Прокопенко І.Ф., Ганін В.І. Методика і методологія економічного аналізу
Подождите немного. Документ загружается.
231
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Примітка.
Формула для розрахунку продуктивності праці вводиться особливим
чином, оскільки в ній використовуються складені функції і посилання на
масив D13:D19.
— викликається майстер функції ДОБУТОК з категорії математич!
них;
— у параметр
Число 1 із списку функцій, що знаходиться зліва в рядку
формул, викликається функція ЯКЩО;
— у параметр Логічний вираз вводиться діапазон індексів і умова
(D13:D19>1);
— у параметр Значення_якщо_ вірно вводиться D13:D19;
— у параметр Значення_якщо_ невірно вводиться діапазон індексів 1;
— для введення формули масиву необхідно натиснути ОК або клаві!
шу
Enter, утримуючи Ctrl і Shift (у рядку формул вираз, що вво!
диться, буде знаходиться у фігурних дужках).
Висновок
За рахунок підвищення ФВ
акт. частини
і доведення тривалості робо!
чого дня до рівня планових значень, додаткове збільшення ПП скла!
ло 14,27 %, що є резервом підвищення продуктивності праці.
Аналіз впливу
екстенсивних факторів на продуктивність праці
одного працюючого проведемо за допомогою табл. 2.54.
Згідно з даними табл. 2.54 сумарний вплив факторів на продук!
тивність праці одного працюючого складає
102,62 тис. грн.
Продовження таблиці
Показники Базисний рік Звітний рік Індекс
5. Тривалість робочого дня
(середня) (Тр), годин
=B10/B9 =C10/C9 =C17/B17
6. Кількість відпрацьованих
днів, тобто середня трива!
лість робочого року (Д)
=B9/B6 =C9/C6 =C18/B18
7. Питома вага робітників в
загальній чисельності ПВП
(ПВ
робітн.
), %
=B6/B5 =C6/C5 =C19/B19
Продуктивність праці без
урахування показників, що
знижуються
=ПРОИЗВЕД(ЯКЩО(D13:D19>1;D13:
D19;1))
Резерв R = ((Іпп
роз
/Іпп
ф
) – 1),
%
=D21/D13!1
232
Методологія і методика економічного аналізу
Рівень і динаміку зміни годинної продуктивності праці одного
робітника, що складає 82,02 % від рівня минулого року, визначають
інтенсивні фактори. До них відносяться кваліфікація (професійний
і загальноосвітній рівень, стаж роботи); технічна й енергетична озб!
роєність праці; механізація й автоматизація технологічних процесів,
упровадження нової техніки, технології й інше.
Інтенсивні фактори забезпечують зниження трудомісткості ви!
готовлення продукції і відповідний рівень виконання норм виро!
бітку.
Зв’язок між годинною продуктивністю праці (І
ППрг
), трудо!
місткістю продукції (І
Тм
) і виконанням норм продуктивності (І
Н
)
виявляється в такий спосіб:
/
Тм
ППрг H
I
II=
.
Резерви росту продуктивності праці можна визначити на основі
об’єднання двох схем її факторного аналізу:
1) вираження продуктивності праці як результату, визначеного
фондоозброєністю і фондовіддачею;
2) вираження продуктивності праці, узятої за більш тривалі про!
міжки часу, як результату, обумовленого зміною продуктивності праці
за короткі відрізки часу (година, день, місяць).
Таблиця 2.54
Факторний аналіз продуктивності праці одного працюючого
Найменування
фактора
БазисH
ний
2002 р.
Звітний
2003 р.
Розрахунок
Розмір
впливу,
тис. грн
Питома вага робітників
у
загальній чисельності
промислово!виробничого
персоналу
0,780 0,784
(0,784–0,779)
×
×
237
×
8,0
×
2,67
20,25
Число відпрацьованих
робітниками днів, дн.
237 280
(280–237)
×
×
0,784
×
8,0
×
2,672
720,09
Середня тривалість ро!
бочого дня, год.
8,0 8,0
(8,0!8,0)
×
0,784
×
×
280
×
2,67
—
Середньогодинна продук!
тивність праці одного
робітника, грн
2,67 2,19
(2,19!2,67)
×
×
0,784
×
280
×
8,0
–842,96
Усього –102,62
233
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Об’єднавши обидві схеми, можна одержати багатофакторну індек!
сну модель багаторазового використання:
А
Р
П
П
АП
ОВФ Ч
ТП ТП ОВФ ЛЧ ЛД
ПП
ЧОВФОВФЛЧЛДЧрЧ
== ⋅ ⋅ ⋅⋅⋅
або
.
А
О
ППп Ф ПВа Фв Т Д ПРр=× ××××
Для розрахунку впливу факторів скористаємося даними табл. 2.55.
