Молоцький М.Я., Васильківський С.П., Князюк В.І., Власенко В.А. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин

Подождите немного. Документ загружается.

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

Строки висівання є важливою умовою формування своєчасних

і дружних сходів, що значною мірою впливає на урожай і якість на-

сіння. За оптимальних строків висівання озимі утворюють до кінця

осінньої вегетації 2 – 3 синхронних пагони кущіння з добре розви-

неною вторинною кореневою системою.

За ранніх строків висівання рослини переростають, тому значна

кількість стебел осіннього кущіння може пошкоджуватися і випада-

ти, що посилює весняне кущіння. Посіви пізніх строків входять у

зиму, слабко розкущившись. У них продовжується інтенсивне ку-

щіння весною. У таких посівах збільшується частка стебел пізнього

весняного кущіння, на яких формується насіння з нижчими посів-

ними та врожайними властивостями порівняно з головними і стеб-

лами осіннього кущіння.

Оптимальні строки висівання озимої пшениці настають з пе-

реходом середньодобової температури повітря від 15 °С у бік зни-

ження, озимого жита за середньодобової температури 15 °С. У пів-

нічних районах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей

оптимальні строки висівання озимого ячменю — 15 – 25 вересня,

для південних районів цих областей і Закарпаття — 20 – 30 верес-

ня.

Ярі зернові (пшениця, ячмінь, овес), горох належать до культур

ранніх строків висівання. Тому їх висівають у перші строки, на по-

чатку весняних польових робіт. Теплолюбні культури (просо, греч-

ку) висівають, коли температура ґрунту на глибині 10 см досягає

10 – 12 °С і мине небезпека повернення весняних приморозків.

Норми висівання насіння є однією з важливих умов вирощу-

вання не тільки високого врожаю, а й біологічно повноцінного на-

сіння з високими врожайними і посівними властивостями.

Незважаючи на уявну простоту, питання встановлення опти-

мальної норми висіву на насіннєвих посівах досить складне. Оп-

тимальні норми висіву для певних умов і культур з часом (у міру

розвитку технології, підвищення родючості ґрунту, створення нових

сортів) змінюються. Тому встановити постійні норми висіву насіння

з урахуванням усіх випадків неможливо.

Деякі дослідники дотримуються положення, що для створення

насіння з добрими урожайними властивостями доцільно застосо-

вувати знижені норми висіву. Інші стверджують, що краще насіння

формується на загущених посівах.

При знижених нормах висіву, вважають перші, формується кру-

пніше насіння, а тому при пересіванні воно забезпечує вищий уро-

жай (Г.В. Гуляєв, В.С. Шестаков). Проте І.Г. Строна довів, що не

завжди крупне насіння є найкращим. Часто воно має пухку анато-

мічну структуру з порушеним співвідношенням між зародком і ен-

доспермом.

400

Ðîçä³ë 19. Òåõíîëîã³ÿ âèðîùóâàííÿ ³ ï³ñëÿçáèðàëüíå îáðîáëåííÿ íàñ³ííÿ …

І.Г. Строна, С.М. Білецький, Л.Г. Ковальов, В.І. Князюк,

С.П. Васильківський довели, що підвищення норми висіву сприяє

зниженню кущистості, підвищенню вирівняності та виходу насіння

з головних стебел, яке має кращі посівні та врожайні властивості

порівняно з насінням зі стебел наступних порядків.

У дослідженнях, проведених у Білоцерківському сільськогос-

подарському інституті, з вивчення властивостей насіння ярого ячме-

ню зі стебел різного порядку виявлено його значну різноякісність.

Насіння, сформоване в колосі головних стебел, мало значно вищу

енергію проростання, силу росту, польову схожість, масу 1000 на-

сінин, урожайність у 1-й рік пересівання порівняно з насінням зі

Насіння, яке формується на голов

стебел наступних порядків (рис. 19.1).

