Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит

Подождите немного. Документ загружается.

ТЕМА 5 Інфляція та грошові реформи 155

В процесі такої грошової реформи передбачається структурна пере-

будова як усієї системи грошових відносин, так і кожної її окремо взятої

структурної ланки.

Такі структурні зміни диктуються особливостями нової національної

валюти, що запроваджується в обмін і повинні забезпечувати передумови

для їх успішного функціонування.

У зв'язку з глибиною і різноплавністю реформування існуючої гро-

шової системи структурні грошові реформи є тривалими в часовому

вимірі.

Повні грошові реформи проводяться при створенні нових держав, які

виникають у наслідок війн або розпаду колоніальних імперій, надвеликих

держав.

Найбільш яскравими прикладами грошових реформ даного виду в

останні роки є насамперед це грошові реформи в країнах колишнього

СРСР (90-ті роки) і постсоціалістичного альянсу і реформи в країнах

Західної Європи, яка пов'язана з випуском в оборот єдиної валюти євро

замість національних валют.

* Реформи часткового типу - це реформи, при проведеш яких

реформуються окремі елементи грошової системи: назва і величина

грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії. У сучасних

умовах досить часто проводяться часткові реформи, це насамперед

пов 'язано з тим що у всіх країнах світу запроваджені неповноцінні

гроші, що мають здатність до швидкого знецінення.

Грошові реформи часткового типу мають кілька різновидів:

* реформи формального типу;

* деномінаційні реформи.

*** Реформи формального типу - зводяться лише до впровадження

нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням старої.

Необхідність проведення такого виду грошової реформи може визвати

необхідність зміни зовнішнього вигляду банкноти, або поліпшення

фізичних властивостей, посилення ефективної боротьби з підробкою

національної валюти. Усі ці причини здійснення грошової реформи мають

в основному суто формальний, неконфіскаційний характер. Прикладом

формальної грошової реформи є реформа яка проводиться в США, в

результаті якої поступово замінюються купюри 50 і 100 доларів.

Приводом для такої замінник купюр стала необхідність поліпшення їх

міцності і захисту від підробки.

*** Деномінаційні реформи проводяться шляхом обміну старих

купюр на нові та перерахування всіх грошових показників, за певним

156 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

співвідношенням. У наслідок деномінації маса грошей в обігу

відповідно зменшується і відбувається укрупнення масштабу цін.

Необхідність деномінації пояснюється тим, що внаслідок інфляційних

процесів занадто збільшується масштаб номінальних грошових знаків,

це приводить до виникнення проблеми в оперуванні надто великими

числами як у готівкових, так і безготівкових розрахунках, що дуже

ускладнює їх, а також збільшуються витрати на забезпечення грошового

обігу. Тому вводяться нові грошові знаки з новим антиінфляційним

принципом емісії.

Деномінацію було проведено в Україні в 1996 р. у співвідношенні 100000

крб. за 1 гривню.

За характером обміну старих грошей на нові виділяють грошові

реформи:

> конфіскаційного характеру;

> неконфіскаційного характеру.

Особливість неконфіскаційних реформ полягає в тому, що для всіх

економічних суб'єктів, уцінка запасу грошей, доходів і цін, здійснюється

за єдиним співвідношенням обміну грошей, тобто не залежно від того

чи це готівкові запаси або безготівкові. Прикладом неконфіскаційної

реформи є грошова реформа в Україні у вересні 1996 р.

Грошові реформи конфіскаційного характеру ("шокові" реформи)

- передбачають здійснення комплексу явних або прихованих заходів

конфіскаційного характеру:

> встановлення ліміту на обмін банкнот;

> обмін банкнот по дефляційному курсу на нові з метою різкого

зменшення маси грошей в обігу;

> замороження (повне або часткова) депозитів населення та

су б 'єктів господарювання;

> тимчасове припинення валютно-обмінних операцій;

> встановлення обмеженого терміну обміну грошей;

> облін грошей звичайно проводяться за регресивного шкалою

(до повної межі старі грошові знаки обмінюються на нові у

відношенні один до одного, а далі - зі знижувальним коефіцієнтом).

Мета заходів конфіскаційного типу - отримання додаткового

доходу державою, конфіскація незаконних доходів, відновлення соціальної

справедливості тощо.

