Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Ос нов ни ми скла до ви ми цьо го ме ханізму ви с ту па ють:

а) Відповідна за ко на дав чо2нор ма тив на ба за. Во на виз на-

чає взаємовідно си ни дер жа ви і регіонів. Че рез за ко но дав чу ба зу

дер жа ва про во дить політи ку, спря мо ва ну на підви щен ня еко-

номічної са мостійності те ри торій. Во на ко ор ди нує діяльність

місце вої вла ди на ос нові виз на чен ня співвідно шень дер жав но го і

місце вих бю д жетів.

Дер жавні ор га ни уп равління мо жуть впли ва ти на регіональ-

ний роз ви ток че рез на дан ня регіонам різних за охо чу валь них

премій за спо ру д жен ня об’єктів, які доз во лять по кра щи ти еко-

номіку регіону, пра цев ла ш ту ва ти вивільне них працівників, або

поліпши ти еко логічну си ту ацію.

б) Бю д жет но2фінан со ве ре гу лю ван ня регіональ но го роз-

вит ку. До ступ не дер жав не втру чан ня в гос по дарські про це си,

які вимірю ють ся по каз ни ком пи то мої ва ги дер жав них ви датків у

бюджеті регіону. Їх ви со ка пи то ма ва га свідчить про силь ний

вплив дер жа ви на еко номіку. У пер спек тиві пе ред ба чається роз-

ши ри ти пра ва місце вих ор ганів ви ко нав чої вла ди у бю д жетній

політиці на ос нові підви щен ня ролі місце вих по датків і зборів та

вста нов лен ня на уко вооб грун то ва них нор ма тивів відра ху вань до

місце вих бю д жетів.

в) Про гно зу ван ня і про гра му ван ня. З до по мо гою роз роб ки

дов го ст ро ко вих і се ред нь о ст ро ко вих про грам роз вит ку регіонів

(рай онів, об ла с тей) до ся гається пла номірність роз вит ку про дук-

тив них сил, уз го д жу ють ся інте ре си ок ре мих га лу зей. На сьо-

годні роз роб ля ють ся ок ремі про ек ти соціаль ноFеко номічно го

роз вит ку Кар патсь ко го регіону, Полісся, Поділля та ін., але во ни

май же не життєві, оскільки відсутні єдині ор га ни уп равління

ци ми регіона ми.

г) Роз ви ток різних форм те ри торіаль ної ор ганізації про-

дук тив них сил (ство рен ня спеціаль них еко номічних зон, між-

регіональ не та при кор дон не співробітництво). Ство рен ня спеці-

аль них еко номічних зон дасть змо гу збільши ти над хо д жен ня

іно зем них інве с тицій, ство ри ти су час ну ви роб ни чу, транс порт ну

321

і рин ко ву інфра с т рук ту ру, підви щи ти ефек тивність ви ко ри с тан-

ня при род них ре сурсів. Пільго вий ре жим опо дат ку ван ня та мит-

но го ре жи му спри я ти ме зро с тан ню еко номічної ак тив ності

об’єктів гос по да рю ван ня.

Особ ли ве місце в регіональній еко номічній політиці відво-

дить ся різним фор мам при кор дон но го співробітництва. Ство рю-

ють ся зо ни спро ще но го пе ре ти ну кар до ну, взаємо вигідної тор-

гівлі, до б ро сусідства.

19.3.4. Особ ли вості розміщен ня про дук тив них сил

за умов рин ко вої еко номіки

Су час на кон цепція розміщен ня про дук тив них сил орієн-

тується на до сяг нен ня їх ста ло го роз вит ку і пе ред ба чає по до лан-

ня існу ю чих дис про порцій у те ри торіальній струк турі національ-

ної еко номіки, особ ли во с тей при род ноFре сурс но го та на уко-

воFтехнічно го по тенціалів, ак тивізацію гос по дарсь кої діяль ності

у регіонах на рин ко вих за са дах, за без пе чен ня умов для при ско-

ре но го роз вит ку га лу зей. По ло жен ня про розміщен ня про дук-

тив них сил ре алізується на основі про гнозів і дер жав них про-

грам роз вит ку.

