Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



151

3.3Проміжні(покривні)культури

В сучасній агрономічній літературі України використовується

термін «проміжна культура», суть якого зводиться до вирощування

різнихкультурупроміжкучасувідзбиранняпопередникадосівби

наступної за схемою чергування культури. За Державним стандартом

ДСТУ 4691:2006 «проміжна культура – це сільськогосподарська

культура,якувирощуютьнаполісівозміни,  коли воно вільне від

основноїкультури».

В якості проміжної можуть вирощуватися різні

сільськогосподарські культури з метою отримання додаткового врожаю

зерна, зеленої маси, сіна, сінажу або їх вегетативна маса може бути

використана,якорганічнедобриво.

В англомовній літературі більш поширеним є термін «покривні

культури».Підним розуміють культури,яківирощуютьвпершучергу

для створення рослинного покриву незалежно від того,чибуде

рослиннамасавмайбутньомузароблятисявґрунтякорганічнезелене

добриво, чи залишатиметься на поверхні ґрунту у вигляді рослинних

решток. Значимість їхнього застосування залежатиме від правильно

визначеного основного завдання,якепотрібновирішитизарахунок

вирощуваних покривних культур та обґрунтованого їх підбору для цих

цілей.

Щодотермінів«зеленедобриво»,«сидеральнедобриво»,вякостіяких

можутьбутивикористаніпокривнікультури,товониоднаково

трактуютьсявнашійіангломовнійнауковійлітературі.Американська

спілкаґрунтознавцівдаєнаступневизначеннятерміну«зеленедобриво–

церослиннийматеріал,якийвно

ситьсявґрунтвзеленійабостиглій

фазідляполіпшеннястануґрунту»(Martin.D.L.andThrailkill.D.J.(1993)

Дайвер(Diver)іСалліван(Sullivan),1992,вважають,щопроміжні

культури,яківирощуютьсяспеціальнодлязаробкивґрунтувигляді

зеленогодобриваслідназивати«сидеральнимикультурами».

В традиційних системах землеробства вважається,щополе

повинно«відпочивати»післязібраноговрожаю,атомуресурсплоща/час

вегетаційногосезонувсівозмінівикористовуєтьсялишена50 ‐60%.Весь

іншийчаснаполівідсутнізеленірослини.Видалившипобічнупродукцію

зполя,ґрунтзалишаєтьсявідкритимінаньогопостійнодіютьприродні

фактори:вітер, вода атмосферних опадів.Проте, давно відома істина



152

засвідчує,що«ґрунт‐рослина»цеєдинаекосистемаірозриватиїїнавіть

накороткийтерміннедоцільно.

Колиповерхняґрунтузалишаєтьсявідкритою(відсутнірослиничи

їх рештки), то вона найбільш вразлива для дії дощових крапель,що

руйнуютьґрунтовіагрегати.Внаслідокцьоговідбуваєтьсявтратанаявних

рухомихпоживнихречовиншляхомїхвимивання,проявляєтьсяводната

вітроваерозія,непродуктивнорозкладаєтьсяорганічнаречовинаґрунту.

Щодо переваг поля, залишеного без рослинних решток,товони

полягають в наступному:виникаєможливістьпровестизаходипо

знищеннюсходівбур’янів;заробитивґрунтпісляжнивнірештки,наяких,

якправило,присутнізбудникихворобташкідники;підготуватиґрунтдля

проведенняякісноїсівби.

В системі землеробства No‐till одним із засобів вирішення

названихпроблемуперіодвідсутностіосновноїкультурисівозмінина

полієвирощуванняпроміжних( покривних)культур.

Ґрунт‐  живий організм,вякомуґрунтовабіотапостійномусить

матипоживу.Такоюпоживоюєрослиннірешткитакореневівиділення

вегетуючихрослин.Затривалоївідсутностікультурнаполівільніресурси

починають використовувати бур’яни, для знищення яких необхідно

застосовувати гербіциди.Проміжніпосіви‐цечудовийфітоценотичний

засіб контролю розвитку бур’янівінакопиченняорганічноїречовинина

полі.Пригніченнябур’янів покривними культурами є найбільш

екологічночистиміекономічнодоцільнимзаходомїхконтролю.

Проте,длязастосуванняцьогозаходунезавждиєвідповідні

умови і можливості

.

Головною проблемою використання покривних

культурурегіонахзкількістюопадівменше700 мм в рік є рівень

використання ними запасів вологи. При надлишковому використанні

вологи проміжними культурами її може не вистачити для основної

культури,щонегативновідобразитьсянаурожайностіостанньої.

