26
терміна «держава»: 1) земля та її надра (земельний простір);
2) річки, озера, штучні водосховища, морські внутрішні і териA
торіальні води, що омивають територію даної держави (водний
простір); 3) атмосфера або повітряний простір над земельною
та водною територією.
Юрисдикційна територія — це територія, на яку поширюєтьA
ся суверенітет держави (закони діють на території, яку у геоA
графічному розумінні не відносять до держави). Серед них
об’єкти, прирівняні до території держави: 1) морські та повітA
ряні судна, морські кораблі, космічні кораблі та станції, на
яких піднято прапор даної держави; 2) закордонні дипломаA
тичні представництва, консульства.
Зрозуміло, що територія, будучи важливою ознакою держаA
ви, сама державу не породжує. Вона лише створює простір,
в межах якого держава поширює свою владу на населення. СуA
часні держави беруть на себе обов’язок піклуватися не лише
про територію, а й про людей, що її населяють, тобто населенA
ня. Як правило, усі держави обмежують частину абсолютних
свобод індивідів (необмежену свободу пересування та вибору
місця проживання). Натомість індивіди отримують можлиA
вість вимагати від держави захисту своїх суб’єктивних прав.
Факт належності індивіда до певної території означає виA
никнення в нього особливої групи прав і обов’язків (обов’язок
підпорядковуватися державноAвладним велінням, право на заA
хист з боку держави). При цьому ті, хто населяють територію
постійно, отримують статус громадянина, інші є іноземцями
або особами без громадянства. Громадянство — це постійний
політикоAправовий зв’язок між державою та особою, який виA
ражається в їхніх взаємних правах та обов’язках. Наявність
громадянства передбачає виникнення у громадянина (підданоA
го) громадянської прерогативи — групи громадянських прав,
якими не в повному обсязі наділені негромадяни держави. До
виняткових прав, зумовлених громадянським зв’язком між
державою та особою, належать: право обирати та бути обраним
у представницькі органи влади відповідної держави, право зайA
матися певними видами діяльності, обіймати посади в органах
державної влади, обов’язок служити у збройних силах тощо.
У суспільстві є багато видів влади: релігійна, сімейна, парA
тійна, виробнича тощо. Але вищою владою, рішення якої
є обов’язковими для всіх громадян, підприємств, установ,
є влада держави. Держава самостійно визначає засади здійсненA
ня влади в межах власних кордонів і вирішує, якими будуть