ному стеблі, за посівними і

вр

Рис. 19.1. Залежність посівних і врожайних властивостей

насіння ярого ячменю від місця його формування на рослині

(за С. П. Васильківським):

— насіння з головних стебел, — стебел II, — ІІІ і — IV

порядків

ожайними властивостями значно краще, ніж насіння, сформоване

на стеблах ІІ та наступних порядків. Тому норму висівання на на-

сіннєвих посівах потрібно спрямовувати на максимальне одержання

насіння з головних стебел і стебел ІІ порядку. В.І. Князюк, С.П. Ва-

сильківський встановили, що на насіннєвих ділянках ячменю та

озимої пшениці слід застосовувати підвищені норми висівання на-

сіння: ячменю — на 10 %, озимої пшениці — на 12 – 15 % порівняно

401

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

з товарними посівами, що забезпечує більший вихід насіння з ко-

лосся головних стебел, і його вирівняність до 94 %.

Надмірне загущення посівів може призвести до

їх вилягання,

як

гречки є

ши

результати численних досліджень, можна дійти

ви

посівами передбачає систему заходів,

спр

насіннєвих посівах

обо

іннєвих посівів залежать від

пр

, тритикале, ячменю, вівса зби-

ра

і неполеглі посіви краще збирати однофазним

спо

потрібно збирати у стислі строки. При обмолоті

зерна вологістю нижче ніж 16 % значно підвищується його травмо-

е негативно впливає на посівні та врожайні властивості насіння.

Тому норми висіву на насіннєвих посівах слід диференціювати по

сортах. Для озимої пшениці на період збирання має бути не менше

ніж 650 – 700, а для ячменю — 600 – 650 стебел/м

Кращим способом висівання при вирощуванні насіння

рокорядний з шириною міжрядь 45 см. Тому норму висіву вста-

новлюють з розрахунку 106 – 110 насінин/м рядка (2,0 – 2,5 млн схо-

жих насінин/га).

Узагальнюючи

сновку, що на насіннєвих посівах зернових і зернобобових куль-

тур слід застосовувати норми висіву, які забезпечували б синхро-

нний розвиток кожної рослини в агрофітоценозі, створювали вирів-

няний стеблостій та формували вирівняний за крупністю насіннє-

вий матеріал.

Догляд за насіннєвими

ямованих на створення оптимальних умов росту і розвитку рос-

лин та формування високоякісного насіння. Підживлення посівів,

боротьба з бур’янами, хворобами та шкідниками, а за потреби —

заходи проти вилягання не мають принципових відмінностей від

проведення їх на товарних посівах. Головною вимогою до агротех-

нічних заходів щодо догляду за посівами є проведення їх в оптима-

льні строки і на високому агротехнічному рівні.

Для забезпечення високої сортової чистоти на

в’язковим є проведення видового і сортового прополювання. Від-

разу після колосіння (викидання волотей) здійснюють видове про-

полювання, у фазі воскової стиглості — сортове, під час якого інші

різновиди та сорти видаляють з поля.

Строки і способи збирання нас

иродно-кліматичних умов зони, біологічних особливостей сорту і

стану посіву на початок збирання.

Насіннєві посіви пшениці, жита

ють одно- і двофазним способами. При двофазному способі скошу-

вання у валки починають наприкінці воскової стиглості за вологості

зерна 26 – 28 %.

Чисті від бур’янів

собом (прямим комбайнуванням). До збирання прямим комбай-

нуванням приступають на початку фази повної стиглості за волого-

сті зерна 16 – 18 %.

Насіннєві посіви

402

Ðîçä³ë 19. Òåõíîëîã³ÿ âèðîùóâàííÿ ³ ï³ñëÿçáèðàëüíå îáðîáëåííÿ íàñ³ííÿ …

ван

оростання, польову схожість,

під

ість, а за вологості понад 25 % збільшується кількість насіння з

внутрішніми мікротравмами. І.Г. Строна виділив макро- і мікротрав-

ми насіння. До макротравм належать видимі пошкодження насіни-

ни (відбиті зародок, частина ендосперму), до мікротравм — пошко-

дження, невидимі неозброєним оком.

Травмування знижує вихід насіння із загальної зернової маси

(бите зерно йде у відхід), енергію пр

вищує можливість проникнення в насіння шкідливої мікро-

флори під час його зберігання, особливо в ґрунті після висівання.

Все це призводить до погіршення врожайних властивостей насіння і

зниження врожайності (рис. 19.2).

