Онуфрієнко Г.С. Риторика

Подождите немного. Документ загружается.

Р и т о р и к а 21

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

10. Прочитайте наведений текст і з’ясуйте, про які складники та

якої саме культури йдеться.

 Це – духовне обличчя людини. Вона свідчить про

загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до

духовних багатств рідного народу й надбань усього людства.

Основою її є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих

літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними,

морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови.

Але цим це поняття не вичерпується. Мова має бути не тільки

правильною, а й лексично багатою, синтаксично різноманітною.

Щоб цього досягти, слід вслухатися в живу мову, вдумливо читати

політичну, художню, наукову літературу, звертаючи при цьому увагу

на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на

побудову речень, користуватися словниками. Треба активно

розвивати свою мову: усно й письмово викладати думки, виправляти

себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші

варіанти висловлювання.

Вона тісно пов’язана з культурою мислення. Якщо людина

ясно, логічно мислить, то й мова в неї ясна, логічна. І навпаки,

якщо в людини немає думок, які вона висловлює про те, чого не

розуміє або не знає, то й мова в неї плутана, беззмістовна,

захаращена зайвими словами. Мова тоді гарна, коли вона

якнайповніше і якнайточніше передає думки чи малює образи й

легко сприймається, зрозуміла.

Грамотна, багата мова – не тільки ефективний засіб передачі й

сприйняття думок та образів, ще й вияв поваги до людей, з якими

спілкуєшся, до народу, який створив цю мову (О.Федик).

11. Прокоментуйте, аргументуючи, твердження В.Сухомлин-

ського про те, що витонченість внутрішнього світу людини,

благородство її морально-емоційних стосунків не можна утвердити без

високої культури словесного виховання.

Визначте і схарактеризуйте складники поняття словесна

культура менеджера (перекладача, журналіста).

12. Проілюструйте яскравими й переконливими прикладами наведені

твердження.

 Якщо у людини інтелект спить, то у неї бідний словник,

штамповані стереотипні фрази, убога уява й примітивне

мислення (А.Коваль).

 Яка головонька, така й розмовонька (нар.тв.).

22 Г. С..О н у ф р і є н к о

________________________________________________

13. Поясніть, як культура мови пов’язана з культурою мислення,

та проілюструйте прикладами свою думку.

14. Прочитайте фрагмент газетної статті. Висловте

українською мовою своє ставлення до поданої в ній інформації. Визначте,

про яку особливість людського мислення йдеться. Наведіть конкретні

приклади з життя для підтвердження тези видатного лінгвіста

В.Гумбольдта теоретика філософії мови.

 В.Гумбольдту приписывают притчу о том, что всякая

истина проходит в человеческом уме три стадии: сначала – “Какая

чушь!”, затем – “В этом что-то есть!”, наконец – “Кто же этого не

знал?!”

По существу эта же мысль звучит в прямой форме и в наши

дни: “Всякое новшество по диалектической закономерности

наталкивает на психологический барьер отрицания, сомнения,

привычки к старому”.

15. Перекладіть українською мовою твердження про особливості

людського мислення. З’ясуйте, чи мають значення для ораторського

мистецтва особливості мислення; якщо так, то які саме?

 Действительно, трудное для понимания не за тридевять

земель, а возле нас, так близко, что мы и не замечаем его: частная

жизнь наша, наши практические отношения к другим лицам, наши

столкновения с ними. Людям все это кажется очень простым и

чрезвычайно естественным, а в сущности нет головоломней

работы, чем понять все это (А.Герцен).

 У истоков научного мышления лежит “акт удивления”,

возникающий тогда, “когда восприятие вступает в конфликт с

достаточно установившимся для нас миром понятий. В тех случаях,

когда такой конфликт переживается остро и интенсивно, он, в свою

очередь, оказывает сильное влияние на наш умственный

мир (А.Эйнштейн).

 Умный человек способен задуматься над тем, что

другому кажется банальностью, бессмыслицей, бесспорной

чепухой. Только для него, для этого человека, в кажущейся

бессмыслице блеснуло нечто особенное, скрытое, как ядро в

скорлупе. Какой деятельный, ищущий ум нужен, чтобы от самого

простого и явного идти к неизвестному, к открытию (М.Панич).

 Причина, почему искусство может обогатить нас,

заключается в его способности напоминать нам о гармонии,

недосягаемой для системного анализа (Н.Бор).

