Молоцький М.Я., Васильківський С.П., Князюк В.І., Власенко В.А. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин

Подождите немного. Документ загружается.

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

Н ною

меха них

орг

або пересувних

асіннєва маса, що надходить на тік після обмолоту, є склад

нічною сумішшю (ворохом) насіння основної культури та різ

х і мінеральних домішок. Багато з них, особливо зел

анічни ені час-

тини рослин, мають високу вологість, що зумовлює підвищення воло-

гості насіння основної культури. Ворох зернових, зернобобових, олій-

них культур і трав може надходити на тік з вологістю до 40 % і засмі-

ченістю до 30 % і більше. За вологості насіння у більшості зернових

культур понад 14 – 15 %, а в кукурудзи, проса, сорго — понад 12 –

14 % з’являється вільна вода й активізуються процеси

життєдіяльності.

Науковими дослідженнями встановлено, що збільшення волого-

сті насіння зернових культур на 2 – 3 % вище від критичної приско-

рює процеси дихання в 20 – 30 разів. Оскільки при диханні насіння

виділяє вуглекислий газ, воду й тепло, температура зернової маси

підвищується. Це призводить до посиленого розвитку мікроорга-

нізмів, цвілевих грибів, а отже, до зниження схожості насіння. Тому

насіннєвий ворох потрібно у міру його надходження на тік розділя-

ти на зерно і відходи, тобто вживати негайних заходів щодо запобі-

гання його самозігріванню.

Технологічний процес післязбирального оброблення насіння пе-

редбачає такі обов’язкові операції: приймання насіннєвої маси; по-

переднє очищення та сушіння; вторинне очищення і сортування;

зберігання та передпосівне оброблення насіння. За допомогою очи-

щення і сортування насіннєвої маси розв’язують три важливих за-

вдання: видалення домішок й одержання чистого насіння основної

культури; поліпшення фізичних показників насіння; виділення для

висівання насіння, що відповідає вимогам стандарту на посівні вла-

стивості й має високі врожайні властивості.

Вирішення цих завдань ґрунтується на всебічному використанні

відмінностей фізико-механічних властивостей насіння різних куль-

тур (парусність, розміри, мас

а, форма, характер поверхні тощо).

Насіннєві суміші на сучасних очисних машинах розділяють зде-

більшого повітряним потоком, решетами і трієрами.

Попереднє очищення насіннєвого вороху проводять за його во-

логості 18 – 40 % і засміченості 10 – 20 % за допомогою машин для

попереднього очищення: ЗД-10000; МПО-50; К-52; К-523; К-527А

(стаціонарних) і ОВП-20А; ОВС-25 (пересувних). Ворох розділяють

на дві фракції: зерно й відходи. Із вороха виділяють не менше ніж

50 % домішок. Залишок соломистих домішок завдовжки до 50 мм

має

становити не більше ніж 0,2 %.

Якщо насіннєвий ворох має вологість не більш як 18 % і засміче-

ність до 8 %, то його піддають первинному очищенню (без поперед-

нього).

Первинне очищення здійснюють на стаціонарних (ЗАВ-10.30.000;

ЗВС-20; ЗВС-20А; СВУ-5А; К-218; К-531А; К-546А)

420

Ðîçä³ë 19. Òåõíîëîã³ÿ âèðîùóâàííÿ ³ ï³ñëÿçáèðàëüíå îáðîáëåííÿ íàñ³ííÿ …

(ОС

енню можна піддавати насін-

нєв

на чотири фракції: насіння, фуражні відходи, легкі до-

міш

ашинах.

ультур і трав очищають від важковідокремлюваних домі-

шо

до сівби

ств

люпину — 16. За вищої во-

ло

им повітрям застосовують при

тимчасовому зберіганні (1 – 2 тижні) насіння з вологістю не більше

-4,5М; СМ-4) очисних машинах. За допомогою повітряного потоку,

решіт і трієрів насіннєвий ворох розділяють на три фракції: насіння,

фуражні й крупні відходи, легкі та дрібні домішки.

Після первинного очищення насіння надходить на трієрні блоки

для видалення коротших і довших від насіння основної культури

домішок.