Таблиця 2.55
Факторний аналіз продуктивності праці
Абсолютне значення
Показники
Умовне
познаH
чення
базисний
2002 р.
звітний
2003 р.
Звіт до
базису,
%
Товарна продукція в порів!
няльних цінах, тис. грн
ТП 28217,97 22305,98 79,05
Середньоблікова чисельність
промислово!виробничого
персоналу, чол.,
у тому числі робітників, чол.
Чпв
Чр
7136
5566
5708
4545
81,25
81,66
Середньорічна вартість основних
виробничих фондів, тис. грн,
у тому числі активна частина
основних виробничих фондів,
тис. грн
ОВФ
ОВФ
А
1055,17
482,47
1057,55
517,11
100,2
107,2
Відпрацьовано людино!днів ЛД 1320,138 1270,689 96,25
Відпрацьовано людино!
годин, тис. ЛГ 10564,104 10165,512 96,254
Розрахункові значення
Продуктивність праці, тис. грн
(ТП/Ч
ПВ
)
ППп 3,95 3,85 97,47
Фондовіддача активної час!
тини основних виробничих
фондів, грн (ТП : ОВФа) Ф
Оа
58,49 43,14 73,76
Питома вага активної частини
основних виробничих фондів
у загальній їхній вартості, %
(ОВФа/ОВФ) ПВ
а
45,72
48,89
106,93
Фондооозброєність у розра!
хунку на одну відпрацьовану
людино!годину
Ф
в
0,1 0,104 104,0
234
Методологія і методика економічного аналізу
Використовуючи багатофакторну індексну модель і розрахункові
значення таблиці, встановимо, як впливають перераховані фактори
на продуктивність праці.
Для того, щоб встановити розмір резерву, у багатофакторній
індексній моделі необхідно замість факторів, що погіршилися в
даному періоді, підставити їхні значення, що мали місце в мину!
лому.
З табл. 2.55. видно, що в звітному періоді фондовіддача активної
частини основних виробничих фондів знизилася на 26,24 %. За умо!
ви повернення даного фактора в колишній стан його індекс дорів!
нюватиме 1, а загальний індекс продуктивності праці за цієї умови
складе:
1 1,0693 1,04 1 1,1814 1,0051 1,3205
заг
ПП
I =× × ×× × =
.
Оскільки фактичний індекс продуктивності праці склав 0,9747, а
у випадку приведення в дію невикористаних резервів він склав би
1,3205, резерв продуктивності праці дорівнює:
( / 1) 100%
фак
заг
ПП ПП
RI I=−×
.
R = (1,3205/0,9747 — 1)
×
100 = 35,48 %.
Приклад другий
Оцінити виконання плану по продуктивності праці за даними
таблиці:
Абсолютне значення
Показники
Умовне
познаH
чення
базисний
2002 р.
звітний
2003 р.
Звіт до
базису,
%
Середня тривалість дня, год. Т 8,0 8,0 100,0
Середня тривалість року, дн. Д 237 280 118,14
Питома вага робітників у за!
гальній чисельності промис!
лово!виробничого персоналу,
% (Чр/Чп)
ПВр
77,99
78,39
100,51
Продовження табл. 2.55
235
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
ППп = ТП/Чп — Середня продуктивність праці одного робітника;
ППр = ТП/Чр — Середня продуктивність праці одного працюю!
чого;
ТП — Випуск продукції, тис. грн;
Чп — середньооблікова чисельність працюючих, чол.;
Чр — середньооблікова чисельність робітників, чол.
Висновки
Незважаючи на зменшення кількості персоналу підприємства
на 1,75 %, план по випуску продукції було виконано з перевищен!
ням на 0,26 %, це сталося за рахунок збільшення середньорічного
виробітку: на одного працюючого на 2,04 %, на одного робітника
1,02 %.
На завершальному етапі аналізу розробляються заходи щодо
використання резервів росту продуктивності праці. Досвід свідчить,
що з наявних для використання узагальнених резервів необхідно
поліпшити структуру персоналу за рахунок забезпечення норматив!
ної відповідності між управлінським, обслуговуючим персоналом і
робітниками, здійснити заходи щодо попередження цілоденних і
внутрізмінних простоїв через зовнішні і внутрішні причини, профі!
лактики захворювань, скорочення до мінімуму відпусток з ініціати!
ви адміністрації.
Відхилення від плану
Показники План Факт
ВикоH
нання
плану
абсолют. %
Випуск прод., тис. грн 6987 7005 100,26 18 0,26
Середньоспискова
чисельність персона!
лу, чол.
робітників
458
398
450
395
98,25
99,25
–8
–3
–1,75
–0,75
Середньорічний ви!
робіток, у тому числі
на одного працюючого,
на одного робітника
15,26
17,56
15,57
17,73
102,4
101,2
0,31
0,18
2,04
1,02
236
Методологія і методика економічного аналізу
2.8.4. Аналіз трудомісткості виробничої програми
Між трудомісткістю і про!
