Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит

Подождите немного. Документ загружается.

ТЕМА 5. Інфляція та грошові реформи 165

в) темпи зростання цін випереджають темпи зростання грошової маси, що

стрибкоподібно відстають від них.

7. Залежно від типу економічної системи, інфляція поділяється на такі

види:

а) прихована інфляція; б) інфляція попиту;

в) відкрита інфляція; г) інфляція витрат;

д) очікувана інфляція, с) неочікувана інфляція.

8. За чинниками, що сприяють інфляційному процесу, інфляція

поділяється на такі види:

а) повзуча інфляція; б) інфляція витрат;

в) гіперінфляція; г) інфляція попиту;

д) галопуюча інфляція.

9. Повзуча інфляція характеризується:

а) надмірною емісією;

б) прискореним накопиченням грошової маси у кошиках обігу без помітного

підвищення цін,

в) спостерігається випередження темпів зроспіання споживчого кошика порівняно

з товарною пропозицією, що призводить до стрімкого зростання цін.

10. Виберіть із нижченаведених тверджень, яке характеризує моне-

тизацію дефіциту бюджету:

а) фінансування дефіциту державного бюджету здійснюється на кредитній основі,

б) емісійне покриття державного бюджету;

в) усі види правильні.

11. Яке з наведених нижче визначень найбільш точно виражає суть

дефляції?

а) процес призупинення або стримування темпів зростання грошової маси в обігу;

б) підвищення центральним банком дисконтного процента та норм обов 'язкових

резервів комерційних банків;

в) процес знецінення грошей унаслідок надмірної емісії.

12. У якому році була проведена грошова реформа в незалежній

Україні?

а) 1995 р.;

б) 1993 р.;

в) 1996 р.;

г) 1998 р.

166 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

13. Яке з наведених нижче тверджень характеризує різновид грошової

реформи - деномінацію?

а) оголошення державного знецінення грошових знаків недійсними;

б) знецінення національної грошової одиниці порівняно з іноземною валютою;

в) обмін усіх старих грошових знаків на нові у певній пропорції з одночасним

перерахунком у цій пропорції цін, заробітної плати, пенсій тощо.

14. Які основні негативні наслідки має девальвація для населення?

а) подорожчання експорту;

б) подорожчання імпортних товарів та зростання реального рівня цін на всі

товари;

в) знецінення національної валюти та зростання реального рівня цін на всі товари.

15. Назвіть основні причини ревальвації:

а) хронічний дефіцит платіжного балансу;

б) велика валютна спекуляція;

в) значне фінансування у рамках допомоги з боку міжнародних валютно-кредитних

організацій.

г) тривале активне сальдо платіжного балансу держави.

16. В Україні деномінацію було проведено в 1996 р. у співвідношенні 1

гривня до:

а) 100 000крб.;

б) 1 000 000крб.; в) 10000крб.

17. Унаслідок деномінації відбувається:

а) збільшення масштабу цін;

б) підвищення валютного курсу іноземних валют щодо національної валюти;

в) швидке зменшення грошової маси в обігу;

г) спрощуються і здешевлюються всі розрахунки.

18. У процесі проведення грошових реформ формального типу обмін

старих купюр на нові здійснюється у співвідношенні:

а) 1:2;

б) 1:1; в) 1:4.

19.3а способом проведення грошові реформи поділяються на:

а) реформи паралельного типу;

б) реформи формального типу;

в) реформи примусового типу;

г) реформи конфіскаційного типу;

д) реформи регресивного типу.

20. Темп приросту інфляції (Т

пр

) розраховується за формулами:

ТЕМА 5. Інфляція та грошові реформи 167

Література

/. Александрова М.М., Маслова СО. Гроші. Фінанси. Кредит.: Навчально-

методичний посібник. — 2-е видання, переробл. і допоен. — К.: ЦУЛ, 2002. - 336 с.

2. Бобровников А. 10% за безделье//Бизнес. -2004. -№ 41(612). - С 54-55.

2. Бубенко С. Інфляція та експортна політика в Україні // Банківська справа. -

2000.-№2.-С. 45-47.