Безпосередньо вторинному очищ

ий ворох вологістю до 18 і засміченістю до 8 %. На тих самих ма-

шинах, що проводять первинне очищення, вихідний ворох роз-

діляють

ки, крупні та дрібні домішки. Після вторинного очищення на-

сіння за чистотою має відповідати вимогам стандарту.

Якщо після первинного та вторинного очищення насіння містить

важковідокремлювані домішки, то його очищають на пневматичних

сортувальних столах і магнітних насіннєочисних м

На пневматичних сортувальних столах ПСС-2,5 і СПС-5, пнев-

матичній зерноочисній колонці ОПС-2 насіння зернових, бобових,

олійних к

к. Ці машини застосовують у потокових лініях та самостійно.

Насіння льону, конюшини, люцерни та інших дрібнонасінних

культур з гладенькою поверхнею очищають від важковідокремлю-

ваного насіння бур’янів з шорсткою поверхнею на електромагнітних

очисних машинах ЗМС-1А або СМЩ-0,4, які використовують як у

потокових лініях, так і самостійно.

Від якості підготовки насіння значною мірою залежать його вро-

жайні властивості. Нині в аграрному секторі створюються компанії,

які для післязбирального оброблення й підготовки насіння

орюють насіннєві заводи, обладнані потоковими лініями фірми

«Кембрія Хайд» (Австрія). Зокрема, в ДП «Райз-Агросервіс» функ-

ціонує чотири таких комплекси — в Запорізькій, Кіровоградській,

Сумській і Тернопільській областях.

Сушіння насіння. Згідно з вимогами стандартів на посівні вла-

стивості насіння його вологість при зберіганні не повинна переви-

щувати, %: пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки, кукурудзи, проса,

гороху, вики — 14 – 15; сорго, льону олійного — 13; ріпаку озимо-

го — 12; соняшнику — 10; рицини — 9;

гості насіння потрібно сушити.

Способи сушіння залежать від вологості насіння, його кількості і

технічних можливостей.

Для невеликих партій насіння, вологість якого не перевищує

16 – 18 %, можна застосовувати повітряно-сонячне сушіння, розсти-

лаючи насіння на току шаром у кілька сантиметрів.

Активне вентилювання атмосферн

421

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

ніж

накривають густою дротяною сіт-

кою

атмосферним повітрям краще вночі та

вр

одним із важливих засобів збереження його

по

ішніх тріщин), внаслідок чого

зни

альну камери не повинно перевищувати у зернових 6 %,

у з

о че-

рез

и режим сушіння насіння зерно-

бобових культур, яке погано віддає вологу і під час сушіння може

16 – 18 % і за відносної вологості повітря до 65 – 70 % у надпід-

логових сушарках. За відносної вологості повітря понад 70 % венти-

лювання проводять підігрітим повітрям.

Надпідлогова сушарка складається з повітропідігрівача з вен-

тилятором, повітропроводу, однієї або двох сушильних камер з ре-

шітками, суцільних настилів, які

або мішковиною.

Вентилювати насіння

анці. Насіння, що нагрівається, слід вентилювати безперервно,

поки температура його не відрізнятиметься від температури нав-

колишнього середовища на 3 – 5 °С.

У спеціалізованих насінницьких господарствах, на насіннєвих

заводах під час оброблення великих партій насіння застосовують

насіннєочисно-сушильні комплекси. Для потокових ліній про-

мисловість випускає шахтні, барабанні сушарки і вентильовані

бункери.

У шахтних (СЗШ-16А, СЗШ-16Р, СБВС-5, М-820, М-839) і ба-

рабанних (СЗСБ-8А) сушарках сушать попередньо очищений на во-

рохоочисних машинах насіннєвий матеріал вологістю до 30 %.

Сушіння насіння є

сівних властивостей. У процесі сушіння насіння може травмува-

тися внаслідок механічних ударів і дії температури. Високі темпе-

ратури і різка зміна високих і низьких температур можуть призво-

дити до мікротравм (особливо внутр

жуються не тільки життєздатність і схожість, а й врожайні влас-

тивості насіння. Тому дуже важливо правильно вибрати режим су-

шіння. Найсприятливішим є ступінчастий режим сушіння, тобто

зниження вологості насіння за одне проходження через сушильну й

охолоджув

ернобобових культур — 3 – 4 %.

