Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

V. Музично-ритмічні рухи.

— А зараз ми згадаємо три типи музики за допомогою вправ:

коли звучить марш - маршируємо,

танець - хлопчики руки в боки і присядки, дівчатка —колупалочку»,

колискова - всі присідаємо і „засинаємо".

VI. Слухання музики починаю з бесіди:

— Сьогодні

ми

послухаємо з

вами

увертюру

до опери

французького композитора

Жоржа Бізе „Кармен". Ви

вже

знаєте, що увертюра — це оркестровий вступ до

опери. У цьому вступі переплітаються всі темпи, які можна почути в опері.

Перед слуханням отримуєте завдання: визначити характер твору, чи зустрі-

чаються тут три типи музики: пісня, танець, марш.

(Діти слухають твір).

— Ви тут добре почули „Марш тореадора", але чи можемо стверджувати, що

для увертюри характерна маршовість?

— Ні, у ній чітко виражена і танцювальність іспанської народної музики.

VII. Підсумок уроку.

Урок 2

нотний стан, ключ, сольфеджування вправи.

Робота над піснею „Літо минулося" Я.Степового.

Слухання музики. „Українська шумка" М.Завадського.

закріпити з дітьми поняття нотний стан, висоту та

тривалість звуків на основі сольфеджування вправи;

розвивати метро-ритмічний слух, музичну пам'ять;

виховувати інтерес до музики,

комбінований.

фортепіано, магнітофон, фонозалис, текст пісні.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання, яке вивчили на першому уроці.

2. Оголошую тему уроку.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

200

II. Розспівування розпочинаю на вправах на дикцію:

1. Весело

Ми — третьокласники

Поспівка

Музика Д. Кабалевського

* (* >— —

г ?

1—•

—«

—• —т

—

Д—

1—0

—

—в

1—•

Ми тре-тьо- клас- ни- ки, ми тре-тьо- клас- ни- ки.

^ ^^

г г

Бо

вже до- рос- лі ми, не ма- лю- ки.

Ми —

ш ю.

тре- тьо-

клас- ни- ки, не ма- лю- ки.

Ой

ти ста- рий

заховайся добре,

бо я хорти маю,

на поле пускаю.

3. Спів із закритим ротом на звукові „соль".

боб-

ре,

III. Актуалізація опорних знань. Сольфеджування вправи.

— Сьогодні, діти, ми повторимо з вами все про ноти і нотний стан. На дошці

написаний ритмічний малюнок, а під ним — назви нот. Ваше — завдання

перенести цей ритм і ноти на нотний стан, просольфеджувати.

201

2 II ПІ |ПП

П І

соль мі фа фа ре соль ля соль фа мі ре до

— Проплескаємо цю вправу.

^ і

• *

IV. Роботу над піснею здійснюю з допомогою нотного

тексту,

звертаю увагу

на дихання, дикцію, чистоту інтонування. Опитую пісню біля дошки дітей, які

виявлять бажання або активні протягом уроку.

V. Музично - ритмічні рухи.

ІІ іи N N Ьрі

я—я.—л—_ ^—л—л—л—л

—

Е=

І І

Ш щ

До, ре— всі при-сі- ли, по-

тім вго-

ру під- ле- ті- ли.

ЇМ

ІР

к—т—

V—

^—

г—V—

V-

•

—я

МУ

МІ,

фа

— на- хи- ли- лись і

з струм-

ка во- ди на-

пи-

лись.

^ р р р р

^ ^ р ^

Соль, ля— всі ве- се- лі кру- ти- мось на ка- рУ- се- лі.

г ^а

Сі, до

в по-

їзд сі- ли, ніж- ка- ми за- ту- по- ті- ли.

202

VI. Слухання музики.

— Сьогодні на уроці ви послухаєте твір українського композитора Михайла

Завадовського „Українську шумку".

Перед вами стоїть завдання, визначити характер твору, темп, пісня це, чи

танець.

(Діти слухають твір).

— Який характер твору?

— У якому темпі звучить?

— Чи притаманні цій музиці риси (танцювальні, маршові, пісенні)!

— Які інструменти виконували твір?

—А зараз послухайте твір

ще

раз

можете імітувати рухами рук гру музичних

інструментів, які ви чуєте.

VII. Підсумок уроку.

Урок З

ритмічний диктант.