Грошові реформи конфіскаційного типу широко застосовуються в

міжнародній практиці, а саме коли нова державна влада знімає з себе

відповідальність за дії попередньої або якщо держава визнає себе

ТЕМА 5. Інфляція та грошові реформи 157

банкрутом. В сучасних умовах даний вид реформи застосовується в

країнах в яких відбувається перехід від адміністративної до ринкової

економіки. В даному випадку ефективність методу "шокової терапії"

залежить в основному від того, наскільки економіка той чи іншої країни

далека від ринкових відносин.

Найбільш яскравим прикладом, шокової терапії є економічна політика,

яка проводилась в Польщі в кінці 1989р., яка була заснована на широкому

використані вільного ціноутворення і тимчасового заморожування

заробітної плати. За короткий період до початку 1990р. Польща позба-

вилась товарного дефіциту, після восьмикратного зростання цін спосте-

рігалось уповільнення темпів інфляції. І хоч реформа конфіскаційного

типу сприймається економічно не так болісно, як інфляція, вона часто

призводить до тих самих політичних і соціальних наслідків. Якщо розгля-

нути їх на прикладі Польщі, то необхідно зазначити, що стабілізація діста-

лась досить дорогою ціною життєвий рівень населення знизився майже

вдвічі, а безробіття в осені 1990 р. досягло 10%. Але ефект реформи

був досить високим, а головне - стабілізувався ринок, почався реальний

процес відродження й розвитку.

Елементи конфіскації було застосовано і в процесі грошової реформи

1917 р. в колишньому СРСР. Під час її проведення було використано

диференційовану шкалу обміну старих грошей на нові. Це торкнулося

насамперед, власників готівкових та безготівкових грошей. Якщо наявна

готівка обмінювалася у співвідношенні 10:1, то вклади населення в

ощадних касах до 3000 рублів взагалі не піддавалися переоцінці, від

3000 до 10000 руб. обмінювались у співвідношенні 3:2, понад 10000 -

відноповідно 2:1.

На диференційних засадах здійснювався процес обміну грошових

рахунків підприємств різних форм власності. Було застосовано

дискримінаційну процедуру стосовно недержавного сектора економіки.

Якщо грошові кошти на рахунках з державних підприємств було

переоцінено у співвідношенні 1:1, то комерційних підприємств і колгоспів

- відповідно 5:4 [5].

До конфіскаційного типу реформ належить так звана нуліфікація.

Суть даної реформи в тому, що старі грошові знаки оголошуються

недійсними і вилучаються з обороту, а замість них випускаються нові

гроші. Проводиться вона за умови надзвичайно великого падіння

купівельної спроможності грошей, коли стає недоцільним будь-який

обмін їх на нові гроші. Таким заходом користуються за радикальної

158 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

зміни влади або зміни влади або створення власної національної грошової

системи.

Наприклад в СРСР в 1922-1923 pp. 1 крб. новими знаками обміню-

вався на 1млн. крб. старими.

За порядком ведення в обіг нових грошей теорія і практика розме-

жовують одномоментні грошові реформи та реформи паралельного

типу.

У процесі одномоментних реформ строк проведення обміну старих

грошей на нові не перевищує 7-10 днів. Протягом даного терміну

технічно можливо обміняти старі гроші на нові, але в невеликих обсягах.

Короткий термін обміну грошей встановлюється для того, щоб власники

великих запасів грошей не встигли їх обміняти.

Даний тип реформ застосовується у більшості випадків, коли йдеться

про використання конфіскаційної процедури.

Реформи паралельного типу передбачають, що випуск в оборот

нових грошових знаків здійснюється поступово, паралельно з обміном

старих знаків, і вони тривалий час функціонують одночасно і паралельно.

В результаті протягом певного часу, коли в обігу знаходяться дві грошові

одиниці - старі й нові, відбувається відповідна сегментація сфери

грошового обігу.

Даний вид реформи має свої недоліки і переваги. Реформи паралель-

ного типу встановлюються надзвичайно складною за технікою реалізації

процедурою. А також існує реальна загроза передчасного знецінення

старої грошової одиниці, сплеску спекулятивних і "тіньових" операцій.

Водночас система паралельного обміну має й помітні преваги. Вона є

найменш ризиковою формою грошові реформи, дає змогу уникнути

заходів конфіскаційного характеру, забезпечити стабільність нової

грошової одиниці навіть за браком достатнього товарного наповнення

ринку та необхідного стабілізаційного фонду, розширює діапазон маневру

грошово-кредитної політики [8].

Світова практика грошових відносин розрізняє два основних види

проведення реформ паралельного типу.

