Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



Рис.3.3.Щільністьстеблистоюріпакунасуглинистомуґрунті

залежновіднормиівидуазотногодобрива,внесеногострічковим

способомзбокузібезуреазногоінгібітору(S.Grant–неопублікованідані)



Дозрівання культур також може затриматися, що призведе до

збільшення ризику пошкодження культури від осінніх приморозків.

Такожможезнизитисяякістьурожаюкультури.Якщоіснуєвисокий

рівень ризику,кращевикористатиіншийметодвнесеннядобрив,

наприклад,вміжряддяабострічковевнесенняпередсівбоючи

використатименшагресивнийвиддобрив.

Використання уреазних інгібіторів може допомогти зменшити

ризик пошкодження насіння як від КАС,таківідсечовини(мал. 3.3).

Уреазний інгібітор сповільнює конверсію сечовини в амоній, зменшує

йогоконцентраціюбілянасінини,якапроростає.



3.5.1.3 Внесеннядобривпіслясівби

В умовах західної Канади внесення азоту до або під час сівби є

однієюзнайефективнішихтехнологій.Проте,точневизначенняпотреби

культури в азоті ускладнюється в умовах, коли рівень вологості ґрунту і

потенціал урожаю сильно варіюють по роках. Виробничники мусять

вноситинизькінормиазотнихдобрив,якщоначассівбизапасвологив



181

ґрунті низький. При достатній вологості ґрунту потенціал урожаю

підвищуються.Затакихобставиннеобхіднододаткововноситиазот.

Відстрочене або роздільне внесення азоту можна

використовувати як стратегію зниження ризику неефективного

використанняазотнихдобрив.Роздільневнесенняможенезабезпечити

більш високого врожаю,ніжвнесенняазотупередабоодночаснез

сівбою,алецедаєвиробниковівитратитиазотнідобриваувідповідності

докліматичнихумовконкретногороку,щобокупитиінвестиції,вкладені

вазот.

Внесеннядобривнаповерхнюпіслясівбибудезв'язаноізтимиж

проблемами, що і внесення на поверхню перед сівбою,томувиди

добрив,вякихазотзнаходитьсяуформінітрату,будутьефективнішими,

ніж ті,вякихвінміститьсяуформіамоніюабосечовини.Усистемі

землеробстваNo‐till,денаповерхніґрунтузнаходитьсявеликакількість

рослинних решток, втрати азоту через процес іммобілізації або

випаровування можуть бути значними. Тому внесення розчину азотних

добривметодомобприскуванняабовнесеннязадопомогоюкултера

можематибільшийуспіх,ніжрозкиданнясухихдобрив(рис.3.4).

АзотнедобривоувиглядіКАСдобреадаптованедлявнесення

після сівби. Його можна вносити стрічковим крупно краплинним

обприскуванням або заробляти в ґрунт за допомогою култера після

сходівкультури.



Рис.3.4.Впливчасувнесення60кг/гаазотуувиглядіКАСна

урожайячменю(GrantandBailey)



182



Уідеаліазотпотрібновноситиназерновихдоабоуфазу3‐5

листочків,анаріпакудовиходувстрілку.Оскількинесприятливіпогодні

умови можуть затримати внесення азотних добрив після сівби,якусь

частину їх доцільно вносити при сівбі, якщо рівень доступного азоту в

ґрунтінизький.

Відомо,щовпосушливихумовахкористьвідвнесенняазотних

добрив розкидним способом невелика. Планувати внесення азотних

добриврозкиднимспособомнайбільшдоцільнопривисокійвірогідності

випаданняопадівпісляїхвнесення.Затакихумоврослинимаютьбільше

шансів поглинути внесений азот, який з водою опадів надходитиме в

кореневу зону.Разомзтим, в регіонах з високою кількістю опадів,

можливі суттєві втрати азоту з добрив внаслідок його вимивання з

кореневмісногошарутапроцесуденітрифікації.

