Скорик М.М. Основи теорії гендеру

Подождите немного. Документ загружается.

Глосарій

521

Як правило, жінки набагато частіше, ніж чоловіки, зайняті на

роботах або професійних позиціях з незначними можливос-

тями кар’єрного зростання, низькою оплатою праці тощо.

В цілому, одним з наслідків ґендерної сегрегації стає розрив

у доходах представників різних ґендерних груп, а безпосере-

днім наслідком такого розриву – ґендерна нерівність у соці-

альних позиціях, доступі до влади, політичному представни-

цтві жінок і чоловіків.

Ґендерні квоти

Політико-правовий спосіб згладжування наслідків ґендерної

дискримінації в усіх суспільних сферах шляхом надання ле-

гітимної політичної трибуни для артикуляції, представницт-

ва та реалізації відповідних соціальних інтересів.

Ґендерні квоти викликані усвідомленою необхідністю забез-

печити пріоритетність політичних проблем, традиційно усві-

домлюваних як “жіночі”, вторинні для суспільства.

Ґендерні ролі

Набір очікуваних зразків поведінки (ґендерних норм) чоло-

віків і жінок.

Зміст ґендерних ролей не є сталим. Ці ролі історично змінюва-

ні та культурно варіативні, тобто є різними в різних суспіль-

ствах. Багатоманітність ґендерних ролей у різних культурах та

в різні епохи є свідченням того, що наші ґендерні ролі форму-

ються культурою, а не є природними, одвічно даними тощо.

Сучасні наукові уявлення про ґендерні ролі ґрунтуються на

ідеї їх фрагментарності чи розщепленості: немає єдиної ролі

чоловіка чи жінки (як це закріплюється панівними ґендер-

ними стереотипами). Кожен/кожна з них грає не одну, а цілу

низку різноманітних ролей, наприклад: дружини, матері,

студентки, працівниці, подруги тощо. Інколи ці ролі не су-

міщаються, що призводить до рольового конфлікту.

Основи теорії ґендеру

522

Ґендерні стереотипи

Спрощені, однозначні, схематичні уявлення про “чоловіків”

та “жінок”, сформовані в певній культурі – про місце, нале-

жну суспільну поведінку тощо, очікувані від тієї чи іншої

ґендерної групи, за якою оцінюються її представники.

Окрім того, судження, що в спрощеній, узагальненій та емо-

ційно забарвленій формі приписує чи ні певному класові

осіб якісь якості.

Стереотипии, як правило, є неусвідомлюваними. Їх зміст ба-

гатоманітний і містить як традиційні статево-рольові уяв-

лення й очікування, так і оцінки того, як конкретний чоловік

або жінка їх виконують.

Контрастують із ґендерними ролями, які виконують чолові-

ки та жінки в кожному конкретному суспільстві, та реальним

суспільним внеском представників обох ґендерних груп. Та-

ка суперечливість між панівними ґендерними стереотипами

та реальним суспільним внеском призводить до ґендерних

конфліктів, як внутрішніх (на рівні особистості), так і між-

групових.

Загалом продукування і трансляція ґендерних стереотипів,

наявних у суспільстві чи притаманних окремій людині, ство-

рює значну психологічну й соціальну напругу між життєвою

реальністю та ґендерно-стереотипними уявленнями, що спі-

віснують.

Ґендерні стереотипи проявляються в усьому публічному прос-

торі, особливо в засобах масової інформації, що є основним

способом їх формулювання і трансляції.

Маскулінне, маскулінність

Одне з ключових понять у теоріях фемінізму. В найзагаль-

нішому значенні – комплекс установок, поведінкових харак-

теристик, можливостей та очікувань, що визначають соціа-

льну практику чоловіків як соціальної групи.

При традиційному підході маскулінність розглядають як

природну категорію: сукупність фізичних якостей, мораль-

Глосарій

523

них норм і поведінкових особливостей, властивих будь-

якому чоловікові від народження, тобто як похідну від біо-

логічної різниці між чоловіками й жінками. Наукове вивчен-

ня цього питання, особливо порівняльні дослідження різних

суспільств з різними економічними, соціальними й культур-

ними параметрами, засвідчили, що цей підхід є різновидом

вульгарного біологічного детермінізму.

При розгляді маскулінності треба враховувати її множин-

ність, історичність і ситуаційність. Моделі маскулінності

можуть варіюватися від домінантних до маргіналізованих.

