Рябець К.А. Екологічне право України

Подождите немного. Документ загружается.

401

Особлива частина

дженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007

року № 880-р, екологізація промисловості передбачає: роз-

роблення методології визначення ступеня екологічного

ризику для навколишнього природного середовища, обу-

мовленого виробничою діяльністю екологічно небезпечних

об’єктів; упровадження новітніх наукових досягнень, енер-

гоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідход-

них, безвідходних та екологічно безпечних технологічних

процесів; удосконалення еколого-економічного механізму з

метою стимулювання впровадження екологічно безпечних

технологій та природоохоронних систем, широке застосу-

вання екологічного аудиту та сертифікації виробництва; на-

лагодження ефективного екологічного контролю з метою

управління техногенним навантаженням, раціональним ви-

користанням природних ресурсів і розміщенням продуктив-

них сил; упровадження екологічно ефективних методів ор-

ганізації виробництва, принципів корпоративної соціальної

відповідальності, більш чистого виробництва з метою змен-

шення обсягів викидів і скидів, мінімізації утворення відхо-

дів та комплексного використання матеріально-сировинних

ресурсів, у тому числі вторинних; удосконалення системи

обліку відходів та статистичної звітності щодо утворення,

накопичення і утилізації відходів; розвиток державної сис-

теми моніторингу навколишнього природного середовища.

§ 4. Правова охорона навколишнього

природного середовища на транспорті

Значним забруднювачем довкілля є транспортна галузь,

зокрема її рухомі засоби (автомобілі, тепловози, морські та

річкові судна), що використовують як пальне різні види

нафтопродуктів, а також стаціонарні об’єкти матеріально-

технічного забезпечення (склади пально-мастильних мате-

ріалів, заправні станції, станції технічного обслуговування,

майстерні тощо).

402

Екологічне право України

Істотної шкоди довкіллю завдають відпрацьовані гази

автомобілів, зливні води після миття автомобілів та їх агре-

гатів, пари різних шкідливих речовин, кислот, матеріалів,

які використовуються в технологічних процесах ремонту

автомобілів.

Через великі обсяги використання пального авто-

транспорт забруднює навколишнє природне середовище

токсичними компонентами: на рівні 25 відсотків – соля-

ми свинцю, на рівні 50 відсотків – оксидом вуглецю. У 24

великих містах України, зокрема в Києві, Харкові, Севас-

тополі, Одесі, шкідливі викиди в атмосферне повітря вна-

слідок роботи автотранспорту перевищують 50 відсотків

загальної їх кількості.

Залізничний транспорт України використовує приблиз-

но 170 млн. куб. метрів води на рік. Близько 50 відсотків

води використовується на господарсько-питні потреби,

безповоротні втрати води становлять понад 40 відсотків.

Щороку в каналізаційні мережі, природні водойми заліз-

ниця скидає понад 20 тис. тонн забруднюючих речовин, з

яких майже 50 відсотків – без очищення. Основні забруд-

нюючі речовини – це відпрацьовані гази тепловозів, нафто-

продукти, фенол, аерозолі, сміття.

Більш як половина всього обсягу викидів забруднюю-

чих речовин в атмосферне повітря річковим транспортом

припадає на відпрацьовані вихлопні гази двигунів судно-

плавних засобів та автотранспорту – близько 500 тонн на

рік на кожний великий річковий порт або транспортний

вузол.

Морський транспорт забруднює море відходами хар-

чування, сміттям, нафтою та нафтопродуктами, що значно

погіршує екологічний стан моря, особливо в припортових

зонах (п. 4 Основних напрямів державної політики Украї-

ни у галузі охорони довкілля, використання природних ре-

сурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених

403

Особлива частина

постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998

року № 188/98-ВР).

Незважаючи на зазначені недоліки транспортної галузі

людство не може від неї відмовитися, оскільки транспорт є

однією з найважливіших галузей суспільного виробництва

і покликаний задовольняти потреби населення та суспіль-

ного виробництва в перевезеннях (ч. 1 ст. 1 Закону Украї-

ни «Про транспорт» від 10 листопада 1994 року № 232/94-

ВР

Транспортні засоби повинні відповідати вимогам безпе-

ки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати

відповідний сертифікат (ст. 10 Закону України «Про тран-

спорт»).