1. Якщо нові і старі гроші емітуються банківською системою

на однакових засадах, то обидва види грошей сприймаються

однаково і обмінюються між собою за співвідношенням 1:1. У

цьому разі старі гроші вилучаються з обігу поступово в міру надход-

ження їх у банки.

2. Якщо нові і старі гроші імітуються на різних засадах.

Наприклад, старі спрямовуються для покриття бюджетних витрат, а

TЕМА 5. Інфляція та грошові реформи 159

нові -для кредитування економіки. За таких умов, в обороті між ними

виникне конкуренція, в наслідок якої менш надійні старі гроші почнуть

швидко знецінюватись. Таким чином держава змушена буде остаточно

вилучити старі гроші з обороту, обмінявши їх на нові за пропорцією,

близькою до ринкового їх курсу напередодні реформи.

В світі існує досить багато прикладів використання механізму

паралельного обігу в процесі проведення грошових реформ. Прикладом

даного виду грошової реформи може бути реформа яка була проведена

в 1993 році в Мексиці. З 1 січня 1993 року була проведена деномінаційна

реформа песо у співвідношенні 1000:1. Протягом усього 1993 року стара

грошова одиниця залишалася законним платіжним засобом. Характер-

ним для даної реформи було то, що населення країни було попереджено

про проведення реформи майже за рік. Але це не виняток, такий підхід

щодо завчасного оповіщення населення у проведені реформи пара-

лельного типу є типовими, це пояснюється тим, що даний вид реформи

не несе конфіскаційного характеру.

За характером впливу на курс національної валюти порівняно з

іноземною валютою чи міжнародними валютно-розрахунковими

одиницями грошові реформи поділяються на типи: девальвація і

ревальвація.

* Девальвація - знецінення національної грошової одиниці порівняно з

іноземною валютою чи міжнародними валютно-розрахунковими

одиницями.

Проявляється девальвація у підвищенні валютних курсів іноземних

валют щодо національної валюти, тобто у знижені курсу національної

валюти.

Девальвація стимулює експорт, робить його дешевшим. Проте імпорт

дорожчає, що призводить до зниження внутрішнього попиту. Для

населення девальвація має однозначно негативні наслідки значне

подорожчання імпортних товарів та зростання реального рівня цін на

всі товари.

Причиною девальвації є інфляція та хронічний дефіцит платіжного

балансу.

*Ревальвація - підвищення курсу вартості національної валюти щодо

іноземних чи міжнародних валют.

Головна причина ревальвації - наявність дефіцитів у партнерів даної

держави. Ревальвацію може спричинити якась велика валютна

160 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

спекуляція, коли на національну валюту обмінюється така сума іноземної

валюти, що перевищує інтервентні можливості центрального банку.

Поштовхом до ревальвації може бути також значне фінансування у

рамках допомоги з боку міжнародних валютно-кредитних організацій,

оскільки збільшується пропозиція іноземної валюти на міжбанківській

валютній біржі.

Вплив ревальвації на економіку протилежний впливові девальвації.

В сучасних умовах курси валют вирівнюються за паритетом

купівельної спроможності, а тому майже зникла потреба у ревальвації і

девальвації як елементах грошової реформи. За умов плаваючих

(ринкових) валютних курсів ревальвація проявляється у тривалому

(поступовому) підвищені курсу національної валюти щодо інших валют

чи міжнародних розрахункових одиниць.

Отже, і ревальвація, і девальвація - явища однаково небажані.

Політика регулювання валютного курсу має бути такою, щоб і інтересам

експортів не заважати і стабільність національної валюти утримувати.

5.2.2. Особливості проведення та результати грошової

реформи в Україні

В літературі з питань грошових відносин найчастіше вітчизняними

спеціалістами розглядається грошова реформа в Україні, яка проводилась

з 2 по 16 вересня 1996 р. Але необхідно зазначити, що особливі умови

проведення реформи в Україні визначили її тривалість і багатоетапність,

а реформа 1996 р. є тільки її окремим етапом.

Розпочалася реформа в січні 1992 р. випуском у готівковий обіг

купоно-карбованця багаторазового використання, а закінчилася у вересні

1996 р. випуском в обіг гривні, тобто тривала майже 5 років. Якщо взяти

до уваги вжиті за цей період заходи і досягнуті результати, то можна

виділити три етапи реформи (табл. 5.3).

