Онуфрієнко Г.С. Риторика

Подождите немного. Документ загружается.

Р и т о р и к а 41

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

мистецтво розуміння висловів жреців, оракулів тощо. Назва йде від

імені бога Гермеса, який вважався вісником богів і тлумачив їх

визначення (Філософський енциклопедичний словник).

Еристика (від грец. – той, який сперечається) – мистецтво

вести спір, полеміку. Арістотель визначав еристику як боротьбу у

спорі нечесними засобами. Шопенгауер визначав її як мистецтво

спору або духовного фехтування з метою залишитися правим у

спорі. Таким чином, еристика покликана аналізувати й

систематизувати різні прийоми захисту власних тверджень і

спростування чужих, які застосовуються в сперечаннях, що ставлять

за мету не захист чи досягнення об’єктивної істини, а лише

переконання інших у своїй правоті (Філософський енциклопедичний

словник).

4. Поясніть, наводячи аргументи, знання якої науки є потрібним усім

фахівцям: слідчому – при розкритті злочинів, адвокатові – для захисту

інтересів фізичної чи юридичної особи у судовому засіданні, вченому – для

здобуття нових знань, інженеру – для побудови обчислювальних машин,

різних автоматичних та управлінських пристроїв тощо.

Саме це вперше постало в працях Арістотеля як знання, що

вказувало шлях до істини, та довгий час завдання цього вбачалися

відповідними вченими у побудові правильних умовиводів із категоричних

суджень.

5. Ознайомтеся із етимологічною довідкою до терміна

герменевтика. Що ви знаєте про сучасний статус герменевтики: це

мистецтво тлумачення давніх текстів або вчення про способи

розуміння, інтерпретації текстів?

В древнегреческой мифологии посредником между богами и

простыми смертными был Гермес, “вестник богов”, покровитель

ораторов; он должен был истолковывать людям повеления богов, а

богам – просьбы людей. Отсюда ведет свое происхождение термин

герменевтика, первоначально означающий искусство толкования

изречений оракулов, древних текстов, смысла чужого языка

и т.д. (Ч.Далекий).

6. Обґрунтуйте наведений вислів.

Ораторське мистецтво користується всіма перевагами поезії й

усіма її правами…(І.Ґете).

7. Проілюструйте переконливими прикладами зв’язок риторики з

філософією, прагматикою, поетикою, етикою, естетикою,

культурологією, етнографією та сценічною майстерністю.

42 Г. С..О н у ф р і є н к о

________________________________________________

РЕЗЮМЕ

Чи усвідомили Ви, що…

● спілкування пронизує всі сфери життєдіяльності людини і

соціуму в цілому;

● у професійній діяльності є особливі зони посиленої

комунікативної та мовленнєвої відповідальності;

● мова – найтонший інструмент вираження думки і

найдосконаліший засіб спілкування;

●

яка людина, таке і її мовлення;

● слова – це теж вчинки;

● красномовство є мистецтво управляти умами, зворушувати

душі і лікувати їх;

● говорити – це впливати на людей, переконувати їх;

● риторика як лінгвокультурологічна наука і мистецтво

ефективної переконуючої комунікації становить фундамент

професіоналізму менеджера, керівника, юриста, дипломата,

політика, перекладача, викладача, педагога, філолога, журналіста,

соціолога, психолога, науковця і т.д.;

● риторика є філологічною багатофункційною дисципліною,

що виступає одним із найважливіших стабілізуючих інструментів

культури, який організовує її мовну й комунікативну системи;

● понад 2500 років риторика є одним із основних предметів

навчання в багатьох країнах світу;

● з 60-х років ХХ ст. починається розквіт риторики, названої

згодом неориторикою;

● своєрідність риторики яскраво виявляється у таких її

ознаках, як комплексність, інтегративність, системність, прикладна

спрямованість, моральна зумовленість, універсальність;

● зміст сучасної риторики втілює риторична формула, яка

становить цілісну систему семи логічно взаємопов’язаних законів

організації (концептуальний, моделювання слухацької аудиторії,

стратегічний, тактичний, мовленнєвий) та управління (ефективної

комунікації, системно-аналітичний) мисленнєво-мовленнєвої

діяльності;

● основоположним є перший (концептуальний) закон

риторики, який формує і вдосконалює вміння всебічно аналізувати

предмет дослідження і вибудовувати систему знань про нього

(задум і концепцію);