На підставі ст. 56 Закону України «Про охорону на-

вколишнього природного середовища» підприємства,

установи, організації, що здійснюють проектування, ви-

робництво, експлуатацію та обслуговування автомобілів,

літаків, суден, інших пересувних засобів, установок та ви-

робництво і постачання пального, зобов’язані розробляти і

здійснювати комплекс заходів щодо зниження токсичності

та знешкодження шкідливих речовин, що містяться у від-

працьованих газах та скидах транспортних засобів, перехо-

ду на менш токсичні види енергії й пального, додержання

режиму експлуатації транспортних засобів та інші заходи,

спрямовані на запобігання й зменшення викидів та скидів у

навколишнє природне середовище забруднюючих речовин

та додержання встановлених рівнів фізичних впливів.

Виробництво і експлуатація транспортних та інших пе-

ресувних засобів та установок, у викидах та скидах яких

вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нор-

мативи, не допускається.

Керівники транспортних організацій та власники тран-

спортних засобів несуть відповідальність за додержання

Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.

404

Екологічне право України

встановлених для відповідного типу транспортного засобу

нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьова-

них газах, скидів забруднюючих речовин та впливу фізич-

них факторів пересувних джерел на стан навколишнього

природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про заліз-

ничний транспорт» від 4 липня 1996 року № 273/96-ВР

рухомий склад, обладнання та інші технічні засоби, які по-

стачаються залізничному транспорту, повинні відповідати

вимогам безпеки руху, схоронності вантажів, охорони пра-

ці, екологічної безпеки і мати відповідний сертифікат.

З метою відвернення і зменшення забруднення атмос-

ферного повітря транспортними та іншими пересувними

засобами і установками та впливу пов’язаних з ними фізич-

них факторів на підставі ст. 17 Закону України «Про охо-

рону атмосферного повітря» здійснюються:

розроблення та виконання комплексу заходів щодо -

зниження викидів, знешкодження шкідливих речовин

і зменшення фізичного впливу під час проектування,

виробництва, експлуатації та ремонту транспортних та

інших пересувних засобів і установок;

переведення транспортних та інших пересувних засо- -

бів і установок на менш токсичні види палива;

раціональне планування та забудова населених пунк- -

тів з дотриманням нормативно визначеної відстані до

транспортних шляхів;

виведення з густонаселених житлових кварталів за -

межі міста транспортних підприємств, вантажного

транзитного автомобільного транспорту;

обмеження в’їзду автомобільного транспорту та інших -

транспортних засобів та установок у сельбищні, ку-

рортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні та природно-

заповідні зони, місця масового відпочинку та туризму;

Відомості Верховної Ради України. – 1996. – 40. – Ст. 183.

405

Особлива частина

поліпшення стану утримання транспортних шляхів і -

вуличного покриття;

впровадження в містах автоматизованих систем регу- -

лювання дорожнього руху;

удосконалення технологій транспортування і зберіган- -

ня палива, забезпечення постійного контролю за якіс-

тю палива на нафтопереробних підприємствах та авто-

заправних станціях;

впровадження та вдосконалення діяльності контрольно- -

регулювальних і діагностичних пунктів та комплексних

систем перевірки нормативів екологічної безпеки тран-

спортних та інших пересувних засобів і установок.

Проектування, виробництво та експлуатація транспорт-

них та інших пересувних засобів і установок, вміст забруд-

нюючих речовин у відпрацьованих газах яких перевищує

нормативи або рівні впливу фізичних факторів, забороня-

ються.

В Україні екологізація транспорту відповідно до Кон-

цепції національної екологічної політики України на пері-

од до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міні-

стрів України від 17 жовтня 2007 року № 880-р, передбачає:

розвиток екологічно безпечних видів транспорту; упрова-

дження інноваційних проектів, спрямованих на зменшен-

ня рівня шумового забруднення; оптимізацію дорожнього

руху на території великих міст, подальший розвиток гро-

мадського електротранспорту; підтримку використання

автотранспортних засобів, що відповідають європейським

стандартам; підвищення вимог до забезпечення екологіч-

ної безпеки та надійності трубопровідного транспорту; гар-

монізацію планів розвитку транспортної структури з ви-

могами, принципами та пріоритетами розвитку екомережі,

невиснажливого використання, відтворення та збереження

біо- та ландшафтного різноманіття; стимулювання вико-

ристання альтернативних видів палива.

