Криволапчук В.О., Бондарчук М.Т., Зленко С.М. та інш. Соціально-психологічні аспекти виявлення і попередження корупції та інших правопорушень серед працівників міліції

Подождите немного. Документ загружается.

безумовну цінність даного методу для практичної діяльності органів

МНБ, МВС, прокуратури та других суб’єктів оперативно-

розшукової діяльності Республіки Вірменії.

До появи власного поліграфного напрямку, а саме – до

2001 року, у разі крайньої необхідності проведення поліграфних об-

стежень органи внутрішніх справ Республіки Білорусь зверталися

до МВС Російської Федерації. У червні-липні 2001 р. на базі ГУВС

Краснодарського краю були підготовлено п’ятеро білоруських фахі-

вців: три працівника ГУКР для участі у розкритті та розслідуванні

злочинів і двоє працівників центральної поліклініки МВС Білорусі –

для відбору кандидатів на службу в ОВС. У жовтні 2001 р. була

прийнята Постанова МВС Республіки Білорусь „Про затвердження

інструкції про порядок проведення органами внутрішніх справ Рес-

публіки Білорусь опитування громадян з використанням поліграфа».

Інструкція визначила умови і порядок проведення опитувань грома-

дян з використанням поліграфа, а також порядок оформлення та

зберігання матеріалів і порядок використання результатів опиту-

вання. Вже за пів року використання поліграфа у процесі розкриття

та розслідування злочинів спеціалісти провели більше

60 поліграфних опитувань і надали інформацію про причетність до

здійснення злочинів 20 осіб, вісім з яких одразу після опитування

дали явку з повинною. Виходячи із позитивних результатів викори-

стання поліграфа при розкритті тяжких злочинів керівництво МВС

Республіки Білорусь прийняло рішення створити у центральному

апараті МВС відділ психолого-технічного забезпечення розкриття

злочинів із семи чоловік. Двох фахівців, яких раніше готували для

проведення кадрових перевірок, також включили у цей відділ і те-

пер вони також займаються розкриттям та розслідуванням злочинів.

Враховуючи наявність у штаті відділу професійних психологів у

функції відділу окрім розкриття злочинів входить психологічне су-

проводження підозрюваних, розробка психологічного портрету зло-

чинців по нерозкритим серійним злочинам і злочинам, скоєним на

сексуальному ґрунті, використання різноманітних психотехнологій

у розкритті злочинів. Також до обов’язків працівників відділу вхо-

дить проведення кадрових перевірок.

Свої поліграфологи декілька років тому з’явилися і у Казах-

стані. Рівень професіоналізму казахських поліграфологів стрімко

підвищується і на сьогодні вони вже представляють реальну силу,

здатну ефективно протидіяти криміналу і загрозі тероризму.

6.2. Становлення, розвиток і сучасний стан поліграфології

в Україні

Історія становлення і розвитку поліграфології в Україні тісно

пов’язана з органами внутрішніх справ. Початком можна вважати

1998 рік, коли до ГУВС Краснодарського краю (Росія) виїхала перша

група майбутніх фахівців, відряджених Міністерством внутрішніх

справ. У 1999 року наступна група фахівців – представників органів

внутрішніх справ України, в основному викладачі і науковці, пройшли

підготовку у США.

22 травня 1999 року в Національній академії внутрішніх справ

України був проведений круглий стіл «Проблеми і напрямки впрова-

дження поліграфа у практичну діяльність органів внутрішніх справ

України». У роботі круглого столу приймали участь як керівники про-

відного вищого навчального закладу МВС України, так і представни-

ки Головного управління по роботі з особовим складом МВС України,

колишній начальник лабораторії ВНДІ МВС СРСР доктор біологічних

наук, професор В. О. Варламов, українські та російські поліграфоло-

ги-практики, представники Служби безпеки і Міністерства оборони

України. Основна дискусія велася за наступних питань: застосування

поліграфа у кадровій роботі МВС України; організація підготовки

спеціалістів поліграфа в Україні; порівняльна оцінка російських і аме-

риканських поліграфів; вирішення проблем адаптації закордонних те-

стових методик для умов використання поліграфа в Україні; форми

взаємодії поліграфологів України та Росії; використання поліграфа

при розкритті тяжких злочинів, в тому числі вбивств на замовлення;

використання поліграфа при проведенні службових розслідувань; ети-

чні вимоги до діяльності спеціалістів поліграфа.