Цього можна уникнути, розрахувавши час присутності на полі

покривноїкультуритакількістьвологи,використаноїнеюзаперіодсвоєї

вегетації,якавірогідноможекомпенсуватисязазимовийперіод.Точне

числовезначенняцихмежбудесуттєвоколиватисявзалежностівід

кліматичних особливостей кожного регіону і може бути визначене в

даних умовах лише експериментальним шляхом. Проте, загальним

правилом залишається те, що чим більша вологозабезпеченість в

регіоні,тимбільшіможливостідлявирощуванняпроміжнихпосівів.



153

У посушливих районах за умов відсутності рослинних решток чи

малої їх кількості на поверхні поля,асівбапроміжнихкультурє

проблематичноювнаслідокнедостатньоїкількостівологи,длявирішення

завдань контролю сходів бур’янів, зменшення непродуктивної втрати

вологизґрунтутазахистуйоговідерозіїможливе,яквиняток,

застосуванняповерхневого механічного обробітку ґрунту без обертання

скиби.

ВумовахПівнічноїАмерикидляцьогочастовикористовують

важкіпружинніборони,вякихєможливістьрегулюватикутнахилузубів.

Цим знаряддям досягається більш рівномірний розподіл рослинних

рештокпополютаїхчастковеперемішуваннязповерхневим(1‐2см) 

шаром ґрунту. Утворюється грунтово‐органічна мульча,якадобре

захищаєґрунтвідвтративологиіодночаснознищуютьсявсіпроросткиі

сходиоднорічнихбур’янів.

ЗасистемиземлеробстваNo‐tillпокривнікультуризабезпечують

ґрунт органічною речовиною біологічним шляхом,анезарахунокїї

заорювання. Суть цього біологічного процесу полягає в тому,що

підземначастинарослинкореневасистеманавітьбезнашоговтручання

оптимальнорозміщенавґрунтіівже найкраще взаємодіє зґрунтовими

мікроорганізмами. Надземна ж частина буде розкладатися ними при

залишенніствореноїорганічноїречовининаповерхніґрунту.

ЗасистемиземлеробстваNo‐till значимість і завдання,які

вирішуються за допомогою покривнихкультурможнаозначити

наступнимипозиціями:

1)Регулюванняводногорежимуґрунту.Цеможевідбуватисяза

рахунок зменшення випаровування ґрунтової вологи, поліпшення

інфільтраційних властивостей ґрунту, підвищення водоутримуючої його

здатності.Основнимфактором,якийзумовлюєпідвищенняпроникнення

водивґрунтпризастосуваннітехнологіїNo‐till

єканали,якіутворюються

післярозкладукореневоїсистемирослинтаканали,якіутворилися

внаслідокжиттєдіяльностіземлянихчерв’яків(Lal etal.1991).

2)Регулюваннятемпературиґрунту.Травостійпокривних

культур приймає на себе пряму сонячну радіацію, тому температура

ґрунту,покритогорослинамиаборослиннимирешткамизавждинижча,

ніжзаїхвідсутності.

3) Регулювання поживного режиму ґрунту.Зарахунок

запобігання втратам поживних речовин з ґрунту шляхом їх вимивання,



154

збільшенню вмісту азоту в ґрунті за рахунок його біологічної фіксації з

атмосфери, рециркуляції доступних мінеральних поживних речовин

відбувається до певної міри їх збереження та поповнення. Дослідами

було встановлено, що при вирощуванні люпину або вики,якіслугували

попередником кукурудзі,вґрунтінакопичувалосядо90кг/га

додатковогоазоту(Derpsch,Calegari,1992;Calegarietal.,1998).

Кількість азоту, який міститься в біомасі різних видів покривних

культурсуттєвовідрізняється.Зазвичайбобовікультуринакопичуютьвід

65до220кг/гаазоту.Цейазотмінералізуєтьсяпротягомтривалогочасу.

Біля 50% його загальної кількості, що міститься в покривній культурі,

можебутивикористанонаступноюкультурою.