Р и т о р и к а 23

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

16. Прочитайте фрагмент із книги Н.Формановської “Речевой

этикет” і перекладіть його українською мовою. Всебічно проаналізуйте

поняття мовленнєвий етикет і визначте, яким є його місце в

ораторському мистецтві та спілкуванні взагалі.

 Речевой этикет – это правила речевого поведения,

принятые национальным коллективом говорящих и

представляющие собой устойчивые общения в ситуациях

установления контакта с собеседником, поддержания общения в

доброжелательной тональности. Основные из этих ситуаций:

Обращение (к незнакомому и знакомому); Знакомство (без

посредника и через посредника); Приветствие; Прощание;

Извинение; Благодарность; Поздравление; Пожелание; Сочувствие;

Утешение; Соболезнование; Просьба; Приглашение; Предложение;

Совет; Предостережение; Комплимент; Одобрение и др.

17. Ознайомтеся з наведеним текстом і з’ясуйте, про який

суттєвий показник шляхетності та загальної мовленнєвої культури

людини йдеться в ньому. Обґрунтуйте свою відповідь.

 Як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників

людської шляхетності є саме це, поняття не тільки лінгвістичне, а й

психологічне, педагогічне та етичне. У багатому мовному арсеналі

виробилась і закріпилася ціла система словесних вітань: “доброго

ранку”, “доброго здоров’я”, “бувайте здорові” тощо.

Хоч у повсякдення й увійшло багато словесних вітань, проте

люди завше були обачливими з ними, до кожного випадку

використовували далеко не увесь арсенал. Зранку, в обід чи ввечері

вживали лише ті, що відповідали певному часові. Це ж стосується й

щодо кількості осіб, їх віку, статі, навіть соціальної приналежності.

Скажімо, коли одинак вітався з гуртом людей, неодмінно вживав

множинну форму “здоровенькі будьте” чи “доброго вам здоров’я”

тощо.

Традиційно на Україні діти називали своїх батьків на “Ви”.

Така форма диктувалася високою повагою до найближчих людей.

Неабияке значення має тон розмови, вміння вислухати

іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Ввічливість, уважність і

чемність – основна вимога мовного етикету. Лихослів’я,

лицемірність, невміння вислухати колегу навпаки лише нервує,

псує настрій.

Вироблені віками й закріплені у побуті кращі форми вітань-

звернень повсякденного спілкування – не звичайна людська

забаганка й тим паче не пусте фразерство. Це наш повсякденний

етикет, наша культура, взаємостосунки, зрештою наше здоров’я не

24 Г. С..О н у ф р і є н к о

________________________________________________

тільки у буквальному, але й переносному значенні. Коротше

кажучи, це наш спосіб життя (В.Скуратівський).

18. Прочитайте діалог і визначте, чому і над яким недоліком

мислення й мовлення сміється відомий письменник і літературний

критик.

 Вы знаете Петра? – Нет, не знаю. – Да это тот, что женат на

Авдотье. –Да я и Авдотью не знаю. – Ах, боже мой, да это та, что

замужем за Петром. –А! Ну теперь знаю и Петра и Авдотью. Давно

бы вы мне так и объяснили (Д.Писарев).

19. Перекладіть українською мовою вислови видатних

письменників. Сформулюйте спільну для висловів тему і відповідні вимоги

до мови оратора.

 Неправильное употребление слов ведет за собой ошибки в

области мысли и потом в практике жизни (Д.Писарев).

 Точность слова является не только требованием здорового

вкуса, но прежде всего – требованием смысла (К.Федин).

 Что неясно представляешь, то неясно и выскажешь,

неточность и запутанность выражений свидетельствует только о

запутанности мыслей (Н.Чернышевский).

 Под напыщенностью и неестественностью фразы скрывается

пустота содержания (Л.Толстой).

 Если пишешь многословно, – это тоже значит, что сам плохо

понимаешь, о чем говоришь (А.Горький).

Употреблять иностранные слова, когда есть равносильные

им русские слова, – значит оскорблять и здравый смысл, и

здоровый вкус (В.Белинский).

Язык должен быть живым (А.Толстой).

 Вообще следует избегать некрасивых, неблагозвучных слов.

И не люблю слов с обилием шипящих и свистящих звуков, избегаю

их (А.Чехов).

 Нет просто слова. Оно либо проклятье, либо поздравленье,

либо правда, либо свет, либо тьма (Р.Гамзатов).