На круглому столі згадувалося, що у системі МВС України

Ю. Жаріковим на той час вже проводилася певна робота зі створення

вітчизняного поліграфа, заснованого на використанні реєстрації мов-

них ознак психологічного стресу людини.

Виступаючі наголошували на можливості застосування полігра-

фа в органах внутрішніх справ України на підставі ст. 8 п. 9 Закону

України «Про оперативно-розшукову діяльність», яка дозволяє вико-

ристовувати технічні засоби для отримання інформації. До першочер-

гових завдань було віднесено впровадження відомчої нормативної ба-

зи, розробка науково обґрунтованих методик опитування громадян із

використанням поліграфа та визначення основних вимог з технічного

забезпечення і організації проведення опитувань.

Основними напрямками впровадження поліграфа в Україні були

визначені:

1) кадровий;

2) криміналістичний;

3) слідчий;

4) психодіагностичний і психокорекційний;

5) спеціальний.

Для реалізації поставлених на круглому столі завдань було ви-

рішено порушити перед керівництвом клопотання щодо створення в

системі МВС України координаційно-аналітичного центру з питань

застосування поліграфа, розробки правової бази використання полі-

графа як у державних установах, так і в приватних підприємствах, ви-

значення порядку сертифікації різноманітних поліграфічних пристроїв

і надання дозволу на їх ввезення і застосування на території України.

На першому етапі впровадження поліграфа було вирішено визнати за

доцільне створення відповідних спеціальних курсів на базі одного з

підрозділів МВС України. При позитивній оцінці діяльності випуск-

ників цих курсів планувалося створити спеціальний центр підготовки

на базі Національної академії внутрішніх справ України.

Через два роки після проведення круглого столу, а саме

28 серпня 2001 року, був виданий Наказ МВС України № 743 «Про

проведення експерименту щодо використання комп’ютерних полігра-

фів у діяльності органів внутрішніх справ України». Узагальнені ре-

зультати про проведення експерименту мали передаватися у МВС

України до 1 березня 2002 року.

Наказом регламентувалося проведення протягом 2001–

2002 років на базі органів і підрозділів ГУБОЗ МВС України, ГУДСО

при МВС України, ГУМВС України в АР Крим, м. Києві, УМВС

України в Дніпропетровській, Львівській областях експерименту з ви-

користанням поліграфів при професійно-психологічному відборі кан-

дидатів на службу в ОВС і навчання в навчальних закладах МВС

України, зарахуванні осіб рядового і начальницького складу до складу

миротворчих місій або тих, які висуваються на керівні посади, а та-

кож, вибірково, працівників ОВС, стосовно яких проводяться службо-

ві перевірки. Використовувати комп’ютерні поліграфи дозволялося

лише за умов добровільної згоди обстежуваного. Таким чином, експе-

римент із впровадження поліграфа стосувався виключно кадрового

напрямку.

Наказом МВС України № 743 затверджувалося положення про

проведення експерименту із використанням комп’ютерних поліграфів

у діяльності ОВС України, склад робочої групи та план нормативно-

правового, організаційного, науково-методичного та матеріально-

технічного супроводження проведення експерименту. Зокрема, пла-

ном нормативно-правового, організаційного, науково-методичного та

матеріально-технічного супроводження проведення експерименту пе-

редбачалася підготовка проекту договору між МВС України та ВНДІ

МВС РФ про спільну науково-методичну роботу з впровадження по-

ліграфних технологій у практику боротьбі зі злочинністю, а також

проекти нормативних документів щодо практичного впровадження

поліграфних перевірок у систему МВС України; розробка кваліфіка-

ційних вимог до поліграфологів МВС України, критерії та порядок їх

відбору й сертифікації; закупка одного комп’ютерного поліграфа; під-

готовка експериментальної групи поліграфологів. У разі досягнення

позитивних результатів проведення експерименту планувалося органі-

зувати та провести тендер поліграфної техніки із залученням зарубіж-

них виробників, а також підготувати пропозиції щодо можливостей

організації виробництва в Україні поліграфної техніки.

