Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

(Діти виконують пісню на всіх куплетах, а потім по рядах на краще

виконання).

На у- ро- ці ми спі- ва- ли, си- ли на- пгі під- у- па- ли.

Тре-ба нам би від-по- чи- ти. Сво- ї си- ли від- но- ви- та.

Ру- ки вго- ру, ру- ки вбо- ки і ще де- кіль-ка при-ско-ків.

Ру- ки вго- ру, ру- ки вниз— до нав- чан- ня знов бе- рись!

IV. Музично-ритмічні рухи.

V. Слухання музики.

— Сьогодні ми послухаємо п'єсу Роберта Шумана «Веселий селянин». Але

спочатку скажіть мені — хто такий селянин?

— Так, це люди, які живуть в селі.

— У цьому творі композитор змальовує сценку з сільського життя: люди

трудяться на полі, а потім, співаючи, вертаються додому після завершення

збирання врожаю.

(Діти слухають твір, але мають завдання охарактеризувати мелодію).

— Отже, мелодія широко звучить на низьких звуках, це радісна, танцювальна

музика.

— Чи слухали ви вже п'єси цього композитора?

— Так, це «Сміливий вершних» та «Дід Мороз». Молодці!

VI. Підсумок уроку.

Урок 25

спів поспівки «Сонечко».

Розучування пісні «Вийди, вийди, сонечко».

Слухання музики. В.Барвінський «Сонечко»,

формувати у дітей співацькі навички, художню оцінку та

самооцінку при співі та слуханні музичних творів;

розвивати почуття ритму;

виховувати любов до природи та рідного краю,

комбінований.

магнітофон, баян, картинки з пейзажем, портрет

композитора.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. — Послухайте таку поспівку:

/ Ц И І V

ЕЕі

. <Г"

-У-НПг

ф * 4 ' 1

Со- неч-

ко,

±=±=*

гтри-кра-пк

—V-

1Й-СЯ

••м

і від нас не хо-вай-ся.

1 І 1

й 'мій

4- -

ш 0 '

*—\

По-сві- ти нам, со- неч-ко, у ві- ко- неч- ко.

— Послухайте ще раз і подумки разом зі мною наспівуйте (виконую).

— Підготуйтеся до співу, сядьте рівно (розучую по фразах).

— Щоб поспівочка гарно звучала, потрібно її проспівати ласкаво, тихенько,

щоб сонечко не заховалося від вас. Одночасно покажемо, як у такт музиці

дерева гойдають гілочками. Вони це роблять на сильну долю (діти співають

і плескають з наголосом на першу долю).

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

III. А тепер, діти, відгадайте загадку:

Що у світі найсвітліше?

Що по небу вдень гуляє,

Нін приходить — спочиває. (Сонечко)

— Сонечко, правильно. Ось подивіться на малюнки.

— Сьогодні ми про нього вивчимо пісню і ще й послухаємо музичний твір.

— Я вам зараз виконаю пісеньку „Вийди, вийди, сонечко", а ви послухайте.

Може ви вже десь

Гї

чули, співали.

— Чим характерна мелодія пісні?

— Так, вона співається на одному мотиві. Давайте проплескаємо його.

П П І П П П І п

(Розучую

пісню по

фразах,

звертаючи увагу на чистоту

інтонування,

дихання

ланцюгове).

Вийди, вийди, сонечко

Українська народна пісня

Рухливо

я я

Ви- йди, ви-йди, со- неч-ко, на ді- до-ве по- леч-ко,

и ГуГЧ

я я

На ба- би-не зіл- ляч-ко, на на- ше по- дві- р'яч-ко.

IV. Музично-ритмічні рухи. ,

Гра «Сонечко»

Діти стають в коло, посередині - Сонечко. Всі ходять колом, а Сонечко руки

розкидає і показує, як воно ходить та що робить. Сонечко на нотах «соль» і

«мі» співає:

Колом, колом походжу,

Своїх діток розбуджу,

Рано, діточки, вставайте,

Свої личка умивайте!

Діти «вмивають» личка.

Здійму вгору промінці -

Пробудились горобці,

Соловейки й шпаченята -

Хочуть Сонце привітати!

Діти «виспівують» голосами птахів.

А вже Сонце вгору, вгору -

Вже обідати нам в пору,

Неси, мамо, варенички -

Натомились робітники.

Всі діти сідають в коло і «їдять» вареники.

А вже Сонце притомилось.

Промінцями затулилось.

Іде Сонце на ніч спати -

Будем сонце присипляти!

Діти затуляють лице руками і присідають.