Такимчином,будь‐якийспосібвнесенняазотнихдобривмаєсвої

перевагиінедоліки,якінеоднаково проявляються в регіонахзрізними

ґрунтово‐кліматичнимиумовами.



Рис.3.5.Впливспособувнесенняазотнихдобривнаурожай

ячменю(GrantandBailey)



Прирозробціоптимальноїсистемивнесеннядобривдля

конкретних умов, необхідно розрахувати норму внесення, врахувати

вартість і доступність устаткування,діютаефективністьобраноговиду



183



184

добривнаґрунттакультуру,якавирощується, якість насіннєвого ложе,

рівеньвологозабезпечення.Ідеальної«найкращої»системирегулювання

азотного режиму не існує, все визначається і залежить від наявних

обмежуючифакторіввконкретномугосподарстві.



3.5.1.4 Внесенняфосфору

На більшості типів ґрунтів за традиційної технології обробітку

ґрунту і відсутності стоку, фосфор можна застосовувати поверхнево

тривалий період часу.Зацихумов, як правило,всіпоживніречовини

будутьефективновикористанівнаслідокїхзагортаннівґрунт.

Проте, за системи землеробства No‐tillтакийспосібвнесення

може мати певні проблеми, особливо при наявності значного шару

рослиннихрештокнаповерхніґрунту.

При внесенні фосфорних добрив в ґрунт більша їх частина

переходить у форми,якімалодоступнідлярослин.Отже, рухомість

фосфорувґрунтімінімальнаівіндосягаєкоріннявосновномушляхом

дифузії,ацетривалийпроцес. Виходячизцього, фосфор необхідно

вносити максимально наближено до кореневої системи, що можна

досягтиприпосівнимспособомйоговнесення.

В системі землеробства No‐tillособливоважливодовестивміст

фосфорувґрунтідокількості,заякоїрівеньйогонаявностіоцінюєтьсяяк

високийабодужевисокий.Цедозволитьвмайбутньомурізкозменшити

нормивнесенняфосфорнихдобрив(лишенакомпенсаціюйоговиносуз

урожаємпопередника).

Така загальна стратегія регулювання фосфорного режиму ґрунту

дозволяєоптимізуватирівеньврожайностікультуртаекономічну

доцільністьвикористанняфосфорнихдобрив,яквпосушливі,таківологі

роки.

Прогнозованого результату можна досягти завдяки разовому

внесеннювеликоїкількостіфосфорнихдобривврозрахункунакілька

роківабощорічнимїхвнесеннямдодосягненнявисокоговмістуфосфору

вґрунті.

На відміну від азоту, рухомістьякогопідвищуєтьсяяктількивін

перетворюється в нітратну форму, фосфор відносно мало рухомий у

ґрунті, тому він залишається в зоні внесеного фосфорного добрива.У

системі землеробства No‐till, коли перемішування ґрунту відсутнє,це

можепризвестидойогонакопиченнявверхньомушаріґрунту.



185

Заумоввирощуваннякультурзширокимиміжряддямиівнесенні

стрічковим способом фосфорних добрив,йогоконцентраціявстрічці

завжди вища,ніжвміжряддях. Це потрібно враховувати при відборі

зразківґрунту,дляотриманнядостовірнихрезультатіваналізу.

Привнесенніфосфорнихдобривстрічковимспособомзнижується

швидкість його реакцій в ґрунтовому розчині з утворенням

важкорозчиннихфосфатів,аотжедобривозалишаєтьсявдоступнійдля

рослин формі  триваліший термін.Прицьомунаявністьстрічкиз

підвищенимвмістомфосфорунезатримує,анавпаки,сприяє

інтенсивномуростукореневоїсистемирослин.Проте,основнапроблема

при цьому полягає в тому, що при пересиханні шару ґрунту, де внесені

фосфорні добрива, вони можуть стати недоступними для рослин. Для

цього найбільш оптимально вносити фосфорні добрива при сівбі на

глибину не менше, ніж глибина загортання насіння,щобуникнути

дефіцитуфосфорунапочаткувегетаціїкультури.

