Прокопенко І.Ф., Ганін В.І. Методика і методологія економічного аналізу
Подождите немного. Документ загружается.
221
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робочих
(ЧР), кількості відпрацьованих днів одним робочим у середньому за
рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (Т):
.ФРЧ ЧР Д Т=××
На підприємстві, що аналізується фактичний фонд робочого часу
менше планового на 92700 год. Вплив факторів на його зміну можна
встановити способом ланцюгової підстановки:
()ф
ЧР ПЛ ПЛ ПЛ
ФРЧ ЧР ЧР Д ТΔ=−××=
(
3400 3500
)
240 8,0 192000 год.;=−××=−
()
(
230 240
)
3400 8,0 272000 год.;
ДФПЛ ФПЛ
ФРЧ Д Д ЧР ТΔ=−××=
=−××=−
()
(
7,4 8,0
)
230 3500 483000 год.;
пФплФФ
ФРЧ Т Т Д ЧРΔ=−××=
=−×× =−
Усього –947000 год.
Як видно з наведених даних, наявні трудові ресурси підприєм!
ство використовує недостатньо повно. У середньому одним робітни!
ком відпрацьовано по 230 днів замість 240, у зв’язку з чим надпла!
нові цілоденні втрати робочого часу склали на одного робітника 10
днів, а на всіх — 3400 днів, або 272000 год. (3400
×
8,0).
Істотні і внутрізмінні втрати робочого часу: за один день вони скла!
ли 0,15 год., а за усі відпрацьовані дні всіма робітниками — 5695,2 год.
Загальні втрати робочого часу — 188100 год. (1794 — 1908)
×
1650.
У дійсності вони ще вищі в зв’язку з тим, що фактичний фонд відпра!
цьованого часу містить у собі і надурочно відпрацьовані години
(1485 год.). Якщо їх врахувати, то загальні втрати робочого часу
складуть 189585 год.
Задача
Зробити висновки про використовування робочого часу на
підприємстві за такими даними:
222
Методологія і методика економічного аналізу
Розв’язування
При аналізі використовування робочого часу доцільно розрахун!
кові дані оформити у вигляді такої таблиці
У звітному році
Показники
Минулого
року
План Факт
1. Середньоспискова чисель!
ність робітників, чол.
7215 7200 7044
2. Час, відпрацьований всіма
робітниками, тис. год.
12741,7 12781,4 12458
3. Зокрема понаднормово від!
працьований час, тис. год.
41,2 X 57,1
4. Відпрацьовано людино!днів
всіма робітниками
1605,3 1608,5 1570,8
5. Час, відпрацьований одним
робітником, тис. год.
1766 1775,2 1768,6
6. Кількість відпрацьованих
одним робітником людино!днів
222,5 223,4 223
7 . Непродуктивні витрати
робочого часу, тис. год.
17,2 X 15,5
8. Середня тривалість робочо!
го дня, год.
7,937 7,946 7,931
Зміни порівняно з
минулим роком Показники
за планом фактично
ВідхиленH
ня від плаH
ну
1. Середньоспискова чисельність ро!
бітників, чол.
–15 –171 –156
2. Час, відпрацьований всіма робітни!
ками, тис. год.
X X X
3. Зокрема понаднормово відпрацьо!
ваний час, тис. год.
X +16,1 +57,1
4. Відпрацьовано людино!днів всіма
робітниками
X X X
5. Час, відпрацьований одним робіт!
ником, тис. год.
+9,2 +2,6 –6,6
6. Кількість відпрацьованих одним
робітником людино!днів
+0,9 +0,5 –0,4
7. Непродуктивні витрати робочого
часу, тис. год.
– – –
8. Середня тривалість робочого дня, год. +0,009 –0,006 –0,15
223
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Розв’язування на ПК
Створіть електронну таблицю і введіть в неї вихідні дані і фор!
мули*.
* Передбачається, що верхній лівий елемент таблиці введений у вічко А3.