Домінантна (нормативна) модель маскулінності визначаєть-

ся як ідеал, зразок. Це маскулінність чоловіків, яким нале-

жить влада. Всі інші зразки маскулінності, що побутують у

соціальних, національних, сексуальних тощо меншинах, оці-

нюватимуться суспільством як “ущербні” і часто ставати-

муть об’єктом дискримінаційних дій.

Мовний сексизм

Патріархатні стереотипи, зафіксовані в мові, що подають і

нав’язують носіям цієї мови певну картину світу, в якій жін-

кам відводиться другорядна роль та приписуються переваж-

но негативні якості, називаються мовним сексизмом.

Неоплачувана домашня праця

Суспільна оцінка неоплачуваної домашньої праці, що скла-

дається з догляду за чоловіком, дітьми, обслуговування чле-

нів родини та підтримання житла, тривалий час не врахову-

валась у традиційному економічному аналізі.

Належачи до репродуктивної, а не продуктивної економічної

сфери, неоплачувана домашня праця є чинником, що стри-

мує можливості жінок в отриманні оплачуваної праці та їх

можливостей на ринку праці в цілому.

Криза соціальної інфраструктури, закриття дитсадків та під-

вищення вартості послуг в Україні призвели до того, що те-

пер більшу частину цих робіт жінки змушені виконувати са-

мі. Це призвело до збільшення тривалості часу, що витрача-

ється на домашні справи, збільшило обсяг неоплачуваної

Основи теорії ґендеру

524

домашньої праці з обслуговування родини, що традиційно

вважаються суто “жіночим” заняттям.

В цілому робота з ведення домогосподарства та зрослі обся-

ги неоплачуваної домашньої праці стають додатковим аргу-

ментом на користь економічної “неспроможності” жінки в

умовах ринкової конкуренції.

Патріархат

В римському праві – “влада батька” над усіма іншими чле-

нами родини, що є юридично недієздатними.

Одне з основних понять теорії ґендеру. Сформульоване в

межах теорій фемінізму.

Патріархат визначається як сімейна, соціальна, ідеологічна та

політична система, в якій жінка та жіноче (фемінне) завжди

підпорядковане чоловікові та чоловічому (маскулінному).

Новий розвиток цього поняття пов’язаний з так званим “брат-

ським” патріархатом. Реалізація гасла “Свобода, рівність, бра-

терство” привело до того, що “братство” чоловіків було вне-

сено в соціальний контракт (суспільний договір). Завдяки

цьому контракту чоловіки отримали права як громадяни, а жі-

нки та інші члени суспільства були вилучені з нього.

Подвійний стандарт

Спосіб, у який суспільство розцінює одну й ту ж дію, думку,

вчинок тощо як суспільно значущу – коли її вчиняє чоловік,

та жертовну й особисту, якщо його чинить жінка; мотивова-

ну обов’язками перед суспільством (громадою, країною,

державою тощо) чи саможертовною, особистою, мотивова-

ною обов’язками перед родиною відповідно; як моральну –

коли її чинить чоловік, та аморальну – якщо її чинить жінка,

при номінально рівних вимогах до обох статей.

Корениться в ґендерно-стереотипних ставленнях до предста-

вників різної статі. Ґрунтується на отриманій ґендерній соці-

алізації, з її “подвійним ланцюгом очікувань” щодо хлопчи-

ків і дівчаток.

Приватне та публічне

Глосарій

525

Концепція, що визнавала суспільство чітко поділеним на дві

основні сфери: приватну (яка асоціювалась з жінкою) та пу-

блічну (яка була представлена чоловіком).

Сформувалася в ранньоіндустріальну добу. На час “класич-

ного капіталізму”, до 1 половини ХХ ст. включно, публічна

сфера, як правило, була цариною чоловічої зайнятості та

присутності, тоді як приватна – жіночої. Розділені публічна

та приватна сфери стали основними територіями життя чо-

ловіків і жінок на той час.

Приватна (жіноча, “домашня”) сфера тлумачилась як вто-

ринна, другорядна за значущістю, обслужна. Обґрунтування

чоловічої влади в домі відтоді почало засновуватися на про-

фесійній праці поза домом, що приносила прибуток, та про-

фесійній кваліфікації чоловіка. Неоплачувана “домашня”

праця вперше стала суто жіночою. При цьому тільки публіч-

на сфера конституювалась як сфера свободи та громадянсь-

ких прав.

