201
• створення комбінованих електротехнологічних вузлів для
одержання електроенергії, теплоти та цінних компонентів, що знаходяться у
геотермальних теплоносіях.
Питома вартість перших експериментальних ГеоТЕС із урахуванням
вартості геолого-розвідувальних робіт досить висока й оцінюється величиною
до 5000 дол. США/кВт. Надалі, при виході на серійні блоки потужністю 10-25
МВт питома вартість станцій знизиться до 2-2,5 тис. дол
. США/кВт. ГеоТЕС
потужністю 100 МВт і більше будуть коштувати від 1200 до 2000 дол.США/кВт
[3].
Таким чином, впровадження сучасних енергозберігаючих технологій і
технологій по використанню альтернативних джерел енергії є актуальним
еколого-економічним питанням у всіх країнах, особливо для промислово
розвинутих регіонів. Крім того, стимулюючим фактором для підприємств щодо
скорішого впровадження технологій
використання альтернативних джерел
енергії є перемога у конкурентній боротьбі.
Висока вартість енергозберігаючих технологій й устаткування викликає
необхідність кредитування, навіть для промислових гігантів. Так, наприклад,
для реалізації енергозберігаючого проекту на Алчевському металургійному
комбінаті корпорація «ІСД» зайняла кошти в Європейського банку
реконструкція й розвитку (ЕБРР), Японського банку міжнародного
співробітництва та у інших
інвесторів у розмірі 1,380 млрд. євро.
(конверторний цех – 1 млрд. євро і когенераційна установка). При роботі
конвертора розплавлений чавун під впливом стисненого повітря утворює сталь,
а при з'єднанні кисню із кремнієм і марганцем виділяється тепло. Це тепло
використовується для виробничого процесу, тим самим відбувається економія
коштів і знижується негативний вплив на
природне середовище.
Далі виникає питання, чому кредит було отримано не в українських
банках. Відповідь прозаїчна – в іноземних банків більше вигідні умови, а саме
ставка кредиту 7,8% замість пропонованих українськими банками 17-18%,
а також реальний строк повернення кредиту – до 5 років. Робимо висновок, що
фінансовий механізм державного управління в кредитній сфері вимагає
удосконалення та розробки
нових ефективних інструментів. Інакше,
можливість кредитування більшості вітчизняних підприємств буде близька до
нуля. Зараз таке кредитування можуть дозволити тільки великі підприємства,
що входять до фінансово-промислових груп, а саме знайти банк за кордоном і
профінансувати свої проекти, знайти постачальників необхідного устаткування
та фахівців з його монтажу. А середній і малий
бізнес не має такої можливості.
Так, наприклад ЗАТ «Міроновський хлібопродукт» не змогло знайти
монтажників для однієї з перших в країні когенераційної установки і довелося
звертатися в одну з енергосервісних компаній, яка бере на себе фінансове
забезпечення проекту.
У цей час, згідно проекту Указу Президента, для одержання
підприємством кредиту мінімальний розмір інвестицій
в енергозберігаючий
проект повинен становити 50 млн. грн., що для малого й середнього бізнесу
нереально. Ситуацію необхідно змінювати шляхом розробки ефективних
механізмів фінансування.