дуктивністю праці існує зворот!
на залежність. Вплив зміни тру!
домісткості на продуктивність
праці робітника можна просте!
жити, використовуючи показ!
ник питомої трудомісткості в
розрахунку на 1 тис. грн про!
дукції.
Аналіз трудомісткості наведено у табл. 2.56.
Трудомісткість продукції це
кількість робочого часу у лю)
дино)годинах, за який виготов)
ляють одиницю продукції чи
виконують певну роботу у на)
туральному чи вартісному об)
численні.
Дані таблиці свідчать, що питома трудомісткість збільшилася
порівняно з 2002 р. на 21,7 % (100 — 121,7), тоді як середньогодинна
продуктивність одного робітника знизилась на 17,87 % (100 — 82,13).
Це відбулося під впливом двох факторів: зміни рівня трудових вит!
рат і ступеня виконання норм виробітку. За рахунок збільшення
трудомісткості продукції відбулося зниження годинного виробітку на
27,7 % (21,7
×
100) : (100 — 21,7), виконання норм залишилося прак!
тично на тому ж рівні.
Аналіз трудомісткості виробничої програми проведемо за допо!
могою даних табл. 2.57.
Згідно з даними таблиці загальна трудомісткість виробничої про!
грами порівняно з базисним періодом знизилася на 395,592 тис.
нормо/год. Однак таке зниження обумовлене зміною обсягу випус!
Таблиця 2.56
Аналіз трудомісткості
Показники
Базисний
2005 р.
Звітний
2006 р.
Зміни
показника,
%
Товарна продукція в порівняльних
цінах, тис. грн
28217,97 22305,58 79,05
Загальне число відпрацьованих
робітниками людино!годин
10561,1 10165,5 96,25
Витрати праці на одну тис. грн,
годин
0,3743 0,4557 121,7
Середньогодинна продуктивність
праці одного робітника, грн/люд.
2,672 2,194 82,13
237
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
ку продукції на 2212,672 тис. нормо/год, тоді як трудомісткість кон!
кретних виробів виросла на 1817,08 тис. нормо/год.
Відхилення фактичної трудомісткості виробництва продукції від
базисної виникло як наслідок впливу багатьох факторів, насамперед
виконання плану організаційно!технічних заходів, зміни рівня меха!
нізації та автоматизації виробництва кожного виду робіт, рівня коо!
перування, структури, асортименту тощо.
Таблиця 2.57
Аналіз трудомісткості виробничої програми
Показники
Формалізований
запис
Значення,
тис. норH
мо/год
1. Трудомісткість виробничої про!
грами попереднього року
00
1
n
ii
i
tq
=
⋅
∑
10561,104
2. Базисна трудомісткість фактично
випущеної продукції
01
1
n
ii
i
tq
=
⋅
∑
8348,432
3. Фактична трудомісткість виробни!
чої програми
11
1
n
ii
i
tq
=
⋅
∑
10165,512
4 Загальна зміна трудомісткості ви!
робничої програми (ряд. 3 – ряд. 1), у
тому числі:
11
1
n
ii
i
tq
=
⋅
∑
–
–
00
1
n
ii
i
tq
=
⋅
∑
–395,592
а) за рахунок зміни обсягу випущеної
продукції
01
1
n
ii
i
tq
=
⋅
∑
–
–
00
1
n
ii
i
tq
=
⋅
∑
–2212,672
б) за рахунок зміни трудомісткості
конкретних виробів
11
1
n
ii
i
tq
=
⋅
∑
–
–
01
1
n
ii
i
tq
=
⋅
∑
+1817,08
238
Методологія і методика економічного аналізу
2.8.5. Аналіз формування і використання фонду
заробітної плати
До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати
підприємства на оплату праці незалежно від джерела фінансування
цих виплат.
Аналіз плану організаційно!технічних заходів дозволяє встано!
вити заходи, виконані не повною мірою чи з порушенням термінів,
не виконані взагалі та по кожному з них розрахувати зміну трудо!
місткості і продуктивності праці. Зниження (підвищення) трудо!
місткості по кожному заходу розраховується добутком різниці між
трудомісткістю одиниці кожного виду продукції до і після його впро!
вадження на відхилення між фактичним та базовим обсягом випус!
ку продукції.
Витрати на оплату праці (фонд оплати праці) складаються з фон!
ду основної заробітної плати і фонду додаткової заробітної плати.
Таблиця 2.58
Аналіз складу і структури фонду заробітної
плати робітників за 2006 рік
Аналіз складу і структури фонду заробітної плати робітників
полягає у визначенні питомої ваги кожного виду доплат у загально!
му фонді оплати праці (табл. 2.58).