Травмованість насіння культур, %:

озимих — 40

ярих — 60

Недобір

урожаю від

зниження

продуктивності

рослин з

травмованого

насіння

(5 кг на 1 %)

Не зійшло

насіння

культур, %:

озимих — 15

ярих — 25

Зниження

повноти

сходів, %:

озимих — 7

ярих — 20

Випало рослин

за вегетацію

(10 % від

кількості

травмованого

насіння)

Втрати врожаю, ц/га

озимих ярих

0,6 0,7

2,0 4,4

1,1 1,5

0,3 0,5

3,4 ц/га 6,4 ц/га

Рис. 19.2. Зниження врожайності через травмоване насіння

(за І.Г. Строною, 1972)

У д титуті

(Л . Січняк, О.К. Слюсаренко), втрати врожаю озимої пшениці від

ви

ослідах, проведених в Селекційно-генетичному інс

.К

сівання травмованого насіння становили до 13, а в окремих ви-

падках — до 25 %.

403

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

Небезпека від травмування насіння полягає ще й у тому, що його

лабораторна схожіс

ть може не знижуватись, а польова схожість різ-

ко

культур і сортів іншими. Тому перед обмолотом ін-

шо

19.2. Технологія вирощування

При вирощу щі посіву за-

сівають гібридним нас я ефекту гетерозису у

ви

в, спрямованих на створення оптимальних умов росту і роз-

ви

інших посівів кукурудзи (табл.

ах. Так, у Степу ними можуть бути озима

пш

знижує врожайність насіння. Відносно за-

без

знижується.

При збиранні насіннєвих посівів слід передбачити шляхи за-

смічення одних

ї культури комбайн потрібно «промити», тобто один-два перших

бункери зерна використовують на товарні цілі. На току зернову ма-

су, що надходить з поля, розміщують так, щоб запобігти її змішу-

ванню. Післязбиральне оброблення насіння передбачає його сушін-

ня, очищення і сортування, доведення до посівних кондицій та три-

валого зберігання. При виконанні цих операцій слід суворо дотри-

муватися заходів щодо запобігання механічному засміченню насін-

ня.

насіння кукурудзи

ванні кукурудзи, як правило, всі пло

інням. Для використанн

робництві застосовують насіння тільки першого покоління. Це

зумовлює особливості насінництва кукурудзи, які полягають у що-

річному вирощуванні гібридного насіння F

незалежно від типу гіб-

ридів.

На ділянках гібридизації застосовують комплекс агротехнічних

способі

тку батьківських рослин та формування гетерозисного насіння з

високими посівними властивостями.

При розміщенні ділянок гібридизації або розмноження слід до-

тримуватися просторової ізоляції від

.1) як свого, так і сусіднього господарства, щоб уникнути біологіч-

ного засмічення насіння.

Насіннєві посіви слід розміщувати після кращих попередників

на добре удобрених ґрунт

ениця по чорному або зайнятому пару, зернобобові і баштанні

культури; в Лісостепу — озимі, зернобобові, картопля; на Поліссі —

озимі, картопля, люпин.

Кукурудза — досить посухостійка культура, проте нестача вологи

в критичний період різко

печений вологою критичний період починається за 10 днів до ви-

кидання волотей і закінчується наприкінці молочної стиглості. Тому

в районах недостатнього зволоження насіннєві посіви слід розміщу-

вати на зрошуваних полях або низинних і заплавних землях.

404

Ðîçä³ë 19. Òåõíîëîã³ÿ âèðîùóâàííÿ ³ ï³ñëÿçáèðàëüíå îáðîáëåííÿ íàñ³ííÿ …

Таблиця 19.1. Норми просторової ізоляції для насіннєвих посівів

кукурудзи

Види посіву

Просторова ізо-

ляція, м, не

менше ніж

Самозапилені лінії, супереліта та еліта,

наступні репродукції

500

Супереліта та еліта сорті популяцій, ділянки гіб-

гібридів

ртів І і II репродук-

в і гібридних

ридизації та розмноження простих і трилінійних

(батьківські форми); стерильні аналоги со

цій

300

Ділянки гібридизації подвійних міжлінійних, складних,

сортолінійних і простих гібридів фуражного використання;

посіви сортів і гібридних популяцій та наступних

репродукцій

200

Підготовку ґрунту, висівання і догляд за

посівами потр про-

водити на високому агротехнічному рівні за індустріальною техно-

логією.