406

Екологічне право України

§ 5. Правова охорона навколишнього

природного середовища в атомній енергетиці

Серед промислових об’єктів одним з основних забруд-

нювачів атмосферного повітря є підприємства теплоенер-

гетики (близько 30 відсотків усіх шкідливих викидів в ат-

мосферу від стаціонарних джерел).

У галузі екології в тепловій енергетиці домінують дві

найважливіші проблеми: забруднення атмосферного пові-

тря і забруднення земель через накопичення значної кіль-

кості відходів (золи, шлаків, пилу).

Головними місцями накопичення радіоактивних відхо-

дів є атомні станції, на яких здійснюється їх первинна пе-

реробка та тимчасове зберігання. На АЕС не існує повного

циклу первинної переробки відходів відповідно до вимог

норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпе-

ки, що призводить до нераціонального використання схо-

вищ та збільшує ризик радіаційних аварій. У 30-кілометро-

вій зоні Чорнобильської АЕС зберігається в тимчасових, не

пристосованих для зберігання сховищах велика кількість

радіоактивних відходів, серед яких є відходи ядерної енер-

гетики. Головним джерелом небезпеки у 30-кілометровій

зоні Чорнобильської АЕС залишається об’єкт «Укриття»,

в якому зосереджені небезпечні радіоактивні речовини та

ядерні матеріали, радіоактивність яких близько 20 млн.

кюрі (п. 2 Основних напрямів державної політики України

у галузі охорони довкілля, використання природних ресур-

сів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених по-

становою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року

№ 188/98-ВР).

З метою прискорення виконання рішення Ради націо-

нальної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року

«Про стан реалізації заходів щодо зняття з експлуатації

Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття»

на екологічно безпечну систему», введеного в дію указом

407

Особлива частина

Президента України від 20 липня 2007 року № 660, Прези-

дент України постановив Кабінету Міністрів України:

1) розробити за участю Національної академії наук Укра-

їни і затвердити перелік першочергових робіт за Пла-

ном здійснення заходів на об’єкті «Укриття», зокрема

у сфері поводження з рідкими радіоактивними відхо-

дами об’єкта «Укриття» та щодо моніторингу стану па-

ливовмісних матеріалів цього об’єкта, які мають бути

виконані у 2008-2012 роках;

2) провести переговори з Європейським банком рекон-

струкції та розвитку щодо зарахування сум, профінан-

сованих з Державного бюджету України на виконання

першочергових робіт, як додаткового внеску України

до Чорнобильського фонду «Укриття».

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про охоро-

ну навколишнього природного середовища» підприємства,

установи та організації, що здійснюють господарську чи

іншу діяльність, пов’язану з використанням радіоактивних

речовин у різних формах і з будь-якою метою, зобов’язані

забезпечувати екологічну безпеку цієї діяльності, що ви-

ключала б можливість радіоактивного забруднення навко-

лишнього природного середовища та негативного впливу

на здоров’я людей у процесі видобутку, збагачення, тран-

спортування, переробки, використання та захоронення ра-

діоактивних речовин.

Державні органи по нагляду за безпечним веденням

робіт у промисловості і атомній енергетиці разом із спеці-

ально уповноваженими державними органами управління

в галузі охорони навколишнього природного середовища

і використання природних ресурсів систематично прово-

дять перевірки стану екологічно небезпечних об’єктів та

виконання відповідних заходів і вимог щодо їх безпечної

експлуатації (ч. 1 ст. 66 Закону України «Про охорону на-

вколишнього природного середовища»).