Підсумки проведеного експерименту щодо впровадження пере-

вірок (опитувань) із застосуванням комп’ютерних поліграфів та пода-

льші перспективи їх використання в діяльності органів внутрішніх

справ України розглядалися на оперативній нараді за участю заступ-

ника Держсекретаря МВС України генерал-лейтенанта

Ю. Е. Черкасова. Рішення наради засвідчило ефективність викорис-

тання поліграфів як у роботі з персоналом, так і в процесі розкриття та

розслідування злочинів. Нарада визнала результати експерименту що-

до використання комп’ютерних поліграфів у діяльності органів внут-

рішніх справ України позитивними і такими, що дають підставу роз-

почати широке впровадження поліграфних технологій у діяльність ор-

ганів внутрішніх справ.

В ході проведення першого (МВС, жовтень 2002 р.) та другого

(КІВС, жовтень 2003 р.) Всеукраїнських науково-практичних семіна-

рів «Створення системи забезпечення психологічної та психофізіоло-

гічної надійності персоналу. Організація та проведення психопрофіла-

ктичної роботи в органах внутрішніх справ України» ідея впрова-

дження поліграфних перевірок в кадрову роботу була однозначно під-

тримана провідними науковцями.

Згідно рішення Колегії МВС України від 26.11.2002 року, на

якій розглядався хід виконання вимог розпорядження Президента

України від 26.03.2002 р. «Про заходи щодо зміцнення дисципліни

працівників та вдосконалення кадрової роботи у правоохоронних ор-

ганах» п. 8.3 планувалося забезпечити широке використання

комп’ютерних поліграфів при проведенні професійно-психологічного

відбору кандидатів на службу в органах внутрішніх справ та навчання

в навчальних закладах МВС України. У четвертому кварталі

2002 року з цією метою галузеві служби повинні були підготувати та

затвердити відповідну нормативну й методичну базу.

В 2004 р. була проведена чергова оперативна нарада з питань

впровадження поліграфних технологій у практичну діяльність органів

і підрозділів внутрішніх справ України. На ній було прийнято рішення

створити на базі Київського інституту внутрішніх справ власну навча-

льну базу щодо підготовки спеціалістів-поліграфологів із надання

слухачам відповідного сертифікату на право працювати за цим напря-

мком у межах системи МВС України (рішення залишилося не реалізо-

ваним).

У справі впровадження поліграфних обстежень 2004 рік можна

вважати переломним. Так, фахівцями НДІ НАВСУ була розроблена

Інструкція щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі з пе-

рсоналом, затверджена наказом МВС України та зареєстрована в Мі-

ністерстві юстиції України [50, 64].

Слід зазначити, що окремі спроби запровадити поліграфні опи-

тування у практику спостерігалися в Службі безпеки, Службі зовніш-

ньої розвідки, Збройних силах України, однак ці намагання не носили

системного характеру і не вплинули суттєвим чином на розвиток по-

ліграфології в державі.

Поліграфологія давно вийшла за межі правоохоронних органів і

на сьогодні, в основному, розвивається у приватних структурах. Аналіз

Інтернет-сайтів, присвячених рекламі поліграфних послуг, дозволяє

дійти висновку, що тільки в столиці є п’ять центрів, які здійснюють по-

ліграфні перевірки на замовлення. Існує низка фірм, банків, агенцій

тощо, в яких є штатні поліграфологи. Результати діяльності цих фахів-

ців, як правило, не афішуються – про них лише зрідка можна почути із

засобів масової інформації, а також на професійних конференціях.