До особ ли во с тей розміщен ня і роз вит ку про дук тив них сил

відно сять ся:

– ор ганічне поєднан ня дер жав них, регіональ них і місце вих

інте ресів під час розміщен ня но вих об’єктів;

– фор му ван ня та інтен сив ний роз ви ток об’єктів рин ко вої

інфра с т рук ту ри з ме тою ство рен ня регіональ них ринків

ви роб ництва і збу ту кон ку рен то с про мож ної про дукції та

по слуг;

– пріори тет ний роз ви ток на укомістких ви роб ництв з швид-

кою окупністю ви т рат;

– орієнтація на струк ту ру еко номіки з ви со кою пи то мою

ва гою га лу зей, що пра цю ють на за до во лен ня спо жив чо го

сек то ра еко номіки;

– роз ви ток не дер жав но го сек то ра еко номіки, зо к ре ма під-

при ємниць ких струк тур.

322

19.3.5. Ос новні на прям ки роз вит ку про дук тив них

сил Ук раїни

У пер спек тиві ос нов ним за вдан ням суспільства по вин но

бу ти:

– технічне пе ре ос на щен ня підприємств вугільної,

металургійної та хімічної про мис ло во с тей, ма ши но бу ду-

ван ня та енер ге ти ки;

– кон версія обо рон них підприємств з ме тою ви ко ри с тан ня

їх по туж но с тей для ви роб ництва цивільної про дукції;

– про ве ден ня за ходів по за без пе чен ню по вної зай ня тості

на се лен ня;

– на ро щу ван ня по туж но с тей лег кої та хар чо вої про мис ло-

во с тей;

– ре с т рук ту ри зація АПК, інтен сив ний роз ви ток рос лин-

ництва і тва рин ництва. Особ ли ва ува га приділя ти меть ся

роз вит ку овочівництва, садівництва, ви но гра дар ст ва,

мо лоч ноFм’яс но го ско тар ст ва, сви нар ст ва та вівчар ст ва.

– фор му ван ня ефек тив них ре к ре аційноFту ри с тич них та

ліку валь ноFоз до ров чих ком плексів, які б спри я ли пе ре-

тво рен ню Ук раїни у всесвітньовідо му зо ну відпо чин ку і

оз до ров лен ня лю дей.

– продовження (або започаткування) переговорів з країна-

ми, де працює значна частина українських громадян, з ме-

тою підписання міжурядових угод щодо їх соціального за-

хисту;

– економічне стимулювання створення конкурентноспро-

можних виробництв в усіх галузях народногосподарсько-

го комплексу країни;

– вдосконалити національну екологічну політику з метою

забезпечення сталого розвитку, гармонізації економіки

та довкілля, що дозволить ефективно реалізувати захист

конституційного права громадян на безпечне навколишнє

середовище;

– розвиток та модернізацію Об’єднаної енергетичної систе-

ми України, нарощування обсягів експорту електроенер-

гії.

323

Кон трольні за пи тан ня

1. Сутність регіональ ної еко номіки.

2. Особ ли вості регіональ но го роз вит ку те ри торій Ук раїни.

3. Сутність дер жав ної регіональ ної еко номічної політи ки.

4. Ос новні прин ци пи дер жав ної регіональ ної еко номічної

політи ки.

5. Ме ханізм ре алізації дер жав ної регіональ ної еко номічної

політи ки.

6. Особ ли вості розміщен ня про дук тив них сил за умов рин-

ко вої еко номіки.

7. Ос новні на прям ки роз вит ку про дук тив них сил Ук раїни.

Ре ко мен до ва на літе ра ту ра

1. До ро гун цов С.І., Пітю рен ко Ю.І., Олійник Я.Б. і ін. Роз-

міщен ня про дук тив них сил. — К.: КНЕУ, 2000.

2. Іщук С.І. Розміщен ня про дук тив них сил і те ри торіаль на

ор ганізація ви роб ництва. — К.: За дру га, 2002.