Розучування української народної пісні, Дівка Явдошка".

Слухання музики. Е.Гріг. „Ранок" із сюїти „Пер Гюнт".

удосконалювати відчуття ритму шляхом виконання

ритмічних вправ; розвивати вокально-хорові навички та

музичний слух; прищеплювати любов до природи

засобами музики,

комбінований.

нотний текст пісні, фортепіано, магнітофон, портрет

Е.Гріга, картинки з пейзажем.

Хід уроку

І. Організація

класу до

уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

П. Розспівування.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тни уроку:

Обладнання:

203

Льо..

лю-

ді

Спів вправи по півтонах.

III. Ритмічна гра „Музична лічилочка".

Мета гри: розвивати у дітей внутрішній слух, метро-ритмічне відчуття,

увагу.

Хід гри: діти і учитель читають лічилку і плескають ритмічний малюнок.

раз, два - дерева,

три, чотири - вийшли звірі,

'ять,

шість - падав лист,

СІЛІ, вісім - птахи в лісі,

дев

'ять,

десять - це сунички

підвели червоні личка.

Ритмічний диктант записуємо на одному

звукові.

Я поплескую ритм, діти його

повторюють, визначають розмір, кількість тактів, тривалості нот, записують у

зошити, повторюючи та поплескуючи кожен такт. Оцінюю у зошитах.

IV. — Сьогодні, діти, вивчимо з вами нову українську народну пісню,Дівка

Явдошка".

Дівка Явдошка

Українська народна пісня

Помірно

і] * .м ^

Дів- ка Яв- дош-

ка

сі- я- ла пше-

204

Дівка Явдоша пшеницю полола.

Приспів: Джар, джар, джарочка,

чи варила, душа мила, чи варила джар?

Дівка Явдошка пшеницю жала.

Приспів.

Дівка Явдошка пшеницю в'язала.

Приспів.

Дівка Явдошка пшеницю возила.

Приспів.

Дівка Явдошка пшеницю молотила.

Приспів.

Дівка Явдошка пшеницю молола.

Приспів.

— Чи чули.ви колись ім'я дівчини — Явдоха, Явдошка?

—Це старовинне ім'я, тепер воно зустрічається рідко.Вже з назви твору можна

зрозуміти, що пісня буде жартівливою.

— Зараз я проілюструю пісню, а ви визначите характер та зміст слів пісні.

— То як погрібно виконувати пісню, який настрій створила мелодія пісні?

— Що означає слово „джар, джарочка"?

— Чи можна танцювати, співаючи пісню?

Розучую пісню

по фразах,

прагнучи до легкого наспівного рухливого звучання,

чіткої дикції.

205

V. Музично-ритмічні рухи виконуємо ті ж, що на попередньому

уроці.

VI. Слухання музики.

— Сьогодні ми послухаємо з Ьами головну мелодію „Ранку" норвезького

композитора Е.Гріга із сюїти „Пер Гюнт". Ви вже знайомі з творчістю цього

композитора з другого класу.

— Які твори цього композитора ви слухали?

— „Похід гномів", „Навесні".

—Пам'ятаєте, я вам розповідала, що композитор у своїх творах виразив любов

до рідної природи?

„Ранок" у виконанні симфонічного оркестру передає красу природи

лісу,

коли

прокидається все навколо, на небі сходить сонце.

Послухайте вірш:

Ранок у лісі

Зірки гаснуть, сонце сходить.

Вже збудились пташки всі.

Соловейко вже співає

свою пісню на сосні.

Жайворонки підлітають,

Бога величають.

— Це ви можете почути, послухавши твір. Зверніть увагу на мелодію, коли її

„співають" скрипки.

(Діти слухають твір і висловлюють свої думки про почуте).

VII. Підсумок уроку підбиваю з дітьми,та оцінюю їх.

Урок 4

Тема уроку: Дводольний розмір 2/4. ; -

Робота над піснею , Дівка Явдошка".

Слухання музики. Р.Щедрін балет „Горбоконик",

фрагменти „Ніч", „Золоті рибки", „Цар Горох".

Мета уроку: закріпити з дітьми поняття сильної і слабкої долі, дати

пояснення розміру 2/4 на основі мелодійної вправи;

206

розвивати вокально - хорові навички та музично-

ритмічний слух; виховувати інтерес до музики та

вміння оцінювати її.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: магнітофон, фонозапис, фортепіано, казка Єршова

«Горбоконик».

