Гієроніма Сєнявського, та «шляхтича» («nobilis») Микити Гоголя. Ці двоє
нібито не повернули кількох підданих Олєвінського, які втекли з його села
Серватинці Кам’янецького повіту Подільського воєводства до села Гоголі. У
декреті Катерина зі Штемберґа названа «дідичною власницею» («haeredissa»),
а Микита Гоголь - «посесором» («possessor») цього поселення
8
. У декреті
1618 р. того ж таки суду в тій самій справі (1617 р. суд відклав розгляд справи
до наступної сесії) Гоголь іменований уже не тільки посесором, а й «осадчим»
(«locator») села Гоголі, тобто безпосереднім, «виконавчим» їх засновником,
причому Гоголі тут - «нове сільце на новому корені» («villula nova novae
radicis»)
9
. Очевидно, село було закладене з дозволу Катерини зі Штемберга, а
Микита Гоголь у 1617-1618 роках був, напевно, або тимчасовим власником, або
управителем села
10
.
Сама назва села і приналежність Гоголя до шляхти дають підстави
стверджувати, що у його заснуванні взяли участь кілька (принаймні дві)
шляхетських родин Гоголів. На основі доступних джерел не вдалося виявити
слідів Гоголів - як шляхтичів або й нешляхтичів - у Подільському воєводстві до
1617 р., тому логічно припустити, що прибули вони сюди саме перед цим роком.
Найвірогідніше, «фундатори» села Гоголі походили з Волинського воєводства,
де українські шляхтичі Гоголі були автохтонами
11
.
8
Центральний державний історичний архів України в Києві (далі - ЦДІА України в Києві),
ф. 37 (Кам’янецький земський суд), оп. 1, спр. 35, арк. 551зв.-552.
9
Там само. Спр. 36, арк. 244.
10
У середині XVIII ст. заснування (locatio) села Гоголі перед (ante) 1617 р. помилково
приписували Василеві (Bazyli) Гоголю (Львівська наукова бібліотека імені Василя
Стефаника НАН України (далі - ЛНБ НАН України), від. рукописів, ф. 5 (Оссолінські), оп. 1,
спр. 3268 І, т. 1, с. 647-648). Василь Гоголь реальна особа. Про нього в середині XVII ст.
див.: ЦДІА України в Києві, ф. 4 (Підкоморський суд Київського воєводства), оп. 1, спр. 2,
арк. 214-217зв. (1644р.; тут він названий «Матвієм або Василем»); ф. 44 (Вінницький гродський
суд), оп. 1, спр. 2, арк. 338-338зв., 641-644зв. (1645 р.; тут він фігурує як Матвій); Wag
ner М. Kadra oficerska armii koronnej w drugiej połowie XVII wieku. Toruń, 1992. S. 16, 36
(1654 р.); Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie (далі-AGAD w Warszawie), dział85,N 70,
k. 172-174 v., 191-192 v. (1654 р.).
11
Сенютович-Бережний В. Рід Гоголів на Волині. С. 37. Варто звернути увагу на те, що
Катерина зі Штемберґа була молодшою сестрою Анни зі Штемберґа - дружини волинського
воєводи князя Олександра Острозького (помер 1603 р., а Анна померла 1635 р.; Rodzina.
Herbarz szlachty polskiej / Opracowany przez Seweryna hrabiego Uruskiego przy współudziale
Adama Amilkara Kosińskiego, wydany staraniem i kosztem córek autora. Warszawa, 1910.
Т. VII. S. 316; Herbarz Polski. Cz. I: Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szla
checkich / Ułożył i wydał Adam Boniecki. Warszawa, 1907. Т. XI. S. 353), родові маєтки якого
були у Волинському воєводстві, а волинський шляхтич Філон Гоголь у 1620-х рр. фігурує
як чоловік Софії зі Штемберґа (Rodzina... 1908. Т. V. S. 160; Herbarz Polski. Cz. І. 1905.
7. З історії української козацької старшини...
75