Жінок було вилучено з практик свободи, які визначали пуб-

лічне життя. Публічна сфера не лише існувала без жінок, а й

була налаштована проти них, тому розподіл між “керівника-

ми” та “керованими” набував очевидного соціо-ґендерного

характеру.

У післяіндустріальному суспільстві цей розподіл публічного

та приватного докорінно змінився. Відбувається поступове

“вирівнювання” прав і можливостей чоловіків та жінок як у

публічній (політика, освіта, професії, культурне життя), так і

в приватній сферах (ведення домашнього господарства, ви-

ховання дітей, сексуальність тощо).

Рівність можливостей

Виконання настанов і засвоєних ґендерних ролей ґрунтуєть-

ся на нерівності можливостей, передусім перевазі чоловіків у

публічній (у широкому сенсі – економічній, особливо макро-

економічній), політичній та соціальній сферах і витісненні

жінок у царину приватного.

Основи теорії ґендеру

526

Особливо актуальна для нинішньої суспільної ситуації в

Україні, де соціо-економічними та соціо-політичними нас-

лідками трансформацій у країні стали фемінізація бідності,

масові масштаби витіснення жінок з ринку праці, ставлення

до жінок як до резервної армії праці тощо.

Рівність прав

Рівність прав – надання рівних політичних, економічних, со-

ціальних та інших юридично гарантованих прав громадянам

незалежно від їх статі. Необхідний етап становлення грома-

дянського суспільства, безпосередній наслідок жіночої еман-

сипації.

Концепція рівних прав мала вагомий суспільний результат,

що полягав у вивільненні жінок з приватної сфери (жодним

чином не регламентованої, такої, що регулювалася звичає-

вими нормами, неявними стереотипними поведінковими мо-

делями тощо), їх участі у громадському, політичному житті

та забезпеченні можливостей участі в прийнятті важливих

суспільних і політичних рішень.

Однак виявилося, що недостатньо самої лише правової ема-

нсипації жінок. Забезпечуючи рівні права для жінок і чоло-

віків, вона не розв’язувала проблеми низького суспільного

статусу жінок як соціальної групи в цілому – проблеми, що

перешкоджала використанню цих прав. Одним з наслідків

розвитку концепції рівності прав стало поняття “позитивної

дискримінації”.

В цілому, рухаючись від утвердження абстрактних правових,

зокрема й політичних, свобод (також і закріплених консти-

туційно), до реальних можливостей для жінок користуватися

цими свободами, поняття рівності прав видозмінилося та

формулюється тепер як “рівність прав і можливостей” (для

чоловіків і жінок).

Сьогодні є одним з чільних суспільних і політико-правових

механізмів утвердження в суспільствах ґендерної рівності.

Сексизм

Заснована на ґендерно-стереотипних установках та переко-

наннях практика та відповідна ідеологія, за якою жінкам або

Глосарій

527

чоловікам приписуються (або заперечуються в них) певні

якості.

У найзагальнішому сенсі – ідеологія та практика дискримі-

нації людей за ознакою статі.

Як і расизм, сексизм спирається на уявлення про вищість фізи-

чних та інтелектуальних проявів чоловіків, хоча в самій конце-

пції не наведено на користь цього переконливих аргументів. У

рамках такої ідеології чоловіче домінування вважається приро-

дним, очевидним, звичним, а отже – справедливим.

Стать

Поняття “стать” (біологічна стать) використовується для по-

значення біологічних (генетичних, анатомічних та фізичних)

розбіжностей між чоловіками та жінками.

Фемінізм

Назва, що об’єднує низку теорій та політичних практик, в

основі яких лежать уявлення про несправедливість суспіль-

ної оцінки жінок.

У найзагальнішому сенсі фемінізм визначається як теорія рів-

ності статей, що є основою руху жінок за емансипацію; або ж

як дії на захист прав жінок, що спираються на ідею правової

рівності статей.

Висхідним принципом фемінізму як теорії є ідея, згідно з

якою соціальні відносини між людьми різної статі (жінками

й чоловіками) є вирішальними для розуміння соціальної

структури суспільства та культурних практик. Ці відносини

мають владний характер, тобто реалізуються в суспільстві

через певну систему владних інститутів, сукупність яких ви-

значається через поняття патріархату: типу відносин, в яких

чоловіки займають панівне становище і де інтереси жінок

підпорядковані інтересам чоловіків. Вони здійснюються че-

рез різні форми організації суспільства, соціальні норми та

культурні символи.