Своєчасний і якісний обробіток практично на всіх ґрун-

тов

і характеру за-

бур

бину 6 – 8 см дисковими лущильниками, а на

ущ

зеток у

бур

ібно

Основний обробіток ґрунту має важливе значення в системі

агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення урожайності

насіння.

их різновидах сприяє поліпшенню їх поживного, температурного,

водного й повітряного режимів, створенню умов для глибокого про-

никнення та доброго розвитку кореневої системи, ефективній боро-

тьбі з хворобами, шкідниками та бур’янами.

Слідом за збиранням попередника починають основний обро-

біток — лущення стерні. Тип знаряддя, глибина і кратність лу-

щення залежать від попередника, стану ґрунту

’яненості поля.

Після стерньових попередників, забур’янених однорічними зла-

ковими і дводольними бур’янами, проводять лущення стерні у двох

напрямках на гли

ільнених і пересушених ґрунтах — дисковими боронами.

На полях, засмічених коренепаростковими бур’янами, здійсню-

ють багаторазові лущення стерні на різну глибину: перше — диско-

вими знаряддями на 8 – 10 см, повторні (після появи ро

’янів) — корпусними лущильниками або протиерозійними куль-

тиваторами на глибину 10 – 12 і 12 – 14 см.

Під насіннєві посіви кукурудзи вносять розрахункові дози добрив

на запрограмовану врожайність. Після внесення основного добри-

ва — 20 – 40 т/га гною і розрахункових доз NРК — проводять оранку

на

глибину 27 – 30 см. При проростанні бур’янів восени в Степу і

Лісостепу здійснюють 1 – 2 культивації. Перед стійким замерзан-

405

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

ням ґрунту бажано провести щілювання на глибину 40 – 50 см для

нагромадження вологи.

Передпосівний обробіток ґрунту полягає у вирівнюванні зябу

і закритті вологи. На насіннєвих посівах використовують ті самі гер-

біциди, що й на звичайни

х.

я насіннєвих посівів настають при стій-

ком

о зволожений, що забезпе-

чує

густотою (до 15 % —

пр

бридів установлюють з таким

роз

ться недостатньо,

то

чка)

0,2

ють у крайні банки

з о

Строки і норми висівання насіння зумовлюються біологічни-

ми особливостями батьківських форм гібридів, що вирощуються.

Оптимальні строки висіванн

у прогріванні ґрунту на глибині 10 см на 12 – 13 °С для простих

і на 10 – 12 °С для інших типів гібридів.

Внесення і загортання гербіцидів, передпосівну культивацію і

висівання проводять без розриву в часі. При такому передпосівному

обробітку посівний шар ґрунту достатнь

можливість загортання насіння на оптимальну глибину. У Сте-

пу вона становить 5 – 7 см, а при значному підсиханні ґрунту — й

глибше, в Лісостепу і Поліссі — 4 – 5 см.

Норму висівання насіння розраховують за оптимальною густотою

стояння рослин на період збирання. Тому фактична норма висівання

насіння на 25 – 30 % вища порівняно з кінцевою

иродне випадання, 10 – 15 % — зрідження при боронуванні та

міжрядкових обробленнях посівів). Оптимальна густота стояння рос-

лин залежить від біологічних особливостей батьківських форм і зони

вирощування. Тому потрібно чітко дотримуватися рекомендацій, ха-

рактеристики вихідних форм гібридів.

Схему висівання материнських і чоловічих форм встановлюють

для кожного гібрида і обов’язково наводять у його характеристиці.

Схему розміщення батьківських форм гі

рахунком, щоб качани материнських рослин найповніше запилю-

валися пилком чоловічих, а також, щоб урожай на ділянках гібриди-

зації можна було збирати механізованим способом.

Чергування материнських і чоловічих компонентів при за-

кладанні ділянки гібридизації може бути 4 : 2, 6 : 2, 8 : 2, 10 : 2.

Якщо батьківські компоненти гібрида відрізняю

на ділянках гібридизації до насіння чоловічої форми добавляють

насіння маячної культури (соняшник, коноплі, соя, гірчиця, гре

– 0,3 % від маси насіння основної культури.