3. Про дук тивні си ли еко номічних рай онів Ук раїни. — К.:

НАУ Ук раїни, РВПС Ук раїни, 2000.

4. Ре ги о ны Ук ра и ны: по иск стра те гии оп ти маль но го раз ви-

тия / Под ред. А.П. Го ли ко ва. — Х., 1994.

5. Розміщен ня про дук тив них сил / За ред. проф. Е.П. Ка ча-

на. — К.: Юри дич на кни га, 2000.

6. Сте чен ко Д.М. Розміщен ня про дук тив них сил і регіона-

лісти ка. — К.: Вікар, 2001.

7. Регіональна політика та механізм її реалізації. За ред.

М.І.

Долишнього. — К.: Наукова думка, 2003.

324

20. Зовнішньо е ко номічні зв’яз ки та їх

роль у роз вит ку про дук тив них сил

Роз гля да ють ся на ступні пи тан ня:

20.1. Об’єктивні пе ре ду мо ви роз ши рен ня зов-

нішньо е ко номічних зв’язків

20.2. Ос новні фор ми зовнішньо е ко номічних зв’яз-

ків

20.3. Ге о графія зовнішньо е ко номічних зв’язків

Укра їни

20.4. Су час ний стан зовнішньо е ко номічних зв’яз-

ків

20.5. Про бле ми та пер спек ти ви зовнішньо е ко но-

мічної діяль ності Ук раїни

20.1. Об’єктивні пе ре ду мо ви роз ши рен ня

зовнішньо е ко номічних зв’язків

В су час них умо вах еко номічно го роз вит ку Ук раїни зов-

нішньо е ко номічні відно си ни — це од на з най важ ливіших сфер

діяль ності в на прямі вхо д жен ня Ук раїни в світо вий еко номічний

простір, який про яв ляється в роз ши ренні її еко номічних,

політич них, тор го вих, фінан со воFкре дит них, гос по дарсь ких і

тех но логічних зв’язків з інши ми країна ми світу та сприяє роз-

ши рен ню ви роб ництва, поліпшен ню тех но логій та підви щен ню

якості про дукції. За їх до по мо гою на род не гос по дар ст во Ук раїни

ста но вить єди ну гос по дарсь ку си с те му, яка роз ви вається на

ос нові міжна род но го поділу праці.

У си с темі міжна род но го поділу праці Ук раїна спеціалізуFється

на ви роб ництві ма шин, про дукції чор ної ме та лургії, сільсько го

гос по дар ст ва, ви роб ництві про дукції хімічної про мис ло вості та

буд ма теріалів.

Ук раїна вхо дить в чис ло се ми країн світу, які ма ють мож-

ливість про во ди ти по вний цикл про ек ту ван ня і ви роб ництва

325

літаків, має вітчиз ня ну ра кет ноFкосмічну га лузь, спро мож на

ви ко ну ва ти за мов лен ня на будівництво різних видів морсь ких і

річко вих су ден.

Ук раїна во лодіє знач ни ми за па са ми руд них ре сурсів. В її

над рах 20% світо вих за пасів залізної ру ди та 80% євро пейсь ких

за пасів мар ган цю.

Ма ю чи ве ли кий про мис ло вий, на уко вий і при род ноFре сурс-

ний по тенціали та 1% на се лен ня світу Ук раїна по ки що має ду же

ма лу ча ст ку у світо во му ек с порті — ли ше 0,2%.

Як що в Ка наді в роз ра хун ку на ду шу на се лен ня ек с пор-

тується про дукції на 5,6 тис. дол., Німеч чині — на 5,1 тис.,

Франції — на 4,1, Італії — на 3,3, Японії — на 3,2, Ве ли ко бри-

танії — 3,1, США — 2,0, то в Ук раїні — на 0,9 тис. дол.

Дип ло ма тич не виз нан ня мо ло дої Ук раїнської дер жа ви

більшістю країн світу при ско рює і урізно манітнює роз ви ток її

зовнішньо е ко номічних відно син, сприяє взаємо обміну з країна-

ми світу про дук та ми ма теріаль но го ви роб ництва, по слу га ми і

інфор мацією, які потрібні для інте г ру ван ня країни у всесвітні

струк ту ри з ме тою зміцнення ми ру та без пе ки, ефек тив но го роз-

вит ку еко номіки, на уки, освіти та куль ту ри.

