Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

, Дівка Явдошка", укр. нар. пісня.

„Вийшли в поле косарі", укр. нар. пісня.

„Гей, там на горі, Січ іде", укр. нар. пісня.

— Хто з „виконавців" піде до дошки і виконає пісню „Літо минулося". (Діти

ідуть до дошки, виконують

пісню,

„

журі" оцінює спів).

— Слідуючи учні виконають пісйю ,Дівка Явдошка".

— А от хор класу виконає пісню „Гей, там на горі, Січ іде".

(„Журі" оцінює „виконавців" та нагороджує „грамотами

").

V. Музично-ритмічні рухи.

Виконуємо пісню „Вийшли в поле косарі" з танцювальними рухами.

VI. Слухання музики.

— Сьогодні, діти, ви послухаєте Прелюдії № 7 і X» 20 Ф.Шопена. Ви вже

знаєте, що це польський композитор, котрий

дуже

любив свою батьківщину. Він

писав: "Серце моє там, де моя батьківщина". їй він присвятив всі свої твори.

Прелюдія № 7 — це ніжна любов до польських народних пісень і танців, а у

№ 20 — мужність, що наближає його музику до творів Л.ван Бетховена, сум,

який він відчував за свій пригнічений народ.

— Зараз послухайте ці твори і скажіть,що ви помітили.

— Сьома прелюдія характерна пісенністю поєднаною з ритмами танцю

мазурки, а двадцята — важка, сувора музика — з ходою траурного маршу,

тобто для неї характерна маршовість.

VII. Музичну вікторину можна провести у такій формі:

(на дошці портрети композиторів та назви творів).

—

Зараз, діти,

ми проведемо музичну вікторину. Я на дошці напишу назви всіх

творів, які ви слухали. Буду включати уривки, а ви у своїх зошитах напишете

лише цифри, під яким номером звучать твори, для яких характерна: пісенність,

танцювальнісгь, маршовість.

1. Е.Гріг „Ранок".

2. Р.Щедрін, уривки:

а) „Цар Горох";

б) „Золоті рибки";

в) „Ніч".

3. „Козачок", український народний танець.

4. Ф. Шопен „Полонез ля мажор".

5. Є Адамцевич „Запорізький марш".

220

6. Ф .Шопен Прелюдія № 7.

7. Ф.Шопен Прелюдія № 20.

Діти записують у зошитах, наприклад:

пісенність танцювальність маршовість

1; 2в; 6. 26; 3; 4. 4; 5; 2а; 7.

VIII. Підсумок уроку.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

Тема 2

Музична інтонація

Урок 9

Музична інтонація, тембр.

Розучування пісні А.Загрудного „Рідне слово".

Слухання музики: В.Сільванський „Пташка".

поглибити знання учнів про музичну інтонацію, закріпити

поняття тембру; розвивати вокально-хорові навички та

метро-ритмчний слух; виховувати любов до музики та

рідної землі.

комбінований.

магнітофон, портрет А.Загрудного, В.Сільванського,

фортепіано.

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

Поспівка для дикції та артикуляції.

221

Бім-бом

Слова народні

Помірно

Музика

Я.

Степового

Ж <Г[>

}

Бім- бом де-лень

бом,

за- го- рів- ся ки- циндом!

М і)

Ері

Бі-

жить

ку- роч- ка

з від-

ром, бі-жить пів- ии-чок зцеб-ром.

Бім-бом, дзелень-бом,

Загорівся кицин дом!

Біжить курочка з відром.

Біжить півничок з цебром.

Бім-бом, дзелень-бом,

Щоб гасити кицин дом.

Бім-бом, дзелень-бом,

Біжить котик з помелом.

Погасили помелом,

Стоїть цілий кицин дом,

Лиш коточок зажуривсь,

Бо хвосточок присмаливсь.

2. Спів поспівки кілька разів, змінюючи тональність.

Від-га—дай,чий го- ло- сок? Ку-ку,

ку-ку.

222

III. Актуалізація опорних знань.

— У 2 класі, коли ви слухали симфонічну казку С.Прокоф'єва „Петрик і

Вовк", то познайомились із тембром. Тобто кожен музичний інструмент мав

своє забарвлення і характеризував того чи іншого персонажа казки. Проте не

тільки інструменти мають забарвлення, а й людські голоси. Зараз ми пограємо

з вами в гру, яка називається ,3пізнай за голосом":

Хід гри. Учасники іри утворюють коло.

