75
Доведено (Л.О. Дубицький, Л.С. Вовканич, 2000; 2001;
2003), що інгібувальні ефекти катіонів металів на транспортні
системи мембран залежать від їхніх фізико-хімічних властивостей,
зокрема, від іонного радіуса, ентальпії гідратації, констант
стійкості комплексів металів з біолігандами, SH-лігандами.
Згідно з теорією жорстких і м’яких кислот і основ,
розробленою Пірсоном (Ю.А. Ершов, Т.В. Плетенева, 1989),
катіони металів з великою електронною оболонкою атомів, що
легко поляризуються (м’які кислоти Льюіса), високоспоріднені з
м’якими основами, що мають низьку електронегативність,
зокрема, з групами –SH і –SR (Ю.М. Торчинский, 1977). Відповідно
до припущення цього кадмій належить до м’яких кислот, нікель,
цинк, олово, кобальт – до проміжних, марганець – жорстка
кислота (Ю.А. Ершов, Т.В. Плетенева, 1989). Стає зрозумілим, чому
марганець впливає на активність Na
+
, K
+
–АТФ-ази найменше, а
кадмій – найбільше. Очевидно, такі результати пов’язані саме з
утворенням комплексів металів з SH-групами Na
+
, K
+
–АТФ-ази.
Вплив на активність ферменту металів, що належать до проміжних
кислот, виражений по-різному, що залежить, можливо, від інших
фізико-хімічних властивостей цих металів.
Одержані результати щодо інгібування Na
+
, K
+
–АТФ-ази
катіонами важких металів значно підтверджуються змінами
ультраструктури бластомерів зародків в’юна, які були інкубовані за
наявності катіонів застосованих важких металів.
Крім структурних пошкоджень органел бластомерів за
умов впливу катіонів важких металів, спостерігався набряк
цитоплазми та органел бластомерів. Найбільше такі зміни були
виражені на стадії 16 бластомерів та стадії морули. Простежували