3. Бюлетень Національного банку України. -2004. -№ 1. - С. 160.

4. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посібник. — К.: Видавництво Соломії

Павличко «Основи», 2001. -411 с.

5. Геєць В. Ще раз про складові економічного піднесення в Україні // Економіка

України. - 1998. -№ 11.-СІ 7-26.

6. Гроші та кредит: Підручник. - 3-тєвид., переробл. і допоен./ М.І.Савлук, A.M.

Мороз, М. Ф., Пуховкіна та ін.; За заг. ред. M.I. Савлука. - К: КНЕУ, 2002. - С 598.

7. Гроші та кредит: Підручник /За ред. проф.. Б. С. Івасіва. - Тернопіль: Карт-

бланш, 2000. - С 510.

8. Дербенцев В. Особливості інфляційних процесів в Україні//Вісник КНЕУ. -2001.

-№ 1. - С 11-23.

9. Дмитрієнко М., Ющенко В., Литвин В., Яковлева Л. Гроші в Україні: факти і

документи. -K..ARC Ukraine, 1998. - С 454,

10. Економічний розвиток України після грошової реформи 1996 року //Вісник

НБУ. -2003. -№10. - С 44-47.

11. Індекси інфляції//Податки та бухгалтерський облік. -2004. -№71 (733). -С.

5-10.

12.ЛитвицькийВ. Цінова тахікардія //Банківська справа. -2003. -№4.-С. 33—41.

13. Мельник О. М. Інфляція: теорія і практика регулювання. —К.: Т-во. "Знання",

КОО,

1999.

- С 291.

14. Мельник О. Анпгиінфляційна політика як фактор економічного зростання в

Україні//Банківська справа. -2000. -№ 3. - С. 11-16.

15. Мельник О.М. Зміни економічного стану підприємств України під впливом

інфляції//Фінанси України. - 1997. -№7.-С 10-15.

16. Найдьонов В. До питання рівняння обміну та монетарної теорії //Економіка

України -2003. -№9.- С 23-29.

17. Папасюк Б. Криза платежів: шляхи її подолання//Економіка України. -1997. -

№11. -С 4-14.

18. Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2004 рік (резюме) //

Урядовий кур'єр. -2003. -№ 111 (19 червня).-С.8-9.

168

ТЕМА 6

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

І ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

6.1. Сутність валюти та її класифікація.

6.2. Валютний курс і фактори, що впливають на нього.

6.3. Світова валютно-фінансова система та її еволюція.

6.4. Шляхи становлення національної валютної системи

України.

6.5. Валютне регулювання і валютний контроль як інстру-

менти стабілізації валютної політики в Україні.

6.6. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі

валютного регулювання.

Ключові слова та терміни

•валюта

• національна валюта

• іноземна валюта

• міжнародна (регіональна валюта)

• резервна валюта

• конвертованість

• неконвертована валюта

• конвертована валюта

• повна конвертована валюта

• часткова конвертована валюш

• зовнішня конвертація

• внутрішня конвертація

•валютний курс

• фіксований валютний курс

• плаваючий валютний курс

• змішаний валютний курс

• реальний валютний курс

• номінальний валютний курс

• котирування валют

• пряме котирування валют

• непряме котирування валют

• національна валютна система

• регіональна (міжнародна)

валютна система

• світова валютна система

• система золотого стандарту

• система золотодевізного

стандарту

• система золотозливкового

стандарту

• система золотомонетного

стандарту

• валютна система

• валютне регулювання

• валютний контроль

• платіжний баланс

• валютні операції

• золотовалютні резерви

ТЕМА 6 Валютний ринок і валютні системи 169

6.1. Сутність валюти та її класифікація

Поняття "валюта" широко використовується в економічній літературі.

Але, незважаючи на широке застосування, сутність цього економічного

терміну не знайшла однозначного трактування.

Деякі економісти визначають валюту як грошову одиницю будь-якої

країни [1, 2]. В інших наукових роботах, поняття "валюта" означає

грошову одиницю, яка використовується у функціях світових грошей,

тобто як міжнародна розрахункова одиниця, засіб обігу та платежу [5].