Окрім того, немало приватних структур, особливо сумісних – російсь-

ко-українських і тих, які є представниками російських підприємств на

Україні, практикують проведення поліграфних перевірок кандидатів на

заміщення вакантних посад або вже працюючого персоналу.

Згідно інформації тих же рекламних Інтернет-сайтів здійснення

різними фірмами за допомогою поліграфа відбору кандидатів на робо-

ту і перевірки вже працюючого персоналу коштує в еквіваленті 100–

200 $ за одного обстежуваного. Ціни на здійснення службового роз-

слідування за фактом надзвичайної події коливаються від 120 до 500 $

за перевірку одного обстежуваного, в залежності від складності робо-

ти, кількості обстежуваних, розміру матеріальних збитків. Крім вказа-

них сум у деяких рекламах заявляється, що поліграфологам також

сплачується 5 % з повернутої суми. З огляду на те, що вказані фірми

вже давно не новачки на ринку, а ціни на їхні послуги не лише не

знижуються, а повільно зростають, можна дійти висновку, що ринок

поліграфних послуг давно склався та має перспективи для розвитку.

6.3. Психофізіологічна надійність спеціаліста-поліграфолога

Надійність є однією із найважливіших складових професійної

придатності співробітників як державних, так і недержавних установ і

цінується дуже високо. Слід відзначити [77], що дана якість має ком-

плексну природу і може змінюватись у людини в зв’язку із зміною

умов, виникненням нестандартних і особливо екстремальних ситуа-

цій, зміною психоемоційного стану, втомою та іншими чинниками. В

таких ситуаціях досить висока вірогідність прояву ненадійності у лю-

дей, що мають деякі особисті недоліки, або не вважають себе зо-

бов’язаними по відношенню до професійних обов’язків, які вони по-

винні виконувати в межах займаної посади.

Виходячи із вищесказаного, необхідно дати характеристику

особливостей людей, які з точки зору надійності, мають схильність до

проявів ненадійності, особливо, не прогнозованої [77].

1. Психологічні фактори низької надійності персоналу. До чис-

ла таких факторів можна віднести наступні:

1.1. Нехтування і навіть презирство по відношенню до зага-

льноприйнятих норм.

1.2. Небажання і невміння працювати в єдиній команді, ін-

шими словами, психологічна несумісність із колегами по роботі.

1.3. Завищена самооцінка, яка не відповідає реальним мож-

ливостям людини, незадовільнені амбіції, невдоволення кар’єрою.

1.4. Риси особистості, що обумовленні психопатіями, таки-

ми як бажання помсти, злопам’ятність, конфліктність.

1.5. Інфантилізм, відсутність самостійності і самоорганіза-

ції.

1.6. Імпульсивність, яка домінує в поведінці людини.

1.7. Проблеми в особистому житті, одинокість, відсутність

близьких людей.

1.8. Наявність зв’язку даної людини з представниками кон-

куруючих фірм.

2. Попередження і виявлення ненадійності.

Особлива увага в забезпеченні безпеки роботи будь-якої струк-

тури повинна бути зосереджена на попередженні та недопущенні ви-

падків ненадійності з боку її персоналу. До таких профілактичних за-

ходів можна віднести [77]:

2.1. Всебічний відбір кадрів при прийомі на роботу. Вико-

ристання випробувального терміну і тестування.

2.2. Створення умов, при яких працівнику буде невигідно

здійснювати дії, що спричиняють шкоду організації, де він працює.

2.3. Проведення періодичних атестацій працівників.

2.4. Взяття підписки про нерозголошення службової інфор-

мації.

3. Перевірка лояльності кандидатів і персоналу. Перевірка лоя-

льності повинна використовувати такі методи і заходи:

3.1. Бесіда з кандидатом при прийомі на роботу.

3.2. Бесіда із особами, що добре знають кандидата.

3.3. Використання психологічного тестування та моделю-

вання тестових ситуацій для оцінки реакції людини на відповідні по-

дразники.

3.4. Особливу важливість для визначення надійності мають

технічні методики, і в першу чергу, із використанням „поліграфа».

