Крикунов В.Г. Грунтознавство
Подождите немного. Документ загружается.
поширення ґрунтів у господарстві, виявляють при цьому взаємозв'язок різних
ґрунтів з елементами рельєфу і геометричним ландшафтом у цілому;
відзначають приуроченість ґрунтів до визначених елементів рельєфу, а також
до характеру рослинного покриву і почвообразующих порід. При
неоднорідності ґрунтового покриву відзначають характер неоднорідності:
плямистість, сполучення, комплекси, мозаїки, ташеты і т.п. і характеризують
усі ґрунтові різниці усередині контурів. На закінчення цієї частини
складають зведену таблицю - систематичний список ґрунтів за наступною
формою
Таблиця 31
Тип Підтип Рід Вид Площа, га
% від площі
господарства
Умови
залягання
по рельєфу
Вид
угідь
Після цього приступають до виконання другої частини роботи з
великомасштабною ґрунтовою картою.
Мал. 4 Великомасштабна ґрунтова карта господарства
(Житомирська область Олевський район с. Зубковичі)
Легенда
Таблиця 32
Індекс Назва грунту
Гранулометричний
склад
Ґрунтоутворююча
порода
Розміщення по
рельєфу
Сильно опідзолений пісок
Флювіогляціальний
пісок
Рівнина з нахилом на
південний схід
Дерново-
слабоопідзолений
Легкий суглинок Моренний суглинок Пологі схили
Дерново-
середньоопідзолений
Те ж Те ж , ,
Те ж Середній суглинок , , ,
Дерново-
слабоопідзолений
середньозмитий
Важкий суглинок , Похилі і круті схили
Продовження табл. 32
Індекс Назва грунту
Гранулометричний
склад
Ґрунтоутворююча
порода
Розміщення по
рельєфу
Дерново-
середньопідзолистий
Супесь
Флювно-гляціальний
пісок
Дуже пологий схил
Те ж , Двохчленний насос Пологі схили
Дерново-підзолисто-
глієватий
Легкий суглинок Моренний суглинок
Шлейфова частина
схилів
Те ж Середній суглинок Те ж Плоскі водорозділи
Дерново-підзолисто-
глеєвий
Те ж , , ,
Продовження табл.. 32
Індекс Назва грунту
Гранулометричний
склад
Грунтоутворююча
порода
Розміщення по
рельєфу
Дерново-
середньопідзолистий
середньокамянистий
, ,
Вододіли, верхня
частина схилів
Заплавний дерновий , Аллювальний пісок Заплава ріки
Заплавний дерновий
глеевно
Важкий суглинок Те ж , ,
Низинний торф'яний
на дрібних торфах
- - Замкнуті зниження
Для цього потрібно: 1) виділити ґрунт, що має різний характер
зволоження, і показати його зв'язок з характером макро-, мезо- і
мікрорельєфу, з гранулометричним складом і термінами спілості грунту (у
південних районах варто вивчити характер комплексів і установити ділянки
із солонцюватими і солончаковими різновидами зональних ґрунтів; 2)
виділити ділянки еродованих ґрунтів, визначити характер і ступінь ерозії
(водяна чи вітрова ерозія) і описати райони їхнього поширення; 3) виділити
кам'янисті ділянки, визначити ступінь їхньої каменистості і описати райони
їхнього поширення; 4) виділити і визначити орієнтовно площі торфовищ,
указавши їхній тип, а в південних районах виділити солонці і солончаки,
установивши їхній характер.
Вивчення картограм.
Вивчення кожної картограми починають із з'ясування того
агровиробничогого показника ґрунту, за яким складена картограмма
(кислотність, запаси рухливих форм фосфору, калію, ступінь солонцюватості
і т.д.). Цей показник дається в назві картограми. Потім знайомляться з
масштабом картограми і роком її складання, після чого переходять до
вивчення тих умовних позначок, що показані на картограмі. Спочатку
виявляють усі контури з різними групами ґрунтів за рівнем того чи іншого
агровиробничого показника за картограмами кислотності, кількості рухливих
форм фосфору, калію і т.д.; потім зіставляють картограми з грунтовою
картою і виявляють типи, підтипи і види ґрунтів, до яких присвячені різні по
даному показнику групи ґрунтів.