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування починаю із вправи:

Фт

Кра ю мій, кра- ю

Спів вправи по півтонах вверх на стакато.

до- ро- гай.

Ш. Актуалізація опорних знань та пояснення нового матеріалу.

— Діти, у всіх музичних творах ми відчуваємо ритмічну пульсацію. Перша

доля завжди сильна, бо на неї падає наголос.

— А друга?,

— Слабка.

— Лкшо кожна доля дорівнює четвертній ноті, то ми запишемо

2/4 і це буде називатись розмір такту.

— Верхня цифра визначає кількість долей у такті (2), а нижня — тривалість

долі (четвертна). Розмір такту записують біля скрипкового ключа на початку

музичного твору.

— Поглянемо на вправу і позначимо кожну сильну долю.

207

фш 11 І ц І §ЩІ|Шр1

-—

Який розмір цієї вправи?

— Скільки тактів у вправі?

— Які тривалості нот?

— Чому половинна нота одна у такті?

— Назвіть ноти вправи.

— А тепер проспіваємо вправу, акцентуючи сильну долю.

IV. — А зараз пригадаємо, яку пісню ми вивчили минулого уроку.

— Так, українську народну пісню ,Дівка Явдошка".

— Давайте виконаємо її усім класом. (Звертаю увагу на

чистоту

інтонування,

дикцію).

— А тепер зверніть увагу на приспів пісні: він написаний двоголоссям.

Послухайте другий голос пісні і повторіть за мною.

— А тепер поділимось на групи (голоси) і заспіваємо приспів на два голоси.

Коли пісню добре вивчили, заспіваємо її з рухами, ілюструючи зміст пісні

(сіяла, полола, жала, в

'язала,

возила і

т.

д. пшеницю).

V. Слухання музики починаю з бесіди:

— Що ви знаєте про Е. Гріга?

— Назвіть усі твори, які ви слухали.

— Яка тематика творів характерна композитору?

— А сьогодні ми ознайомимось із творчістю російського композитора

Родіона Щедріна, який, як і Е.Гріг, надавав перевагу темам казок.

На сюжет однойменної казки „Горбоконик" Р.Щедрін написав балет.

— Що таке «балет»?

— Хто читав казку „Горбоконик" і може коротко нам розповісти?

—А зараз ви почуєте фрагменти з балету: „Ніч", „Золоті рибки", ,Дар Горох".

(Діти слухають, а після прослуханого ставлю дітям запитання).

— Чи почули ви щось близьке до танцю, пісні, маршу?

—Хоча пісні тут чітко

не

виражено, але хіба епізод

„Ніч" ми

не можемо назвати

піснею, музика якої плавна, лагідна, спокійна?

—

Послухайте уривок з казки:

„Ніч настала, місяць сходить.

Поле все Іван обходить.

208

Озираючись кругом і сідає за куіцем.

Зорі на небі рахує, хлібець собі жує..."

„Золоті рибки" — танець рибок, а „Цар Горох"— марш.

— А чому ходу царя виконують інструменти у високому регістрі?

— А тому, що цар маленький і не страшний, кроки його теж маленькі. А звук

фанфар ви почули?

— Послухайте

ці

епізоди ще раз

переконайтеся у їх пісенності, танцювальності,

•

маршовості.

VI. Підсумок уроку.

Урок 5

ритмічна двоголосна вправа у розмірі 2/4.

Розучування української народної пісні „Вийшли в поле

косарі".

Слухання музики: український народний танець „Козачок"

та фінал „Симфонії невідомого автора",

вчити дітей виконувати двоголосні ритмічні вправи,

закріплювати ритмічні тривалості; розвивати метро-

ритмічний слух та вокальні навички при співі;

виховувати любов до української народної пісні,

комбінований.

магнітофон, фонозапис, фортепіано, баян.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування варто розпочати із вправи на дикцію.

Ц'л%ігДилі-

І-шли жен-ці жи- то жа- та та й за-бу-ли сер-пи взя-ти,

Сер-пи взя-ли, хліб за- " бу- ли, та-кі ж во-ни жен-ці бу-ли.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

209