Молоцький М.Я., Васильківський С.П., Князюк В.І., Власенко В.А. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин

Подождите немного. Документ загружается.

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

господарства сільськогосподарських ВНЗ, які вирощують насіння

еліти і І репродукції в обсягах, що відповідають потребам у ньому

спеціалізованих насінницьких господарств для сортозаміни й сор-

тооновлення. Спецнасінгоспи розмножують насіння з розрахунку

потреби господарств своєї зони в сортовому насінні для виробничих

посівів і заготівлі їх у державні ресурси. Страхові фонди насіння

зернових культур створюються в господарствах у розмірах до 15 %

їх потреби.

Для елітно-насінницьких і навчально-дослідних господарств ви-

значено нормативи страхових і перехідних фондів насіння зернових

культур: страхові фонди первинних ланок — 100 %; супереліти —

50 % потреби в насінні для закладання цих ланок; насіння еліти і

І репродукції зернових культур — 25 – 30 % потреби в насінні для

сортозаміни й сортооновлення.

Така форма насінництва сприяла підвищенню рівня механізації

та автоматизації процесів і продуктивності праці, зниженню собі-

вартості посівного матеріалу.

Насіння, вироблене спеціалізованими насінницькими господар-

ствами, надходить на насіннєобробні заводи, де його підготовляють,

зберігають; звідти відпускають колгоспам, радгоспам та іншим гос-

подарствам.

У зв’язку з реформуванням аграрного комплексу України Мініс-

терство АП та УААН 5 липня 1999 р. затвердили «Порядок ведення

селекції і насінництва сільськогосподарських культур», за яким по

зернових (крім кукурудзи і сорго), олійних культурах і травах нау-

ково-дослідні установи — оригінатори нових сортів організовують

виробництво насіння первинних ланок та еліти сортів, занесених до

Реєстру або визнаних перспективними, і на договірних засадах за-

безпечують потребу в ньому товаровиробників. Репродуценти, зане-

сені до Державного реєстру виробників насіннєвого та садивного

матеріалу, розмножують одержане від науково-дослідних установ

насіння для власних потреб і продажу.

Існуючі комплексні пункти з оброблення й зберігання насіння,

станції багаторічних трав на договірних засадах приймають від гос-

подарств, незалежно від організаційних форм, насіння на дороб-

лення, сушіння й доведення до високих посівних кондицій.

16.2. Система насінництва кукурудзи

Гібриди кукурудзи значно підвищують урожай лише в 1-му по-

колінні. Це й визначає особливість насінництва культури, тобто є

потреба щороку вирощувати таке насіння на ділянках гібри-

дизації.

340

Ðîçä³ë 16. Ñèñòåìà íàñ³ííèöòâà ïîëüîâèõ êóëüòóð

Виробництво насіння всіх батьківських форм гібридів кукурудзи

сконцентровано в науково-дослідних установах і навчально-дослід-

них господарствах ВНЗ.

Вони вирощують насіння супереліти, еліти, І і II репродукцій са-

мозапилених ліній, їх стерильних аналогів, відновників фер-

тильності; супереліти, еліти, І і II репродукцій сортів, які є бать-

ківськими формами гібридів; насіння простих міжлінійних, трилі-

нійних гібридів, що використовуються як батьківські компоненти

різних типів гібридів (рис. 16.2).

Міністерство аграрної політики України, УААН

Планування виробництва і заготівлі насіння кукурудзи

Забезпечення батьківськими формами ділянок гібридизації,

а також товарних площ насіння 1-го і 2-го поколінь

Науково-дослідні

установи —

оригінатори сортів

Селекція і

первинне

насінництво

Науково-дослідні

установи, сільсько-

господарські ВНЗ,

навчально-дослідні

господарства

Вирощування

насіння вихідних

батьківських форм

Кукурудзо-

калібрувальні

заводи

Сушіння, калібру-

вання і реалізація

насіння для сівби

Насінницькі господарства з вирощування насіння

гібридів

Товарні посіви в господарствах

Методичний

контроль

Вихідне насіння

Методичний

контроль

Методичний

контроль

Гібриди 1-го

покоління

Підготовлене

насіння

Рис. 16.2. Система насінництва кукурудзи

Другою ланкою системи насінництва гібридної кукурудзи є господар-

ства, занесені до Державного реєстру виробників насіння. Вони вирощу-

ють насіння 1-го покоління простих, подвійних та інших типів гібридів

і сортів, що використовуються потім для висівання, на товарні потреби.