Для ґрунтів південних районів по картограмі солонцюватості
підраховують площі контурів ґрунтів орнопридатних, умовно орно-
придатних і не придатних під ріллю. Для степових районів по картограмі
еродованності ґрунтів виявляють ділянки, що потребують в першу чергу
проведення протиерозійних заходів.
На закінчення використовують інші наявні картографічні матеріали
(картограми по змісту рухомих форм азоту, по потужності орного шару і т. п)
і складають зведену оцінну таблицю у доцільності проведення тих чи інших
робіт у господарстві (див. табл. 33).
Таблиця 33
Заходи по поліпшенню ґрунтів господарства
Найменування заходів
Удобрення
Характеристика
грунтів
Вапнування
Органічне
Калійне
Фосфорне
Азотне
Меліорація
Противоеро -
зійні роботи
Каміннозби-
ральні роботи
Поглиблення
орного шару
Гіпсування
Інші види робіт
Типи, підтипи, види,
роди ґрунтів
Приуроченість до форм
рельєфу
% від загальної площі
господарства
Використання великомасштабної ґрунтової карти і картограм
Агровиробниче угруповування ґрунтів.
Мета агровиробничого угрупування - об'єднання окремих контурів у
більш великі масиви, для яких можна рекомендувати відносно однакові
прийоми агротехніки й однакове сільськогосподарське використання. В одну
агровиробничу групу обєднують ґрунти, подібні за наступними ознаками: по
генезису і рівню родючості (ступені окультуреності), по рельєфу, в умовах
якого залягають ґрунти; по величині ґрунтових контурів і ступеня їхньої
однорідності; по придатності їх для вирощування сільськогосподарських
культур і особливостей агротехніки, що рекомендується; по характеру
заходів щодо корінного поліпшення ґрунтів.
При виділенні агровиробничих груп варто керуватися сукупністю
найбільш істотних ознак ґрунту, показаних на карті і картограммах. До них
відносяться (для всіх типів ґрунтів) гранулометричний склад, запаси
рухливих форм елементів живлення, потужність гумусового горизонту і його
гумусованість, ступінь окультуренності, ступінь еродорованості, характер
рельєфу, глибина залягання і якість ґрунтових вод і верховодки.
Крім трго, у кожній ґрунтовій зоні потрібно враховувати ряд істотних
показників, властивих ґрунтам цієї зони. У Поліській зоні до таких ознак
відносяться ступінь опідзоленості і ступінь кислотності, характер і ступінь
заболоченості, ступінь каменистості і розміри орних ділянок. Ці показники
мають вирішальне значення тут при оцінці рівня родючості і визначають
характер усього комплексу заходів щодо підвищення родючості дерново-
підзолистих ґрунтів нормального і тимчасового надлишкового зволоження.
Найбільш високим рівнем родючості володіють найменш опідзоленні і
найменш кислі ґрунти нормального зволоження. Ґрунти глеєваті і глеєві
вимагають додаткових витрат на обробіток і агромеліоративні заходи, тому
що на них вимокають посіви озимих і створюються несприятливі умови
живлення для всіх культурних рослин.
Мал. 5 Картограма агровиробничого угрупування грунтів
Таблиця 34
Легенда
Заходи що- до поліпшення і використання
№ агрогрупи; їх значення та
індекс ґрунту, вхідних у
группу
Назва ґрунтів вхідних у
групу
загальні агротехнічні меліоративні
Освоєні заплавні дернові,
дерново-слабо-і
середньопідзолені легко і
середньосуглинисті на
моренному суглинку і
алювіальному піску
Звичайна зональна
агротехніка.
Використовувати під ріллю.
Придатні для всіх
сільськогосподарських
культур
-
Освоєні дерново-
середньоопідзолені супіщані
на флювіогляціальному
піску і двочленному наносі
Внесення підвищених доз
органічних і мінеральних
добрив, посів сидератів.
Вибіркове вапнування.
Використовувати під ріллю
-
Освоєні дерново-підзолисті
легко- і середньосуглинисті
на моренному суглинку
Поглиблення орного шару,
вибіркове вапнування.
Використовувати під ріллю.
Придатні для зернових,
багаторічних трав
Осушення закритим
дренажем, комплекс
агромеліоративних заходів
Освоєні дерново-
середньопідзолисті
середньока’мянисті на
моренному суглинку,
середньосуглинкові
Те ж, що і для ґрунтів
першої групи
Збирання каменю