Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

Глава 99

Як великий хан допомагає тим, в ког

немає хліба чи худоби

Розсилає великий хан гінців у всі свої землі, царства й

області дізнавати, чи не загинули де хліби від негоди,!

іраду або якої іншої біди. Дізнається, хто постраждав, без!

хліба; з таких не наказує брати податі за рік, а ще наказує І

дати їм свого зерна для прохарчування та для сівби. І

велика та милість великого хана! Це робиться влітку, а

взимку роздає худобу; як дізнається, що в когось налаї

худоба, наказує дати йому худобу, допомагає йому й того

року податей з нього не бере...

Глава 100

Як великий хан саджає дерева вздовж

шляхів

Шляхами, де гінці скачуть, купці та інший люд їздить, »

великий хан наказав через кожні два кроки насадити!

дерева. Дерева ці, скажу вам, тепер такі великі, що здале-

ку видно. А зробив це великий хан для того аби кожному

дорогу видно було й заблукати не можна було. І вздовж

пустельних доріг є дерева; купцям і гінцям велика від

того зручність; і в усіх" царствах та областях є на шляхах !

дерева...

Глава 101

Тут описується вино, яке п'ють під-

]

дані великого хана

Майже ввесь люд в області Катай п'є ось яке вино:;

готують його з рису з іншими чудовими прянощами, і

напій виходить кращий від будь-якого іншого вина; і

чистий, і смачний; вино гаряче, і п'янієш від нього

швидше, НІЖ ВІД ІІПІЮГО...

Глава 102

Тут описується, як камні, немов дрова,

горять

По всій області Катай є чорні камні; викопують їх у

горах, як руду, і горять вони, як дрова. Вогонь від них

і ильніший, ніж від дров, він протримається протягом

уіісї ночі, до ранку. Палять ці камні, бо й дешево, і

ж рева зберігаються...

Щоправда, у них багато дров, але людей настільки багато, і вони так

ишлять лазні, що дрова не могли б задовольнити їхні потреби, бо немає

шино, хто б не ходив до лазні хоча б тричі на тиждень, а взимку, по

можливості, щодня. У кожною вельможі чи багатія с своя домашня

чіпія, де він миється, тому дров на всіх не вистачило б, а того каміння

МГ

іичезна кількість і коштує воно дешево

Глава 103

Як великий хан наказує збирати без-

ліч хлібів і роздає їх на допомогу

своєму народові

Коли великий хан знає, що хлібів багато й вони де-

шеві, то наказує накупити їх безліч і зсипати у велику

жигницю; аби зерно не зіпсувалося років три-чотири,

наказує його гарненько зберігати. Збирає він різне зерно:

І пшеницю, і ячмінь, і просо, і рис, і чорне просо, і

будь-які інші злаки; усе це збирає у величезній кількості.

Станеться нестача хлібів, і підніметься він у ціні, тоді

великий хан випускає свої хліби ось так: якщо міра пше-

ниці продається за бізаігг, за ту ж ціпу він дає чотири.

Хлібів випускає стільки, що всім вистачає, їх досить уся-

кому, і в кожного їх вдосталь. Саме так великий хан

іурбується, аби народ його дорого за хліб не платив; і

роблять це скрізь, де він царює...

Глава 104 А

Як великий хан роздає бідним милос-

тиню

...Наказує він (великий хан) виявити в місті (Хан-

балик) бідні сім'ї, яким нема чого їсти; в одній родині

шестеро людей, в іншій восьмеро чи десятеро, чи більше,

чи менше; для їхнього прохарчування великий хан нака-

чує роздати пшеницю та інший хліб; і дає їм вдосталь.

Кожному, скажу вам, хто прийде до двору за хлібом,

відмови в цьому немає; в кого хліба немає, усякому його

дають. Більше тридцяти тисяч чоловік щоденно, знайте,

приходять за хлібом, і це щороку.

Великою своєю добротою великий хан жаліє свій бід-

ний народ; а той за це шанує його немов би за бога...

Глава 104 Б

Про астрологів у місті Камбалу (Хан-

балик)

Є в місті Камбалу між християнами, сарацинами та

катайцями майже 5 тисяч астрологів і віщунів, котрих

великий хан щорічно наділяє їжею та одягом, як згаданій

бідняків, і які постійно займаються своїм мистецгвом у

місті. У них є астролябія, на якій написані знаки, годинК

та критичні пункти цілого року.

