
411
Розділ 7. Іпотечні ризики та проблеми їх мінімізації
Якщо сума яку хоче отримати позичальник більша за суму роз-
раховану на основі платоспроможності клієнта, експерт з андерай-
тингу визначає:
•  чи має потенційний позичальник ліквідні активи або іншу не-
рухомість, крім того об’єкту нерухомості, що пропонується в за-
ставу;
•  чи має позичальник досить компенсуючих факторів, аналіз яких 
показує, що він буде здатний своєчасно і правильно здійснювати 
платежі за кредитом.
Якщо сума коштів, яку намагається отримати потенційний по-
зичальник більша розрахованої на основі вартості нерухомості, що 
пропонується в заставу, тоді порівнюють значення максимально до-
пустимих сум. Коли ж сума кредиту, розрахована на основі з плато-
спроможності позичальника, більша чи дорівнює необхідній сумі, 
тоді визначають, наскільки перебільшення доходів компенсує ризик 
зміни вартості майна.
Отже, максимальний розмір кредиту і сума щомісячних плате-
жів по ньому визначається рівнем доходів потенційного позичаль-
ника, вартістю предмета застави, а крім того, строком кредитного 
періоду, типом іпотечного інструменту та методом розрахунку пла-
тоспроможності різних комерційних банків.
Наприкінці слід також зазначити, що перед комерційними бан-
ками України стоять певні труднощі в управлінні ризиками. Контр-
оль з боку уряду, тиск внутрішніх та зовнішніх політичних обставин, 
фінансові обмеження, зриви графіків, планів через непередбачувані 
обставини, приватні ситуації нестабільності в економічній та вироб-
ничій сфері, що підривають фінансовий стан позичальників. Крім 
того, фінансова інформація часто ненадійна, правове забезпечення 
не сприяє виконанню зобов’язань з погашення заборгованості. Ко-
мерційні банки в багатьох випадках, особливо переважна більшість 
середніх та дрібних, не мають у своєму розпорядженні надійно роз-
роблених систем управління ризиками. Найчастіше такі недоліки 
трапляються в управлінні ризиками:
•  відсутність письмово зафіксованого у вигляді документу викла-
дення кредитної політики щодо управління ризиками;
•  надмірна централізація чи децентралізація кредитного керівни-
цтва;
•  поверхневий фінансовий аналіз потенційного позичальника та 
галузі в якій він працює;