Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



Рис.3.7.П’ятькомпонентівсистемиінтегрованогоконтролюбур’янів

Динамікапопуляціївсіхбур’янів визначається їх біологічними

особливостями,екологічнимивимогамитанаявнимиресурсамитериторії.

У однорічних бур’янів насіння є ключовим моментом динаміки популяції

цихвидів.

Основним показником довгострокової ефективності контролю

однорічних бур’янівєдинамікаґрунтовогобанкунасіннябур’янів.

Тактичнаефективністьконтролюпопуляціїконкретноговидувизначається

зменшенням його чисельності в гербокритичний період –показник

уникнення біологічної шкоди,астратегічна– зменшенням формування

банкужиттєздатногонасіннявґрунті.



3.6.1.1Особливостіхімічногоконтролюоднорічнихбур’янів

В системі землеробства No‐till, так як і в інших,гербіцидиє

основним,аленеєдинимзаходомвпливу набур’яни.Протестратегія

застосування гербіцидів за системи землеробства No‐till дещо інша,

ніжзатрадиційноїсистемиземлеробства.

Відмінність,упершучергу, полягає в іншому наборі гербіцидів

для контролювання рівняприсутності бур’янів в періоди,коликультури

відсутні на полі. При запровадженні ефективної системи контролю

забур’яненостіпосівівосновубур’яновихугруповань,якпритрадиційній,

такіприсистеміземлеробстваNo‐till,складаютьоднорічнібур’яни.



191



192

Відсутністьмеханічногообробіткуґрунтупризводитьдозмінине

лише кількості,айвидовогоскладубур’янового угрупування.

Встановлено,щобур’яни,якімаютьвеликенасіння, меншпристосовані

доіснуваннявагрофітоценозахза відсутності механічного обробітку

ґрунту,адрібнонасінні, навпаки,більшпристосовані.Такимчином,у

першучергувартозвертатиувагунадрібнонасіннібур’яни,дляконтролю

яких необхідно використати як ґрунтові,такіпіслясходовігербіциди.У

посівахранніхярихтаозимихколосовихкультурусистемаххімічного

захистувикористовуютьсялишепіслясходовігербіциди.

Длякожногополясівозмінинеобхіднорозробитисвоюпрограму

застосування гербіцидів,якабнемаланегативноговпливунанаступну

культуру.Ранніярізерновікультуридоситьдобрезахищаютьсянавіть

традиційними недорогими гербіцидами з діючою речовиною МСРА,

бромоксиніл та ін. На тих полях, де в осінній період переважають

дводольні бур’яни варто з осені провести обробіток гербіцидами групи

2,4‐Д як найбільш дешевими і достатньо ефективними. Протизлакові

препарати варто використовувати лише при наявності однодольних

бур’янів.Призмішаномукласізабур’яненості краще використати

загальновинищувальніпрепаратиздіючоюречовиноюгліфосат. Основна

вимога‐недопуститиформуванняпіслязбиральнимибур’янами

життєздатногонасіння.

Присівбіпізніхярихкультурзтривалимвеснянимпередпосівним

періодом необхідно провести знищення весняних сходів бур’янів.Для

цього краще використати загальновинищувальні препарати.

Застосуванняґрунтовихгербіцидівзачасомвартоперенестина

післяпосівний період. Зумовлено це тим,щонаявнірослиннірештки

перехоплюють внесені гербіциди,

що знижує загальну ефективність

ґрунтових гербіцидів.Опади,яківипадаютьпіслявнесеннягербіцидів

можутьлишечастковоцевиправити.



Рис.3.8.Післязбиральнібур’янисформувалинасіння



Застосування гербіцидів з цієї групи в післяпосівний період,але

допоявисходівкультурибудебільшефективнимздвохпричин:



1. сівалка проводить певне розпушення ґрунту і загортання

рослинних решток,щозбільшуєступіньвідкритостіґрунту–

цепозитивновпливаєнарівеньефективностіґрунтового

гербіцидуособливовзонірядкакультури;

2. пізнішевнесенняґрунтовогогербіцидуподовжуєтермінйого

дії–зацейчаскультуравстигаєдосягнутизначногорозвиткуі

набутибільшоїстійкостііконкурентноздатностідобур’янів.