При всіх схемах висівання застосовують сівалки СПЧ-6М і

СУПН-8. При схемі розміщення материнської та чоловічої форм у

відношенні 4 : 2 насіння чоловічої форми засипа

бох боків (♂♀♀♀♀♀♂) сівалки СПЧ-6М. Висівання за схемою 6 : 2

здійснюють сівалкою СУПН-8, в якої у дві крайні банки з одного

боку засипають насіння чоловічої форми, а в решту — материнської

406

Ðîçä³ë 19. Òåõíîëîã³ÿ âèðîùóâàííÿ ³ ï³ñëÿçáèðàëüíå îáðîáëåííÿ íàñ³ííÿ …

(♀♀♀♀♀♂♂). При розміщенні чоловічих форм за схемою 10 : 2 для

висівання застосовують два агрегати. Одна сівалка СПЧ-6М висіває

тільки материнську форму, а друга — 4 рядки материнської і 2 чо-

ловічої. Аналогічний порядок засипання насіння для гібридів, на-

сінництво яких ведуть за схемою відновлення.

При вирощуванні насіння за схемою змішування материнську

фертильну форму та її стерильний аналог висівають рядками за

схемою 1 : 1 або 1 : 2, наприклад: ...М

ББМ

с ф ф с с ф

До насіння материнської фертильної форми добавляють насіння

маячної культури.

Щоб забезпечити рівномірне висівання насіння, швидкість руху

агрегату з сівалкою СПЧ-6М має становити не більш як 5, а з сівал-

кою СУПН-8 — 8 к

М М М ББМ М ...

м/год. Кількість насінин на 1 м рядка не повин-

на

их боронування і 2 – 3 міжрядкових обробітки тим са-

ми

сортові прополювання. Починати їх потрібно у фазі 6 – 8

ли

відхилятися від заданої більш ніж на 10 %. Відхилення глиби-

ни загортання насіння від заданої не має перевищувати ±1 см.

Для зменшення втрати вологи з нижніх шарів ґрунту, одержання

дружних і рівномірних сходів посіви коткують кільчасто-

шпоровими або гладенькими котками, але обов’язково в агрегаті з

боронами.

Догляд з посівами полягає в боротьбі з бур’янами і підтри-

манні ґрунту в пухкому стані. Для цього проводять досходове, 1 – 2

післясходов

м знаряддям, що й на товарних посівах за інтенсивною тех-

нологією. Роботи слід виконувати своєчасно, якісно, без пошкоджен-

ня рослин.

При зріджених сходах на ділянках гібридизації та розмноження

стерильних аналогів категорично забороняється підсаджувати на-

сіння.

На всіх посівах самозапилених ліній, ділянках гібридизації,

розмноження супереліти та еліти сортів обов’язково потрібно вико-

нувати

стків. Уже в цей час певну частину домішок можна виявити за

зовнішніми ознаками (розміри стебла, забарвлення, ширина і гоф-

рованість листя, наявність антоціанового забарвлення в основі

стебла або на листках тощо). Нетипові рослини видаляють з посіву.

На посівах розмноження сортів у самозапилених ліній проводять

не менше ніж три сортових прополювання до початку викидання

волотей. На ділянках розмноження стерильних ліній і сортів сор-

тові прополювання проводять і в період викидання волотей. У ряд-

ках стерильної форми впродовж усього періоду викидання волотей

видаляють з посіву всі рослини з фертильними і напівстерильни-

ми суцвіттями.

407

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

При вирощуванні гібридів на фертильній основі або за схемою

змішування найважливішим є своєчасне і повне видалення фер-

тильних волоте

й на материнській формі. Для цього за 7 – 10 діб

до

нських стерильних форм є одним із найважливіших завдань

на

в господарстві. При по-

пе

материнської форми з

кв

основі й сортолінійних

гіб

їх викидання слід проводити щоденне обстеження. Якщо во-

лоть вийшла з піхви листка, її видаляють. Навіть поодинокі фер-

тильні волоті, залишені на материнській формі, зумовлюють

зниження кількості гетерозисного насіння і погіршення його

врожайних властивостей. Високоякісне гібридне насіння F

мож-

на виростити тільки за умов, коли воно утворилося внаслідок за-

пилення всіх жіночих квіток материнської форми пилком чоло-

вічої.