Спеціальні психофізіологічні обстеження з використанням полі-

графа проводяться з метою отримання додаткової, точної, що з різних

причин приховується обстежуваним, інформації, необхідної для зага-

льної оцінки кандидата на службу (навчання). Обстеження представ-

ляє собою опитування, що проводиться за спеціальними методиками з

наступною фіксацією психофізіологічних реакцій обстежуваного на

поставлені питання [78].

Проведення поліграфного обстеження невід’ємно пов’язане зі

змістовним, безпосереднім спілкуванням спеціаліста-поліграфолога з

особою, у відношенні якої воно повинно проводитись. Ефективність

бесіди між обстежуваним і спеціалістом-поліграфологом забезпечу-

ється такими його соціально-психологічними якостями: витримка,

емоційна стійкість, життєвий досвід, професійні знання, уміння логіч-

но вибудовувати бесіду. Вміння знайти необхідний індивідуально-

психологічний підхід до обстежуваного – одне з основних завдань ро-

боти спеціаліста-поліграфолога, який до того ж повинен бути підтяг-

нутим, охайним, мати скромний діловий стиль одягу, бути комуніка-

бельним і уважним, розмовляти просто і зрозуміло для обстежувано-

го.

Проблеми забезпечення надійності в будь-якій галузі завжди

були пріоритетними і актуальними, оскільки саме надійність у всіх її

проявах може забезпечити практично всі етапи розвитку або функці-

онування об’єкту. На жаль, така важлива галузь, як операторська дія-

льність або діяльність персоналу при виконанні своїх професійних

обов’язків, досить довго залишалася поза увагою фахівців. На сього-

дні, на наш погляд, до проблематики забезпечення психофізіологічної

надійності персоналу найближче підійшов В. О. Татенко [2002 р.],

який не тільки сформулював проблему, але і визначив з точки зору

професіональної діяльності типові риси професіонала (тобто надійної

людини), які перш за все, стосуються діяльності працівників ОВС

України.

У відповідності з [79] професіонал повинен мати такі психоло-

гічні риси:

1. Покликання і мотивацію, що передбачає інтуїтивне відчуття

або навіть розуміння глибинного зв’язку усього з усім, який через зу-

силля і талант дарує людині здатність осягати сутність глибини сущо-

го і творити нове, досі не існуюче суще.

2. Компетентність, креативність, які можна визначити однією

фразою – чим більше креативність – тим вищий рівень компетентності.

3. Обов’язковість і послідовність.

4. Рефлексія і рівень домагань.

5. Професійне зростання і наставництво

6. Моральність і сумлінність.

7. Суб’єктність.

8. Учинковість.

9. Надійність, яку О. В. Татенко визначає наступним чином:

психологічна надійність значною мірою залежить від рівня професій-

ної підготовленості спеціаліста і передбачає, також, здатність до

конструктивної координації активності з іншими учасниками ситуації

професійної взаємодії тощо. Цікавим у цій площині є визначення

психофізіологічної надійності, що наведене в [80]: «Психологічна та

психофізіологічна надійність працівника ОВС – це сукупність якості і

властивостей особистості, що зумовлює стан змобілізованості психі-

ки, функціональних резервів організму працівника до безпосередньо-

го здійснення найбільш доцільних, безпомилкових та рішучих дій в

складних чи небезпечних для життя і здоров’я ситуаціях, додержання

правових та етичних стандартів поведінки в умовах виконання функ-

ціональних обов’язків і побуті».

Останнє дуже тісно корелює із загально визнаним визначенням

функціонального стану людини, у відповідності до якого [81], функ-

ціональний стан людини розуміється як інтегральний комплекс наоч-

них характеристик тих функцій і властивостей (якостей) людини, які

прямо або опосередковано обумовлюють виконання діяльності. По

аналогії із вищенаведеним, Л. Б. Леонова [82] характеризує функціо-

нальний стан людини з точки зору її спроможності виконувати діяль-

ність на заданому рівні точності, своєчасності і безвідмовності і про-

понує для оцінки два основні критерії: критерій надійності та показ-

ники ціни діяльності.