На посівах кукурудзи більш ефективним є застосування

ґрунтового гербіциду примекстра голд ТЗ вже по сходах культури,

особливо якщо його поєднати з післясходовим гербіцидом, наприклад,

базисабомайстер.Утакомувипадкуможназменшитинормувнесення

кожного препарату і отримати максимальну ефективність проти

вегетуючих бур’янів і мати тривалий період захисної дії ґрунтового



193



194

гербіциду.Чимтовстішірослиннірештки,тимбільшакількістьґрунтового

гербіцидупотрапляєвґрунт.

Програмизастосуваннягербіцидівможутьматирізнустратегію.В

одних передбачається максимальне знищення бур’янівзранньоївесни

за рахунок внесення гербіцидів в два строки:ранньоювесною– 50% 

норми і перед сівбою –  2/3 рекомендованої норми Дана система буде

доцільною в умовах посушливої весни з швидким наростанням

температури, коли волога виступає основним обмежуючим фактором.

Якщо волога весною буде в надлишковій кількості і затримувати сівбу

культури, то варто дати можливість розвиватися першим весняним

сходам бур’янівізнищуватиїхлишепередсівбоюкультури.Утакому

випадку ці бур’янизачассвогорозвиткупідсушуютьверхнійпосівний

шарґрунту.

Кожна з цих програм має свої переваги і недоліки,які

виражаютьсяузбільшенніабозменшеннінапругиунайбільш

завантажений період сівби ранніх ярих культур у зв’язкузпотребою

внесеннявцейчасгербіцидів.

Внесення гербіцидів навесні може бути обумовлено не лише

наявністюбур’янів,айприсутністюнаполіпроміжноїкультури,рістякої

необхідноприпинитидосівбикультури.Наприклад,колинаполінаявна

швидкоростучапроміжнаозимакультура.

Таким чином,системазастосуваннягербіцидівнеможебути

стандартною,амуситьспиратисянаособливостікожногоконкретного

регіонуабополятанаявноговидовогоскладубур’янів.Орієнтаціялише

назастосуваннягербіцидівможенедативисокоїефективностіікрімтого

може зумовити набуття бур’янами стійкості до певних гербіцидів,які

застосовуються щорічно. Тому інтегрована система контролю бур’янів

обов’язково повинна включати сукупність інших заходів,

які

взаємодоповнюютьодинодного.



3.6.1.2Особливості хімічного контролю багаторічних

бур’янів

Контроль багаторічних бур’янівусилуїхбіологічних

особливостей передбачає інший підхід, ніж контроль однорічних.

Ключ у контролі багаторічних бур’янівполягаєурозумінні

закономірностей руху вуглеводів у рослині – запасних поживних

речовин, які визначають здатність даної групи рослин

перезимовуватиіпроростати.

На рисунку 3.9. представлена модель переважаючого руху

вуглеводіву рослинах багаторічнихбур’янівзаперіодїх вегетації.У

першийперіод(інтервалміж1і2)зарахунокутворенняновихсходів

урослинахпереважаєрухвідорганівнагромадженняпоживних

речових до ростучих бруньок. Але коли рослини досягають певної

фази розвитку,вуглеводи,якіутворюютьсяулистках,починають

переміщуватися назад в органи їх накопичення, кореневі паростки,

кореневища,бульби(інтервал2‐3,малюнку3.9).Наприклад,упирію

повзучогоцеспостерігаєтьсяпривисотірослин15‐20см,ауосотів–

післяформуваннябутонів–початкомцвітіння.



Рис.3.9.Сезоннийрухвуглеводівміжлисткамитаорганами

накопичення(заданимиР.Андерсен,1994)



Знаннязакономірностейрухувуглеводівврослинієосновоюдля

ефективного застосування системних гербіцидів проти даної групи

бур’янів. Застосування гербіцидів повинно співпадати з переміщенням

вуглеводів від листкового апарату до кореневої системи,віншому

випадку основна частина гербіциду залишиться на листковому апараті і

може знищити лише надземну частину,апідземназалишиться

неушкодженою. Це призведе до появи нових сходів цих бур’янів.

Найбільша ефективність системних гербіцидів проти багаторічних

бур’янівспостерігаєтьсявосени(інтервал5‐6,мал.3.9),томущовцейчас

переважає виключно відтік запасних поживних речовин. У весняний



195

період(інтервал2‐3,мал.3.9)одночасноєрухвуглеводіввідкоренівдо

листківінавпаки.