Заключним етапом у системі організації виробництва насіння є

сушіння й обмолочування качанів, очищення, калібрування і пе-

редпосівне оброблення насіння, які здійснюють на кукурудзооброб-

них заводах.

Збереження високих урожайних властивостей гібридів можливе

при дотриманні в процесі насінництва високої типовості батьківсь-

341

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

ких форм за морфологічними та господарсько-біологічними власти-

востями, повноцінною стерильністю материнських компонентів, а

також здатністю чоловічих форм закріплювати стерильність чи від-

новлювати фертильність, що використовується при схрещуваннях.

Проте врожайні властивості гібридного насіння кукурудзи, що

виробляють насінницькі господарства, в багатьох випадках гірші,

ніж оригінальних гібридів. Це зумовлено здебільшого низьким рів-

нем стерильності й типовості вихідних батьківських форм.

Для поліпшення контролю за якістю насіння кукурудзи при Се-

лекційно-генетичному інституті (Одеса) створено спеціальну лабо-

раторію для перевірки ступеня його гібридності методом елек-

трофорезу білків. Аналогічні лабораторії організовано при Інституті

зернового господарства (Дніпропетровськ), Інституті рослинництва

ім. В.Я. Юр’єва (Харків), Інституті землеробства (Київ).

16.3. Система насінництва багаторічних трав

Організація насінництва багаторічних трав спрямована на кон-

центрацію виробництва насіння в найсприятливіших за кліма-

тичними умовами зонах. Насіння виробляють спеціалізовані насін-

ницькі господарства, а очищують — міжгосподарські насіннєві

станції з використанням механізованих насіннєвих заводів і пунктів

(рис. 16.3).

Науково-дослідні установи — оригінатори сортів

Вихідний насіннєвий матеріал, оригінальне насіння

Дослідно-виробничі господарства науково-дослідних

установ, а також навчально-дослідні господарства ВНЗ

Насіння еліти і І репродукції

Спеціалізовані насінницькі господарства

Насіння І і ІІ репродукцій

Обласні насіннєві станції

Очищення насіннєвого матеріалу

Товарні господарства

Розмноження насіння на насіннєвих ділянках до ІІ – IV

репродукцій для власних потреб і реалізації

Рис. 16.3. Система насінництва багаторічних трав

342

Ðîçä³ë 16. Ñèñòåìà íàñ³ííèöòâà ïîëüîâèõ êóëüòóð

Науково-дослідні установи — оригінатори сортів забезпечують

вихідним матеріалом (оригінальне насіння) дослідно-виробничі гос-

подарства науково-дослідних установ, навчально-дослідних госпо-

дарств ВНЗ, які виробляють насіння еліти і І репродукції реєстро-

ваних та перспективних сортів в обсязі, що забезпечує потребу на-

сінницьких господарств для сортозаміни і сортооновлення.

Насінницькі господарства розмножують насіння еліти та І ре-

продукції і на договірній основі на обласних насіннєвих станціях

очищають насіння і доводять його до кондиції.

Господарства розмножують насіння на насінницьких ділянках до

II – IV репродукцій для повного забезпечення своїх потреб і реалі-

зації.

16.4. Система насінництва соняшнику

Сучасна система насінництва соняшнику ґрунтується на щоріч-

ному сортооновленні, що зумовлює швидке впровадження у вироб-

ництво нових, продуктивних сортів і гібридів.