Україна першою з країн колишнього СРСР, почала будувати власну

грошову систему, здатну забезпечувати емісію і регулювання обороту

національних грошей. Без вирішення цих завдань не мало сенсу вести

мову про політичну самостійність і економічну незалежність України.

Україна з 1991 р. після виходу із складу СССР, опинилася без власного

емісійного центру і без власної національної валюти, а рублі виявилися

грошима неіснуючої держави, емісія яких перейшла Росії. Зрозуміло,

ТЕМА 5. Інфляція та грошові реформи

161

Таблиця 3.

Історичні аспекти розвитку грошової реформи в Україні

(з січня 1992- до вересня 1996р.)

Етапи реформи

Перший етап

(січень-листопад 1992 р.)

Другий етап

(листопад 1992 р. - серпень 1996 р.)

Третій етап

(2-16 вересня 1996 р.)

Основні результати реформи

В грошовий обіг з 10 січня 1992 р. було запро-

ваджено купоно-карбованець і забезпечено його

функціонування. В той час це було єдино

можливим кроком забезпечення хоча б відносного

збалансування грошового обігу та відповідного

обслуговування товарного ринку На цьому етапі

Уряд України розпочав формувати власний емі-

сійний механізм і отримав можливість самостійно

забезпечувати потреби обороту в грошовій масі

7 листопада 1992 р. Президент України підписав

Указ "Про реформу грошової системи України", за

яким з 12.11.1992 р. купоно-карбованець було

впроваджено і у сферу безготівкового обігу.

Функції рубля в грошовому обігу на території

України припинилися. Український карбованець

остаточно закріпився в обороті як єдина

національна, хоч і тимчасова, валюта, а також були

створені економічні і фінансові передумови для її

стабільного функціонування, насамперед як засобу

обігу та засобу платежу.

Успішно була проведена грошова реформа, в ре-

зультаті якої була введена в оборот постійна гро-

шова одиниця - гривня. Головним досягненням

було дотримання стабільності грошового, спожив-

чого й валютного ринків.

що за цих умов запровадження з 10 січня 1992 р. в обіг купонів багато-

разового використання як доповнення до рубльової готівки було дуже

своєчасним кроком. Передбачалося, що купоно-карбованець буде

запроваджуватись в обігу поступово, заміняючи в обороті рубль, що

забезпечить його достатню стабільність. При цьому уявлялось, що купон

як тимчасова грошова одиниця використовуватиметься в обігу обме-

жений термін часу, який не перевищить 4-6 місяців. Але враховуючи те,

що грошова реформа почалася у винятково-складних умовах станов-

лення національної економіки, ці сподівання стосовно даної валюти не

виправдалися. Уже в квітні 1992 р. купоно-карбованець заповнив весь

готівковий оборот, а рубль продовжував обслуговувати безготівковий

оборот, що негативно впливало на стабільність готівкового купоно-

карбованця і сприяло його швидкому знеціненню.

7 листопада 1992 р. указом Президента України "Про реформу

грошової системи України" купоно-карбованець був запроваджений ще

162 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

ширше в оборот завдяки поширенню і на безготівковий оборот, тобто

він став єдиним на території України офіційним засобом платежу. Але

також необхідно було врахувати, що тимчасова грошова одиниця не може

виконувати одну з найважливіших функцій ринкової економіки - функцію

нагромадження, без реалізації якої не можна подолати спад виробництва,

зупинити гіперінфляцію, відплив за кордон капіталу, а також підняти

міжнародний престиж країни.

Структурна перебудова, стабілізація та зміцнення грошово-кредитної

системи України є досить складним, тривалим процесом, який

потребував негайного введення постійної, повноцінної національної

валюти. Поліпшення макроекономічної ситуації в Україні, яке було

досягнуто в 1995 р. більш послідовним і активним застосуванням

інструментів ринкової економіки, створило належні умови для проведення

у вересні 1996 р. завершального третього етапу грошової реформи.

Відповідно до Указу Президента України третій етап грошової

реформи в Україні проводився з 2 по 16 вересня 1996 р. Початком

реформи стало впровадження повноцінної національної валюти - гривні.

При введені в обіг гривні була проведена деномінація за співвідношенням

1:100000 усіх готівкових і безготівкових запасів грошей, всіх поточних

доходів (заробітної плати, пенсій, стипендій) для всіх категорій фізичних

і юридичних осіб.

У цей період купоно-карбованець працював на поступове вилучення

з обігу. В безготівковому обігу всі операції з перерахувань у нову грошову

одиницю були проведені в перший же день реформи - 2 вересня 1996 р.

