53
(O. Hauptman et al., 1993; S. Hopfer et al., 1991), Co
2+
(A.H. Piersma et
al., 1993; M.C. Plowman et al., 1991), Cu
2+
та Zn
2+
(S.Q. Luo et al.,
1993) з використанням проби FETAX (Frog Embryo Teratogenesis
Assay: Xenopus) на африканських жабах Xenopus laevis. Вони
довели, що у зародків X. laevis, яких інкубували у середовищі з
додаванням хлориду кадмію в концентрації від 0,75 до 56 мкмоль/л
протягом 96 год., починаючи від стадії бластули, спостерігалися
порушення розвитку, зокрема, пошкодження очей, кишківника,
викривлення хорди, серцеві порушення (F.W. Jr. Sunderman et al.,
1992). При концентрації 18 мкмоль/л і більше простежувалося
пригнічення росту зародків (F.W. Jr. Sunderman et al., 1991).
Наявність у середовищі катіонів Ni
+
(в концентрації 1·10
-7
–
3·10
-3
мкмоль/л) спричиняла порушення розвитку очей, скелета та
кишківника зародків, рідше – деформацію серця, голови, шкіри
(S.M. Hopfer et al., 1991). Йони Ni
2+
зумовили значні аномалії
розвитку очей у зародків X. laevis: спостерігали мікрофтальмію,
гіпопігментацію, появу пухирців на сітківці, інколи – катаракту.
Вплив катіону кобальту (1,8·10
-6
–1,8·10
-2
мкмоль/л) став
причиною таких пошкоджень, як аномалії очей, деформації серця,
пошкодження хвоста, появи пухирців на шкірі зародків
(S.M. Hopfer et al., 1991). Ці аномалії виявлено більше, ніж у 99%
зародків, які розвивалися за наявності хлориду кобальту,
концентрація якого становила приблизно 56 мкмоль/л.
Якщо в інкубаційному середовищі були катіони цинку та
міді, у зародків спостерігались аномалії розвитку очей,
кишківника, хорди та серця (S.Q. Luo et al., 1993). Вони були
виражені більш суттєво при високих концентраціях металів.