Для правильного вибору режиму сушіння (табл. 19.6) визнача-

ють вологість насіння і розраховують кількість проходжень йог

сушарку.

У процесі сушіння систематично відбирають проби насіння для

визначення його вологості і температури, а також контролюють те-

мпературу теплоносія. При вмілому сушінні на механізованих зер-

носушарках можна досить швидко і якісно довести значні партії на-

сіння до стандартної вологості, а посівні властивості — до високих

кондицій.

Гранична температура нагрівання насіннєвого зерна вологістю

до 20 % у сушарках становить 45 °С, а за вологості понад 26 % — не

більше ніж 40 °С.

Особливо ретельно слід вибират

422

Ðîçä³ë 19. Òåõíîëîã³ÿ âèðîùóâàííÿ ³ ï³ñëÿçáèðàëüíå îáðîáëåííÿ íàñ³ííÿ …

роз

ку за температури теплоносія 50 – 55 °С. Температура

теп

тріскуватися. Тому для насіння гороху, вики, сочевиці допуска-

ється зниження вологості на 3 – 4 % за одне проходження через

шахтну сушар

лоносія при сушінні насіння сої, квасолі, люпину не повинна пе-

ревищувати 45 °С. Після кожного проходження через сушарку на-

сіння має відлежатися 5 – 6 год за температури не вище ніж 25 °С.

Таблиця 19.6. Температурний режим сушіння насіння (М.М. Сирота)

Максимальна темпера-

тура, °С, нагрівання

насіння у сушарках

Культура

Початкова

вологість

насіння, %

Кількість

прохо-

джень

насіння

через су-

шарку для

зниження

темпера-

тури до

15°С

Темпера-

тура теп-

лоносія*

для шахт-

них

сушарок,

°С

шахтних

барабан-

них

До 20 Одне 70 45 48

До 26 Два:

Пшениця,

жито, яч-

мінь, овес

перше 65 43 45

друге 70 45 48

Понад 26 Три:

перше 60 40 42

65 друге 43 45

третє 70 45 48

До 20 Одне Гречка,

просо

До 26 ва:

перше 55 38 40

друге 60 36 36

До 20 Одне 60 45 38

До 26 Д ва:

55 43 — перше

Люпин,

горох, ви-

ка, квасо-

ля, соя

друге 60 45 —

Понад 26 Три:

перше 50 40 —

друге 55 43 —

третє 6 0 4 5 —

* Для барабанних ша ратуру лоносія вс влюють жах

110 – 130 °С.

иво ння насіння зернових бобових, ,

г спосо тивн ентилюван я, підігрітим або атмосфер-

ним повітря .

ня, як ройшло в’язкове ля-

збиральне оброблення і перед висушене, зберігає висок сів-

н ос исіва належни умов зберігання.

су рок темпе теп тано у ме

Особл

речки

ефективне суші , проса

бом ак ого в н

Зберігання

і властив

насіння. Насін е п обо піс

наса

ння за

м і оп

ті до в х

423

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

Насінн

огам: бути

єс вища мают відати хнічним анітарн ви-

м ухими і чис знезараженими ві ороб і шкідни-

ків, добре п ти перед сипання на збе-

рігання насіннєсховища нанн них ремонтують і дезінфі-

кують.

по культурах, сортах, репродукціях, категоріях сортової

чи

хо ь відпо те і с им

с тими, д хв

ровітрюва ся. Тому

ад

аз м насіння

та обл я в

Зберігають насіння різ способа : насипо підлоз за-

сіках, силосах, бункерах) і в тарі (мішках, контейнерах). Насіння

роз іщують

ними ми м (на і, у

стоти так, щоб запобігти його змішуванню і засмічуванню важко-

відокремлюваними домішками. Не рекомендується розміщувати в

сусідніх засіках насіння важковідокремлюваних домішок, бажано

нед

овантажувати їх на 15 – 20 см, щоб запобігти змішуванню посів-

ного матеріалу.