Висновок
Як видно з наведених даних, планом намічалося поліпшити ви!
користовування робочого часу. Кожен працівник повинен був у
звітному році відпрацювати 223,4 людино!днів замість 222,5 за ми!
нулий рік. У плані намічалося знизити внутрізмінні втрати робочого
часу з розрахунку на одного працівника на 0,009 год. (7,946 — 7,937),
що забезпечувало збільшення відпрацьованого часу на 2,01 год.
(+0,009
· 223,4).
Раціональне використання робочого часу — проблема, що стоїть
перед багатьма поколіннями організаторів і керівників виробництва.
У звітному році
Зміни проти минулоH
го року
Показники
МинуH
лого
року
План Факт за планом факт
Відхи
л
ення
від плану
1. Середньоспискова
чисельність робітни!
ків, чол.
7215 7200 7044 =C5!B5 =D5!B5 =D5!C5
2. Час, відпрацьова!
ний всіма робітни!
ками, тис. год.
12741,7 12781,4 12458 X X X
3. Зокрема понадно!
рмово відпрацьова!
ний час, тис. год.
41,2 X 57,1 Х =D7!B7 =D7!C7
4. Відпрацьовано
людино!днів всіма
робітниками
1605,3 1609 1570,80 X X X
5. Час, відпрацьова!
ний одним робітни!
ком, тис. год
1766 1775,20 1768,60 =C9!B9 =D9!B9 =D9!C9
6. Кількість відпрацьо!
ваних одним робітни!
ком людино!днів
222,50 223,40 223 =C10!B10 =D10!B10 =D10!C10
7. Непродуктивні
витрати робочого
часу, тис. год.
17,2 X 15,5 % – – –
8. Середня тривалість
робочого дня, год.
7,937 7,9460 7,931 =C12!B12 =D12!B12 =D12!C12
224
Методологія і методика економічного аналізу
2.8.3. Факторний аналіз продуктивності праці
Продуктивність праці
— це об’єктивна характеристика викорис!
тання трудового потенціалу підприємства.
Зростаюча складність і динамічність розвитку застосовуваної тех!
ніки і технології, ріст розмірів підприємств і масштабів їхнього ви!
робництва, розширення спеціалізації і кооперування, ускладнення
виробничих і господарських зв’язків вимагають удосконалювання
системи обробки інформації щодо трудових ресурсів на базі викори!
стання сучасної обчислювальної техніки і математичних методів.
Ціль економіко!математичного аналізу продуктивності праці —
виявлення можливостей подальшого збільшення обсягу виробницт!
ва за рахунок росту продуктивності праці, раціонального викорис!
тання трудових ресурсів і робочого часу як по окремих підприєм!
ствах, так і в цілому по галузі.
Передумовами застосування засобів сучасної обчислювальної
техніки в області аналізу продуктивності праці є:
— масовість оброблюваної інформації;
— складність методики розрахунків;
— тісний зв’язок між основними етапами обробки даних;
— розмаїтість і численність факторів, що впливають на продук!
тивність праці;
— необхідність тривалого збереження даних для підведення
підсумків річної і п’ятирічної діяльності.
Рівень продуктивності праці на підприємствах і в конкретній
галузі може бути всебічно охарактеризований тільки за допомогою
вивчення цілого ряду факторів, що впливають на неї.
Виявлення факторів, що впливають на рівень продуктивності
праці за даними звітності, забезпечує одержання таких показників:
— питома вага машин і устаткування у вартості промислово!ви!
робничих фондів;
— коефіцієнт відновлення основних фондів;
— коефіцієнт зносу основних фондів;
У сучасних умовах зростає ціна кожної хвилини робочого часу, тому
що його ефективне використання означає збільшення ритмічності
виробництва, підвищення якості праці.
225
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
— коефіцієнт завантаження металорізального (основного) устат!
кування;
— коефіцієнт механізації праці;
— фондоозброєність одного працюючого;
— електроозброєність праці одного робітника.
