Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент

Подождите немного. Документ загружается.

1. Теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’яз-

кових платежів, що входять у систему оподаткування, вчинене

службовою особою підприємства, установи, організації незалежно

від форми власності, або особою, що займається підприємницькою

діяльністю без створення юридичної особи, або будь-якою іншою

особою, зобов’язаною їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до

фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових

фондів коштів у значних розмірах (в 1000 і більше разів перевищу-

ють встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум до-

ходів громадян (НМДГ)), карається штрафом від 300 до 500 НМДГ

або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев-

ною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб,

або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюдже-

тів або державних цільових фондів коштів у великих розмірах (в

3000 і більше разів перевищують встановлений законодавством

НМДГ), караються штрафом від 500 до 2000 НМДГ або виправни-

ми роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк

до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи за-

йматися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, зазначені вище (у пп. 1 або 2), вчинені особою, рані-

ше судимою за ухилення від сплати податків, зборів та інших

обов’язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного не-

надходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів

в особливо великих розмірах (в 5000 і більше разів перевищують

встановлений законодавством НМДГ), караються позбавленням

волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обі-

ймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до

трьох років із конфіскацією майна.

4. Особа, що вперше вчинила діяння, зазначені у пп. 1 та 2, звіль-

няється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притяг-

нення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори

(обов’язкові платежі), а також відшкодувала збиток, заподіяний

державі їх невчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Рішення про міру кримінальної відповідальності за ухилення

від сплати податків приймаються тільки в судовому порядку.

Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. «Податковий менеджмент»

Самостійна робота

Питання для перевірки знань та обговорення

1. Закон України «Про Державну податкову службу в Україні»

№ 509 — ХII від 05.01.98 № 83/98 — ВР, а саме:

Розділ 2. Функції органів Державної податкової служби.

Розділ 3. Права, обов’язки і відповідальність органів Державної

податкової служби.

Розділ 4. Посадові особи органів державної податкової служби,

їх правовий і соціальний захист.

Розділ 5. Податкова міліція.

2. Надходження сум штрафних санкцій у доходах Зведеного

бюд жету України.

3. Яку частку складають податки у доходах Зведеного бюджету

України?

4. Які податки забезпечують значну частку у податкових надхо-

дженнях?

5. Який податок є основним джерелом доходів місцевих бюд-

жетів?

6. Яка частка податків у ВВП? Які тенденції у її зміні?

7. Дати оцінку ефективності діяльності податкових органів.

8. Основні принципи сучасної податкової діяльності в Україні.

9. У чому відмінності між податком, збором і митом? Наведіть

приклади.

10. Назвіть закони, які є правовими засадами функціонування

податкової системи України.

11. Назвіть основні положення Закону України «Про систему

оподаткування».

12. Як визначається строк набрання чинності законодавчим ак-

том, якщо його не вказано у самому законі?

13. Які документи з питань оподаткування є більш пріори тет-

ними:

— листи ДПА України;

— закони України;

— інструкції ДПА України;

— міжнародні угоди з питань оподаткування;

— постанови Кабінету Міністрів України;

— декрети Кабінету Міністрів України.

1. Теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту

14. Порівняйте принципи побудови податкової системи Украї-

ни та зарубіжних країн.

15. Наведіть аргументи «за» і «проти» використання податкових

пільг.

16. Види кримінальної відповідальності за порушення податко-

вого законодавства.

17. За наявності яких умов настає карна відповідальність за по-

рушення норм податкового законодавства?

18. До кого можуть застосовуватися адміністративні штрафи?

19. У чому полягає різниця між адміністративними та фінан-

совими санкціями?

20. Які види штрафних санкцій можуть застосовуватися одно-

часно?

Теми рефератів

1. Правове регламентування — основа податкової діяльності.

2. Становлення і розвиток податкової служби України.

3. Місце і роль податкової міліції в системі Державної податко-

вої служби України.

4. Відповідальність платників як засіб боротьби з ухиленням від

сплати податків.

5. Нові форми роботи Державної податкової служби України:

офіс великих платників податків.

6. Порівняльний аналіз ефективності роботи податкових орга-

нів регіонів України.

7. Закордонний досвід організації податкової роботи.

8. Податкові засоби регулювання економіки.

2. ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

2.1. Поняття платників податків та організація повноти їх обліку

Облік платників податків є однією з основних функцій органів

державної податкової служби, яка створює передумови для здій-

снення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своє-

часністю перерахування податків і зборів до бюджетів і державних

цільових фондів.

Відповідно до податкового законодавства України, а саме ст. 4 і

5 Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 р.,

платниками податків, зборів і інших обов’язкових платежів є

юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов’язок сплачувати

податки й інші обов’язкові платежі. Ґрунтуючись на цьому, платни-

ки податків повинні реалізовувати комплекс податкових обов’язків,

до складу яких входять три основні групи:

1) обов’язки з ведення податкового обліку;

2) обов’язки зі сплати податків і зборів;

3) обов’язки складання податкової звітності.

Таким чином, платниками податку визнаються особи, що мають,

утримують об’єкти оподатковування чи здійснюють діяльність, що

є об’єктом оподатковування, і на яких покладено обов’язок зі спла-

ти податків податковим законодавством (рис. 2.1).

Платники податку

Фізичні особи

Юридичні особи, їх філії

й інші відособлені

під

озділи

Інші особи

Резиденти

України

Нерезиденти

України

Резиденти

України

Нерезиденти

України

Рис. 2.1. Платники податків, зборів, обов’язкових платежів

2. Облік платників податків

Кожний із платників може бути платником одного чи декількох

податків.

Робота з обліку платників податків в органах державної податко-

вої служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платни-

ків податків. Для забезпечення повноти обліку платників податків

органи державної податкової служби положенням на перше число

кожного місяця звіряють у рамках району Єдиний банк даних про

платників податків — юридичних осіб, а також Реєстр фізичних осіб

з даними відповідних органів державної реєстрації з обов’язковим

складанням акта звірки.

Автоматизований банк даних, створений для забезпечення єди-

ного податкового обліку платників податків, включає:

— єдиний банк даних юридичних осіб — платників податків;

— реєстр неприбуткових організацій і установ;

— державний реєстр фізичних осіб — платників податків;

— реєстр фізичних осіб — платників податків — суб’єктів під-

приємницької діяльності;

— реєстр платників податків — постійних представництв нере-

зидентів в Україні;

— реєстр договорів про спільну діяльність.

Робота з обліку платників податків в органах державної подат-

кової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку плат-

ників податків відповідно до структури, яка затверджується Дер-

жавною податковою адміністрацією України.

На підставі реєстраційних карток, одержаних від органів дер-

жавної реєстрації про зареєстрованих суб’єктів підприємницької

діяльності, підрозділи обліку платників податків складають спис-

ки суб’єктів підприємницької діяльності, які не з’явились в органи

державної податкової служби для взяття їх на облік як платників

податків, та передають ці списки підрозділам з примусового стяг-

нення податків і підрозділам податкової міліції.

У такому ж порядку передаються матеріали і стосовно платни-

ків податків, що в установлені терміни не повідомили орган держав-

ної податкової служби про перереєстрацію, реорганізацію, зміни в

реєстраційних та статутних документах.

Щодо кожного суб’єкта підприємницької діяльності підрозді-

ли примусового стягнення податків встановлюють із засновника-

ми та керівниками суб’єктів підприємницької діяльності причини

Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. «Податковий менеджмент»

ухилення від взяття на облік в органах державної податкової служ-

би та вживають заходи (по телефону, поштою, виїздом за місцезна-

ходженням) щодо залучення суб’єктів підприємництва до обліку і

повідомляють про це підрозділ податкової міліції.

Підрозділи органу державної податкової служби :

— стосовно платників податків, якими не подано в зазначені тер-

міни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодав-

ством, самостійно визначають суму податкового зобов’язання,

проводять роботу з узгодження податкового зобов’язання та

інші заходи;

— стосовно платників податків, які мають податковий борг, у по-

рядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із

скорочення податкового боргу з використанням права подат-

кової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та

інші заходи.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи

проведенні документальної перевірки платника податків чи при

виконанні інших службових обов’язків працівниками органів дер-

жавної податкової служби здійснюється або може здійснюватись

перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника подат-

ків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезна-

ходження платника податків. Якщо встановлено відсутність плат-

ника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то

проводиться робота із з’ясування фактичного місця розташування

(місцезнаходження) платника податків, відповідальних осіб.