Якість зберігання насіння залежить від його вологості, висоти

нас

ипу (табл. 19.7), відносної вологості повітря тощо. Тому в насін-

нєсховищах з активним вентилюванням висота насипу може стано-

вити 5 м, а в силосах, обладнаних засобами аерації та дистанційно-

го контролю за температурою насіння, — 30 м.

Таблиця 19.7. Висота насипу насіння і штабеля мішків при зберіганні

Холодна пора року Тепла пора року

Культура

Вологість

насіння, %

Висота

насипу, м

Кількість

рядів

мішків у

штабелі,

шт.

Висота

насипу, м

Кількість

рядів

мішків у

штабелі,

шт.

Пшениця, жито, три-

тикале, ячмінь, овес,

гр

ечка 14,0 3,0 8 2,5 8

Горох, кормові боби,

квасоля, люпин, со-

чевиця, вика 14,0 2,5 8 2,0 6

Просо, рис 14,0 2,0 6 1,5 4

Соя, ріпак, арахіс,

гірчиця, еспарцет

14,0 1,0 5 1,0 4

Соняшник, рицина 7,0 1,0 5 1,0 4

Льон-довгунець 13,0 2,0 8 1,5 6

Люцерна, конюшина,

буркун

13,0 — 5 — 4

Насін х

трав

ня злакови

15,0 — 8 — 6

Кукурудза в зерні 14,0 — 8 — 6

Кожну партію на

і, висота яких не м

сіння в мішках складають штабелями на стела-

ж енш 10 см підлоги. Шир штабеля —

2 штабелями нами иміще не

е ніж від ина

мішки. Проходи між і сті пр ння — менш

424

Ðîçä³ë 19. Òåõíîëîã³ÿ âèðîùóâàííÿ ³ ï³ñëÿçáèðàëüíå îáðîáëåííÿ íàñ³ííÿ …

я абелями для приймання і відпускання насіння —

н 1,3 м.

асіку і белі прикріплюють ети у з назвою

к зазначенням сортових і посівних вл ивосте на-

с насін під ча здійснюють систе-

м льний контроль. П ьому стежать з явою -

н апах зміною насіння. Особливо

в оль за ерату і вологістю насіння.

з поча зберігання насіння потрібно вимірюва-

т х місц різн глиби на 20 – 30 см в по-

верхні , від і середній його частині. В перші

дв

і місце в сівозміні. Це важливі чинники в сис-

темі організаційних заходів щодо вирощування насіннєвого мате-

ріа о

реа

к 0,6 м, а між шт

іж

е менше н

На кожному з

ультури, сорту і

шта кетк

аст

іння. За станом ня с зберігання

атичний візуа ри ц а по шкід

иків, «комірного» з у і

темп

забарвлення

рою

ажливим є контр

Температуру

тку

и щодня в різни

насипу і внизу

ях і на

підлоги

ій

ні: ід

а місяці зберігання температуру вимірюють 2 – 3 рази на тиж-

день, а взимку — 2 – 3 рази на місяць. Пізно восени та навесні, коли

підвищена вологість повітря і коливання температури можуть

спричинити самозігрівання насіння, слід особливо уважно стежити

за його температурним режимом. При підвищенні температури на-

сін е

ня спостереж ння за ним ведуть щодня і вживають негайних за-

ходів щодо її зниження.

Вологість насіння контролюють раз на місяць, якщо температура

нижча за 0 °С, і двічі на місяць, якщо температура насіння вища за

0 °С.

Схожість насіння визначають при засипанні його на зберігання і

чер

ез 4 місяці.

19.6. Технологія вирощування насіннєвої картоплі

При вирощуванні насіннєвої картоплі в розсадниках первинного

насінництва, у спеціалізованих господарствах з вирощування супер-

супереліти та еліти, а також сортового насіннєвого матеріалу І і на-

ступних репродукцій на насіннєвих ділянках у кожному господарс-

тві потрібно здійснювати комплекс заходів, спрямованих на одер-

жання високих урожаїв на товарних посівах. Проте він має охоплю-

ват

и також спеціальні насінницькі й агротехнічні заходи, які забез-

печують одержання здорового садивного матеріалу. Всі заходи слід

пов’язувати з біологічними особливостями сорту, станом, фізіологіч-

ни

ми фазами росту і розвитку рослин, вимогами до умов зовнішньо-

го середовища та іншими чинниками.