Ведучий вибирає одного з учасників гри - „жмурку", виводить його на середину

класу і зав'язує очі. За сигналом учні під музику ідуть по колу і співають

знайому пісню „Дівка Явдошка", „жмурка" підходить до одного учасника і за

голосом має взпізнати, хто співає. Якщо вгадає, то міняється з ним місцями, а

якщо ні, то продовжує водити.

IV. Розучування пісні „Рідне слово" А.Загрудного можна розпочати віршем

Петра Перебийноса (з інтонацією, а потім без).

... Зійшло у свідомості слово,

таке таємниче, неждане.

Таке невловиме, жадане

зійшло у свідомості слово.

Колише мене оце слово.

Наспівує: „Люленьки - люлі".

Рясними літами зозулі

Колише мене оце слово.

У слові просвічує слово,

словечко, слівце, словенятко.

А слово породжує слово,

співає з братами - словами,

бузками цвіте у розмаї,

і краю праслову немає...

То

звідки ж воно, оце слово?

Рідне слово

СловаМ. Тимчака Музика А. Загрудного

Повільно

• —

1 Ліі'.М'-Мм

і•

з * ІЛ—0...Я я

Над ста-ри-

ми

я- во- ра- ми бі-лих бус-лів бі- лі ді- та

223

з ран-ку ра-нень-ку доьо- ба- мивчать-ся рід-но кле-ко- ті- ти.

Л. ?Я I

—^—V—я , і* -

—

^Р Р ' ±

З ран-ку ра-нень-ку даьо- ба- мивчать-ся рід- но кле- ко- ті- ти.

1. Художній показ пісні.

2. Коротка бесіда за змістом пісні про слово, рідну мову, матір, батьківщину

(роздуми дітей).

3. Розучую пісню по фразах, звертаючи увагу на склади, на які

іде

дві шістнад-

цятих ноти.

4. Звертаю увагу дітей на єдність змісту і мелодії.

Слухання музики продовжую розкриття поняття інтонація. Як і в мові, так і в

музиці є посилення та послаблення звучання, наголоси, паузи, розділові знаки.

Музична інтонація — це тембр, відтінки, відмінності темпу,

ритму. Все це створює художній образ в музичних творах.

— Послухайте фортепіанний твір українського композитора Володимира

Сокальського. Я його не назву, а ви відгадайте загадку:

Ой така маленька,

лагідна, сіренька.

небесах

літає,

сонце зустрічає...(Пташка)

— Правильно. Отже, твір називається „Пташка". Слухайте і дайте відповіді

на запитаня. (Діти слухають п

'єсу).

— Що зображає музичний інструмент фортепіано?

— Звуконаслідувальний спів пташки.

— У якому регістрі звучить цей спів?

— Який темп твору?

— Отже засобами музичної мови можна зобразити різні художні образи.

VI. Підсумок уроку.

224

Урок

Тема уроку: Двоголосна ритмічна вправа.

Робота над піснею „Рідне слово".

Слухання музики: С.Прокоф'єв „Базіка".

Мета уроку: на матеріалі ритмічних вправ формувати у дітей музично-

ритмічний слух, вміння визначати мелодію за нотним

записом; закріпити знання про різні засоби музичної

виразності, про відповідність музики і тексту.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: магнітофон, фонозапис, фортепіано, портрет композитора.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

і. Вправа для дикції.

Со-ло- вей-ку, за- спі- вай

2. На плавне голосоведення.

лрокві-ту-чий рід-пий край.

ї «л

ма

III. Двоголосна ритмічна вправа. (Написана на дошці).

— Діти, зверніть увагу на вправу.

— Яка це вправа — ритмічна чи вокальна?

— З чого ви це зрозуміли?

— Який розмір вправи?

— Які тривалості нот?

— Давайте проплескаємо 1 голос усі разом, а потім II голос простукаємо

олівцем по столі.

225

(Коли діти

проплескають

та розберуть

вправу,

можна

опитати індивідуально

по двоє учнів, оцінити).

IV. Роботу над піснею варто розпочати з нагадування І куплету пісні. А тоді

розучуємо другий

третій куплети. Працюючи над піснею, слід звернути увагу

на подачу чистого, яскравого Звуку, на формування голосних; спів має бути

протяжним, легким.