Показники
Сума,
тис. грн
У відсотках
до підсумку
1. Фонд основної зарплати робітників, всього: 2726,585 69,15
– оплата за розцінками, тарифними ставка!
ми і посадовими окладами
1600,464 40,59
– оплата цілоденних простоїв 104,095 2,64
– нагородження за стаж роботи і вислугу років – –
2. Фонд додаткової зарплати, у тому числі зао!
хочення:
1216,418 30,85
– за виробничі результати 1165,551 29,56
– за підсумками роботи за рік – –
– інші заохочення 426,633 10,82
Всього на оплату праці (ряд. 1 + ряд. 2) 3943,00 100
239
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
При цьому встановлюється частка виплат, пов’язаних як з неза!
безпеченістю підприємства кадрами необхідних професій і кваліфі!
кованої підготовки (доплати за різницю розрядів, робіт), з виконан!
ням працівниками невластивих їм функцій (оплата верстатників,
залучених на будівельні роботи), так і з удосконаленням організації
виробництва й праці: доплати за сумісництво професій, заміщення
посад та ін.
Особливу увагу приділяють виявленню усіх видів невиробничих
виплат і втрат, що спричиняють зростання собівартості продукції.
Згідно з даними табл. 2.58 це оплата цілозмінних і внутрізмінних
простоїв, вимушених прогулів (104,095 тис. грн, або 2,64 % до суми
фонду заробітної плати). Оцінку ефективності використання засобів
оплати праці проведемо за даними табл. 2.59, де коефіцієнт комп!
лексних результатів господарської діяльності підприємства (К
І
) роз!
раховується як добуток коефіцієнтів зростання показників оцінки
ефективності господарювання, потім порівнюється з коефіцієнтом
росту середньої заробітної плати одного працюючого (Кд). При
Таблиця 2.59
Оцінка ефективності використання засобів на оплату праці
Показники
Базисний
рік
Звітний
рік
Темп
зміни, %
Обсяг продукції в порівнянних цінах,
тис. грн
28217,97 22305,98 79,05
Вироблення продукції на одного пра!
цюючого, тис. грн
3,95 3,85 97,47
Фондовіддача, грн 26,7 21,1 79,03
Матеріаловіддача, грн 1,4 1,5 107,1
Оборотність оборотних засобів, число
оборотів
3,96 32,3 101,9
Рентабельність, % 31,7 32,3 101,9
Коефіцієнт комплексних результатів
господарської діяльності підприємства
(
К
I
) (ряд. 1
×
ряд. 2
×
ряд. 3
×
ряд. 4
×
×
ряд. 5
×
ряд. 6)
×
×
0,668
Середня заробітна плата одного пра!
цюючого (
Кд
), грн
168,0 245,0 145,83
Ефективність використання засобів на
оплату праці (
ДО
1
/
Кд
).
×
×
0,4581
240
Методологія і методика економічного аналізу
значенні оцінки ефективності більше одиниці система вважається
ефективною.
Як показують дані таблиці, система використання засобів на опла!
ту праці неефективна, вона не зацікавлює працівників у зростанні
матеріало! і фондовіддачі, прискоренні обороту оборотних коштів.
Зростання зарплати (на 45,83 %) не забезпечує поліпшення рівня
результатів господарської діяльності.
Для зниження витрат на одиницю продукції, зростання прибут!
ку і рентабельності необхідно, щоб збільшення продуктивності праці
випереджало збільшення заробітної плати. Щоб перевірити, чи вит!
римується співвідношення, скористаємося даними табл. 2.60.
Таблиця 2.60
Аналіз відповідності темпів росту продуктивності праці
і зарплати
З таблиці видно, що темп росту продуктивності праці порівняно
з 2002 р. знизився на 2,53 %, а середня заробітна плата одного пра!
цюючого збільшилася на 45,83 %. Такого не повинно бути, тому що
заробітна плата збільшується не за рахунок інтенсивності праці, а за
рахунок підвищення цін на продукцію, що випускається.
Показники
Базисний
рік
Звітний
рік
Темп
зміни, %
Товарна продукція в порівнянних цінах,
тис. грн
28217,97 22305,98 79.05
Фонд заробітної плати, тис. грн 485,3 558,35 115,05
Середньооблікова чисельність працюю!
чих, чол.
7136 5798 81,25
Продуктивність праці одного працюю!
чого, тис. грн
3,95 3,85 97,47
Середня заробітна плата одного пра!
цюючого, грн
168,0 245 145,83
Таким чином, для забезпечення зниження витрат на одиницю
продукції, зростання прибутку і рентабельності на підприємстві не!
обхідно, щоб зростання продуктивності праці випереджало підвищен!
ня заробітної плати.
У висновку аналізу використання виробничих ресурсів визначаєть!
ся комплектний резерв, що є мінімальним резервом, забезпеченим
трьома видами ресурсів — основними, матеріальними і трудовими.