V. Слухання музики.

—Сьогодні ми, діти, з вами послухаємо музику Василя Барвінського, україн-

ського композитора, яка називається «Сонечко». Ми багато сьогодні про нього

говорили, співали, роздивлялися малюнки, а тепер послухайте, як засобами

музичної виразності можна зобразити сонечко, що і зробив В.Барвінський.

(Діти слухають твір і відповідають на питання).

— Як розповідає музика про сонце?

— Який настрій створює ця музика?

— Чи сподобалася вам?

— Який інструмент її виконував?

VI. Підсумок уроку.

Урок 26

Тема уроку: Ритмічна вправа з використанням паузи.

Художнє виконання пісні «Вийди, вийди, сонечко».

Музична вікторина.

на матеріалі пісні про сонечко виробляти навички

правильного співу та дихання; розвивати слухове відчуття

сильної долі такту;

пробудити почуття ніжності та доброти під час співу та

слухання музики,

урок-концерт.

магнітофон, баян, портрети композиторів, ілюстративний

матеріал.

Хід уроку

I. Організаційна частина уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

Спів поспівок «Зозуля рябенька» та «Весна» (урок № 23) з проплескуван-

ням. Зараз нагадаємо цю поспівку і виконаємо з проплескуванням: до даної

поспівки придумаєте своє закінчення або початок.

Зозуле рябенька, пташино маленька.

Закуй мені по звичаю — доки в світі жити маю?

(Співати поспівку на звуках соль

мі)

НІ. - Сьогодні у нас урок не простий, сьогодні ми будемо визначати кращих

виконавців пісень, які ми вивчили за кілька уроків.

— Давайте згадаємо назви пісень і їх авторів: «Морозець» Богдани Фільц,

«Сніжинки» Якова Степового, «Білочка» Романа Скалецького, «Пісня про

маму» О.Швеця, «Вийди, вийди сонечко» — українська народна пісня.

— А зараз ми почнемо наш концерт.

— Отже пісню «Сніжинки» Якова Степового виконують (називаю учнів, які

йдуть до дошки співати, а іншим учням даю завдання оцінити їхній спів).

— Пісню «Морозець» Б.Фільц виконає хор з рухами. (Діти співають та

інсценізують зміст пісні).

— А зараз на сцену запрошуються учасники, які хочуть виконати пісню

«Білочка».

— Соліст (прізвище) виконає нам пісню О. Швеця «Про маму».

—

знову на сцені

хор,

який виконає українську народну пісню «Вийди, вийди,

сонечко».

IV. А тепер попрошу всіх сісти і бути уважними, починаємо слухати музику.

(На дошці портрети композиторів, малюнки, які відповідають назві творів

для слухання).

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

— Діти, перед вами галерея художніх картин і портретів композиторів. Зараз

ви послухаєте твори, які ви вже чули, і назвете їх автора та назву твору.

Твори для слухання:

П. Чайковський «Танець

феї Драже».

В.Косенка

«Баба Яга», «Не

хочуть купити

ведмедика», «Купили ведмедика». Е.Гріг «Похід гномів», «Навесні». (Діти

слухають твори і називають їх ).

V. Підсумок уроку.

Урок 27

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

наголос у музиці. Такт, тактова риска.

Розучування української народної пісні «Ой, єсть в лісі

калина». Слухання музики. В.Косенко «За метеликом»,

дати дітям поняття про сильну і слабку долю в такті;

розвивати слухове відчуття сильної долі в такті;

виховувати інтерес до музики українських композиторів,

комбінований.

магнітофон, фортепіано, таблиця з ритмічною вправою,

портрет композитора.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

— Сьогодні ми з вами розспіваємось на поспівці

Ой дзвони дзвонять

Дитяча гра

«Шкільний співаних» Ф. Копесси

АІе^геОо Швиденько

жгж

Ой

дево-ни дово- нять, хор-ти вов-іса го- нять.

* я

ш »

По бо- ло-тах, о- че- ре-тах, де лю-ди не хо-

дять.

— Спочатку повторіть за мною. ,

— Хто знає, хто такі хорти?

— Це мисливські собаки.

— А хто такі мисливці?

— Це люди, які ходять полювати усяких звірів та птахів: дикі качки, зайці,

лисиці. А хорти-собаки їм допомагають відшукувати вбитого птаха чи звіра.

(Виконую поспівку та слідкую за чіткістю вимови слів.)

III. Актуалізація опорних знань та пояснення нового матеріалу.

— Зараз цю поспівку поспіваємо, відтворюючи пульс.

А пульс— це відтворення сильної долі, тобто, на яку падає наголос.

У мові наголос може падати на І, II чи III склади, а у музиці — тільки на

першу долю.

— Давайте проспіваємо, виділяючи наголошені склади оплесками.

Риска перед наголошеним складом називається тактовою.

І II І І П П І І

Такт — це уривок пісні між двома тактовими рисками.