Попередники

лу картоплі. Хоча в практиці панує погляд, що картопля слабк

гує на сівозміну, в насінництві на нього не слід зважати.

У країнах з розвиненим картоплярством (Нідерланди, Німеччи-

на, Франція та ін.) насіннєві посіви картоплі дозволяється розміщу-

425

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

вати на одному й тому самому полі раз на 4 – 5 років. Скорочення

ротації або беззмінне вирощування насіння картоплі на одному й

тому самому полі, як правило, призводить до значного розвитку

хвороб і шкідників. Погіршення фітосанітарних умов ґрунту при

розміщенні насіннєвих посівів картоплі — явище неприпустиме,

воно зумовлює потребу проводити дезінфекції.

Насіннєві посіви картоплі краще розміщувати в насіннєвій сі-

возміні, дотримуючись просторової ізоляції від посівів пасльонових

та інших джерел інфекцій, особливо

переносників вірусних хво-

роб

бонатними ґрунтами

не

. Однак при цьому виникають труд-

нощ

його методом двоврожайної культури. Цьому методу

вл

іщення насіннєвих посівів картоплі особливо ретельно

під

сіви після люцерни і після сумішки конюшини із злако-

ви

— крилатих попелиць.

Розсадниками розмноження та перезимівлі попелиць є насампе-

ред населені пункти, плодові насадження, лісосмуги, індивідуальні

городи тощо.

Розміщують посіви насіннєвої картоплі на легких за механічним

складом, родючих, чистих від бур’янів ґрунтах. У зоні Полісся для

насіннєвої картоплі кращими є поля з легкими супіщаними і суглин-

ковими ґрунтами, які впродовж вегетації не пересихають і не за-

пливають.

У Лісостепу під насіннєві посіви картоплі відводять переважно

поля з суглинистими чорноземами та сірими лісовими ґрунтами. Як

перезволожені, так і недозволожені площі з кар

придатні для вирощування садивного матеріалу з добрими влас-

тивостями.

У Степу насіннєву картоплю можна вирощувати тільки на зро-

шуваних землях у літньому садінні

і зберігання її від жовтня до червня (час садіння) наступного ро-

ку. Тому більшість господарств, що займаються насінництвом кар-

топлі, ведуть

астиве раннє збирання (друга половина червня) весняних посівів і

садіння свіжозібраними бульбами (з 20 червня по 10 липня). Зби-

рають насіннєві посіви літнього садіння в жовтні. Це дає можливість

одержувати садивний матеріал, не заражений вірусною інфекцією.

Для розм

бирають попередник для створення фітосанітарного і протине-

матодного захисту. Кращими попередниками картоплі в поліській

зоні є озимі зернові, зернобобові культури та однорічні трави (вико-

вівсяні, вівсяно-горохові сумішки). Не рекомендується розміщувати

насіннєві по

ми травами. Після цих попередників може бути багато дротяни-

ків, які пошкоджуватимуть бульби. Такі бульби погано зберігаються

і втрачають посівні властивості.

У Лісостепу насіннєву картоплю краще розміщувати після ози-

мих, вирощуваних після зернобобових, кукурудзи на силос. Ці попе-

редники порівняно рано звільняють поле, що дає змогу вчасно про-

426

Ðîçä³ë 19. Òåõíîëîã³ÿ âèðîùóâàííÿ ³ ï³ñëÿçáèðàëüíå îáðîáëåííÿ íàñ³ííÿ …

вести боротьбу з бур’янами, накопичити в ґрунті вологу й поживні

речовини.

Підготовка ґрунту під насіннєві посіви практично не відрізня

є-

тьс

рунту, вологозабезпеченість, вине-

сення

ено в табл. 19.8.

я від підготовки під товарні посіви картоплі. Рівномірна глибина

садіння бульб забезпечується тільки за умов якісної підготовки

ґрунту.

