43
Проголошувалося: скасування приватної власності; влада роA
бітничого класу, свобода слова, зібрань і союзів лише для труA
дового народу. Збройний захист завоювань соціалістичної реA
волюції покладався також лише на трудовий елемент країни.
Радянська Україна заявляла про братерську солідарність
з усіма радянськими республіками і про свою готовність увійA
ти до складу Єдиної Міжнародної Соціалістичної Радянської
Республіки.
Влада трудящих мала здійснюватися Радами робітничих,
селянських і червоноармійських депутатів. Її центральними
органами вважалися Всеукраїнський з’їзд таких Рад, ВсеукA
раїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) та Рада
Народних Комісарів (РНК), у компетенції яких перебували всі
питання загальнодержавного значення, тобто затвердження,
зміни і доповнення до Конституції, встановлення і зміна корA
донів, зносини з іноземними державами, проголошення війни
й укладення миру, встановлення основ організації збройних
сил, загальне керівництво внутрішньою політикою, цивільне,
кримінальне і процесуальне законодавство, встановлення осA
нов соціалістичного будівництва в галузі народного господарA
ства, завідування грошовою системою й організація фінансовоA
го господарства республіки. З’їзди мали скликатись не менш,
ніж двічі на рік. До виняткової компетенції ВУЦВК входило
формування РНК, питання про кордони, зовнішні стосунки,
збройні сили, визначення напрямів розвитку народного госпоA
дарства та деякі інші питання. РНК складалась із голови і наA
родних комісарів — завідувачів особливих відділів ВУЦВК та
деяких інших осіб, призначених ВУЦВК, і діяла за повноваA
женнями, наданими їй ВУЦВК. На місцях органами радянсьA
кої влади вважалися з’їзди губернських, повітових і волосних
Рад, міські та сільські Ради й виконкоми. Правом обирати і буA
ти обраними до Рад користувалися незалежно від віросповіданA
ня, національності, статі громадяни УСРР, яким виповнилося
18 років (робітники, селяни, домогосподарки, солдати, матроA
си, непрацездатні), але в жодному разі не ті, що застосовують
найману працю, існують на нетрудові прибутки, приватні торA
говці, торгові та комерційні посередники, ченці й служителі
церков і релігійних культів, колишні поліцейські та жандарA
ми, засуджені за вироком суду, душевнохворі та божевільні.
До Конституції як окремий розділ включалася Декларація
прав і обов’язків трудящого й експлуатованого народу, тобто
пристосований до УСРР текст Декларації прав трудящого