По другій групі факторів:
— питома вага порівнянної продукції;
— питома вага покупних виробів і напівфабрикатів;
— питома вага кооперованих постачань;
По третій групі факторів:
— коефіцієнт змінності в основному виробництві;
— рівень якості продукції;
— коефіцієнт спеціалізації;
— коефіцієнт технічно обґрунтованих норм виробітку;
— середній відсоток виконання норм виробітку робітниками!
відрядниками;
— питома вага робітників у загальній чисельності промислово!
виробничого персоналу (ПВП);
— питома вага основних робітників у складі основних робітників;
— коефіцієнт плинності;
— відпрацьовано людино!годин на одного робітника;
— середньорічна зарплата одного працівника ПВП;
— питома вага премій у фонді зарплати.
Застосування регресійного аналізу доцільно за умови, коли чис!
ло об’єктів вивчення (цехів, підприємств) як мінімум у 3 рази пере!
вищує число факторів, що впливають на досліджуваний показник
(продуктивність праці).
Необхідною умовою для застосування методів математичної ста!
тистики, до яких відносяться регресійний і компонентний аналіз, є
однорідність сукупності об’єктів, на підставі якої будується модель.
Тобто між підприємствами, що входять у моделюючу сукупність,
повинна бути визначена подібність у номенклатурі продукції, що
випускається, у структурі, у виробничій технології і т.ін.
Оскільки обрані фактори впливають на рівень продуктивності
праці по!різному, то необхідно будувати кореляційну матрицю, еле!
менти якої показують тісноту зв’язку факторів із продуктивністю праці.
Лінійні рівняння досить адекватно відбивають процес, що моде!
люється, добре вивчені і відносно нескладні при інтерпретації. Тому
226
Методологія і методика економічного аналізу
з усіх відомих типів рівнянь регресії рекомендується використовува!
ти лінійне рівняння регресії, загальний вид якого такий:
2
1
( ,........ )
n
ii i n
i
yayxx х
ε
=
=+
∑
,
де: y — залежна перемінна (продуктивність праці, обчислена з обся!
гу чистої або товарної продукції на одного працюючого ПВП);
i
a
— коефіцієнт регресії, що показує, до якої зміни середньої ве!
личини результатної ознаки приводить зміна факторної ознаки на
одну одиницю;
i
y
— деяка функція від перемінних (факторів)
1
x
,
2
...
n
x
x
;
ε
— випадкова величина з нульовим математичним чеканням і
дисперсією
2
σ
;
n — число факторів.
Отримане рівняння регресії може бути значущим або незначу!
щим (не має практичного значення). Тому необхідно зробити пере!
вірку значущості рівняння, використовуючи F!критерій (Фішера).
Основою для проведення регресійного аналізу продуктивності
праці в промисловості може служити, наприклад, програма P6R
«Приватна кореляція і багатомірна регресія» пакета прикладних
програм «Автоматизована обробка експериментальної інформації»
(ППП СОМИ), версія 1.
У результаті реалізації цієї програми на алфавітно!цифровий
друкувальний пристрій видаються необхідні статистичні дані для
здійснення регресійного аналізу:
— коефіцієнти регресії;
— значення F!критерію (Фішера) для перевірки рівняння рег!
ресії на значущість (розрахункове значення);
— значення t!критерію (Стьюдента) для перевірки на значущість
коефіцієнтів регресії;
— критерій Дарбина!Уотсона;
— коефіцієнт множинної кореляції;
— коефіцієнт детермінації;
— середньоквадратичне відхилення;
— помилки апроксимації;
— коефіцієнт еластичності та деякі інші.
У випадку, якщо число факторів, що впливають на продуктивність
праці, велике (більш 12–14), вони сильно корельовані між собою або
227
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
на їхні значення впливає помилковість виміру, застосування багато!
факторного регресійного аналізу малоефективне.
В умовах навчального процесу пропонується виконати економі!