Таблиця 3.2.Хімічнівластивостіґрунтупісля11 років

застосуваннярізнихпокривнихкультур(шар0‐5см)

Показники

Види

P,

мг/дм



C,

г/дм



pH

Al,

cмол/

дм



Ca,

cмол/

дм



Mg,

cмол/

дм



K,

cмол/

дм



Ступінь

наси‐

чення

основами

СистемаземлеробстваNo‐till

Викамохната 22,7 34,85 5,23 0,01 5,99 3,16 0,4 61,61

Пар 18,2 28,59 5,87 0 7,5 4,12 0,21 74,73

Пшениця 19,4 26,84 5,63 0 6,19 3,41 0,35 68,15

Редиска 33,2 29,72 5,77 0 7,4 3,73 0,49 72,89

Овес

чорноголовий 27,5 30,7 5,8 0 7,77 4,3 0,39 74,59

Люпин

вузьколистий 21,2 29,75 5,63 0 6,84 3,94 0,36 70,71

Традиційнасистемаземлеробства

Викамохната 5,9 25,37 4,83 0,1 4,18 2,27 0,31 48,74

Пар 4,4 23,98 4,93 0,02 4,27 2,32 0,28 51,24

Пшениця 4,7 25,87 5,17 0,01 4,18 2,38 0,39 53,87

Редиска 4,9 26,62 5,13 0,03 5,01 2,85 0,43 57,36

Овес

чорноголовий

4,2 27,12 5,1 0,01 4,83 2,68 0,63 56,42

Люпин

вузьколистий

3,8 25,73 5,07 0,01 4,47 2,64 0,31 55,54



155

4) Захищають ґрунт від водної та вітрової ерозії. Основний час

прояву вітрової ерозії в умовах України припадає на зимовий або

весняний період, коли культури ще відсутні на полі. В зимовий період

при відсутності снігового покриву гребеняста поверхня ґрунту після

оранки при морозах перемерзає,розпушуєтьсяітомуґрунтстає

нестійким до дії вітру. Прикладом такої екстремальної ситуації може

служити1969рік,колинасходіУкраїнипроявилисясильніпиловібурі.

Якщобполябуливкритіпроміжнимикультурами, то навіть за такого

екстремальногозбігуумов,вітроваерозіянемоглабпроявитисявтаких

масштабах.

У весняний період ризик прояву вітрової ерозії зростає при

наявностінаступнихфакторів:

- відсутностіопадів,щовикликаєпересиханняверхньогошару

ґрунту;

- наявності розпиленої структури поверхневого шару ґрунту,

внаслідокінтенсивногомеханічногообробітку;

- потужнихвітрів.

Присутність живої проміжної культури або її мертвих залишків

призводитьдозниженняшвидкостівітрууприземномушаріґрунту,щов

результатііунеможливлюєпрояввітровоїерозії.

Водна ерозія ґрунту,якавиникаєнасхилах,внайбільшіймірі

проявляєтьсяувеснянийперіодтаненняснігутавлітнійчаспідчасзлив.

Основна причина полягає в тому, що надходження води перевищує її

поглинання ґрунтом. Роль проміжних культур полягає в зниженні

швидкостіпотокуводинасхилахтазбільшенніінфільтраційноїздатності

ґрунту.Якщопокривнікультуривисіваютьсявиключнодлязахистуґрунту, 

то підбирають культури,якіздатнізабезпечитивисокийвідсоток

покриттяповерхніґрунтувсамінайкоротшістроки.

Пригнічуютьрістірозвитокбур’янів. Негативний

вплив на

бур’яни покривних культур проявляється за рахунок фітоценотичного

тиску та зменшення надходження сонячної енергії до поверхні ґрунту.

Проміжні культури зменшують проростання насіння бур’янів і

пригнічують їх сходи настільки,щоостаннівбільшостівипадківне

утворюютьжиттєздатногонасіння.

Бур’яни за певних умов можуть сприяти розвитку в ґрунті

популяцій нематод.Застосуванняжпроміжнихпокривнихкультурта

відповідногочергуваннякультурвсівозмініможезабезпечитинайбільш



156

економічно та екологічно доцільний контроль над популяціями різних

видівнематод.

Приоптимальномучергуваннікультурвсівозмінітазастосуванні

покривних культур знижується ризик ураження зернових культур

стебловимигнилямитарізнимивидамигрибковихзахворювань,такими

якFusariumтаін.,щозводитьураженнякореневоїсистемидомінімуму.

6)Накопичуютьорганічнуречовину.  Кількість органічної

речовини,котранадходитьуґрунтзпроміжнихкультур,можна

порівнятизвнесеннямнакоженгектар15‐20тонгною.

7)Поліпшуютьфізичнівластивостіґрунту.Змінаагрофізичних

показників в кращу сторону відбувається за рахунок розущільнення

орного та підорного шару ґрунту кореневою системою,поліпшення

структури ґрунту, збільшення пористості ґрунту.Підчасрозкладу

органічних речовин виділяються поліцукориди, завдяки яким

відбувається склеювання ґрунтових часток і утворення стабільних

ґрунтових агрегатів (Bur ns, Davies, 1986).Цедопевноїміризапобігає

розвитку ерозійних процесів та сприяє підвищенню водоутримуючої

здатностіґрунту.