Р и т о р и к а 25

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

20. Опрацюйте наведені фрагменти зі статей, опублікованих у

засобах масової комунікації. Лаконічно сформулюйте українською мовою

основні ідеї авторів та висловте, аргументуючи, власну думку.

 Но вот мысль, над которой следует задуматься: язык не

только лучший показатель общей культуры, но и лучший

воспитатель человека. Четкое выражение своей мысли, богатый

язык, точный подбор слов в речи формирует мышление человека и

его профессиональные навыки во всех областях человеческой

деятельности. Это не сразу кажется ясным, но это так. Если человек

точно может назвать ошибку, допущенную им в работе, значит, он

определил ее суть. Если он, не озлясь и не употребив грубого

выражения, четко указал на недочеты товарища, значит, он умеет

руководить работой. Точность, правильность и прямота без

грубостей в языке – нравственный показатель работы,

товарищества, семейной жизни, залог успеха в учении (Д.Лихачев).

 Слово имеет великую силу, и созидательную, и

разрушительную. Н.А. Арутюнова, известный советский лингвист,

обратила мое внимание на высказывание А.Герцена из “Былого и

дум”: “Названия – странная вещь”. Ж.-П. Рихтер говорит с

чрезвычайной верностью: если дитя солжет, испугайте его дурным

действием, скажите, что он солгал, но не говорите, что он лгун. Вы

разрушите его нравственное доверие к себе, определяя его, как

лгуна.

Или еще один более спокойный пример уместности слова.

Есть два глагола с одинаковым значением – подождите и обождите.

Первый – нейтральный, второй – просторечный, терпимый только в

обыденной речи. И не стоит пользоваться им, руководя

парламентскими дебатами, как это, однако, иногда делают. Все

хорошо на своем месте.

…Есть такое слово – шустрый; шустрая собачонка, шустрый

мальчишка. Сейчас этим словом стали называть людей

пронырливых, обходящих общепринятые нормы жизни. Когда,

например, человек стремится получить что-то без очереди (увы,

неотъемлемой приметы нашего времени), о нем говорят: какой

шустрый! или какой деловой! Мне не нравится ни то, ни другое,

сам я так не говорю, но в обыденной речи или в острой газетной

заметке такие выражения, вероятно, допустимы.

Совсем другое дело – высокая парламентская трибуна,

которая требует во что бы то ни стало спрятать свои эмоции, вести

полемику с оппонентами предельно корректно или уважительно. И

поэтому, когда я слышу с этой трибуны о “шустрых следователях”,

26 Г. С..О н у ф р і є н к о

________________________________________________

я воспринимаю это как нарушение, если так можно сказать,

языковой парламентской этики (Е.Ширяев).

21. Прочитайте і перекладіть українською мовою фрагменти з

праць відомих лінгвістів. Наведіть приклади на підтримку висловлених

авторами ідей.

 Литературный язык, которым мы пользуемся, – это

подлинно драгоценнейшее наследие, полученное нами от

предшествующих поколений, драгоценнейшее, ибо оно дает нам

возможность выражать свои мысли и чувства и понимать их не

только у наших современников, но и у великих людей минувших

времен (Л.Щерба).

 Высокая культура разговорной и письменной речи,

хорошее знание и чутье родного языка, уменье пользоваться его

выразительными средствами, его стилистическим многообразием –

самая лучшая пора, самое верное подспорье и самая надежная

рекомендация для каждого человека в его общественной жизни и

творческой деятельности (В.Виноградов).

 Поскольку мы говорим о языке как о некоторого рода

организованном построении, как об активности, проблема

культуры языка сводится к тому, чтобы овладеть принципами

построения различных типов и жанров речи в рамках заданной

социальной традиции. Эта проблема на практике будет разрешена

тогда, когда каждому члену говорящего коллектива так же будет

ясна разница между лингвистическими средствами, применяемыми

в разных языковых жанрах, как это, например, ясно писателю по

отношению к литературным родам. Речь устная и письменная,

ораторская и разговорная, канцелярская и поэтическая, митинговая

и парламентская, докладная записка или указ, беседа с приятелем и

дипломатический обмен любезностями, язык в прозе и в стихах –

все эти языковые задания, вместе с прочими бесчисленными

делениями, которые можно продолжить в каждом из этих видов и

подвидов, требуют своих средств выполнения и своей “техники”.

…Сами по себе лингвистические знания не могут

воспитывать лингвистического вкуса и лингвистической

дисциплины, если они не предваряются общей культурностью

говорящего. Культурность в общем смысле этого слова и является

необходимым предварительным условием сознательной любви к

языку (Г.Винокур).