Щорічно згадані християни, сарацини й катайські ас-

трологи, кожні окремо, розглядають за цією астролябією

хід і характер кожного року, згідно з положенням кожно-

го місяця, щоб розглянути й визначити, яка має бути

погода за природним ходом речей і за розміщенням пла-

нет і знаків, і які особливості матиме кожен місяць того

року; наприклад, що в такий-то місяць будуть грози й

бурі, у такий-то землетруси, в такий-то дощі, в такий-то

хвороби, (більша) смертність, війна, розбрат і змови. Во-

ни оголошують обставини кожного місяця згідно з тимі

що знайшли, додаючи, що бог може зробити більше чи

менше, за своєю волею. Вони пишуть на особливих неве-

ликих квадратних табличках усе, що має відбутися того

року; ці таблички вони називають такуїн^ та продають їх

за (венеціанський) гріш за штуку всім, хто бажає дізна-

тися про майбутнє. Ті, чиї пророцтва найбільше збува-г

ються, вважаються найкращими знавцями свого мистецт-

ва та здобувають найбільшу пошану.

Також якщо хтось замислить зробити якусь велику|

справу чи вирушити в якусь далеку країну для торгівлі чи

з якоюсь іншою метою та захоче дізнатися, який буде

результат його справи, він іде до одного з тих астрологів і

говорить йому: «Подивіться у своїх книгах, в якій позиці!

тепер небо, бо я хочу вирушити за такою-то справою чи

для торгівлі». Тоді астролог говоригь тому, хто запитує!

що він повинен сказати йому рік, місяць і час свого

народження, що тоді він розгляне, як узгоджуються су-

зір'я, під якими він народився, з тими, що були в небі в

ту годину, коли було поставлене запитання, і напроро-

чить йому, та добре, чи погано закінчиться для нього

майбутнє, відповідно до розташування небесних сузір'їв.

Треба сказати, що татари ведуть рахунок своїх років за

колами з дванадцяти років; перший рік вони позначають

назвою лева, другий — бика, третій — дракона, чет-

вертий — собаки тощо, доки число не досягне дванад-

цяти

Отже, якщо когось спитають, коли він народився, він

відповідає, наприклад, так: у рік лева, такого-то дня чи

ночі, такої-то тдини, такої-то хвилини; тому батьки

слідкують за тим, щоб усе це ретельно записувалося до

кииги. Коли закінчене рахування дванадцяти знаків, які

означають 12 років, тоді вони повертаються до першого

піака і знову починають рахувати в тому самому порядку.

Глава 104 В

Про релігії татар і їхні думки стосов-

но душі та їхні звичаї

Як ми сказали вище, ці народи ідолопоклонники, а

щодо їхніх богів, то в кожного високо на стіні його

кімнати прибита табличка, на якій написане Ім'я, що

означає всевиппіього, небесного бога; їй вони щоразу

поклоняються з кадилом фіміаму в такий спосіб: здій-

мають руки догори і тричі скриплять зубами, щоб бог дав

їм добрий розум і здоров'я, а іншого вони в нього не

просять. Нижче, на підлозі, стоїть зображеігая, яке зветь-

ся Натігаєм^ це бог земних речей, що народжуються по

всій землі. Йому вони додають дружину й дітей та покло-

няються йому гак само з кадилом, скриплячи зубами, і

піднімають руки; у нього просять сприятливої погоди,

земних плодів, синів тощо.

Душу тони вважають безсмертною в тому смислі, що

відразу після смерті людини вона переходить в інше тіло;

залежно від того, чи жила людина добре чи погано, душа

переходить від хорошого до кращого чи від поганого до

гіршого. Якщо це була бідна людина й поводила себе за

життя добре та скромно, вона після смерті відродиться

від дворянки і сама буде дворянином; потім вона наро-

диться від государині й буде государем; піднімаючись усе

вище й вище, вона, нарешті, доходить до бога. Якщо ж

вона вела себе погано, то вона, якщо була сином дво-

рянина, відроджується сином селянки, потім відроджу-

ється собакою та спускається до все більш жалюгідного

життя.

Вони гоюрять барвистою мовою; вітають один одного

ввічливо, з веселим і радісним виглядом; тримаються з

гідністю і їдять дуже акуратно. Батькові й матері виявля-

ють велику поваїу; якщо ж трапиться, що якийсь син

скривдить батьків чи не допоможе їм у разі потреби, то є

спеціальне присутнє місце, в якого немає іншого призна-

чення, ніж слугувати для покарання невдячних синів,

винних в якомусь нешанобливому вчинкові стосовно

батьків.