Відмовавідмеханічногообробіткуґрунтупризводитьдопевного

зниження температури ґрунту весною та підвищення його щільності.В

цих умовах проростки культурних рослин можуть бути недостатньо

забезпеченіфосфором.

При низькому рівні вмісту фосфору в ґрунті позитивну роль в

забезпеченні цим елементом рослин може відігравати мікориза на їх

кореневій системі,якасприяєрослинамвпокращенніфосфорного

живленнярослин,особливонапочаткувегетаційногоперіоду.



Таблиця3.12.Концентраціяфосфорувтканинахльонуна5‐мутижні

вегетаціїзалежновіднормивнесенняфосфорупідкультуру,

попередникаітехнологіїобробітку

Попередники

Нормивнесення

фосфору(P),кг/гад.р.

ріпак Пшениця

2000р. 1999р.

Тради‐

ційна

No‐till

Серед‐

нє

Тради‐

ційна

No‐till

Серед‐

нє

0 0 0,46 0,38 0,42 0,48 0,49 0,48

0 25 0,45 0,43 0,44 0,5 0,49 0,49

0 50 0,47 0,46 0,47 0,48 0,48 0,48

Середнє0P 0,46 0,42 0,44 0,48 0,49 0,49

25 0 0,45 0,45 0,45 0,5 0,48 0,49

25 25 0,48 0,46 0,47 0,52 0,51 0,51



186

25 50 0,5 0,46 0,48 0,53 0,54 0,53

Середнє25P 0,48 0,45 0,47 0,52 0,51 0,51

СереднєпоP 0,47 0,44 0,45 0,5 0,5 0,5



Про це свідчать,наприклад, результати досліджень Miller (2000)

Bittmanetal.(1998), якіпоказали,щозатрадиційноїтехнологіїобробітку

ґрунтузнищуєтьсяміцелійгрибівмікоризи,авсистеміземлеробстваNo‐

till,якрівеньприсутностійого,таківпливнакультурурізкозростаєза

рахуноквідсутностімеханічноговпливунаґрунт.

Міцелій не гине протягом тривалого зимового періоду,аотже

можеотримуватифосфорзґрунтуізабезпечуватинимкультурні

рослини, як тільки утворить симбіоз з їх кореневою системою,що

розвивається навесні.Фосфор, яким забезпечує мікориза рослину в

перші4‐6тижнівегетації,маєвеликийвпливнаріст,розвитокікінцевий

урожай(Grantetal.2001).

Мікориза добре розвивається не на всіх культурах. Дуже погано

розвиваєтьсямікоризанаріпаку,томупісляцієїкультуривартозбільшити

нормувнесенняфосфорнихдобрив.

Таким чином, як система обробітку,такіпослідовність

чергуваннякультурусівозмініможутьсуттєвовплинути на реакцію

культурипривнесенняфосфорнихдобрив.



3.5.1.5 Калійісірка

Рух калію в ґрунті набагато інтенсивніший ніж фосфору,але

набагато менший, ніж нітратного азоту. Йони калію утримуються на

від’ємно заряджених частинках глини і органічної речовини ґрунту.

Дефіциткаліюможевиникнути при низьких температурахта перепадах

вологостіґрунту.Н

айпоширенішекалійнедобривоКCl(хлоридкалію,NP

K–0‐0‐62)можебутиособливокориснимпринаявностідефіцитухлорув

ґрунті.

На такий елемент,яксірка, зазвичай не звертають належної

уваги,хочавінцьоговартий.Ґрунтовітестинасіркусьогоднінедостатньо

надійні і заними не можливо точно визначити потребу внесення цього

елементу. Більш надійним є визначення сіркового дефіциту за

відповіднимисимптомамибезпосередньонакультурнихрослинах.