Будь-який сорт соняшнику по суті є гібридною популяцією, яка

складається з великої кількості біотипів.

Останніми роками в Україні набули поширення гібриди, що ма-

ють істотні переваги перед сортами: вища на 10 – 15 % урожайність;

вирівняність рослин за морфологічними ознаками; тривалість фаз

розвитку; одночасно дозрівають.

У Державному реєстрі сортів рослин України гетерозисні гібриди

соняшнику майже витіснили сорти. Так, з усієї кількості сортів і гіб-

ридів на сорти припадає 5 %, а на гетерозисні гібриди вітчизняної

та зарубіжної селекції — 95 %.

Система поліпшувального насінництва сортів соняшнику, розро-

блена академіком В.С. Пустовойтом, передбачає щорічне сортоонов-

лення і здійснюється за схемою, що охоплює такі ланки (М.М. Гав-

рилюк та ін., 2002):

1. Насінницька еліта.

2. Розсадник оцінювання потомства.

3. Насінний розсадник (маточник).

4. Оригінальне насіння.

5. Еліта.

6. І репродукція.

Перші чотири ланки називають первинним насінництвом. Ним

займаються наукові установи — оригінатори сортів: відбирають і

формують кращі з кращих біотипи рослин, які випробовують у роз-

саднику оцінювання потомства. В усіх чотирьох ланках жорстко ви-

браковують нетипові й малопродуктивні форми.

343

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

Насінницька еліта передбачає відбір елітних рослин у кількох

географічно віддалених місцях на ділянках оригінального насіння, де

рослини вирощуються з однаковою площею живлення — 70 × 70 см.

При відборі враховують висоту рослин, нахил, форму та розміри

кошика, розміщення та міцність утримання в ньому насіння, випов-

неність центральної частини, а також колір і панцирність сім’янок.

Насіння відібраних елітних рослин аналізують у лабораторії —

визначають лушпинність (відсотковий вміст оплодня) ваговим ме-

тодом і олійність методом ЯМР. У теплицях або камерах штучного

клімату на інфекційному фоні виявляють стійкість рослин до вовч-

ка (суміш рас) і до несправжньої борошнистої роси (європейська ра-

са). Насіння кращих рослин наступного року висівають для оціню-

вання властивостей потомства. Невикористаний посівний матеріал

цих рослин залишають у резерві.

Розсадник оцінювання потомства. У розсаднику вивчають

потомства 500 – 600 кошиків кожного сорту. Контроль — оригіналь-

не насіння врожаю останнього року. Ділянки дворядні, два повто-

рення. За даними польових і лабораторних досліджень, з урахуван-

ням комплексу ознак, 25 – 30 % номерів перевищує контроль. Резер-

ви цих номерів об’єднують у фонд для закладання насінного роз-

садника.

Насінний розсадник призначений для вирощування маточно-

го насіння. Тут висівають суміш резервів кращих елітних рослин,

вирощених на інфекційних фонах і в розсаднику оцінювання по-

томств. Насіння, отримане в насінному розсаднику, використовують

як маточне для вирощування оригінального насіння. В науковій

літературі четверту ланку «Оригінальне насіння» часто називають

суперелітою, що суперечить ДСТУ 2240–93, який не передбачає ка-

тегорії насіння «Супереліта».

Оригінальне насіння вирощують з маточного насіння з пло-

щею живлення рослин 70 × 35 см, де витримується просторова ізо-

ляція 1,0 – 1,5 км.

Еліту вирощують з оригінального насіння елітгоспи, а також

сортостанції Держсортомережі, яким надано таке право Законом

України «Про насіння».

І репродукцію вирощують господарства І групи, до яких щоріч-

но надходить елітне насіння.

Така система виробництва насіння сортів соняшнику дає змогу

підтримувати їхню типовість, однорідність, олійність, стійкість до

хвороб. Це забезпечує щорічну надбавку врожаю 1,5 – 3,0 ц/га.

