
більшості поїш вже опубліковані й доступні для вивчення. Отож 
студента варто відразу привчати до того, що майстерність іс-
торика полягас не лише в тому, аби знайти й опублікувати 
невідомі джерела, а й у тому, щоб уважніше вчитатися у раніше 
введені в науковий обіг тексти, виявити в них те, що пройшло 
повз уваїу попередників, побачити проблему в адекватпішому 
історичним реаліям аспекті, знайти нові зв'язки й паралелі з 
іншими джерелами, і в такий спосіб — повніше й достовірніше 
реконструювати події минулою. Причому часто-іусто шлях до 
істини дуже непростий, а отже, па цій дорозі значно корисніше 
уважно аналізувати джерела, уникаючи при цьому гіпнозуючого 
виливу ютових концепцій та оцінок. Тому основною вимогою до 
всіх відповідей студента на практичному занятті с максимальне 
використання джерельних матеріалів під час висвітлення кожно-
го питання, коли всі висновки та ідеї мають, по можливості, 
випливати в першу чергу з документальних повідомлень, а потім 
уже підкріплюватися, в разі потреби, посиланнями на спеціальну 
літературу (наукові монографії, статті тощо). 
11о-друге, у процесі підготовки до семінарів і протягом власне 
практичних занять студент набуває досвіду наукової полеміки, 
розвиває здатність до самостійного мислення, иавчасті,ся робити 
наукові висновки й узагальнення на основі аналізу джерел та 
осмислення досягнень світової історіоірафії з проблеми. 
Ще одним завданням семінарських занять може бути вдоско-
налення ораторських здібностей студентів, вироблення навичок 
встановлення контакту з аудиторією. Ось чому правильна ор-
ганізація практичних занять дає змогу значно поліпшити якість 
підготовки студента-історика водночас як майбутнюю науков-
ця, викладача, лектора. 
До останнього часу документальна база для проведення се-
мінарів з історії серсдишвічного Сходу складалася переважно з 
матеріалів, вміщених у хрестоматіях з історії середніх віків, ви-
даних у колишньому СРСР , але попри всю солідність цих 
праць, вони мають принципові недоліки, які не дають змоги 
будувати практичні заняття тільки на цих збірках документів. 
Серед таких недоліків можна назвати: 
— певну тенденційність у доборі документів з превалюван-
ням соціально-економічної проблематики за браком достатньої 
уваги до питань етнокультурної еволюції, сімейних відносин, 
ролі особи в історії, релігійних процесів у регіоні тощо; 
1
 Хрестом апія по истории сродних веков: В 3 т. / Под рсд. Н. П. Гра-
цианского н С. Д. Сказкина. М., 1950—1953; Хрсстоматия по истории 
ередних веков: В 3 т. / Под ред. С. Д. Сказкина М.,
 1961 —1963
 Т 1—2; 
Хрестоматия по истории Китая в ередние вска (XV—XVII вв ) М., 1960; 
Хрсстоматия по истории Халифата. М., 1968.