Дослідженнямибуловстановлено,щоворганахнакопиченняпри

осінньому застосуванні гербіциду гліфосат його кількість була в 4рази

більшою,ніжпривесняному(Hunter1995).

Необхідно враховувати і те,щонавітьприоптимальному

застосуванні гербіцидів у сукупності з іншими заходами багаторічні

бур’яниможнавивестизполялишеза3‐4роки(рис.3.10.).



Рис.3.10.Чисельністьрослиносотурожевогонаполіпри

систематичномузастосуванніінтегрованоїсистемийогоконтролю

(Darwentetal.1994).



Якщоінтенсивнасистемазахистузастосовуєтьсялишеодинрік,то

початкова чисельність цього виду поновлюється вже через 2‐3роки.

Пояснюєтьсяцебіологічнимиособливостямивиду,якіполягаютьурізній

здатності протистояти проникненню гербіцидів до бруньок,які

знаходяться у різному життєвому стані.Активноростучібруньки

поглинаютьгербіциду10разівбільше,ніжсплячі.Цепризводитьдотого,

щопершігинуть,адругізалишаютьсяживимиіздатнідаватиновісходи.

Вонипочинаютьактивнорозвиватисялишепіслязагибеліперших.

Упосушливихумовах,колиімовірністьпоявисходівбагаторічних

бур’янівудругийперіодвегетаціїнизька, доцільно вносити гліфосат

перед збиранням зернових культур,щодозволяєзнищитивегетуючі



196

багаторічні бур’яни. (Дарвент и др. 1994). Гліфосат вносять за тиждень‐

два до збирання. На початку вегетаційного сезону доцільно знищувати

осоти в посівах зернових колосових культур препаратами з діючою

речовиною2,4–ДабоМСРАтаін(мал.3.11).



Рис.3.11.Порівнянняконцентраціїгліфосатуубрунькахпирію

повзучоговзалежностівідїхстану.1‐2–активноростучібруньки,3‐6

сплячібруньки.(Claus,Behrens,1976;Shiehetal.,1993)



Таким чином,щобдосягнутиуспіхувконтроліза

багаторічними бур’янами потрібна довгострокова програма,вякій

поєднанікількаметодівїхконтролю.

Науковообґрунтованечергуваннякультурвсівозмінієвпливовим

факторомнаформуваннябур’яновогокомпонентуагрофітоценозу.

По‐перше,причергуваннікультурнаполіможливазміна

видовогоскладубур’яновогоугрупованняупосівахвідповідноїкультури.

Для кожної культури властива присутність певного набору проблемних

видів однорічних бур’янівзнасіннєвогобанкуґрунтовогокомплексу

даноїтериторії.Багаторічнібур’янипрактичнонеприв’язанідокультуриі

є характерною особливістю даного поля.Вониздатнізабур’янювати

кожну культуру,якувисіваютьнаданомуполівідповіднодосхеми

чергуваннякультурвсівозміні.

По‐друге,підвпливомсівозміниможливезменшеннязагального

рівня присутності бур’янівупосівах.Кожнакультурамаєсвійрівень

конкурентноздатності до бур’янівістворюєрізніможливості

фітоценотичногоконтролюїхприсутностівпосівахданоїкультури.



197



198

Обсяг агротехнічних можливостей контролю рівня присутності і

репродуктивної здатності видів бур’янів пов’язаний з строками сівби

конкретної культури та її збирання.Наприклад,сходимишіюзеленого

з’являються в середині травня,ацвітутьтаформуютьнасіннярослини

мишію в липні. Озима пшениця на зерно звільняє поле в кінці червня‐

липня.Отже,впіслязбиральнийперіодвцьомуполіможнаконтролювати

нелишеприсутність,айрепродуктивнуздатністьконкретноговнашому

прикладі пізнього ярого виду бур’яну мишію. Подібну ситуацію можна

змоделювати і для поля,девирощуєтьсякукурудзаповідношеннюдо

ранніхярихбур’янів.

В такий спосіб можливий контроль репродуктивної здатності

певних видів бур’янівупосівахконкретноїкультурипротягомодного

року.Якщобтермінзберіганняжиттєздатностіунасінняцихвидівбув1

рік,товпринципіможливоостаточновирішитипитаннязабур’яненості

культурданимвидом.