Зовнішньо е ко номічні зв’яз ки — це си с те ма гос по дарсь ких

зв’язків між національ ни ми еко номіка ми на ос нові міжна род-

но го поділу праці. Во ни спри я ють:

– поFпер ше, зро с тан ню ва лют них над хо д жень;

– поFдру ге, при ско ре но му роз вит ку на уко воFтехнічно го

про гре су;

– поFтретє, по зи тив но впли ва ють на за галь ну довіру між

країна ми і зміцню ють відно си ни взаємо ро зуміння і до б-

ро сусідства.

Ук раїна, як мо ло да дер жа ва, не має до стат нь о на ла го д жен их

зовнішньо е ко номічних зв’язків. Тільки ство рюється своя пра во-

ва і за ко но дав ча ба за та мит на служ ба.

Не до ско на лою є і си с те ма уп равління зовнішньо е ко но-

мічною діяльністю, тільки вста нов люється інфра с т рук ту ра

зовнішньо е ко номічної діяль ності.

Серед об’єктивних причин, що галь му ють вихід Ук раїни в

світо ве гос по дар ст во як по вно прав но го парт не ра, є низь ка кон-

326

ку рен то с про можність її про дукції. По ки що на рин ках да ле ко го

за рубіжжя ли ше 1% то варів Ук раїни кон ку рен то с про можні.

До ос нов них при чин, що зу мов лю ють низь кий рівень роз-

вит ку зовнішньо е ко номічних зв’язків, відно сять ся:

1. Ук раїна не дав но з’яви лась на міжна родній арені як су ве-

рен на дер жа ва.

2. Че рез роз пад ко лиш нь о го Со ю зу РСР Ук раїна втра ти ла

тра диційні рин ки збу ту своєї продукції.

3. Пе ре ва жан ня в струк турі ек с пор ту си ро вин них ре сурсів,

а не го то вої про дукції.

4. Відсутність своїх коштів та не впев неність іно зем них

інве с торів в Ук раїні як у парт нері.

5. Не до статній дер жав ний кон троль за ек с пор том і імпор-

том то варів та послуг.

20.2. Ос новні фор ми зовнішньо е ко номічних

зв’язків

Про дук тивні си ли Ук раїни ха рак те ри зу ють ся до сить ве ли-

ки ми по тенційни ми мож ли во с тя ми, од нак на їх су час ний стан

знач ною мірою впли ває соціаль ноFеко номічна кри за.

В су час них умо вах міжна род не співробітництво Ук раїни

відбу вається в та ких ос нов них фор мах:

– взаємо вигідна міжна род на торгівля;

– на дан ня кре дитів і по зик;

– ство рен ня спільних підприємств;

– торгівля тех но логіями або спеціалізація на ви роб ництві

ком плек ту ю чо го об лад нан ня;

– спільна участь зацікав ле них країн у роз робці при род них

ре сурсів;

– міжна род ний ту ризм;

– за по зи чен ня досвіду і підго тов ка кваліфіко ва них кадрів

за кор до ном;

– співробітництво у га лузі на уки та техніки;

– співробітництво у зби ранні, об робці та ви ко ри с танні

на уко воFтехнічної інфор мації;

327

– куль турні зв’яз ки між країна ми світу;

– за лу чен ня іно зем них інве с тиції як най важ ливіша фор ма

сти му лю ван ня роз вит ку еко номіки країни;

– обмін тех но логіями, ліцензіями, кон ст рук торсь ки ми і

про ект ни ми роз роб ка ми, спри ян ня їх ви ко ри с тан ню.

Найтісніші зв’яз ки з усіх форм зовнішньо е ко номічно го

співробітництва ми маємо з Російською Фе де рацією. Це по яс-

нюється ба га ть ма фак то ра ми: ба га товіко ва співпра ця в на уковій

га лузі, спільна ро бо та над різни ми про ек та ми, однакові долі

по колінь лю дей і т.ін. та і ек с порт ний по тенціал Ук раїни був

до сить ва го мий.