● риторика як наука інтегрує необхідні знання з багатьох наук:

лінгвістики, філософії, логіки, прагматики, психології, етики,

культурології, етнології, етнографії, естетики, поетики, теорії

мованої комунікації, а також знання законів сценічної майстерності;

Р и т о р и к а 43

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

● сучасна риторика як наука і навчальна дисципліна поділяється

на такі основні розділи: риторичний канон, ораторія, еристика,

етнориторика;

● риторичний логос, риторичний пафос, риторичний етос –

основні категорії риторики;

● риторика розвиває в людині цілу систему особистісних

якостей: культуру мислення, культуру мовлення, культуру

поведінки, культуру спілкування, культуру полеміки;

● риторика активно сприяє іншим наукам у розвитку

інтелектуального й духовного потенціалу людини через навчання

вмінню висловлюватися, слухати, спілкуватися, переконувати;

● знання з риторики допомагають і фахівцеві, і пересічному

громадянину самоактуалізуватися, піднести комунікативну

компетентність та поглибити мовну освіченість;

● мовленнєва культура є одним з основних критеріїв оцінки

професіоналізму;

● риторична освіченість допомагає кожному краще і легше

думати; розуміти потреби слухацької аудиторії; впевнено почувати

себе в ситуаціях, коли треба повідомити, проаналізувати, підбити

висновки; виголосити доповідь на широкий загал; оптимально

організувати та креативно скерувати свою мисленнєво-мовленнєву

діяльність, коректно і доцільно використовувати методи риторичного

аргументування; відповідально ставитися до кожного слова, досягти

високої культури мислення, культури мовлення; культури спілкування ;

● об‘єктивність, упевненість, щирість, люб‘язність, приваб-

ливість, чесність – основні ціннісні якості сучасного зразкового мовця.

Чи відомо Вам, що…

● ми говоримо щодня в середньому одну годину, за все

життя – два з половиною роки;

● найскладнішими серед близько 3000-6000 мов,

налічуваних у світі, є мова чиппева (північноамериканських

індійців), яка має найбільшу кількість дієслівних форм – до 6

тисяч; ескімоська мова, в якій існує 63 дієслівні форми

теперішнього часу, а іменники однини мають 252 флексії;

китайська мова, яка має близько 50000 ієрогліфів;

● найпростішою мовою за своїм складом є гавайська: в ній

тільки 6 приголосних і 5 голосних. Через цю простоту вона є

надзвичайно важкою;

● найбільш розповсюдженою на Землі є китайська мова,

нею користуються сімсот мільйонів людей; англійською мовою

говорять понад 250 мільйонів; індійськими мовами (хінді та урду) –

280 мільйонів;

44 Г. С..О н у ф р і є н к о

________________________________________________

● “найспокійніша” мова – у ескімосів Ґренландії: в ній не

існує лайливих слів;

● “найжіночнішу” мову можна зустріти на острові Домініка:

жінки тут говорять мовою, відмінною від мови чоловіків;

● найдивовижнішою мовою користуються жителі однієї з

груп Канарських островів – Ла-Гомери: це “мова свисту”; за

допомогою свисту вони можуть передавати будь-яку інформацію в

пункти на відстані більше 5 миль; у руладі свисту тонкий слух

канарця розрізнює, неначе в кодовому записі, численні відтінки

значень (живуть зараз на Канарах іспанці, але “мову свисту” вони

успадкували від гуанчів, які колись заселяли ці острови);

● з‘явилася нова професія – спічрайтер (автор промов для

офіційних осіб).

Чи переконані Ви, що…

● сутність людини коріниться в мові (М.Гайдеггер);

● яка головонька, така й розмовонька (нар.тв.);

● немає нічого сильнішого за слово (Менандр);

● слово – зброя (М.Рильський);

● слово зробило нас людьми (І.Павлов);

● красномовство – це служниця переконання (Коракс);

● поетами народжуються, а ораторами стають (Цицерон);

● читаючи авторів, які гарно пишуть, звикаємо і гарно

говорити (Вольтер);

● нездатність чути – нещастя; нездатність спілкуватися з людьми –

трагедія ( Лу Енн Уокер).