Науково-дослідні установи (оригінатори сортів) вирощують ори-

гінальне насіння, яке передають науковим установам областей. Тут

виробляють елітне насіння в потрібних для області обсягах. Насіння

І репродукції вирощують у насінницьких господарствах, які забез-

344

Ðîçä³ë 16. Ñèñòåìà íàñ³ííèöòâà ïîëüîâèõ êóëüòóð

печують потребу господарств, закріплених за ними, для товарних

посівів. Насіння ІІ репродукції використовують для переробки на

олію.

В Україні й за кордоном ведеться селекція гетерозисних гіб-

ридів соняшнику. В результаті цієї роботи створено й впроваджено

у виробництво високоврожайні гібриди Почин, Одеський 96, Оде-

ський 103, Одеський 122 тощо. Щороку посіви гібридів розши-

рюються і нині займають до 80 % загальної площі посівів соняш-

нику. Насінництво гетерозисних гібридів соняшнику з викорис-

танням ЦЧС набагато складніше, ніж сортів-популяцій. Розгляне-

мо схему системи насінництва гетерозисних гібридів соняшнику

(рис. 16.4).

Науково-дослідні установи та оригінатори гібридів

Вирощування батьківських форм гідридів

Насінницькі господарства ІІ групи

Вирощування насіння 1-го покоління гібридів

Товарні господарства

Сівба насінням 1-го покоління на товарних посівах

Насінницькі господарства І групи

Насіння І і ІІ репродукцій

Рис. 16.4. Система насінництва гібридного соняшнику

Науково-дослідні установи створюють самозапилені та ЦЧС-

лінії, гетерозисні гібриди; їх дослідно-виробничі господарства виро-

щують оригінальне насіння, насіння еліти самозапилених ліній, що

є батьківськими компонентами гібридів або гібридних популяцій, і

передають його насінницьким господарствам І групи.

Насінницькі господарства І групи вирощують насіння еліти й

І репродукції самозапилених ліній, які є батьківськими формами

між- та сортолінійних гібридів, і передають їх насінницьким госпо-

дарствам II групи.

Насінницькі господарства II групи вирощують на ділянках гіб-

ридизації гетерозисне насіння 1-го покоління простих між- та сор-

толінійних гібридів, а також насіння 1-го покоління гібридних лі-

нійних популяцій. Вирощене насіння передається для товарного

висівання господарствам, що вирощують соняшник.

345

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

Щоб одержати гарантовано гібридне насіння 1-го покоління і

уникнути запилення пилком інших сортів, гібриди вирощують у зо-

ні, вільній від товарних посівів соняшнику. В Україні створено дві

такі зони: в Білгород-Дністровському районі Одеської області, де

вирощують насіння гібридів Селекційно-генетичного інституту, та в

Запорізькому районі Запорізької області із вирощування гібридів

селекції Інституту олійних культур УААН. Тут визначені спе-

ціалізовані насінницькі господарства.

16.5. Система насінництва льону-довгунцю

Сортооновлення насіння льону в господарствах проводять раз у

3 роки насінням І репродукції.

У насінництві льону олійного застосовують таку схему виробниц-

тва елітного насіння (М.М. Гаврилюк та ін., 2002):

а) науково-дослідні установи, навчальні заклади — оригінатори

сортів вирощують оригінальне насіння, супереліту, а за наявності

площ — і еліту;

б) оригінатори сортів передають, на підставі договорів, насіння

супереліти, еліти іншим науково-дослідним установам (науково-

дослідним інститутам, дослідним станціям), навчально-дослідним

господарствам сільськогосподарських вищих навчальних закладів

для розмноження й організації виробництва насіння сортів у регіо-

нах їхнього знаходження;

в) науково-дослідні установи, навчально-дослідні господарства

вирощують елітне насіння, насіння І репродукції в розмірах, що за-

довольняють потреби сільськогосподарських підприємств у насінні

І репродукції для проведення сортооновлення й сортозаміни;

г) сільськогосподарські підприємства на насінницьких ділянках

розмножують отримане насіння для повного забезпечення насінням

льону олійного потреб господарств у наступні 2 – 3 роки для вироб-

ничих посівів.