V. Музично-ритмічні рухи.

VI. Слухання музики починаю з бесіди:

— Музика може передавати не тільки настрій людини, а й характер людини, її

переживання, почуття. П'єса, яку ви почуєте, називається „Базіка", а написав її

російський композитор Сергій Прокоф'єв. В ній тонко змальована школярка-

базіка, яка багато говорить: з ранку до ночі, але цього за собою не помічає.

Зараз я вам зачитаю слова для кращого розуміння пісні:

Все це Вовка видумав,

' що базіка Ліда я,

Говорить мені ніколи.

Драмгурток, гурток по фото,

хоровий гурток, співать охота,

за гурток з малювання

теж усі голосували. •

А Марія Марківна сказала,

коли я ішла із зали:

драмгурток, гурток по фото -

це для тебе забагато.

Вибирай собі гурток

хоч який-небудь один.

— Як ви бачите з вірша, це дійсно базіка. Але послухайте, як композитор

зобразив музичне базікання - чи це спів, чи розмовна мова під музику?

(Діти слухають і відповідають).

VII. Підсумок уроку.

226

Урок

вокальна вправа з ритмічним супроводом.

Розучування пісні Т.Попатекко ,ДІ1пачок прощається".

Слухання музики: В.Косенко „Гумореска"

виробляти навички правильного співацького дихання;

закріпити знання про зображальність і виражальність у

музиці; виховувати естетичне ставлення до природи

та емоційну чутливість,

комбінований.

малюнки на осінню тематику, нотний текст пісні, портрет

В.Косенка.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

Нагадую дітям про правила співу.

II. Розспівування.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

До-щик, до-щик ллСіь- ся,

рри

гнегь- ся.

аж тра-вич-ка

} 1,1 іЛлЦ н

Ма ля

Мі лі

Мо льо

ІП. Спів вокальної вправи розпочинаю з її характеристики:

227

^ І^і]

І І і

1. Який розмір вправи?

2. Назвіть ноти вправи.

3. Про плескайте вправу, виділяючи сильну долю.

4. Спів вправи з тактувакням.

5. Опитування на оцінку.

IV. — А тепер, діти, ми з вами вивчимо дуже гарну пісню про осінь.

Називається вона „Шпачок прощається", музику

до

якої написала український

композитор

Т.

Попатенко.

— Коли, на вашу думку, шпачок прощається — ранньої чи пізньої осені?

— Пізньої.

— А якою за характером має бути музика?

— Сумною, наспівною.

— Ось послухайте пісню і спробуйте відчути її настрій. Одночасно погляньте

на малюнок. (Виконую пісню).

— Яка ж це музика?

— Чи шкода вам шпачка?

— Він мокне під дощем? Ні, бо у нього є шпаківня.

— А ви робите шпаківні пташкам?

— Чи кладете в годівниці їжу?

— Хочете розучити цю пісню?

(Розучую пісню по фразах за нотним текстом з дошки)

V. Музично-ритмічні рухи.

— А зараз ми повторимо пісню „Рідне слово". Але уявимо, начебто ми —

ансамбль скрипалів. Будемо співати

одночасно грати на скрипках, Змінюючи

рухи смичка через однакові відрізки часу.

— Хто хоче бути „диригентом'Ч

(„Диригент

виходить, стає перед класом, виконується пісня).

228

VI. Слухання музики розпочинаю з бесіди:

— Кожна мелодія, фраза, п'єса виростають з кількох звуків — ,зерен". їх

називають „зерном" — інтонацією музичного твору. У цьому „зерні" є ритм,

темп, динаміка — все характеризує даний твір.

— Зараз ви послухаєте п'єсу відомого українського композитора Віктора

Косенка „Гумореска". Твори цього композитора вам вже відомі ,Дощик",

„Купили ведмедика", „Не хочуть купити ведмедика".

— Тож послухайте „Гумореску" і подумайте, що ж послужило „зерном" цій

п'єсі. (Діти слухають і визначають).

— Який характер п'єси?

— Як розвивається „зерно" — інтонація у цьому музичному творі?

— Відгадайте кросворди:

р м

VII. Підсумок уроку.

Урок 12

сольфеджування вправи у розмірі

У*.

Розучування пісні „Уставай же, брате".

Слухання музики: Е.Гріг „Весільний день в Трольгаугені".

закріплювати навички тактування у розмірі на вокальних

вправах у розмірі 2/4; розвивати вокальні навички та

метро-ритмічний слух; виховувати інтерес до музики,

комбінований.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

229