Р и т о р и к а 27

------------- ----------------------------------------------------------------------------------------------

 Основная и наибольшая часть уменья говорить дается в

школе. Жизнь мало сравнительно прибавляет к приобретенному в

школе. Отсюда понятна колоссальная государственно-культурная

роль постановки родного языка в школе именно как предмета

нормативного. Там, где дети усиленно учатся говорить, там

взрослые не теряют бесконечного количества времени на

отыскание в словесном потоке собеседника основной мысли и не

изливают сами таких потоков вокруг своих мыслей, там люди не

оскорбляют друг друга, там люди меньше судятся, потому, что

составляют более ясные контракты и т.д. и т.п. Уменье говорить –

это то смазочное масло, которое необходимо для всякой культурно-

государственной машины и без которого она просто остановилась

бы. Если для общения людей вообще необходим язык, то для

культурного общения необходим как бы язык в квадрате, язык,

культивируемый как особое искусство, язык

нормируемый (А.Пешковский).

22. Прочитайте текст і з’ясуйте, що закликає захистити,

притулити до серця, наповнити життям видатний письменник, політик

і громадський діяч І.Драч у зверненні до молоді.

Так, це до тебе, саме до тебе воно! Це від тебе залежить зараз,

чи перерветься золота нитка тисячоліть, а чи оживе і заграє на

сонці! Це від тебе, саме від тебе залежить, чи джерело рідної мови

замулиться в твоїй душі, а чи пружно і вільно дихатиме! Океаном

дихатиме!

Тільки воно, рідне, виплекане твоїм родом і народом, має

таємничу здатність тримати людину у повноті її історичного і

духовного буття. Тільки від порога рідної мови ти можеш виходити

на широкі магістралі світу. А безмір світовий і космічний не

дасться тобі в руки, коли ти будеш безбатченком. Чуєш, пісня

лунає, ти мимохіть тягнешся вслід за нею – вона старіша від тебе на

тисячоліття і на тисячоліття молодша. Воно у пісні, як вода у річці.

Жива вода рідної мови на ноги зведе тебе і тоді, коли ти зневірився

вже у всьому. І перше воно твоє, до мами звернене, материнське

слово хай розширює твої груди озоном людської гідності. Це ти

несеш його в серці, як наполохану пташку. Воно довірилося тобі і

повірило в тебе. Не сполохай його рідного, а захисти його, до серця

притули, життям своїм переповни. Ти, саме ти – і ніхто інший!

28 Г. С..О н у ф р і є н к о

________________________________________________

1.1.2. Статус і своєрідність сучасної риторики

1. Ознайомтесь із концепцією Галини Сагач щодо статусу

риторики. З’ясуйте, чи є тотожними, на думку автора, поняття

риторика та ораторське мистецтво, і висловте власну точку зору.

У пропонованій нами концепції статусу риторики вона

розглядається як наука про закони управління мисленнєво-

мовленнєвою діяльністю, тобто про закони, які визначають

ефективність цієї діяльності.

Риторика в нашому розумінні є наукою (не мистецтвом) і

тому, гадаємо, риторику не слід ототожнювати з ораторським

мистецтвом. Якщо риторики людину можна навчити, то

ораторським мистецтвом може оволодіти той, у кого є схильність

до цього виду творчості. На відміну від ораторського мистецтва,

риторика є основою, базою, необхідною передумовою для розвитку

ораторських здібностей.

2. Обґрунтуйте ознаки, які визначають специфічність риторичної

науки, та проілюструйте кожну із них яскравими прикладами.

Риторика є комплексною наукою, оскільки…

Риториці властивий певний універсалізм, оскільки…

Риторика є прикладною наукою за своєю спрямованістю,

оскільки…

Риториці властива системність, що простежується,

насамперед, у…

Риторика як наука є морально зумовленою: поза етосом

(моральна позиція оратора) риторика руйнується, оскільки…

3. Схарактеризуйте ті особистісні якості, які активно розвиває

риторика в людині: культуру мислення, культуру мовлення, культуру

поведінки, культуру спілкування. Свою відповідь проілюструйте

переконливими прикладами.

4. Обґрунтуйте твердження, що риторика – це

найоптимальніший шлях особистісного розвитку людини взагалі і

фахівця зокрема.

5. Проілюструйте переконливими прикладами твердження, що

ефективна мисленнєво-мовленнєва діяльність є основою

професіоналізму юриста, менеджера, перекладача, журналіста.