Контроль за повним та своєчасним видаленням волотей на фер-

тильних материнських рослинах і перевірка повноти стерильності

матери

сінництва гібридної кукурудзи. В усіх насінницьких гос-

подарствах, де вирощується гібридне насіння, такий контроль здій-

снюють проведенням польових обстежень.

За 10 – 15 діб до початку цвітіння качанів атеринської форми

проводять попереднє обстеження, під час якого встановлюють пра-

вильність вирощування гібридного насіння

редньому обстеженні перевіряють правильність чергування ряд-

ків батьківських форм, дотримання просторової ізоляції, відсутність

сортового засмічення посівів, наявність маячної культури, докумен-

тації на висіяне насіння тощо. За результатами попереднього

польового обстеження складають акт.

Під час цвітіння проводять три польових обстеження на якість

видалення волотей або повноту стерильності (табл. 19.2): перше —

на початку цвітіння, коли кількість рослин

ітучими волотями не перевищує 5 %, друге — 40 – 60, третє (на-

прикінці цвітіння) — 90 – 100 %.

Якщо кількість рослин з квітучими волотями при першому об-

стеженні більша від зазначеної в таблиці, але не перевищує 3 %

(5 % на ділянках гібридизації на фертильній

ридів) рослин з квітучими волотями не більше ніж 5 %, ділянки

не вибраковують, а щодня до кінця цвітіння видаляють рослини з

фертильним пилком. Якщо кількість фертильних рослин перевищує

допустиму при другому або третьому обстеженні, то посів вибрако-

вується з насіннєвих. Результати кожного обстеження заносять у

спеціальний акт обстеження.

Крім польового обстеження на насіннєвих посівах самозапилених

ліній, простих гібридів, сортів і гібридних популяцій до збирання

проводять польову апробацію.

408

Ðîçä³ë 19. Òåõíîëîã³ÿ âèðîùóâàííÿ ³ ï³ñëÿçáèðàëüíå îáðîáëåííÿ íàñ³ííÿ …

Таблиця 19.2. Допустима кількість фертильних рослин на ділянках

розмноження стерильних форм і гібридизації

Кількість фертильних (%, не

більше) при обстеженні

Ділянка

першо-

му

другому

третьо-

му

Стерильні лінії:

оригінальне нас а іння, еліт 1 1 1

І, II репродукції 2 2 2

Стерильні сорти, прості та трилінійні

гібриди

2 2 2

Ділянки гібридизації, закладе

фертильній основі

ні

на

2 2 2

Д ії, закладені

за схемою відновлення або

змішуван

ілянки гібридизац

ня:

міжлінійні гібриди 2 3 3

сортолінійні гібриди 2 4 4

Збирання кукуру

іологічної зрілост

дзи на насіння слід чинат настанням

фіз і насіння, коли йог вологість становить

35 – 37 %.

ля запобігання засміченню насіння при збиранні не допус-

ка

вітіння рекомендується також викосити рослини чолові-

чи

раніше) форм збирають окремо. Залежно від схеми

роз

їх сушать, обмолочують

і д

вальні заводи насіння,

доведене до норм посівного стандарту.

по и з

ються поперечні обсіви ділянок гібридизації та розмноження сте-

рильних форм.

Після ц

х форм на ділянках гібридизації на силос або зелений корм.

Качани на ділянках гібридизації з материнської та чоловічої (як-

що її не скошено

міщення материнської форми її збирають комбайнами «Херсо-

нець-7», «Херсонець-9» або «Херсонець-200».

На току качани з материнської форми очищають від обгорток,

видаляють нетипові, уражені хворобами і шкідниками, зі значними

механічними пошкодженнями. Після цього качани здають на куку-

рудзокалібрувальні заводи, де вологі партії

оводять до посівних кондицій (табл. 19.3).

Селекційно-дослідні установи, які вирощують оригінальне та

елітне насіння самозапилених ліній і сортів кукурудзи, проводять

комірну апробацію, перебирають, сушать та обмолочують насіннєві

качани у себе і здають на кукурудзокалібру

409