Зведення поняття валюти до грошової одиниці у всіх визначеннях у кра-

щому випадку некоректне, оскільки грошова одиниця -лише незначна

складова явища грошей, пов'язана з масштабом цін, і вона не спроможна

вичерпати таку складну функцію грошей, як світові гроші [6].

Враховуючи сказане, ми згодні з професором Савлуком М.І., у тому

що найбільш прийнятним є визначення валюти як будь-яких грошових

коштів, формування та використання яких прямо чи опосередковано

пов'язане із зовнішньоекономічними відносинами.

Валюта класифікується за багатьма критеріями (рис. 6.1).

Залежно від країни емітента валютних коштів валюта поділяється

на:-національну, -іноземну, -міжнародну (регіональну).

• Національна валюта - це встановлений законом платіжний засіб

певної країни, що емітується національною банківською системою

Національна валюта є основою національної валютної системи.

Наприклад, для Росії - це кошти, номіновані в рублі, для України - у

гривні, для США - долари.

• Іноземна валюта - це грошова одиниця, що емітується банківською

системою інших країн.

Іноземна валюта є об'єктом купівлі-продажу на валютному ринку,

зберігається на рахунках у банках, але не є законним платіжним засобом

на території певної держави. Винятком можуть бути тільки періоди

сильної інфляції.

• Міжнародна (регіональна) валюта* - міжнародна або регіональна

грошова розрахункова одиниця, що емітується міжнародними

фінансово-кредитними установами і функціонує за міждержавними

угодами.

*Деякі автори називають цю групу класифікації валюти "колективною" [5, 6].

170 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

Рис.6.1. Класифікація валют.

ТЕМА 6 Валютний ринок і валютні системи 171

Один з головних чинників, що забезпечують можливість застосування

міжнародних (регіональних) валют, - це утворення і функціонування

міжнародних (регіональних) валютних союзів. Основними ознаками

таких міжнародних формувань є:

1) введення системи твердих валютних курсів;

2) зобов'язання країн-учасниць підтримувати повну взаємну конвер-

тованість своїх валют;

3) погодження внутрішньої і зовнішньої економічної політики;

4) координація політики регулювання грошової емісії та обсягів

грошової маси.

На перший погляд здається, що входження будь-якої країни у валютні

союзи пов'язано з певними обмеженнями у самостійності розвитку

валютного ринку. Однак, як засвідчує світовий досвід, таке обмеження

не є деструктивним. Навпаки, воно посилює конкурентні переваги деяких

країн, сприяє їх економічному розвитку. Наприклад, сьогодні найбільш

поширені дві валюти - СДР і євро.

З 1 січня 1970 р. МВФ запровадив у структуру міжнародних розра-

хунків валюту, що дістала назву "спеціальні права запозичення" - СДР,

які є міжнародними платіжними засобами, що використовуються МВФ

для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом записів на спе-

ціальних рахунках і є розрахунковою одиницею МВФ. Євро - регіональна

міжнародна розрахункова одиниця, яка була введена у 1999 р. в межах

Європейської валютної системи і є розрахунковою одиницею країн ЄС.

Різні форми світогосподарських зв'язків - торгівля товарами та

послугами, виробниче та науково-технічне співробітництво, міграція

робочої сили та розвиток світового туризму, рух позичкового капіталу

та інвестицій - формують міжнародний попит і відповідні пропозиції щодо

тієї чи іншої національної валюти.

Щодо валютних запасів країни розрізняють резервну валюту. Під

резервною валютою розуміють іноземну валюту, у якій центральні

банки інших держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних

розрахунків за зовнішньо-торговельними операціями та іноземними

інвестиціями. Резервна валюта є базою визначення валютного паритету

і валютного курсу для інших країн, широко використовується для

проведення валютної інтервенції з метою регулювання курсу валют країн-

учасниць світової валютної системи. Так, в ролі резервної валюти

використовують долар США, японську єну, фунт стерлінгів.