Наукові дані свідчать, що кількість життєздатного насіння в

природних умовах у ґрунті щороку знижується.Основнимистаттями

витратнасіннязґрунтовогобанкуєпроростання,споживанняїхптахами

та різними представниками ґрунтової фауни,атакожрозкладнасіння

мікроорганізмами.

Результатаминауковихдослідженьвстановлено,щоінтенсивність

зменшенняжиттєздатногонасіннявищаприйогорозташуванніна

поверхні ґрунту,дефактори,яківпливаютьнанього(волога,світло, 

температура тощо)маютьнайбільшуамплітудуколивання.При

загортанні в ґрунт насіння здатне більш тривалий час зберігати свою

життєздатність.Цимпояснюєтьсятойфакт, що при постійному

механічномуобробіткуґрунтуспостерігаєтьсявисокийрівеньпотенційної

засміченості.

Водночас, кількарічний ефективний контроль репродуктивної

здатності видів бур’янів дозволяє значно зменшити актуальність

проблемизабур’яненостізатехнологіїNo‐till.Встановлено,щозаперший

рік після осипання життєздатним залишається 20%насіннябромусу

житньогоімишіюзеленого,ачерез2рокилише5%(Anderson,2003).Це

характернодлябільшостіоднорічнихбур’янів  (Roberts, 1981; Egley & 

Williams, 1990).Чергуваннякультурзрізнимижиттєвимициклами

дозволяєдосягтиприроднимшляхомзменшенняпотенційної

засміченостіґрунту.



Рис.3.12.Впливглибинирозміщеннянасіннямишіюзеленогонарівень

йогожиттєздатності.Дослідженняпроводилисьунапівпосушливих

умовахпрерійКанади.(Bantingetal.,1973;Thomasetal.,1986)



Дослідження сівозмінного фактору за системи землеробства No‐till

показали,щопривідсутностімеханічногообробіткуґрунтудляефективного

пригніченнябур’янівдоцільнорозроблятисхемучергуваннякультурусівозміні

таким чином, щоб дві культури холодного періоду (ранні ярі та озимі)

чергувалися з двома культурами теплого періоду (пізні ярі).Цедозволяєу8

разівзнизитизагальнийрівеньзабур’яненостікультур.

За традиційної системи землеробства,якабазуєтьсянаполицевому

обробітку ґрунту не дотримуються вище означених рекомендацій ів польових

сівозмінахщорокукультурихолодногоперіодузмінюютьсятеплими.

В дослідженнях динаміки наростання чисельності сходів бур’янів було

встановленодвапіки.Першийформуєтьсявосновномусходамиранніхярихта

зимуючихбур’янів,адругий–пізнімияримибур’янами(рис.3.13).Враховуючи

періодміжпікамипоявисходівбур’янів,можнапередбачитичергуваннякультур

таким чином,щобдосівбинаступноїбулознищено35‐50%імовірнихсходів

бур’янів.



199



Рис.3.13.Динамікасходівбур’яніввштатіКолорадо.Вертикальнілінії

–часпосівукукурудзитасоняшника(Anderson,2004)



Разом з тим, необхідно добре розуміти, що в перші роки

переходудосистемиземлеробстваNo‐till,кількістьсходівбур’янівбуде

більшою,ніжзатрадиційноїсистемиземлеробства.

Причина цього у наявності великої кількості насіння бур’янів на

поверхні поля.Проте, якщо нові порції насіння бур’янів не будуть

потрапляти на поверхню ґрунту,тозасистемиземлеробстваNo‐tillз

часомкількістьсходівбур’янівбудезменшуватисянабагатошвидше,ніж

затрадиційноїсистемиземлеробства.

Устеповихумовахприкладомвдалогочергуваннякультуру

короткоротаційнійсівозмініможебутитака:озимапшениця–кукурудза

просо –пар.Всівозмінідвікультуриозимапшеницяіпросоможуть

вирощуватись без застосування гербіцидів під час їх вегетації.Варто

відмітити, ще й таку перевагу,щозанизькоїзагальноїчисельності

бур’янівгербіцидиякґрунтові,такіпіслясходовібільшефективні(Winkle

etal.,1981;Dielemanetal.,1999).

У чистому пару гербіцидами можна успішно контролювати

бур’янишляхомдвох‐ітрьохкратногоїхвнесення,азатрадиційної

технологіїобробіткуґрунтупридоглядізапаромнеобхіднопровести4‐6

механічних обробітків. Порушення чергування культур призводить до



200