Удобрення насіннєвої картоплі є одним із важливих чинни-

ків для формування не тільки високої врожайності, а й якості на-

сіннєвих бульб. Дози добрив слід розраховувати для конкретного

поля на запланований рівень урожайності. При цьому обов’язково

враховують ґрунтово-кліматичні умови (типи ґрунтів, наявність у

них елементів живлення, рН ґ

NРК одиницею урожаю) та біологічні особливості сорту. Кра-

щими насіннєвими властивостями характеризуються бульби, виро-

щені при використанні органічних та мінеральних добрив і опти-

мальному співвідношенні елементів живлення. Орієнтовні дози до-

брив навед

Таблиця 19.8. Орієнтовні дози добрив під насіннєву картоплю

Мінеральні добрива, кг/га

діючої речовини

Зона Ґрунти

Орга-

нічні

доб-

рива,

т/га

Дерново-підзолисті пі-

щані та супіщані 50 – 60 60 – 90 60 – 90 90 – 120

Дерново-підзолисті суг-

линкові 40 – 50 60 – 90 60 – 90 70 – 100

Світло-сірі та сірі лісові 40 – 50 60 – 90 60 – 90 70 – 100

Полісся

Торфові – – 60 – 90 120 – 160

Темно-сірі лісові та чор-

ноземи опідзолені

30 – 40 45 – 60 60 60

Лісостеп

Чорноземи глибокі ма-

логумусні

30 – 40 45 – 60 60 45

зр

теп (при

ошенні)

Чорноземи звичайні та

південні

40 60 90

оптимального співвідношення е ення

при вирощуванні насіннєвої карто обли важливе. К й

елемент мінерального виконує певну фізіологічну функ-

ц у рі дли в о

чається на я ер

Надмірне пр х а

маси рослин ї ії ж

ми. Затриму зіологічне дозрівання бульб, щ

Дотримання лементів живл

плі ос во ожни

живлення

зка нестача або на

ію, том шок на

іалу.

іть одн го з них позна-

кості насіннєвого мат

азотне живлення с

ияє бур ливому росту н дземної

, поширенню вірусно інфекц та ура енню патогена-

ється фі о призводить до

427

×àñòèíà ²². Íàñ³ííèöòâî

з їх під

час збиранн ься

Оптимал сф о стеблоутворення,

з н но р іц-

н ки

алій підвищує стійкість до хвороб, зокрема макроспоріозу, зни-

жу

ни забезпечує формування вирівняного

бирання недозрілими. Такі бульби

я і погано зберіга

більше

пошкоджуються

ют

ьне забезпечення фо

ором п

го мате

ліпшує

іалу, достигання

ав’язуван

ість шкір

я бульб, якість посів

на бульбах.

і м

інтенсивність дихання бульб, що поліпшує їх зберігання.

У результаті багаторічних досліджень М.Ю. Власенко рекомен-

дує такі співвідношення N : Р : К у добривах: для зони Полісся на

дерново-підзолистих піщаних і супіщаних ґрунтах — 1 : 1 : 1,5; дер-

ново-підзолистих суглинкових — 1 : 1 : 1,2; для Лісостепу на темно-

сірих лісових ґрунтах і чорноземах опідзо

лених — 0,8 : 1 : 1; на чор-

ноземах глибоких малогумусних — 0,8 : 1 : 0,8; у Степу при зрошен-

ні — 1 : 1,5 : 1.

У південних районах Лісостепу на чорноземах органічні добрива

вносять під попередник або безпосередньо під картоплю восени.

Кращими органічними добривами під

насіннєву картоплю є гній

або високоякісні компости.

На Поліссі, а також у північних і західних районах Лісостепу ор-

ганічні добрива можна вн

осити як восени, так і навесні. Фосфорні й

калійні добрива вносять восени, азотні — навесні, у центральних та

східних районах Лісостепу, а також у Степу — всі види добр

ив під

зяблевий обробіток ґрунту.

На осушених торфоболотних ґрунтах Полісся й Лісостепу вносять

лише фосфорно-калійні добрива восени під зяблевий обробіток

ґрунту.