● не завжди важливо – що говорять, але завжди важливо – як

говорять (М.Горький);

● для інтелігентної людини погано говорити вважається такою ж

непристойністю, як невміння читати і писати (А.Чехов);

● важливим і суттєвим показником інтелекту, професіоналізму,

комунікабельності та загальної культури людини є “ступінь її влади

над мовою” (О.Потебня);

● слово є певною мірою стимулом розуму (Т.Майореску);

● за ставленням кожної людини до своєї мови можна абсолютно

точно сказати не тільки про її культурний рівень, але й про її

громадянську цінність; справжня любов до своєї країни є

немислимою без любові до своєї мови (К.Паустовський);

● сучасний риторичний ідеал – це три основні ознаки мовлення і

спілкування: доцільність, інформативність, доброчинність;

● риторична освіченість потрібна в кожній професії і в житті кожної

людини.

Р и т о р и к а 45

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

1.2. Історичні витоки риторики.

Риторика античності

Опрацювавши матеріали цього підрозділу та виконавши

практичні завдання, ви обов’язково з’ясуєте:

► де і за яких суспільно-політичних умов виникло красномовство,

хто і як навчав практичного красномовства в Давній Греції

► як пов’язані риторика та софістика

► зміст методу “сократівська іронія”, особливості ораторського

таланту Демокрита і Демосфена

► сутність риторичної теорії Арістотеля

► досягнення давньоримської ораторської школи у риторичних

творах Марка Тулія Цицерона та Марка Фабія Квінтіліана

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

апологія

апострофа

атицизм

атомія

дорадча промова

драматизація промови

епідейктична промова

класична риторика

логограф

максима

метод “сократівська іронія”

політична промова

риторичні прийоми

сентенція

софізм

софіст

софістика

судова промова

судове красномовство

урочиста промова

1.2.1. Суспільно-політичні умови виникнення

красномовства. Практичне красномовство в

Давній Греції

1. Пригадайте історію створення в Елладі у V-IV ст. до н.е.

міст-держав, у яких набувала розвитку рабовласницька демократія, та

схарактеризуйте ту особливу в них атмосферу, що сприяла розквіту

красномовства. Як вирішувалися, зокрема, політичні питання та

відбувався суд і чому у красномовстві знаходили потребу і державний

діяч, і суддя, і приватна особа?

2. Відомо, що у своїх промовах спартанці намагалися бути

лаконічними. Розкрийте зміст відомих ще з того часу висловів і

згадайте, хто та за яких життєвих ситуацій їх виголосив.

Повернися зі щитом або на щиті.

Надійніше, коли місто оточене не цеглою, а людьми

(воїнами). 

46 Г.С..О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

3. Схарактеризуйте та проілюструйте прикладами галузі, якими

була представлена риторика у V ст. до н.е. Сформулюйте цілі різних

видів промов. 

4. Пригадайте, хто з давньогрецьких філософів-просвітителів,

майстерно володіючи всіма формами ораторських промов, законами

логіки, мистецтвом спору, умінням впливати на слухацьку аудиторію,

створив культ слова та заклав підвалини риторики як науки про

ораторське мистецтво.

5. Схарактеризуйте і проілюструйте прикладами три основні

завдання, які ставили давні греки перед оратором: 1) інформаційне;

2) спонукальне; 3) естетичне. Поясніть, чи не втратили актуальності ці

завдання і в наш час та чому.

6. Назвіть та схарактеризуйте навчальні заклади, в яких у Давній

Греції готувалися оратори-професіонали. Якими методами відбувалося в

них навчання риторичної майстерності?

7. Поясніть, чи відрізняється (якщо так, то саме чим) сучасний

адвокат від логографа. Проілюструйте прикладами свою відповідь.

8. Знайдіть пропущені фрази, щоб із наведених засновків одержати

запропонований висновок. Що ви проілюструєте (як називається прийом

застосування в доказах явно неправильних положень, які зовнішньо

формально є правильними)? 

□ Крадіжник не хоче придбати нічого поганого.

……………...….?……..?…….?…….?……….?

Отже, крадіжник робить добре.

□ Всі уважні добре засвоюють навчальні предмети.

…………………….?……..?…….?…….?……….?

Всі студенти добре засвоюють навчальні предмети.

Р и т о р и к а 47

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

9. Прокоментуйте твердження давньогрецького політичного

оратора Коракса, що “красномовство — це служниця переконання”.

Яку мету оратора відбиває це твердження та в який спосіб, за вченням

Коракса, її можна досягти?

10. Ознайомтеся з інформацією про найвидатнішого афінського

оратора, який заклав підвалини судового красномовства. Зазначте риси

ораторського стилю Лісія та його заслуги у створенні вишуканої,

витонченої мови публічних виступів.