Різних злочинців, затриманих і ув'язнених за грати,

карають удушенням; коли ж настає час, визначений ве

ликим ханом для звільнення затриманих, який б;

кожні три роки, то їх відпускають, але при цьому кладуть

їм тавро на одну щоку, щоб після їх упізнавати.

Теперішній великий хан заборонив усі ігри й фокуси,

в які там поринають більше, ніж будь-де у світі. Для

цього він говорив їм: «Я підкорив вас із зброєю в руках, І

все, що належить вам, — моє, тому якщо ви іраєте, го

граєте моєю власністю».

Не хочу обійти мовчанням той порядок і звичай, як

повинні поводитися люди з народу й вельможі великого

хана, коли приходять до нього. При першому наближе

до того місця, де перебуває великий хан, люди з народу

ще на відстані півмилі, із поваги до його високого сану,

зупиняються із скромним, тихим і спокійним виглядом;

не чутно ніякого шуму, ніякого звуку і ніякого гучного

говору.

Кожний барон чи дворянин постійно носить із собою

невелику й красиву посудину, в яку плює, поки перебу-

ває в залі, бо ніхто в залі не сміє плювати на підлогу;

плюнувши, він прикриває посудину та відставляє її в бік.

У них є також красиві чобітки з білої шкіри; прийшовши

у двір, звідкіля увійдуть до зали, коли їх покличе государ,

вони взувають ці білі чобітки, а інші передають слутам,

щоб не забруднити чудові, майстерно зроблені шовкові

різнокольорові килими, гаптовані золотом.

, як

кого

енні

зоду

ану,

Глава 105

Тут починається про велику область

Катай та про ріку Пулісанчі (Хайхе)

Послав той самий великий хан пана Марко гінцем на

захід. Вийшов він з Канбалу й ішов на захід 4 місяці; все,

що він бачив, йдучи туди й назад, розповість вам. По

виїзді з міста через 10 миль — велика ріка Пулісангінз

(Юндінхе

), тече вона у море-океан, багато купців з това-

рами піднімаються нею у верхів'я.

Чудовий кам'яний міст через цю ріку. В усьому світі

немає такою чудового мосту. Ось він який: у довжину

300 кроків, а завширшки вісім; ним поряд проїдуть

10 вершників; стоїть він на двадцятій чотирьох склепіннях

і на стількох же водяних млинах; збудований із сірого

чудового мармуру; зроблений добре й міцно; по обидва

№>ки мосту — мури з мармурових дощок і стовпи; роз-

ставлені вони ось як: на початку мосту мармуровий стовп,

під ним мармуровий лев: а інший на стовпі; обидва кра-

сиві, великі і зроблені добре. Від цього стовпа через пів-

Шра кроки — інший абсолютно такий самий, з двома

ланами; між стовпами дошки із сірого мармуру, щоб лю-

ди не падали у воду, і так з кіпця в кінець мосту. При-

«шю на це подивитися...

Глава 106

Тут описується велике місто Жигі

(Чжосянь)

Від цього міста 30 миль на захід дорога з чудовим

постоялим двором, пою виноградники й поля, а там і

іюлике, красиве місто Жигі. Тут багато абатств язичників.

Люд торговий, займається й ремеслами. Багато тут вироб-

ляють шовкових і золотих тканин, а також чудовий сан-

дал

. Багато тут постоялих дворів для мандрівників.

За милю від цього міста два шляхи: один на захід, а

другий — на південь; західний у Катай, а південний у

велику область Мангі. Західним шляхом до Катая їдеш

добрих 10 днів; дорогою багато красивих міст і красивих

іамків, торгових і промислових, чудових полів, вино-

ірадників і багато робочого люду...

Глава 107

Тут описується царство Таїфу (Тайюань)

В десяти днях путі від Гінгі (Чжосянь) царство Таяп-

фу (Тайюань) і головне місто області. Місто Таян-фу,

куди ми прийшли, велике й красиве, торгівля туг велика,

а також промисловість; виробляють тут величезну кіль-

кість збруі для військ великого хана. Багато туї чудових

виноградників, і вина виробляють вдосталь; у всій області

Катай одне це вино; з того міста його розвозять по всій

області. Безліч тут шовку; є в них тутові дерева й багато

шовковичних черв'яків.

З Таян-фу 7 днів "ідеш на захід чудовою країною; чи-

мало тут міст і замків; велика туг торгівля й промисло-

вості вдосталь. Багато тут купців, що ходять в різні країни

й наживаються. А через / днів місто Піан-фу (Пін'ян,

сучасний Ліньфень). Місто велике, багате, багато там

купців; народ торговий і промисловий. Безліч виробля-

ють туг шовку...