Основи теорії ґендеру

528

Загалом фемінізм як теорія є загальною назвою низки дослі-

джень, які виступають теоретичним обґрунтуванням фемі-

ністичної практики – руху за рівні права жінок і чоловіків.

Фемінінне, фемінінність (жіночість)

Одне з ключових понять у теоріях фемінізму. У найзагаль-

нішому розумінні – характеристики, пов’язані з жіночою

статтю, що охоплюють: пасивність, м’якість, лагідність,

чуйність, емоційність, дбайливість тощо, а також характерні

форми поведінки, очікувані від жінки в кожному конкретно-

му суспільстві.

У рамках андроцентричної культури фемінність визначаєть-

ся як маргінальна стосовно наявного символічного порядку,

в якому маскулінність є нормою.

Summary

The manual “Gender Basic Course” aims to acquaint the readers

with the basics of gender theory. It presents, in a comprehensive and

orderly way, the key notions, topics and components of gender

studies as a cross-disciplinary subject.

The manual discusses both well-established, high-priority areas

of gender theory (relating to the gender studies evolvement within the

frameworks of sociology, political studies, literary studies and literary

criticism) and innovational, less familiar topics that are essential for a

better understanding of the status of gender issues in the Ukrainian

society. The manual is the first Ukrainian publication of this kind that

focuses on the key notions of gender studies and systematizes the

major outcomes of the domestic gender research, thus allowing for an

initiation into gender theory and for its further in-depth study.

The manual includes the following sections:

• Subject and history of gender studies;

• Sociological and socio-psychological interpretations of gender;

• Modes of gender operation in various social institutions

and/or social spheres;

• Gender in its cultural representations.

Two first topic areas (Sections 1 – 6) define and describe the key

notions of gender theory, discuss methodological and didactical

frameworks for its learning (Section 1 “Gender as a Theory and Aca-

demic Discipline). Section 2 “Gender Issues: Genesis and Evolution”

concentrates on the preconditions for gender studies evolvement,

specific interpretations of gender issues in pre-philosophical,

philosophical and psychological literature, reasons behind the gender

topicality and a paradigm change from regarding gender as purely

sex-related differences to regarding it as sex-and-role-related ones.

Section 3 “Evolution of Gender Theory” portrays the theoretical

and methodological background of gender studies, with a special

emphasis on the adequate representation of women’s experiences;

Основи теорії ґендеру

530

critical review of biological determinism, essentialism, theories of

asymmetrical match in inter-gender relations. This section gears

towards providing a systematized methodological substantiation for

gender as a theory, as well as towards highlighting specifics of gender

methodology in humanities and social sciences.

The next topic area of the manual, dealing with sociological

interpretations of gender, contains three sections and opens with an

overview of approaches to gender as taken by social constructivists

(Section 4 “Biological, Psychological and Socio-cultural Aspects of

Gender”). Section 4 also puts in order all currently available

theoretical interpretations of gender, delineates main gender issues of

today and characterizes some theoretical attempts to address them.

Furthermore, in Section 5 “Gender Socialization and Gender

Identity”, ways and forms of reproducing gender roles in the society

are considered from the perspective of gender socialization and

gender identity acquisition. Here one can also find an overview of

various theories of gender identity development, and a discussion of

sources and means of gender socialization, forms of abiding by

societal gender norms, and mechanisms for adopting relevant role

models.

Section 6 “Gender Roles and Stereotypes” offers several

theoretical interpretations of gender roles as commonly realized in

modern societies (structural-and-functional, social conflict theory,

etc), regarding gender roles as a manifestation of social inequality.

The issue of a universal VS socially designed nature of gender roles

and characteristics is brought to the fore. Commonly held opinions in

respect of typical male and female characteristics are discussed along

with the ways of forming and overcoming gender-role stereotypes,

and adequate interpretations of gender differences.

The next topic area covers modes of gender operation in certain

social institutions and/or social spheres. Its opening Section 7

“Feminist Theories and Feminist Movement” spotlights the social and

economic contexts of women’s inclusion into economic, social and

political life. It also identifies ideological origins of feminism and

factors of its establishment as an ideology and political practice;