187

3.5.1.6Кальцій,магній,цинк

Мікроелементичастоєобмежуючимфакторомотримання

запланованого рівня урожайності культур.Приневисокихпланових

рівнях урожайності ці мікроелементи у більшості випадків не є

обмежуючимфакторомназерновихколосовихкультурах.

Разом з тим,цинку(Zn)моженевистачатидлякукурудзи,

особливонаґрунтахзвисокимвмістомкарбонатукальціютафосфору.

Піщаніґрунтичастобуваютьбідниминацинк.Нерідкодефіцитцинкудля

озимоїпшениці та інших зерновихкультур може спостерігатисянафоні

високоговмістуфосфорувґрунті.Іншімікроелементитакі,якмарганець,

мідь,молібдентаборрідкобуваютьудефіцитідля

сільськогосподарськихкультур.

Нестачамікроелементівуґрунтієпричиноюзниженняшвидкості

йузгодженостіобміннихпроцесівворганізмірослин,щоможепризвести

дозахворюваньінавітьстатипричиноюїхзагибелі.Зрештоюрослинине

реалізують своїх можливостей і дають низький і не завжди якісний

врожай.

Останнім часом усе більшого поширення набуває листкове

внесеннямікроелементіву критичні періоди розвиткурослин–періоди

найбільшоїпотребивних.

Позакореневимживленнямназиваютьвнесеннядобрив,завдяки

яким рослини отримують поживні речовини не через коріння,ачерез

листя і стебла. Такий спосіб живлення здійснюється шляхом

обприскування рослин розчинами,якімістятьпоживніречовини.

Необхідність позакореневого живлення обумовлена тим, що в другій

половині вегетації вносити добрива в ґрунт неможливо за рахунок

високогосуцільноготравостою.Крімтого,вцейперіодвегетаціїчастов

ґрунті є недостатня кількість вологи,щопризводитьдозниженняабо

навітьприпиненнявикористанняпоживнихелементівзґрунту.

Останнінауковідослідженнядоводять,щонайбільшактивнимиі

доступними для рослин є мікроелементи у формі комплексонатів

(

хелатів)м

еталів, де елемент живлення перебуває у напіворганічній

формі.

Виявлено позитивний ефект позакореневого внесення макро‐ та

мікроелементівукомплексііззасобамизахистурослин,щовиключає

потребу в додатковому застосуванніобприскувачівдляїхвнесення.

Кожна гривня, витрачена на застосування мікродобрив,забезпечує



188

одержання чистого прибутку в залежності від культури від 4до50і

більшегривень.

При застосуванні комплексних добрив для позакореневого

підживлення урожайність підвищується на 10‐30% та значно

покращуються його якісні та органолептичні властивості,заумови

достатньоговмістуосновнихелементівживлення(NPK)вґрунті.

Позакореневе підживлення повинно бути прийняте як

обов’язковий агрозахід в системі інших заходів,якіспрямованіна

підвищенняврожаю.



3.5.1.7Хлор

Дефіцит даного елементу для зернових колосових (пшениці та

ячменю) зустрічається не так часто,аледляточноївідповідінадане

питаннянеобхідноматирезультатианалізуґрунту.

Основна користь від застосування хлорних добрив часто

проявляєтьсяупригніченнізбудниківхворобпшеницітаячменю.



3.6 Система захисту сільськогосподарських культур від

бур’янів,шкідниківтазбудниківхвороб

Проблема бур’янів,шкідниківтазбудниківхвороббулачине

найбільшактуальноющезчасіввиникненняземлеробстваізалишається

такоюдотеперішньогочасу.

Добре відомою істиною є те, що без вирішення питаннязахисту

посівівсільськогосподарськихкультурвідшкодочиннихорганізмівжодна

системаземлеробстванебудежиттєздатною.