8) Підвищують біологічну активність ґрунту. Підвищується не

лишеінтенсивністьдіяльностібіотиґрунту,айїїчисельність.

9)Збільшуютькількістьівидоверізноманіттяґрунтовоїфлорита

фауни.Завдякипокривнимкультурамзменшуєтьсяпошкодженняпосівів

культурних рослин шкідниками та ураження їх збудниками хвороб.

Використання суданської трави і ріпаку, як покривних культур, суттєво

зменшуєкількістьнематоднакартоплі.

10) Поліпшують якість навколишнього середовища. Якщо в

якостіпокривноїкультуривикористовуютьсязлаковіозимікульту

ри,т

о

завдякиздатностішвидкоформуватипотужнукореневусистемууосінній

період вони є більш ефективними, ніж бобові рослини для поглинання

доступногоазотузґрунтуізапобіганнюйоговимиваннявґрунтовіводив

осінньо‐зимовийперіод(Meisingeretal.,1990;Muеlleretal.,1984).

Про рівень впливу проміжної культури на кількість доступного

азотувґрунтівосіннійперіодсвідчатьдані,наведенівтаблиці3.3.Озиме

жито було висіяне після культури,підякувносили250кг/га азотних

добрив.



157

Таблиця3.3.Впливпокривноїкультури(озимежито)навміст

нітратіввґрунті,мг/100ггрунту(HemphillіHart,1991)

Шарґрунту,см Покривнакультуравідсутня Покривнакультураприсутня

0–10 0,4 0,05

10‐20 0,6 0,1

20‐30 3,2 0,15

30‐40 5,4 0,2



Використанняпокривнихкультурусистеміземлеробстваможеяк

сприяти накопиченню патогенів,такізменшуватичисельністьта

пригнічувати їх поширення.Впливпокривнихкультурнахвороботворні

мікроорганізми буде залежати від природи патогенів і їх життєвого

циклу.

Якщопатогеннайкращевиживаєнаповерхнірослиннихрештківі

покривнакультуразалишенанаповерхніувиглядімульчі, тоді рівень

поширення хвороби може зрости.Зіншогобоку, збільшення вмісту

органічнихречовинуґрунтіможепідсилитибіологічнийконтроль

ґрунтових рослинних патогенів через прямий антагонізм і боротьбу за

енергію,водуйпоживніречовини.Заданимидосліджень,проведениху

США, кількість бактерій Sclerotium rolfsii різко знижувалася у покривних

культурахпривикористаннітехнологіїNo‐till.

Збудники хвороб,якізнаходятьсянарослиннихрештках,

залишених на поверхні ґрунту,гинутьвнаслідокнизькихтемператур,

підвищеної вологості або сухості та інших екологічних чинників.Деякі

покривні культури рекомендуються використовувати для зменшення

популяціїнематод(квасоля,суданськатраваікротоляріяіндійська).

Вплив покривних культур на популяції шкідників може мати і

негативний і позитивний характер. Покривні культури є джерелом

живленняякдлякорисних,такішкідливихвидівкомах.Останніможуть

поширюватисянапосівитоварнихкультурпридозріванніабовідмиранні

покривної культури. До моменту припинення вегетації покривної

культури чисельність популяції корисної ентомофауни може досягти

достатньої щільності, щоб затримати поширення популяції комах

шкідників на суміжних культурах,знижуючиїхчисельністьнижче

граничногорівня.

Дослідження,проведенівСША, показали збільшення щільності

кориснихкомахупосівахвикийконюшини. Повідомлялосятакожіпро



158

те,щоцікомахизнищилипопуляціюколорадськихжуків,якіхарчувалися

листямбаклажанів,якічергувалисязсмугамиконюшини.

У зв’язкузтим, що покривні культури займають поле в період

відсутностіосновнихкультурінемаютьтоварногозначеннявонимусять

відповідатинаступнимвимогам:

- низькавартістьнасіння;

- легковисіватися;

- швидкорозвиватисяіпокриватиповерхнюґрунту;

- давати позитивний ефект як добриво в післядії на наступні

культурисівозміни;

- неконкурувативсівозмінізосновнимикультурамизаплощу,

витратипраціічасу.

Узонахдостатньогозволоженняпокривнікультуриєключовим

фактором у системі землеробства No‐till, який набагато більше має

значення, ніж в традиційній системі землеробства.Чимменше

культур у сівозміні (чим коротша сівозміна), тим більша роль і

значенняпроміжнихкультур.

