138
Гравітаційна вода. Це одна з форм вільної води, доступної для рослин.
Вона міститься в некапілярних просторах, заповнюючи пори після дощу, поливу,
танення снігу. Пересувається під дією сили тяжіння, легко стікає вниз. Як
правило, стікання гравітаційної води відбувається по зазорах між ґрунтовими
агрегатами. Затримуватися може тільки водотривким (непроникним) шаром. Ця
форма води недовгочасна, оскільки швидко стікає в горизонти ґрунту,
розташовані нижче. Якщо на шляху просочування гравітаційної води виникає
водотривкий шар, то в результаті накопичується певний об'єм води, званої
ґрунтової.
Ґрунтова вода є резервом доступної для рослини вологи при неглибокому її
заляганні: вона поповнює капілярну облямівку ґрунтів у разі втрати в ній води
(випаровування, поглинання рослинами). Тому пористість ґрунтів (сумарний
об'єм всіх пір між частинками твердої фази) має важливе значення для
накопичення в ґрунті доступної рослинами вологи. Особливо важливим при
цьому є оптимальне співвідношення капілярних і некапілярних просторів в
ґрунтових горизонтах. Цим умовам відповідає тверда фаза чорноземних ґрунтів,
особливо цілинних, з незруйнованою природною зернистою (дрібнозернистої)
структурою, що обумовлює наявність капілярів в структурних агрегатах і
некапілярних просторів між ними.
Гравітаційна вода знаходиться в конкурентних відносинах з аерацією
ґрунтів: вона витісняє ґрунтове повітря з некапілярних просторів і тим самим
погіршує повітряний режим ґрунту, особливе в безструктурних ґрунтах, що
негативно впливає на ряд ґрунтових процесів і особливе на життєдіяльність
кореневої системи. Проте надмірна кількість гравітаційної води шкідливо
позначається не на всіх рослинах. Болотяні рослини і ряд сільськогосподарських,
наприклад, рис, активно функціонують і при надлишку води, навіть при
затопленні території.
Пароподібна волога. Представлена в ґрунті у формі водяної пари і
пересувається по градієнту абсолютної пружності пари, може також пасивно