За період з 2 по 16 вересня 1996 р. банківською системою вилучено з

обігу, кас банків у резервні фонди Національного банку готівки на

загальну суму 327,9 трлн. Карбованців, або 97,3 % карбованців готівки,

емітованої Національним банком України. Після закінчення реформи

залишилися не вилученими 10,2 трлн. карбованців [10].

Поряд з обміном карбованців на гривні, вилучення карбованців з

готівкового обігу здійснювалося також іншими шляхами: використанням

їх населенням на купівлю товарів, оплату послуг та внесення на вклади

в банки, гід підприємств зв'язку та інші надходження та платежі, в тому

числі комунальні.

17 вересня 1996 р. закінчилася грошова реформа і функціонування у

готівковому обігу карбованців було припинено, і єдиним засобом платежу

на території України стала гривня та її розмінна монета - копійка.

ТЕМА 5 Інфляція та грошові реформи 163

За час проведення реформи Національний банк України випустив у

готівковий оборот 3132,5 млн. гривень [7].

Підводячи підсумок, необхідно зазначити що в Україні була проведена

широкомасштабна грошова реформа, яка за своїм характером може

бути віднесена до структурних реформ.

Головним досягненням було утримання стабільності грошового,

споживчого й валового ринків, що сприяло цілеспрямованому розвитку

економіки України.

!!! Грошова реформа (1992 - 1996 рр.) в Україні, це надзвичайна подія для

молодої, незалежної держави, в результаті якої створено власну

національну валюту, як один із невід 'ємних атрибутів державності.

? Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. У чому полягає суть інфляції? Яка різниця між відкритою і

прихованою інфляцією?

2. Чи будь-яке зростання цін є інфляцією?

3. Чи існує певна циклічна закономірність у розвитку інфляції. Чи цей

процес проходить стихійно?

4. Яким чином інфляція впливає на розвиток макроекономічних

процесів?

5. Як класифікуються види інфляції відповідно до темпів та чинників

інфляційного процесу?

6. Яким чином інфляція пов'язана з емісійнним процесом?

7. Назвіть основні чинники та особливості перебігу інфляції попиту

та витрат?

8. Які зовнішні та внутрішні чинники лежать в основі розвитку

інфляційного процесу?

9. Чи завжди інфляція впливає на економіку?

10. Розкрийте зміст бартерної (натуральної) сфери народно-господар-

ського обороту. Які негативні наслідки сучасної бартеризації вітчиз-

няної економіки?

11. Чому в Україні інфляція набула форми стагфляції?

12. Які особливості інфляційного процесу в Україні?

13. Назвіть основні показники вимірювання інфляції та дайте їм

характеристику. Чим відрізняється індекс споживчих цін від дефлятора

ВВП?

164 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

14. У чому полягає зміст грошових реформ, і реалізація яких функцій

передбачена ними?

15. Які види грошових реформ Ви знаєте?

16. У чому полягає зміст і в яких випадках застосовуються реформи

паралельного типу? Які їх недоліки і переваги?

17. Назвіть основні особливості грошової реформи в Україні (2-16

вересня 1996 р.).

Тестові питання для контролю знань студентів

1. Інфляція попиту виникає унаслідок впливу таких чинників:

а) дефіциту бюджету, та зростання державного боргу;

б) кредитної експансії банків,

в) спіралі «зарплата-ціни»;

г) високих непрямих податків,

д) припливу іноземної валюти у країну.

2. Інфляція витрат обумовлена:

а) зростанням споживчих витрат;

б) зростанням інвестиційних витрат;

в) зростанням собівартості продукції;

г) зростанням сукупних витрат.

3. Інфляційний податок - це:

а) втрата капіталу власниками грошових коштів унаслідок інфляції;

б) різниця між: дефлятором ВВП та індексом цін;

в) різниця між номінальним та реальним доходом;

г) усі відповіді правильні.

4. Як перекладається з латинської мови термін «інфляція»?

а) зростання цін; б) "роздуття "; в) безробіття.

5. На сьогодні за нормами ЄС рівень інфляції в розвинутих країнах

повинен становити:

а)3%; 6)1,5%; в)0; г) 6%.

6. У розвитку інфляційного циклу виділяють три етапи. Розташуйте

їх у правильному порядку:

а) темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання грошової маси в

обігу,

б) темпи зростання цін відстають від темпів збільшення грошової маси в обігу,