чний аналіз продуктивності праці, починаючи з оцінки виконання
денного, місячного і річного планів по бригадах, цехах і підприєм!
ству в цілому.
Зіставленням фактичних показників продуктивності праці по
місяцях, кварталах, що наростає підсумком з початку року з плано!
вими і фактичними за відповідний період минулого року, визнача!
ються ступінь виконання, відхилення від плану і динаміки продук!
тивності праці.
Наведені в табл. 2.53 дані показують, що в 2003 р. в порівнянні з
2002 р. темпи росту продуктивності праці на підприємстві знизились.
Середня продуктивність праці одного працюючого складає
97,47 %
рівня минулого року.
Таблиця 2.53
Аналіз продуктивності праці
Показник
Базисний
2002 р.
Звітний
2003 р.
Темп
росту, %
1 2 3 4
Товарна продукція в порівняльних ці!
нах, тис грн(
ТП)
28217,97 22305,98 79,05
Середньооблікова чисельність працюю!
чих, чол. (
Чп)
7136 5798 81,25
Середньооблікова чисельність робітни!
ків, чол. (
Чр)
5566 4545 81,66
Загальне число відпрацьованих всіма
робітниками людино!днів (
ЛД), тис.
1320,138 1270,689 96.25
Загальне число відпрацьованих всіма
робітниками людино!годин(
ЛГ), тис.
10561,104 10165,512 96,25
Середня продуктивність праці одного
працюючого (ряд.1 : ряд.2),тис. грн (
ППп)
3,95 3,85 97,47
Середня продуктивність праці одного
робочого (ряд.1:ряд.3), тис.грн (
ППр)
5,07 4,91 96,84
Середньоденна продуктивність праці
одного робітника (ряд.1:ряд.4) (
ППрд)
21,3 17,55 82,39
Середньогодинна продуктивність праці
одного робітника, грн (ряд. 1: ряд.5),
(
ППрг)
2,67 2,19 82,02
228
Методологія і методика економічного аналізу
Для вивчення екстенсивних факторів взаємозв’язок між показ!
никами продуктивності праці можна подати в такий спосіб:
ПП
п
= ТП/Ч
п
= ТП/Ч
р
×
ПВ
р
= ПП
р
×
ПВ
р
= ПП
рг
×
Г
×
Д
×
ПВ
р
;
ПП
р
= ТП/Ч
р
= ТП/Ч
о
×
ПВ
о
= ПП
о
×
ПВ
о
;
ПП
р
= ПП
рд
×
Д = ПП
рг
×
Г
×
Д;
ПП
рд
= ТП/ЛД = ПП
рг
×
Г;
ПП
рг
= ТП/ЛГ,
де: ПВ
р
— питома вага робітників у загальній чисельності працюю!
чих, %;
ПВ
о
— питома вага основних робітників у їхній загальній чисель!
ності, %;
ПП
о
— продуктивність праці основних робітників;
Г — тривалість робочого дня одного робітника, год;
Д — тривалість робочого року, дні;
Ч
о
— чисельність основних робітників.
На зміну продуктивності праці впливають фактори, які можна
розділити на екстенсивні й інтенсивні.
Таким чином, на продуктивність праці одного працюючого впли!
вають зміна структури персоналу, числа явок на роботу, тривалості
робочого дня.
Задача
Встановити вплив чинників на продуктивність праці, визначити
резерв зростання цього показника на основі використовування муль!
типлікативної моделі.
Показники
Базисний
рік
Звітний
рік
1. Товарна продукція, тис. грн (ТП) 4000 4500
2. Середньоспискова чисельність промислово!
виробничого персоналу (ПВП), чол. (Ч
пвп
)
– зокрема робітників, чол. (Ч
робітників
)
40
30
42
33
3. Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн (ОВФ)
– зокрема активна частина ОВФ, тис. грн (ОВФа)
100
60
115
76
4. Відпрацьовано людино!днів 6150 6864
5. Відпрацьовано людино!годин 46125 50107
229
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Розв’язування
Мультиплікативну модель можна подати таким чином:
ПП
роб
= ФВ
акт
×
ПВ
акт
.