—

То

скільки тактів у цій вправі?

— Молодці!

IV. — А тепер послухайте дуже цікаву казочку.

Напали на нашу землю вороги, спалили село, отруїли криниці. Залишилося

кілька

хат.

В одній хаті жила жінка з двома дітьми. Не знали вони, що вода в

криниці отруєна.

Вийшла з хати дівчина Наталочка. Була вона дуже красива, мала довгі коси, а

на шиї носила намисто з коралів. Набрала дівчинка у відро води та

напилася.

Але отрута не вбила дівчинку. Сталось диво. Перетворилася Наталочка на

красивий кущ, а її намисто — на червоні ягоди. Цей кущ назвали калиною.

Калина — це символ України.

— Діти, чи знаєте ви загадки, казки, легенди про калину.

— Відгадайте загадку:

Я не груша, і не слива,

але кажуть, що вродлива.

Я стою у срібнім листі,

у червоному намисті.

— Інша: І не дівчина, а червоні стрічки має. (Калина).

— Ось бачите, скільки цікавого і хорошого поєднано з калиною.

— А ще сьогодні ми вивчимо пісеньку «Ой, єсть в лісі калина».

(.Художній

показ пісні)

Ой, єсть в лісі калина

Українська народна пісня

Швидко

МЬ

. і

г~

и =м

Ой, єсп,

^І'Ц- І І

вл

і-сі

—4—в

ка- ш і- т

-Л

іа,

ой, єсть

лі- сі

П N ч

~-0—•—9

ка- ли- на,

•©-Ч Ті-1-1

-Л

г—

і ^ ^ *

ка- ли-

на, ка-

ли-на, ко-ма-ри-ки-дзюб-ри- ки, ка-ли-на.

— Чи сподобалася вам пісня?

— Який настрій у вас вона створила?

— Навіщо дівчинка ламала цвіт калини?

— Так, бо це лікарська рослина, з неї варять чай від застуди.

(Розучую пісню по фразах, звертаю увагу на чистоту інтонування, дикцію,

дихання).

V. Музично-ритмічні рухи.

,і ) і.^ ; і

Вста-ло вран- ці яс- не сон- це. За-гля- ну- ло

"*» М^ І їм

у ві- кон- це. Ми до ньо- го по-тяг- ли- ся,

і—Л л

за про-мін- няч- ки взя-ли- ся. Бу-дем друж- но

тт

Ш ^

при-сі- да- ти, со- неч-ко роз- ве- се- ля- ти,

9 т

вста-ли, сі- ли,

вста- ли,

сі- ли, бач-те, як роз- ве- се- ли- ли

VI. Слухання музики починаю з розповіді:

— Погляньте, діти на портрет цього композитора. Ви впізнаєте, хто це?

—Так, це Віктор

Косенко.

Як ви знаєте ,ми слухали його твори про ведмедика,

про дощик. А сьогодні послухаємо ось про кого:

Що то є за гість:

ніжок має шість,

аж чотири крильця має,

по квітках собі літає.

Ні бджола, ні джмелик,

зветься він.... (Метелик).

— Тож послухайте, як В.Косенко у своїй п'єсі «За метеликом» зобразив його

засобами музичної виразності.

(Діти слухають п'єсу і розповідають свої враження).

VII. Підсумок уроку.

Урок 28

двоголоса ритмічна вправа.

Робота над піснею «Ой, єсть в лісі калина».

Слухання музики. П.Чайковський «Пісня жайворонка»,

навчити учнів виконувати двоголосні ритмічні вправи;

формувати метро-ритмічне відчуття; розвивати вокально-

хорові навички; виховувати любов до природи,

фортепіанної музики,

комбінований.

магнітофон, фортепіано, таблиця з ритмічними вправами,

портрет П.Чайковського.

Хід уроку •

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошую тему уроку і нагадую про співочу поставу.

II. Розспівування.

Спів довгих звуків з закритим ротом.

— Діти, щоб співати з закритим ротом, потрібно закривати рота, але зуби

стискати, співати тихесенько, слухаючи вчителя та учнів.

— Наступна поспівка — «Квочка».

Ходить квочка коло кілочка,

кличе діток, своїх квіток:

«Діти - квіти, квок - квок».

Співаємо на двох ступенях (соль і мі), показуючи рукою напрям мелодії.

III. Актуалізація опорних знань, виконання двоголосної

ритмічної вправи.

— Діти, які тривалості ми з вами уже знаємо? (ІПІ).

— Сьогодні ми навчимося виконувати ритмічну вправу, але на два голоси.

— Скільки тактів у вправі? (На дошці написана вправа).

І п

І 2

П П

І І

І 2 П П

2 І

П І

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання: