Пермяков В.О., Белов I.Д. Металеві конструкції ферми

Подождите немного. Документ загружается.

151

4040

700

12000

6x1500=9000

1150

1000

19604x2000=80001960

80 802540 3050 640 3050 2550

8585

1500

3665 4500 3665

a a

15 70

7015

80,100

140,160,180

100,120

4040

80-180

100,120

Рис. 4.9. Решітчасті прогони прольотом 12 м

При невеликих зусиллях в елементах наскрізних прогонів їх

можна виготовляти з поясами з гарячекатаних кутиків і решіткою з

круглої або квадратної сталі, яка вигинається з цілого стержня по

заданій формі і розмірах (рис. 4.10). Верхній пояс має тавровий

переріз, зкомпонований з двох кутиків, а нижній пояс

запроектований з одного кутика, повернутого на 45° по

відношенню до вертикальної осі. Стержень решітки вигинається

таким чином, щоб у місцях з’єднання його з поясами утворювались

прямолінійні ділянки для накладання зварних швів. Обпирання на

верхній пояс кроквяної ферми здійснюється за допомогою

коротиша з рівнополичкового кутика.

Вісь ферми

Рис. 4.10. Прутковий прогон

Вісь ферми

152

Розкріплення верхніх поясів наскрізних прогонів у площині

схилу виконується аналогічно суцільним прогонам (див. п. 4.2).

При необхідності розкріплення нижніх поясів у напрямку дії

скатної складової передбачається система в’язей, яка складається з

розпірок, розтяжок або розкосів. Вони закріплюються у вузлах

верхніх поясів прогонів і відстані між ними обираються з умови

неперевищення гнучкістю верхнього пояса в горизонтальному

напрямку в процесі монтажу граничного значення, яке дорів-

нює 220. Розтяжки по нижнім поясам розташовуються з

урахуванням граничного значення гнучкості в тому ж напрямку

400. Для геометричної незмінності у вертикальній системі в одному

з кроків прогонів передбачається постановка розкосів (рис. 4.11, а)

Рис. 4.11. Варіанти розкріплення решітчастих прогонів з їх площини

Аналогічного ефекту можна досягти постановкою розкосів

між верхніми і нижніми поясами суміжних прогонів (рис. 4.12, б).

І в цьому випадку розміщення розкосів має задовольняти вимогам

не перевищення граничних значень гнучкості поясів в горизо-

тальному напрямку.

Наскрізні прогони можуть бути використані як в’язі між

кроквяними фермами у вигляді розпірок (рис. 4.12, а) або

вертикальних в’язей (рис. 4.12, б, в).

153

Рис. 4.12. Варіанти включення решітчастих прогонів

у просторову роботу каркасу будівлі:

а – розпірки по верхніх поясах суцільно-стінчастих ригелів

(розрізна схема); б – розкріплення нижнього поясу ригелів

(нерозрізна схема); в – обпирання прогонів на ферми

по нерозрізній схемі без розкріплення і з розкріпленням

нижнього поясу ферми з її площини

Розрахунок наскрізних прогонів виконується аналогічно

розрахунку ферм (див. п. 1.6), причому навантаження від покрівлі

та снігу (вітру) прикладається до верхнього пояса як рівномірно

розподілене, що викликає місцеві згинальні моменти в поясі.

У вигляді зосереджених сил можуть бути прикладені навантаження

від технологічного обладнання, ремонтників тощо, що передбачено

технічним завданням на проектування.

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте різні за типами перерізів суцільні прогони.

2. Що таке перфорований прогін і як він виготовляється?

3. Яким чином прогони закріплюються на кроквяних

конструкціях?

4. Яке призначення тяжів (розпірок) між прогонами і як вони

розміщуються в покриттях?

154

5. Як розраховуються прогони, які розташовані на нахиленому

поясі кроквяної ферми?

6. Як перевіряється міцність нерозрізних прогонів, матеріал яких

працює в пружньо-пластичній зоні?

7. Як визначаються зусилля в тяжах, які розкріплюють прогони

в скатній площині?

8. Охарактеризуйте області застосування і конструктивні

рішення наскрізних прогонів.

9. Наведіть конструктивне рішення пруткового прогону.

10. Яким чином наскрізні прогони можуть бути використані як

в’язі між кроквяними фермами?

155

Список літератури

1. Металлические конструкции: Общий курс: Учебник для вузов /Под

общ. ред. Е.И. Беленя – М.: Стройиздат, 1986. – 560 с.

2. Сварные строительные конструкции. – Т. 2. Типы конструкций /В.Н.

Шимановский, Э.Ф. Гарф, В.А. Пермяков и др.; Под ред. Л.М.

Лобанова. – К.: ИЭС им. Е.О. Патона, 1997. – 680 с.

3. СНИП II-23-81*. Стальные конструкции. Нормы проектирования. –

М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1990. – 96 с.

4. Пособие по проектированию стальных конструкций (к СНИП II-23-81*

“Стальные конструкции”) /ЦНИИСК им. Кучеренко Госстроя СССР. –

М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989. – 148 с.

5. СНИП 2.01.07-85. Нагрузки и воздействия /Госстрой СССР. –

М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1987. – 36 с.

6. Стальные конструкции производственных зданий: Справочник /А.А.

Нилов, В.А. Пермяков, А.Я. Прицкер. – К.: Будівельник, 1986. – 272 с.

7. Металеві конструкції. Матеріали. Основи розрахунку. З’єднання:

Навч. посібник для студентів спеціальності “Промислове та цивільне

будівництво” /В.О. Пермяков, В.В. Трофимович, В.Л. Тарасенко. – К:

ІЗИН, 1996. – 204 с.

8. Покриття будівлі по сталевих фермах: Методичні вказівки до

виконання курсового проекту /Уклад.: В.О. Володимирський, Д.В.

Михайловський, Ю.Ю. Зубар. – К.: КНУБА, 2003. – 40 с.

156

ДОДАТКИ

Додаток 1

Коефіцієнти ϕ продольного вигину центрально-стиснутих елементів

Коефіцієнти ϕ для елементів з сталі з розрахунковим опором R

, МПа (кгс/см

)

Гнучкість,

200

(2050)

240

(2450)

280

(2850)

320

(3250)

360

(3650)

400

(4100)

440

(4500)

480

(4900)

520

(5300)

560

(5700)

600

(6100)

640

(6550)

10 988 987 985 984 983 982 981 980 979 978 977 977

20 967 962 959 955 952 949 946 943 941 938 936 934

30 939 931 924 917 911 905 900 895 891 887 883 879

40 906 894 883 873 863 854 846 839 832 825 820 814

50 869 852 836 822 809 796 785 775 764 746 729 712

60 827 805 785 766 749 721 696 672 650 628 608 588

70 782 754 724 687 654 623 595 568 542 518 494 470

80 734 686 641 602 566 532 501 471 442 414 386 359

90 665 612 565 522 483 447 413 380 349 326 305 287

100 599 542 493 448 408 369 335 309 286 267 250 235

110 537 478 427 381 338 306 280 258 239 223 209 197

120 479 419 366 321 287 260 237 219 203 190 178 167

130 425 364 313 276 247 223 204 189 175 163 153 145

140 376 315 272 240 215 195 178 164 153 143 134 126

150 328 276 239 211 189 171 157 145 134 126 118 111

160 290 244 212 187 167 152 139 129 120 112 105 099

170 259 218 189 167 150 136 125 115 107 100 094 089

180 233 196 170 150 135 123 112 104 097 091 085 081

190 210 177 154 136 122 111 102 094 088 082 077 073

200 191 161 140 124 111 101 093 086 080 075 071 067

210 174 147 128 113 102 093 085 079 074 069 065 062

220 160 135 118 104 094 086 077 073 068 064 060 057

Примітка. Значення коефіцієнтів ϕ в таблиці збільшені в 1000 разів.

157

Додаток 2

Коефіцієнти впливу форми перерізу η

Значення η при

0 ≤

≤ 5

> 5

Тип

перерізу

Схема перерізу

0,1≤ m ≤ 5 5 < m ≤ 20 0,1≤ m ≤ 5

5 < m ≤ 20

- 1,0 1,0 1,0

0,25

- 0,85 0,85 0,85

0,75+0,02

0,85

= 0,25

(1,35-0,05m)-

0,01(5-m)

1,1 1,1

158

Продовження дод. 2

Значення η при

0 ≤

≤ 5

> 5

Тип

перерізу

Схема перерізу

0,1≤ m ≤ 5 5 < m ≤ 20 0,1≤ m ≤ 5

5 < m ≤ 20

0,25

(1,45-0,05m)-

0,01(5-m)

1,2 1,2

0,5

(1,75-0,1m)-

0,02(5-m)

1,25 1,25

≥1,0

(1,90-0,1m)-

0,02(6-m)

1,4-0,02

1,3













−−

)5(3,01η













−

8,01













−

8,01













−

8,01

159

Продовження дод. 2

Значення η при

0 ≤

≤ 5

> 5

Тип

перерізу

Схема перерізу

0,1≤ m ≤ 5 5 < m ≤ 20 0,1≤ m ≤ 5

5 < m ≤ 20

0,25

(0,75+0,05m

+0,01(5-m)

1,0 1,0

0,5

(0,5+0,1m)+

+0,02(5-m)

1,0 1,0

≥1,0

(0,25+0,15m

+0,03(5-m)

1,0 1,0

0,5

(1,25-0,05m)-

0,01(5-m)

1,0 1,0

≥1,0

(1,5-0,1m)-

0,02(5-m)

1,0 1,0

160

Закінчення дод. 2

Значення η при

0 ≤

≤ 5

> 5

Тип

переріз

Схема перерізу

0,1≤ m ≤ 5 5 < m ≤ 20 0,1≤ m ≤ 5

5 < m ≤ 20

0,5 1,4 1,4

1,4

1,0

1,6

-0,01(5-m)

1,6

1,35+0,05

1,6

2,0

1,8

-0,02(5-m)

1,8 1,3+0,1m

1,8

0,5 1,45+0,04m 1,65

1,45+0,04

1,65