Про тя гом ба га ть ох років во на зай ма ла провідне місце се ред

інших країн СРСР. За ок ре ми ми ви да ми ек с порт них по ста вок

пи то ма ва га Ук раїни ста но ви ла: по залізній руді — 98%, по мар-

ган цевій руді — 100%, по ча ву ну і тру бах — 75%, ко вальсь коFпре-

со во му об лад нан ню і сільсько го с по дарсь ких ма ши нах — 70%,

ек с ка ва то рах і сор то во му про ка ту — 60%.

В ос танні ро ки де що зміни лась струк ту ра ек с пор ту в сто ро ну

пе ре ва жан ня си ро вин них ре сурсів.

Зовнішньо е ко номічна діяльність Ук раїни, зро зуміло, по тре-

бує до корінної пе ре бу до ви. На сам пе ред не обхідно об ме жи ти

об сяг ек с пор ту си ро ви ни і підви щи ти в ньо му ча ст ку про дукції

об роб них га лу зей, а та кож удо с ко на ли ти струк ту ру імпор ту.

Ре аль ни ми ос нов ни ми ек с пор те ра ми кон ку рент ної на світо во му

рин ку про дукції мо жуть швид ко ста ти вітчиз няні підприємства

військо воFпро мис ло во го ком плек су, ад же на них зо се ре д же но

ви со ко якісне об лад нан ня, су часні тех но логії, ви со кок валіфіко-

вані фахівці.

Знач не місце у зовнішньо е ко номічно му співробітництві

по винні відігра ва ти і підго тов ка кваліфіко ва них кадрів для іно-

зем них країн у на ших ви щих на вчаль них за кла дах, співро-

бітництво в га лузі на уки та техніки, обмін тех но логіями, ліцен-

зіями і роз роб ка ми, міжна род ний ту риз м, куль тур ні зв’яз ки між

країна ми і т.ін.

Ос нов ним на прям ком зовнішньо е ко номічної діяль ності

Ук раїни є роз ви ток і по глиб лен ня співробітництва з дер жа ва ми

ко лиш нь о го СРСР, країна ми Східної Євро пи, роз ви нути ми

328

країна ми світу. Це по зи тив не яви ще, але слід ро зуміти, що

найбільша частка ек с пор ту й імпор ту про дукції при хо дить ся на

най б лиж чих на ших сусідів — Російську Фе де рацію, Біло русь,

Ка зах стан, Турк меністан, Поль щу і Німеч чи ну. Фор ми зов-

нішньо е ко номічно го співробітництва із кож ною з країн світу

різні, але во ни підпо ряд ко вані от ри ман ню як еко номічно го, так і

політич но го зи с ку.

20.3. Ге о графія зовнішньо е ко номічних

зв’язків

Жод на країна світу, на яко му б рівні еко номічно го роз вит ку

во на не зна хо ди ла ся, не мо же нор маль но роз ви ва ти ся по за світо-

вим гос по дар ст вом, без тісних еко номічних зв’язків з інши ми

країна ми світу. Зовнішньо е ко номічні зв’яз ки спри я ють при ско-

ре но му роз вит ку на уко воFтехнічно го про гре су і зро с тан ню

національ но го до хо ду, впли ва ють на ат мо сфе ру довіри між на ро-

да ми та підви щен ня рівня жит тя на ро ду.

Ук раїна як са мостійна країна уже на ла го ди ла зовнішньо е ко-

номічні зв’яз ки більше, ніж зі 180 країна ми усіх кон ти нентів —

євро пейсь ко го, аф ри кансь ко го, азіатсь ко го та аме ри кансь ко го в

тому числі в 34 країнах ство ре но тор гові місії.