 Самым выдающимся афинским оратором классической

эпохи в области судебного красноречия был, несомненно, Лисий

(ок. 445-380 гг. до н.э.). Отец его был метеком (свободным, но не

имевшим гражданских прав человеком) и владел мастерской, в

которой изготовлялись щиты. Будущий оратор вместе с братом

учился в южноитальянском городе Фурии, где слушал курс

риторики у известных софистов. Первой судебной речью,

произнесенной Лисием, была речь против одного из тридцати

тиранов, виновного в смерти его брата. В дальнейшем он писал

речи и для других лиц, сделав это своей главной профессией. Всего

ему приписывалось в древности до 400 речей, но до нас дошло

только 34, причем не все из них подлинные. Подавляющее

большинство сохранившихся относятся к жанру судебных, но в

сборнике мы находим и политические, и даже торжественные речи.

Характерные черты стиля Лисия четко отмечаются древними

критиками. Изложение его просто, логично и выразительно, фразы

кратки и построены симметрично, ораторские приемы изысканны и

изящны. Лисий заложил основу жанра судебной речи, создав

своеобразный эталон стиля, композиции и самой аргументации —

последующие поколения ораторов во многом ему следовали.

Особенно велики его заслуги в создании литературного языка

аттической прозы. Мы не найдем у него ни архаизмов, ни

запутанных оборотов. Последующие критики (Дионисий

Галикарнасский) признавали, что никто впоследствии не превзошел

Лисия в чистоте аттической речи. Живым и наглядным делает

рассказ оратора обрисовка характера (этопея) — причем не только

характеров изображаемых лиц, но и характера говорящего

лица (В.Борухович).

11. Відомо, що головною особливістю промов Лісія було вдале

створення образу клієнта. Розкрийте сутність та складники поняття

“образ клієнта”.

48 Г.С..О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

12. Ознайомтеся з наведеною інформацією про найпопулярнішого

в Давній Греції софіста, який удосконалив теорію ораторського

мистецтва, зрівнявши останнє за красою та силою впливу з поезією.

Складіть українською мовою, спираючись на риторичну формулу,

повідомлення за темою “Горгій — оратор нового типу”.

 Крупнейшим теоретиком и учителем красноречия в V

веке до н.э. был Горгий из сицилийского города Леонтины. В 427

году он прибыл в Афины, и его искусные речи привлекли всеобщее

внимание. Позднее он объездил всю Грецию, повсюду выступая

перед слушателями. На собрании греков в Олимпии он обратился к

собравшимся с призывом к единодушию в борьбе против варваров.

Олимпийская речь Горгия надолго прославила его имя (ему была

поставлена статуя в Олимпии, база которой найдена в прошлом

веке во время археологических раскопок).

Традиция сохранила немногое из творческого наследия Горгия.

Сохранился, например, следующий совет оратору: “Серьезные

доводы противника опровергай шуткой, шутки — серьезностью”.

Целиком сохранились лишь две речи, приписываемые Горгию, —

“Похвала Елене” и “Оправдание Паламенада”, написанные на

сюжеты мифов о Троянской войне. Ораторское искусство Горгия

заключало в себе много нововведений: симметрично построенные

фразы, предложения с одинаковыми окончаниями, метафоры и

сравнения; ритмическое членение речи и даже рифма приближали

его речь к поэзии. Некоторые из этих приемов надолго сохранили

название “горгианские фигуры”. Горгий писал свои речи на

аттическом диалекте, что служит ярким свидетельством возросшей

роли Афин в литературной жизни древней Эллады.

Горгий был одним из первых ораторов нового типа — не только

практиком, но и теоретиком красноречия, за плату обучавшим

юношей из богатых семей говорить и логически мыслить. Такие

учителя назывались софистами, “специалистами по мудрости”.

“Мудрость” их была скептической: они считали, что абсолютной

истины не существует, истинным является то, что может быть

доказано достаточно убедительным образом. Отсюда их забота об

убедительности доказательства и выразительности слова: они сделали

слово объектом специального исследования. Особенно много они

занимались происхождением значения слова (этимологией), а также

синонимикой. Основным полем деятельности софистов были Афины,

где процветали все жанры красноречия — совещательный,

эпидейктический и судебный (В.Борухович).