Таким чином, проміжні покривні культури у сівозміні в системі

землеробстваNo‐tillзабезпечують:

- підвищенняекономічноїефективностівирощуванихосновних

товарнихкультур;

- знижуютьпотребувгербіцидахіпестицидах;

- підвищуютьурожайністьтоварнихкультур;

- зменшуютьпотребувмінеральнихдобривах.



едивлячисьнате, що покривні культури забезпечують певні

переваги для системи землеробства,вониможутьстворитиідеякі

потенційніпроблеми:

- збільшення матеріальних витрат на одиницю площі без

отримання товарної продукції безпосередньо з покривних

культур;

- збільшенняобсягулюдськоїпрацінаодиницюплощі;

- можливізатримкизчасомпроведеннясівбиосновної

культури;

- зменшеннязапасувологивґрунті;

- можливість збільшення чисельності популяцій шкідливих

організмів,впершучергузбудниківхворобташкідників(ця

загроза більше умовна,ніжреальна, тому що до моменту



159

поширенняшкідливихкомах, корисна ентомофауна,

чисельністьякоїзростаєпривирощуванніпокривноїкультури,

досягає такої межі,  що здатна стримувати чисельність

популяції комах‐шкідників нижче економічного порогу

шкодочинності).

Маса мікроорганізмів,якірозкладаютьпокривнікультури,

складається з 10 частин вуглецю і 1 частиниазоту.Привикористанні

покривних культур збільшується надходження поживи для

мікроорганізмів,щовикликаєзростанняїхпопуляції.Щобвонине

споживалиазотзґрунтуданеспіввідношення10:1повиннозберігатисяв

органічній речовині або необхідно вносити додатковий азот з

мінеральнимидобривами.



Таблиця3.4.СпіввідношенняC:Nвпокривнихкультурах

Органічнаречовина СпіввідношенняC:N

Житодоцвітіння 14:1

Житоуфазіцвітіння 20:1

Вика 10:1до15:1

Конюшина 15:1

Стеблакукурудзи 60:1

Тирса 250:1



Молодазеленамасасидеральнихкультуркращерозкладається

ґрунтовимимікроорганізмами,ніжгрубісухіпіслязбиральнірештки,тому

щовзеленіймасібільшеазоту(кращеспіввідношеннявуглецюдоазоту).



Таблиця3.5.Розподілазотуміжнадземноюіпідземною

частинамирослинзродинибобових

Сільськогоспо‐

дарськікультури

Надземначастина

(%азоту)

Підземначастина

(%азоту)

Соя 93 7

Вика 89 11

Нут 84 16

Конюшиначервона 68 32

Люцерна 58 42



160

Потужні глибокі кореневі системи деяких покривних культур

надзвичайноефективнідлярозпушенняйаераціїґрунтів.

В Австралії проводили експеримент із посівами люпину

вузьколистого в пшениці й виявили,щопокривнакультуралюпину

вузьколистого виконує роль свого роду «біологічного плуга» завдяки

властивостямкореневоїсистемипроникатикрізьущільненішариґрунти.

При сівбі покривних культур після глибокого розпушування,вони

підсилюютьефектвідмеханічногорозпушенняґрунту.Глибина

проникнення кореневої системи деяких сидеральних культур в ґрунт

наведенавтаблиці3.6.



Таблиця3.6.Глибинапроникненнякореневоїсистемидеяких

покривнихкультур

Глибина(см) Сидеральнакультура

150–210

Конюшиначервона,люпин,

люцерна

90–150 Викапосівна,гірчиця

30–90Конюшинабіла,викамохната



Таблиця3.7.Кількістьазоту,якуздатнінакопичитибобові

покривнікультури

Покривнакультура Кількістьазоту(кг/га) Посилання

Викамохната 90‐100 Ebelhar,etal.,1984

Озимібобові 72‐78 Hargrove,etal.,1986

Конюшиначервона 99 McVay,etal.,1989



Таблиця3.8.Середнякількістьсухоїбіомасиіазоту,яку

отримуютьпривирощуваннідеякихпроміжнихкультурзродини

бобових(даніпоСША).

Покривнакультура

Біомаса

(тон/га)

Азот

(кг/кг)

Буркунбілий 4,3 120

Конюшинарожева 3,5 100

Викамохната 4,4 110



Таким чином,призростанніпопуляціїмікробів,якірозкладають

органічну речовину з широким співвідношенням вуглецю і азоту,