408

Екологічне право України

Атомна енергетика і атомна промисловість (у тому

числі видобування і збагачення руди, виготовлення те-

пловиділюючих елементів для атомних електростанцій,

регенерація відпрацьованого ядерного палива, зберігання

чи утилізація радіоактивних відходів) входять до перелі-

ку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену

екологічну небезпеку. Зазначений перелік затверджений

постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995

року № 554

Особливості здійснення дозвільної діяльності у сфері

використання ядерної енергії визначаються пріоритетніс-

тю забезпечення ядерної та радіаційної безпеки і пов’язані

з необхідністю всебічної оцінки безпеки у разі прийняття

рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії.

Дозвільна діяльність є складовою частиною державного

регулювання у сфері використання ядерної енергії і перед-

бачає на ряду з іншими заходами ліцензування діяльнос-

ті, пов’язаної із здійсненням персоналом безпосереднього

управління реакторною установкою атомних електростан-

цій (ст. 6 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфе-

рі використання ядерної енергії»).

Згідно з довгостроковою концепцією широкого роз-

витку теплоенергетики на основі твердого палива, з ме-

тою докорінного оздоровлення екологічного стану про-

понується: впровадження нових технологій спалювання

низькоякісного вугілля в котлоагрегатах з циркулюючим

киплячим шаром і з внутрішньоцикловою газифікацією

вугілля та використанням генераторного газу в парогазо-

вих установках; застосування високоефективних парога-

зових установок, які спалюють природний газ, під час мо-

дернізації діючих газомазутних ТЕС (енергоблоків) та на

новому будівництві; впровадження ефективних установок

сіркоочищення під час спорудження нових енергоблоків

ЗП України. – 1995. – № 10. – Ст. 252.

409

Особлива частина

та реконструкції діючих ТЕС; застосування сучасних ви-

сокоефективних установок пиловловлювання на діючих

енергоблоках та під час спорудження нових енергоблоків;

поліпшення якості твердого палива зі зниженням його

зольності до 10 відсотків, а вмісту сірки – до 1-1,5 відсо-

тка; розробка та впровадження систем очищення газів, що

мають звести до мінімуму викиди в атмосферу пилу, спо-

лук сірки, азоту, вуглецю тощо; здійснення програм щодо

утилізації твердих відходів (золи, шламів та пилу) для по-

треб будівельної індустрії; підвищення обсягів оборотного

водопостачання до 75-80 відсотків загального його обсягу;

створення замкнутих систем водопідготовки і гідрозоло-

видалення, нефільтруючих золошламовідвалів; впрова-

дження ефективних засобів утилізації осадів очищення

води в різних технологічних схемах; перегляд екологічних

нормативів та вимог залежно від можливостей економіки

та стану довкілля (п. 18 Основних напрямів державної по-

літики України у галузі охорони довкілля, використання

природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки,

затверджених постановою Верховної Ради України від 5

березня 1998 року № 188/98-ВР).

Екологізація енергетики відповідно до Концепції наці-

ональної екологічної політики України на період до 2020

року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів Укра-

їни від 17 жовтня 2007 року № 880-р, передбачає: підви-

щення енергоефективності виробництва; розвиток аль-

тернативної енергетики; мінімізацію негативного впливу

атомної енергетики на довкілля; упровадження в енерге-

тиці сучасних технологій та інноваційних проектів, що за-

безпечать зменшення викидів забруднюючих речовин, зни-

ження рівня шумового та електромагнітного забруднення,

збільшення обсягів теплової та електричної енергії, яка ви-

робляється когенераційними установками.

410

Екологічне право України

Контрольні питання

1. Відповідно до яких нормативно-правових актів в Укра-

їні здійснюється охорона навколишнього природного

середовища в населених пунктах?

2. Назвіть особливості правового регулювання охорони

навколишнього природного середовища в населених

пунктах згідно із Законом України «Про охорону ат-

мосферного повітря».

3. Охарактеризуйте нормативно-правові акти, норми

яких регулюють охорону навколишнього природного

середовища у сільському господарстві.

4. Які нормативно-правові акти є основою правової охо-

рони навколишнього природного середовища в про-

мисловості?

5. Викладіть нормативно-правову базу правової охорони

навколишнього природного середовища на транспорті.

6. У чому полягають особливості правового регулюван-

ня охорони навколишнього природного середовища в

атомній енергетиці?