Р и т о р и к а 49

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

13. Прочитайте фрагмент з промови Горгія та з’ясуйте, у чому

вбачав відомий софіст силу оратора. Проілюструйте переконливими

прикладами твердження Горгія.

Похвала Олені

(фрагменти)

Славою служить місту сміливість, тілу — краса, духу —

розумність, мовленню наведеному — правдивість; все протилежне

цьому — лише безславність.

Слово — найвеличніший володар: видом мале й непомітне, а

справи творить чудові — може страх припинити і печаль відвернути,

викликати радість, посилити жалість.

Однакову могутність мають і сила слова для стану душі, і склад

ліків для відчуттів тіла. Подібно до того, як із ліків різні по-різному

виводять соки з тіла й одні припиняють хвороби, інші ж — життя, —

так само й промови: одні засмучують, інші захоплюють, цих

лякають, а іншим, хто відверто слухає їх, вони хоробрість навіюють.

Буває, недобрим своїм переконанням душу вони зачаровують і

заворожують.

14. Проаналізуйте наведену рекомендацію ораторові та

проілюструйте її переконливими прикладами. З’ясуйте роль і значення

цього прийому за різних ситуацій спілкування.

Серйозні доводи супротивника спростовуй жартом, жарти –

серйозністю (Горгій).

15. Серед багатьох нововведень Горгія в ораторське мистецтво

були, зокрема, симетрично побудовані фрази, метафори, порівняння,

риторичний поділ промови і наближення промови до поезії.

Проілюструйте яскравими прикладами та прокоментуйте ці прийоми

Горгія, які здобули назву “горгіанських фігур”.

16. Розвинувши принципи Горгія, Ісократ розробив 4 основні

принципи композиції ораторського твору, які мали реалізовуватись у

чотирьох обов’язкових частинах промови, цілі яких відповідно були:

1) привернути увагу слухачів; 2) переконати слухачів; 3) відстояти

власну точку зору; 4) підбити підсумки сказаного. Назвіть ці частини

промови.

17. Ознайомтесь з інформацією про прийоми ораторського

мистецтва Ісократа. Підготуйте українською мовою повідомлення за

темою “Ісократ як один з найвищих авторитетів урочистого

красномовства”.

50 Г.С..О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 Что в жанре судебного красноречия сделал Лисий, то в

жанре торжественного красноречия сделал Исократ (ок. 436-

338 гг. до н.э.), происходивший из зажиточной прежде, но

разорившейся афинской семьи. Смолоду он тоже был вынужден

избрать себе профессию логографа, впоследствии открыл

ораторскую школу с высокой платой за обучение, из которой

вышли многие политики, ораторы и писатели. В сложном

переплетении политических и социальных противоречий Исократ

выдвинул в своих речах, распространявшихся в письменном виде,

политическую программу спасения Эллады. Впервые он выступил

с ней в своей речи “Панегірик” в 380 году; суть ее заключалась в

том, чтобы объединить силы греков для борьбы против варваров —

то есть для завоевания Персии. Приемы ораторского искусства

Исократа развивают принципы, выдвинутые Горгием.

Особенностью стиля Исократа являются сложные периоды,

обладающие, однако, ясной и четкой конструкцией и поэтому

легкодоступные для понимания. Для его стиля характерно также

ритмическое членение речи, плавность которой достигалась

тщательным избеганием так называемого зияния — стыка гласных

в конце слова и в начале другого. В школе Исократа были

выработаны основные принципы композиции ораторского

произведения, которое должно было содержать следующие части:

1) введение, целью которого было привлечь внимание и

благожелательность слушателей; 2) изложение предмета

выступления, сделанное с возможной убедительностью;

3) опровержение доводов противника с аргументацией в пользу

собственных; 4) заключение, подводящее итог всему сказанному.

Как мастер красноречия, Исократ считался в древности

высшим авторитетом — о популярности его произведений говорит

большое количество отрывков из его речей, найденных на

папирусах. Его литературное наследие ближе всего стоит к тому,

что мы сейчас называем публицистикой (В.Борухович).

1.2.2. Риторика та софістика

1. Прокоментуйте точку зору софістів на мету оратора: не

розкрити істину у промові, а переконати через уміння силою слова

вдавати маленьке за велике, а велике — малим, нове представляти

давнім, а давнє — новим.

2. Проаналізуйте в контексті професійної діяльності твердження

Горгія, що істинний оратор повинен уміти одну й ту ж річ і

схвалити, і засудити.