6. Прочитайте наведені мовою перекладу фрагменти з

“Риторики” Арістотеля і з’ясуйте, чим риторика відрізняється від інших

наук.

Р и т о р и к а 29

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Определяем риторику как способность находить возможные

способы убеждения относительно каждого данного предмета. Это

не составляет задачи какого-нибудь другого искусства, потому что

каждая другая наука может поучать и убеждать только

относительно того, что принадлежит к ее области, как, например,

врачебное искусство – относительно того, что способствует

здоровью или ведет к болезни, геометрия – относительно

возможных между величинами изменений, арифметика –

относительно чисел; точно так же и остальные искусства и науки;

риторика же, по-видимому, способна находить способы убеждения

относительно каждого данного предмета, потому-то мы и говорим,

что она не касается какого-нибудь частного, определенного класса

предметов.

1.1.3. Зміст риторики, сутність і компоненти поняття

риторична формула, система законів риторики в

організації мисленнєво-мовленнєвої діяльності

1. Схарактеризуйте змістовий план риторики, виражений у

риторичній формулі, яку запропоновано Галиною Сагач як цілісну

систему семи взаємообумовлених законів риторики, розташованих у

строгій логічній послідовності.

Р=(К + А + С + Т + М)

(ЕК + СА)

організаційний аспект

мисленнєво-мовленнєвої

діяльності

власне управлінський аспект

мисленнєво-мовленнєвої

діяльності

Позначено: Р – риторика, К – концептуальний закон, А –

закон моделювання слухацької аудиторії,

С – стратегічний закон,

Т – тактичний закон, М – мовленнєвий закон, ЕК – закон

ефективної комунікації,

СА – системно-аналітичний закон.

2. Спрогнозуйте за назвами законів риторики їх сутність (у разі

необхідності прочитайте наведену нижче інформацію) та проілюструйте

переконливими прикладами.

Перший закон (концептуальний) формує і розвиває уміння

всебічно аналізувати предмет дослідження та вибудовувати систему

знань про нього (задум і концепцію).

Другий закон (закон моделювання слухацької аудиторії)

відіграє роль у формуванні й розвитку уміння вивчати в системі три

групи ознак, які визначають “портрет” будь-якої слухацької

аудиторії: соціально-демографічні, соціально-психологічні,

індивідуально-особистісні.

30 Г. С..О н у ф р і є н к о

________________________________________________

Третій закон (стратегічний) формує і розвиває вміння

розробляти програму діяльності на основі створеної концепції з

урахуванням психологічного портрета аудиторії: визначення

цільової установки діяльності (навіщо?), виявлення й розв’язання

суперечностей у досліджуваних проблемах, формулювання тези

(головної думки, власної позиції).

Четвертий закон (тактичний) формує і розвиває вміння

працювати з фактами та аргументами, а також активізовувати

мисленнєву діяльність співрозмовника (аудиторії), тобто створити

атмосферу інтелектуальної й емоційної співтворчості.

П’ятий закон (мовленнєвий) формує і розвиває вміння

володіти мовленням (одягти свою думку в дієву словесну форму).

Система п’ятьох умінь, кожне з яких виробляється шляхом

опанування людиною відповідним законом риторики, і становить

зміст того поняття, яке ми вище назвали “організацією мисленнєво-

мовленнєвої діяльності”.

Шостий закон (закон ефективної комунікації) формує і

розвиває вміння встановлювати, зберігати й закріплювати контакт

зі слухацькою аудиторією як необхідну умову успішної реалізації

продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності.

Сьомий закон (системно-аналітичний) формує і розвиває

вміння рефлексувати (виявляти й аналізувати власні відчуття з

метою навчитися робити конструктивні висновки з помилок і

нарощувати цінний життєвий досвід) і об‘єктивно оцінювати

діяльність інших, тобто визначатися, як допомогти іншому

ефективніше здійснювати його діяльність, а також як навчитися

враховувати цінний досвід іншого.

Два останніх закони є складниками такого поняття, як “власне

управлінський аспект мисленнєво-мовленнєвої діяльності”.

(за Г.Сагач).

3. Обґрунтуйте основоположність першого закону риторики –

концептуального.

4. Проілюструйте прикладами взаємообумовленість законів

риторики в риторичній формулі та доведіть, що послідовність законів є

логічно впорядкованою.

5. Поясніть, які саме закони та чому передують стратегічному і

забезпечують його результативність.