Оскільки мова йде про психофізіологічну надійність персоналу,

яку можна визначити відповідним чином за допомогою деяких систем

та технологій, то має сенс навести запропоновану в [83] класифікацію

факторів, які впливають на надійність тестування персоналу

(рис. 6.1).

Чинники ефективності поліграфного обстеження

Високий

професійний

рівень

Етапи

проведення

спеціальна

підготовка

періодичне

підвищення

кваліфікації

систематич-

на практич-

на робота

розробка

адекватних

тестових за-

вдань

проведення

передтесто-

вої бесіди

проведення

поліграфіч-

ного

проведення

післятестової

бесіди

формування

кінцевого по-

ліграфного

заключення

психофізіологія

психологія

фізіологія

криміналістика

комп’ютерна пі-

готовка

тестовий конт-

роль психо-

фізіологічний

Відсутність прихованих

або явних родинних чи

дружніх стосунків із пе-

ревіряємим

особистісні якості

Контроль психофізіоло-

гічного стану поліграфо-

лога

режим при-

хованого

контролю

режим від-

критого

контролю

витримка

емоційна стійкість

життєвий досвід

комунікабельність

порядність

уважність

охайність

артистизм

Рис.6.1. Класифікація чинників ефективності поліграфного обстеження

Із рис. 6.1 видно, що на надійність персоналу впливає, як міні-

мум, сім груп факторів, яких, в свою чергу, бажано визначати не тіль-

ки якісно, але і кількісно. Це можна зробити використавши відповід-

ну аналогію між надійністю суто технічних систем (об’єктів) та біо-

технічних, тобто таких, які окрім технічної складової враховують і

характеристики біологічного об’єкта. У відповідності до вищезазна-

ченого, психофізіологічну надійність можна визначити, як властивос-

ті об’єкта (тестуємого, кандидата, оператора тощо) виконувати задані

функції, зберігаючи на протязі часу показники життєдіяльності і фун-

кціональної здатності в межах діапазону адаптивної норми при дії зо-

внішніх та внутрішніх впливів. Виходячи із цього, психофізіологічна

надійність – це об’єктивна характеристика біооб’єкта, яка відображає

належні йому властивості і характеризує їх збереження на відповід-

ному часовому інтервалі.

По аналогії з [84] є можливість конкретизувати показники пси-

хофізіологічної надійності.

Функціональна надійність – властивості біооб’єкта (тестуємого,

кандидата, оператора тощо) виконувати деякі функції або комплекс

функцій із зазначеною точністю в умовах дії зовнішніх та внутрішніх

впливів.

Надійність системи «людина-техніка» – надійність, яка зале-

жить від якості обслуговування техніки людиною-оператором. Даний

параметр має вагоме значення при оцінці діяльності операторів полі-

графа.

Імовірність безвідмовної роботи Р (t) – це імовірність того, що в

межах заданого діапазону функцій відмови об’єкта не відбувається.

Коефіцієнт оперативної готовності К

ГО

– це імовірність того, що

біооб’єкт, який знаходиться в режимі очікування, буде працеспромо-

жним (працездатним) в будь-який момент часу, починаючи з якого,

він буде працювати без помилок і відмов на протязі заданого інтерва-

лу часу t:

)(tРКК

ГГО

⋅

де К

ГО

– коефіцієнт психофізіологічної готовності;

t – час роботи біооб’єкта.

Зв’язок між імовірністю безвідмовної роботи Р (t) та імовірніс-

тю помилки або відмови q (t) визначається формулою:

1)()(

tqtP

Останнім часом особливу активність набула полеміка навколо

оцінки психофізіологічної надійності персоналу, у тому числі, і опе-

раторів поліграфа [85–87]. Її кінцевою метою є спроби знайти, якщо

не однозначну, то близьку до неї відповідь на питання: яким чином

можна визначити хоча б якісно ступінь або рівень надійності опера-