Глава 108

ТУт описується Каяу (Цзечжоу, су-

часний Цзіньчен)

Від Піан-фу на захід через 2 дні чудова фортеця Ка

чіан-фу (Цзечжоу), збудував її в давнину цар, на прі-

звисько Золотий. У фортеці тій є красивий палац і велиН

чезний покій, куди зібрані чудові портрети всіх старої

винних царів тієї області. Приємно на це подивитися; І

все цс збудовано за наказом колишніх місцевих царів... 1

Глава 110

Тут описується велика ріка Каракорон

(Хуанхе)

На захід від того замку у двадцяти милях є ріка Кара-

моран (Хуанхе); вона велика настільки, що через неї не-

можливо перекинути міст; ріка ишрока, глибока і впадає

в море-океан. Уздовж тої ріки багато міст і замків; купців,

тут багато, і ведеться туг велика торгівля. Багато імбиру й

шовку в країнах, що уздовж ріки. Скільки тут дичини, гак

просто дивно. За один венеціанський іріш чи, вірніше,'!

на один аспр

, що не набагато більше, можна купити

трьох фазанів.

За тією рікою на захід у двох днях путі відоме місто

Качіан-фу (Юнцзі). Люд там — ідолопоклонники, та й у

Катаї народ ідолопоклонники. Місто це торгове й про-

мислове. Безліч тут шовку. Тчугь туг золоті й усілякі

шовкові тканини...

Глава 111

Тут говориться про велике місто

Кенчжін-фу (Сіань)

Від міста Канчіан-фу на захід 8 днів їдеш замками та

торговими й промисловими містами, чудовими садами й

полями. Тутових дерев по всій країні багато; це ті дерева,

чиє листя їдять шовковичні черв'яки; народ — ідолопок-

ЛОІПІИКИ. Багато тут мисливства на звірів і всіляку ди-

чину.

А через 8 днів, як я казав, велике й відоме місто

Кенжиан-фу (Сіань). Місто велике, відоме, найголовніше

в царстві. У давнину царство те було великим, багатим,

сильним, і було там чимало добрих і хоробрих царів.

Тепер туг царюс син великого хана Мангалай. Батько

ЛЙІ) йому царство та вінчав царем. Місто торгове й про-

мислове. Шовку в них багато; виробляють туг усілякі

І Юлоті й шовкові тканини. Різну потрібну війську збрую

роблять тут; усе тут є, що потрібно людині, аби жиги в

достатку й дешево. Місто на заході. Народ — ідолопок-

лонники.

За містом стоїть палац царя Мангалая, і ось він який:

СТОЇТЬ вій на рівнині, де й ріки, і озера, і болота, і струм-

ки; навколо нього товстий та високий мур миль у 5 в

окружності, великий, добрий він, кращого бажати важко.

Ііагато в ньому чудових зал і покоїв, розмальованих і

кованим золотом прикрашених.

Мангалай править за законом і за справедливістю, і

народ його дуже любигь. Навколо палацу живугь війська

II багато тішаться полюванням...

Глава 112

Тут говориться про кордони Катая та

Мангі

Від палацу царя Мангалая на захід 3 дні путі чудовою

рівниною; міст і замків там багато; живуть туг люди тор-

гові та промислові, і шовку в них багато; а через 3 дні

починаються великі три й великі долини області Кункун

(Хаиьчжун, сучасний Наньчжен). У горах і долинах туг

міста й замки. Народ туг — ідолопоклонники, займається

рільництвом, дроворубством і мисливством. У лісах тут,

шайте, диких звірів багато: левів, ведмедів, вовків, ланей,

антилоп, оленів, усіляких звірів тут вдосталь. Тамтеппіій

народ ловить їх багато, і справа та прибуткова.

Глава 113

Тут описується область Акбалак Мангі

(Чжендін?)

Як проїдеш 20 днів тамтешніми горами, тут область

Акбалек Мангі, уся вона на рівному місці, і багато тут

міст і замків. Область ця пролягає на захід. Народ —

ідолопоклонники, торгівлею й ремеслами займається. Ба-

гато в цій області народжується імбиру, і розходиться він

по всій великій області Катай: а тамтеигаім жителям

великий ирибуїхж і вигода від нього. Є в них і пшениця, і

рис, і всіляких інших хлібів удосталь, і вони дешеві:

земля туг родюча. Головне місто називається АкмаликЧ

Мангі, а означає це: місто, прикордонне з Маигі.