З країна ми СНД зовнішньо е ко номічні зв’яз ки роз ви ва ють-

ся пе ре важ но на дво с то ронній ос нові з од но ча сним вдо с ко на лен-

ням торгівель них ре жимів на за са дах взаємної рівності. Ос новні

фор ми зв’язків — торгівля то ва ра ми гірни чо до був ної про мис ло-

вості та роз та шу ван ня підприємств наф то пе ре роб ки, ство рен ня

спільних підприємств.

Ос нов ною ме тою роз вит ку зв’язків із країна ми Євро пейсь-

ко го Со ю зу є за без пе чен ня еко номічної інте г рації у за галь-

ноєвро пейсь кий еко номічний простір. Ос нов на ме та — роз ши-

рен ня до сту пу ук раїнських то варів на євро пейські рин ки,

по глиб лен ня ви роб ни чих ко о пе рацій, гар монізація еко номічно-

го за ко но дав ст ва до стан дартів ЄС та світо вої си с те ми торгівлі.

З країна ми “Ве ли кої вісімки” — США, Ве ли кою Бри-

танією, Російською Федерацією, Ка на дою, Японією, Італією,

329

Францією, Німеч чи ною ос нов на ро бо та на прав ляється на: от ри-

ман ня постійно го ста ту су найбільш спри ят ли вої нації з ме тою

за побіган ня дис кримінаційним об ме женням у торгівлі; вре гу лю-

ван ня пи тань що до об ме жень ря ду то варів на північно а ме ри-

канські рин ки (ме тал, ядерні ма теріали, тек с тиль та ін.); за лу-

чен ня інве с тицій в ук раїнську еко номіку; роз ви ток на уко вих

досліджень у сфе рах енер ге ти ки, ко с мо су, еко логії, охо ро ни здо-

ров’я, інфор ма ти ки, аг ро про мис ло во го ком плек су і т.ін.

З країна ми Чор но морсь кої зо ни еко номічно го співро біт-

ництва (Ту реч чи на, Бол гарія, Ру мунія) про во дить ся ро бо та по

ор ганізації торгівлі, ту риз му, суд но плав ст ва та роз вит ку при ду-

найсь кої торгівлі.

Країни Близь ко го та Се ред нь о го Схо ду (Ліван, Ку вейт,

Єги пет, Сирія, Са удівська Аравія, Об’єднані Арабські Еміра ти)

цікав лять Ук раїну як такі, що ма ють значні за па си енер го носіїв.

Крім то го, цей регіон по тре бує спо ру д жен ня про мис ло вих і

цивільних об’єктів, і Ук раїна зацікав ле на надавати інже нер-

ноFтехнічну до по мо гу у їх спо ру д женні та ук раїнські підприємства

військо воFпро мис ло во го ком плек су мо жуть от ри ма ти не обхідні

за мов лен ня на за без пе чен ня цих країн оз б роєнням.

Знач ним ре зер вом для збільшен ня ек с пор ту ук раїнської про-

дукції ма ши но бу ду ван ня і пе ре до вих тех но логій мо жуть бу ти

Індія і Ки тай. Крім то го, країни цікав лять Ук раїну як по ста чаль-

ни ки де ше вої си ро ви ни для лег кої, хар чо вої і хімічної про мис ло-

вості.

Па ки с тан яв ляється знач ним за купівель ни ком про дукції

військо воFпро мис ло во го ком плек су Ук раїни, особ ли во танків.

Ба га то років Ук раїна має різні фор ми співробітництва з Іра-

ном. В цій країні на ла го д же но ма со ве ви роб ництво літаків АНF140,

на еле к т ро с танції по став ля ють ся еле к т ро турбіни, і наші інже не ри

беруть участь у на ла го д женні об лад нан ня на цих підприємствах.

Країни Півден но2Східної Азії — В’єтнам та Індо незія мо жуть

ста ти знач ни ми парт не ра ми для торгівлі з ни ми про дукцією

ма ши но будів ної про мис ло вості Ук раїни та на дан ня інже нер-

ноFтехнічних по слуг та підго тов ки кадрів. Крім то го, в ці країни

збільшу вав ся об сяг ек с пор ту ме та ло про ка ту, ви робів важ ко го

ма ши но бу ду ван ня, міне раль них до б рив.

330