172 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

Для того, щоб валюта набула статусу резервної, необхідно, щоб країна-

емітент займала одне з головних місць у світовому виробництві, в

експерті товарів і капіталів, мала розвинуту мережу кредитно-банків-

ських установ на власній території та за кордоном, вільну конвертованість

валюти, а також впроваджувала її в міжнародний обіг через банки та

міжнародні валютно-фінансові організації.

За режимом використання валюти поділяються на:

• конвертовані;

• неконвертовані.

*Конвертованість національної грошової одиниці - це можливість

для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на

іноземні валюти і навпаки.

Таким чином, неконвертованими є валюти, які неможливо вільно

обмінювати на іноземні валюти за ринковим курсом, їх ввезення та

вивезення жорстко обмежується. У свою чергу конвертованими є

валюти, які вільно обмінюються на валюти інших країн за курсом, що

формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться та ввозяться

через кордон.

Конвертованість передбачає відкритість економіки, лібералізацію

зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталу, тобто вона притаманна саме

ринковій економіці. Для адміністративно-командної економіки конвер-

тованість є чужим явищем.

Конвертованість національної валюти за поточними операціями є

однією з основних статутних вимог Міжнародного валютного фонд}*

(МВФ) для його членів (стаття VIII Статуту МВФ). Україна оголосила

про своє приєднання до цієї статті на підтвердження поточної

конвертованості гривні у 1997р.

У світовій практиці конвертованість валюти класифікують за кількома

критеріями (рис. 6.1):

/. За повнотою конвертованості:

• повна конвертованість, за якої здійснюється вільне (без жодних

обмежень) використання національної валюти для всіх категорій

суб'єктів підприємства (юридичних і фізичних осіб, резидентів і

нерезидентів): .а будь-які цілі. Прикладом повністю конвертованих валют

є: долар США, австрійський долар, англійський фунт стерлінгів,

канадський долар, японська єна, евро, СДР тощо.

Нині існує досить обмежена кількість валют (трохи більше 20), що

функціонують у режимі повної конвертованості. Однак не всі завоювали

однакову довіру на світовому ринку і мають однакову сферу застосування

ТЕМА 6 Валютний ринок і валютні системи 173

в міжнародних розрахунках. Таку свободу може собі дозволити лише

країна, яка має конкурентоспроможну на світовому ринку економіку з

потужною експертною базою, розвиненими внутрішніми грошовими та

інвестиційними ринками.

• часткова конвертованість, за якої вводяться певні обмеження

на обмінні операції. Обмін національної валюти на іноземні дозволяється

тільки для певних категорій суб'єктів підприємництва або за певними

видами операцій. На вимогу МВФ, вказані обмеження не повинні зачіпати

платежі за поточні міжнародні операції, інакше валюта втрачає за

регламентом фонду статус конвертованої.

Якщо конвертація національної валюти дозволена тільки для

нерезидентів, то вона називається зовнішньою, а якщо для резидентів

- внутрішньою. Режим зовнішньої конвертованості сприяє припливу у

країну іноземної валюти.

6.2. Валютний курс і фактори, що впливають на нього

Розвиток зовнішньоекономічних відносин вимагає особливого

інструменту, за допомогою якої о суб'єкти, що діють на міжнародному

ринку, могли б підтримувати між собою тісні фінансові взаємозв'язки.

Таким інструментом виступають банківські операції з обміну іноземної

валюти. Найважливішим елементом у системі банківських операцій з

іноземною валютою є обмінний валютний курс.

* Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена

у грошовій одиниці іншої країни.

Валютний курс необхідний:

> під час купівлі та продажу валюти у зв 'язку з експортом та

імпортом товарів чи послуг;

> для порівняння цін світових та національних ринків, а також:

вартісних показників різних країн, виражених у національних або

іноземних валютах;

> для надання кредитів та здійснення інших зовнішньо-

економічних операцій.

Валютний курс можна класифікувати за різними ознаками (рис. 6.2).

Фіксований валютний курс передбачає наявність певного

зареєстрованого (офіційного) паритету, який підтримується державними

валютними органами.

Після Другої світової війни відповідно до Бреттон-Вудської угоди було

запроваджено режим фіксованих паритетів та курсів. Фіксовані курси

174 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

Рис. 6.2. Класифікація валютного курсу.