Рівниною тією їдеш 2 дні; місця красиві, багато тут

міст і замків; а через 2 дні високі гори, великі долини

ліси. На захід 12 днів їдеш містами й замками. Народ —

ідолопоклонники; займається рільництвом, полюванням

скотарством; водяться тут і леви, і ведмеді, і рисі, лані та

антилопи, олені й багато тих звірків, від яких дістають!

мускус (кабарга)...

Глава 114

ТУг описується велика область Сінда- 1

фу (Ченду)

Від тих гір, що я описував, на захід через 20 днів —

рівнина й прикордонна з Мангі область Сандін-фу (Чен-

ду), головне місто називається так само; місто відоме,

велике; було там багато великих і багатих царів. В окруж-

ності місто має добрих 20 миль...

Посеред великого міста тече чимала ріка; вода прісна,

і багато там риби. Завширшки ріка добрих нівмилі й дуже

глибока; тече вона далеко, до самого моря-океану днів на

80 та 100 і зветься Кіан-суй (Янцзи). Уздовж тієї ріки і

міст і замків безліч. Хто своїми очима не бачив, той не <

повірить, скільки великих суден піднімається тією рікою. І

Хто сам не бачив, не повірить, яку силу товарів сплавля- І

ють купці донизу й у верхів'я ріки. Вона широка, немов

море; у місті через неї перекинутий кам'яний міст, доб- |

рих 8 кроків завширшки, а в довжину, як і ріка, півмилі; І

з кінця в кінець, по обидва боки — Мармурові стовпи, а

на них дах дерев'яний, розмальований і різнобарвно роз- |

писаний. В тому місці багато будиночків, де й торгують, і ц

ремеслами займаються. Будиночки, скажу вам, дерев'яні, |

вранці їх розставлять, а ввечері зберугь.

Є тут ще митниця великого хана, де прибутки його

збирають, тобто мито з товарів, що на мості продаються, і ]

мито те, скажу вам, становить до 1000 золотих бізантів.

Народ — ідолопоклоішики.

Від того міста 5 днів 'ідеш рівнинами й долинами, і

багато тут міст і замків. Народ займається землеробством.

Багато туг диких звірів: левів, ведмедів та інших звірів.

Народ туг ремісничий, виробляє чудовий сандал та інші |

тканини; люди аж із самого Сінда...

Глава 130

Тут описується область Каїгуї (Гуйч-

жоу)

Куїгуї (Гуйчжоу) — область на схід У дванадцяти ми-

Ш від Толомана (?); міст і замків тут вдосталь...

Л через 12 днів тією ж рікою — велике і відоме місто

( імугул (Оойчжоу, сучасний Ібінь). Живуть тут ідолопок-

лонники, великому ханові вони підвладні; народ торго-

ииії та ремісничий. Виробляють з деревної кори дуже

красиві тканини і влітку одягаються в них; вони дуже

хоробрі. Замість монет у них папірці великого хана, про

нкі я вже вам розповідав. Тепер ми в країнах, де ходять

папірці великого хана.

Шовку й товарів у них безліч, і товари ці розвозять

рікою до різних країн. Уздовж ріки на 12 днів путі міст і

ммків безліч. Живуть туг ідолопоклонники; вони під-

нладні великому ханові; гроші в них паперові великого

хана; народ торговий, займається ремеслами. Л через

12 днів місто Сіндін-фу (Ченду), про яке в цій книзі вже

йшлося...

Качіан-фу — велике й відоме місто в Катаї; воно на

південь; живуть туг ідолопоклонники; мертвих спалюють;

підвладні великому ханові; паперові гроші в них в обігу;

народ торговий і ремісничий. Багато тут шовку, тчуть

багато золотих і шовкових тканин і сецдал. Міст і замків

туг багато; усі вони підвладні великому ханові...

Чіапглу також велике місто на південь; воно належить

великому ханові й розташоване у великій області Катай.

Гроші тут паперові, живуть тут ідолопоклонники; мерт-

вих спалюють. У цьому місті, скажу вам, багато займа-

ються солеварінням; сіль видобувають ось як: візьмуть

особливу землю, дуже солонцювату, і зроблять з неї вели-

кий пагорб; на нього ллють воду, поки вона не пройде до

дна, звідти збирають її у великі тази, варять на жаровнях і

Глава 131

Тут описується місто Качіан-фу (Хе-

цзянь)

Глава 132

Тут описується місто Чінанглу (Чанлу)