части
×
ФВ
×
Тр
×
Д
×
ПВ
роб
,
де: ФВ
акт
— фондовіддача активної частини ОВФ;
ПВ
акт.частини
— питома вага активної частини ОПФ в їх загальній
вартості, %;
ФО
— фондоозброєність з розрахунку на одну відпрацьовану
людино!год.;
Тр
— середня тривалість робочого дня, година;
Д — кількість відпрацьованих днів, тобто середня тривалість ро!
бочого року;
ПВ
роб
— питома вага робітників у загальній чисельності ПВП.
Скористаємося допоміжною таблицею, в якій зробимо необхідні
розрахунки:
Показники
БазисH
ний рік
Звітний
рік
Індекс
1 . Продуктивність праці (ПП) 100 107,143 1,0714
2. Фондовіддача активної частини ОВФ
(ФВ
акт
)
66,667 59,211 0,8882
3. Питома вага активної частини ОВФ
у загальній їх вартості (ПВ
акт
частини
), %
60 66,1 1,1017
4. Фондоозброєність з розрахунку на одну
відпрацьовану людино!год. (ФО)
0,0022 0,0023 1,0455
5. Тривалість робочого дня (середня) (Тр),
год.
7,5 7,29 0,972
6. Кількість відпрацьованих днів, тобто
середня тривалість робочого року (Д)
205 208 1,0146
7. Питома вага робітників у загальній чи!
сельності ПВП (ПВ
робочих
), %
75 78,57 1,0476
Аналізуючи розрахункові показники, ми бачимо, що ФВ
акт.частини
ОВФ знизилася на 11,18 %, крім того, скоротилася тривалість робо!
чого дня на 2,8 %. За умови повернення даних чинників у колишній
стан їх індекс дорівнював би одиниці, а загальний індекс ПП (розра!
хунковий) рівний:
Іпп (розрахунковий) = 1
×
1,1017
×
1,0455
×
1
×
1,0146
×
1,0476 =
= 1,2243.
230
Методологія і методика економічного аналізу
Фактичний індекс продуктивності праці визначається відношен!
ням фактичної продуктивності праці до планової продуктивності і
складає
Іпп (фактичний) = 1,0714.
Резерв визначимо за формулою:
R = ((Іпп
роз
/Іпп
ф
) — 1)
×
100 %
R = ((1,2243/1,0714) — 1)
×
100 = 14,27 %
Розв’язування на ПК:
Створіть електронну таблицю і введіть в неї вихідні дані і фор!
мули*.
* Передбачається, що верхній лівий елемент таблиці введений у вічко А3.
Показники Базисний рік Звітний рік Індекс
1. Товарна продукція, тис. грн
(
ТП)
4000 4500,00
2. Середньоспискова чисель!
ність промислово!виробничого
персоналу (
ПВП), чол. (Ч
пвп
)
40 42
– зокрема робітників, чол.
(
Ч
робітн.
)
30 33
3. Середньорічна вартість
ОВФ, тис. грн (ОВФ)
100 115
– зокрема активна частина
ОВФ, тис. грн (ОВФ
а
)
60 76
4. Відпрацьовано людино!днів 6150 6864
5. Відпрацьовано людино!год. 46125 50107
Розрахункові показники
1. Продуктивність праці (ПП) =B4/B5 =C4/C5 =C13/B13
2. Фондовіддача активної
частини
ОВФ (ФВ
акт
)
=B4/B8 =C4/C8 =C14/B14
3. Питома вага активної час!
тини
ОВФ в загальній їх вар!
тості (
ПВ
акт частини
), %
=B8/B7 =C8/C7 =C15/B15
4. Фондоозброєність з розра!
хунку на одну відпрацьовану
людино/год. (
ФО)
=B7/B10 =C7/C10 =C16/B16