Дошкідливихорганізмів відносяться шкідники, збудникихвороб

сільськогосподарськихкультуртабур’яни(ДСТУ4756:2007)



3.6.1Контрольбур’янів

Насучасномуетапірозвиткусистемземлеробства,найбільш

перспективними є інтегровані системи захисту рослин. Такі системи

передбачають поєднання запобіжних, винищувальних і спеціальних

заходів.

Запобіжними заходами вважають такі,щонедопускають

занесення на поля насіння бур’янів чи їх вегетативних органів

розмноження. Винищувальними заходами є механічні,фізичні, хімічні,

біологічні. Їх застосування передбачає припинення життєздатності



189

рослин.Спеціальнізаходи–цефітоценотичні,екологічнітаорганізаційні

(ДСТУ6070:2008).

Змістовноюбазоюдлярозробкиінтегрованої системи контролю

бур’яніввпосівахсільськогосподарськихкультурповинніслугуватитакі

основнізаходичиїхпоєднання:

‐ механічні запобіжні (очищенняпосівногоматеріалу, своєчасна

сівба і якісне збирання врожаю на низькому зрізі рослин

сільськогосподарських культур,правильнезберіганнята

приготування гною, систематичне скошування бур’янів до їх

цвітіння біля доріг,меж,лісосмуг, зрошувальних каналів та на

інших необроблюваних землях, застосування прогресивних

технологійвирощуваннясільськогосподарськихкультур);

‐ біологічне пригнічення – максимальне використання здатності

сільськогосподарських культур пригнічувати бур’яни при

чергуванні високо‐конкурентноздатних по відношенню до

бур’янів культур, таких як озиме жито,озимапшениця, озимий

ячмінь,тритікале, ріпак з слабо‐конкурентноздатними (до

середньо‐конкурентноздатних видів відносяться ярий ячмінь, 

овес,соняшник, кукурудза,люпин; слабо‐конкурентноздатним –

ярапшениця,зернобобові, льон);

‐системауправліннярослиннимирештками;

‐науковообґрунтованечергуваннякультур;

‐ структура посівних площ (

видова різноманітність культур з

урахуванням

нормативної періодичності повернення культур на

тесамеполе);

‐строки,способисівби,нормивисівутаудобрення(оптимальні

строкисівбикультури, оптимальна глибина загортання насіння,

оптимальна густота стеблостою культури, обґрунтована система

удобрення);

‐технологіяNo‐till(мінімальнепорушенняґрунту);

‐ хімічні заходи контролю забур’яненості посівів (застосування

гербіцидівсуцільноїтаселективноїдії);

‐біологічнізаходи.

Концептуальний підхід контролю бур’янів за тієї чи іншої

системиземлеробстваполягаєвтому,щогрупабагаторічнихбур’янів

єнайбільшшкодочинна,алевіднихможнаповністюочиститиполяза

кількароків,якщовірнообранатактикаізаходиїхконтролю.

Однорічні бур’яни є менш небезпечними,алезважаючинате,

що вони розмножуються насінням, системою заходів можна лише

зменшити рівень їх присутності на полі,протенеможливоповністю

очиститивіднихполе.

В системі контролю однорічних бур’янів акцент слід робити на

використанні заходів,якібудутьпевноюміроювпливатинадинаміку

популяційбур’янівнасіннєвогоспособурозмноження:

‐зменшеннякількостісходівбур’янів;

‐ зменшення кількості насіння бур’янів під впливом природних

факторів;

‐зменшенняформуванняжиттєздатногонасіннябур’янами.

При використанні і повній довготривалій реалізації підходу,який

базується на знанні динаміки популяції бур’янів, можливе зменшення

використання гербіцидів на 50% у порівнянні з  початковим  періодом

запровадженнясистемиземлеробстваNo‐till.



Рис.3.6.Забур’яненістьпосівівзатехнологіїNo‐ti llпривідсутності

новогонадходженнянасіння,шт./м

.SkoraNeto(IAPAR),1994



190