У науково-дослідних установах застосовують схему первинного

насінництва льону олійного, яка охоплює розсадники: відбору мато-

чних рослин, перевірки маточної еліти та маточної еліти першої і

другої генерацій.

При формуванні нових партій насіння маточної еліти в розсад-

нику маточних рослин застосовують індивідуальний відбір.

У розсаднику перевірки маточної еліти потомства перевіряють за

родинами.

Типові для певного сорту потомства об’єднують і розмножують у

розріджених посівах розсадників маточної еліти першої та другої

генерацій.

346

Ðîçä³ë 16. Ñèñòåìà íàñ³ííèöòâà ïîëüîâèõ êóëüòóð

Насіння маточної еліти другої генерації використовують для

розмноження й виробництва оригінального насіння, а потім — еліти.

Протягом вирощування оригінального насіння в період вегетації

здійснюють видові та сортові прочищення, вилучаючи нетипові,

уражені шкідниками та хворобами, слаборозвинені рослини.

У період вегетації здійснюють два сортових прочищення: перше в

період цвітіння, коли за кольором квітки можна відрізняти домішки

в основному сорті, і друге — у фазі ранньої жовтої стиглості. При

проведенні другого сортового прочищення беруть до уваги також

висоту рослин, форму куща, врожайність.

У розсадниках льон збирають на низькому зрізі з обов’язковим

в’язанням рослин у снопи.

16.6. Система насінництва картоплі

Урожай картоплі при вегетативному розмноженні значною мі-

рою залежить від якості садивного матеріалу, тобто забезпечення

господарств високопродуктивним оздоровленим садивним матеріа-

лом є головним завданням системи насінництва.

Для виявлення кращих зон вирощування високоякісного насін-

нєвого матеріалу в Україні проведено велику роботу, пов’язану з

визначенням ступеня виродження картоплі, тобто ураження її ві-

русними хворобами за різних природно-кліматичних умов. В Украї-

ні виокремлено чотири зони залежно від характеру та інтенсивності

виродження картоплі. У кожній із них встановлено терміни сорто-

оновлення.

Зона найменшого виродження (Карпати) — це гірські райони

Закарпаття й Чернівецької області. Умови для вирощування насін-

нєвої картоплі тут найкращі.

Зона незначного виродження — Чернігівська, Волинська, Рів-

ненська, Житомирська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопіль-

ська, а також північні райони Вінницької, Київської, Сумської та

Хмельницької областей. Тут сприятливі умови для вирощування як

насіннєвої, так і продовольчої картоплі.

Зона помірного виродження — Полтавська, Черкаська облас-

ті, північні райони Кіровоградської і Харківської та південні райони

Київської, Сумської, Хмельницької та Вінницької областей.

Зона сильного виродження — Луганська, Дніпропетровська,

Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області

та Автономна Республіка Крим. Тут умови для вирощування кар-

топлі без зрошення несприятливі.

Учені багатьох країн, вирішуючи справу поліпшення насінни-

цтва картоплі, знезараження її від вірусів, дійшли висновку про по-

347

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

требу створення закритих районів (зон) товарного насінництва й

вирощування безвірусної насіннєвої картоплі для сортооновлення.

В Україні в різний час було організовано 17 закритих районів то-

варного насінництва.

Ця система діяла досить ефективно за колективного господарю-

вання, а починаючи з 90-х років минулого століття, коли картопля

стала культурою городників і фермерів (на 98 %), вона самоліквіду-

валась.

