
×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî 
міщ
  захисту  рослин  від  шкідників,  хвороб  і  бур’янів;  впрова-
дж
в  господар-
ств
ування 
інт
ередниками для багаторічних бобових трав є озимі 
та 
ягаючі сорти ярого яч-
ме
нники бажано  використовувати 2 – 3  роки. Дослідами, 
пр
вила 1,87 – 1,95 ц/га в перший, 
3,1
енні насіннєвих посівів у спеціалізованій сівозміні; застосуванні 
безпокривних  широкорядних  посівів  більшості  багаторічних  трав; 
освоєнні ґрунтозахисної та вологозберігаючої системи обробітку ґру-
нту та науково обґрунтованої системи удобрення; застосуванні інте-
грованого
енні комплексу заходів щодо збереження, примноження та раці-
онального  використання  диких  комах-запилювачів,  медоносних 
бджіл на посівах бобових трав; на біоекологічному підході до вибору 
укосу,  прогресивних  способів  збирання  та  очищення  насіння 
(Б.С. Зінченко, П.Т. Дробець, О.І. Мацьків та ін., 1990). 
Розміщення  насіннєвих  посівів.  У  зв’язку  з  концентрацією 
насінництва багаторічних трав для забезпечення максимальної на-
сіннєвої  продуктивності  насінники  слід  закладати  на  спеціально 
відведених  площах,  а  не  виділяти  із  загальних  масивів.  Вибір  ді-
лянки під насіннєві посіви має важливе значення. Високий урожай 
насіння можна виростити на родючих, добре підготовлених, достат-
ньо зволожених, удобрених і очищених від бур’янів ґрунтах. 
У  спеціалізованих  по  насінництву  багаторічних  тра
ах освоюються 7 – 8-пільні сівозміни. В їхній структурі посіви ба-
гаторічних  трав  становлять  38 – 40  %.  При  насиченні  ними  9 – 10-
пільних  сівозмін  до  50 – 56  %  обов’язковим  є  чергування  бобових  і 
злакових трав. 
У  неспеціалізованих  господарствах  насіннєві  посіви  можна  роз-
міщувати  поза  сівозміною,  у  ґрунтозахисних  сівозмінах  з  ураху-
ванням можливостей створення відповідних умов для застос
енсивної технології виробництва насіння. 
Щоб  запобігти  масовому  пошкодженню  нових  насінників  шкід-
никами і хворобами, їх закладають на відстані 800 – 1000 м від ста-
рих посівів. 
Кращими поп
ярі зернові (для літніх безпокривних посівів) і просапні культури: 
цукрові, кормові буряки, картопля. 
З  покривних  культур  кращими  є  вико-вівсяна  сумішка  на зеле-
ний корм, кукурудза на зелений корм, невил
ню  та  проса.  Норми  висіву  покривних  культур  слід  зменшувати 
на  25 – 30  %  для  створення  сприятливого  мікроклімату  підсіяним 
травам. Насі
оведеними на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового 
господарства (Д.І. Лівенський, В.П. Чумаков та ін.), встановлено, що 
врожайність насіння люцерни стано
7 – 3,33  —  на  другий  і  2,73 – 2,85  ц/га — на  третій  рік  викорис-
тання насінників. Крім того, найвищі посівні властивості (маса 1000 
насінин, енергія проростання і лабораторна схожість) були в насін-
ня з насінників 2-го року використання. 
 
412