Підготовка садивного матеріалу займає важливе місце в сис-

темі заходів, спрямованих на одержання дружних сходів і здорових

рослин. Підгото

вка насіннєвої картоплі до садіння передбачає пе-

ребирання і калібрування на фракції, пророщування, дезінфекцію

та оброблення бульб росторегулювальними речовинами. При каліб-

руванні видаляють гнилі та пошкоджені бульби.

В Україні прийнято сади

вні бульби розділяти на три фракції за

масою: 25 – 50 г, 51 – 80, 81 – 100 г. У деяких країнах їх розділяють

за розмірами (в Нідерландах — 25 – 35 мм, 35 – 45 і 46 – 55 мм; у

Швеції — 30 – 40 мм, 41 – 50 і 51 – 55 мм).

Садіння картоплі крупними бульбами — непродуктивна, неви-

правдана витрата садивног

о матеріалу. Тому в насінництві часто

застосовують розрізування бульб на 2, 3 або 4 частини. Маса час-

тини бульби має становити 25 – 50 г. Розрізування крупних бульб

на части

за фракціями са-

дивного матеріалу.

У результаті багаторічних досліджень М.Я. Молоцький дійшов

висновку, що всі частини бульби здатні забезпечувати розвиток нор-

428

Ðîçä³ë 19. Òåõíîëîã³ÿ âèðîùóâàííÿ ³ ï³ñëÿçáèðàëüíå îáðîáëåííÿ íàñ³ííÿ …

мального куща і можуть бути використані як садивний матеріал.

Для прискорення загоювання пошкоджених поверхонь він рекоме-

ндує фізіологічно активні речовини (солод, янтар

ну кислоту та ін.),

а т

ють розрізування насін-

нєв

оту насаджень, одночасну появу і вирівняність

схо

способів пророщування: на світлі у

спе

огому середовищі (тирса, торф, пере-

гні

х на 500 – 600 кг.

температуру. Якщо бульби зберігалися за зниженої темпера-

тур

ілька разів акуратно перевер-

тають у ящиках.

акож пестициди, що запобігають перезараженню бульб грибними

та бактеріальними хворобами.

Для прискореного розмноження цінних сортів і зменшення ви-

трат садивного матеріалу широко застосову

их бульб у США й Канаді.

Калібрування бульб на фракції і садіння окремо за фракціями

забезпечує виконання при садінні важливих агротехнічних заходів

на високому рівні, тобто садіння бульб однакового розміру забезпе-

чує загортання їх на однакову глибину, рівномірне розміщення на

площі, потрібну густ

дів. Це має надзвичайно важливе значення в подальшому до-

гляді за посівами і створенні оптимальних умов для росту і розвит-

ку рослин.

Значного поширення як засіб для прискорення появи сходів,

зміщення вегетації (на 7 – 8 діб) на більш ранні строки і підви-

щення врожайності дістало пророщування насіннєвих бульб перед

садінням. Застосовують кілька

ціальних приміщеннях, у ящиках і контейнерах, поліетиленових

мішках, теплицях, накритих поліетиленовою плівкою, на відкритих

майданчиках, у темноті у вол

й).

У деяких країнах для механізації робіт (використання системи

навантажувачів, конвеєрів, вентилювання, підтримання в заданому

режимі відносної вологості і температури повітря тощо) бульби про-

рощують у спеціальних контейнерах.

У Великій Британії широко використовують пророщування са-

дивних бульб у пластикових сітках (8 – 10 кг бульб), розміщених у

контейнера

У ФРН практикують пророщування бульб у ящиках, розміщених

один над одним на спеціальних стелажах (по 20 ящиків). Пророщу-

вання триває 3 тижні за температури 12 – 13 °С, відносної вологості

повітря 70 – 80 %.

У Нідерландах після сортування і дезінфекції бульби розклада-

ють у ящики для пророщування (по 10 – 12 кг) і ставлять у добре

освітлене приміщення, де за допомогою вентиляції підтримують по-

трібну

и (2 °С), то впродовж кількох діб їх прогрівають за 15 – 20 °С. У

разі появи проростків температуру поступово знижують до 12 – 13 °С.

Щоб одержати бульби із сильними короткими проростками, при-

датні для механізованого садіння, їх к

429