Принципи ведення насінництва визначені Законом України

«Про насіння» і новою системою насінництва картоплі, яку розроби-

ли вчені і спеціалісти Міністерства аграрної політики України,

Української академії аграрних наук, Інституту картоплярства

УААН, Білоцерківського державного аграрного університету та асо-

ціації «Картопля України» (рис. 16.5).

Міністерство аграрної політики України

Українська академія аграрних наук

Державна

карантинна

інспекція

Інститут

картоплярства

УААН — науково-

методичний центр

Українська

державна

насіннєва

інспекція

Асоціації,

акціонерні

товариства

Обласні державні

адміністрації

(обласні управління

сільського

господарства)

Обласні

насіннєві

інспекції

Науково-

дослідні

установи, ВНЗ

(селекція,

еліта)

Елітно-

насінницькі

господарства

(еліта)

Районні

насіннєві

інспекції

Насінницькі

господарства

(репродукційний

садивний

матеріал)

Районні державні

адміністрації

(районні управління

сільського

господарства)

Посередницькі

структури

(оптовий і

роздрібний

ринок)

Виробники продовольчої картоплі всіх форм власності

(насінницькі ділянки, товарні насадження)

Рис. 16.5. Схема організації насінництва картоплі

Міністерство аграрної політики України забезпечує розвиток на-

сінництва, спрямований на повне задоволення потреб виробників у

348

Ðîçä³ë 16. Ñèñòåìà íàñ³ííèöòâà ïîëüîâèõ êóëüòóð

насіннєвому матеріалі, перевірку його якості; здійснює заходи щодо

державної підтримки насінництва, удосконалення економічного

механізму взаємовідносин між виробниками і споживачами, веде і

видає Державний реєстр виробників насіннєвого матеріалу.

Українська академія аграрних наук організовує вирощування і

реалізацію вихідного, оригінального насіннєвого матеріалу та еліти,

а також розмноження і впровадження нових перспективних сортів.

Вона вивчає попит світового насіннєвого ринку, вступає у взаємо-

відносини з органами насінництва інших держав, розробляє прогре-

сивні технології вирощування насіннєвого матеріалу, нормативні

документи.

Українська державна насіннєва інспекція здійснює державний

контроль у насінництві. Державна карантинна інспекція здійснює

карантинний контроль за ввезенням, вивезенням і використанням

насіння згідно із Законом України «Про карантин рослин».

Виробництво оригінального насіннєвого матеріалу і елітне на-

сінництво зосереджуються в науково-дослідних установах, елітно-

дослідних та елітно-насінницьких господарствах науково-дослідних

установ, господарствах сільськогосподарських вищих навчальних

закладів за умови одержання патенту за результатами атестації та

занесення до Державного реєстру виробників оригінального і еліт-

ного насіння.

Узгодженим рішенням Міністерства аграрної політики України

та Української академії аграрних наук право виробництва еліт-

ного насіннєвого матеріалу картоплі може бути надане й іншим

господарствам, незалежно від форми власності. Обов’язковою під-

ставою для цього має бути наявність угоди між елітгоспом та про-

фільною науково-дослідною установою, яка сама виробляє ори-

гінальний і елітний матеріал, на проведення насінницьких робіт

під науково-методичним керівництвом та контролем з боку остан-

ньої.

Насінницькі господарства всіх форм власності за умови атестації

вирощують репродукційне насіння і також заносяться до Державно-

го реєстру виробників насіннєвого матеріалу, який веде і видає Мі-

ністерство аграрної політики України.

Насіннєву картоплю реалізують безпосередньо її виробники або

посередницькі організації за їх дорученням.

Особи, що не мають дозволу на виробництво та використання на-

сіннєвого матеріалу, можуть вирощувати його лише для власних

потреб без права реалізації.

Орієнтовні строки сортооновлення при використанні еліти як ви-

хідного матеріалу для зони найменшого виродження — через 7 – 8

років, слабкого виродження — 5 – 7 років, помірного виродження —

3 – 5 років і зони сильного виродження — 1 – 2 роки.

349