу-хау, ін-

жинірингової продукції.

2. Спільне підприємництво. Ця форма зовнішньоекономічних

зв’язків реалізується у вигляді інвестиційних проектів в усіх

сферах промисловості, науки, освіти, медицини, кредитно-фі-

нансовій сфері.

3. Надання послуг. У міжнародному бізнесі багато уваги

приділяється посередницьким, банківським, біржовим послу-

гам, страхуванню, туризму, а також міжнародним перевезен-

ням вантажів. Швидко збільшується обсяг послуг з розробки

комп’ютерних мереж у розвинених країнах світу.

4. Співробітництво. Дедалі більшого значення в зовнішньо-

економічних зв’язках набувають наукове, технічне і економічне

співробітництво.

Основою міжнародних зв’язків є зовнішньоекономічна опе-

рація. Зовнішньоекономічна операція — це комплекс дій учас-

ників торговельного процесу різних країн з метою здійснення

торговельного обміну.

298

Класифікацію зовнішньоекономічних операцій за формами

зв’язків подано в табл. 17.1.

Таблиця 17.1

Ознака класифікації Види операцій

Напрямки торгівлі Експортні, імпортні, реекспортні, реімпортні

Групи товарів Купівля-продаж устаткування, сировинних, продоволь-

чих, непродовольчих товарів та ін.

Ступінь готовності

товару до продажу

Постачання готової продукції, вузлів і деталей для скла-

дання, комплектного устаткування та ін.

Товарообмінна

торгівля

Зустрічні закупівлі, бартер, переробка давальницької

сировини та ін.

Торгівля науково-

технічними

досягненнями

і надання послуг

Купівля-продаж ліцензій, ноу-хау, факторинг, інжині-

ринг; у разі підряду, оренди, лізингу, туризму, інфор-

матизації, перевезень на транспорті та ін.

Торговельно-

посередницька

діяльність

Консигнаційні, комісійні, агентські, брокерські

Торгівля

“змагального” типу

Аукціон, міжнародні торги, біржова торгівля

З позицій права як зовнішньоекономічна операція українсь-

кої компанії оцінюється міжнародна комерційна. Такі операції

регулюються відповідними міжнародними конвенціями, угода-

ми і правилами, а також національним законодавством.

У найзагальнішому випадку угодою визнаються будь-які дії

юридичних і фізичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну

або припинення цивільних прав і обов’язків. Розрізняють угоди

одно-, дво- та багатосторонні. Прикладом односторонньої угоди

є договір безоплатного зберігання. Дво- та багатосторонні угоди

зазвичай називаються контрактами.

Міжнародна комерційна угода — це сукупність цивільних і

правових норм, що визначають порядок і форми укладення угод,

їх правовий зміст, умови дійсності та юридичні наслідки недійс-

ності. Угода від імені та в інтересах однієї особи може бути укла-

дена уповноваженою на це іншою особою і у відповідний спосіб

оформлена домовленістю.

Основна умова виконання зовнішньоекономічної операції

полягає в її ефективності. Вигідною вона може бути лише за

299

умови ретельного дослідження відповідними висококваліфіко-

ваними спеціалістами власної компанії, а в разі потреби — і спе-

ціалізованої консалтингової фірми.

Позитивне рішення про виконання конкретної зовнішньоеко-

номічної діяльності може бути прийняте лише за умови, що вона,

по-перше, ефективна, по-друге — безпечна. Розглянемо доклад-

ніше аспекти ефективності зовнішньоекономічної діяльності під-

приємств і насамперед економічної безпеки (тобто ризики).

Керівники і спеціалісти компаній, що здійснюють експорт-

но-імпортні операції, повинні усвідомлювати, що найчастіше

проблеми виникають раптово і всупереч очікуванням з тими зов-

нішньоекономічними операціями, ефективність яких не було

ретельно оцінено. Як засвідчує практика, підприємства часто

зазнають значних збитків через недостатнє техніко-економічне

обґрунтування ефективності зовнішньоекономічних операцій,

відсутності в ньому оцінок об’єктивно існуючих ризиків і не-

оптимальності схем здійснення операцій.

Ефективність зовнішньоекономічних операцій багато в чому

закладається на етапі їх планування і попередньої підготовки до

виконання, а оцінюється шляхом фінансового аналізу. Фінансо-

вий аналіз зовнішньоекономічних операцій складається з двох

взаємозалежних процесів [87, с. 12]:

• вкладення фінансових засобів в операцію, тобто витрати на

неї;

• одержання прибутків від операції.

Залежно від виду зовнішньоекономічних операцій, їх масш-

табів ці процеси можуть відбуватися по-різному: одночасно або

послідовно, безперервно або через інтервали, з різною швидкістю

та інтенсивністю, формуючи, отже, складні потоки фінансових

платежів.

Інтенсивність результуючого потоку платежів формується як

різниця між інтенсивностями витрат і прибутків у кожний період.

При цьому зауважимо, що витрати і прибутки, рознесені за часом,

особливо для масштабних операцій, пов’язаних з інвестиціями,

лізингом або давальницькою сировиною, необхідно зводити до де-

якого базового моменту. Зокрема, це може бути дата підписання

зовнішньоекономічного контракту і початку виконання операції.

Процедуру зведення різночасових платежів до базового мо-

менту доцільно здійснювати на основі підходів дисконтування,

300

що широко застосовуються у практиці фінансового аналізу. Для

розрахунку дисконтованого платежу насамперед визначається

позичковий відсоток, що називається нормою дисконтування

(зведення) і може трактуватись як ступінь переважання прибут-

ків, отриманих у цей момент, надприбутками, що будуть отри-

мані в майбутньому.

Для оцінювання ефективності зовнішньоекономічних опера-

цій можна застосовувати загальноприйняті у практиці економіч-

ного аналізу показники результативності проектів. Зважаючи на

специфіку зовнішньоекономічних операцій доцільно розглядати

такі з них [87, с. 13]:

• чистий зведений прибуток;

• ефективність витрат;

• коефіцієнт витрат/вигод (рентабельність);

• внутрішня ставка рентабельності;

• термін окупності.

З огляду на структуру зовнішньоекономічних операцій нині в

Україні найдоцільнішим є аналіз ефективності зовнішньоеконо-

мічних операцій за критерієм ефективності витрат. Це пов’язано

з тим, що проміжний результат зовнішньоекономічних операцій

досягається після митного оформлення товару. Цей результат,

що визначає в подальшому підсумкову ефективність операції за-

галом, може бути досягнутий при різноманітних модифікаціях

зовнішньоекономічних операцій, а отже, необхідно буде розгля-

дати кілька альтернативних варіантів виконання зовнішньоеко-

номічних операцій і приймати рішення про здійснення конкрет-

ного виду операції.

Узагальнено критерій ефективності витрат можна розглядати

в такому вигляді:

min

(1 ) (1 )

→=

∑∑

де n — період розгляду зовнішньоекономічних операцій; C

— за-

гальні витрати за період t; t = 1,2,…; i — норма (ставка) дискон-

тування; B

— чистий прибуток за період t.

На жаль, нині кожна зовнішньоекономічна операція в Україні

унікальна, що не дає змогу виявити статистику. Точних даних

про зовнішньоекономічну діяльність компаній не існує або вони

недостовірні. Отримання повної вихідної інформації надто доро-

ге або недоступне. Суб’єкти змушені працювати в умовах надзви-

при

const,