Додаток 3.4
ОСНОВНІ РИСИ СПРАВЖНЬОЇ ДЕМОКРАТІЇ
Серед нижчевикладених рис прошу вибрати п’ять таких, котрі найкраще
і водночас у найповніший спосіб описують демократичну систему.
1. Суверенність індивідів і спільнот
(родина, локальна спільнота, народ).
2. Кожен житель має громадянський шанс істотно впливати на управління
власним краєм.
3. Контроль над державними службовцями, що приймають рішення у спра-
вах, які стосуються людей, детальний цивільний контроль над силовими
структурами, наприклад, армією і міліцією.
4. Влада, що спирається на підтримку населення
(вільні, загальні і рівні вибори).
5. Відкритість громадянських справ, особливо фінансової політики держави
та інших демократичних керованих структур
.
6. Існування суспільної солідарності з бідними і скривдженими долею
.
7. Уряд більшості, який поважає права меншості
.
8. Свобода засобів суспільної комунікації, доступ до надійних засобів усіх
суспільних груп.
9. Стільки влади на кожному рівні, скільки треба для спільного блага
.
10. Високий рівень громадянських знань про суспільні проблеми, бажання
і вміння громадян брати участь у суспільному житті.
11. Гарантування прав людини і сім
’ї.
12. Функціонування політичних партій, які роблять можливим публічну реа
-
лізацію громадянами своєї політичної волі
.
13. Рівність прав, справедливість судових процесів через незалежні суди
.
14. Існування суспільних авторитетів — як на рівні держави, народу, регіону,
сім’ї і одночасно свобода широкої суспільної дискусії на будь-яку тему.
15. Виражена в законодавстві, рішеннях влади всіх рівнів повага до людського
життя і здоров’я.
16. Конституційне обмеження контрольованої влади, поділ влади на три гілки
.
17. Доступ громадян до представників влади на кожному рівні
.
18. Вільне функціонування неурядових товариств і організацій
.
19. Право громадян організовуватися, в межах закону, а також проти чинної влади
.
20. Система цінностей, що спирається на толерантність: людина є важливішою,
ніж її погляди.
21. Обмеження державних структур до необхідного мінімуму
.
22. Організація суспільства і спрямування людей в напрямку співпраці і по-
шуку можливості порозуміння, компромісу і співробітництва.
23. Обов’язок мешканців до турбуватися про своє оточення і самоорганізація
для суспільного блага
.
24. Відкидання всіх форм примусу і дискримінації людей з будь
-якого приводу.
25. Держава, не замінюючи в нічому громадян, але забезпечуючи їм свободу
господарської діяльності і почуття соціальної безпеки в сенсі гарантування
індивідуальної свободи і власності.