Якщо підрозділом з оподаткування юридичних/фізичних осіб,

підрозділом примусового стягнення податків, підрозділом подат-

кового аудиту або іншим підрозділом органу державної податкової

служби встановлено відсутність платника податків за його місцезна-

ходженням (місцем проживання), то акт пере вірки місцезнаходжен-

ня платника податків, інформація про вжиті заходи щодо з’ясування

фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника по-

датків, всі отримані відомості про платника податків (у тому числі

й про фактичне місцезнаходження) та про допущені порушення по-

даткового законодавства й суму податкового боргу передаються цим

підрозділом до підрозділів з обліку платників податків.

Щодо кожного платника податків, за яким виявлена відсутність

його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з’ясоване

2. Облік платників податків

його фактичне місце розташування (місцезнаходження), підрозді-

ли з обліку платників податків або інші підрозділи органу державної

податкової служби готують та передають підрозділам податкової мі-

ліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання)

платника податків за формою, що затверджується центральним орга-

ном державної податкової служби. Щодо кожного встановлюваного

платника податків оформляється один окремий запит незалежно від

кількості порушень та несплачених видів податків. До Єдиного банку

даних про платників податків — юридичних осіб та Реєстру фізичних

осіб відповідного рівня вносяться дані про подання запиту.

До матеріалів, що передаються підрозділу податкової міліції,

включаються акт перевірки місцезнаходження платника податків,

інформація про вжиті заходи щодо з’ясування фактичного місця

розташування (місцезнаходження) платника податків, усі отрима-

ні відомості про платника податків, про допущені порушення по-

даткового законодавства, суму податкового боргу, анкетні дані від-

повідальних осіб, розширені реєстраційні відомості про платника

податків (код, назва, дата реєстрації, адресні дані, відомості про від-

криті/закриті банківські рахунки, види діяльності та всі інші наявні

реквізити із відповідного рівня Єдиного банку даних про платників

податків — юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб).

Про результати роботи із встановлення місцезнаходження (міс-

ця проживання) платника податків підрозділи податкової міліції

надають інформацію підрозділам з обліку платників податків.

Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено немо жли-

вість встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника

податків, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного

органу державної реєстрації (легалізації) надсилають повідомлен-

ня про відсутність платника податків за місцезнаходженням, непо-

відомлення ним органу державної податкової служби своєї нової

адреси та неможливість встановлення місцезнаходження (місця

проживання) платника податків. Таке повідомлення надсилається

як стосовно осіб, які не з’явилися до органу державної податкової

служби для взяття на облік, так і відносно платників податків, що

перебувають на обліку.

З метою контролю за оподаткуванням взятих на облік плат-

ників податків та особливостей організації встановлення місце-

знаходження платників податків у розрізі окремих видів податків

Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. «Податковий менеджмент»

органи державної податкової служби, які ведуть облік платників,

складають і надсилають до органів державної податкової служби

вищих рівнів зведений звіт обліку платників податків.

Свої дії з обліку платників податків органи державної податко-

вої служби координують з фінансовими органами, органами Дер-

жавного казначейства, органами служби безпеки, внутрішніх справ,

прокуратури, статистики, державними митними і контрольно-

ревізійними службами.

2.2. Облік платників податків — юридичних осіб

Платниками податків і зборів — юридичними особами є:

1) українські підприємства й організації, місцем діяльності яких

є Україна чи органи управління яких знаходяться в Україні;

2) іноземні підприємства й організації. В основі виникнення по-

даткових обов’язків у цих платників лежить диференціація юри-

дичних осіб на резидентів і нерезидентів. Ці положення регулю-

ються ст. 1 Закону України від 22.05.1997 р. «Про оподаткування

прибутку підприємств».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від

22.01.1996 р. № 118 «Про створення єдиного державного реєстру

підприємств і організацій» у якості єдиного державного реєстру

підприємств і організацій в Україні закріплюється єдина автомати-

зована система обліку, нагромадження й обробки даних про підпри-

ємства, організації усіх форм власності і їх підрозділи.

Метою створення державного реєстру стало забезпечення єди-

них принципів ідентифікації й обліку суб’єктів господарської ді-

яльності, здійснення нагляду за структурними змінами в економіці,

забезпеченням інформацією.

До реєстру включаються дані про юридичні особи, що розміщені

і здійснюють свою діяльність на території України і за її межами (за

участю юридичних осіб України). Реєстр створений як комплекс

зведень, до якого увійшли ідентифікаційні, класифікаційні, довід-

кові й економічні дані. Створення і ведення державного реєстру ре-

алізується Міністерством статистики.

Інформація до облікового реєстру вноситься згідно з групу-

ванням підприємств різних форм власності. У кожній групі від-

окремлюються галузі народного господарства. Щодо кожного під-

2. Облік платників податків

приємства обов’язково вказується стан розрахунків з бюджетом

(централізовано, тобто головним підприємством, чи децентралізо-

вано, тобто кожною структурною одиницею окремо.)

Юридичні особи в 20-денний термін після одержання свідоцтва

про державну реєстрацію зобов’язані звернутися до органів дер-

жавної податкової служби за місцем перебування для постановки

на податковий облік.

Для реєстрації підприємства в податкових органах йому необ-

хідно надати в ДПІ за місцем перебування документи згідно з вста-

новленим переліком, а саме:

— заява за формою № 1-ОПП (Додаток А);

— копія Статуту, установчих документів, що завірені нотарі-

ально;

— копія свідоцтва про державну реєстрацію;

— копія довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним іден-

тифікаційним кодом.

Відділ обліку податкової інспекції перевіряє зазначені в зая-

ві відомості і при відсутності зауважень протягом двох днів під-

приємство реєструють і вносять його в єдиний банк даних.

Після постановки платника податків на облік орган ДПС ста-

вить на примірнику його статуту відмітку про прийняття на облік і

видає йому відповідну довідку для пред’явлення до органів держав-

ної влади та установ банків, в яких він вирішив відкрити поточні

рахунки.

Після постановки платника податків на облік формують його

облікову справу, яка зберігається до ліквідації платника податків

або зняття його з обліку в одному органі ДПС і прийняття на облік

в іншому органі.

Облікова справа платника податків складається з:

а) реєстраційної частини — переліку документів, поданих

платником податків до органів державної податкової служби при

взятті його на податковий облік; може доповнюватися докумен-

тами, які подаються платником податків або надходять стосовно

платника податків від органів державної реєстрації, статистики,

інших державних органів, міністерств, центральних органів вико-

навчої влади та від установ банків до органів державної податко-

вої служби в період діяльності платника податків та у зв’язку з

його ліквідацією;

Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. «Податковий менеджмент»

б) звітної частини — звітних документів, що надаються платни-

ком податків у період його діяльності.

Підрозділ, який веде облік платників податків, не пізніше наступ-

ного дня після взяття платника податків на облік друкує та передає

списки платників податків, взятих на облік, до підрозділів з питань

оподаткування юридичних осіб для подальшого контролю за подан-

ням ними податкової звітності. Підрозділи з питань оподаткування

формують звітну частину облікової справи на кожного платника.

Надалі підприємства повинні надавати в ДПІ інформацію про

зміни в діяльності, пов’язані з інформацією, зазначеною в заяві. Ін-

формація про зміни надається в десятиденний термін. При зміні

місцезнаходження підприємства в податкову інспекцію за новим

місцем знаходження передаються: заява, справа підприємства з

доповненням-копією особистого рахунка чи довідки про положен-

ня розрахунків з бюджетом.

Облікову справу платника податків підрозділ обліку платників

податків зберігає до ліквідації платника податку чи до зміни його

місцезнаходження.

Для зняття з обліку платник повинен надати в органи держав-

ної податкової служби необхідні документи. Зняття платників з по-

даткового обліку здійснюється у випадках:

— прийняття власником рішення про ліквідацію;

— прийняття судом рішення про скасування державної реєстра-

ції платника податків;

— банкрутства.

Для зняття з обліку в триденний термін з дати ухвалення рішен-

ня підприємства про ліквідацію платник надає в органи податкової

служби встановлені документи, а саме:

— заяву про зняття платника податків з обліку за ф. № 8-ОПП

(Додаток Б);

— заяву про зняття з обліку платника ПДВ, а також оригінал сві-

доцтва платника ПДВ і завірені в ДПІ копії цього сві доцтва;

— оригінал довідки про реєстрацію платника податків за ф.

№ 4-ОПП (Додаток В);

— копію розпорядчого документа рішення власника про лікві-

дацію підприємства;

— копію розпорядчого документа про створення ліквідаційної

комісії;